Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Павлович Соловйов-Сєдой (рос. Василий Павлович Соловьёв-Седой; 25 квітня 1907, Санкт-Петербург — 2 грудня 1979, Ленінград) — радянський композитор. Народний артист СРСР (1967). Лауреат Ленінської (1959) і Державної премії СРСР (1943, 1947). Герой Соціалістичної Праці (22.05.1975). Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.
| Соловйов-Сєдой Василь Павлович | |
|---|---|
| рос. Василий Соловьёв-Седой | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 (25) квітня 1907 |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Дата смерті | 2 грудня 1979 (72 роки) |
| Місце смерті | Ленінград, РРФСР, СРСР[2] |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | композитор, піаніст, політик, кінокомпозитор |
| Освіта | d і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | пісня, оперета і балет |
| Нагороди |             |
 Файли у Вікісховищі | |
З життя і творчості
Василь Павлович Соловйов-Сєдой народився 25 квітня 1907 року в родині вихідців із селянства. Батько, Павло Павлович Соловйов, служив старшим двірником у будинку № 139 Старо-Невського проспекту в Санкт-Петербурзі. Мати, Ганна Федорівна, працювала покоївкою у відомої співачки Вяльцевої, яка подарувала їй грамофон та грамплатівки зі своїми піснями. З дитячих років займався грою на балалайці.
1923 року закінчив єдину трудову школу. Побачивши в петербурзькому кінотеатрі «Слон» піаніно для тапера, став по слуху підбирати відомі мелодії і навчився грати: з 1925 року озвучував кіносеанси в клубах, працював акомпаніатором у студії художньої гімнастики, піаністом-імпровізатором на Ленінградському радіо.
З 1929 року навчався в Ленінградському центральному музичному технікум. У 1931 році композиторське відділення Центрального технікуму закрили і всіх студентів-композиторів перевели в Ленінградську консерваторію. Соловйов-Сивий закінчив Ленінградську консерваторію в 1936 році за класом композиції у П. Рязанова. У роки навчання працював композитором у Ляльковому та Антирелігійному театрах Ленінграда.
У 1936 році на ленінградському конкурсі масових пісень першу премію отримали його пісні «Парад» (слова Гітовича) та «Пісня про Ленінград» (слова Ривіної). 1938 року почав писати музику для кіно. У 1940 році в Ленінграді і в 1941 році в Москві відбулася прем'єра його балету «Тарас Бульба» (2-а редакція — 1955).
У роки війни жив у Чкалові (нині — Оренбург), де у 1941 році організував та очолив театральну фронтову бригаду «Яструбок», з якої був направлений на Калінінський фронт, у район Ржева. Війна дала сильний драматичний імпульс його творчості. У період 1941—1945 років написав близько 70 пісень, що здобули йому славу; серед них — «Вечір на рейді» (вірші Чуркіна), «На сонячній галявинц» («Тальяночка»), «Солов'ї», «Давно ми вдома не були» (всі три — на вірші Фатьянова), «Про що ти сумуєш, товаришу моряк?» (вірші Лебедєва-Кумача ), «Не турбуй ти себе, не тривож», «Почуй мене, хороша» (обидві — на вірші Ісаковського), «Матроські ночі» (вірші Фогельсона). У 1945 році написав пісні до комедійного фільму «Небесний тихохід»: «Тому що ми пілоти» (вірші Фатьянова) і «Пора в дорогу-дорогу» (вірші Фогельсона); У 1945 році в місті Куйбишеві відбулася прем'єра його оперети «Вірний друг».
Пісня «На човні» з музики до кінофільму «Перша рукавичка» (1946, на вірші Лебедєва-Кумача) — одна з найпроникливіших ліричних пісень. Пісня «В дорогу» з фільму «Максим Перепелиця» (1955, вірші Дудіна) стала найпопулярнішою стройовою в Радянській Армії. У 1947 році композитор написав пісенний цикл на вірші Фатьянова «Розповідь про солдата», пісня з якого «Де ж ви тепер, друзі-однополчани?» стала популярною у радянських ветеранів. Пісня на вірші Матусовського з документального фільму «У дні спартакіади» (1956) «Підмосковні вечори» стала музичним символом СРСР у всьому світі. До VI Міжнародного фестивалю молоді та студентів у Москві (1957) написав пісню «Якби хлопці всієї землі» на вірші Долматовського. Створений того ж року шедевр композитора — «Вечірня пісня» (на вірші Чуркіна; відома за початковими словами як «Місто над вільною Невою…»), була неофіційним гімном Ленінграда.
Писав музику до художніх (понад 40), до мультиплікаційних, науково-популярних та документальних кінофільмів (близько 15), музику до драматичних вистав та радіопостановок (близько 40). Автор мемуарів та публіцистичних статей. На початку 1970-х був членом журі популярного телевізійного конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти!».
У 1948—1974 роках обіймав великі адміністративні посади в Спілці композиторів СРСР: у 1948—1964 роках — голова правління Ленінградського відділення Спілки композиторів СРСР, у 1957—1974 роках — секретар Спілки композиторів СРСР, з 1960 року — секретар Спілки композиторів РРФСР.
Від 1967 року — Народний артист СРСР.
В. П. Соловйов-Сєдой — автор музики до фільмів: «Небесний тихохід», «Перша рукавичка» та ін., й українських кінокартин: «Небеса» (1940), «Одного чудового дня» (1955), «Шельменко-денщик» (1957).
Помер 2 грудня 1979 року в Ленінграді. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря Ленінграда (Санкт-Петербурга).
Нагороди та звання
- Герой Соціалістичної Праці (22.05.1975)
- три ордени Леніна (24.02.1957, 1971, 22.05.1975)
- Орден Червоної Зірки (1945)
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
- Медаль «Ветеран праці»
- Сталінська премія ІІ ступеня (1943) — за пісні «Вечір на рейді», «Пісня помсти», «Грай, мій баян…»
- Сталінська премія ІІ ступеня (1947) — за пісні «Пора в дорогу-дорогу…», «Давно ми вдома не були…», «Їде хлопець на возі…», « Стали ночі світлими...»
- Ленінська премія (1959) — за пісні «В дорогу», «Версти», «Якби хлопці всієї землі», «Марш нахімовців», «Підмосковні вечори»
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956)
- Народний артист РРФСР (1957)
- Народний артист СРСР (1967)
Примітки
- Соловьёв-Седой Василий Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #122071964 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.401;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.552—553;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.709;
- Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — СІ 144.
 | Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Pavlovich Solovjov Syedoj ros Vasilij Pavlovich Solovyov Sedoj 25 kvitnya 1907 Sankt Peterburg 2 grudnya 1979 Leningrad radyanskij kompozitor Narodnij artist SRSR 1967 Laureat Leninskoyi 1959 i Derzhavnoyi premiyi SRSR 1943 1947 Geroj Socialistichnoyi Praci 22 05 1975 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 5 go sklikan Solovjov Syedoj Vasil Pavlovichros Vasilij Solovyov SedojOsnovna informaciyaData narodzhennya 12 25 kvitnya 1907Misce narodzhennya Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Data smerti 2 grudnya 1979 1979 12 02 72 roki Misce smerti Leningrad RRFSR SRSR 2 Pohovannya Literatorski mostkiGromadyanstvo SRSRProfesiyi kompozitor pianist politik kinokompozitorOsvita d i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaInstrumenti fortepianoZhanri pisnya opereta i baletNagorodi Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Syedoj Z zhittya i tvorchostiVasil Pavlovich Solovjov Syedoj narodivsya 25 kvitnya 1907 roku v rodini vihidciv iz selyanstva Batko Pavlo Pavlovich Solovjov sluzhiv starshim dvirnikom u budinku 139 Staro Nevskogo prospektu v Sankt Peterburzi Mati Ganna Fedorivna pracyuvala pokoyivkoyu u vidomoyi spivachki Vyalcevoyi yaka podaruvala yij gramofon ta gramplativki zi svoyimi pisnyami Z dityachih rokiv zajmavsya groyu na balalajci 1923 roku zakinchiv yedinu trudovu shkolu Pobachivshi v peterburzkomu kinoteatri Slon pianino dlya tapera stav po sluhu pidbirati vidomi melodiyi i navchivsya grati z 1925 roku ozvuchuvav kinoseansi v klubah pracyuvav akompaniatorom u studiyi hudozhnoyi gimnastiki pianistom improvizatorom na Leningradskomu radio Z 1929 roku navchavsya v Leningradskomu centralnomu muzichnomu tehnikum U 1931 roci kompozitorske viddilennya Centralnogo tehnikumu zakrili i vsih studentiv kompozitoriv pereveli v Leningradsku konservatoriyu Solovjov Sivij zakinchiv Leningradsku konservatoriyu v 1936 roci za klasom kompoziciyi u P Ryazanova U roki navchannya pracyuvav kompozitorom u Lyalkovomu ta Antireligijnomu teatrah Leningrada U 1936 roci na leningradskomu konkursi masovih pisen pershu premiyu otrimali jogo pisni Parad slova Gitovicha ta Pisnya pro Leningrad slova Rivinoyi 1938 roku pochav pisati muziku dlya kino U 1940 roci v Leningradi i v 1941 roci v Moskvi vidbulasya prem yera jogo baletu Taras Bulba 2 a redakciya 1955 U roki vijni zhiv u Chkalovi nini Orenburg de u 1941 roci organizuvav ta ocholiv teatralnu frontovu brigadu Yastrubok z yakoyi buv napravlenij na Kalininskij front u rajon Rzheva Vijna dala silnij dramatichnij impuls jogo tvorchosti U period 1941 1945 rokiv napisav blizko 70 pisen sho zdobuli jomu slavu sered nih Vechir na rejdi virshi Churkina Na sonyachnij galyavinc Talyanochka Solov yi Davno mi vdoma ne buli vsi tri na virshi Fatyanova Pro sho ti sumuyesh tovarishu moryak virshi Lebedyeva Kumacha Ne turbuj ti sebe ne trivozh Pochuj mene horosha obidvi na virshi Isakovskogo Matroski nochi virshi Fogelsona U 1945 roci napisav pisni do komedijnogo filmu Nebesnij tihohid Tomu sho mi piloti virshi Fatyanova i Pora v dorogu dorogu virshi Fogelsona U 1945 roci v misti Kujbishevi vidbulasya prem yera jogo opereti Virnij drug Pisnya Na chovni z muziki do kinofilmu Persha rukavichka 1946 na virshi Lebedyeva Kumacha odna z najproniklivishih lirichnih pisen Pisnya V dorogu z filmu Maksim Perepelicya 1955 virshi Dudina stala najpopulyarnishoyu strojovoyu v Radyanskij Armiyi U 1947 roci kompozitor napisav pisennij cikl na virshi Fatyanova Rozpovid pro soldata pisnya z yakogo De zh vi teper druzi odnopolchani stala populyarnoyu u radyanskih veteraniv Pisnya na virshi Matusovskogo z dokumentalnogo filmu U dni spartakiadi 1956 Pidmoskovni vechori stala muzichnim simvolom SRSR u vsomu sviti Do VI Mizhnarodnogo festivalyu molodi ta studentiv u Moskvi 1957 napisav pisnyu Yakbi hlopci vsiyeyi zemli na virshi Dolmatovskogo Stvorenij togo zh roku shedevr kompozitora Vechirnya pisnya na virshi Churkina vidoma za pochatkovimi slovami yak Misto nad vilnoyu Nevoyu bula neoficijnim gimnom Leningrada Pisav muziku do hudozhnih ponad 40 do multiplikacijnih naukovo populyarnih ta dokumentalnih kinofilmiv blizko 15 muziku do dramatichnih vistav ta radiopostanovok blizko 40 Avtor memuariv ta publicistichnih statej Na pochatku 1970 h buv chlenom zhuri populyarnogo televizijnogo konkursu Allo mi shukayemo talanti U 1948 1974 rokah obijmav veliki administrativni posadi v Spilci kompozitoriv SRSR u 1948 1964 rokah golova pravlinnya Leningradskogo viddilennya Spilki kompozitoriv SRSR u 1957 1974 rokah sekretar Spilki kompozitoriv SRSR z 1960 roku sekretar Spilki kompozitoriv RRFSR Vid 1967 roku Narodnij artist SRSR V P Solovjov Syedoj avtor muziki do filmiv Nebesnij tihohid Persha rukavichka ta in j ukrayinskih kinokartin Nebesa 1940 Odnogo chudovogo dnya 1955 Shelmenko denshik 1957 Pomer 2 grudnya 1979 roku v Leningradi Pohovanij na Literatorskih mistkah Volkovskogo cvintarya Leningrada Sankt Peterburga Nagorodi ta zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 22 05 1975 tri ordeni Lenina 24 02 1957 1971 22 05 1975 Orden Chervonoyi Zirki 1945 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Za doblesnu pracyu V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal Veteran praci Stalinska premiya II stupenya 1943 za pisni Vechir na rejdi Pisnya pomsti Graj mij bayan Stalinska premiya II stupenya 1947 za pisni Pora v dorogu dorogu Davno mi vdoma ne buli Yide hlopec na vozi Stali nochi svitlimi Leninska premiya 1959 za pisni V dorogu Versti Yakbi hlopci vsiyeyi zemli Marsh nahimovciv Pidmoskovni vechori Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1956 Narodnij artist RRFSR 1957 Narodnij artist SRSR 1967 PrimitkiSolovyov Sedoj Vasilij Pavlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 122071964 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaKino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 401 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 552 553 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 709 Illyustrirovannyj Enciklopedicheskij slovar M 2000 SI 144 Ce nezavershena stattya pro muzikanta abo muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi