Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Вільгельм Телль» (фр. Guillaume Tell, італ. Guglielmo Tell) — опера на чотири дії італійського композитора Джоаккіно Россіні . Лібрето та Іполита Бі, в основу якого лягла однойменна п'єса Фрідріха Шиллера або, за іншими даними, А. Лем'єра. Прем'єра відбулася в Парижі в Королівській академії музики, 3 серпня 1829 року.
| Опера «Вільгельм Телль» | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Guglielmo Tell | ||||
 | ||||
| Композитор | Джоаккіно Россіні[1] | |||
| Автор лібрето | d[1], d і Іполит Бі[1] | |||
| Мова лібрето | французька | |||
| Жанр | велика опера і опера[1] | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр)[1] | |||
| Рік створення | 1828 | |||
| Перша постановка | 3 серпня 1829[1] | |||
| Місце першої постановки | d[1] | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Вільгельм Телль у Вікісховищі | ||||
Сприйняття
Улітку 1828 на шпальтах «La Revue Musicale» композитор оголосив, що «Вільгельм Телль» буде його останньою оперою. Попри старання композитора (Россіні працював над оперою десять місяців) і зоряного акторського складу, прем'єра була прийнята досить прохолодно, проте французький король Карл X нагородив композитора Орденом легіона. Твір висував високі вимоги до співаків і тривав понад чотири години, що також спричиняло меншу його популярність. Незабаром після прем'єри дирекція опери вирішила ввести скорочення. Так, спочатку зникла арія Арнольда з IV дії. Пізніше оперу було скорочено до трьох актів, і, нарешті, почали ставити тільки другий акт, як доповнення перед балетом. 14 січня 1858 здійснив невдалий замах на Наполеона III та імператрицю Євгенію, які їхали на виставу «Вільгельма Телля».
Через неприємну для Габсбургів тематику, в інших країнах оперу ставили у скорочених варіантах, або під іншими назвами, наприклад «Андреас Гофер» або «Карл де Кюн». Лондонська прем'єра відбулася в травні 1830 року, ньюйоркська (з текстом англійською мовою) — на рік пізніше. Прем'єра в Італії (з текстом лібрето, який написав Каліста Бассі) відбулася в Луцці 1831 року. Проблеми виникали і через політичну сторону твору. Факт, що герой опери виступає проти панівного політичного режиму в певному сенсі закрив опері шляхи до італійських театрів — поставлена 1833 року в неаполітанському театрі Сан-Карло, наступного разу була поставлена лише через 50 років у венеційській Ла Феніче i 1899-го в міланському Ла Скала.
Сьогодні найвідомішим фрагментом опери, ймовірно, є її увертюра — програмна симфонічна поема, в якій чергуються лірико-епічні, пасторальні й драматично-мальовничі, жанрово-дієві епізоди. Композитор не ввів до увертюри тем опери. Однак смисловий і поетичний зв'язок увертюри з оперою очевидні.
Опера отримала дуже високу оцінку Ріхарда Ваґнера, який говорив у розмові з її автором:
«Я хочу мелодії вільної, незалежної, що не знає кайданів; мелодії, що точно окреслює у своїх характерних обрисах не тільки кожен персонаж так, аби його не можна було сплутати з іншим, але будь-який факт, будь-який епізод, вплетений у розвиток драми; мелодії за формою дуже ясної, яка, гнучко і різноманітно відгукуючись на зміст тексту поетичного, могла б розтягуватися, звужуватися, розширюватися, виконуючи вимоги музичної виразності, якої домагається композитор. Щодо такої мелодії, то ви самі, маестро, створили найвищий її зразок у сцені "Вільгельма Телля" "Стій нерухомо", де вільний спів, що акцентує кожне слово і підтримуваний трепетним супроводом віолончелей, досягає найвищих вершин оперної експресії. ... Ви, маестро, створили музику всіх часів, і вона найкраща».
Дійові особи
| Партія | Голос | Виконавець на прем'єрі 3 серпня 1829 Диригент: Генрі Валентіно |
|---|---|---|
| Вільгельм Телль | баритон | |
| Арнольд Мельхталь | тенор | Адольф Нуррі |
| Матільда, принцеса з дома Габсбургів | мецо-сопрано | |
| Вальтер Фюрст | бас | |
| Мельхталь, батько Арнольда | бас | Бонель |
| Джеммі, син Телля | мецо-сопрано | Луїза-Зульма Дабаді |
| Ґеслер, австрійський намісник | бас | Александр Прево |
| Гедвіґа, жінка Телля | контральто | Мілле Морі |
| Руолі, рибак | тенор | Алекс Дюпон |
| Лойтхольд, пастух | тенор | Фердинанд Прево |
| Родольф, капітан стражі Геслера | тенор | Жан-Етьен Массоль |
| мисливець | тенор | Бельтрам Пуаї |
| солдати Ґеслера, пажі, дами з оточення Матільди, пастухи, мисливці, танцюристи, швейцарські селяни | ||
Зміст
Дія відбувається у Швейцарії, XIV століття.
Дія I
Під час щорічного фестивалю пастухів поблизу Люцерна, швейцарський провідник Мельхталь традиційно благословляє тих, що зібралися. Тільки його син, Арнольд, відмовляється прийняти цей привілей. Арнольд нещодавно врятував австрійську принцесу Матільду і закохався в неї, незважаючи на політичні поділи. Труби оголошують появу австрійського губернатора Ґеслера, чиї війська переслідують Лойтхольда. Лойтхольд згадує, як кілька днів тому, рятував свою дочку від австрійського солдата і вбив його. Вільгельм Телль пропонує йому допомогу. Гвардійці Ґеслера беруть Мельхталя в полон.
Дія II
Арнольд і Матильда знову освічуються в коханні у долині озера. З'являються Вальтер і Вільгельм Телль, вони повідомляють Арнольдові, що його батько був страчений за наказом губернатора. Арнольд клянеться помститися, всі троє обіцяють звільнити Швейцарію, очоливши селянське повстання.
Дія III
На ринку в Альдорфі святкують сторіччя австрійського урядування в Швейцарії. Ґеслер поміщає на високому стовпі свій капелюх і наказує усім вклонятися. З'являється Вільгельм Телль з сином, Телль відмовляється виконувати цю почесть. Ґеслер впізнає людину, яка врятувала Лейтхольда; він наказує йому влучити в яблуко на голові сина. Він сподівається, що цього разу знаменитий лучник поранить власну дитину. Тель, однак, вистрілює ідеально, проте, говорить, що якби сталося інакше, наступною стрілою влучив би у губернатора. За ці слова його ув'язнюють
Дія IV
З'являється армія бунтівників. Телль вбиває Ґеслера, швейцарці виграють битву. Матільда і Арнольд можуть одружитися.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Józef Kański: Przewodnik Operowy. Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 2001, ss. 391-393. .
- Kronika Opery. Warszawa: Wydawnictwo Kronika, 1993, s. 109. .
- Kronika Opery. Warszawa: Wydawnictwo Kronika, 1993, s. 82. .
- Piotr Kamiński: Tysiąc i jedna opera. Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 2008, s. 326. .
- Е. Бронфин. Джоаккино Россини. М.: «Советский композитор», 1973. Стр.143
- Джоаккино Россини. Избранные письма, высказывания, воспоминания. Л.: «Музыка», 1968. Стр. 168 // Перекладено з рос. за: Е. Бронфин. Джоаккино Россини. М.: «Советский композитор», 1973. Стр. 148
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Tell fr Guillaume Tell ital Guglielmo Tell opera na chotiri diyi italijskogo kompozitora Dzhoakkino Rossini Libreto ta Ipolita Bi v osnovu yakogo lyagla odnojmenna p yesa Fridriha Shillera abo za inshimi danimi A Lem yera Prem yera vidbulasya v Parizhi v Korolivskij akademiyi muziki 3 serpnya 1829 roku Opera Vilgelm Tell ital Guglielmo TellKompozitorDzhoakkino Rossini 1 Avtor libretod 1 d i Ipolit Bi 1 Mova libretofrancuzkaZhanrvelika opera i opera 1 Kilkist dij4 Diya teatr 1 Rik stvorennya1828Persha postanovka3 serpnya 1829 1 Misce pershoyi postanovkid 1 Informaciya u Vikidanih Vilgelm Tell u VikishovishiSprijnyattyaUlitku 1828 na shpaltah La Revue Musicale kompozitor ogolosiv sho Vilgelm Tell bude jogo ostannoyu operoyu Popri starannya kompozitora Rossini pracyuvav nad operoyu desyat misyaciv i zoryanogo aktorskogo skladu prem yera bula prijnyata dosit proholodno prote francuzkij korol Karl X nagorodiv kompozitora Ordenom legiona Tvir visuvav visoki vimogi do spivakiv i trivav ponad chotiri godini sho takozh sprichinyalo menshu jogo populyarnist Nezabarom pislya prem yeri direkciya operi virishila vvesti skorochennya Tak spochatku znikla ariya Arnolda z IV diyi Piznishe operu bulo skorocheno do troh aktiv i nareshti pochali staviti tilki drugij akt yak dopovnennya pered baletom 14 sichnya 1858 zdijsniv nevdalij zamah na Napoleona III ta imperatricyu Yevgeniyu yaki yihali na vistavu Vilgelma Tellya Cherez nepriyemnu dlya Gabsburgiv tematiku v inshih krayinah operu stavili u skorochenih variantah abo pid inshimi nazvami napriklad Andreas Gofer abo Karl de Kyun Londonska prem yera vidbulasya v travni 1830 roku nyujorkska z tekstom anglijskoyu movoyu na rik piznishe Prem yera v Italiyi z tekstom libreto yakij napisav Kalista Bassi vidbulasya v Lucci 1831 roku Problemi vinikali i cherez politichnu storonu tvoru Fakt sho geroj operi vistupaye proti panivnogo politichnogo rezhimu v pevnomu sensi zakriv operi shlyahi do italijskih teatriv postavlena 1833 roku v neapolitanskomu teatri San Karlo nastupnogo razu bula postavlena lishe cherez 50 rokiv u venecijskij La Feniche i 1899 go v milanskomu La Skala Sogodni najvidomishim fragmentom operi jmovirno ye yiyi uvertyura programna simfonichna poema v yakij cherguyutsya liriko epichni pastoralni j dramatichno malovnichi zhanrovo diyevi epizodi Kompozitor ne vviv do uvertyuri tem operi Odnak smislovij i poetichnij zv yazok uvertyuri z operoyu ochevidni Opera otrimala duzhe visoku ocinku Riharda Vagnera yakij govoriv u rozmovi z yiyi avtorom Ya hochu melodiyi vilnoyi nezalezhnoyi sho ne znaye kajdaniv melodiyi sho tochno okreslyuye u svoyih harakternih obrisah ne tilki kozhen personazh tak abi jogo ne mozhna bulo splutati z inshim ale bud yakij fakt bud yakij epizod vpletenij u rozvitok drami melodiyi za formoyu duzhe yasnoyi yaka gnuchko i riznomanitno vidgukuyuchis na zmist tekstu poetichnogo mogla b roztyaguvatisya zvuzhuvatisya rozshiryuvatisya vikonuyuchi vimogi muzichnoyi viraznosti yakoyi domagayetsya kompozitor Shodo takoyi melodiyi to vi sami maestro stvorili najvishij yiyi zrazok u sceni Vilgelma Tellya Stij neruhomo de vilnij spiv sho akcentuye kozhne slovo i pidtrimuvanij trepetnim suprovodom violonchelej dosyagaye najvishih vershin opernoyi ekspresiyi Vi maestro stvorili muziku vsih chasiv i vona najkrasha Dijovi osobiAdam Didur u roli Geslera Metropoliten Opera Partiya Golos Vikonavec na prem yeri 3 serpnya 1829 Dirigent Genri ValentinoVilgelm Tell baritonArnold Melhtal tenor Adolf NurriMatilda princesa z doma Gabsburgiv meco sopranoValter Fyurst basMelhtal batko Arnolda bas BonelDzhemmi sin Tellya meco soprano Luyiza Zulma DabadiGesler avstrijskij namisnik bas Aleksandr PrevoGedviga zhinka Tellya kontralto Mille MoriRuoli ribak tenor Aleks DyuponLojthold pastuh tenor Ferdinand PrevoRodolf kapitan strazhi Geslera tenor Zhan Eten Massolmislivec tenor Beltram Puayisoldati Geslera pazhi dami z otochennya Matildi pastuhi mislivci tancyuristi shvejcarski selyaniZmistDiya vidbuvayetsya u Shvejcariyi XIV stolittya Diya I Pid chas shorichnogo festivalyu pastuhiv poblizu Lyucerna shvejcarskij providnik Melhtal tradicijno blagoslovlyaye tih sho zibralisya Tilki jogo sin Arnold vidmovlyayetsya prijnyati cej privilej Arnold neshodavno vryatuvav avstrijsku princesu Matildu i zakohavsya v neyi nezvazhayuchi na politichni podili Trubi ogoloshuyut poyavu avstrijskogo gubernatora Geslera chiyi vijska peresliduyut Lojtholda Lojthold zgaduye yak kilka dniv tomu ryatuvav svoyu dochku vid avstrijskogo soldata i vbiv jogo Vilgelm Tell proponuye jomu dopomogu Gvardijci Geslera berut Melhtalya v polon Diya II Arnold i Matilda znovu osvichuyutsya v kohanni u dolini ozera Z yavlyayutsya Valter i Vilgelm Tell voni povidomlyayut Arnoldovi sho jogo batko buv strachenij za nakazom gubernatora Arnold klyanetsya pomstitisya vsi troye obicyayut zvilniti Shvejcariyu ocholivshi selyanske povstannya Diya III Na rinku v Aldorfi svyatkuyut storichchya avstrijskogo uryaduvannya v Shvejcariyi Gesler pomishaye na visokomu stovpi svij kapelyuh i nakazuye usim vklonyatisya Z yavlyayetsya Vilgelm Tell z sinom Tell vidmovlyayetsya vikonuvati cyu pochest Gesler vpiznaye lyudinu yaka vryatuvala Lejtholda vin nakazuye jomu vluchiti v yabluko na golovi sina Vin spodivayetsya sho cogo razu znamenitij luchnik poranit vlasnu ditinu Tel odnak vistrilyuye idealno prote govorit sho yakbi stalosya inakshe nastupnoyu striloyu vluchiv bi u gubernatora Za ci slova jogo uv yaznyuyut Diya IV Z yavlyayetsya armiya buntivnikiv Tell vbivaye Geslera shvejcarci vigrayut bitvu Matilda i Arnold mozhut odruzhitisya PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Jozef Kanski Przewodnik Operowy Krakow Polskie Wydawnictwo Muzyczne 2001 ss 391 393 ISBN 83 224 0721 1 Kronika Opery Warszawa Wydawnictwo Kronika 1993 s 109 ISBN 83 900331 7 8 Kronika Opery Warszawa Wydawnictwo Kronika 1993 s 82 ISBN 83 900331 7 8 Piotr Kaminski Tysiac i jedna opera Krakow Polskie Wydawnictwo Muzyczne 2008 s 326 ISBN 978 83 224 0901 8 E Bronfin Dzhoakkino Rossini M Sovetskij kompozitor 1973 Str 143 Dzhoakkino Rossini Izbrannye pisma vyskazyvaniya vospominaniya L Muzyka 1968 Str 168 Perekladeno z ros za E Bronfin Dzhoakkino Rossini M Sovetskij kompozitor 1973 Str 148Posilannya