Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідур Адам Дідур 24 грудня 1873 с Сенькова Воля біля Сянока Галичина 7

Адам Дідур

Адам Дідур
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідур.

Адам Дідур (24 грудня 1873, с. Сенькова Воля біля Сянока, Галичина — 7 січня 1946, Катовиці, Польща) — польський оперний співак, один із найвидатніших басів на межі XIX та XX ст.

Адам Дідур
пол. Adam Didur
image
Основна інформація
Дата народження24 грудня 1874(1874-12-24)[1][2][3], 24 грудня 1873(1873-12-24)[4] або 24 листопада 1874(1874-11-24)[5]
Місце народженняВоля Сенькова, Гміна Буківсько, Сяноцький повіт, Республіка Польща[5]
Дата смерті7 січня 1946(1946-01-07)[6][2][…]
Місце смертіКатовиці, Польська Народна Республіка[6][5]
Похованняd
ГромадянствоРеспубліка Польща
Професіїоперний співак
ОсвітаЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Співацький голосбас
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЗакладЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
ЛейблиFonotipia Records
Нагороди
image image
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Обставини народження майбутнього співака оповиті таємницею. Він був позашлюбним сином. Його мати Вінцента Ясінська — донька лісничого зі Сенькової Волі, дрібного шляхтича Юзефа Ясінського. Батьком Адама, як виявилося, був місцевий дідич Якуб Броховіч-Віктор. Новонародженого Адама охрестили у греко-католицькій церкві Архангела Михаїла у Волі Сеньковій.

Через 3 роки з Вінцентою одружився місцевий органіст і народний учитель Антоній Дідур (греко-католик, уродженець с. Сихів на Стрийщині), який усиновив Адама, надавши йому своє прізвище.

Повторно Адама Дідура охрестили 1 січня 1885 в римсько-католицькому костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, про що свідчить метрика, знайдена донькою Адама Дідура Мері Дідур-Залуською. Документ підтверджує, що майбутній співак народився саме 24 грудня 1873. Хоча сам Адам Дідур вважав роком свого народження 1874-й, про що свідчить його закордонний паспорт, виданий 1936 року польським консульством у Нью-Йорку. Цей документ експонується в Театральному музеї у Варшаві, що й дає підставу вважати 1874-й роком народження А.Дідура.

image
Адам Дідур в опері "Борис Годунов

1894 — Адам Дідур почав навчання у Львівській чоловічій учительській семінарії. Водночас він вступив до університетського хору та брав уроки вокалу у професора консерваторії Галицького музичного товариства Валерія Висоцького, який вважався найкращим вчителем співу у Львові (у нього вчилися, зокрема, Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Александр Бандровський, , Миколай Левицький).

Завдяки стипендії шанувальника оперного співу Яна Распа А.Дідур продовжив своє навчання вокальному мистецтву в Мілані. Його меценат був скромним поштовим урядовцем зі Львова, співаком-аматором хору «Лютня», який віддавав Адамові половину своєї платні, щоби той мав змогу вчитися співу в італійського вокального педагога Франческо Еммеріха. Згодом А.Дідур віддячився своєму доброчинцю, придбавши для нього невеликий маєток біля Сянока.

1894 — розпочав оперну кар'єру в театрі міста Пінероло (П'ємонт). У наступному сезоні виїхав до Єгипту, де виступав на оперних сценах Каїру й Олександрії. Там він став провідним басовим солістом.

1895 — виступав у театрах Ріо-де-Жанейро та Буенос-Айресу. Після повернення до Європи був прийнятий до оперного театру «Ла Скала» (Мілан).

1899–1903 — був постійним солістом Варшавської опери, а у 1903-1906 знову співав у театрі «Ла Скала».

1908 — співав провідні басові партії в операх «Фауст» Ш.Гуно, «Мефістофель» А.Бойто, «Гугеноти» Дж. Мейєрбера у Великому міському театрі у Львові. Тоді ж Дідур почав будувати собі кам'яницю у Львові. Придбав також маєток для своїх батьків у Козині біля Станиславова.

image
Погруддя Адама Дідура в ратуші міста Сянока

1911 — львівський архітектор і будівничий Іван Левинський збудував у Львові для Адама Дідура дві кам'яниці на тодішній вулиці Набєляка (тепер це будинки на вул. Метрологічній, 3 та вул. Котляревського, 67). У 1920 році в кам'яницях Дідура було організовано українські відділи вчительської семінарії, які проіснували тут до 1933. Директором цього навчального закладу був о. Юліан Дзерович (останній довоєнний голова Товариства «Просвіта»), серед викладачів — о. Василь Лаба, професори Микола Чубатий та Роман Цегельський.

14 листопада 1908 — А.Дідур з успіхом дебютував у «Метрополітан Опера» (Нью-Йорк) у головній ролі в опері А.Бойто «Мефістофель». З 1914 був провідним басом цього театру до кінця своєї співочої кар'єри у 1932, хоча постійно гастролював у провідних театрах світу. На сцені «Метрополітан Опера» виступив 729 рази і мав ще 182 виступи з трупою цього театру на інших сценах США.

1932 — після завершення співацької кар'єри повернувся до Польщі і присвятив себе педагогічній діяльності. Серед учениць — відома вокалістка Ястремська Ольга.

1936 — зіграв роль Джері Ґіла в польському художньому фільмі «Американська пригода» (не зберігся).

В 1930-х роках відвідав рідне село Волю Сенькову, де у місцевому маєтку мешкала його донька Ольга, що вийшла заміж за представника роду Вікторів, до якого належав рідний батько Адама Дідура.

1945 — став першим директором Силезької державної опери — спочатку в Катовицях, а потім у Битомі.

Помер раптово від серцевого нападу під час занять у музичній школі.

image
Пам'ятник Адаму Дідуру й Ользі Дідур-Вікторовій у Волі-Сеньковій

Родина

Був одружений двічі.

Перша дружина — мексиканська співачка Анхела Аранда-Арелано (Angela Aranda-Arelano, 1874-1928), з якої познайомився в Італії й одружився 1895 року. Мав з нею 5 доньок. Дві з них померли в дитинстві, натомість ще троє, Ева (її хресним батьком був Артуро Тосканіні), Ольга та Марія (Мері Дідур-Залуська), також стали співачками (зокрема, виступали в Метрополітан-Опера).

Адам Дідур спільно з трьома доньками виступив 16 квітня 1926 у Львові в опері «Фауст» (А.Дідур — у ролі Мефістофеля, Ева — Маргарити, Ольга грала Марту, а Мері — Зібеля).

1929 — після смерті першої дружини А.Дідур одружився з французькою танцюристкою Марґеріт Віньйон (Marguerite Vignon; їхнє подружжя тривало кілька років). 24.12.2013

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #129847097 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Дидур Адам // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.319-321

Посилання

  • Дідур Адам // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 623.
  • Ігор Мельник. Всесвітній бас Адам Дідур // Zbruch, 24.12.2013 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Wacław Panek. Adam Didur — bas wszechczasów // Сайт Maestro [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Didur Adam Didur 24 grudnya 1873 s Senkova Volya bilya Syanoka Galichina 7 sichnya 1946 Katovici Polsha polskij opernij spivak odin iz najvidatnishih basiv na mezhi XIX ta XX st Adam Didurpol Adam DidurOsnovna informaciyaData narodzhennya24 grudnya 1874 1874 12 24 1 2 3 24 grudnya 1873 1873 12 24 4 abo 24 listopada 1874 1874 11 24 5 Misce narodzhennyaVolya Senkova Gmina Bukivsko Syanockij povit Respublika Polsha 5 Data smerti7 sichnya 1946 1946 01 07 6 2 Misce smertiKatovici Polska Narodna Respublika 6 5 PohovannyadGromadyanstvoRespublika PolshaProfesiyiopernij spivakOsvitaLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaSpivackij golosbasInstrumentivokal d ZhanrioperaZakladLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaLejbliFonotipia RecordsNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaObstavini narodzhennya majbutnogo spivaka opoviti tayemniceyu Vin buv pozashlyubnim sinom Jogo mati Vincenta Yasinska donka lisnichogo zi Senkovoyi Voli dribnogo shlyahticha Yuzefa Yasinskogo Batkom Adama yak viyavilosya buv miscevij didich Yakub Brohovich Viktor Novonarodzhenogo Adama ohrestili u greko katolickij cerkvi Arhangela Mihayila u Voli Senkovij Cherez 3 roki z Vincentoyu odruzhivsya miscevij organist i narodnij uchitel Antonij Didur greko katolik urodzhenec s Sihiv na Strijshini yakij usinoviv Adama nadavshi jomu svoye prizvishe Povtorno Adama Didura ohrestili 1 sichnya 1885 v rimsko katolickomu kosteli Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi u Striyu pro sho svidchit metrika znajdena donkoyu Adama Didura Meri Didur Zaluskoyu Dokument pidtverdzhuye sho majbutnij spivak narodivsya same 24 grudnya 1873 Hocha sam Adam Didur vvazhav rokom svogo narodzhennya 1874 j pro sho svidchit jogo zakordonnij pasport vidanij 1936 roku polskim konsulstvom u Nyu Jorku Cej dokument eksponuyetsya v Teatralnomu muzeyi u Varshavi sho j daye pidstavu vvazhati 1874 j rokom narodzhennya A Didura Adam Didur v operi Boris Godunov 1894 Adam Didur pochav navchannya u Lvivskij cholovichij uchitelskij seminariyi Vodnochas vin vstupiv do universitetskogo horu ta brav uroki vokalu u profesora konservatoriyi Galickogo muzichnogo tovaristva Valeriya Visockogo yakij vvazhavsya najkrashim vchitelem spivu u Lvovi u nogo vchilisya zokrema Solomiya Krushelnicka Oleksandr Mishuga Aleksandr Bandrovskij Mikolaj Levickij Zavdyaki stipendiyi shanuvalnika opernogo spivu Yana Raspa A Didur prodovzhiv svoye navchannya vokalnomu mistectvu v Milani Jogo mecenat buv skromnim poshtovim uryadovcem zi Lvova spivakom amatorom horu Lyutnya yakij viddavav Adamovi polovinu svoyeyi platni shobi toj mav zmogu vchitisya spivu v italijskogo vokalnogo pedagoga Franchesko Emmeriha Zgodom A Didur viddyachivsya svoyemu dobrochincyu pridbavshi dlya nogo nevelikij mayetok bilya Syanoka 1894 rozpochav opernu kar yeru v teatri mista Pinerolo P yemont U nastupnomu sezoni viyihav do Yegiptu de vistupav na opernih scenah Kayiru j Oleksandriyi Tam vin stav providnim basovim solistom 1895 vistupav u teatrah Rio de Zhanejro ta Buenos Ajresu Pislya povernennya do Yevropi buv prijnyatij do opernogo teatru La Skala Milan 1899 1903 buv postijnim solistom Varshavskoyi operi a u 1903 1906 znovu spivav u teatri La Skala 1908 spivav providni basovi partiyi v operah Faust Sh Guno Mefistofel A Bojto Gugenoti Dzh Mejyerbera u Velikomu miskomu teatri u Lvovi Todi zh Didur pochav buduvati sobi kam yanicyu u Lvovi Pridbav takozh mayetok dlya svoyih batkiv u Kozini bilya Stanislavova Pogruddya Adama Didura v ratushi mista Syanoka 1911 lvivskij arhitektor i budivnichij Ivan Levinskij zbuduvav u Lvovi dlya Adama Didura dvi kam yanici na todishnij vulici Nabyelyaka teper ce budinki na vul Metrologichnij 3 ta vul Kotlyarevskogo 67 U 1920 roci v kam yanicyah Didura bulo organizovano ukrayinski viddili vchitelskoyi seminariyi yaki proisnuvali tut do 1933 Direktorom cogo navchalnogo zakladu buv o Yulian Dzerovich ostannij dovoyennij golova Tovaristva Prosvita sered vikladachiv o Vasil Laba profesori Mikola Chubatij ta Roman Cegelskij 14 listopada 1908 A Didur z uspihom debyutuvav u Metropolitan Opera Nyu Jork u golovnij roli v operi A Bojto Mefistofel Z 1914 buv providnim basom cogo teatru do kincya svoyeyi spivochoyi kar yeri u 1932 hocha postijno gastrolyuvav u providnih teatrah svitu Na sceni Metropolitan Opera vistupiv 729 razi i mav she 182 vistupi z trupoyu cogo teatru na inshih scenah SShA 1932 pislya zavershennya spivackoyi kar yeri povernuvsya do Polshi i prisvyativ sebe pedagogichnij diyalnosti Sered uchenic vidoma vokalistka Yastremska Olga 1936 zigrav rol Dzheri Gila v polskomu hudozhnomu filmi Amerikanska prigoda ne zberigsya V 1930 h rokah vidvidav ridne selo Volyu Senkovu de u miscevomu mayetku meshkala jogo donka Olga sho vijshla zamizh za predstavnika rodu Viktoriv do yakogo nalezhav ridnij batko Adama Didura 1945 stav pershim direktorom Silezkoyi derzhavnoyi operi spochatku v Katovicyah a potim u Bitomi Pomer raptovo vid sercevogo napadu pid chas zanyat u muzichnij shkoli Pam yatnik Adamu Diduru j Olzi Didur Viktorovij u Voli SenkovijRodinaBuv odruzhenij dvichi Persha druzhina meksikanska spivachka Anhela Aranda Arelano Angela Aranda Arelano 1874 1928 z yakoyi poznajomivsya v Italiyi j odruzhivsya 1895 roku Mav z neyu 5 donok Dvi z nih pomerli v ditinstvi natomist she troye Eva yiyi hresnim batkom buv Arturo Toskanini Olga ta Mariya Meri Didur Zaluska takozh stali spivachkami zokrema vistupali v Metropolitan Opera Adam Didur spilno z troma donkami vistupiv 16 kvitnya 1926 u Lvovi v operi Faust A Didur u roli Mefistofelya Eva Margariti Olga grala Martu a Meri Zibelya 1929 pislya smerti pershoyi druzhini A Didur odruzhivsya z francuzkoyu tancyuristkoyu Margerit Vinjon Marguerite Vignon yihnye podruzhzhya trivalo kilka rokiv 24 12 2013PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 129847097 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Didur Adam Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 319 321PosilannyaDidur Adam Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 623 Igor Melnik Vsesvitnij bas Adam Didur Zbruch 24 12 2013 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Waclaw Panek Adam Didur bas wszechczasow Sajt Maestro 14 listopada 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ