Населення Землі — популяція людей на планеті Земля. Чисельність населення планети на 14 липня 2022 року становила 8 млрд осіб, 4,041 млрд чоловіків і 3,969 млрд жінок. Згідно з підрахунками ООН, чисельність населення Землі сягнула 7 млрд осіб 31 жовтня 2011 року.
Населення світу | |
---|---|
Ріст населення Землі за останні 12 тисяч років | |
Чисельність | ▲8 млрд осіб |
Густота | ▲52 особи/км² |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,05 % |
Народжуваність | 18,6 ‰ |
Фертильність | 2,1 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,8 ‰ |
Смертність немовлят | 26,1 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 25,64 % |
• 15–64 років | 65,87 % |
• старіші за 65 років | 8,49 % |
Середня тривалість життя | ▲ 73,2 року |
• чоловіків | ▲70,8 року |
• жінок | ▲75,6 року |
Статева структура | |
загалом | 1,01 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,07 чол./жін. |
15–64 років | 1,02 чол./жін. |
після 65 років | 0,8 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | земляни |
Найбільший етнос | ханьці |
Чисельність людства стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,6 ‰, смертність — 7,8 ‰, природний приріст — 10,8 ‰ . Середня густота населення планети у 2020 році становила 52 особи/км². П'ять з шести континентів планети здавна заселені людством. Антарктида через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер. Найбільш заселена Азія, найменш — Австралія з Океанією. Загалом в Азії проживає понад 60 %, тільки в одних Китаї та Індії — 35 % населення планети . Демографічні й соціологічні дослідження ведуться як на рівні національних державних і науково-освітніх установ, так і рядом міжнародних організацій та відповідними інституціями ООН. Згідно з рекомендаціями ООН держави повинні проводити переписи власного населення не рідше ніж раз на десятиліття .
Історія
Точно оцінити кількість людності Землі в давні історичні епохи важко. Точні дані відомі для тих періодів історії та тих країн, де почали проводитися переписи. Сучасна людина («Homo sapiens») з'явилася на Землі приблизно 40—100 тис. років тому. Кількість населення Землі постійно зростала внаслідок розширеного відтворення. На кінець плейстоценової епохи, епохи заледеніння, на планеті мешкало приблизно 3 млн людей; у середньому неоліті на всіх континентах проживало 40 млн. У історичну епоху чисельність населення зростала наступним чином: початок нової ери — 230 млн осіб, 1500 рік — 440 млн осіб, 1800 рік — 952 млн осіб, 1900 рік — 1,6 млрд осіб, 1950 рік — 2,5 млрд осіб, 2000 рік — 6 млрд осіб. За деякими оцінками, в 300—400 роках у межах Західної та Східної Римської імперій мешкало близько 50 млн людей.
У демографічній історії людства виділяють три великі епохи, що відповідають трьом історичним типам відтворення населення:
- Архетипова, пов'язана з епохою первісного суспільства. Людство існувало в умовах , лише використовувала продовольчі ресурси природи. Чисельність населення була обмежена ресурсами. Народжуваність майже дорівнювала смертності. Ріст чисельності міг відбуватись лише за рахунок екстенсивного розширення, міграцій і освоєння нових територій. Перша демографічна революція відбулася при переході до виробляючої економіки — землеробство, скотарство. Населення перейшло до осілості, створення постійних поселень (протоміста), поліпшувалися умови життя, стабілізувалось харчування, знижувалися показники смертності. Осілий спосіб життя разом із землеробством не тільки дозволяв збільшувати кількість дітей за рахунок зниження їхньої смертності, але й постійно потребував нових робочих рук для підтримки такого способу господарювання, особливо в районах з річковою іригацією.
- Аграрна, що тривала до другої половини XVII століття. Для цієї епохи були характерними висока народжуваність і висока смертність — 20—30 % (тобто 200—300 дітей на 1000 народжених), невеликий природний приріст, куца середня тривалість життя — 25-35 років (загалом через високу дитячу смертність). Процес росту населення відбувався спонтанно під впливом природних факторів, без свідомого втручання людства у відтворення. Великі пандемії сильно знижували чисельність людства на цілих континентах, бубонна чума в середньовічній Європі, європейські інфекційні хвороби не властиві аборигенам Нового світу в Добу великих географічних відкриттів. Тривалі посухи змушували цілі народи мігрувати на великі відстані, змінювати не тільки місце, але й спосіб життя — велике переселення народів.
- Індустріальна, що відповідає розвитку технічного прогресу й початку промисловій революції XVII століття в Західній Європі. Хоча загальне зростання темпів приросту населення розпочалося ще XI століття, друга демографічна революція припала на кінець XVIII — середину XIX століття і поступово поширилася на весь світ. Причинами революції були зміни у характері суспільства, що стали наслідком процесів урбанізації, індустріалізації, демографічної поведінки населення (регулювання кількості дітей в сім'ї), змін в структурі причин смертності, коли почала спадати неконтрольована екзогенна смертність. Вже на середину XIX століття темпи приросту європейського населення перевищували темпи приросту населення інших континентів. Цей етап переходу тривав приблизно 100—150 років. Демографічний розвиток прискорився в першій половині XX століття, особливо після Другої світової війни. Вже у 1970-х роках почали говорити про світовий «демографічний вибух», пов'язаний з країнами, що розвиваються. Несинхронність розвитку першої та другої фаз демографічної революції упродовж відносно короткого часу викликає стрімкий ріст чисельності населення — демографічний вибух. За XIX століття населення Європи зросло на 135 млн осіб. Наприклад, населення Швеції за 150 років зросло майже у 4 рази. У більшості країн світу, особливо країн Третього світу, цей перехід ще не завершився.
До другої половини XVII століття збільшення чисельності населення відбувалось повільно. Швидкість приросту населення стала стрімко збільшуватись, починаючи з 1820 року, коли населення планети перевалило за 1 мільярд, кожен наступний мільярд додавався відповідно через 107, 32, 15, 13, 12, 12 років. Умовний п'ятимільярдний житель планети, згідно з розрахунками демографів ООН, народився 11 липня 1987 року в Загребі (Югославія), 12 жовтня 1999 року в Сараєві (Боснія і Герцеговина) — шестимільярдний, 31 жовтня 2011 року в Калінінграді (Росія) — семимільярдний. Темпи приросту населення планети на межі тисячоліть уповільнились і за прогнозами зменшаться до нульових показників до кінця XXI століття. У 2010-х роках населення Землі щорічно збільшується на понад 75 млн осіб, тобто майже на одну Туреччину, чи півтори України.
Демографічний перехід
У другій половині XX століття зростання населення набуло «вибухоподібного» характеру. Демографи пояснюють це так званим «демографічним переходом», який переживає людство. Демографічний перехід характеризується такими послідовними фазами:
- Фаза 1. Для неї характерна висока народжуваність, висока смертність, низький природний приріст населення.
- Фаза 2. Зберігається висока народжуваність, проте з'являється тенденція до її зменшення, різко знижується смертність у всіх вікових групах населення у зв'язку з успіхами медицини, у зв'язку з чим існує високий і дуже високий природний приріст.
- Фаза 3. Характеризується малим відсотком народжуваності, низькою смертністю, низьким природним приростом населення.
Друга фаза являє собою демографічний вибух. Країни Європи пройшли його ще у XVIII—XIX століттях разом з індустріалізацією, країни, що розвиваються, вступили в цю фазу лише в 1950—1960-х роках. Оскільки на ці країни припадало 9/10 загального приросту населення Землі, це спричинило глобальний демографічний вибух. Середньорічний приріст населення у другій половині 1960-х років сягав 21 ‰, а в країнах, що розвиваються, 30—45 ‰ і навіть більше. Із соціально-економічним розвитком країн Латинської Америки, Східної і Південно-Східної Азії природний приріст їхнього населення поступово зменшувався, до 16—17 ‰, а деякі з них (Китай) упритул підійшли до третьої фази демографічного переходу. Економічно розвинені країни на цій фазі знаходились вже у середині ХХ століття, згодом сюди увійшли тодішні соціалістичні країни Європи. Сучасний світовий демографічний вибух, особливо у малорозвинених країнах, перетворився на глобальну проблему людства.
- Приріст населення у різних фазах демографічного переходу
- Зміна населення континентів, історія та прогноз. Вертикальна вісь у логарифмічному масштабі
Країни, котрі майже завершили демографічний перехід, наблизилися до стану «стаціонарного» населення, країни Південної Азії та Африки проходять «пік» демографічного вибуху, інші країни поступово наближаються до «європейського» типу. У країнах Східної і Центрально-Східної Європи демографічний перехід відбувається по-різному. Так східноєвропейські країни, як республіки у складі СРСР забезпечували слаборозширене відтворення населення, після проголошення незалежності економічна криза 1990-х, загострення міжнаціональних відносин ускладнили демографічну ситуацію, викликали депопуляцію населення -6,0…-5,0 ‰. Центральноазійські країни, як і раніше, перебувають в «епіцентрі» демографічного вибуху і чисельність їх населення швидко зростає +19…+22 ‰.
У XX столітті людність світу зростало найшвидше порівняно з усіма минулими епохами завдяки зменшенню смертності в багатьох країнах. Зменшення смертності пояснюється прогресом медицини й значним збільшенням продуктивності сільського господарства, пов'язаного із зеленою революцією. Згідно з іншими джерелами головною причиною зростання кількості населення є запровадження гігієни та покращення санітарного стану місць проживання, що зменшило кількість інфекційних хвороб таких як бубонна чума, висипний тиф тощо.
Роки | Світ | Африка | Азія | Європа | Латинська Америка | Північна Америка | Океанія | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
70 тис. до н. е. | <1 | |||||||
10 тис. до н. е. | 4 | 2 | ||||||
9 тис. до н. е. | 5 | |||||||
8 тис. до н. е. | 5 | |||||||
7 тис. до н. е. | 7 | |||||||
6 тис. до н. е. | 10 | |||||||
5 тис. до н. е. | 15 | |||||||
4 тис. до н. е. | 20 | |||||||
3 тис. до н. е. | 25 | |||||||
2 тис. до н. е. | 35 | |||||||
1 тис. до н. е. | 50 | 5 | ||||||
500 до н. е. | 100 | 16 | ||||||
1 | 300 | 42 | ||||||
1000 | 400 | 50 | ||||||
1750 | 791 | 106 | 502 | 163 | 16 | 2 | 2 | |
1800 | 978 | 107 | 635 | 203 | 24 | 7 | 2 | |
1850 | 1262 | 111 | 809 | 276 | 38 | 26 | 2 | |
1900 | 1650 | 133 | 947 | 408 | 74 | 82 | 6 | |
1950 | 2518,6 | 221,2 | 1398,5 | 547,4 | 167,1 | 171,6 | 12,8 | |
1955 | 2755,8 | 246,7 | 1541,9 | 575,2 | 190,8 | 186,9 | 14,3 | |
1960 | 2981,7 | 277,4 | 1674,3 | 601,4 | 209,3 | 204,2 | 15,9 | |
1965 | 3334,9 | 313,7 | 1899,4 | 634,0 | 250,5 | 219,6 | 17,7 | |
1970 | 3692,5 | 357,3 | 2143,1 | 655,9 | 284,9 | 231,9 | 19,4 | |
1975 | 4068,1 | 408,2 | 2397,5 | 675,5 | 321,9 | 243,4 | 21,6 | |
1980 | 4434,7 | 469,6 | 2632,3 | 692,4 | 361,4 | 256,1 | 22,8 | |
1985 | 4831,0 | 541,8 | 2887,6 | 706,0 | 401,5 | 269,5 | 24,7 | |
1990 | 5263,6 | 622,4 | 3167,8 | 721,6 | 441,5 | 283,5 | 26,7 | |
1995 | 5674,4 | 707,5 | 3430,1 | 727,4 | 481,1 | 299,4 | 28,9 | |
2000 | 6070,6 | 795,7 | 3679,7 | 728,0 | 520,2 | 315,9 | 31,0 | |
2005 | 6453,6 | 888,0 | 3917,5 | 724,7 | 558,3 | 332,2 | 33,0 | |
Роки | Світ | Африка | Азія | Європа | Латинська Америка | Північна Америка | Океанія | Примітки |
У 2000 році Організація Об'єднаних Націй оцінила ріст людності на рівні 1,14 % на рік, що становить 75 млн нових людей. Це менше, ніж пікове значення у 86 млн людей 1987 року. Швидкість росту населення на всій Землі поступово зменшується від 2,19 % 1963 року, але в окремих регіонах, зокрема на Близькому Сході та в Субсахарській Африці, рівень росту залишається високим. В деяких країнах ріст від'ємний, тобто населення зменшується. Особливо це стосується Центральної та Східної Європи, в основному через малу народжуваність. Вже у 2010-х роках Японія та деякі країни Західної Європи теж зіткнуться з проблемою зменшення населення через перевищення смертності над народжуваністю.
Внаслідок росту населення, що перевищує можливості регіону, виникає перенаселення. З іншого боку, такі області можна розглядати також як недонаселені, оскільки мешканців в них не вистачає для підтримки наявної економічної системи. ООН стверджує, що темпи росту населення швидко зменшуються через демографічний перехідний період. Вважається, що людність Землі досягне максимального значення у 9,22 млрд 2075 року.
Природний рух
Відтворення
Народжуваність населення планети, станом на 2016 рік, дорівнює 18,5 ‰, 148 народжень щохвилини, або 2,5 щосекунди. У стародавні часи народжуваність майже повсюдно була високою, близькою до фізіологічного максимуму (50—60 ‰). Вона стала помітно знижуватися з кінця XVIII століття, на початку XX століття становила 40—45 ‰, у 1950-х роках — 37,3 ‰, 1997 року — 24 ‰. У другій половині XX століття у світі щорічно народжувалося в середньому 130 млн осіб, з яких 112 млн припадало на країни, що розвиваються, а 18,0 млн — на розвинені. Найбільші показники народжуваності зберігаються у країнах Африки та Азії: Нігер (54 ‰), Малаві, Ангола (по 48 ‰), Сомалі, Малі, Афганістан (по 43 ‰); серед європейських країн — у Албанії (17 ‰), Ісландії та Македонії (15 ‰); на американському континенті — у Гватемалі, Нікарагуа (36—35 ‰).
Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,42 дитини на одну жінку. Число дітей на одну жінку в світі в середньому поступово зменшується. Так в країнах, що розвиваються, цей показник на зламі тисячоліть зменшився з 3,5 до 3,4 (без Китаю — до 4,0), у економічно розвинених країнах цей показник становіть — до 1,6. Найбільше значення цього коефіцієнту в таких країнах: Гана (7,4), Ємен (7,2), Сомалі (7), Ефіопія (6,7), Танзанія (6,2).
Смертність населення планети 2016 року становила 7,8 ‰, 108 смертей кожної хвилини, або 1,8 кожної секунди.
Причини смерті | Швеція | Португалія | США | Мексика | Філіппіни |
---|---|---|---|---|---|
Інфекційні та паразитарні (A00-B99) | 0,8 | 2,6 | 0,8 | 18,8 | 22,6 |
Новоутворення (C00-D48) | 22,5 | 12,3 | 19,5 | 5,0 | 4,6 |
Серцево-судинна система (I00-I99) | 40,2 | 37,8 | 47,7 | 13,0 | 13,4 |
Зовнішні причини смерті (V01-Y98) | 4,4 | 5,0 | 5,4 | 6,6 | 5,5 |
Інші причини | 23,1 | 42,3 | 26,6 | 56,6 | 53,9 |
Природний приріст населення планети 2016 року становив 1,06 %. Щохвилини у світі народжується 149 немовлят, або 2,5 щосекунди. Ріст чисельності населення в різних регіонах світу неоднаковий, в Африці природний приріст становить 3 %, в Латинській Америці — 1,8 %, у країнах Європи приріст дуже низький, у розвинених країнах відбувається депопуляція (зменшення населення). На початок XXI століття природний приріст населення планети відбувався майже виключно за рахунок країн, що розвиваються (97 %). У зв'язку з нерівномірністю приросту чисельності населення слід очікувати значних геоекономічних зрушень та змін на політичній карті світу.
Регіон | Народжуваність | Смертність | Природний приріст |
---|---|---|---|
Африка | 38 | 14 | 24 |
Латинська Америка | 24 | 7 | 17 |
Північна Америка | 14 | 9 | 5 |
Азія | 22 | 8 | 14 |
Європа | 10 | 11 | -1 |
Океанія | 18 | 7 | 11 |
Світ загалом | 22 | 9 | 13 |
Статево-вікова структура
Середній вік населення планети становить 30,4 року; для чоловіків — 29,6, для жінок — 31,1 року (оцінка за 2017 рік).
Очікувана середня тривалість життя людини 2016 року становила 69 років; для чоловіків — 67 років, для жінок — 71,1 року. Розвиток цивілізації повсякчас сприяв розвиткові охорони здоров'я, поліпшенню побутових умов, що вплинуло на середню тривалість життя. У Стародавньому Римі та Стародавній Греції вона не перевищувала 25 років, у часи середньовіччя — 32 роки. Звичайно, на ці показники сильно впливала статистика високого рівня дитячої смертності помножена на велику народжуваність. Вони в жодному разі не заперечують існування у давнину такої вікової групи, як старі люди. Античний філософ Платон дожив до 80 років, митець епохи Відродження, Тіціан — майже до 100, у нові часи Йоганн Гете та Ісаак Ньютон перетнули вікову межу у 80 років. На початку 1950-х років у розвинених країнах середня тривалість життя становила 71,4 року, у країнах, що розвиваються — 52,7 року; у 1970-х роках — відповідно 73,1 та 56,6 року. Різниця у тривалості життя між різними типами країн і в різних регіонах поступово зменшується.
Африка | Америка | Азія (без Росії) | Європа (без Росії) | Океанія | Світ | |
---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 52 | 70 | 65 | 70 | 72 | 65 |
Жінки | 55 | 76 | 68 | 78 | 76 | 69 |
Вікова структура населення світу, станом на 2017 рік, виглядає наступним чином:
- діти віком до 14 років — 25,44 % (963 981 944 чоловіка, 898 974 458 жінок);
- молодь віком 15-24 роки — 16,16 % (611 311 930 чоловіків, 572 229 547 жінок);
- дорослі віком 25-54 роки — 41,12 % (1 522 999 578 чоловіків, 1 488 011 505 жінок);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,6 % (307 262 939 чоловіків, 322 668 546 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,68 % (283 540 918 чоловіків, 352 206 092 жінки).
Найвищий показник очікуваної середньої тривалості життя чоловіків і жінок на початок тисячоліття був серед розвинених країн: Японія (77 і 83 роки відповідно), Ісландія (77 і 81), Швеція (76 і 81); найнижчий серед африканських країн: Замбія (37 років). Лише в Індії, Пакистані, Бангладеш, Іраку, Непалі, Бутані, Буркіна-Фасо, Папуа — Новій Гвінеї тривалість життя жінок значно менша, ніж у чоловіків.
Статево-вікове співвідношення населення світу (оцінка 2016 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Регіон | Чоловіки (млн осіб) | Жінки (млн осіб) | % жінок | Перевищення чоловіків (млн осіб) |
---|---|---|---|---|
Африка | 363 | 365 | 50,1 | -2 |
Латинська Америка | 240 | 241 | 50,1 | -1 |
Північна Америка | 143 | 149 | 50,0 | -6 |
Азія | 1767 | 1690 | 48,9 | +77 |
Європа | 351 | 375 | 51,6 | -24 |
Океанія | 14,3 | 14,2 | 49,8 | +0,1 |
Світ загалом | 2879 | 2836 | 49,6 | +43 |
За біологічною ознакою виділяють такі вікові групи:
- до 15 років — діти і юнаки;
- 15-64 років — молодь дорослі;
- 65 і більше років — люди похилого віку.
На основі співвідношення різних вікових груп визначають три типи вікових структур населення:
- прогресивний (розвивається), коли чисельність дітей, до 15 років, становить понад 25 %, а старіше 50 років — менше 25 %;
- стаціонарний (стабілізований);
- регресивний (деградує).
За прогнозами демографів до 2025 року частка осіб у віці більше 60 років у розвинених країнах переважатиме.
Країни Європи наближаються до регресивного типу у зв'язку зі зростанням частки осіб старших вікових груп. Найменший показник «молодості»: Італія (-1,5 %), Німеччина (0,9 %), Норвегія (3,6 %), Франція (4 %), Угорщина 3,6 %), Україна (9,2 %). У більшості країн Азії і Африки вікова структура молода: Лівія (47,6 %), Гана (47,6 %), Ефіопія (45,2 %), Того (42,2 %), Замбія (42,2 %), Сирія (41,9 %).
Регіони | Вікові групи | Показник «молодості» | ||
---|---|---|---|---|
0-14 | 15-64 | 65 і більше | ||
Африка | 43 | 54 | 3 | 40 |
Америка | 28 | 64 | 8 | 20 |
Азія | 30 | 64 | 6 | 24 |
Європа | 18 | 67 | 15 | 3 |
Океанія | 25 | 65 | 10 | 15 |
Світ | 30 | 63 | 7 | 23 |
Шлюбність — розлучуваність
Сімейна структура
Члени людської родини пов'язані кровною спорідненістю, спільністю побуту, взаємодопомогою, моральною відповідальністю по відношенню один до одного та відносно спільними поглядами на власне місце в суспільстві. Величина і структура таких сімей у різних країнах різноманітні. Найменший середній розмір родини (3 особи), це типовий розмір сімей для розвинених країн (Європа, Північна Америка); найбільший розмір сімей (понад 6 осіб) типовий серед країн, що розвиваються.
Більшість народів світу підтримують традицію моногамних сімей. У країнах мусульманського світу, Африці (навіть християн), Азії, Океанії поширене багатоженство — полігінія. Серед інших форм шлюбу, особливо серед народів південної Індії та Непалу, можливе багатомужжя — поліандрія. У сучасному світі поширюється фактичний шлюб — вільний союз чоловіка і жінки, що не оформлений офіційно. У країнах Європи (Франція, Данія) також зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом; в Україні цей показник вищий за 10 %.
Мінімальний в усіх країнах регулюється законом; у більшості країн для чоловіків — 16—21 років, для жінок — 16—18 років. Чоловіки в розвинених країнах вступають до шлюбу пізно. У той самий час в окремих мусульманських країнах (Саудівська Аравія, Ємен, Об'єднані Арабські Емірати) дівчат видають заміж досить рано, у віці 10—12 років.
У міжнародній статистиці при дослідженні населення найчастіше застосовується не сім'я, а домогосподарство. За рекомендацією ООН домогосподарства виділяють за ознакою ведення сумісного домашнього господарства, сумісного проживання. На відміну від сім'ї, домогосподарство може складатися лише з однієї людини, що самостійно проживає, або включати у свій склад членів, що не пов'язані родинними, чи шлюбними стосунками.
У світі найбільш поширені домогосподарства з 2 осіб. Середній розмір домогосподарств у Європі — 2,6, у США — 2,62, Росії — 2,84 особи. У Західній Європі і США, починаючи з 1990-х років другими за розповсюдженням домогосподарства одиноких. В Україні середній розмір домогосподарств становить — 2,58 особи, найбільш популярні домогосподарства одиноких (29,4 %) та з двох осіб (24,8 %).
Тип домогосподарств | Частка домогосподарств | Частка населення, що проживає в них | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
Росія | Європа | США | Росія | Європа | США | |
Сімейні | 77,5 | 69,7 | 70,2 | 90,3 | 86,3 | 86,1 |
з однієї сім'ї | 73,9 | 68,3 | — | 83,2 | — | — |
повної | 60,5 | 60,9 | 54,8 | 71,0 | — | 67,9 |
неповної | 13,4 | 7,4 | 15,4 | 12,2 | — | 18,2 |
з двох і більше сімей | 3,6 | 1,4 | — | 6,8 | — | — |
Несімейні | 22,5 | 30,3 | 29,8 | 9,7 | 13,5 | 13,9 |
одинокі | 19,2 | 26,7 | 25,1 | 6,7 | 10,4 | 9,6 |
інші | 3,3 | 3,6 | 4,7 | 3,0 | 3,1 | 4,3 |
Розселення
Населення на Землі розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
- Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, , чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
- Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
- Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
- Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Середня густота населення Землі постійно змінюється, 1950 року вона становила 18 осіб/км²; на початку 1990-х років — 40 осіб/км²; 1997 року — 47 осіб/км²; 2017 року становила 49,7 особи/км². Близько 60 % людства живе на низовинних ділянках Землі не вище 200 м над рівнем моря; 4/5 — на висотах до 500 м над рівнем моря. У найбільш заселених регіонах світу, що займають не більше 7 % території, проживає до 70 % усього населення планети. Рідкозаселені або зовсім незаселені території займають майже 40 % території суші, на них живе лише 1 % населення планети. Історично значні скупчення населення сформувалися у древніх районах штучного зрошення (Індо-Гангська, та Велика Китайська низовини), а пізніше в нових індустріальних районах Європи, Північної Америки. На ці регіони припадає менше 10 % суші, близько 2/3 населення планети.
За континентами
Шість з семи континентів планети здавна заселені людством. Найбільш заселена Азія, найменш — Австралія з Океанією. Загалом в Азії проживає понад 60 % світового населення, Африці — 12 %, Європі 11 %, Північній Америці — 8 %, Південній Америці — 5,3 %, у Австралії та Океанії — менше 1 % населення людства. Антарктида через власну віддаленість і суворий клімат не має постійного населення дотепер.
- Густота населення планети, 1994 рік (англ.)
- Густота населення планети за країною, 2006 рік (англ.)
- Густота населення планети за країною, 2018 рік (англ.)
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²). Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея). Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км².
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км². Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення Польщі становить 127 осіб/км², максимальна — понад 300 осіб/км² (промислові райони Нижньої й Верхньої Сілезії); Чехії — 134 особи/км²; Словаччини — 112 осіб/км²; Угорщини — 111 осіб/км²; Сербії — 42 особи/км²; Чорногорії — 42 особи/км²; Словенії — 100 осіб/км²; Македонії — 4 особи/км²; Хорватії — 85 осіб/км²; Боснії і Герцеговині — 70 осіб/км². Чимало населення східної частини Південної Європи зосереджене на узбережжі Адріатичного моря. Серед країн Східної Європи високу густоту населення має Молдова — 130 осіб/км², Україна — 80 осіб/км².
Головні причини слабкого заселення величезних площ у Африці: природні умови (пустелі, вологі екваторіальні ліси, гірські території), історична спадщина , наслідки системи работоргівлі. Населення сконцентровано у прибережних районах, де зосереджені великі міста, морські порти вивозу продукції, сільськогосподарські плантації (середземноморські райони Магрибу, береги Гвінейської затоки, рівнини Нігерії).
Розміщення населення у Північній Америці залежить від історичного часу заселення конкретної території. Основна кількість населення США і Канади (130 млн осіб) зосереджена між атлантичним узбережжям та меридіаном 85° з. д., у вузькій смузі державного кордону між двома країнами, між Великими озерами та річками Міссісіпі й Огайо. Суворі кліматичні умови завадили широкому заселенню просторів на крайній півночі континенту. Центральна Америка особливо густо заселена на Антильських островах (Ямайка — 200 осіб/км²; Барбадос та Тринідад і Тобаго — 580 осіб/км²). Найменш заселені пустельні регіони північно-західної частини Мексики (пустеля Сонора). Значна кількість жителів Південної Америки живе на західному і східному узбережжях континенту. Великі площі вологих тропічних лісів Амазонії, савани Гран-Чако, пустельна Патагонія і прохолодна Вогняна Земля заселені слабко.
В Австралії найгустіше заселені території на східній, південно-східній окраїнах континенту. Нерівномірно заселені й острови Океанії, на одних велике скупчення населення, інші залишаються безлюдними.
За країнами
Країна | Населення | % населення Землі |
---|---|---|
КНР | 1,389,470,000 | 18,30 |
Індія | 1,328,470,000 | 17,50 |
США | 326,700,000 | 4,30 |
Індонезія | 261,890,900 | 3,44 |
Пакистан | 210,729,000 | 2,77 |
Бразилія | 208,716,000 | 2,74 |
Нігерія | 193,392,500 | 2,54 |
Бангладеш | 164,068,000 | 2,16 |
Росія | 146,877,088 | 1,93 |
Японія | 126,560,000 | 1,66 |
Мексика | 123,982,528 | 1,63 |
Філіппіни | 105,499,000 | 1,39 |
Станом на 2017 рік, у світі нараховується 12 країн з числом жителів понад 100 млн осіб. Загалом у цих країнах проживає 60 % населення світу. 1950 року таких країн було лише чотири (Китай, Індія, США, СРСР). Найбільш населеними країнами світу, станом на 2017 рік, є: Китай — 1,38 млрд осіб (20 % усього людства); Індія — 1,28 млрд осіб (17 % усього людства); Сполучені Штати Америки — 326,6 млн осіб; Індонезія — 260,6 млн осіб; Бразилія — 207,4 млн осіб; Пакистан — 204,9 млн осіб; Нігерія — 190,6 млн осіб; Бангладеш — 157,8 млн осіб; Росія — 142,3 млн осіб; Японія — 126,5 млн осіб.
Найменш населені країни світу, станом на 2017 рік: Ватикан — 1,0 тис. осіб; Монтсеррат (володіння Великої Британії) — 5,3 тис. осіб; Сен-П'єр і Мікелон (володіння Франції) — 5,5 тис. осіб; Сен-Бартельмі (володіння Франції) — 7,2 тис. осіб; Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья (володіння Великої Британії) — 7,8 тис. осіб; Острови Кука (вільно асоційована країна із Новою Зеландією) — 9,3 тис. осіб; Науру — 9,6 тис. осіб; Тувалу — 11,1 тис. осіб; Волліс і Футуна (володіння Франції) — 15,7 тис. осіб; Ангілья (володіння Великої Британії) — 17,1 тис. осіб.
- Частка населення провідних країн у населенні світу (англ.)
Найбільш густо заселені країни світу, станом на 2017 рік: Макао (спеціальний регіон Китаю) — 21,35 тис. осіб/км²; Монако 15,3 — тис. осіб/км²; Сінгапур — 8,6 тис. осіб/км²; Гонконг (спеціальний регіон Китаю) — 6,7 тис. осіб/км²; сектор Гази (частина Палестинської держави) — 4,9 тис. осіб/км²; Гібралтар (володіння Великої Британії) — 4,5 тис. осіб/км²; Бахрейн — 1,857 тис. осіб/км²; Мальдіви — 1,3 тис. осіб/км²; Мальта — 1,3 тис. осіб/км²; Бермудські Острови (володіння Великої Британії) — 1,3 тис. осіб/км².
Місце | Країна | Населення | Площа (км²) | Густота (осіб/км²) |
---|---|---|---|---|
1 | Сінгапур | 5 850 342 | 710 | 8358 |
2 | Гонконг (входить до КНР) | 7 496 981 | 1104 | 7140 |
3 | Бангладеш | 164 689 383 | 143 998 | 1265 |
4 | Палестина (Ізраїль) | 5 101 414 | 6020 | 847 |
5 | Тайвань (входить до КНР) | 23 816 775 | 36 190 | 673 |
6 | Ліван | 6 825 445 | 10 452 | 667 |
7 | Південна Корея | 51 269 185 | 99 538 | 527 |
8 | Руанда | 12 952 218 | 26 338 | 525 |
9 | Нідерланди | 17 134 872 | 41 526 | 508 |
10 | Індія | 1 380 004 385 | 3 287 240 | 464 |
11 | Бурунді | 11 890 784 | 27 816 | 463 |
12 | Гаїті | 11 402 528 | 27065 | 414 |
13 | Ізраїль | 8 655 535 | 22 072 | 400 |
14 | Бельгія | 11 589 623 | 30 528 | 383 |
15 | Філіппіни | 109 581 078 | 300 000 | 368 |
Найменш густо заселені країни світу, станом на 2017 рік: Гренландія (автономний регіон Данії) менше — 1 особи/км²; Монголія — 2,0 особи/км²; Західна Сахара — 2,3 особи/км²; Австралія — 3,0 особи/км²; Намібія — 3,0 особи/км²; Ісландія — 3,4 особи/км²; Мавританія — 3,6 особи/км²; Гаяна — 3,7 особи/км²; Лівія — 3,8 особи/км²; Суринам — 3,8 особи/км².
Урбанізація
Населення планети швидко урбанізується, концентруючись навколо головних планетарних місць тяжіння, причому темпи цього процесу найвищі саме для найбільших міських агломерацій. Рівень урбанізованості населення планети становить 54,9 % населення країни (станом на 2017 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,84 % (оцінка тренду на 2015—2020 роки).
Найбільші міста планети (чисельність подана станом на 2017 рік):
Токіо (Японія) — 38,24 млн осіб;
Делі (Індія) — 27,19 млн осіб;
Шанхай (Китай) — 25,20 млн осіб;
Пекін (Китай) — 22,06 млн осіб;
Мумбаї (Індія) — 21,69 млн осіб;
Сан-Паулу (Бразилія) — 21,52 млн осіб;
Мехіко (Мексика) — 21,32 млн осіб;
Осака (Японія) — 20,41 млн осіб;
Каїр (Єгипет) — 19,49 млн осіб;
Дакка (Бангладеш) — 18,89 млн осіб.
Міграції
Міграція впливає на важливі економічні, соціальні, демографічні та етнічні процеси як в середині окремих держав, так і на картину цих процесів у світовому масштабі. Кількість мігрантів по всьому світові 1910 року дорівнювала 33 млн осіб, 1965 року це число подвоїлось і сягнуло позначки 65 млн осіб, 1990 року у світі було вже 120 млн, а на початку XXI століття — 175 млн мігрантів.
Після Доби великих географічних відкриттів європейці заселили величезні простори Північної та Південної Америки, Австралії, докорінно змінивши їхню етнічну картину. В історії таких «країн мігрантів», як США, Канада, Австралія були періоди, коли населення перевищував природний приріст. До Америки примусово ввозилося багато чорношкірих рабів з Африки, а до Австралії англійці відсилали власних злочинців на заслання. Упродовж століть суттєво змінювалися напрями та причини міграцій; міграції відрізнялись за обсягом та складом переселенців. У Західній Європі за період 1815—1914 років «чиста» еміграція становила 35-40 млн осіб. Великі потоки мігрантів до Америки дали Велика Британія, Італія, Німеччина, Іспанія, Франція, Ірландія, країни Скандинавії, Польща, Росія, Україна. У XX столітті посилився потік мігрантів з Китаю, Японії, Південно-Східної Азії до Америки. У другій половині XX століття до країн Європи приїхало багато переселенців з Африки, Південно-Західної Азії; до Росії прибували мігранти з Кореї, Китаю, В'єтнаму. Новітня міграція спочатку мала сезонний характер, але поступово африканці, індійці, турки, іранці оселилися в країнах Західної Європи назавжди. Наприкінці XX століття посилився потік мігрантів з Куби і В'єтнаму до США, з Туреччини, Хорватії, Боснії та Герцеговини до Німеччини. Етнічні німці репатріюють з Росії, Казахстану до Німеччини; росіяни — з Азербайджану, Казахстану, Таджикистану, Ічкерії до Росії та інших країн; євреї — до Ізраїлю.
Біженці й вимушені переселенці
Згідно з даними (UNHCR) 2016 року у світі налічувалось 65,6 млн осіб, що були змушені залишити домівку, з них 22,5 млн біженців, 2,8 млн шукачів притулку від переслідувань, 40,3 млн внутрішньо переміщених осіб.
Наприкінці XX століття новим трендом у потоках міграції стало зростання кількості біженців. У 1990-х роках територіальні конфлікти, міжнаціональні локальні суперечки, гостра політична боротьба, інколи голод породжують нову «хвилю» міграції населення. Великі внутрішні і зовнішні потоки біженців спостерігаються в багатьох країнах Південної та Південно-Західної Азії (Афганістан, Індія, Шрі-Ланка, Іран, Ірак, Ізраїль, Ліван), Африки (Ангола, Ефіопія, Чад, Сомалі, ПАР, Уганда), Латинської Америки (Куба, Нікарагуа, Гватемала, Перу, Колумбія). Збільшується потік біженців з республік Центральної Азії (Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан) та країн Південного Кавказу до Росії. Розпад соціалістичної Югославії спричинив міграцію населення з її території до країн Західної Європи. На початку XXI століття у світі налічувалось щонайменше 20 млн біженців.
Приблизно 10 млн осіб 2015 року не мали громадянства жодної з держав світу.
Расово-етнічний склад
Раси
Історично за фенотипом усе розмаїття представників людства поділяють на ряд так званих рас, тобто великі популяції людей із відносно спільними показниками як зовнішніх рис (фенотип), так і генеалогічної спорідненості (генотип). Уперше термін «раса» запропонував французький вчений і мандрівник Франсуа Берньє. Традиційно виділяються три великі раси: європеоїдну («білі люди»), негроїдну («чорношкірі») і монголоїдну («жовті люди»). За сучасними уявленнями виділяють також австралоїдну, а (індіанці, «червоношкірі») відносять до малих рас, яких різні антропологи вирізняють більше десятка.
Етноси
У світі нараховується близько 5 тис. народів — від багатьох мільйонів до декількох сотень або навіть десятків осіб. Найбільші народи, чисельність яких становить понад 10 млн осіб кожен, становлять майже 80 % населення світу. Найчисельніший із них — ханьці, вони становлять 19,73 % земного населення.
Більшість країн світу — багатонаціональні. В Європі близько 20 держав, де основна національність становить понад 90 % усього населення (Данія, Швеція, Португалія, Італія, Ірландія, Греція). В Азії національно однорідними є Південна Корея, Японія, Ємен, Бангладеш, Саудівська Аравія. Більшість країн Америки — багатонаціональні, так у США живуть представники понад 100 народів, у Бразилії та Канаді — понад 80, Мексиці та Аргентині — понад 50 тощо. У Латинській Америці більшість урядів держав вважають власні країни мононаціональними, оскільки індіанці, мулати, метиси складають єдину націю в державі. В Африці етнічна картина досить строката, особливо в Західній і Центральній Африці, вона ніяк не залежить від проведених кордонів між державами, спадок колоніальної епохи. Саме тому на додачу до власної національної самосвідомості, місцеві жителі додають племінну. Така строката політико-етнічна карта є причиною численних етнічних і релігійних конфліктів на континенті (геноцид хуту, конфлікт в Дарфурі, утворення Південного Судану та Еритреї, конголезькі війни). Понад 80 % населення Австралії — англоавстралійці, частина жителів — аборигени, предки яких тисячоліттями жили на цьому континенті.
Чисельність народів (млн осіб) | Народів у групі | Чисельність групи (млн осіб) | % |
---|---|---|---|
>100 | 7 | 2075 | 37,9 |
100-50 | 12 | 890 | 16,2 |
50-25 | 17 | 580 | 10,6 |
25-10 | 43 | 825 | 15,1 |
10-5 | 52 | 480 | 8,8 |
5-1 | 190 | 421 | 7,6 |
<1 | ? | 209 | 3,8 |
Загалом | ? | 5480 | 100,0 |
Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними. Трапляється, що один народ розділений державними кордонами і окремі його частини проживають у різних державах. Це породжує етнічні проблеми у світі, які постійно впливають на політичну та соціальну обстановку. Національно-релігійні конфлікти переростають у збройні, ведеться боротьба за національну незалежність, автономії, права меншин (Боснія і Герцеговина, Північна Ірландія, Палестина, країна Басків в Іспанії, Таджикистан, Нагірний Карабах, Ічкерія).
Мови
Найпоширеніші мови світу: стандартна китайська — 11,82 %, іспанська (кастильська) — 5,77 %, англійська — 4,67 %, гінді — 3,62 %, арабська — 3,3 %, португальська — 2,83 %, бенгальська — 2,69 %, російська — 2,33 %, японська 1,7 %, яванська — 1,15 %, німецька — 1,09 % (оцінка 2014 року). Установи ООН у своїй повсякденній роботі використовують 6 мов: арабську, китайську, англійську, французьку, російську та іспанську. Ці 6 мов є рідними, або ними володіють як другою мовою більше половини населення світу, використовуються в якості офіційних мов спілкування більшістю країн світу.
Однією з головних рис етносів (племен, народностей, націй) є спільна мова, тому назви народів і мов найчастіше збігаються. З плином часу та чи інша мова внаслідок різних причин, міграції та , колоніальної експансії, розвитку торгівлі, поширювалася на різних територіях. Широкому поширенню європейських мов слугувала колоніальна експансія європейських народів з початком Доби великих географічних відкриттів. Наприклад, англійською мовою говорять на усіх континентах, вона є офіційною в США, Канаді, на багатьох Антильських островах, Гаяні, Південно-Африканській Республіці, Індії та значній кількості інших азійських і африканських країн, Австралії, Новій Зеландії; іспанська — у більшості країн Латинської Америки, Екваторіальній Гвінеї, на Філіппінах; португальська — в Бразилії, Анголі, Мозамбіці, Східному Тиморі тощо. Так склалося історично, що деякі народи спілкуються двома мовами (білінгвізм): бельгійці (валлонська і французька), ірландці (ірландська та англійська), канадці (англійська і ), філіппінці (філіппінська та іспанська), українці (українська і російська).
Загалом у світі людство користується 7,1 тис. різноманітних мов, у Азії розмовляють на 2,3 тис. мов, в Африці — 2,14 тис. мов, на островах Тихого океану — 1,31 тис. мов, в обох Америках — 1,06 тис. мов, у Європі розмовляють 290 мовами (оцінка 2016 року). Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в лінгвістичному відношенні. Приблизно 300 мов мають більше 1 млн носіїв кожна; 80 % усіх мов розмовляє менше ніж 100 тис. людей загалом, кожною з 140 зникаючих мов володіє менше 10 людей. Найбільше розмаїття мов притаманне гірським ізольованим регіонам острова Нова Гвінея (839 мов), Південно-Східної Азії, Кавказу.
Мовні сім'ї
Головними мовними сім'ями на планеті виступають:
- Індоєвропейська — складається з 10 мовних груп (індоарійська, романська, германська, слов'янська та інші), що об'єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8 % населення світу. До найбільш поширених мов цієї сім'ї належать: англійська (450 млн мовців), гінді (260 млн мовців) і урду (70 млн мовців), іспанська (300 млн мовців), бенгальська (240 млн мовців), російська (240 млн мовців), португальська (170 млн мовців), німецька (100 млн мовців), французька (100 млн мовців), українська (понад 50 млн мовців). Лінгвісти вважають, що мови цієї сім'ї виникли на межі Південно-Східної Європи і Західної Азії на початку нашої ери і розповсюдилися від країн Західної Європи до Індо-Гангської низовини. У XVI—XIX століттях мови цієї сім'ї поширились по всіх континентах світу.
- Китайсько-тибетська (сино-тибетська) — розмовляє 22,6 % населення світу, китайською мовою на початку 1990-х років розмовляло понад 1,2 млрд осіб. Територіально займає дуже компактну територію Східної і Південно-Східної Азії.
- Нігеро-кордофанська — розмовляє 6 % населення світу. Субсахарська Африка.
- Семіто-хамітська (афроазійська) — розмовляє 5,6 % населення світу, арабська мова налічує 180 мовців. Поширена у Північній Африці та на Близькому Сході.
- Австронезійська — розмовляє 4,9 % населення світу, індонезійська мова налічує 250 млн мовців. Острови Тихого океану, Зондський архіпелаг, Тайвань, Мадагаскар.
- Дравідійська — розмовляє 3,9 % населення світу. Приблизно 85 мов, поширених на півдні Індостану.
- Алтайська. Мови тюркських, монгольських і тунгусо-маньчжурських народів, що населяють широкий пояс в Азії від Туреччини до Кореї. Загалом 550 млн мовців.
- Австроазійська. Об'єднує понад 150 мов, поширених у континентальній частині Південно-Східної та Південної Азії. Близько 117 млн мовців.
- Ніло-сахарська. Поширена у Східному Судані.
- Кавказька. Приблизно 40 місцевих мов Кавказу, якими говорять 12 млн людей.
- Уральська. Мови фінів, саамів, угорців, хантів, мансі та інших народів, що населяють північ Європи і Західного Сибіру. Загалом 22 млн мовців.
- Койсанська. Зникаюча невелика мовна сім'я народів пустельної частини півдня Африки.
- Ескімосо-алеутська. Зникаюча невелика мовна сім'я корінних народів крайньої півночі Північної Америки.
- Чукотсько-камчатська. Зникаюча невелика мовна сім'я народів Камчатки і Чукотки. Приблизно 13 тис. мовців.
- Світу (ісп.)
- Африки
Умовно виділяють недостатньо вивчені сім'ї андаманців, папуасів, австралійців-аборигенів, американських індіанців. Відокремлене положення займають такі великі мови, як японська (123 млн мовців), корейська (80 млн мовців); також баскська, юкагірська, бурська та нівхська.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення світу: християнство — 31,4 %, іслам — 23,2 %, індуїзм — 15 %, буддизм — 7,1 %, місцеві традиційні вірування — 5,9 %, юдаїзм — 0,2 %, інші — 0,8 %, не сповідують жодної з релігій — 16,4 % (станом на 2010 рік).
Освіта
Рівень письменності населення планети 2016 року становив 86,2 % дорослого населення (віком від 15 років): 89,8 % — серед чоловіків, 82,6 % — серед жінок. Третина неписьменного дорослого населення зосереджена в Субсахарській Африці. Дві третини неписьменного населення планети складають жінки. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2014 рік).
Охорона здоров'я
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2016 рік, становила 34,1 ‰; хлопчиків — 36,1 ‰, дівчаток — 32,1 ‰. Рівень материнської смертності 2016 року становив 216 випадків на 100 тис. народжень.
Захворювання
2016 року на планеті було зареєстровано 36,7 млн хворих на СНІД, це 0,8 % населення в репродуктивному віці 15-49 років. 2016 року від цієї хвороби померло 1 млн хворих по всьому світові.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 96,5 % населення в містах і 84,7 % в сільській місцевості; загалом 91,1 % населення планети.
Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 82,3 %, в сільській місцевості — 50,5 %, загалом — 67,7 % (станом на 2015 рік).
Соціально-економічне положення
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 52,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 39,9 %; частка осіб похилого віку — 12,6 %, або 7,9 потенційно працездатних на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Розподіл планети виглядає таким чином: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 30,2 % (станом на 2008 рік).
Станом на 2013 рік, 83 % населення планети мало доступ до електричних мереж, 95 % у містах і 70 % у сільських поселеннях. 1,2 млрд людей на планеті не мали постійного доступу до електромереж. Рівень проникнення інтернет-технологій на планеті різниться від дешевого широкополосного доступу в країнах Європи і східноазійських тигрів, до дорогого супутникового або мобільного у багатьох регіонах планети і навіть майже повної відсутності в деяких полярних регіонах. Станом на липень 2015 року в у світі налічувалось 3,17 млрд унікальних інтернет-користувачів, тобто менша половина людства користувалась інтернетом. Найбільша кількість інтернет-користувачів була сконцентрована в наступних країнах (станом на 2016 рік): Китай — 730,7 млн; Індія — 374,3 млн; США — 246,8 млн; Бразилія — 122,8 млн; Японія — 116,6 млн; Росія — 108,8 млн; Мексика — 73,3 млн; Німеччина — 72,3 млн; Індонезія — 65,5 млн; Велика Британія — 61 млн.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси людства 2015 року становили 3,39 млрд осіб. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 34,6 %; промисловість і будівництво — 22,2 %; сфера послуг — 43,1 % (станом на 2011 рік). Безробіття згідно з офіційною статистикою 2014 року дорівнювало 8 % працездатного населення 2013 року — 7,3 % 30 % населення країн, що розвиваються не мають постійного джерела доходів; для розвинених країн ця частка становить 4-12 % (станом на 2007 рік).
Кримінал
Наркотики
Загальні посів коки на планеті 2013 року дорівнювали 165 тис. га (Колумбія, Болівія, Перу), потенційне виробництво кокаїну кожен рік зростає на 7 %, до 640 тонн 2013 року. Уряд Колумбії за допомогою уряду США проводить агресивну кампанію з викорінення плантацій коки, уряд Перу збільшив власні зусилля з ліквідації плантацій, але не наважується викорінити посіви в ключових районах вирощування. По всьому світу незаконне культивування опійного маку збільшилося 2013 року до 6,8 тис. тонн. Основні виробники: Афганістан — 82 %, Південно-Східна Азія — 12 %, Пакистан — 3 %, Латинська Америка — 4 % світового виробництва.
Торгівля людьми
Згідно з оцінками міжнародної організації праці, 2012 року приблизно 20,9 млн осіб стали жертвами примусової праці, що представляє повний спектр торгівлі людьми («сучасне рабство») заради та сексуальної експлуатації. Приблизно третина зареєстрованих випадків стосується перетину міжнародних кордонів, найчастіше пов'язане з сексуальною експлуатацією. Торгівля людьми найбільш поширена у Південно-Східній Європі, Євразії та Африці, а найчастіше випадки реєструються в ЄС, Канаді, США та інших розвинених країнах світу.
Згідно зі про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Державного департаменту США, усі країни світу умовно поділяють на три групи, відносно того яких зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами докладають їхні уряди, та наскільки національне законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня. Найбільшої уваги потребують країни з другого та третього списків.
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
У другому списку представлені країни, які не повністю відповідають мінімальним стандартам щодо ліквідації торгівлі людьми, але докладають значних зусиль для цього (44 країни): Антигуа і Барбуда, Болівія, Ботсвана, Болгарія, Буркіна-Фасо, Камбоджа, Китай, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго, Коста-Рика, Куба, Джибуті, Єгипет, Габон, Гана, Гвінея, Гаяна, Гаїті, Катар, Лаос, Ліван, Лесото, Малайзія, Мальдіви, Малі, Маврикій, М'янма, Намібія, Пакистан, Папуа Нова Гвінея, Саудівська Аравія, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Шрі-Ланка, Судан, Судан, Східний Тимор, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Туніс, Туркменістан, Україна, Узбекистан, Ямайка.
У третьому списку представлені країни, які не відповідають мінімальним стандартам щодо ліквідації торгівлі людьми, і не демонструють значних зусиль для ліквідації цього явища (23 країни): Алжир, Білорусь, Беліз, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Коморські Острови, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Гамбія, Гвінея-Бісау, Іран, Північна Корея, Кувейт, Лівія, Маршаллові Острови, Мавританія, Росія, Південний Судан, Сирія , Таїланд, Венесуела, Ємен, Зімбабве.
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у світі ведуться як державними, так і науковими установами окремих країн, спеціальними інституціями ООН, міжнародних організацій:
- ООН.
- Світовий банк.
- Євростат.
Переписи
Відомості про чисельність населення національні державні органи одержують на основі регулярних загальних переписів населення (за рекомендацією експертів ООН кожні 10 років), а в проміжках між ними — шляхом розрахунків, спираючись на переписи як базові показники.
Статистичні дані ООН
Рік | Світ | Африка | Азія | Європа | Латинська Америка | Північна Америка | Океанія |
---|---|---|---|---|---|---|---|
тис. осіб | тис. осіб | тис. осіб | тис. осіб | тис. осіб | тис. осіб | ||
1950 | 2 536 431 | 227 794 | 1 404 909 | 549 329 | 168 821 | 172 603 | 12 976 |
1960 | 3 034 950 | 283 361 | 1 705 041 | 605 407 | 220 470 | 204 649 | 16 022 |
1970 | 3 700 437 | 363 448 | 2 142 480 | 656 919 | 286 676 | 230 992 | 19 922 |
1980 | 4 458 003 | 476 386 | 2 649 578 | 693 567 | 361 253 | 254 007 | 23 212 |
1990 | 5 327 231 | 630 350 | 3 226 099 | 720 858 | 442 840 | 279 785 | 27 299 |
2000 | 6 143 494 | 810 984 | 3 741 263 | 725 558 | 521 836 | 312 427 | 31 425 |
2010 | 6 956 824 | 1 039 304 | 4 209 594 | 736 413 | 591 352 | 343 287 | 36 873 |
2020 | 7 794 799 | 1 340 598 | 4 641 055 | 747 636 | 653 962 | 368 870 | 42 678 |
Демографічний прогноз
Те, як зростатиме людність Землі в майбутньому, важко передбачити на довгу перспективу. В середньому народжуваність дещо зменшується, але дуже різна в розвинутих країнах (де вона часто недостатня для відтворення населення) та країнах, що розвиваються. Існує велика відмінність у народжуваності серед представників різних етносів. Смертність може несподівано збільшитися через хвороби, війни та катастрофи, або ж зменшитися завдяки новим відкриттям у медицині. ООН видала кілька різних прогнозів, які ґрунтуються на різних припущеннях. Впродовж останніх років ООН неперервно змінювала ці прогнози в сторону зменшення, аж тільки в бюлетені за березень 2007 року збільшила цифри на 2050 рік на 273 млн.
Рік | Світ | Африка | Азія | Європа | Латинська Америка | Північна Америка | Океанія | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | ||
2010 | 6 830 283 | 984 225 | 14,4 | 4 148 948 | 60,7 | 719 714 | 10,5 | 594 436 | 8,7 | 348 139 | 5,1 | 34 821 | 0,5 |
2015 | 7 197 247 | 1 084 540 | 15,1 | 4 370 522 | 60,7 | 713 402 | 9,9 | 628 260 | 8,7 | 363 953 | 5,1 | 36 569 | 0,5 |
2020 | 7 540 237 | 1 187 584 | 15,7 | 4 570 131 | 60,6 | 705 410 | 9,4 | 659 248 | 8,7 | 379 589 | 5,0 | 38 275 | 0,5 |
2025 | 7 851 455 | 1 292 085 | 16,5 | 4 742 232 | 60,4 | 696 036 | 8,9 | 686 857 | 8,7 | 394 312 | 5,0 | 39 933 | 0,5 |
2030 | 8 130 149 | 1 398 004 | 17,2 | 4 886 647 | 60,1 | 685 440 | 8,4 | 711 058 | 8,7 | 407 532 | 5,0 | 41 468 | 0,5 |
2035 | 8 378 184 | 1 504 179 | 18,0 | 5 006 700 | 59,8 | 673 638 | 8,0 | 731 591 | 8,7 | 419 273 | 5,0 | 42 803 | 0,5 |
2040 | 8 593 591 | 1 608 329 | 18,7 | 5 103 021 | 59,4 | 660 645 | 8,0 | 747 953 | 8,7 | 429 706 | 5,0 | 43 938 | 0,5 |
2045 | 8 774 394 | 1 708 407 | 19,9 | 5 175 311 | 59,0 | 646 630 | 7,4 | 759 955 | 8,7 | 439 163 | 5,0 | 44 929 | 0,5 |
2050 | 8 918 724 | 1 803 298 | 20,2 | 5 217 202 | 58,5 | 653 323 | 7,3 | 767 685 | 8,6 | 447 931 | 5,0 | 45 815 | 0,5 |
Після 2025 року населення світу й надалі буде зростати, незважаючи на падіння народжуваності, що пояснюється великою часткою жінок фертильного віку та планетарним збільшенням очікуваної тривалості життя. Прогноз експертів ООН 1996 року стосовно чисельності населення планети до 2025 року був у рамках 7,49…8,58 млрд осіб. Більш точним видався прогноз з найменшими числами, через те, що країни, що розвиваються, здійснюють національний демографічний перехід значно швидше, ніж це зробили колись розвинені країни. Вже на початок тисячоліття у мегалополісах країн Третього світу народжуваність знаходилась на середньоєвропейському рівні.
Очікувана стабілізація чисельності людей на планеті почнеться при досягненні таких показників: середня тривалість життя — 74,8 року, сумарний коефіцієнт народжуваності — 2,08 %, нетто-коефіцієнт відтворення — 1. Приріст населення припиниться лише тоді, коли чисельність і вікова структура жінок у фертильному віці не будуть змінюватись, а загальні коефіцієнти народжуваності і смертності зрівняються. Прогнозовано це відбудеться наприкінці XXI століття, коли кількість людей на планеті сягне позначки у 11-12 млрд. Найбільш населеною країною планети на той час буде Індія з 1,5 млрд громадян, другою — Китай; Нігерія, США, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Бангладеш матимуть населення у межах 235—300 млн осіб; В'єтнам, Ефіопія, Єгипет, Іран, Мексика, Росія, Японія, ДР Конго, Туреччина, Філіппіни — більше 100 млн осіб. Росія, Україна, Білорусь до кінця століття втратять щонайменше 20, 5 і 1 млн осіб, відповідно. Україна входитиме до четвертого десятку країн світу за кількістю населення. Найбільш людним континентом залишиться Азія (60 % населення планети), частка Африки зросте до 19 %, частка населення Європи і Північної Америки знизиться до 17 %.
Проте, вже на початку 2024 року, вчені дійшли до висновків, що постійне і майже вибухоподібне зростання чисельності людей на нашій планеті досягне піку в 2064 році, після чого піде на спад. Лідерами зростання до 2100 року залишаться Індія, Китай, Пакистан, США і Нігерія. Більш ніж на 50 % скоротиться до цього ж року населення Японії, Таїланду, Італії та Іспанії. Очікується, що на 48 % (!) знизиться чисельність громадян Китаю, так як країна не зможе надати адекватний рівень соціального забезпечення такому числу співгромадян. В березні 2024 року, за повідомленням видання The Daily Telegraph, світові показники народжуваності досягли історичного мінімуму. Це сталося вперше з часів бубонної чуми XIV ст., ситуація продовжує погіршуватися.
Див. також
Примітки
- . www.worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2021.
- Population seven billion: UN sets out challenges : ( )[англ.]. — BBC, . — Дата звернення: 31 жовтня 2011 року.
- World's 'seven billionth baby' is born : ( )[англ.]. — The Guardian, . — Дата звернення: 31 жовтня 2011 року.
- Кузик С. П., 2002, с. 67—96.
- Dr. Kenneth W. Harl. Population estimates of the Roman Empire. з джерела 7 травня 2016. Процитовано 10 грудня 2008.
- Кузик С. П., 2002, с. 70—75.
- ' The limits of a Green Revolution? : ( )[англ.] : [арх. 11 квітня 2007 року] // BBC News. — . — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
- The Real Green Revolution : ( )[англ.] : [арх. 21 лютого 2018 року] / Adam Fenderson // The Resilience. — . — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
- Кемп П., 2013.
- Латинська Америка включає Центральну Америку (Мексику, Кариби) та Південну Америку.
- Північна Америка включає США, Канаду, Гренландію, Бермуди та Сен-П'єр і Мікелон.
- Humans lived in tiny, separate bands for 100,000 years // Breitbart. — 2008. — 25 квітня. з джерела 6 серпня 2008. Процитовано 10 грудня 2008.
- Historical Estimates of World Population : ( )[англ.] // US Census Bureau. — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
- Kremer, Michael. Population Growth and Technological Change: One Million B.C. to 1990 // The Quarterly Journal of Economics. — 1993. — No. 108(3). — P. 681—716.
- у цьому місці хронології розмістив створення Адама і Єви, чисельність населення світу дорівнювало двом.
- World population to 2300 // UN Department of Economic and Social Affairs. — New York, 2004. Архівовано з джерела 2 лютого 2012. Процитовано 10 грудня 2008.
- World : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- Кузик С. П., 2002, с. 75—76.
- Кузик С. П., 2002, с. 76—77.
- Дані по Європі подані за 1990—1991 роки, по США — за 1992 року, по Росії — за 1994 рік.
- Кузик С. П., 2002, с. 87—90.
- Бакаев О. В., Римаренко Ю. І. Міграція [ 2 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Міграція зовнішня (міждержавна) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
- Кузик С. П., 2002, с. 90—91.
- Макарчук С. А., 2008.
- Кузик С. П., 2002, с. 81—83.
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- Дубович І. А., 2008.
- Trafficking in Persons Report 2013 : ( )[англ.] / // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : ( )[англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- World Population Prospects 2019. Total population (both sexes combined) by region, subregion and country, annually for 1950—2100 (thousands). Estimates, 1950—2020
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 грудня 2008.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 12 грудня 2008.
- До 2100 року населення Землі скоротиться на мільярд. 06.03.2024
- Населення планети скорочується вперше з 14 століття — The Telegraph. 23.03.2024, 17:00
Література
Українською
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
- Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
- Макарчук С. А. Антропологічний поділ людства // Етнічна історія України : Навчальний посібник. — К. : Знання, 2008. — 471 с. — .
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .
Російською
- (рос.) Брук С. И. Население мира. Этнодемографический справочник. — М. : АН СССР Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая, 1981. — С. 880.
- (рос.) Брук С. И. Народонаселение мира // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Страны и народы. Земля и человечество. Общий обзор / Редкол. : Отв. ред. С. И. Брук, . — М. : "Мысль", 1978. — 351 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Боярский А. Я. Население и методы его изучения. — М., 1975.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Кемп П., Армс К. Введение в биологию. — М. : , 2013. — 674 с. — .
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
- (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : , 1941. — 436 с.
- (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Землі |
- World Population Prospects — Population Division : ( )[англ.] // . — 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2018 року. — офіційні оцінки та прогнози населення від Організації Об'єднаних Націй за період 1950—2100 років.
- World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники країн світу.
- Demographic and Health Surveys : ( )[англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей у світі.
- World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники країн світу.
- International Labor Organization : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme : ( )[англ.] // UNDP. — сторінка Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
- State of World Population 2017 : ( )[англ.] // United Nations Population Fund (UNFPA). — 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2018 року.
- World Population Day : ( )[англ.] // United Nations Population Fund (UNFPA). — . — Дата звернення: 21 лютого 2018 року. — всесвітній день народонаселення.
- Worldometers : ( )[укр.] // Worldometers.info. — 2017. — 7 липня. — Дата звернення: 21 лютого 2018 року. — світова демографічна та інша статистика населення Землі у реальному часі.
- ' World in the Balance: The People Paradox : ( )[англ.] : [арх. 21 лютого 2018 року] // Public Broadcasting Service (PBS). NOVA and Linda Harrar Productions. — . — Дата звернення: 21 лютого 2018 року. — текстівка документального фільму «Баланс світу: Парадокс людства».
- ' UN chief welcomes six billionth baby : ( )[англ.] : [арх. 21 лютого 2018 року] // BBC News. — . — Дата звернення: 21 лютого 2018 року. — 6-мільярдний житель планети народився у Боснії.
- Human Population Through Time на YouTube — розселення людства планетою за останні 2 тис. років.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya Zemli populyaciya lyudej na planeti Zemlya Chiselnist naselennya planeti na 14 lipnya 2022 roku stanovila 8 mlrd osib 4 041 mlrd cholovikiv i 3 969 mlrd zhinok Zgidno z pidrahunkami OON chiselnist naselennya Zemli syagnula 7 mlrd osib 31 zhovtnya 2011 roku Naselennya svituRist naselennya Zemli za ostanni 12 tisyach rokivChiselnist 8 mlrd osibGustota 52 osobi km Prirodnij ruhPrirodnij pririst 1 05 Narodzhuvanist18 6 Fertilnist2 1 ditej na 1 zhinkuSmertnist7 8 Smertnist nemovlyat26 1 Vikova struktura do 14 rokiv25 64 15 64 rokiv65 87 starishi za 65 rokiv8 49 Serednya trivalist zhittya 73 2 roku cholovikiv 70 8 roku zhinok 75 6 rokuStateva strukturazagalom1 01 chol zhin pri narodzhenni1 03 chol zhin do 15 rokiv1 07 chol zhin 15 64 rokiv1 02 chol zhin pislya 65 rokiv0 8 chol zhin Etnichni grupiNaciyazemlyaniNajbilshij etnoshanci Chiselnist lyudstva stabilno zbilshuyetsya narodzhuvanist 2015 roku stanovila 18 6 smertnist 7 8 prirodnij pririst 10 8 Serednya gustota naselennya planeti u 2020 roci stanovila 52 osobi km P yat z shesti kontinentiv planeti zdavna zaseleni lyudstvom Antarktida cherez vlasnu viddalenist i suvorij klimat ne maye postijnogo naselennya doteper Najbilsh zaselena Aziya najmensh Avstraliya z Okeaniyeyu Zagalom v Aziyi prozhivaye ponad 60 tilki v odnih Kitayi ta Indiyi 35 naselennya planeti Demografichni j sociologichni doslidzhennya vedutsya yak na rivni nacionalnih derzhavnih i naukovo osvitnih ustanov tak i ryadom mizhnarodnih organizacij ta vidpovidnimi instituciyami OON Zgidno z rekomendaciyami OON derzhavi povinni provoditi perepisi vlasnogo naselennya ne ridshe nizh raz na desyatilittya IstoriyaTochno ociniti kilkist lyudnosti Zemli v davni istorichni epohi vazhko Tochni dani vidomi dlya tih periodiv istoriyi ta tih krayin de pochali provoditisya perepisi Suchasna lyudina Homo sapiens z yavilasya na Zemli priblizno 40 100 tis rokiv tomu Kilkist naselennya Zemli postijno zrostala vnaslidok rozshirenogo vidtvorennya Na kinec plejstocenovoyi epohi epohi zaledeninnya na planeti meshkalo priblizno 3 mln lyudej u serednomu neoliti na vsih kontinentah prozhivalo 40 mln U istorichnu epohu chiselnist naselennya zrostala nastupnim chinom pochatok novoyi eri 230 mln osib 1500 rik 440 mln osib 1800 rik 952 mln osib 1900 rik 1 6 mlrd osib 1950 rik 2 5 mlrd osib 2000 rik 6 mlrd osib Za deyakimi ocinkami v 300 400 rokah u mezhah Zahidnoyi ta Shidnoyi Rimskoyi imperij meshkalo blizko 50 mln lyudej U demografichnij istoriyi lyudstva vidilyayut tri veliki epohi sho vidpovidayut trom istorichnim tipam vidtvorennya naselennya Arhetipova pov yazana z epohoyu pervisnogo suspilstva Lyudstvo isnuvalo v umovah lishe vikoristovuvala prodovolchi resursi prirodi Chiselnist naselennya bula obmezhena resursami Narodzhuvanist majzhe dorivnyuvala smertnosti Rist chiselnosti mig vidbuvatis lishe za rahunok ekstensivnogo rozshirennya migracij i osvoyennya novih teritorij Persha demografichna revolyuciya vidbulasya pri perehodi do viroblyayuchoyi ekonomiki zemlerobstvo skotarstvo Naselennya perejshlo do osilosti stvorennya postijnih poselen protomista polipshuvalisya umovi zhittya stabilizuvalos harchuvannya znizhuvalisya pokazniki smertnosti Osilij sposib zhittya razom iz zemlerobstvom ne tilki dozvolyav zbilshuvati kilkist ditej za rahunok znizhennya yihnoyi smertnosti ale j postijno potrebuvav novih robochih ruk dlya pidtrimki takogo sposobu gospodaryuvannya osoblivo v rajonah z richkovoyu irigaciyeyu Agrarna sho trivala do drugoyi polovini XVII stolittya Dlya ciyeyi epohi buli harakternimi visoka narodzhuvanist i visoka smertnist 20 30 tobto 200 300 ditej na 1000 narodzhenih nevelikij prirodnij pririst kuca serednya trivalist zhittya 25 35 rokiv zagalom cherez visoku dityachu smertnist Proces rostu naselennya vidbuvavsya spontanno pid vplivom prirodnih faktoriv bez svidomogo vtruchannya lyudstva u vidtvorennya Veliki pandemiyi silno znizhuvali chiselnist lyudstva na cilih kontinentah bubonna chuma v serednovichnij Yevropi yevropejski infekcijni hvorobi ne vlastivi aborigenam Novogo svitu v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Trivali posuhi zmushuvali cili narodi migruvati na veliki vidstani zminyuvati ne tilki misce ale j sposib zhittya velike pereselennya narodiv Industrialna sho vidpovidaye rozvitku tehnichnogo progresu j pochatku promislovij revolyuciyi XVII stolittya v Zahidnij Yevropi Hocha zagalne zrostannya tempiv prirostu naselennya rozpochalosya she XI stolittya druga demografichna revolyuciya pripala na kinec XVIII seredinu XIX stolittya i postupovo poshirilasya na ves svit Prichinami revolyuciyi buli zmini u harakteri suspilstva sho stali naslidkom procesiv urbanizaciyi industrializaciyi demografichnoyi povedinki naselennya regulyuvannya kilkosti ditej v sim yi zmin v strukturi prichin smertnosti koli pochala spadati nekontrolovana ekzogenna smertnist Vzhe na seredinu XIX stolittya tempi prirostu yevropejskogo naselennya perevishuvali tempi prirostu naselennya inshih kontinentiv Cej etap perehodu trivav priblizno 100 150 rokiv Demografichnij rozvitok priskorivsya v pershij polovini XX stolittya osoblivo pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vzhe u 1970 h rokah pochali govoriti pro svitovij demografichnij vibuh pov yazanij z krayinami sho rozvivayutsya Nesinhronnist rozvitku pershoyi ta drugoyi faz demografichnoyi revolyuciyi uprodovzh vidnosno korotkogo chasu viklikaye strimkij rist chiselnosti naselennya demografichnij vibuh Za XIX stolittya naselennya Yevropi zroslo na 135 mln osib Napriklad naselennya Shveciyi za 150 rokiv zroslo majzhe u 4 razi U bilshosti krayin svitu osoblivo krayin Tretogo svitu cej perehid she ne zavershivsya Do drugoyi polovini XVII stolittya zbilshennya chiselnosti naselennya vidbuvalos povilno Shvidkist prirostu naselennya stala strimko zbilshuvatis pochinayuchi z 1820 roku koli naselennya planeti perevalilo za 1 milyard kozhen nastupnij milyard dodavavsya vidpovidno cherez 107 32 15 13 12 12 rokiv Umovnij p yatimilyardnij zhitel planeti zgidno z rozrahunkami demografiv OON narodivsya 11 lipnya 1987 roku v Zagrebi Yugoslaviya 12 zhovtnya 1999 roku v Sarayevi Bosniya i Gercegovina shestimilyardnij 31 zhovtnya 2011 roku v Kaliningradi Rosiya semimilyardnij Tempi prirostu naselennya planeti na mezhi tisyacholit upovilnilis i za prognozami zmenshatsya do nulovih pokaznikiv do kincya XXI stolittya U 2010 h rokah naselennya Zemli shorichno zbilshuyetsya na ponad 75 mln osib tobto majzhe na odnu Turechchinu chi pivtori Ukrayini Demografichnij perehid Dokladnishe Demografichnij perehid U drugij polovini XX stolittya zrostannya naselennya nabulo vibuhopodibnogo harakteru Demografi poyasnyuyut ce tak zvanim demografichnim perehodom yakij perezhivaye lyudstvo Demografichnij perehid harakterizuyetsya takimi poslidovnimi fazami Faza 1 Dlya neyi harakterna visoka narodzhuvanist visoka smertnist nizkij prirodnij pririst naselennya Faza 2 Zberigayetsya visoka narodzhuvanist prote z yavlyayetsya tendenciya do yiyi zmenshennya rizko znizhuyetsya smertnist u vsih vikovih grupah naselennya u zv yazku z uspihami medicini u zv yazku z chim isnuye visokij i duzhe visokij prirodnij pririst Faza 3 Harakterizuyetsya malim vidsotkom narodzhuvanosti nizkoyu smertnistyu nizkim prirodnim prirostom naselennya Druga faza yavlyaye soboyu demografichnij vibuh Krayini Yevropi projshli jogo she u XVIII XIX stolittyah razom z industrializaciyeyu krayini sho rozvivayutsya vstupili v cyu fazu lishe v 1950 1960 h rokah Oskilki na ci krayini pripadalo 9 10 zagalnogo prirostu naselennya Zemli ce sprichinilo globalnij demografichnij vibuh Serednorichnij pririst naselennya u drugij polovini 1960 h rokiv syagav 21 a v krayinah sho rozvivayutsya 30 45 i navit bilshe Iz socialno ekonomichnim rozvitkom krayin Latinskoyi Ameriki Shidnoyi i Pivdenno Shidnoyi Aziyi prirodnij pririst yihnogo naselennya postupovo zmenshuvavsya do 16 17 a deyaki z nih Kitaj upritul pidijshli do tretoyi fazi demografichnogo perehodu Ekonomichno rozvineni krayini na cij fazi znahodilis vzhe u seredini HH stolittya zgodom syudi uvijshli todishni socialistichni krayini Yevropi Suchasnij svitovij demografichnij vibuh osoblivo u malorozvinenih krayinah peretvorivsya na globalnu problemu lyudstva Pririst naselennya u riznih fazah demografichnogo perehodu Zmina naselennya kontinentiv istoriya ta prognoz Vertikalna vis u logarifmichnomu masshtabi Krayini kotri majzhe zavershili demografichnij perehid nablizilisya do stanu stacionarnogo naselennya krayini Pivdennoyi Aziyi ta Afriki prohodyat pik demografichnogo vibuhu inshi krayini postupovo nablizhayutsya do yevropejskogo tipu U krayinah Shidnoyi i Centralno Shidnoyi Yevropi demografichnij perehid vidbuvayetsya po riznomu Tak shidnoyevropejski krayini yak respubliki u skladi SRSR zabezpechuvali slaborozshirene vidtvorennya naselennya pislya progoloshennya nezalezhnosti ekonomichna kriza 1990 h zagostrennya mizhnacionalnih vidnosin uskladnili demografichnu situaciyu viklikali depopulyaciyu naselennya 6 0 5 0 Centralnoazijski krayini yak i ranishe perebuvayut v epicentri demografichnogo vibuhu i chiselnist yih naselennya shvidko zrostaye 19 22 U XX stolitti lyudnist svitu zrostalo najshvidshe porivnyano z usima minulimi epohami zavdyaki zmenshennyu smertnosti v bagatoh krayinah Zmenshennya smertnosti poyasnyuyetsya progresom medicini j znachnim zbilshennyam produktivnosti silskogo gospodarstva pov yazanogo iz zelenoyu revolyuciyeyu Zgidno z inshimi dzherelami golovnoyu prichinoyu zrostannya kilkosti naselennya ye zaprovadzhennya gigiyeni ta pokrashennya sanitarnogo stanu misc prozhivannya sho zmenshilo kilkist infekcijnih hvorob takih yak bubonna chuma visipnij tif tosho Ocinki istorichnoyi lyudnosti riznih regioniv Zemli v mln osib Roki Svit Afrika Aziya Yevropa Latinska Amerika Pivnichna Amerika Okeaniya Primitki 70 tis do n e lt 1 10 tis do n e 4 2 9 tis do n e 5 8 tis do n e 5 7 tis do n e 7 6 tis do n e 10 5 tis do n e 15 4 tis do n e 20 3 tis do n e 25 2 tis do n e 35 1 tis do n e 50 5 500 do n e 100 16 1 300 42 1000 400 50 1750 791 106 502 163 16 2 2 1800 978 107 635 203 24 7 2 1850 1262 111 809 276 38 26 2 1900 1650 133 947 408 74 82 6 1950 2518 6 221 2 1398 5 547 4 167 1 171 6 12 8 1955 2755 8 246 7 1541 9 575 2 190 8 186 9 14 3 1960 2981 7 277 4 1674 3 601 4 209 3 204 2 15 9 1965 3334 9 313 7 1899 4 634 0 250 5 219 6 17 7 1970 3692 5 357 3 2143 1 655 9 284 9 231 9 19 4 1975 4068 1 408 2 2397 5 675 5 321 9 243 4 21 6 1980 4434 7 469 6 2632 3 692 4 361 4 256 1 22 8 1985 4831 0 541 8 2887 6 706 0 401 5 269 5 24 7 1990 5263 6 622 4 3167 8 721 6 441 5 283 5 26 7 1995 5674 4 707 5 3430 1 727 4 481 1 299 4 28 9 2000 6070 6 795 7 3679 7 728 0 520 2 315 9 31 0 2005 6453 6 888 0 3917 5 724 7 558 3 332 2 33 0 Roki Svit Afrika Aziya Yevropa Latinska Amerika Pivnichna Amerika Okeaniya Primitki U 2000 roci Organizaciya Ob yednanih Nacij ocinila rist lyudnosti na rivni 1 14 na rik sho stanovit 75 mln novih lyudej Ce menshe nizh pikove znachennya u 86 mln lyudej 1987 roku Shvidkist rostu naselennya na vsij Zemli postupovo zmenshuyetsya vid 2 19 1963 roku ale v okremih regionah zokrema na Blizkomu Shodi ta v Subsaharskij Africi riven rostu zalishayetsya visokim V deyakih krayinah rist vid yemnij tobto naselennya zmenshuyetsya Osoblivo ce stosuyetsya Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi v osnovnomu cherez malu narodzhuvanist Vzhe u 2010 h rokah Yaponiya ta deyaki krayini Zahidnoyi Yevropi tezh zitknutsya z problemoyu zmenshennya naselennya cherez perevishennya smertnosti nad narodzhuvanistyu Vnaslidok rostu naselennya sho perevishuye mozhlivosti regionu vinikaye perenaselennya Z inshogo boku taki oblasti mozhna rozglyadati takozh yak nedonaseleni oskilki meshkanciv v nih ne vistachaye dlya pidtrimki nayavnoyi ekonomichnoyi sistemi OON stverdzhuye sho tempi rostu naselennya shvidko zmenshuyutsya cherez demografichnij perehidnij period Vvazhayetsya sho lyudnist Zemli dosyagne maksimalnogo znachennya u 9 22 mlrd 2075 roku Prirodnij ruhDokladnishe Prirodnij ruh naselennya Vidtvorennya Narodzhuvanist naselennya planeti stanom na 2016 rik dorivnyuye 18 5 148 narodzhen shohvilini abo 2 5 shosekundi U starodavni chasi narodzhuvanist majzhe povsyudno bula visokoyu blizkoyu do fiziologichnogo maksimumu 50 60 Vona stala pomitno znizhuvatisya z kincya XVIII stolittya na pochatku XX stolittya stanovila 40 45 u 1950 h rokah 37 3 1997 roku 24 U drugij polovini XX stolittya u sviti shorichno narodzhuvalosya v serednomu 130 mln osib z yakih 112 mln pripadalo na krayini sho rozvivayutsya a 18 0 mln na rozvineni Najbilshi pokazniki narodzhuvanosti zberigayutsya u krayinah Afriki ta Aziyi Niger 54 Malavi Angola po 48 Somali Mali Afganistan po 43 sered yevropejskih krayin u Albaniyi 17 Islandiyi ta Makedoniyi 15 na amerikanskomu kontinenti u Gvatemali Nikaragua 36 35 Koeficiyent potencijnoyi narodzhuvanosti 2015 roku stanoviv 2 42 ditini na odnu zhinku Chislo ditej na odnu zhinku v sviti v serednomu postupovo zmenshuyetsya Tak v krayinah sho rozvivayutsya cej pokaznik na zlami tisyacholit zmenshivsya z 3 5 do 3 4 bez Kitayu do 4 0 u ekonomichno rozvinenih krayinah cej pokaznik stanovit do 1 6 Najbilshe znachennya cogo koeficiyentu v takih krayinah Gana 7 4 Yemen 7 2 Somali 7 Efiopiya 6 7 Tanzaniya 6 2 Smertnist naselennya planeti 2016 roku stanovila 7 8 108 smertej kozhnoyi hvilini abo 1 8 kozhnoyi sekundi Struktura prichin smerti v deyakih krayinah svitu za danimi VOZ 1980 ti roki Prichini smerti Shveciya Portugaliya SShA Meksika Filippini Infekcijni ta parazitarni A00 B99 0 8 2 6 0 8 18 8 22 6 Novoutvorennya C00 D48 22 5 12 3 19 5 5 0 4 6 Sercevo sudinna sistema I00 I99 40 2 37 8 47 7 13 0 13 4 Zovnishni prichini smerti V01 Y98 4 4 5 0 5 4 6 6 5 5 Inshi prichini 23 1 42 3 26 6 56 6 53 9 Prirodnij pririst naselennya planeti 2016 roku stanoviv 1 06 Shohvilini u sviti narodzhuyetsya 149 nemovlyat abo 2 5 shosekundi Rist chiselnosti naselennya v riznih regionah svitu neodnakovij v Africi prirodnij pririst stanovit 3 v Latinskij Americi 1 8 u krayinah Yevropi pririst duzhe nizkij u rozvinenih krayinah vidbuvayetsya depopulyaciya zmenshennya naselennya Na pochatok XXI stolittya prirodnij pririst naselennya planeti vidbuvavsya majzhe viklyuchno za rahunok krayin sho rozvivayutsya 97 U zv yazku z nerivnomirnistyu prirostu chiselnosti naselennya slid ochikuvati znachnih geoekonomichnih zrushen ta zmin na politichnij karti svitu Zagalni koeficiyenti vidtvorennya naselennya svitu zgidno z danimi OON 2001 rik Region Narodzhuvanist Smertnist Prirodnij pririst Afrika 38 14 24 Latinska Amerika 24 7 17 Pivnichna Amerika 14 9 5 Aziya 22 8 14 Yevropa 10 11 1 Okeaniya 18 7 11 Svit zagalom 22 9 13 Statevo vikova struktura Dokladnishe Vikova struktura naselennya Vikovo stateva piramida naselennya planeti 2016 rik angl Serednij vik naselennya planeti stanovit 30 4 roku dlya cholovikiv 29 6 dlya zhinok 31 1 roku ocinka za 2017 rik Ochikuvana serednya trivalist zhittya lyudini 2016 roku stanovila 69 rokiv dlya cholovikiv 67 rokiv dlya zhinok 71 1 roku Rozvitok civilizaciyi povsyakchas spriyav rozvitkovi ohoroni zdorov ya polipshennyu pobutovih umov sho vplinulo na serednyu trivalist zhittya U Starodavnomu Rimi ta Starodavnij Greciyi vona ne perevishuvala 25 rokiv u chasi serednovichchya 32 roki Zvichajno na ci pokazniki silno vplivala statistika visokogo rivnya dityachoyi smertnosti pomnozhena na veliku narodzhuvanist Voni v zhodnomu razi ne zaperechuyut isnuvannya u davninu takoyi vikovoyi grupi yak stari lyudi Antichnij filosof Platon dozhiv do 80 rokiv mitec epohi Vidrodzhennya Tician majzhe do 100 u novi chasi Jogann Gete ta Isaak Nyuton peretnuli vikovu mezhu u 80 rokiv Na pochatku 1950 h rokiv u rozvinenih krayinah serednya trivalist zhittya stanovila 71 4 roku u krayinah sho rozvivayutsya 52 7 roku u 1970 h rokah vidpovidno 73 1 ta 56 6 roku Riznicya u trivalosti zhittya mizh riznimi tipami krayin i v riznih regionah postupovo zmenshuyetsya Ochikuvana trivalist zhittya roki cholovikiv ta zhinok za danimi OON 2001 rik Afrika Amerika Aziya bez Rosiyi Yevropa bez Rosiyi Okeaniya Svit Choloviki 52 70 65 70 72 65 Zhinki 55 76 68 78 76 69 Vikova struktura naselennya svitu stanom na 2017 rik viglyadaye nastupnim chinom diti vikom do 14 rokiv 25 44 963 981 944 cholovika 898 974 458 zhinok molod vikom 15 24 roki 16 16 611 311 930 cholovikiv 572 229 547 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 41 12 1 522 999 578 cholovikiv 1 488 011 505 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 8 6 307 262 939 cholovikiv 322 668 546 zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 8 68 283 540 918 cholovikiv 352 206 092 zhinki Najvishij pokaznik ochikuvanoyi serednoyi trivalosti zhittya cholovikiv i zhinok na pochatok tisyacholittya buv sered rozvinenih krayin Yaponiya 77 i 83 roki vidpovidno Islandiya 77 i 81 Shveciya 76 i 81 najnizhchij sered afrikanskih krayin Zambiya 37 rokiv Lishe v Indiyi Pakistani Bangladesh Iraku Nepali Butani Burkina Faso Papua Novij Gvineyi trivalist zhittya zhinok znachno mensha nizh u cholovikiv Statevo vikove spivvidnoshennya naselennya svitu ocinka 2016 roku pri narodzhenni 1 03 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 07 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 1 07 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 1 02 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 0 95 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici starshe za 64 roki 0 81 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 1 02 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Stateva struktura naselennya regioniv svitu 1995 rik Region Choloviki mln osib Zhinki mln osib zhinok Perevishennya cholovikiv mln osib Afrika 363 365 50 1 2 Latinska Amerika 240 241 50 1 1 Pivnichna Amerika 143 149 50 0 6 Aziya 1767 1690 48 9 77 Yevropa 351 375 51 6 24 Okeaniya 14 3 14 2 49 8 0 1 Svit zagalom 2879 2836 49 6 43 Za biologichnoyu oznakoyu vidilyayut taki vikovi grupi do 15 rokiv diti i yunaki 15 64 rokiv molod dorosli 65 i bilshe rokiv lyudi pohilogo viku Na osnovi spivvidnoshennya riznih vikovih grup viznachayut tri tipi vikovih struktur naselennya progresivnij rozvivayetsya koli chiselnist ditej do 15 rokiv stanovit ponad 25 a starishe 50 rokiv menshe 25 stacionarnij stabilizovanij regresivnij degraduye Za prognozami demografiv do 2025 roku chastka osib u vici bilshe 60 rokiv u rozvinenih krayinah perevazhatime Krayini Yevropi nablizhayutsya do regresivnogo tipu u zv yazku zi zrostannyam chastki osib starshih vikovih grup Najmenshij pokaznik molodosti Italiya 1 5 Nimechchina 0 9 Norvegiya 3 6 Franciya 4 Ugorshina 3 6 Ukrayina 9 2 U bilshosti krayin Aziyi i Afriki vikova struktura moloda Liviya 47 6 Gana 47 6 Efiopiya 45 2 Togo 42 2 Zambiya 42 2 Siriya 41 9 Vikova struktura naselennya regioniv svitu 2001 rik Regioni Vikovi grupi Pokaznik molodosti 0 14 15 64 65 i bilshe Afrika 43 54 3 40 Amerika 28 64 8 20 Aziya 30 64 6 24 Yevropa 18 67 15 3 Okeaniya 25 65 10 15 Svit 30 63 7 23 Shlyubnist rozluchuvanistSimejna strukturaDokladnishe Chleni lyudskoyi rodini pov yazani krovnoyu sporidnenistyu spilnistyu pobutu vzayemodopomogoyu moralnoyu vidpovidalnistyu po vidnoshennyu odin do odnogo ta vidnosno spilnimi poglyadami na vlasne misce v suspilstvi Velichina i struktura takih simej u riznih krayinah riznomanitni Najmenshij serednij rozmir rodini 3 osobi ce tipovij rozmir simej dlya rozvinenih krayin Yevropa Pivnichna Amerika najbilshij rozmir simej ponad 6 osib tipovij sered krayin sho rozvivayutsya Bilshist narodiv svitu pidtrimuyut tradiciyu monogamnih simej U krayinah musulmanskogo svitu Africi navit hristiyan Aziyi Okeaniyi poshirene bagatozhenstvo poliginiya Sered inshih form shlyubu osoblivo sered narodiv pivdennoyi Indiyi ta Nepalu mozhlive bagatomuzhzhya poliandriya U suchasnomu sviti poshiryuyetsya faktichnij shlyub vilnij soyuz cholovika i zhinki sho ne oformlenij oficijno U krayinah Yevropi Franciya Daniya takozh zrostaye kilkist ditej narodzhenih poza shlyubom v Ukrayini cej pokaznik vishij za 10 Minimalnij v usih krayinah regulyuyetsya zakonom u bilshosti krayin dlya cholovikiv 16 21 rokiv dlya zhinok 16 18 rokiv Choloviki v rozvinenih krayinah vstupayut do shlyubu pizno U toj samij chas v okremih musulmanskih krayinah Saudivska Araviya Yemen Ob yednani Arabski Emirati divchat vidayut zamizh dosit rano u vici 10 12 rokiv U mizhnarodnij statistici pri doslidzhenni naselennya najchastishe zastosovuyetsya ne sim ya a domogospodarstvo Za rekomendaciyeyu OON domogospodarstva vidilyayut za oznakoyu vedennya sumisnogo domashnogo gospodarstva sumisnogo prozhivannya Na vidminu vid sim yi domogospodarstvo mozhe skladatisya lishe z odniyeyi lyudini sho samostijno prozhivaye abo vklyuchati u svij sklad chleniv sho ne pov yazani rodinnimi chi shlyubnimi stosunkami U sviti najbilsh poshireni domogospodarstva z 2 osib Serednij rozmir domogospodarstv u Yevropi 2 6 u SShA 2 62 Rosiyi 2 84 osobi U Zahidnij Yevropi i SShA pochinayuchi z 1990 h rokiv drugimi za rozpovsyudzhennyam domogospodarstva odinokih V Ukrayini serednij rozmir domogospodarstv stanovit 2 58 osobi najbilsh populyarni domogospodarstva odinokih 29 4 ta z dvoh osib 24 8 Struktura rozpodilu domogospodarstv v Yevropi ta Pivnichnij Americi Tip domogospodarstv Chastka domogospodarstv Chastka naselennya sho prozhivaye v nih Rosiya Yevropa SShA Rosiya Yevropa SShA Simejni 77 5 69 7 70 2 90 3 86 3 86 1 z odniyeyi sim yi 73 9 68 3 83 2 povnoyi 60 5 60 9 54 8 71 0 67 9 nepovnoyi 13 4 7 4 15 4 12 2 18 2 z dvoh i bilshe simej 3 6 1 4 6 8 Nesimejni 22 5 30 3 29 8 9 7 13 5 13 9 odinoki 19 2 26 7 25 1 6 7 10 4 9 6 inshi 3 3 3 6 4 7 3 0 3 1 4 3RozselennyaDokladnishe Naselennya na Zemli rozmishene nerivnomirno sho zumovleno ryadom faktoriv Prirodnimi Pevni prirodni ekosistemi yak to gusti vologi tropichni lisi pusteli tundra chi pokrivni lodoviki ne spriyayut rozselennyu lyudej Z rozvitkom tehnologij rol takih chinnikiv postupovo znizhuyetsya Istorichnimi Hid istoriyi lyudstva zumoviv osoblivosti suchasnogo stanu zaselennya zemnoyi sushi Demografichnimi Vidminnosti v demografichnij situaciyi vplivayut na tendenciyu rozvitku kartini rozmishennya naselennya na kontinentah Socialnimi Socialno ekonomichni umovi zhittya lyudej yihnya gospodarska diyalnist riven rozvitku virobnictva znachno vplivayut na harakter rozselennya lyudstva vse bilshe u zv yazku z vprovadzhennyam dosyagnen naukovo tehnichnogo progresu Serednya gustota naselennya Zemli postijno zminyuyetsya 1950 roku vona stanovila 18 osib km na pochatku 1990 h rokiv 40 osib km 1997 roku 47 osib km 2017 roku stanovila 49 7 osobi km Blizko 60 lyudstva zhive na nizovinnih dilyankah Zemli ne vishe 200 m nad rivnem morya 4 5 na visotah do 500 m nad rivnem morya U najbilsh zaselenih regionah svitu sho zajmayut ne bilshe 7 teritoriyi prozhivaye do 70 usogo naselennya planeti Ridkozaseleni abo zovsim nezaseleni teritoriyi zajmayut majzhe 40 teritoriyi sushi na nih zhive lishe 1 naselennya planeti Istorichno znachni skupchennya naselennya sformuvalisya u drevnih rajonah shtuchnogo zroshennya Indo Gangska ta Velika Kitajska nizovini a piznishe v novih industrialnih rajonah Yevropi Pivnichnoyi Ameriki Na ci regioni pripadaye menshe 10 sushi blizko 2 3 naselennya planeti Za kontinentami Shist z semi kontinentiv planeti zdavna zaseleni lyudstvom Najbilsh zaselena Aziya najmensh Avstraliya z Okeaniyeyu Zagalom v Aziyi prozhivaye ponad 60 svitovogo naselennya Africi 12 Yevropi 11 Pivnichnij Americi 8 Pivdennij Americi 5 3 u Avstraliyi ta Okeaniyi menshe 1 naselennya lyudstva Antarktida cherez vlasnu viddalenist i suvorij klimat ne maye postijnogo naselennya doteper Gustota naselennya planeti 1994 rik angl Gustota naselennya planeti za krayinoyu 2006 rik angl Gustota naselennya planeti za krayinoyu 2018 rik angl Najbilsh zaselenim kontinentom ye Aziya demografichnij centr kontinentu roztashovanij u rajoni Indostanskogo subkontinentu ce zoni intensivnogo silskogo gospodarstva viroshuvannya risu delti Gangu z Brahmaputroyu Iravadi V Indoneziyi bilshist naselennya koncentruyetsya na ostrovi Yava z rodyuchimi vulkanichnimi gruntami bilshe 700 osib km Silske naselennya Pivdenno Zahidnoyi Aziyi zoseredzhene vzdovzh peredgir yiv Levantu Elbursu u mezhirichchi Tigru i Yevfratu Dosit visoka gustota naselennya na uzberezhzhi Perskoyi zatoki sho pov yazano z vidobutkom nafti U Shidnij Aziyi na beregah Yaponskogo morya gustota naselennya vid 300 osib km Yaponski ostrovi do 500 osib km Pivdenna Koreya Suvori klimatichni umovi zavadili zaselennyu pivnichnih regioniv Aziyi osoblivo Sibir i Dalekij Shid Rosiyi serednya gustota naselennya Rosiyi 8 7 osobi km Nerivnomirno zaselena Yevropa golovna smuga rozselennya lyudstva na comu kontinenti prostyagayetsya z pivnochi na pivden vid Pivnichnoyi Irlandiyi cherez Angliyu dolinu Rejnu do Pivnichnoyi Italiyi pererivayetsya v Alpah U cij smuzi zoseredzheno bagato galuzej promislovosti ta intensivne silske gospodarstvo silno rozvinena infrastruktura Insha smuga prohodit v shirotnomu napryamku vid Bretani vzdovzh richok Sambr i Maas cherez pivnich Franciyi do Nimechchini Rurska oblast Same v comu regioni zarodilisya promislovi rajoni yak yavishe sho prizvelo do pidvishennya prirodnogo prirostu naselennya i pritoku robochoyi sili U cih dvoh smugah prozhivaye blizko 130 mln osib serednya gustota naselennya syagaye 119 osib km Dosit visoka gustota naselennya harakterna dlya ryadu krayin Centralno Shidnoyi Yevropi ale rozmisheno vono nerivnomirno malozaselenimi ye girski teritoriyi i lisovi masivi Peresichna gustota naselennya Polshi stanovit 127 osib km maksimalna ponad 300 osib km promislovi rajoni Nizhnoyi j Verhnoyi Sileziyi Chehiyi 134 osobi km Slovachchini 112 osib km Ugorshini 111 osib km Serbiyi 42 osobi km Chornogoriyi 42 osobi km Sloveniyi 100 osib km Makedoniyi 4 osobi km Horvatiyi 85 osib km Bosniyi i Gercegovini 70 osib km Chimalo naselennya shidnoyi chastini Pivdennoyi Yevropi zoseredzhene na uzberezhzhi Adriatichnogo morya Sered krayin Shidnoyi Yevropi visoku gustotu naselennya maye Moldova 130 osib km Ukrayina 80 osib km Golovni prichini slabkogo zaselennya velicheznih plosh u Africi prirodni umovi pusteli vologi ekvatorialni lisi girski teritoriyi istorichna spadshina naslidki sistemi rabotorgivli Naselennya skoncentrovano u priberezhnih rajonah de zoseredzheni veliki mista morski porti vivozu produkciyi silskogospodarski plantaciyi seredzemnomorski rajoni Magribu beregi Gvinejskoyi zatoki rivnini Nigeriyi Rozmishennya naselennya u Pivnichnij Americi zalezhit vid istorichnogo chasu zaselennya konkretnoyi teritoriyi Osnovna kilkist naselennya SShA i Kanadi 130 mln osib zoseredzhena mizh atlantichnim uzberezhzhyam ta meridianom 85 z d u vuzkij smuzi derzhavnogo kordonu mizh dvoma krayinami mizh Velikimi ozerami ta richkami Missisipi j Ogajo Suvori klimatichni umovi zavadili shirokomu zaselennyu prostoriv na krajnij pivnochi kontinentu Centralna Amerika osoblivo gusto zaselena na Antilskih ostrovah Yamajka 200 osib km Barbados ta Trinidad i Tobago 580 osib km Najmensh zaseleni pustelni regioni pivnichno zahidnoyi chastini Meksiki pustelya Sonora Znachna kilkist zhiteliv Pivdennoyi Ameriki zhive na zahidnomu i shidnomu uzberezhzhyah kontinentu Veliki ploshi vologih tropichnih lisiv Amazoniyi savani Gran Chako pustelna Patagoniya i proholodna Vognyana Zemlya zaseleni slabko V Avstraliyi najgustishe zaseleni teritoriyi na shidnij pivdenno shidnij okrayinah kontinentu Nerivnomirno zaseleni j ostrovi Okeaniyi na odnih velike skupchennya naselennya inshi zalishayutsya bezlyudnimi Za krayinami Dokladnishe Spisok krayin za naselennyam Krayini svitu z naselennyam ponad 100 mln osib Krayina Naselennya naselennya Zemli KNR 1 389 470 000 18 30 Indiya 1 328 470 000 17 50 SShA 326 700 000 4 30 Indoneziya 261 890 900 3 44 Pakistan 210 729 000 2 77 Braziliya 208 716 000 2 74 Nigeriya 193 392 500 2 54 Bangladesh 164 068 000 2 16 Rosiya 146 877 088 1 93 Yaponiya 126 560 000 1 66 Meksika 123 982 528 1 63 Filippini 105 499 000 1 39 Stanom na 2017 rik u sviti narahovuyetsya 12 krayin z chislom zhiteliv ponad 100 mln osib Zagalom u cih krayinah prozhivaye 60 naselennya svitu 1950 roku takih krayin bulo lishe chotiri Kitaj Indiya SShA SRSR Najbilsh naselenimi krayinami svitu stanom na 2017 rik ye Kitaj 1 38 mlrd osib 20 usogo lyudstva Indiya 1 28 mlrd osib 17 usogo lyudstva Spolucheni Shtati Ameriki 326 6 mln osib Indoneziya 260 6 mln osib Braziliya 207 4 mln osib Pakistan 204 9 mln osib Nigeriya 190 6 mln osib Bangladesh 157 8 mln osib Rosiya 142 3 mln osib Yaponiya 126 5 mln osib Najmensh naseleni krayini svitu stanom na 2017 rik Vatikan 1 0 tis osib Montserrat volodinnya Velikoyi Britaniyi 5 3 tis osib Sen P yer i Mikelon volodinnya Franciyi 5 5 tis osib Sen Bartelmi volodinnya Franciyi 7 2 tis osib Ostrovi Svyatoyi Yeleni Voznesinnya i Tristan da Kunya volodinnya Velikoyi Britaniyi 7 8 tis osib Ostrovi Kuka vilno asocijovana krayina iz Novoyu Zelandiyeyu 9 3 tis osib Nauru 9 6 tis osib Tuvalu 11 1 tis osib Vollis i Futuna volodinnya Franciyi 15 7 tis osib Angilya volodinnya Velikoyi Britaniyi 17 1 tis osib Chastka naselennya providnih krayin u naselenni svitu angl Najbilsh gusto zaseleni krayini svitu stanom na 2017 rik Makao specialnij region Kitayu 21 35 tis osib km Monako 15 3 tis osib km Singapur 8 6 tis osib km Gonkong specialnij region Kitayu 6 7 tis osib km sektor Gazi chastina Palestinskoyi derzhavi 4 9 tis osib km Gibraltar volodinnya Velikoyi Britaniyi 4 5 tis osib km Bahrejn 1 857 tis osib km Maldivi 1 3 tis osib km Malta 1 3 tis osib km Bermudski Ostrovi volodinnya Velikoyi Britaniyi 1 3 tis osib km Najbilsh gusto naseleni krayini svitu iz naselennyam ponad 5 mln gromadyan 2020 Misce Krayina Naselennya Plosha km Gustota osib km 1 Singapur 5 850 342 710 8358 2 Gonkong vhodit do KNR 7 496 981 1104 7140 3 Bangladesh 164 689 383 143 998 1265 4 Palestina Izrayil 5 101 414 6020 847 5 Tajvan vhodit do KNR 23 816 775 36 190 673 6 Livan 6 825 445 10 452 667 7 Pivdenna Koreya 51 269 185 99 538 527 8 Ruanda 12 952 218 26 338 525 9 Niderlandi 17 134 872 41 526 508 10 Indiya 1 380 004 385 3 287 240 464 11 Burundi 11 890 784 27 816 463 12 Gayiti 11 402 528 27065 414 13 Izrayil 8 655 535 22 072 400 14 Belgiya 11 589 623 30 528 383 15 Filippini 109 581 078 300 000 368 Najmensh gusto zaseleni krayini svitu stanom na 2017 rik Grenlandiya avtonomnij region Daniyi menshe 1 osobi km Mongoliya 2 0 osobi km Zahidna Sahara 2 3 osobi km Avstraliya 3 0 osobi km Namibiya 3 0 osobi km Islandiya 3 4 osobi km Mavritaniya 3 6 osobi km Gayana 3 7 osobi km Liviya 3 8 osobi km Surinam 3 8 osobi km Div takozh Spisok krayin za gustotoyu naselennya Urbanizaciya Dokladnishe Urbanizaciya Naselennya planeti shvidko urbanizuyetsya koncentruyuchis navkolo golovnih planetarnih misc tyazhinnya prichomu tempi cogo procesu najvishi same dlya najbilshih miskih aglomeracij Riven urbanizovanosti naselennya planeti stanovit 54 9 naselennya krayini stanom na 2017 rik tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 1 84 ocinka trendu na 2015 2020 roki Najbilshi mista planeti chiselnist podana stanom na 2017 rik Tokio Yaponiya 38 24 mln osib Deli Indiya 27 19 mln osib Shanhaj Kitaj 25 20 mln osib Pekin Kitaj 22 06 mln osib Mumbayi Indiya 21 69 mln osib San Paulu Braziliya 21 52 mln osib Mehiko Meksika 21 32 mln osib Osaka Yaponiya 20 41 mln osib Kayir Yegipet 19 49 mln osib Dakka Bangladesh 18 89 mln osib Div takozh Mista miljonniki svituMigraciyiDokladnishe Migraciya naselennya Migraciya vplivaye na vazhlivi ekonomichni socialni demografichni ta etnichni procesi yak v seredini okremih derzhav tak i na kartinu cih procesiv u svitovomu masshtabi Kilkist migrantiv po vsomu svitovi 1910 roku dorivnyuvala 33 mln osib 1965 roku ce chislo podvoyilos i syagnulo poznachki 65 mln osib 1990 roku u sviti bulo vzhe 120 mln a na pochatku XXI stolittya 175 mln migrantiv Pislya Dobi velikih geografichnih vidkrittiv yevropejci zaselili velichezni prostori Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Avstraliyi dokorinno zminivshi yihnyu etnichnu kartinu V istoriyi takih krayin migrantiv yak SShA Kanada Avstraliya buli periodi koli naselennya perevishuvav prirodnij pririst Do Ameriki primusovo vvozilosya bagato chornoshkirih rabiv z Afriki a do Avstraliyi anglijci vidsilali vlasnih zlochinciv na zaslannya Uprodovzh stolit suttyevo zminyuvalisya napryami ta prichini migracij migraciyi vidriznyalis za obsyagom ta skladom pereselenciv U Zahidnij Yevropi za period 1815 1914 rokiv chista emigraciya stanovila 35 40 mln osib Veliki potoki migrantiv do Ameriki dali Velika Britaniya Italiya Nimechchina Ispaniya Franciya Irlandiya krayini Skandinaviyi Polsha Rosiya Ukrayina U XX stolitti posilivsya potik migrantiv z Kitayu Yaponiyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi do Ameriki U drugij polovini XX stolittya do krayin Yevropi priyihalo bagato pereselenciv z Afriki Pivdenno Zahidnoyi Aziyi do Rosiyi pribuvali migranti z Koreyi Kitayu V yetnamu Novitnya migraciya spochatku mala sezonnij harakter ale postupovo afrikanci indijci turki iranci oselilisya v krayinah Zahidnoyi Yevropi nazavzhdi Naprikinci XX stolittya posilivsya potik migrantiv z Kubi i V yetnamu do SShA z Turechchini Horvatiyi Bosniyi ta Gercegovini do Nimechchini Etnichni nimci repatriyuyut z Rosiyi Kazahstanu do Nimechchini rosiyani z Azerbajdzhanu Kazahstanu Tadzhikistanu Ichkeriyi do Rosiyi ta inshih krayin yevreyi do Izrayilyu Bizhenci j vimusheni pereselenci Dokladnishe Bizhenci ta Vnutrishno peremisheni osobi Zgidno z danimi UNHCR 2016 roku u sviti nalichuvalos 65 6 mln osib sho buli zmusheni zalishiti domivku z nih 22 5 mln bizhenciv 2 8 mln shukachiv pritulku vid peresliduvan 40 3 mln vnutrishno peremishenih osib Naprikinci XX stolittya novim trendom u potokah migraciyi stalo zrostannya kilkosti bizhenciv U 1990 h rokah teritorialni konflikti mizhnacionalni lokalni superechki gostra politichna borotba inkoli golod porodzhuyut novu hvilyu migraciyi naselennya Veliki vnutrishni i zovnishni potoki bizhenciv sposterigayutsya v bagatoh krayinah Pivdennoyi ta Pivdenno Zahidnoyi Aziyi Afganistan Indiya Shri Lanka Iran Irak Izrayil Livan Afriki Angola Efiopiya Chad Somali PAR Uganda Latinskoyi Ameriki Kuba Nikaragua Gvatemala Peru Kolumbiya Zbilshuyetsya potik bizhenciv z respublik Centralnoyi Aziyi Kirgizstan Tadzhikistan Turkmenistan ta krayin Pivdennogo Kavkazu do Rosiyi Rozpad socialistichnoyi Yugoslaviyi sprichiniv migraciyu naselennya z yiyi teritoriyi do krayin Zahidnoyi Yevropi Na pochatku XXI stolittya u sviti nalichuvalos shonajmenshe 20 mln bizhenciv Priblizno 10 mln osib 2015 roku ne mali gromadyanstva zhodnoyi z derzhav svitu Rasovo etnichnij skladRasi Dokladnishe Rasa Istorichno za fenotipom use rozmayittya predstavnikiv lyudstva podilyayut na ryad tak zvanih ras tobto veliki populyaciyi lyudej iz vidnosno spilnimi pokaznikami yak zovnishnih ris fenotip tak i genealogichnoyi sporidnenosti genotip Upershe termin rasa zaproponuvav francuzkij vchenij i mandrivnik Fransua Bernye Tradicijno vidilyayutsya tri veliki rasi yevropeoyidnu bili lyudi negroyidnu chornoshkiri i mongoloyidnu zhovti lyudi Za suchasnimi uyavlennyami vidilyayut takozh avstraloyidnu a indianci chervonoshkiri vidnosyat do malih ras yakih rizni antropologi viriznyayut bilshe desyatka Etnosi Dokladnishe Narodi svitu U sviti narahovuyetsya blizko 5 tis narodiv vid bagatoh miljoniv do dekilkoh soten abo navit desyatkiv osib Najbilshi narodi chiselnist yakih stanovit ponad 10 mln osib kozhen stanovlyat majzhe 80 naselennya svitu Najchiselnishij iz nih hanci voni stanovlyat 19 73 zemnogo naselennya Bilshist krayin svitu bagatonacionalni V Yevropi blizko 20 derzhav de osnovna nacionalnist stanovit ponad 90 usogo naselennya Daniya Shveciya Portugaliya Italiya Irlandiya Greciya V Aziyi nacionalno odnoridnimi ye Pivdenna Koreya Yaponiya Yemen Bangladesh Saudivska Araviya Bilshist krayin Ameriki bagatonacionalni tak u SShA zhivut predstavniki ponad 100 narodiv u Braziliyi ta Kanadi ponad 80 Meksici ta Argentini ponad 50 tosho U Latinskij Americi bilshist uryadiv derzhav vvazhayut vlasni krayini mononacionalnimi oskilki indianci mulati metisi skladayut yedinu naciyu v derzhavi V Africi etnichna kartina dosit strokata osoblivo v Zahidnij i Centralnij Africi vona niyak ne zalezhit vid provedenih kordoniv mizh derzhavami spadok kolonialnoyi epohi Same tomu na dodachu do vlasnoyi nacionalnoyi samosvidomosti miscevi zhiteli dodayut pleminnu Taka strokata politiko etnichna karta ye prichinoyu chislennih etnichnih i religijnih konfliktiv na kontinenti genocid hutu konflikt v Darfuri utvorennya Pivdennogo Sudanu ta Eritreyi kongolezki vijni Ponad 80 naselennya Avstraliyi angloavstralijci chastina zhiteliv aborigeni predki yakih tisyacholittyami zhili na comu kontinenti Grupi narodiv za chiselnistyu pochatok 1990 h rokiv Chiselnist narodiv mln osib Narodiv u grupi Chiselnist grupi mln osib gt 100 7 2075 37 9 100 50 12 890 16 2 50 25 17 580 10 6 25 10 43 825 15 1 10 5 52 480 8 8 5 1 190 421 7 6 lt 1 209 3 8 Zagalom 5480 100 0 Politichni kordoni ne zavzhdi zbigayutsya z etnichnimi Traplyayetsya sho odin narod rozdilenij derzhavnimi kordonami i okremi jogo chastini prozhivayut u riznih derzhavah Ce porodzhuye etnichni problemi u sviti yaki postijno vplivayut na politichnu ta socialnu obstanovku Nacionalno religijni konflikti pererostayut u zbrojni vedetsya borotba za nacionalnu nezalezhnist avtonomiyi prava menshin Bosniya i Gercegovina Pivnichna Irlandiya Palestina krayina Baskiv v Ispaniyi Tadzhikistan Nagirnij Karabah Ichkeriya Div takozh Narod ta EtnosMoviMovi svitu 2017 rik Mova Vidsotok kitajska 11 8 ispanska 5 8 anglijska 4 7 gindi 3 6 arabska 3 3 Dokladnishe Movi svitu Najposhirenishi movi svitu standartna kitajska 11 82 ispanska kastilska 5 77 anglijska 4 67 gindi 3 62 arabska 3 3 portugalska 2 83 bengalska 2 69 rosijska 2 33 yaponska 1 7 yavanska 1 15 nimecka 1 09 ocinka 2014 roku Ustanovi OON u svoyij povsyakdennij roboti vikoristovuyut 6 mov arabsku kitajsku anglijsku francuzku rosijsku ta ispansku Ci 6 mov ye ridnimi abo nimi volodiyut yak drugoyu movoyu bilshe polovini naselennya svitu vikoristovuyutsya v yakosti oficijnih mov spilkuvannya bilshistyu krayin svitu Odniyeyu z golovnih ris etnosiv plemen narodnostej nacij ye spilna mova tomu nazvi narodiv i mov najchastishe zbigayutsya Z plinom chasu ta chi insha mova vnaslidok riznih prichin migraciyi ta kolonialnoyi ekspansiyi rozvitku torgivli poshiryuvalasya na riznih teritoriyah Shirokomu poshirennyu yevropejskih mov sluguvala kolonialna ekspansiya yevropejskih narodiv z pochatkom Dobi velikih geografichnih vidkrittiv Napriklad anglijskoyu movoyu govoryat na usih kontinentah vona ye oficijnoyu v SShA Kanadi na bagatoh Antilskih ostrovah Gayani Pivdenno Afrikanskij Respublici Indiyi ta znachnij kilkosti inshih azijskih i afrikanskih krayin Avstraliyi Novij Zelandiyi ispanska u bilshosti krayin Latinskoyi Ameriki Ekvatorialnij Gvineyi na Filippinah portugalska v Braziliyi Angoli Mozambici Shidnomu Timori tosho Tak sklalosya istorichno sho deyaki narodi spilkuyutsya dvoma movami bilingvizm belgijci vallonska i francuzka irlandci irlandska ta anglijska kanadci anglijska i filippinci filippinska ta ispanska ukrayinci ukrayinska i rosijska Zagalom u sviti lyudstvo koristuyetsya 7 1 tis riznomanitnih mov u Aziyi rozmovlyayut na 2 3 tis mov v Africi 2 14 tis mov na ostrovah Tihogo okeanu 1 31 tis mov v oboh Amerikah 1 06 tis mov u Yevropi rozmovlyayut 290 movami ocinka 2016 roku Detalno vstanoviti yih kilkist duzhe vazhko okremi kutochki planeti Zemlya nedostatno vivcheni v lingvistichnomu vidnoshenni Priblizno 300 mov mayut bilshe 1 mln nosiyiv kozhna 80 usih mov rozmovlyaye menshe nizh 100 tis lyudej zagalom kozhnoyu z 140 znikayuchih mov volodiye menshe 10 lyudej Najbilshe rozmayittya mov pritamanne girskim izolovanim regionam ostrova Nova Gvineya 839 mov Pivdenno Shidnoyi Aziyi Kavkazu Movni sim yi Dokladnishe Movna sim ya Golovnimi movnimi sim yami na planeti vistupayut Indoyevropejska skladayetsya z 10 movnih grup indoarijska romanska germanska slov yanska ta inshi sho ob yednuyut blizko 100 riznih mov yakimi rozmovlyaye 44 8 naselennya svitu Do najbilsh poshirenih mov ciyeyi sim yi nalezhat anglijska 450 mln movciv gindi 260 mln movciv i urdu 70 mln movciv ispanska 300 mln movciv bengalska 240 mln movciv rosijska 240 mln movciv portugalska 170 mln movciv nimecka 100 mln movciv francuzka 100 mln movciv ukrayinska ponad 50 mln movciv Lingvisti vvazhayut sho movi ciyeyi sim yi vinikli na mezhi Pivdenno Shidnoyi Yevropi i Zahidnoyi Aziyi na pochatku nashoyi eri i rozpovsyudilisya vid krayin Zahidnoyi Yevropi do Indo Gangskoyi nizovini U XVI XIX stolittyah movi ciyeyi sim yi poshirilis po vsih kontinentah svitu Kitajsko tibetska sino tibetska rozmovlyaye 22 6 naselennya svitu kitajskoyu movoyu na pochatku 1990 h rokiv rozmovlyalo ponad 1 2 mlrd osib Teritorialno zajmaye duzhe kompaktnu teritoriyu Shidnoyi i Pivdenno Shidnoyi Aziyi Nigero kordofanska rozmovlyaye 6 naselennya svitu Subsaharska Afrika Semito hamitska afroazijska rozmovlyaye 5 6 naselennya svitu arabska mova nalichuye 180 movciv Poshirena u Pivnichnij Africi ta na Blizkomu Shodi Avstronezijska rozmovlyaye 4 9 naselennya svitu indonezijska mova nalichuye 250 mln movciv Ostrovi Tihogo okeanu Zondskij arhipelag Tajvan Madagaskar Dravidijska rozmovlyaye 3 9 naselennya svitu Priblizno 85 mov poshirenih na pivdni Indostanu Altajska Movi tyurkskih mongolskih i tunguso manchzhurskih narodiv sho naselyayut shirokij poyas v Aziyi vid Turechchini do Koreyi Zagalom 550 mln movciv Avstroazijska Ob yednuye ponad 150 mov poshirenih u kontinentalnij chastini Pivdenno Shidnoyi ta Pivdennoyi Aziyi Blizko 117 mln movciv Nilo saharska Poshirena u Shidnomu Sudani Kavkazka Priblizno 40 miscevih mov Kavkazu yakimi govoryat 12 mln lyudej Uralska Movi finiv saamiv ugorciv hantiv mansi ta inshih narodiv sho naselyayut pivnich Yevropi i Zahidnogo Sibiru Zagalom 22 mln movciv Kojsanska Znikayucha nevelika movna sim ya narodiv pustelnoyi chastini pivdnya Afriki Eskimoso aleutska Znikayucha nevelika movna sim ya korinnih narodiv krajnoyi pivnochi Pivnichnoyi Ameriki Chukotsko kamchatska Znikayucha nevelika movna sim ya narodiv Kamchatki i Chukotki Priblizno 13 tis movciv Lingvistichni karti Svitu isp Afriki Umovno vidilyayut nedostatno vivcheni sim yi andamanciv papuasiv avstralijciv aborigeniv amerikanskih indianciv Vidokremlene polozhennya zajmayut taki veliki movi yak yaponska 123 mln movciv korejska 80 mln movciv takozh baskska yukagirska burska ta nivhska ReligiyiReligiyi svitu 2009 rik Virospovidannya Vidsotok hristiyani 31 4 musulmani 23 2 induyisti 15 0 buddisti 7 1 miscevi viruvannya 5 9 inshi 1 0 ateyisti 16 4 Dokladnishe Svitovi religiyi Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya svitu hristiyanstvo 31 4 islam 23 2 induyizm 15 buddizm 7 1 miscevi tradicijni viruvannya 5 9 yudayizm 0 2 inshi 0 8 ne spoviduyut zhodnoyi z religij 16 4 stanom na 2010 rik OsvitaDokladnishe Riven pismennosti naselennya planeti 2016 roku stanoviv 86 2 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 89 8 sered cholovikiv 82 6 sered zhinok Tretina nepismennogo doroslogo naselennya zoseredzhena v Subsaharskij Africi Dvi tretini nepismennogo naselennya planeti skladayut zhinki Serednya trivalist osviti stanovit 12 rokiv dlya hlopciv do 12 rokiv dlya divchat do 12 rokiv stanom na 2014 rik Ohorona zdorov yaDokladnishe Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2016 rik stanovila 34 1 hlopchikiv 36 1 divchatok 32 1 Riven materinskoyi smertnosti 2016 roku stanoviv 216 vipadkiv na 100 tis narodzhen Zahvoryuvannya 2016 roku na planeti bulo zareyestrovano 36 7 mln hvorih na SNID ce 0 8 naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv 2016 roku vid ciyeyi hvorobi pomerlo 1 mln hvorih po vsomu svitovi Sanitariya Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 96 5 naselennya v mistah i 84 7 v silskij miscevosti zagalom 91 1 naselennya planeti Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 82 3 v silskij miscevosti 50 5 zagalom 67 7 stanom na 2015 rik Socialno ekonomichne polozhennyaSpivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 52 5 stanom na 2015 rik chastka ditej 39 9 chastka osib pohilogo viku 12 6 abo 7 9 potencijno pracezdatnih na 1 pensionera Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Rozpodil planeti viglyadaye takim chinom nizhnij decil 2 6 verhnij decil 30 2 stanom na 2008 rik Stanom na 2013 rik 83 naselennya planeti malo dostup do elektrichnih merezh 95 u mistah i 70 u silskih poselennyah 1 2 mlrd lyudej na planeti ne mali postijnogo dostupu do elektromerezh Riven proniknennya internet tehnologij na planeti riznitsya vid deshevogo shirokopolosnogo dostupu v krayinah Yevropi i shidnoazijskih tigriv do dorogogo suputnikovogo abo mobilnogo u bagatoh regionah planeti i navit majzhe povnoyi vidsutnosti v deyakih polyarnih regionah Stanom na lipen 2015 roku v u sviti nalichuvalos 3 17 mlrd unikalnih internet koristuvachiv tobto mensha polovina lyudstva koristuvalas internetom Najbilsha kilkist internet koristuvachiv bula skoncentrovana v nastupnih krayinah stanom na 2016 rik Kitaj 730 7 mln Indiya 374 3 mln SShA 246 8 mln Braziliya 122 8 mln Yaponiya 116 6 mln Rosiya 108 8 mln Meksika 73 3 mln Nimechchina 72 3 mln Indoneziya 65 5 mln Velika Britaniya 61 mln Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi lyudstva 2015 roku stanovili 3 39 mlrd osib Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 34 6 promislovist i budivnictvo 22 2 sfera poslug 43 1 stanom na 2011 rik Bezrobittya zgidno z oficijnoyu statistikoyu 2014 roku dorivnyuvalo 8 pracezdatnogo naselennya 2013 roku 7 3 30 naselennya krayin sho rozvivayutsya ne mayut postijnogo dzherela dohodiv dlya rozvinenih krayin cya chastka stanovit 4 12 stanom na 2007 rik KriminalDokladnishe Narkotiki Dokladnishe Narkotorgivlya Svitovi marshruti narkotrafiku angl Zagalni posiv koki na planeti 2013 roku dorivnyuvali 165 tis ga Kolumbiya Boliviya Peru potencijne virobnictvo kokayinu kozhen rik zrostaye na 7 do 640 tonn 2013 roku Uryad Kolumbiyi za dopomogoyu uryadu SShA provodit agresivnu kampaniyu z vikorinennya plantacij koki uryad Peru zbilshiv vlasni zusillya z likvidaciyi plantacij ale ne navazhuyetsya vikoriniti posivi v klyuchovih rajonah viroshuvannya Po vsomu svitu nezakonne kultivuvannya opijnogo maku zbilshilosya 2013 roku do 6 8 tis tonn Osnovni virobniki Afganistan 82 Pivdenno Shidna Aziya 12 Pakistan 3 Latinska Amerika 4 svitovogo virobnictva Torgivlya lyudmi Dokladnishe Torgivlya lyudmi Zgidno z ocinkami mizhnarodnoyi organizaciyi praci 2012 roku priblizno 20 9 mln osib stali zhertvami primusovoyi praci sho predstavlyaye povnij spektr torgivli lyudmi suchasne rabstvo zaradi ta seksualnoyi ekspluataciyi Priblizno tretina zareyestrovanih vipadkiv stosuyetsya peretinu mizhnarodnih kordoniv najchastishe pov yazane z seksualnoyu ekspluataciyeyu Torgivlya lyudmi najbilsh poshirena u Pivdenno Shidnij Yevropi Yevraziyi ta Africi a najchastishe vipadki reyestruyutsya v YeS Kanadi SShA ta inshih rozvinenih krayinah svitu Zgidno zi pro torgivlyu lyudmi angl Trafficking in Persons Report Derzhavnogo departamentu SShA usi krayini svitu umovno podilyayut na tri grupi vidnosno togo yakih zusil v borotbi z yavishem primusovoyi praci seksualnoyi ekspluataciyi nezakonnoyu torgivleyu vnutrishnimi organami dokladayut yihni uryadi ta naskilki nacionalne zakonodavstvo vidpovidaye usim vimogam amerikanskogo zakonu 2000 roku shodo zahistu zhertv angl Trafficking Victims Protection Act s derzhava znahoditsya u spisku pershogo rivnya Najbilshoyi uvagi potrebuyut krayini z drugogo ta tretogo spiskiv Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl U drugomu spisku predstavleni krayini yaki ne povnistyu vidpovidayut minimalnim standartam shodo likvidaciyi torgivli lyudmi ale dokladayut znachnih zusil dlya cogo 44 krayini Antigua i Barbuda Boliviya Botsvana Bolgariya Burkina Faso Kambodzha Kitaj Demokratichna Respublika Kongo Respublika Kongo Kosta Rika Kuba Dzhibuti Yegipet Gabon Gana Gvineya Gayana Gayiti Katar Laos Livan Lesoto Malajziya Maldivi Mali Mavrikij M yanma Namibiya Pakistan Papua Nova Gvineya Saudivska Araviya Sent Vinsent i Grenadini Solomonovi Ostrovi Shri Lanka Sudan Sudan Shidnij Timor Tanzaniya Trinidad i Tobago Tunis Turkmenistan Ukrayina Uzbekistan Yamajka U tretomu spisku predstavleni krayini yaki ne vidpovidayut minimalnim standartam shodo likvidaciyi torgivli lyudmi i ne demonstruyut znachnih zusil dlya likvidaciyi cogo yavisha 23 krayini Alzhir Bilorus Beliz Burundi Centralnoafrikanska Respublika Komorski Ostrovi Ekvatorialna Gvineya Eritreya Gambiya Gvineya Bisau Iran Pivnichna Koreya Kuvejt Liviya Marshallovi Ostrovi Mavritaniya Rosiya Pivdennij Sudan Siriya Tayiland Venesuela Yemen Zimbabve Demografichni doslidzhennyaDemografichni doslidzhennya u sviti vedutsya yak derzhavnimi tak i naukovimi ustanovami okremih krayin specialnimi instituciyami OON mizhnarodnih organizacij OON Svitovij bank Yevrostat Perepisi Vidomosti pro chiselnist naselennya nacionalni derzhavni organi oderzhuyut na osnovi regulyarnih zagalnih perepisiv naselennya za rekomendaciyeyu ekspertiv OON kozhni 10 rokiv a v promizhkah mizh nimi shlyahom rozrahunkiv spirayuchis na perepisi yak bazovi pokazniki Statistichni dani OON Dani OON stosovno kilkosti naselennya za regionami svitu Rik Svit Afrika Aziya Yevropa Latinska Amerika Pivnichna Amerika Okeaniya tis osib tis osib tis osib tis osib tis osib tis osib 1950 2 536 431 227 794 1 404 909 549 329 168 821 172 603 12 976 1960 3 034 950 283 361 1 705 041 605 407 220 470 204 649 16 022 1970 3 700 437 363 448 2 142 480 656 919 286 676 230 992 19 922 1980 4 458 003 476 386 2 649 578 693 567 361 253 254 007 23 212 1990 5 327 231 630 350 3 226 099 720 858 442 840 279 785 27 299 2000 6 143 494 810 984 3 741 263 725 558 521 836 312 427 31 425 2010 6 956 824 1 039 304 4 209 594 736 413 591 352 343 287 36 873 2020 7 794 799 1 340 598 4 641 055 747 636 653 962 368 870 42 678 Demografichnij prognoz Te yak zrostatime lyudnist Zemli v majbutnomu vazhko peredbachiti na dovgu perspektivu V serednomu narodzhuvanist desho zmenshuyetsya ale duzhe rizna v rozvinutih krayinah de vona chasto nedostatnya dlya vidtvorennya naselennya ta krayinah sho rozvivayutsya Isnuye velika vidminnist u narodzhuvanosti sered predstavnikiv riznih etnosiv Smertnist mozhe nespodivano zbilshitisya cherez hvorobi vijni ta katastrofi abo zh zmenshitisya zavdyaki novim vidkrittyam u medicini OON vidala kilka riznih prognoziv yaki gruntuyutsya na riznih pripushennyah Vprodovzh ostannih rokiv OON neperervno zminyuvala ci prognozi v storonu zmenshennya azh tilki v byuleteni za berezen 2007 roku zbilshila cifri na 2050 rik na 273 mln Prognozi OON naselennya svitu za regionami Rik Svit Afrika Aziya Yevropa Latinska Amerika Pivnichna Amerika Okeaniya tis osib tis osib tis osib tis osib tis osib tis osib 2010 6 830 283 984 225 14 4 4 148 948 60 7 719 714 10 5 594 436 8 7 348 139 5 1 34 821 0 5 2015 7 197 247 1 084 540 15 1 4 370 522 60 7 713 402 9 9 628 260 8 7 363 953 5 1 36 569 0 5 2020 7 540 237 1 187 584 15 7 4 570 131 60 6 705 410 9 4 659 248 8 7 379 589 5 0 38 275 0 5 2025 7 851 455 1 292 085 16 5 4 742 232 60 4 696 036 8 9 686 857 8 7 394 312 5 0 39 933 0 5 2030 8 130 149 1 398 004 17 2 4 886 647 60 1 685 440 8 4 711 058 8 7 407 532 5 0 41 468 0 5 2035 8 378 184 1 504 179 18 0 5 006 700 59 8 673 638 8 0 731 591 8 7 419 273 5 0 42 803 0 5 2040 8 593 591 1 608 329 18 7 5 103 021 59 4 660 645 8 0 747 953 8 7 429 706 5 0 43 938 0 5 2045 8 774 394 1 708 407 19 9 5 175 311 59 0 646 630 7 4 759 955 8 7 439 163 5 0 44 929 0 5 2050 8 918 724 1 803 298 20 2 5 217 202 58 5 653 323 7 3 767 685 8 6 447 931 5 0 45 815 0 5 Pislya 2025 roku naselennya svitu j nadali bude zrostati nezvazhayuchi na padinnya narodzhuvanosti sho poyasnyuyetsya velikoyu chastkoyu zhinok fertilnogo viku ta planetarnim zbilshennyam ochikuvanoyi trivalosti zhittya Prognoz ekspertiv OON 1996 roku stosovno chiselnosti naselennya planeti do 2025 roku buv u ramkah 7 49 8 58 mlrd osib Bilsh tochnim vidavsya prognoz z najmenshimi chislami cherez te sho krayini sho rozvivayutsya zdijsnyuyut nacionalnij demografichnij perehid znachno shvidshe nizh ce zrobili kolis rozvineni krayini Vzhe na pochatok tisyacholittya u megalopolisah krayin Tretogo svitu narodzhuvanist znahodilas na serednoyevropejskomu rivni Ochikuvana stabilizaciya chiselnosti lyudej na planeti pochnetsya pri dosyagnenni takih pokaznikiv serednya trivalist zhittya 74 8 roku sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti 2 08 netto koeficiyent vidtvorennya 1 Pririst naselennya pripinitsya lishe todi koli chiselnist i vikova struktura zhinok u fertilnomu vici ne budut zminyuvatis a zagalni koeficiyenti narodzhuvanosti i smertnosti zrivnyayutsya Prognozovano ce vidbudetsya naprikinci XXI stolittya koli kilkist lyudej na planeti syagne poznachki u 11 12 mlrd Najbilsh naselenoyu krayinoyu planeti na toj chas bude Indiya z 1 5 mlrd gromadyan drugoyu Kitaj Nigeriya SShA Braziliya Pakistan Indoneziya Bangladesh matimut naselennya u mezhah 235 300 mln osib V yetnam Efiopiya Yegipet Iran Meksika Rosiya Yaponiya DR Kongo Turechchina Filippini bilshe 100 mln osib Rosiya Ukrayina Bilorus do kincya stolittya vtratyat shonajmenshe 20 5 i 1 mln osib vidpovidno Ukrayina vhoditime do chetvertogo desyatku krayin svitu za kilkistyu naselennya Najbilsh lyudnim kontinentom zalishitsya Aziya 60 naselennya planeti chastka Afriki zroste do 19 chastka naselennya Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki znizitsya do 17 Prote vzhe na pochatku 2024 roku vcheni dijshli do visnovkiv sho postijne i majzhe vibuhopodibne zrostannya chiselnosti lyudej na nashij planeti dosyagne piku v 2064 roci pislya chogo pide na spad Liderami zrostannya do 2100 roku zalishatsya Indiya Kitaj Pakistan SShA i Nigeriya Bilsh nizh na 50 skorotitsya do cogo zh roku naselennya Yaponiyi Tayilandu Italiyi ta Ispaniyi Ochikuyetsya sho na 48 znizitsya chiselnist gromadyan Kitayu tak yak krayina ne zmozhe nadati adekvatnij riven socialnogo zabezpechennya takomu chislu spivgromadyan V berezni 2024 roku za povidomlennyam vidannya The Daily Telegraph svitovi pokazniki narodzhuvanosti dosyagli istorichnogo minimumu Ce stalosya vpershe z chasiv bubonnoyi chumi XIV st situaciya prodovzhuye pogirshuvatisya Div takozhDemografiya Geografiya naselennya Vsesvitnij den narodonaselennya Spisok krayin za naselennyamPrimitki www worldometers info angl Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 17 sichnya 2021 Population seven billion UN sets out challenges angl BBC Data zvernennya 31 zhovtnya 2011 roku World s seven billionth baby is born angl The Guardian Data zvernennya 31 zhovtnya 2011 roku Kuzik S P 2002 s 67 96 Dr Kenneth W Harl Population estimates of the Roman Empire z dzherela 7 travnya 2016 Procitovano 10 grudnya 2008 Kuzik S P 2002 s 70 75 The limits of a Green Revolution angl arh 11 kvitnya 2007 roku BBC News Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku The Real Green Revolution angl arh 21 lyutogo 2018 roku Adam Fenderson The Resilience Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku Kemp P 2013 Latinska Amerika vklyuchaye Centralnu Ameriku Meksiku Karibi ta Pivdennu Ameriku Pivnichna Amerika vklyuchaye SShA Kanadu Grenlandiyu Bermudi ta Sen P yer i Mikelon Humans lived in tiny separate bands for 100 000 years Breitbart 2008 25 kvitnya z dzherela 6 serpnya 2008 Procitovano 10 grudnya 2008 Historical Estimates of World Population angl US Census Bureau Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku Kremer Michael Population Growth and Technological Change One Million B C to 1990 The Quarterly Journal of Economics 1993 No 108 3 P 681 716 u comu misci hronologiyi rozmistiv stvorennya Adama i Yevi chiselnist naselennya svitu dorivnyuvalo dvom World population to 2300 UN Department of Economic and Social Affairs New York 2004 Arhivovano z dzherela 2 lyutogo 2012 Procitovano 10 grudnya 2008 World angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Kuzik S P 2002 s 75 76 Kuzik S P 2002 s 76 77 Dani po Yevropi podani za 1990 1991 roki po SShA za 1992 roku po Rosiyi za 1994 rik Kuzik S P 2002 s 87 90 Bakaev O V Rimarenko Yu I Migraciya 2 chervnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Migraciya zovnishnya mizhderzhavna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Kuzik S P 2002 s 90 91 Makarchuk S A 2008 Kuzik S P 2002 s 81 83 Znachna kilkist derzhav i teritorij rozriznyayut statusi derzhavnoyi nacionalnoyi i oficijnoyi mov Derzhavni movi u riznih krayinah mayut riznij pravovij status abo jogo vidsutnist sferu zastosuvannya U danomu vipadku pid oficijnoyu movoyu rozumiyetsya mova yakoyu koristuyutsya derzhavni administrativni inshi upravlinski organi konkretnih teritorij u povsyakdennomu dilovodstvi Dubovich I A 2008 Trafficking in Persons Report 2013 angl U S State Department Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku shorichna dopovid pro monitoring ta borotbu z torgivleyu lyudmi za 2013 rik UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery angl UNODC Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku dopovid pro stan borotbi z torgivleyu lyudmi u sviti za 2009 rik World Population Prospects 2019 Total population both sexes combined by region subregion and country annually for 1950 2100 thousands Estimates 1950 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 grudnya 2008 Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 12 grudnya 2008 Do 2100 roku naselennya Zemli skorotitsya na milyard 06 03 2024 Naselennya planeti skorochuyetsya vpershe z 14 stolittya The Telegraph 23 03 2024 17 00LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Gudzelyak I I Geografiya naselennya Navchalnij posibnik I Gudzelyak L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 232 s ISBN 978 966 613 599 8 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci 2003 392 s ISBN 9665685988 Demografiya Navchalnij posibnik K MAUP 2005 112 s ISBN 966 608 442 2 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zagalna medichna geografiya svitu V O Shevchenko ta in K b v 1998 178 s Krisachenko V S Dinamika naselennya Populyacijni etnichni ta globalni vimiri K Vidavnictvo Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen 2005 368 s ISBN 966 554 083 1 Lyubiceva O O Mezencev K V Pavlov S V Geografiya religij K 1999 504 s ISBN 966 505 006 0 Makarchuk S A Antropologichnij podil lyudstva Etnichna istoriya Ukrayini Navchalnij posibnik K Znannya 2008 471 s ISBN 978 966 346 409 1 Maslyak P O Dahno I I Ekonomichna i socialna geografiya svitu P O Maslyak I I Dahno za red P O Maslyaka K 2003 280 s ISBN 966 7091 53 8 Rosijskoyu ros Bruk S I Naselenie mira Etnodemograficheskij spravochnik M AN SSSR Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya 1981 S 880 ros Bruk S I Narodonaselenie mira Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 608 s ros Strany i narody Zemlya i chelovechestvo Obshij obzor Redkol Otv red S I Bruk M Mysl 1978 351 s Strany i narody 180 tis prim ros Otv red S I Bruk i V S Apenchenko M GUGK GGK SSSR i Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR 1964 185 s 20 tis prim ros Boyarskij A Ya Naselenie i metody ego izucheniya M 1975 ros Chislennost i rasselenie narodov mira Etnograficheskie ocherki pod red S I Bruka M Izdatelstvo AN SSSR 1962 487 s ros Kemp P Arms K Vvedenie v biologiyu M 2013 674 s ISBN 978 5 458 31897 6 ros Lappo G M Geografiya gorodov Uchebnoe posobie dlya geograficheskih fakultetov vuzov M Tumanit izd centr VLADOS 1997 476 s ISBN 5 691 00047 0 ros Urlanis B C Rost naseleniya v Evrope opyt ischisleniya M 1941 436 s ros Geografiya naseleniya M Progress 1980 383 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya Zemli World Population Prospects Population Division angl 2017 7 July Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku oficijni ocinki ta prognozi naselennya vid Organizaciyi Ob yednanih Nacij za period 1950 2100 rokiv World Population Prospects angl United Nation demografichni pokazniki naselennya svitu Global Health Observatory angl World Health Organization WHO mediko statistichni pokazniki krayin svitu Demographic and Health Surveys angl U S Agency for International Development reprezentativni dani pro stan zdorov ya i naselennya v krayinah sho rozvivayutsya At a glance Statistics and Monitoring angl UNICEF statistichni dani pro stan i polozhennya ditej u sviti World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki krayin svitu International Labor Organization angl International Labor Organization ekonomiko statistichni pokazniki vid Mizhnarodnoyi organizaciyi praci United Nations Development Programme angl UNDP storinka Programi rozvitku OON United Nations Economic Commission for Europe UNECE angl Yevropejska ekonomichna komisiya OON YeEK OON World Population Estimates angl U S Census Bureau ocinki naselennya svitu State of World Population 2017 angl United Nations Population Fund UNFPA 2017 7 July Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku World Population Day angl United Nations Population Fund UNFPA Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku vsesvitnij den narodonaselennya Worldometers ukr Worldometers info 2017 7 lipnya Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku svitova demografichna ta insha statistika naselennya Zemli u realnomu chasi World in the Balance The People Paradox angl arh 21 lyutogo 2018 roku Public Broadcasting Service PBS NOVA and Linda Harrar Productions Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku tekstivka dokumentalnogo filmu Balans svitu Paradoks lyudstva UN chief welcomes six billionth baby angl arh 21 lyutogo 2018 roku BBC News Data zvernennya 21 lyutogo 2018 roku 6 milyardnij zhitel planeti narodivsya u Bosniyi Human Population Through Time na YouTube rozselennya lyudstva planetoyu za ostanni 2 tis rokiv