Ісаєв Олег Миколайович (артист)

Оле́г Микола́йович Іса́єв (нар.. 3 липня 1959 Горлівка Донецької області Української РСР) — радянський і російський актор театру та кіно, Заслужений артист Росії (2003).

Ісаєв Олег Миколайович
Дата народження	3 липня 1959(1959-07-03) (64 роки)
Місце народження	Горлівка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія	актор
Нагороди
IMDb	ID 0410726

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ісаєв.

Життєпис

Олег Ісаєв у 1980 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого на курсі у Михайла Резніковича. Після закінчення був зарахований до трупи Київського державного академічного Російського драматичного театру ім. Лесі Українки. У 1991 році переїхав до Москви, вступив до трупи Театру Романа Віктюка, де і працює по теперішній час. Знявся в декількох фільмах «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» , «Квіти лугові», «День Народження буржуя» тощо. У 2015 році став засновником театральної школи проекту"TEATR INSIDE" Одружений з актрисою Оксаною Ісаєвою. У шлюбі народився син. Олег Ісаєв актор особливого обдарування.

Творчість

Театральні роботи

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки:

• 1980 — «П'ять днів у червні», реж. М. Резнікович
• — Олексій — «Гравець», за романом Ф. М. Достоєвського
• — Біллі — «Політ над гніздом зозулі», за романом К. Кізі
• — Сперанський — «Сава», за п'єсою Л. Н. Андрєєва
• 1987 — Ангел Ертебіз — «Священні чудовиська», за п'єсою Ж. Кокто, реж. Роман Віктюк
• 1987 — Іванов — «Уроки музики», за п'єсами Л. Петрушевської, реж. Роман Віктюк
• 1992 — Рон — «Дама без камелій», за п'єсою Т. Реттігана, реж. Роман Віктюк

Театр Романа Віктюка:

• 1992 — Гумберт Гумберт («Лоліта» Е. Олбі)
• Ваня («Полонез Огінського» Н. Коляди)
• Антоніо («Кохання з придурком» В. Франчески)
• Мсьє де Мистеваль («Філософія в будуарі» маркіза де Сада)
• Людина театру («Осінні скрипки» В. Сургучова)
• Тигеллин («Саломея» О. Уайльда)
• Рантьє Штіфель, р-н Габор, пастор Кальблаух і Кнохенбрух («Пробудження весни» Ф. Ведекінда)
• Доктор Бродський («Заводний апельсин» Е. Берджесса)
• Адольф («Мій друг А.» Ю. Місіми)
• Фьорре («Антоніо фон Ельба» Р. Майнарді)
• Берліоз («Майстер і Маргарита» М. Булгакова)
• Король («Кіт у чоботях» М. Кузьміна)
• Професор («Давай займемося сексом» Ст. Красногорова)
• Роже («Мою дружину звуть Моріс» Р. Шарта)
• Росс («Коза, або Хто така Сільвія» Е. Олбі)
• Де-Бурбон («Незбагненна жінка, що живе в нас» Х. Левіна)

Фільмографія

1. 1980 — Квіти лугові
2. 1991 — Голод-33
3. 1994 — Співачка Жозефіна й Мишачий Народ
4. 1997 — Графиня де Монсоро (серіал)
5. 1997 — Роксолана. Настуня (телесеріал)
6. 1997 — Роксолана. Улюблена дружина Халіфа (телесеріал)
7. 2000 — День народження Буржуя (серіал)
8. 2008 — Заповідник страху (серіал)

Примітки

1. Почётное звание присвоено указом Президента России № 89 от 30 января 2003 [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

• Олег Исаев на сайті IMDb (англ.)(англ.) Олег Исаев на сайті IMDb (англ.)
• Сторінка на оф. сайті Романа Віктюка
• Театральна школа проекту "INSIDE" [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]