Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ростислав Володимирович Заха́ров (рос. Ростислав Владимирович Захаров; нар. 7 вересня 1907, Астрахань — пом. 19 січня 1984, Москва) — російський радянський балетмейстер, режисер і педагог; доктор мистецтвознавства з 1970 року.
| Захаров Ростислав Володимирович | |
|---|---|
| рос. Захаров Ростислав Владимирович | |
 | |
| Народився | 25 серпня (7 вересня) 1907 Астрахань, Російська імперія[2] |
| Помер | 15 січня 1984[1](76 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | хореограф, балетмейстер, артист балету, театральний режисер, педагог з балету, публіцист, кінорежисер |
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової і Російський державний інститут сценічних мистецтв |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Вчителі | d і d |
| Відомі учні | d, d, d, Лапаурі Олександр Олександрович, d, Лавровський Михайло Леонідович, Шекера Анатолій Федорович, d, d, d і Лукашова Іраїда Петрівна |
| Заклад | Маріїнський театр |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |             |
| IMDb | ID 0952275 |
| |
Біографія
Нродився 25 серпня [7 вересня] 1907 року в місті Астрахані (нині Росія). 1926 року закінчив Ленінградське хореографічне училище (викладач ). Впродовж 1926–1929 років — соліст балету Української державної опери в Києві і Харкові. 1932 року закінчив режисерське відділення Ленінградського театрального технікуму (викладач ).
Протягом 1934–1936 років — балетмейстер Ленінградського театру опери та балету імені Сергія Кірова; у 1936–1956 роках — балетмейстер, режисер, одночасно у 1936–1939 роках — керівник балетної трупи Большого театру у Москві. За сумісництвом у 1945–1947 роках — директор і художній керівник Московського хореографічного училища. 1948 року екстерном закінчив Ленінградський театральний інститут. З 1946 року — завідувач, з 1951 року — професор кафедри хореографії Державного інституту театрального мистецтва у Москві. Серед учнів: , , , Вітаутас Грівіцкас, Олександр Лапаурі, , Михайло Лавровский, Анатолій Шекера, Ан Сон Хі (КНДР), Надія Кіраджієва (Болгарія), Йіржі Блажек, Лібуше Хінкова, Марілена Тотова (Чехословаччина), Віра Боккадоро (Франція). Член ВКП(б) з 1951 року.
1956 року залишив Большой театр. Ставив балети в театрах Праги, Белграда і Загреба. Помер 15 січня 1984 року в Москві. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.
Творчість
В театрі
- Постановки в Ленінградському Театрі опери та балету імені Кірова
- Бориса Асаф'єва (1934);
- танці в опері «Гугеноти» Джакомо Меєрбера (1935);
- «Втрачені ілюзії» (за романом Оноре де Бальзака) Бориса Асаф 'єва (1936);
- Рейнгольда Глієра (1949);
- Рейнгольда Глієра (1949);
- «У порт увійшла „Росія“» Василя Соловйова-Сєдого (1964);
- Постановки у Большому театрі
- балети
- «Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва (1936, 1944, 1954);
- «Кавказький полонений» Бориса Асаф'єва (1938);
- Людвіга Мінкуса (1940);
- Василя Соловйова-Сєдого (1941);
- «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва (1945);
- «Панночка-селянка» Бориса Асаф'єва (1946);
- «Мідний вершник» Рейнгольда Глієра (1949);
- «Ніч на Лисій горі» на музику Модеста Мусоргського (1951);
- опери
- «Руслан і Людмила» Михайла Глінки (1937);
- «Вільгельм Телль» Джоаккіно Россіні (1942);
- «Кармен» Жоржа Бізе (1943);
- танці в операх
- «Піднята цілина» Івана Дзержинського (1937);
- «Руслан і Людмила» Михайла Глінки (1939, 1942, 1945);
- «Травіата» Джузеппе Верді (1942, 1943);
- «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського (1942, 1943);
- «Аїда» Джузеппе Верді (1951);
- «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського (1952);
- «Джаліль» Назіба Жиганова (1959);
- «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва (1969).
У кіно
Був режисером «танцю опричників» у художньому фільмі «Іван Грозний» (1944, режисер Сергій Ейзенштейн, «Мосфільм»), сценаристом і режисером фільму «Кришталевий черевичок» (1960). У 1951 році знявся в ролі хореографа у художньому фільмі «Великий концерт»; у 1976 році знявся в документальному фільмі «Право бути першим».
Праці
- «Искусство балетмейстера», 1954;
- «Беседы о танце», 1963;
- «Работа балетмейстера с исполнителями», 1967;
- «Записки балетмейстера», 1976;
- «Слово о танце», 1977;
- «Сочинение танца», 1983.
Відзнаки
- Сталінська премія І-го ступеня (1943; за роботу в оперному спектаклі «Вільгельм Телль» Джоаккіно Россіні);
- Сталінська премія І-го ступеня (1946; за постановку балетного спектаклю «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва);
- Орден Трудового Червоного Прапора (1937);
- Орден «Знак Пошани» (1959);
- Орден Жовтневої Революції (1976);
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»;
- Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»;
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1948 року;
- Народний артист РРФСР з 1951 року;
- з 1958 року;
- Народний артист СРСР з 1969 року.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Захаров Ростислав Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Захаров Ростислав Володимирович на kino-teatr.ru. [ 19 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Захаров Ростислав Владимирович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Захаров Ростислав Володимирович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Ивашнев В., Ильина К. «Ростислав Захаров. Жизнь в танце». Москва, 1982 (рос.);
- Захаров Ростислав Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 264. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Туркевич В. Д. Захаров Ростислав Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rostislav Volodimirovich Zaha rov ros Rostislav Vladimirovich Zaharov nar 7 veresnya 1907 Astrahan pom 19 sichnya 1984 Moskva rosijskij radyanskij baletmejster rezhiser i pedagog doktor mistectvoznavstva z 1970 roku Zaharov Rostislav Volodimirovichros Zaharov Rostislav VladimirovichNarodivsya25 serpnya 7 veresnya 1907 Astrahan Rosijska imperiya 2 Pomer15 sichnya 1984 1984 01 15 1 76 rokiv Moskva SRSRPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthoreograf baletmejster artist baletu teatralnij rezhiser pedagog z baletu publicist kinorezhiserAlma materAkademiya rosijskogo baletu imeni A Ya Vaganovoyi i Rosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectvNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d Vchitelid i dVidomi uchnid d d Lapauri Oleksandr Oleksandrovich d Lavrovskij Mihajlo Leonidovich Shekera Anatolij Fedorovich d d d i Lukashova Irayida PetrivnaZakladMariyinskij teatrPartiyaKPRSNagorodiIMDbID 0952275 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Zaharov BiografiyaNrodivsya 25 serpnya 7 veresnya 1907 19070907 roku v misti Astrahani nini Rosiya 1926 roku zakinchiv Leningradske horeografichne uchilishe vikladach Vprodovzh 1926 1929 rokiv solist baletu Ukrayinskoyi derzhavnoyi operi v Kiyevi i Harkovi 1932 roku zakinchiv rezhiserske viddilennya Leningradskogo teatralnogo tehnikumu vikladach Protyagom 1934 1936 rokiv baletmejster Leningradskogo teatru operi ta baletu imeni Sergiya Kirova u 1936 1956 rokah baletmejster rezhiser odnochasno u 1936 1939 rokah kerivnik baletnoyi trupi Bolshogo teatru u Moskvi Za sumisnictvom u 1945 1947 rokah direktor i hudozhnij kerivnik Moskovskogo horeografichnogo uchilisha 1948 roku eksternom zakinchiv Leningradskij teatralnij institut Z 1946 roku zaviduvach z 1951 roku profesor kafedri horeografiyi Derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva u Moskvi Sered uchniv Vitautas Grivickas Oleksandr Lapauri Mihajlo Lavrovskij Anatolij Shekera An Son Hi KNDR Nadiya Kiradzhiyeva Bolgariya Jirzhi Blazhek Libushe Hinkova Marilena Totova Chehoslovachchina Vira Bokkadoro Franciya Chlen VKP b z 1951 roku 1956 roku zalishiv Bolshoj teatr Staviv baleti v teatrah Pragi Belgrada i Zagreba Pomer 15 sichnya 1984 roku v Moskvi Pohovanij v Moskvi na Vagankovskomu kladovishi TvorchistV teatri Postanovki v Leningradskomu Teatri operi ta baletu imeni KirovaBorisa Asaf yeva 1934 tanci v operi Gugenoti Dzhakomo Meyerbera 1935 Vtracheni ilyuziyi za romanom Onore de Balzaka Borisa Asaf yeva 1936 Rejngolda Gliyera 1949 Rejngolda Gliyera 1949 U port uvijshla Rosiya Vasilya Solovjova Syedogo 1964 Postanovki u Bolshomu teatri baleti Bahchisarajskij fontan Borisa Asaf yeva 1936 1944 1954 Kavkazkij polonenij Borisa Asaf yeva 1938 Lyudviga Minkusa 1940 Vasilya Solovjova Syedogo 1941 Popelyushka Sergiya Prokof yeva 1945 Pannochka selyanka Borisa Asaf yeva 1946 Midnij vershnik Rejngolda Gliyera 1949 Nich na Lisij gori na muziku Modesta Musorgskogo 1951 operi Ruslan i Lyudmila Mihajla Glinki 1937 Vilgelm Tell Dzhoakkino Rossini 1942 Karmen Zhorzha Bize 1943 tanci v operah Pidnyata cilina Ivana Dzerzhinskogo 1937 Ruslan i Lyudmila Mihajla Glinki 1939 1942 1945 Traviata Dzhuzeppe Verdi 1942 1943 Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo 1942 1943 Ayida Dzhuzeppe Verdi 1951 Sorochinskij yarmarok Modesta Musorgskogo 1952 Dzhalil Naziba Zhiganova 1959 Vijna i mir Sergiya Prokof yeva 1969 U kino Buv rezhiserom tancyu oprichnikiv u hudozhnomu filmi Ivan Groznij 1944 rezhiser Sergij Ejzenshtejn Mosfilm scenaristom i rezhiserom filmu Krishtalevij cherevichok 1960 U 1951 roci znyavsya v roli horeografa u hudozhnomu filmi Velikij koncert u 1976 roci znyavsya v dokumentalnomu filmi Pravo buti pershim Praci Iskusstvo baletmejstera 1954 Besedy o tance 1963 Rabota baletmejstera s ispolnitelyami 1967 Zapiski baletmejstera 1976 Slovo o tance 1977 Sochinenie tanca 1983 VidznakipremiyiStalinska premiya I go stupenya 1943 za robotu v opernomu spektakli Vilgelm Tell Dzhoakkino Rossini Stalinska premiya I go stupenya 1946 za postanovku baletnogo spektaklyu Popelyushka Sergiya Prokof yeva ordeni SRSROrden Trudovogo Chervonogo Prapora 1937 Orden Znak Poshani 1959 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1976 medali SRSRMedal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal U pam yat 800 richchya Moskvi pochesni zvannya SRSRZasluzhenij diyach mistectv RRFSR z 1948 roku Narodnij artist RRFSR z 1951 roku z 1958 roku Narodnij artist SRSR z 1969 roku PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Zaharov Rostislav Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zaharov Rostislav Volodimirovich na kino teatr ru 19 veresnya 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaZaharov Rostislav Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Zaharov Rostislav Volodimirovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ivashnev V Ilina K Rostislav Zaharov Zhizn v tance Moskva 1982 ros Zaharov Rostislav Volodimirovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 264 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Turkevich V D Zaharov Rostislav Volodimirovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X