Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Матінка Кураж та її діти нім Mutter Courage und ihre Kinder п єса німецького поета і драматурга Бертольта Брехта Твір ма

Матінка Кураж та її діти

Матінка Кураж та її діти

«Матінка Кураж та її діти» (нім. Mutter Courage und ihre Kinder) — п'єса німецького поета і драматурга Бертольта Брехта. Твір має підзаголовок «Хроніка часів Тридцятилітньої війни». П'єса є практичним втіленням теоретичних принципів «епічного театру».

Матінка Кураж та її діти
нім. Mutter Courage und ihre Kinder
image
Жанр Епічний театр і драма
Форма п'єса
Тема Тридцятирічна війна і війна
Автор Бертольт Брехт
Мова німецька
Опубліковано 1949
Країна image Німеччина
image Цей твір у Вікісховищі

Історія створення п'єси

П'єса написана у 1938—1939 роках і була задумана як антивоєнна п'єса. Працюючи над п'єсою Бертольт Брехт уявляв, як зі сцен великих міст пролунає попередження про загрози, які принесе війна.

«Вистави, про які я мріяв — не відбулися. Письменники ж не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв'язують війни: адже для того, щоб творити, потрібно думати. Театри надто швидко потрапили під владу великих розбійників. „Матінка Кураж та її діти“ — спізнилася».

В основі п'єси лежить повість німецького письменника XVII ст. Г. Ґріммельсгаузена «Життєпис пройдисвітки і бродяги Кураж» (нем. Ausführliche und wunderseltsame Lebensbeschreibung der Erzbetrügerin und Landstörzerin Courage) (1670 р.).Головна героїня у Гріммельсгаузена, так само, як і в Брехта, вела солодке, розгульне життя, витрачаючи гроші своїх залицяльників лише на себе, чим багатіла з кожним разом ще більше;  але, зостарівшись, залишилась ні з чим, її статки давно збідніли і їй нічого не залишалося більше, ніж іти заробляти гроші, щоб прогодувати не лише себе, а й своїх трьох дітей. І Матінка Кураж вирішує стати маркітанткою. Дія п'єси Брехта, як і дія повісті Гріммельсгаузена, відбувається у Німеччині, яка переживає жахливі часи. Всю країну охоплює Тридцятилітня війна (1618−1648), полум'я якої здіймається над всією територію тогочасної Німеччини.

Сюжет

Дія п'єси відбувається під час Тридцятирічної війни (1618—1648 рр.), що обернулася для Німеччини національною катастрофою. П'єса складається з 12 сцен, які описують окремі епізоди з життя маркітантки другого фінського полку. Матінка Кураж не має жодних ілюзій щодо війни і ставиться до неї як до способу збагачення. Весна 1624; шведський воєначальник Аксель Оксеншерна набирає військо для походу на Польщу, проте вербування йде погано. Фельдфебель і Вербувальник зустрічають на дорозі фургон маркітантки Анни Фірлінг, на прізвисько «Матуся Кураж». По дорогах війни вона блукає зі своїми дорослими синами Ейліфом і Швейцеркасом і німою дочкою Катрін. Поки Фельдфебель заговорює зуби матері Кураж, Вербувальник обробляє її старшого сина. Незважаючи на протести матері, що пророкує йому швидку загибель, Ейліф йде з Вербувальником.

Минає два роки. У Польщі, біля намету шведського воєначальника, матінка Кураж торгується з його кухарем-голландцем з приводу каплуну; воєначальник з'являється разом з Ейліфом, який, як з'ясовується, здійснив подвиг: відбив у селян 20 голів худоби, порубавши при цьому чотирьох. Полковий священик виправдовує Ейліфа: «Господь наш умів створити з п'яти хлібів п'ятсот, йому й потреби не було. Тому й міг вимагати: люби ближнього свого. Бо люди були ситі. Нині не ті часи».

Минає ще три роки; Швейцеркас став скарбником Фінського полку, в який влилася і матуся Кураж. Війна «налагодилася», і справи в неї йдуть — гріх скаржитися; у супроводі священика до Кураж часто заходить кухар — поговорити про політику, про цю війну, де, за його словами, «трохи грабіж, трошки різанина, трішки запалювання і, не забути б, трішки зґвалтування». Тим часом наближаються католики, армія лютеран стрімко відступає, — разом зі священиком, дочкою і Швейцеркасом, який не встиг сховатися, в останній момент прибіг до матері, щоб сховати в її фургоні полкову скарбницю, Кураж опиняється на території, зайнятій католиками. Швейцеркас намагається дістатися свого полку, але, ледве встигнувши переховати скриньку, потрапляє в руки до католиків, які давно шукають скарбника. Кураж, щоб підкупити фельдфебеля і врятувати сина, якому загрожує страта, готова закласти свій фургон; колишня полкова повія Іветта дає під заставу 200 гульденів і сама веде переговори з фельдфебелем. Однак виплатити борг Кураж розраховувала з полкової скарбниці, від Іветти вона дізнається: під тортурами Швейцеркас зізнався в тому, що, помітивши погоню, він викинув скриньку в річку. Викуповувати фургон нема на що, — Кураж просить Іветту поторгуватися і знизити «викуп» за сина; поки вона торгується, Швейцеркаса засуджують до страти.

Минуло ще кілька років; матуся Кураж зі своїм фургоном сколосила пів Європи. Її справа процвітає, але у битві під Лютценом гине шведський король Густав Адольф, і воюючі сторони укладають мир. Для Кураж мир — розорення: тепер її товар нікому не потрібен. Проте вона рада миру: принаймні другого сина війна в неї не забере. У її наметі знову з‘являється кухар. Кураж вирушає на базар — продати свій товар, доки за нього хоч щось можуть заплатити. У її відсутність під конвоєм наводять Ейліфа: він повторив свій давній «подвиг» — відібрав у селянина худобу, зарізавши господиню; але у мирний час за це розстрілюють, і побачитися з матір'ю йому дозволили перед стратою.

Кураж повертається зі своїм товаром і щаслива з того, що не встигла його продати: як з'ясувалося, мир закінчився і вже третій день знову йде війна. Вона знову вирушає в дорогу, взявши із собою кухаря, який нічого не розповідає їй про Ейліфа. Осінь 1634 року, «війна за віру» йде вже шістнадцять років. І кухареві, і Кураж набридло поневірятися, торгівля не йде: людям нічим платити; кухар отримує звістку про те, що його мати померла і залишила йому у спадок маленький шинок; він кличе з собою Кураж, але без Катрін: трьох його трактир не прогодує. Кураж відмовляється покинути дочку.

Два роки Кураж і Катрін блукають Німеччиною в обозі війська. Фургон зупиняється на ніч біля селянського будинку, і Катрін чує, як три католики вимагають, щоб селянин показав їм дорогу до міста; за ними рухається полк. Катрін піднімає тривогу та гине. Оплакавши дочку, Кураж знову впрягається у свій фургон: «Треба знову налагоджувати торгівлю».

Дійові особи

  • Матінка Кураж
  • Катрін, її німа дочка
  • Ейліф, старший син
  • Швейцеркас, менший син
  • Вербувальник
  • Фельдфебель
  • Кухар
  • Командувач
  • Військовий священик
  • Інтендант
  • Іветта
  • Потьє
  • Чоловік з пов´язкою. Інший фельдфебель
  • Старий полковник. Писар
  • Молодий солдат. Літній солдат. Селянин. Селянка. Юнак
  • Стара жінка
  • Інший селянин
  • Інша селянка
  • Хлопець
  • Прапорщик
  • Солдати

Характеристика твору

Цей розділ статті ще . Ви можете допомогти проєкту, написавши його. (березень 2024)

Характеристика головної героїні

Роналд Вудланд зауважує, що глядача зачіпає не стільки невдале намагання Брехта «втілити в життя безліч власних театральних теорій», скільки особа Матінки Кураж: «нас надихає її відвага, ми повертаємось додому, захоплюючись її силою, спонукувані відтворювати її незламні добрі риси». Іншими словами, глядач ідентифікується з матінкою Кураж, її бажанням вижити, і бачить у її персонажці віддображення власного бажання вціліти. «Саме персонажці матінки Кураж п'єса завдячує своїм успіхом, хотів Брехт того, чи ні (…) хоча його численні редакції п'єси і свідчать про те, що він намагався зробити так, щоб вона не викликала такої прихильності»

Однак, на думку Вудланда, саме можливість дистанціюватись від персонажки Матінки Кураж дозволяє нам за почуттями, емпатією і захопленням її долею до життя розгледіти причини і корінь зла, яке вона репрезентує. Зрозумівши, що зло є частиною суспільства, ми усвідомлюємо, що як частина суспільства, несемо частку відповідальності за це зло. «Хоча критики, актори, продюсери, і, безумовно, ми самі, зробили з „Матінки Кураж“ п'єсу, яка, в довготривалій перспективі, втішає, Брехт написав п'єсу, яка є дуже тривожною, адже таврує усіх нас провиною за наявність у світі зла».

Театральні постановки

image
Афіша вистави «Кураж» (Київський театр на Липках, 2019)
  • Прем'єра п'єси відбулась 19 квітня 1941 року в театрі «Шаушпільхауз» (Цюрих). Першою виконавицею головної ролі в п'єсі Брехта «Матінка Кураж та її діти» стала німецька актриса Тереза Ґізе. Цікавим було те, що загалом критика прихильно поставилась до п'єси і цілком її визнала. Але Бертольду Брехту здалося, що люди не зрозуміли головного ідейного змісту твору, тому драматург дописав нові варіанти для перших і п'ятих частин і створив нову, допрацьовану Матінку Кураж, яка згодом сяяла зі сцени з уже новим, жорстокішим та серйознішим характером.
  • 11 січня 1949 року відбулася прем'єра п'єси в новій редакції Брехта в театрі «Берлінер ансамбль» в Берліні. Це була спільна постановка автора з Ерихом Енгелем. Головну роль виконувала Гелена Вайгель, дружина Брехта. Вистава була показана на багатьох сценах Німеччини та світу. Після смерті Б. Брехта у 1956 р, легендарний спектакль був зафільмований. Багато років запис вистави «Матінка Кураж та її діти» вважався втраченим. Тільки у 2020 році, під час всесвітнього карантину, на сайті «Berliner Ensemble» було оприлюднено віднайдений запис.
Постановки на українській сцені

Несумісність матері і війни

Головною проблемою драми є несумісність материнства і війни як таких, Бертольд Брехт не знімає з Анни Фірлінг провину за смерть своїх дітей. Це можна побачити в тому, що він не дає їй права на прозріння і залишає і далі блукати за солдатами, шукаючи якусь примарну ціль. Війна і материнство зовсім протилежні поняття, які не мають жодного шансу вжитися разом

Хоча Кураж не бере офіційно участі у війні, та все ж війна її годує. Вона залежна від війни. Її покупці — солдати. Батьки її дітей — солдати. Тому видна чітка залежність матінки Кураж від воєнних дій. Основна її проблема в тому, що вона не може зрозуміти яке хитке та ненадійне її становище. Мудра та відважна жінка, яка ніколи не змовчить, коли їй є що сказати, обережна та в той же час жива вірить всім своїм серцем, що вона зможе забезпечити повністю себе і своїх дітей, що вона подарує їм щасливе майбутнє. Та війна має інші плани на жінку. Вона не в змозі змінити її характер та її життя, наносячи нові й нові удари.   Тому можна спокійно зробити висновок, що за своєю суттю, жінка і війна взагалі несумісні речі, особливо якщо жінка вступає у відносни з війною не сама. Талановита та кмітлива Матінка Кураж все ж таки програє гру війні і втрачає своїх дітей. По суті, вона ними жертвує, так само як і жертвує власною гідністю лише із кон'юнктурних міркувань.

Екранізація

  • 1955 — «Матінка Кураж та її діти»; реж. Вольфганг Штаудте (Швеція — Німеччина)
  • 1961 — «Матінка Кураж та її діти»; реж. Петер Палич, Манфред Векверт (Німеччина)
  • 1965 — «Матінка Кураж та її діти. Хроніка часів Тридцятилітньої війни»; реж. Гаррі Буквиця (Німеччина)
  • 1969 — «Матінка Кураж та її діти»; реж. Джо Дуа, Берт Штруйс (Бельгія)
  • 1985 — «Дороги Анни Фірлінг»; реж. (СРСР)

Джерела

  1. Hans Bunge. Brecht im zweiten Weltkrieg // Neue Deutsche Literatur. — 1962. — Вип. 3. — С. 46 — 47.
  2. Брехт Б. П'єси . — К.: Либідь, 2001. — 234 с.
  3. Літературознавчий словник-довідник / [Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін.]. — К. : ВЦ"Академія",1997.— 752 с.
  4. Бертольт Брехт. Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло. — К.: Дніпро, 1973. — С.351 — 431.
  5. Антонов Р. Тернистий шлях «Матінки Кураж» // Зарубіжна література. — 2006. — № 7 — 8. — С. 6 — 7.

Примітки

  1. Leyko, Malgorzata. Der gewollte und der ungewollte Brecht. Polnisch-deutsche Theaterbeziehungen seit dem Zweiten Weltkrieg. Berlin, Boston: DE GRUYTER. ISBN .
  2. Woodland, Ronald (1 вересня 1972). The Danger Of Empathy In Mother Courage. Modern Drama (англ.). Т. 15, № 2. с. 125—129. doi:10.3138/md.15.2.125. ISSN 0026-7694. Процитовано 19 липня 2022.
  3. Сергій ВИННИЧЕНКО (2 червня 2014). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2021-5-31.
  4. . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
  5. Сергій ВИННИЧЕНКО (1 квітня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-5-31.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Matinka Kurazh ta yiyi diti nim Mutter Courage und ihre Kinder p yesa nimeckogo poeta i dramaturga Bertolta Brehta Tvir maye pidzagolovok Hronika chasiv Tridcyatilitnoyi vijni P yesa ye praktichnim vtilennyam teoretichnih principiv epichnogo teatru Matinka Kurazh ta yiyi ditinim Mutter Courage und ihre KinderZhanr Epichnij teatr i dramaForma p yesaTema Tridcyatirichna vijna i vijnaAvtor Bertolt BrehtMova nimeckaOpublikovano 1949Krayina Nimechchina Cej tvir u VikishovishiIstoriya stvorennya p yesiP yesa napisana u 1938 1939 rokah i bula zadumana yak antivoyenna p yesa Pracyuyuchi nad p yesoyu Bertolt Breht uyavlyav yak zi scen velikih mist prolunaye poperedzhennya pro zagrozi yaki prinese vijna Vistavi pro yaki ya mriyav ne vidbulisya Pismenniki zh ne mozhut pisati z takoyu shvidkistyu z yakoyu uryadi rozv yazuyut vijni adzhe dlya togo shob tvoriti potribno dumati Teatri nadto shvidko potrapili pid vladu velikih rozbijnikiv Matinka Kurazh ta yiyi diti spiznilasya V osnovi p yesi lezhit povist nimeckogo pismennika XVII st G Grimmelsgauzena Zhittyepis projdisvitki i brodyagi Kurazh nem Ausfuhrliche und wunderseltsame Lebensbeschreibung der Erzbetrugerin und Landstorzerin Courage 1670 r Golovna geroyinya u Grimmelsgauzena tak samo yak i v Brehta vela solodke rozgulne zhittya vitrachayuchi groshi svoyih zalicyalnikiv lishe na sebe chim bagatila z kozhnim razom she bilshe ale zostarivshis zalishilas ni z chim yiyi statki davno zbidnili i yij nichogo ne zalishalosya bilshe nizh iti zaroblyati groshi shob progoduvati ne lishe sebe a j svoyih troh ditej I Matinka Kurazh virishuye stati markitantkoyu Diya p yesi Brehta yak i diya povisti Grimmelsgauzena vidbuvayetsya u Nimechchini yaka perezhivaye zhahlivi chasi Vsyu krayinu ohoplyuye Tridcyatilitnya vijna 1618 1648 polum ya yakoyi zdijmayetsya nad vsiyeyu teritoriyu togochasnoyi Nimechchini SyuzhetDiya p yesi vidbuvayetsya pid chas Tridcyatirichnoyi vijni 1618 1648 rr sho obernulasya dlya Nimechchini nacionalnoyu katastrofoyu P yesa skladayetsya z 12 scen yaki opisuyut okremi epizodi z zhittya markitantki drugogo finskogo polku Matinka Kurazh ne maye zhodnih ilyuzij shodo vijni i stavitsya do neyi yak do sposobu zbagachennya Vesna 1624 shvedskij voyenachalnik Aksel Oksensherna nabiraye vijsko dlya pohodu na Polshu prote verbuvannya jde pogano Feldfebel i Verbuvalnik zustrichayut na dorozi furgon markitantki Anni Firling na prizvisko Matusya Kurazh Po dorogah vijni vona blukaye zi svoyimi doroslimi sinami Ejlifom i Shvejcerkasom i nimoyu dochkoyu Katrin Poki Feldfebel zagovoryuye zubi materi Kurazh Verbuvalnik obroblyaye yiyi starshogo sina Nezvazhayuchi na protesti materi sho prorokuye jomu shvidku zagibel Ejlif jde z Verbuvalnikom Minaye dva roki U Polshi bilya nametu shvedskogo voyenachalnika matinka Kurazh torguyetsya z jogo kuharem gollandcem z privodu kaplunu voyenachalnik z yavlyayetsya razom z Ejlifom yakij yak z yasovuyetsya zdijsniv podvig vidbiv u selyan 20 goliv hudobi porubavshi pri comu chotiroh Polkovij svyashenik vipravdovuye Ejlifa Gospod nash umiv stvoriti z p yati hlibiv p yatsot jomu j potrebi ne bulo Tomu j mig vimagati lyubi blizhnogo svogo Bo lyudi buli siti Nini ne ti chasi Minaye she tri roki Shvejcerkas stav skarbnikom Finskogo polku v yakij vlilasya i matusya Kurazh Vijna nalagodilasya i spravi v neyi jdut grih skarzhitisya u suprovodi svyashenika do Kurazh chasto zahodit kuhar pogovoriti pro politiku pro cyu vijnu de za jogo slovami trohi grabizh troshki rizanina trishki zapalyuvannya i ne zabuti b trishki zgvaltuvannya Tim chasom nablizhayutsya katoliki armiya lyuteran strimko vidstupaye razom zi svyashenikom dochkoyu i Shvejcerkasom yakij ne vstig shovatisya v ostannij moment pribig do materi shob shovati v yiyi furgoni polkovu skarbnicyu Kurazh opinyayetsya na teritoriyi zajnyatij katolikami Shvejcerkas namagayetsya distatisya svogo polku ale ledve vstignuvshi perehovati skrinku potraplyaye v ruki do katolikiv yaki davno shukayut skarbnika Kurazh shob pidkupiti feldfebelya i vryatuvati sina yakomu zagrozhuye strata gotova zaklasti svij furgon kolishnya polkova poviya Ivetta daye pid zastavu 200 guldeniv i sama vede peregovori z feldfebelem Odnak viplatiti borg Kurazh rozrahovuvala z polkovoyi skarbnici vid Ivetti vona diznayetsya pid torturami Shvejcerkas ziznavsya v tomu sho pomitivshi pogonyu vin vikinuv skrinku v richku Vikupovuvati furgon nema na sho Kurazh prosit Ivettu potorguvatisya i zniziti vikup za sina poki vona torguyetsya Shvejcerkasa zasudzhuyut do strati Minulo she kilka rokiv matusya Kurazh zi svoyim furgonom skolosila piv Yevropi Yiyi sprava procvitaye ale u bitvi pid Lyutcenom gine shvedskij korol Gustav Adolf i voyuyuchi storoni ukladayut mir Dlya Kurazh mir rozorennya teper yiyi tovar nikomu ne potriben Prote vona rada miru prinajmni drugogo sina vijna v neyi ne zabere U yiyi nameti znovu z yavlyayetsya kuhar Kurazh virushaye na bazar prodati svij tovar doki za nogo hoch shos mozhut zaplatiti U yiyi vidsutnist pid konvoyem navodyat Ejlifa vin povtoriv svij davnij podvig vidibrav u selyanina hudobu zarizavshi gospodinyu ale u mirnij chas za ce rozstrilyuyut i pobachitisya z matir yu jomu dozvolili pered stratoyu Kurazh povertayetsya zi svoyim tovarom i shasliva z togo sho ne vstigla jogo prodati yak z yasuvalosya mir zakinchivsya i vzhe tretij den znovu jde vijna Vona znovu virushaye v dorogu vzyavshi iz soboyu kuharya yakij nichogo ne rozpovidaye yij pro Ejlifa Osin 1634 roku vijna za viru jde vzhe shistnadcyat rokiv I kuharevi i Kurazh nabridlo poneviryatisya torgivlya ne jde lyudyam nichim platiti kuhar otrimuye zvistku pro te sho jogo mati pomerla i zalishila jomu u spadok malenkij shinok vin kliche z soboyu Kurazh ale bez Katrin troh jogo traktir ne progoduye Kurazh vidmovlyayetsya pokinuti dochku Dva roki Kurazh i Katrin blukayut Nimechchinoyu v obozi vijska Furgon zupinyayetsya na nich bilya selyanskogo budinku i Katrin chuye yak tri katoliki vimagayut shob selyanin pokazav yim dorogu do mista za nimi ruhayetsya polk Katrin pidnimaye trivogu ta gine Oplakavshi dochku Kurazh znovu vpryagayetsya u svij furgon Treba znovu nalagodzhuvati torgivlyu Dijovi osobiMatinka Kurazh Katrin yiyi nima dochka Ejlif starshij sin Shvejcerkas menshij sin Verbuvalnik Feldfebel Kuhar Komanduvach Vijskovij svyashenik Intendant Ivetta Potye Cholovik z pov yazkoyu Inshij feldfebel Starij polkovnik Pisar Molodij soldat Litnij soldat Selyanin Selyanka Yunak Stara zhinka Inshij selyanin Insha selyanka Hlopec Praporshik SoldatiHarakteristika tvoruCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo berezen 2024 Harakteristika golovnoyi geroyiniRonald Vudland zauvazhuye sho glyadacha zachipaye ne stilki nevdale namagannya Brehta vtiliti v zhittya bezlich vlasnih teatralnih teorij skilki osoba Matinki Kurazh nas nadihaye yiyi vidvaga mi povertayemos dodomu zahoplyuyuchis yiyi siloyu sponukuvani vidtvoryuvati yiyi nezlamni dobri risi Inshimi slovami glyadach identifikuyetsya z matinkoyu Kurazh yiyi bazhannyam vizhiti i bachit u yiyi personazhci viddobrazhennya vlasnogo bazhannya vciliti Same personazhci matinki Kurazh p yesa zavdyachuye svoyim uspihom hotiv Breht togo chi ni hocha jogo chislenni redakciyi p yesi i svidchat pro te sho vin namagavsya zrobiti tak shob vona ne viklikala takoyi prihilnosti Odnak na dumku Vudlanda same mozhlivist distanciyuvatis vid personazhki Matinki Kurazh dozvolyaye nam za pochuttyami empatiyeyu i zahoplennyam yiyi doleyu do zhittya rozglediti prichini i korin zla yake vona reprezentuye Zrozumivshi sho zlo ye chastinoyu suspilstva mi usvidomlyuyemo sho yak chastina suspilstva nesemo chastku vidpovidalnosti za ce zlo Hocha kritiki aktori prodyuseri i bezumovno mi sami zrobili z Matinki Kurazh p yesu yaka v dovgotrivalij perspektivi vtishaye Breht napisav p yesu yaka ye duzhe trivozhnoyu adzhe tavruye usih nas provinoyu za nayavnist u sviti zla Teatralni postanovkiAfisha vistavi Kurazh Kiyivskij teatr na Lipkah 2019 Prem yera p yesi vidbulas 19 kvitnya 1941 roku v teatri Shaushpilhauz Cyurih Pershoyu vikonaviceyu golovnoyi roli v p yesi Brehta Matinka Kurazh ta yiyi diti stala nimecka aktrisa Tereza Gize Cikavim bulo te sho zagalom kritika prihilno postavilas do p yesi i cilkom yiyi viznala Ale Bertoldu Brehtu zdalosya sho lyudi ne zrozumili golovnogo idejnogo zmistu tvoru tomu dramaturg dopisav novi varianti dlya pershih i p yatih chastin i stvoriv novu dopracovanu Matinku Kurazh yaka zgodom syayala zi sceni z uzhe novim zhorstokishim ta serjoznishim harakterom 11 sichnya 1949 roku vidbulasya prem yera p yesi v novij redakciyi Brehta v teatri Berliner ansambl v Berlini Ce bula spilna postanovka avtora z Erihom Engelem Golovnu rol vikonuvala Gelena Vajgel druzhina Brehta Vistava bula pokazana na bagatoh scenah Nimechchini ta svitu Pislya smerti B Brehta u 1956 r legendarnij spektakl buv zafilmovanij Bagato rokiv zapis vistavi Matinka Kurazh ta yiyi diti vvazhavsya vtrachenim Tilki u 2020 roci pid chas vsesvitnogo karantinu na sajti Berliner Ensemble bulo oprilyudneno vidnajdenij zapis Postanovki na ukrayinskij sceni 2009 KURAZH Matinka Kurazh rezh Miroslav Grinishin hud Oleksandr Semenyuk Ivano Frankivskij oblasnij muzichno dramatichnij teatr im I Franka 2013 uchbovij teatr 2019 Teatr na Lipkah Kurazh rezh Oleksij Sklyarenko scenografiya ta kostyumi Taras Tkachenko komp Andrij Shust U vistavi vikoristano tvori Gustava Malera Mar yani Sadovskoyi gurtu Ot Vinta Borisa Grebenshikova plastichna robota postavlena u 2013 roci yak diplomna vistava na sceni Navchalnogo teatru Nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka Karogo kurs Valentini Zimnoyi Pislya vipusku vistava pevnij chas isnuvala antreprizno a z 2019 roku stala do repertuaru Kiyivskogo akademichnogo teatru yunogo glyadacha na Lipkah 2015 Matinka Kurazh ta yiyi diti rezh Gennadij Kasyanov Chernigivskij oblasnij molodizhnij teatr 2024 Matinka Kurazh Rezhiser postanovnik Maksim Bulgakov hudozhnik postanovnik Andrij Romanchenko muzichne oformlennya Galina Brazhko Sumskij nacionalnij akademichnij teatr drami ta muzichnoyi komediyi im M Shepkina Nesumisnist materi i vijniGolovnoyu problemoyu drami ye nesumisnist materinstva i vijni yak takih Bertold Breht ne znimaye z Anni Firling provinu za smert svoyih ditej Ce mozhna pobachiti v tomu sho vin ne daye yij prava na prozrinnya i zalishaye i dali blukati za soldatami shukayuchi yakus primarnu cil Vijna i materinstvo zovsim protilezhni ponyattya yaki ne mayut zhodnogo shansu vzhitisya razom Hocha Kurazh ne bere oficijno uchasti u vijni ta vse zh vijna yiyi goduye Vona zalezhna vid vijni Yiyi pokupci soldati Batki yiyi ditej soldati Tomu vidna chitka zalezhnist matinki Kurazh vid voyennih dij Osnovna yiyi problema v tomu sho vona ne mozhe zrozumiti yake hitke ta nenadijne yiyi stanovishe Mudra ta vidvazhna zhinka yaka nikoli ne zmovchit koli yij ye sho skazati oberezhna ta v toj zhe chas zhiva virit vsim svoyim sercem sho vona zmozhe zabezpechiti povnistyu sebe i svoyih ditej sho vona podaruye yim shaslive majbutnye Ta vijna maye inshi plani na zhinku Vona ne v zmozi zminiti yiyi harakter ta yiyi zhittya nanosyachi novi j novi udari Tomu mozhna spokijno zrobiti visnovok sho za svoyeyu suttyu zhinka i vijna vzagali nesumisni rechi osoblivo yaksho zhinka vstupaye u vidnosni z vijnoyu ne sama Talanovita ta kmitliva Matinka Kurazh vse zh taki prograye gru vijni i vtrachaye svoyih ditej Po suti vona nimi zhertvuye tak samo yak i zhertvuye vlasnoyu gidnistyu lishe iz kon yunkturnih mirkuvan Ekranizaciya1955 Matinka Kurazh ta yiyi diti rezh Volfgang Shtaudte Shveciya Nimechchina 1961 Matinka Kurazh ta yiyi diti rezh Peter Palich Manfred Vekvert Nimechchina 1965 Matinka Kurazh ta yiyi diti Hronika chasiv Tridcyatilitnoyi vijni rezh Garri Bukvicya Nimechchina 1969 Matinka Kurazh ta yiyi diti rezh Dzho Dua Bert Shtrujs Belgiya 1985 Dorogi Anni Firling rezh SRSR DzherelaHans Bunge Brecht im zweiten Weltkrieg Neue Deutsche Literatur 1962 Vip 3 S 46 47 Breht B P yesi K Libid 2001 234 s Literaturoznavchij slovnik dovidnik R T Grom yak Yu I Kovaliv ta in K VC Akademiya 1997 752 s Bertolt Breht Kopijchanij roman Matinka Kurazh ta yiyi diti Kavkazke krejdyane kolo K Dnipro 1973 S 351 431 Antonov R Ternistij shlyah Matinki Kurazh Zarubizhna literatura 2006 7 8 S 6 7 PrimitkiLeyko Malgorzata Der gewollte und der ungewollte Brecht Polnisch deutsche Theaterbeziehungen seit dem Zweiten Weltkrieg Berlin Boston DE GRUYTER ISBN 9783110913095 Woodland Ronald 1 veresnya 1972 The Danger Of Empathy In Mother Courage Modern Drama angl T 15 2 s 125 129 doi 10 3138 md 15 2 125 ISSN 0026 7694 Procitovano 19 lipnya 2022 Sergij VINNIChENKO 2 chervnya 2014 ukr Portal Teatralna ribolovlya Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 2021 5 31 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Sergij VINNIChENKO 1 kvitnya 2020 ukr Portal Teatralna ribolovlya Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 2021 5 31

Дата публікації:
Топ