Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Фе́дорович Бондарчу́к (25 вересня 1920, с. Білозерка, Херсонська губернія, Українська СРР, СРСР — 20 жовтня 1994, Москва, РФ) — радянський та український режисер й актор. Режисер кіноепопеї «Війна і мир» (за Левом Толстим), яка 1968 року здобула «Оскара» в категорії «Найкращий іноземний фільм». Герой Соціалістичної праці (1980), лауреат національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист СРСР (1952), заслужений артист РРФСР, лауреат Ленінської (1960) та Сталінської премії (1952), державної премії СРСР (1984). Кавалер двух орденів Леніна (1967, 1980). Учасник німецько-радянської війни. Батько російського режисера Федора Бондарчука та російських актрис Наталії і Олени Бондарчук.
| Сергій Федорович Бондарчук | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Сергей Бондарчук | |||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 25 вересня 1920 с. Білозерка, Херсонська губернія, УСРР | ||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 20 жовтня 1994 (74 роки) Москва, РФ | ||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Росія | ||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | режисер, актор, викладач | ||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1948) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Заклад | Мосфільм, Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії | ||||||||||||||||||||||||||||
| Роки діяльності | 1948 — 1994 | ||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Макарова Інна Володимирівна і Скобцева Ірина Костянтинівна | ||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Наталія Бондарчук, Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук | ||||||||||||||||||||||||||||
| IMDb | ID 0094083 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди та премії | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||||||||||||
 Сергій Федорович Бондарчук у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | |||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 25 вересня 1920 на Херсонщині, у селі Білозерка, у родині селян Федора Петровича Бондарчука (деякий час був головою колгоспу) і Тетяни Василівни Бондарчук (до шлюбу Токаренко). Дідом по батькові був болгарин Петро Костянтинович Бондарчук, бабусею - сербка Мотрона Федорівна Сирвуля. Інші родичі - українці. На момент пологів батько проходив службу в Червоній армії, мати, будучи глибокою вірянкою, назвала сина на честь Сергія Радонезького й хрестила його в Благовіщенському монастирі біля Херсона.
Навчаючись у середній школі № 4 міста Таганрог, почав відвідувати театральний гурток. У 1937 році вперше вийшов на сцену Таганрозького драматичного театру.
У тому ж році родина переїхала в Єйськ, де Бондарчук закінчив середню школу № 2. У 1937—1938 роках працював актором Єйського драматичного театру.
Професійну освіту почав здобувати у театральному училищі Ростова-на-Дону.
У 1948 році закінчив ВДІК, де навчався у майстерні С. Герасимова та Т. Макарової. Того ж року відбувся його дебют у кіно, де молодий актор зіграв у культовому для свого часу фільмі «Молода гвардія» (режисер — С. Герасимов) роль підпільника Валька. З цієї роботи почалася кар'єра С. Бондарчука у кіномистецтві.
Широке суспільне визнання принесла Сергієві Бондарчуку провідна роль у фільмі «Тарас Шевченко» (1951), за яку він був відзначений Сталінською (пізніше названою Державною) премією.
У 1952 став народним артистом СРСР.
Світову славу принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років.
Його дебютом як кінорежисера став фільм «Доля людини» (1959), що одразу ж потрактовано як етапну подію в кінематографі післясталінської доби й він засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.
У 1959 став лауреатом Ленінської премії.
По-справжньому епохальною подією стала чотирисерійна стрічка С. Бондарчука «Війна і мир» (1966–1967), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук — режисер-постановник фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.
Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм (1975), де зіграли зірки радянського кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші.
Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степ» (1977), знятій за творами Антона Чехова.
1982 року у творчому поступі стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи вагу митця для традицій європейського кіно, спрямованого досліджувати й виражати глибинні людські поривання, переживання, прагнення.
У 1980 року удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1984 р. — знову Лауреат Державної премії.
Став засновником кінематографічної династії. У 1970-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активну кіно- і телевізійну діяльність провадить Федір, його син.
Особисте життя
Одружувався двічі:
- перша дружина — Інна Макарова.
- друга — Ірина Скобцева.
Фільмографія
Акторські роботи
- 1948 — «Молода гвардія» — Валько
- 1948 — «Мічурин» — Уралець
- 1950 — «Кавалер Золотої Зірки» — Сергій Тутаринов
- 1951 — «Тарас Шевченко» — Тарас Шевченко
- 1953 — «Кораблі штурмують бастіони» — Тихон Прокоф'ев
- 1953 — «Адмірал Ушаков» — Тихон Прокоф'ев
- 1954 — «Про це не можна забувати» — письменник Александр Якович Гармаш (прототип — Ярослав Галан)
- 1955 — «Незакінчена повість» — Юрій Сергійович Єршов
- 1955 — «Отелло» — Отелло
- 1955 — «Стрибуха» — лікар Осип Степанович Димов
- 1956 — «Іван Франко» — Іван Франко
- 1958 — «Йшли солдати... — Матвій Крилов
- 1959 — «Доля людини» — Андрій Соколов
- 1960 — «Сергій» — Коростельов
- 1960 — «У Римі була ніч» / Era notte a Roma — солдат Федір Олександрович Назуков
- 1965 — 1967 — «Війна і мир» — П'єр Безухов
- 1969 — «Битва на Неретві» — Мартін
- 1969 — «Золоті ворота» — текст поза кадром
- 1970 — «Дядя Ваня» — Михайло Львович Астров
- 1973 — «Мовчання доктора Івенса» — Мартін Івенс
- 1974 — «Вибір цілі» — Ігор Курчатов
- 1974 — «Такі високі гори» — Іван Миколайович Степанов
- 1975 — «Вони воювали за Батьківщину» — Звягінцев
- 1975 — «Горянка» — закадровий текст
- 1977 — «Пошехонська старовина» — текст від автора поза кадром
- 1977 — «Степ» — Омелян
- 1978 — «Оксамитовий сезон» — містер Роберт Бредвері
- 1978 — «Отець Сергій» — Отець Сергій
- 1979 — «Зліт» — текст поза кадром
- 1980 — «Овід» — кардинал Монтанеллі
- 1986 — «Борис Годунов» — Борис Годунов
- 1988 — «Випадок в аеропорту» — генерал-майор Токаренко
- 1990 — «Битва трьох королів» — Селім
- 1992 — «Гроза над Руссю» — боярин Морозов
- 2000 — «Сергій Бондарчук» (документальний)
Режисерські роботи
- 1959 — «Доля людини»
- 1965 — 1967 — «Війна і мир»
- 1970 — «Ватерлоо» (Виробництво СРСР та ІталіЇ)
- 1975 — «Вони воювали за Батьківщину»
- 1977 — «Степ»
- 1982 — «Червоні дзвони»
- 1986 — «Борис Годунов»
- 1992 — «Тихий Дон»
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Джерела
- Ярослав Голобородько. Бондарчук, визнання, «Оскар» // Слово Просвіти. — Ч. 40 (313).
- Сергій Бондарчук [ 1 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Сергій Бондарчук [ 16 травня 2007 у Wayback Machine.] // nashekino.ru (рос.)
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Сергій Бондарчук [ 29 вересня 2010 у Wayback Machine.] // Кіно-театр.ru (рос.)
- Бондарчук Сергій Федорович на сайті All Movie Guide (англ.)
- Бондарчук Сергій Федорович [ 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Kinopoisk (рос.)
- БОНДАРЧУК Сергій Федорович [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 337. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bondarchuk Sergi j Fe dorovich Bondarchu k 25 veresnya 1920 s Bilozerka Hersonska guberniya Ukrayinska SRR SRSR 20 zhovtnya 1994 Moskva RF radyanskij ta ukrayinskij rezhiser j aktor Rezhiser kinoepopeyi Vijna i mir za Levom Tolstim yaka 1968 roku zdobula Oskara v kategoriyi Najkrashij inozemnij film Geroj Socialistichnoyi praci 1980 laureat nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka narodnij artist SRSR 1952 zasluzhenij artist RRFSR laureat Leninskoyi 1960 ta Stalinskoyi premiyi 1952 derzhavnoyi premiyi SRSR 1984 Kavaler dvuh ordeniv Lenina 1967 1980 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Batko rosijskogo rezhisera Fedora Bondarchuka ta rosijskih aktris Nataliyi i Oleni Bondarchuk Sergij Fedorovich Bondarchukros Sergej BondarchukNarodivsya 25 veresnya 1920 1920 09 25 s Bilozerka Hersonska guberniya USRRPomer 20 zhovtnya 1994 1994 10 20 74 roki Moskva RF infarkt miokardaPohovannya Novodivichij cvintarNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist rezhiser aktor vikladachAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1948 Zaklad Mosfilm Derzhavnij teatr kinoaktora i Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiRoki diyalnosti 1948 1994U shlyubi z Makarova Inna Volodimirivna i Skobceva Irina KostyantinivnaDiti Nataliya Bondarchuk Bondarchuk Olena Sergiyivna i Fedir BondarchukIMDb ID 0094083Nagorodi ta premiyiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Kavkazu Medal Veteran praci Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionuDerzhavna premiya RRFSR imeni brativ Vasilyevih Sergij Fedorovich Bondarchuk u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisNarodivsya 25 veresnya 1920 na Hersonshini u seli Bilozerka u rodini selyan Fedora Petrovicha Bondarchuka deyakij chas buv golovoyu kolgospu i Tetyani Vasilivni Bondarchuk do shlyubu Tokarenko Didom po batkovi buv bolgarin Petro Kostyantinovich Bondarchuk babuseyu serbka Motrona Fedorivna Sirvulya Inshi rodichi ukrayinci Na moment pologiv batko prohodiv sluzhbu v Chervonij armiyi mati buduchi glibokoyu viryankoyu nazvala sina na chest Sergiya Radonezkogo j hrestila jogo v Blagovishenskomu monastiri bilya Hersona Navchayuchis u serednij shkoli 4 mista Taganrog pochav vidviduvati teatralnij gurtok U 1937 roci vpershe vijshov na scenu Taganrozkogo dramatichnogo teatru U tomu zh roci rodina pereyihala v Yejsk de Bondarchuk zakinchiv serednyu shkolu 2 U 1937 1938 rokah pracyuvav aktorom Yejskogo dramatichnogo teatru Profesijnu osvitu pochav zdobuvati u teatralnomu uchilishi Rostova na Donu U 1948 roci zakinchiv VDIK de navchavsya u majsterni S Gerasimova ta T Makarovoyi Togo zh roku vidbuvsya jogo debyut u kino de molodij aktor zigrav u kultovomu dlya svogo chasu filmi Moloda gvardiya rezhiser S Gerasimov rol pidpilnika Valka Z ciyeyi roboti pochalasya kar yera S Bondarchuka u kinomistectvi Shiroke suspilne viznannya prinesla Sergiyevi Bondarchuku providna rol u filmi Taras Shevchenko 1951 za yaku vin buv vidznachenij Stalinskoyu piznishe nazvanoyu Derzhavnoyu premiyeyu U 1952 stav narodnim artistom SRSR Svitovu slavu prinesla rezhiserska diyalnist rozpochata naprikinci 1950 h rokiv Jogo debyutom yak kinorezhisera stav film Dolya lyudini 1959 sho odrazu zh potraktovano yak etapnu podiyu v kinematografi pislyastalinskoyi dobi j vin zasvidchiv posilennya gumanistichnih lyudinolyubnih tendencij u mistectvi U 1959 stav laureatom Leninskoyi premiyi Po spravzhnomu epohalnoyu podiyeyu stala chotiriserijna strichka S Bondarchuka Vijna i mir 1966 1967 sho zdobula nizku premij na riznomanitnih kinofestivalyah najpochesnishoyu i najviznachnishoyu z yakih stav Oskar vruchenij ukrayincevi 1968 roku Krim togo sho S Bondarchuk rezhiser postanovnik filmu vin takozh zigrav u nomu rol P yera Bezuhova ta napisav scenarij Nastupnoyu vagomoyu kinorobotoyu Sergiya Bondarchuka stav batalno psihologichnij film 1975 de zigrali zirki radyanskogo kino V Shukshin Yu Nikulin G Burkov V Tihonov ta inshi Liriko filosofskij talant kinomislennya Sergiya Bondarchuka vtilivsya u strichci Step 1977 znyatij za tvorami Antona Chehova 1982 roku u tvorchomu postupi stayetsya she odna vazhliva podiya za znachnij vnesok u kinokulturu jogo vidznachayut prestizhnoyu Mizhnarodnoyu premiyeyu Akademiyi Simba Italiya pidkreslyuyuchi vagu mitcya dlya tradicij yevropejskogo kino spryamovanogo doslidzhuvati j virazhati glibinni lyudski porivannya perezhivannya pragnennya U 1980 roku udostoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1984 r znovu Laureat Derzhavnoyi premiyi Stav zasnovnikom kinematografichnoyi dinastiyi U 1970 ti roki spravzhnoyu kinozirkoyu stala jogo donka Natalya Bondarchuk zigravshi u nizci solidnih tele i kinofilmiv a nini aktivnu kino i televizijnu diyalnist provadit Fedir jogo sin Osobiste zhittyaOdruzhuvavsya dvichi persha druzhina Inna Makarova druga Irina Skobceva FilmografiyaAktorski roboti 1948 Moloda gvardiya Valko 1948 Michurin Uralec 1950 Kavaler Zolotoyi Zirki Sergij Tutarinov 1951 Taras Shevchenko Taras Shevchenko 1953 Korabli shturmuyut bastioni Tihon Prokof ev 1953 Admiral Ushakov Tihon Prokof ev 1954 Pro ce ne mozhna zabuvati pismennik Aleksandr Yakovich Garmash prototip Yaroslav Galan 1955 Nezakinchena povist Yurij Sergijovich Yershov 1955 Otello Otello 1955 Stribuha likar Osip Stepanovich Dimov 1956 Ivan Franko Ivan Franko 1958 Jshli soldati Matvij Krilov 1959 Dolya lyudini Andrij Sokolov 1960 Sergij Korostelov 1960 U Rimi bula nich Era notte a Roma soldat Fedir Oleksandrovich Nazukov 1965 1967 Vijna i mir P yer Bezuhov 1969 Bitva na Neretvi Martin 1969 Zoloti vorota tekst poza kadrom 1970 Dyadya Vanya Mihajlo Lvovich Astrov 1973 Movchannya doktora Ivensa Martin Ivens 1974 Vibir cili Igor Kurchatov 1974 Taki visoki gori Ivan Mikolajovich Stepanov 1975 Voni voyuvali za Batkivshinu Zvyagincev 1975 Goryanka zakadrovij tekst 1977 Poshehonska starovina tekst vid avtora poza kadrom 1977 Step Omelyan 1978 Oksamitovij sezon mister Robert Bredveri 1978 Otec Sergij Otec Sergij 1979 Zlit tekst poza kadrom 1980 Ovid kardinal Montanelli 1986 Boris Godunov Boris Godunov 1988 Vipadok v aeroportu general major Tokarenko 1990 Bitva troh koroliv Selim 1992 Groza nad Russyu boyarin Morozov 2000 Sergij Bondarchuk dokumentalnij Rezhiserski roboti 1959 Dolya lyudini 1965 1967 Vijna i mir 1970 Vaterloo Virobnictvo SRSR ta ItaliYi 1975 Voni voyuvali za Batkivshinu 1977 Step 1982 Chervoni dzvoni 1986 Boris Godunov 1992 Tihij Don PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336DzherelaYaroslav Goloborodko Bondarchuk viznannya Oskar Slovo Prosviti Ch 40 313 Sergij Bondarchuk 1 listopada 2005 u Wayback Machine Sergij Bondarchuk 16 travnya 2007 u Wayback Machine nashekino ru ros Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Sergij Bondarchuk 29 veresnya 2010 u Wayback Machine Kino teatr ru ros Bondarchuk Sergij Fedorovich na sajti All Movie Guide angl Bondarchuk Sergij Fedorovich 18 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Kinopoisk ros BONDARChUK Sergij Fedorovich 8 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 337 ISBN 966 00 0734 5