Виноградов Сергій Олександрович рос Виноградов Сергей Александрович 16 червня 1965 19650616 Москва РРФСР СРСР радянський

Виноградов Сергій Олександрович (рос. Виноградов Сергей Александрович; 16 червня 1965(19650616), Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор і режисер театру і кіно, сценарист і хореограф. Заслужений артист Росії (15.01.2001).

Виноградов Сергій Олександрович

Народився	16 червня 1965(1965-06-16) (59 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, кінорежисер, театральний режисер, сценарист, хореограф
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
IMDb	nm0899050

Нагороди та премії



vinogradov.tv

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Виноградов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. .

Біографічні відомості

Зовнішні зображення
	Сергій Виноградов у виставі «Покоївки» (Театр Романа Віктюка, 1992)

Народився 16 червня 1965 року в Москві в родині інженерів. Навчався в математичній школі № 444, займався спортом, грав у шкільних театральних спектаклях.

У 1989 році з червоним дипломом закінчив акторський факультет Вищого театрального училища ім. Б. Щукіна (курс Л. В. Калиновського і Ю. А. Стромова). Працював в Театрі (1989—1990), Театрі Романа Віктюка (1990—1995; п'ять років активної роботи з Романом Віктюком, спектаклі «Батерфляй», «Лоліта» і друга версія «Покоївок»), (з 1997 року, в антрепризах).

У 1991 році дебютував в кінематографі.

З 1997 року — художній керівник «Театральної компанії Сергія Виноградова».

З 1999 року — актор і режисер Академічного театру імені Моссовєта.

Зіграв понад 40 ролей в театрі і біля 50 в кіно і серіалах. Поставив понад 20 вистав як режисер і хореограф. Працює на телебаченні: зробив програми про Бориса Віана, Володимира Набокова і Михайла Плетньова, зняв телеверсії вистав «Покоївки», «Лоліта», «Колекціонер», «La Divina», «Іванов та інші», «Набоков, Машенька», «Убивча любов».

Автор, режисер і виконавець поетичних програм на каналі «Культура»: «З вікна» — за поезією В. Ходасевича і «Наближення» — за японською поезією танка. Брав участь в проекті телеканалу «Культура» «Мелодія вірша» (2008).

У 1999 році отримав приз «За найкращу роботу хореографа» в спектаклях «Набоков, Машенька» і «Сміх у темряві» — на Першому Московському театральному фестивалі Володимира Набокова.

У 2010 році — переможець огляду-конкурсу «Визнання» у номінації «Найкраща режисура вистави для дорослих» за виставу «Небезпечні зв'язки» в Рязанському державному обласному театрі драми. У 2012 році вдруге став переможцем огляду-конкурсу «Визнання» у номінації «Найкраща режисура вистави для дорослих» — за спектакль «Солодкоголосий птах юності» в Рязанському театрі драми. 29.05.2013 обраний на посаду головного режисера Рязанського державного обласного театру драми, яку займав в сезоні 2013-14 року.
У 2014 році в третій раз став переможцем огляду-конкурсу «Визнання» у номінації «Найкраща режисура вистави для дорослих» за спектакль «Машенька» в Рязанському театрі драми.
У березні 2016 р. на театральному фестивалі «Slavija 2016» у Белграді спектакль Рязанського театру драми «Машенька» у постановці С. Виноградова став лауреатом і був удостоєний диплома і бронзової статуетки Дон Кіхота.

Член журі фестивалю «Кінотаврик-2011» в Сочі.

Член журі II Молодіжного театрального форуму країн Співдружності, Балтії та Грузії в Мінську в листопаді 2015 року.

У 2017—2018 рр. — старший викладач ВДІК ім. С. А. Герасимова, педагог Майстерні Ігоря Ясуловича. Поставив дипломний спектакль «Багато галасу даремно» (2018).

У 2019 році удостоєний Диплома за роль Ігнатія Ілліча Шпігельского в спектаклі театру ім. Моссовєта «Місяць у селі» — у номінації «Чоловіча роль другого плану» на театральному фестивалі-конкурсі «Тургенєвська театральна Москва».

З 2004 року активно працює як кінорежисер — зняв понад 20 телесеріалів і телевізійних фільмів.

Фільмографія

Акторські роботи

«Злочин лорда Артура» (1991, лорд Артур; реж. )
(1992, Макс; реж. )
(1993, Філіп)
(1993, Роман)
«Графиня де Монсоро» (1995, т/с, граф де Келюс; реж. В. Попков)
(1995, ; реж. О. Учитель)
«Несуть мене коні...» (1996, Микола Васильович; реж. В. Мотиль)
«Дивний час» (1997, Олексій)
(1998, Висленєв; реж. )
(1998—2002, т/с; Роман)
(1999, Леонід; реж. )
(2000, Максимов; реж. В. Фокін)
«Третього не дано» (2000, т/с, Сергій Новицький)
(2000, Аля; реж. О. Учитель)
(2000, кіноальманах, новела «Моцарт і Сальє»; Моцарт)
«На розі біля Патріарших-2» (2001, т/с; Борис Кітаїн, бізнесмен)
«Ніч лагідна» (2002, телеверсія вистави Театру Місяця; Дік Дайвер)
«Повелитель калюж» (2002, шкіпер)
«За кулісами» (2002, т/с, Кирило Володимирович)
«Світські хроніки» (2002, т/с; Макс)
«Червоний четвер» (2002, Олексій; Греція)
«З життя лікаря» (2002, короткометражний; тележурналіст; реж. )
«Убивча любов» (2003, фільм-спектакль; Він (головна роль)
«Спокуса Титаніка» (2004, т/с; Нікей (Микола Махновський, кримінальний авторитет)
«Гріхи батьків» (2004, т/с; Павло Поляков)
«Сармат» (2004, т/с; Павло Іванович)
(2004, Сергій Валентинович, психолог)
«Паризьке кохання Кості Гуманкова» (2005, Пековський)
«Під сонцем» (2004, короткометражний; чорна людина)
«По ту сторону вовків 2» (2004, т/с; Джон Ді; реж. )
«Сищики-3» (2004, т/с, фільм 1; Всеволод Гнатович Перехлестов)
(2005, т/с; Дмитро Мокійович Неврев)
«Оперативний псевдонім - 2. Код Повернення» (2005, т/с; Андрій Михайлович Каймаченко, співробітник військово-промислового холдингу «Консорціум»)
«Сліпий-2» (2005, Ангел №5, фільм №3; отець Олександр)
«Сірано де Бержерак» (2006, фильм-спектакль; Граф де Гіш)
«Солдати-6» (2006, т/с; епізод)
«Капкан» (2007, т/с; Майоров)
«Полонез Кречинського» (2007, т/с; Щебнєв)
«Єрмолови» (2008 (прем'єра — 2010), т/с; Іван Шевардін, космонавт)
«Одна ніч кохання» (2008, т/с; епізод)
«Бомжиха-2» (2009, т/с; Ігор Тасевич, адвокат)
«Голоси» (2010, т/с; Уваров, бізнесмен)
«А щастя десь поруч» (2011, т/с; дядько Тасі)
«Терміново в номер-3» (2011, т/с, «Світ жінок», фільм №1; Владислав Жаров, проповідник)
«Лісник» (2013, т/с, «Месник», фільм №46; Шерстобитов)
«Шрам» (2017, т/с; Борис Кусков, директор сімейного дитбудинку)
«Обірвана мелодія» (2018, т/с; Борис Євгенович Єгоров, друг юності Анни, бізнесмен) та ін.

Сценарист

«В'язниця особливого призначення» (2006, т/с, за участю)
«Вогні великого міста» (2009, т/с, у співавт.)
«Громадянка начальниця. Продовження» (2011, т/с, у співавт.)

Режисерські роботи в кіно і на телебаченні

«Набоков, Машенька» (2001, телеверсія вистави)
«Убивча любов» (2003, телеверсія вистави)
«З вікна» (2004, поетична програма за віршами В. Ходасевича)
«Спокуса Титаніка» (2004, т/с, у співавт.)
«Оперативний псевдонім - 2. Код Повернення» (2005, т/с)
«В'язниця особливого призначення» (2006, т/с, у співавт.)
«Репетитор» (2007, «Мостелефільм» за участю кінокомпанії «Star Media», Росія—Україна)
«Єрмолови» (2008 (прем'єра — 2010), т/с, у співавт. з і )
«Вогні великого міста» (2009, т/с)
(2010)
«Громадянка начальниця. Продовження» (2011, т/с)
«Терміново в номер-3» (2011, т/с, у співавт.)
«Дельта» (2012—2013, т/с, у співавт.)
«Лісник» (2013, т/с, у співавт.)
«Вчитель у законі. Повернення» (2013, т/с, у співавт.; 1—16 серії)
«Дельта. Продовження» (2014, т/с, у співавт.)
«Курортна поліція» (2014, т/с)
«Сашкова удача» (2019, т/с)
«Вихователька» (2020, т/с, кінокомпанія «Star Media»)
«За законами воєнного часу. Перемога!» (2020, т/с, 3 серії)
«За законами воєнного часу-5» (2021, т/с, кінокомпанія «Star Media») — у виробництві
«Формула злочину» (2021, т/с, у співавт.) — у виробництві
та ін.

Театральні роботи

Актор театру

«Геркулес і Авгієві стайні» — Філей (Театр «Сатирикон», реж. К. Райкін, 1989)
«Покоївки» — Мадам, Соланж (Театр «Сатирикон», реж. Р. Віктюк, 1989)
«Ілюзія» — Кліндор (Театральні майстерні СТД, реж. І. Ясулович, 1989)
«Мауглі» — Мауглі (Театр «Сатирикон», реж. К. Райкін, 1990)
«Заклинання даоса» — Даос (Театр «Колесо», реж. Ф. Іванов, 1990)
«М. Батерфляй» — Чин, Марк, Суддя, Шарплес, Чоловік на вечірці (Театр Романа Віктюка, реж. Р. Віктюк, 1990)
«Лоліта» — Невідомий джентльмен (Театр Романа Віктюка, реж. Р. Віктюк, 1992)
«Колекціонер» — Фердінанд Клегг (Театр Романа Віктюка, потім — «Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. C. Виноградов, 1993)
«Піна днів» — Колен (, реж. C. Виноградов, 1996)
«Ніч лагідна» — Дік Дайвер (Театр Місяця/ рос. Театр Луны, реж. C. Проханов, 1997)
«Вівця»/ рос. «Овечка» — Яків/рос. Иаков (Арт-клуб XXI століття, реж. Б. Мільграм, 1998)
«Квартет для Лаури» — Жак (Арт-клуб XXI століття, реж. , 1998)
«Убивча любов» — Костянтин (Театр імені Моссовєта, реж. C. Виноградов, 1998)
«Прекрасний, дивовижний Божий світ…» — Дон (Театральний дім, Санкт-Петербург, реж. О. Огій, 1999)
«Six. Sax. Sex» — Бруно («Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. C. Виноградов, 1999)
«Подорож дилетантів» — Князь Мятлєв (Театр Місяця, реж. C. Проханов, 1999)
«Лялечка»/ (рос.)«Куколка» — Сільва Вакарро (Театр ім. Моссовєта, реж. , 1999)
«Бюро щастя» — Макс (Творче об'єднання Дует, реж. А. Житинкин, 2000)
«Наш декамерон» — Пан у білому (Московський антрепризний театр «Успіх», реж. Р. Виктюк, 2000)
«Небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний... » («Небезпечні зв'язки») — Вальмон (Московський антрепризний театр «Успіх», потім — La'Театр Вадима Дубровицького, реж. C. Виноградов, 2001)
«Кейкуок» — Куфф (Театр імені Моссовєта, реж. C. Виноградов, 2001)
«www.London.ru» — Ден (Незалежна антреприза Юлія Малакянца, реж. П. Штейн, 2001)
«Учень диявола» — Людина від театру (Театр ім. Моссовєта, реж. П. Хомський, 2002)
«Сірано де Бержерак» — Граф де Гіш (Театр ім. Моссовєта, реж. П. Хомський, 2002)
«Venus» — Генрі («Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. C. Виноградов, 2002)
«Ісус Христос — суперзірка» — Цар Ірод (Театр ім. Моссовєта, реж. П. Хомський, 2003)
«Людина і джентльмен» — Альберто де Стефано (La'Театр Вадима Дубровицького, реж. В. Дубровицький, 2003)
«Старий новий Фауст» — Фауст (Театр Місяця, реж. C. Проханов, 2003)
«Набоков, Машенька» — Горноцвєтов («Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. C. Виноградов, 2003)
«Дама з камеліями» — граф де Варвіль (Театральне агентство Бал Аст,, реж. , 2004)
«Любов-кров» — художник Ілля (La'Театр Вадима Дубровицького, реж. В. Дубровицький, 2004)
«Близькість» — Ларрі («Білий театр», Т. Стрельбицька, прем'єра 20.08.2009)
«Дядя Ваня» — Іван Петрович Войницький (Рязанський театр драми, реж. Ж. Виноградова, прем'єра 29.01.2010)
«Віяло леді Віндермір» — лорд Віндермір (Державний театр кіноактора, Москва, реж. С. Виноградов, прем'єра 25.04.2010)
«Циніки» — Ілля Петрович Докучаєв (Театр ім. Моссовєта, реж. С. Аронін; прем'єра 02.02.2012)
«Р. Р. Р.» — Мармєладов, колишній чиновник (Театр ім. Моссовєта, реж. Ю. Єрьомін; прем'єра 22.12.2012)
«Бажання переповненого серця» — Саймон (Куфф) (Рязанський театр драми, реж. С. Виноградов), прем'єра 14.02.2014)
«Морська подорож 1933 року» — Левенталь, комівояжер (Театр ім. Моссовєта, реж. Ю. Єрьомін; прем'єра 21.02.2015)
«Та не ходи ж ти зовсім голою» — пан Вантру (Театральна компанія С. Виноградова, реж. С. Виноградов, прем'єра 19.12.2015)
«Енергійні люди» — Брюхатий (Театр ім. Моссовєта, реж. П. Хомський, прем'єра 21.01.2016)
«Римська комедія» (Діон) — Діон (Театр ім. Моссовєта, реж. П. Хомський, введення на роль 19.02.2016)
«Місяць в селі» — Шпігельський (Театр ім. Моссовєта, реж. І. Орлов, прем'єра 12.11.2016)
«Річард III» — Король Едуард IV (Театр ім. Моссовєта, реж. Н. Чусова, прем'єра 13.09.2020)

Режисер театру

«Колекціонер» — Театр Романа Віктюка, потім — в «Театральній компанії Сергія Виноградова»
«Піна днів» — , новий варіант, «Театральна компанія Сергія Виноградова»
«Набоков, Машенька» — «Театральна компанія Сергія Виноградова»
«Убивча любов» — Театр імені Моссовєта
«Six. Sax. Sex» — «Театральна компанія Сергія Виноградова»
«Небезпечні зв'язки» — Московський антрепризний театр «Успіх»
«Кейкуок» — Театр імені Моссовєта
«Venus» — «Театральна компанія Сергія Виноградова»
«Фатальна помилка» (рос. «Роковая опечатка») — Театр імені Моссовєта
«Небезпечні зв'язки» — новий варіант, Томський приватний театр «Версія»
«Колекціонер» — новий варіант, Томський приватний театр «Версія»
«Набоков, Машенька» — нова версія, Томський приватний театр «Версія»; прем'єра 17.01.2009 р.
«Кейкуок» — нова версія, Томський приватний театр «Версія»; прем'єра 14.03.2009 р.
«Небезпечні зв'язки» — нова версія, Рязанський театр драми; прем'єра 09.10.2009 р.
«Віяло леді Віндермір» — Театр кіноактора, прем'єра 25.04.2010 р.
рос. «Маске рад» — Томський приватний театр «Версія», прем'єра 10.09.2010 р.
«Солодкоголосий птах юності» — Рязанський театр драми, прем'єра 18.03.2011 р.
«Алхімія кохання» (за комедією Шекспіра «Багато галасу даремно») — Рязанський театр драми, прем'єра 09.12.2011 р.
«Моя улюблена мавпочка» (за п'єсою Н. Дарка «Мертва мавпочка») — Рязанський театр драми, прем'єра 05.04.2013 р.
«Машенька» (за прозою В. Набокова) — Рязанський театр драми, прем'єра 22.11.2013 р.
«Бажання переповненого серця» (за п'єсою П. Фейблмана «Кейкуок») — Рязанський театр драми, прем'єра 14.02.2014 р.
«Колекціонер» (за книгою Джона Фаулза) — Рязанський театр драми, прем'єра 05.03.2014 р.
«Да не ходи же ты совсем голой» (за комедією Жоржа Фейдо) — «Театральна компанія Сергія Виноградова», прем'єра 19.12.2015 р.
«Васса» (за п'єсою М. Горького «Васса Желєзнова», 1 і 2 варіанти) — Театр імені Моссовєта, прем'єра 07.01.2018 р.
«Багато галасу з нічого» — Майстерня І. Ясуловича, ВДІК, режисер випускного спектаклю; прем'єра 18.01.2018 р.

Роботи хореографа в театрі

«Колекціонер» — Театр Романа Віктюка, реж. С. Виноградов, 1993 р.
«Жак Оффенбах, любов і тру-ля-ля» — , реж. , 1996 р.
«Can-Can» — Abo svenska teater, місто Турку, Фінляндія, реж. Г. Яновська, 1996 р.
«Піна днів» (1-й варіант) — МТЮГ, реж. С. Виноградов, 1996 р.
«Ніч лагідна» — Театр Місяця, реж. С. Проханов, 1997 р.
«Набоков, Машенька» — «Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. С. Виноградов, 1997 р.
«Сміх у темряві» — Театр «Сфера», реж. , 1997 р.
«Місячне сяйво, медовий місяць» — антрепризний спектакль, реж. Т. Догілева, 1998 р.
«Убивча любов» — Театр імені Моссовєта, реж. С. Виноградов, 1998 р.
«Six. Sax. Sax» — «Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. С. Виноградов, 1999 год.
«Подорож дилетантів» — Театр Місяця, реж. С. Проханов, 1999 год.
«Лялечка» — Театр імені Моссовєта, реж. П. Хомський, 1999 р.
«Піна днів» (2-й варіант) — «Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. С. Виноградов, 2000 р.
«Матінка Кураж та її діти» — Театр імені Моссовєта, реж. П. Хомський, 2000 р.
«Небезпечні зв'язки» — La'Театр Вадима Дубровицького, реж. С. Виноградов, 2001 р.
«Venus» — «Театральна компанія Сергія Виноградова», реж. С. Виноградов, 2002 р.
«Фатальна помилка» (рос. «Роковая опечатка») — Театр імені Моссовєта, реж. П. Хомський, С. Виноградов, 2003 р.
«Любов — кров» — La'Театр Вадима Дубровицького, реж. , 2004 р.
рос. «Маске рад» — Томський приватний театр «Версія», реж. С. Виноградов, 2010 р.
«Солодкоголосий птах юності» — Рязанський театр драми, реж. С. Виноградов, 2011 р.
«Алхімія кохання» — Рязанський театр драми, реж. С. Виноградов, 2011 р.
«Моя улюблена мавпочка» — Рязанський театр драми, прем'єра 05.04.2013 р.
«Морська подорож 1933 року» — Театр імені Моссовєта, реж. Ю. Єрьомин, прем'єра 2015 р.
«Та не ходи ж ти зовсім голою» (за комедією Жоржа Фейдо) — «Театральна компанія Сергія Виноградова», прем'єра 19.12.2015 р.

Примітки

Біографія на kino-teatr.ru [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Театр Моссовета: Сергей Виноградов [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Театр Сатирикон: Сергей Виноградов [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Фільмографія на kino-teatr.ru [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

[1] Біографія на kino-teatr.ru [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)