Театр Романа Віктюка (рос. Театр Романа Виктюка) — російський драматичний театр, розташований у Москві. Авторський театр російського режисера українського походження Романа Віктюка, який був його засновником, головним режисером і художнім керівником.
Театр Романа Віктюка рос. Театр Романа Виктюка | ||||
---|---|---|---|---|
55°47′28″ пн. ш. 37°41′14″ сх. д. / 55.79130000002777479° пн. ш. 37.68730000002777558° сх. д.Координати: 55°47′28″ пн. ш. 37°41′14″ сх. д. / 55.79130000002777479° пн. ш. 37.68730000002777558° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Місто | ||||
Адреса | вул. Строминка, 6 | |||
Підпорядкування | Департамент культури Москви | |||
Власник | державна власність | |||
Тип | драматичний | |||
Засновник | Віктюк Роман Григорович | |||
Відкрито | 1996 | |||
Керівництво | директор Валерій Райков художній керівник Роман Віктюк | |||
teatrviktuka.ru | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
|
У 1996 році театр отримав статус державного і власну будівлю на вулиці Строминка — побудована в 1929 році за проєктом Костянтина Мельникова будівля колишнього Будинку культури імені І. В. Русакова, що стала однією з найбільш відомих пам'яток архітектури радянського авангарду. Однак тривалий час вистави театру йшли на різних московських майданчиках, оскільки будівля потребувала капітальної реставрації, яка почалася тільки в кінці 2012 року.
21 травня 2012 року директором Театру Романа Віктюка була призначена актриса театру і кіно Ірина Апексимова. Пропрацювавши в театрі майже три роки, вона 9 квітня 2015 року пішла з посади його директора, заявивши, що має намір зосередитися на роботі в Театрі на Таганці, директором якого вона стала 6 березня 2015 року. Новим директором Театру Романа Віктюка був призначений Валерій Райков.
25 березня 2015 року мер Москви Сергій Собянін разом з Романом Віктюком побував в будівлі театру, де завершилася реставрація. Там Роман Віктюк повідомив, що працювати на власній сцені театр почне у вересні, а для прем'єрного показу планується трагедія «Федра» Марини Цвєтаєвої.
Трупа театру
|
|
|
Вистави
- 1988 — «Покоївки» Жана Жене
- жовтень 1997 — «Путани» Ніно Манфреді
- 28 квітня 1998 — «Саломея» Оскара Вайлда
- 25 жовтня 2001 — «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова
- 1 січня 2004 — «Нетутешній сад. Рудольф Нурієв», за п'єсою Азата Абдулліна
- 20 червня 2005 — «Останнє кохання Дон Жуана» Еріка Шмітта
- 28 жовтня 2006 — «Покоївки» (театральний ритуал), за п'єсою Жана Жене
- 5 травня 2007 — «Кіт у чоботях» Михайла Кузміна (казка у стилі реп)
- 15 червня 2009 — «R&J. Ромео і Джульєтта», за мотивами п'єси Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
- 16 листопада 2009 — «Фердинандо» Аннібалле Ручелло
- 28 жовтня 2010 — «Король-Арлекін» Рудольфа Лотара
- 28 жовтня 2011 — «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера
- 28 жовтня 2012 — «Маскарад Маркіза де Сада» (театральна фантазія) Андрія Максимова
- 28 жовтня 2013 — «Незрівнянна!» Пітера Квілтера
- 27 жовтня 2014 — «На початку і в кінці часів» Павло Арьє
- 2015 — «Федра» (містерія духу) Марини Цвєтаєвої
- 26 липня 2016 — «Венеційка» (комедія масок) за п'єсою невідомого автора XVI століття
- 28 жовтня 2016 — «І раптом минулого літа» Теннессі Вільямс
- 29 листопада 2017 — «Мандельштам» Дона Нігро
- 21 вересня 2018 — «Коханням не жартують» Альфреда Де Мюссе
- 1 березня 2019 — «Дрібний біс» Федора Сологуба.
Архівні вистави
- «Антоніо фон Ельба» Ренато Майнарді
- «Вісім люблячих жінок» за мотивами п'єси Робера Томи та фильму Франсуа Озона
- «Давай займемося сексом»
- «Двоє на гойдалках» Вільяма Гібсона
- «Механічний апельсин» за романом Ентоні Берджеса
- «Запах легкої засмаги» Данила Гурьянова
- «Коза, або Сільвія — хто ж вона?» Едварда Олбі
- «Лоліта», п'єса Едварда Олбі за (за романом Володимира Набокова)
- «Кохання з придурком» Витторіо Франческі
- «М. Баттерфляй», за п'єсою Девіда Вона
- «Маленькі подружні ігри» Габріелі Запольської
- «Маскарад Маркіза де Сада»
- «Мою дружину звуть Моріс» Раффі Шарта
- «Незбагненна жінка, яка живе у нас» Ханоха Левіна
- «Осінні скрипки» Іллі Сургучова
- «Пробудження весни» Франка Ведекінда
- «Сергій і Айседора» за віршами та біографічними матеріалами Сергія Єсеніна та книгою Ісідори Дункан «Моє життя»
- «Філософія в будуарі» Маркіза де Сада
- «Чайка» Антона Чехова; постановка Павла Карташева
- «Едіт Піаф» Ксенії Драгунської
- «Тінь Ліра» Вільяма Шекспіра.
Примітки
- . Сайт Cult.mos.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- Анна Попова (26.03.2015). . Сайт Cult.mos.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Lenta.ru. 21.02.2012. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Интерфакс. 10.04.2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
- . РИА Новости. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 19 травня 2020.
- Виолетта Денисенкова. . Сергей Собянин открыл после ремонта Театр Виктюка : [ 3 квітня 2015] // . — 2015. — № 10 (99) за 27 марта. — С. 1—2.
- . Сайт Teatrviktuka.ru. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Сайт Teatrviktuka.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Сайт «Театральный смотритель». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2010.
Посилання
- Офіційний сайт [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr Romana Viktyuka ros Teatr Romana Viktyuka rosijskij dramatichnij teatr roztashovanij u Moskvi Avtorskij teatr rosijskogo rezhisera ukrayinskogo pohodzhennya Romana Viktyuka yakij buv jogo zasnovnikom golovnim rezhiserom i hudozhnim kerivnikom Teatr Romana Viktyuka ros Teatr Romana Viktyuka 55 47 28 pn sh 37 41 14 sh d 55 79130000002777479 pn sh 37 68730000002777558 sh d 55 79130000002777479 37 68730000002777558 Koordinati 55 47 28 pn sh 37 41 14 sh d 55 79130000002777479 pn sh 37 68730000002777558 sh d 55 79130000002777479 37 68730000002777558 Krayina RosiyaMisto MoskvaAdresa vul Strominka 6Pidporyadkuvannya Departament kulturi MoskviVlasnik derzhavna vlasnistTip dramatichnijZasnovnik Viktyuk Roman GrigorovichVidkrito 1996Kerivnictvo direktor Valerij Rajkov hudozhnij kerivnik Roman Viktyukteatrviktuka ruIdentifikatori i posilannya U 1996 roci teatr otrimav status derzhavnogo i vlasnu budivlyu na vulici Strominka pobudovana v 1929 roci za proyektom Kostyantina Melnikova budivlya kolishnogo Budinku kulturi imeni I V Rusakova sho stala odniyeyu z najbilsh vidomih pam yatok arhitekturi radyanskogo avangardu Odnak trivalij chas vistavi teatru jshli na riznih moskovskih majdanchikah oskilki budivlya potrebuvala kapitalnoyi restavraciyi yaka pochalasya tilki v kinci 2012 roku 21 travnya 2012 roku direktorom Teatru Romana Viktyuka bula priznachena aktrisa teatru i kino Irina Apeksimova Propracyuvavshi v teatri majzhe tri roki vona 9 kvitnya 2015 roku pishla z posadi jogo direktora zayavivshi sho maye namir zosereditisya na roboti v Teatri na Taganci direktorom yakogo vona stala 6 bereznya 2015 roku Novim direktorom Teatru Romana Viktyuka buv priznachenij Valerij Rajkov 25 bereznya 2015 roku mer Moskvi Sergij Sobyanin razom z Romanom Viktyukom pobuvav v budivli teatru de zavershilasya restavraciya Tam Roman Viktyuk povidomiv sho pracyuvati na vlasnij sceni teatr pochne u veresni a dlya prem yernogo pokazu planuyetsya tragediya Fedra Marini Cvyetayevoyi Trupa teatruDmitro Bozin Lyudmila Pogoryelova Katerina Karpushina Oleg Isayev Oleksandr Dzyuba Igor Nevedrov Ivan Ivanovich Mariya Kaznacheyeva Stanislav Motiryev Mariya Matto Sergij Zaharin Kostyantin Avdyeyev Pavlo Novikov Nayil Abdrahmanov Olesya Bikoderova Dmitro Golubyev Anton Danilenko Kirilo Kozub Mikita Kostochko Oleksij Litvinenko Oleg Mishuk Anna Nahapetova Oleksij Nesterenko Ivan Nikulcha Anna Podsvirova Mihajlo Polovenko Yurij Ponomarenko Mihajlo Rudenko Oleksandr Soldatkin Yevgeniya Solyanih Ivan Stepanov Anatolij Stepanyuk Dmitro Tadtaev Igor Tensin Oleksandr Titarenko Mihajlo Uryanskij Adeliya AbdulovaVistavi1988 Pokoyivki Zhana Zhene zhovten 1997 Putani Nino Manfredi 28 kvitnya 1998 Salomeya Oskara Vajlda 25 zhovtnya 2001 Majster i Margarita Mihajla Bulgakova 1 sichnya 2004 Netuteshnij sad Rudolf Nuriyev za p yesoyu Azata Abdullina 20 chervnya 2005 Ostannye kohannya Don Zhuana Erika Shmitta 28 zhovtnya 2006 Pokoyivki teatralnij ritual za p yesoyu Zhana Zhene 5 travnya 2007 Kit u chobotyah Mihajla Kuzmina kazka u stili rep 15 chervnya 2009 R amp J Romeo i Dzhulyetta za motivami p yesi Vilyama Shekspira Romeo i Dzhulyetta 16 listopada 2009 Ferdinando Anniballe Ruchello 28 zhovtnya 2010 Korol Arlekin Rudolfa Lotara 28 zhovtnya 2011 Pidstupnist i kohannya Fridriha Shillera 28 zhovtnya 2012 Maskarad Markiza de Sada teatralna fantaziya Andriya Maksimova 28 zhovtnya 2013 Nezrivnyanna Pitera Kviltera 27 zhovtnya 2014 Na pochatku i v kinci chasiv Pavlo Arye 2015 Fedra misteriya duhu Marini Cvyetayevoyi 26 lipnya 2016 Venecijka komediya masok za p yesoyu nevidomogo avtora XVI stolittya 28 zhovtnya 2016 I raptom minulogo lita Tennessi Vilyams 29 listopada 2017 Mandelshtam Dona Nigro 21 veresnya 2018 Kohannyam ne zhartuyut Alfreda De Myusse 1 bereznya 2019 Dribnij bis Fedora Sologuba Arhivni vistavi Antonio fon Elba Renato Majnardi Visim lyublyachih zhinok za motivami p yesi Robera Tomi ta filmu Fransua Ozona Davaj zajmemosya seksom Dvoye na gojdalkah Vilyama Gibsona Mehanichnij apelsin za romanom Entoni Berdzhesa Zapah legkoyi zasmagi Danila Guryanova Koza abo Silviya hto zh vona Edvarda Olbi Lolita p yesa Edvarda Olbi za za romanom Volodimira Nabokova Kohannya z pridurkom Vittorio Francheski M Batterflyaj za p yesoyu Devida Vona Malenki podruzhni igri Gabrieli Zapolskoyi Maskarad Markiza de Sada Moyu druzhinu zvut Moris Raffi Sharta Nezbagnenna zhinka yaka zhive u nas Hanoha Levina Osinni skripki Illi Surguchova Probudzhennya vesni Franka Vedekinda Sergij i Ajsedora za virshami ta biografichnimi materialami Sergiya Yesenina ta knigoyu Isidori Dunkan Moye zhittya Filosofiya v buduari Markiza de Sada Chajka Antona Chehova postanovka Pavla Kartasheva Edit Piaf Kseniyi Dragunskoyi Tin Lira Vilyama Shekspira Primitki Sajt Cult mos ru Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Anna Popova 26 03 2015 Sajt Cult mos ru Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Lenta ru 21 02 2012 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2015 Interfaks 10 04 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 kvitnya 2015 RIA Novosti Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2015 Procitovano 19 travnya 2020 Violetta Denisenkova Sergej Sobyanin otkryl posle remonta Teatr Viktyuka 3 kvitnya 2015 2015 10 99 za 27 marta S 1 2 Sajt Teatrviktuka ru Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 5 kvitnya 2015 Sajt Teatrviktuka ru Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Sajt Teatralnyj smotritel Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 travnya 2010 PosilannyaOficijnij sajt 28 grudnya 2018 u Wayback Machine ros