Чече́нська Респу́бліка Ічке́рія, ЧРІ (чеч. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö, Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь; до 1993 — Чеченська Республіка Нохчійчо або Чеченська Республіка) — частково визнана держава на Кавказі. Вільно існувала після розпаду СРСР на частині колишньої території Чечено-Інгуської АРСР. ЧРІ була окупована російською владою 2000 року після Другої чеченської війни.
Частково визнана держава | |||||
| |||||
Девіз: (чеч. «Ӏ Marşo ya joƶalla!») (укр. «Свобода або смерть!») | |||||
Гімн: Marşo ya Joƶalla! | |||||
Столиця | Джохар country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Визнання країн ООН | Україна (з 2022) | ||||
Офіційні мови | чеченська мова | ||||
Форма правління | змішана республіка (де-юре) уряд у вигнанні (де-факто) | ||||
- Голова Кабінету Міністрів | Ахмед Закаєв | ||||
- Голова Президії Уряду | Ах'яд Ідігов | ||||
Незалежність | від СРСР | ||||
- часткова | |||||
- проголошено | 8 червня 1991 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 17 300 км² | ||||
Населення | |||||
- перепис 2022 | 1 516 387 осіб | ||||
- Густота | 93,77 осіб/км² | ||||
Валюта | чеченський нахар, радянський карбованець, російський рубль ( Класифікація валют (ISO 4217) ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
Домен | - | ||||
10 жовтня 2007 президент ЧРІ Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ й перетворення її на «Вілаєт Нохчійчо Імарату Кавказ», що призвело до конфлікту з представником ЧРІ у вигнанні Ахмедом Закаєвим. Російська влада називає лідерів ЧРІ терористами.
Проголошення суверенітету ЧРІ стало приводом затяжного військового конфлікту, основні баталії котрого припали на першу та другу чеченські війни між РФ і борцями за незалежність Чечні. Ці війни викликали зростання напруженості і військові конфлікти на всьому Північному Кавказу.
У жовтні 2022 Верховна Рада України проголосувала за визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Росією.
Історія
До складу Російської імперії територія сучасної Чечні ввійшла 1859 року після 50-річної колоніальної війни. 1860 року за указом російського імператора Олександра ІІ у завойованих землях Північно-Східного Кавказу створили , до складу якої, зокрема, ввійшли Чеченський, Ічкерійський, Інгуський і Нагорний округи. У березні 1920 р. була розформована новою більшовицькою владою, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерійським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.
20 січня 1921 року Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією ввійшли в новостворену Горську АРСР.
30 листопада 1922 року з Горської АРСР була виділена Чеченська автономна область, а 7 листопада 1924 року й сама Горська АРСР була ліквідована.
- 1934 — створення Чечено-Інгуської автономної області (з 1936 АРСР).
- 1944 — депортація чеченців і інгушів переважно в Казахстан і Киргизстан за обвинуваченням у пособництві німецьким окупантам (хоча більшу частину ЧІАРСР німці не змогли окупувати). ЧІАРСР ліквідовано, частину її території приєднано до Дагестанської АРСР і Грузинської РСР, а на решті території утворено Грозненську область.
- 1957 — відновлення ЧІАРСР після повернення чеченців і інгушів із заслання.
- 1990 — прийняття Декларації про державний суверенітет Чечено-Інгушетії Верховною Радою ЧІАРСР.
- 1991 — проголошено фактично незалежну (хоч і ніким не визнану) Чеченську Республіку (згодом Чеченська Республіка Ічкерія) на чолі з президентом (1991–1996) Джохаром Дудаєвим, відділення її від Інгушетії, яка залишилася в складі Російської Федерації.
- Грудень 1994 — початок Першої чеченської війни, у ході якої РФ намагалася відновити контроль над Чечнею. Створено проросійський уряд на чолі з Доку Завгаєвим, у травні вбитий Джохар Дудаєв. Але у серпні 1996 чеченські партизани заволоділи містами Грозний (Джохар-Кала) і Гудермес, після чого (1997) між Ічкерією та федеральним керівництвом РФ були підписані Хасав'юртівські угоди, якими де-факто визнано незалежність ЧРІ, а з її території виведено російські війська.
- 1997 — президентом ЧРІ обраний Аслан Масхадов. Між чеченськими польовими командирами починаються конфлікти (Міжвоєнна криза в Чечні).
- 1999 — після серії таємничих вибухів у житлових будинках багатьох міст Росії почалася Друга чеченська війна, федеральні сили відновили контроль над більшою частиною території Чечні, главою проросійської адміністрації був призначений Ахмат Кадиров.
- 2002 — російськими спецслужбами отруєно Генерала збройних сил Чеченської Республіки ібн аль-Хаттаба.
- 2004 — після загибелі Ахмата Кадирова внаслідок терористичного акту новим президентом Чеченської Республіки став Алу Алханов.
- 2007 — після відставки Алу Алханова президентом (з 2010 року — главою) Чечні став Рамзан Кадиров, син Ахмата.
18 жовтня 2022 року Україна визнала Чечню як окуповану Росією і не визнає керівництво Рамзана Кадирова.
Дипломатичне визнання
Чеченська Республіка Ічкерія визнана лише однією державою-членом ООН — Україною. 16 січня 2000 року було відкрито представництво Чеченської Республіки Ічкерія в частково визнаному Ісламському Еміраті Афганістан. В 1997 році президент Росії Борис Єльцин підписав з президентом ЧРІ Асланом Масхадовим «Договір про мир і принципи відносин між РФ та ЧРІ». На території Грузії деякий час функціонувало представництво ЧРІ, що не мало легального статусу, оскільки Грузія не оформлювала правових документів з цього приводу ані з Росією, ані з Ічкерією. Попри пропозиції легалізувати це представництво, незалежність ЧРІ так і не була визнана Грузією.
11 липня 2022 року народні депутати ВРУ Олексій Гончаренко та Муса Магомедов зареєстрували проєкт постанови про визнання державного суверенітету Чеченської Республіки Ічкерія. 18 жовтня 2022 року ВРУ визнала державний суверенітет Чеченської Республіки Ічкерія.
Державний та політичний устрій
Конституція
Конституцію ЧРІ було прийнято парламентом республіки 2 березня 1992, що скасувало дію конституції Чечено-Інгушської АРСР 1978. В 1996 та 1997 роках в неї вносилися зміни та доповнення.
Президент держави та віцепрезидент
Головою Чеченської Республіки Ічкерія був президент, якого обирають на загальних виборах терміном на 5 років. Президент був найвищою посадовою особою, верховним головнокомандувачем Збройними Силами, главою виконавчої влади, а також формував Кабінет міністрів (уряд) і Вищу Президентську Раду, призначав і звільняв керівників міністерств і відомств, надавав військові звання і державні нагороди, керував зовнішньою і внутрішньою політикою республіки
Віцепрезидент ЧРІ був заступником і першим наступником президента, що заміняв останнього у разі тимчасової втрати працездатності або хвороби. При президенті ЧРІ також було створено Адміністрацію Президента, Вищу Президентську Раду та Раду безпеки..
Президенти
- Джохар Дудаєв 1991—1996
- Зелімхан Яндарбієв 1996—1997
- Аслан Масхадов 1997—2005
- Абдул-Халім Садулаєв (призначений Державним Комітетом Оборони Ічкерії) 2005—2006
- Доку Умаров (призначений Державним Комітетом Оборони Ічкерії) 2006—2007
Уряд (кабінет міністрів)
Востаннє Кабінет міністрів було сформовано Парламентом ЧРІ на початку 1997. Уряд очолював Глава Кабінету міністрів Аслан Масхадов.
Після того, як Доку Умаров оголосив себе еміром Імарату Кавказ (чим де-факто склав з себе обов'язки президента ЧРІ) вищою посадовою особою Ічкерії став прем'єр-міністр (голова уряду в екзилі) Ахмед Закаєв.
У грудні 2022 року Інал Шеріп призначений міністром закордонних справ Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні
Парламент
Найвищим органом законодавчої влади був Парламент, склад якого обирали громадяни ЧРІ терміном на 5 років. Вибори проводили за мажоритарною системою. Парламент затверджував Конституцію і закони, склад Кабінету міністрів, членів Конституційного, Верховного та Арбітражного суду, а також суддів міст і районів. Парламент також призначав Генерального прокурора і контролював роботу органів виконавчої влади.
Судова система
З 1991 по 1996 роки в республіці зберігалася світська судова система, що залишилася ще з радянських часів. Навесні 1995 за указом Дудаєва в республіці вперше з'являються шаріатські суди, а з 1996 світські суди було офіційно скасовано і з 1997 їх повністю замінили шаріатські. Головним судовим органом був Верховний шаріатський суд Чеченської Республіки Ічкерія.
Державна безпека
Спеціальна служба, відповідальна за безпеку і контррозвідку іменувалася Департаментом державної безпеки (ДДБ ЧРІ). Існувало також Міністерство шаріатського державної безпеки (МШГБ).
Збройні сили
Військові формування Чеченської Республіки Ічкерії, що існували у 1991-2007 роках.. Брали участь в першій та другій російсько-чеченських війнах.
15 жовтня 2022 року були офіційно відроджені в Україні під час відбиття російського вторгнення урядом .
Законність і правопорядок в Чеченській Республіці Ічкерія
Місцеві органи самоврядування
Після закінчення першої чеченської кампанії в серпні 1996, в ЧРІ відбулася зміна керівників місцевих органів влади: глав адміністрацій районів, міст і сіл. Прихильників проросійської адміністрації Докку Завгаєва було усунуто. Механізм зміни влади на місцях був досить простий: загін входив у місто чи село та оголошував про усунення представників проросійського уряду. Головою адміністрації призначали командира загону або когось із його родичів або прихильників. Так, у населених пунктах Шалі, Аргун, Ведено, Курчалой, Бамут, Зандак та деяких інших владу здійснювали безпосередньо польові командири загонів, виведених із Грозного в кінці серпня.
Правоохоронні органи
Правоохоронними органами ЧРІ вважалися:
- Міністерство внутрішніх справ (МВС);
- Національна служба безпеки (НСБ);
- Генеральна прокуратура;
- Антитерористичний центр при президенті ЧРІ;
- Деякі спеціальні правоохоронні органи та підрозділи.
Критика правового устрою
Поза тим, що де-юре Ічкерія була світською державою, їй закидали суперечність деяких законів щодо конституції, фактичне домінування шаріатських законів та правовий хаос. Зокрема начальник Управління з нагляду за виконанням законів на території Чечні Головного управління прокуратури РФ на Північному Кавказі Ігор Кисельов в інтерв'ю «Російській газеті» сказав таке: «У переважній більшості своїх положень [Кримінальний] кодекс суперечить навіть проголошеній Конституції Ічкерії. За цим документом, як покарання застосовують смертну кару шляхом відсікання голови, забивання камінням або таким же шляхом, яким злочинець позбавив життя свою жертву.»
Відсутність правового порядку всередині республіки відзначав колишній міністр внутрішніх справ Ічкерії : «Фактично в республіці напередодні війни з Росією панував правовий хаос, владу захопили озброєні групи, чинний президент Аслан Масхадов не впливав на ситуацію. (…) За конституцією Ічкерія була світською республікою, а фактично насаджувалася шаріатська форма правління»
Проголошення Кавказького емірату і ліквідація ЧРІ
6 жовтня 2007 самопроголошений президент ЧРІ Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ й проголосив утворення Кавказького Емірату. У своєму зверненні Умаров проголосив себе «аміром моджахедів Кавказу», «ватажком Джихаду», а також «єдиною законною владою на всіх територіях, де є моджахеди». Через кілька днів він оформив свої рішення указами («Омранами») :
- Омран № 1 «Про створення Імарату Кавказ»
- Омран № 4 «Про перетворення Чеченської Республіки Ічкерія в Вілайєт Нохчій-чо (Ічкерія) Імарату Кавказ»
Обидва омрани датовані 10 жовтня 2007 року.
При цьому він відрікся від «конституції» ЧРІ 1992 року — «закону Тагуті», у якому йшлося, що «Народ Чеченської Республіки Ічкерія є єдиним джерелом всієї влади в державі» і оголосив єдиним джерелом влади не народ, а Аллаха..
Ці рішення призвели до розколу серед чеченського визвольного руху: Ахмед Закаєв оголосив себе «прем'єр-міністром Ічкерії» в результаті «телефонного голосування», що призвело до «внутрішніх розслідувань»; головою парламенту ЧРІ Закаєв оголосив Жаллоуді Сараляпова, зазначивши, що «21 з 41 обраних» «парламентаріїв» перебувають в Європі. У Європі існує і ще один альтернативний парламент Ічкерії, на чолі з Апті Шахгірієвим; цей парламент обрав прем'єр-міністром Ахмеда Хусіханова і порушив кримінальну справу проти закаєвского Сараляпова «за незаконну діяльність». Ситуація з парламентом Ічкерії є заплутаною, а Закаєву, на інформаційних сайтах Емірату Кавказ, повісили ярлик «Прем'єр Євроічкерії».
Міжнародне визнання
Цей розділ може містити . (травень 2023) |
Держави-члени ООН
Країна | Дата визання | Дипломатичні відносини започатковано | Примітки | |
---|---|---|---|---|
1 | Україна | 18 жовтня 2022 | В процесі | 18 жовтня 2022 року Верховна Рада України визнала Чеченську Республіку Ічкерія тимчасово окупованою Росією |
Відкликане визнання
Країна | Дата визання | Дипломатичні відносини започатковано | Примітки | |
---|---|---|---|---|
1 | Грузія | 13 березня 1992 | 1992 | 13 березня 1992 року Грузія стала першою країною, яка визнала Чеченську Республіку Ічкерія і встановила дипломатичні відносини. |
Див. також
Примітки
- Демаркація кордону між Чечнею і Інгушетією досі не здійснена через не врегульовані територіальні суперечки. На картах Роскартографії кордон між Чечнею і Інгушетією не показаний.
- Передбачалося ввести Нахар як валюту ЧРІ, проте не зважаючи на те, що купюри були віддруковані за кордоном, така валюта так і не була введена в обіг.
- Де-факто мав в обігу на території ЧРІ
- Ukraine recognizes the Chechen Republic of Ichkeria. news.yahoo.com.
- Ukraine lawmakers brand Chechnya 'Russian-occupied' in dig at Kremlin. Reuters. 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2009. Процитовано 2 березня 2010.
- Чому Україна визнала Чечню окупованою Росією і чи означає це визнання незалежності Ічкерії?
- Україна визнала Ічкерію окупованою територією, щоб спонукати інші народи почати боротьбу з РФ — Веніславський
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 29 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 1 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 1 березня 2010.
- Грузия не збирається визнавати незалежність Чечні. 1 березня 2002 р., 15:10. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 21 грудня 2009.
- Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2022.
- Верховна Рада визнала суверенітет Ічкерії. Главком | Glavcom (укр.). 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
- / constitution / index.shtml Конституція ЧРІ[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 1 березня 2010.
- . web.archive.org. 28 грудня 2022. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Известный чеченский воин, полковник Абдул Хаким Ажиев возглавит командование ВС ЧРИ в составе ВСУ. site.ua (рос.). оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.
- Закаєв: в Україні відновлюються збройні сили Чеченської Республіки Ічкерія
- Кровная месть отменяется [ 15 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Экс-лидеры так называемой Ичкерии признали ошибочность своей идеологии(рос.)
- 2007/11/21/54480.shtml Офіційний реліз заяви Аміра Докки Умарова про проголошення Кавказького Емірату[недоступне посилання з серпня 2019]
- Омран № 1 «Про створення Імарату Кавказ»[недоступне посилання з серпня 2019]
- http://www.kavkazcenter.com/russ/content/2007/12/10/54917.shtml [ 24 квітня 2013 у Wayback Machine.] Омра № 4 «О преобразовании Чеченской Республики Ичкерия в Вилайят Нохчийчоь (Ичкерия) Имарата Кавказ»]
- Амір Сейфулла про процес підготовки до проголошення Кавказького Емірату[недоступне посилання з серпня 2019]
- shtml Закаєв оголосив себе «прем'єр-міністром Ічкерії» в результаті «телефонного голосування»[недоступне посилання з серпня 2019]
- / 23/54516.shtml Справою Закаєва займуться спецслужби Кавказького Емірату[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 1 березня 2010.
- Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою російською федерацією і засудження вчинення геноциду чеченського народу. Official website of the Verkhovna Rada. Процитовано 18 жовтня 2022.
- უკრაინის უმაღლესმა რადამ იჩქერიის სუვერენიტეტი აღიარა. Rustavi 2. Процитовано 19 жовтня 2022.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2022.
Посилання
- Historical and cultural heritage of Chechens [ 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — міжнародний історико-культурний чеченський фонд. (рос.) (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chechnya znachennya Cheche nska Respu blika Ichke riya ChRI chech Noxciyn Pachhalq Noxciyco Nohchijn Pachhalkh Nohchijcho do 1993 Chechenska Respublika Nohchijcho abo Chechenska Respublika chastkovo viznana derzhava na Kavkazi Vilno isnuvala pislya rozpadu SRSR na chastini kolishnoyi teritoriyi Checheno Inguskoyi ARSR ChRI bula okupovana rosijskoyu vladoyu 2000 roku pislya Drugoyi chechenskoyi vijni Chastkovo viznana derzhava Chechenska Respublika Ichkeriya chech Noxciyn Pachhalq Noxciyco Nohchijn Pachhalkh Nohchijcho Prapor Gerb Deviz chech Ӏ Marso ya joƶalla ukr Svoboda abo smert Gimn Marso ya Joƶalla Roztashuvannya Chechni Stolicya Dzhohar 43 24 pn sh 45 43 sh d country H G O Viznannya krayin OON Ukrayina z 2022 Oficijni movi chechenska mova Forma pravlinnya zmishana respublika de yure uryad u vignanni de fakto Golova Kabinetu Ministriv Ahmed Zakayev Golova Prezidiyi Uryadu Ah yad Idigov Nezalezhnist vid SRSR chastkova progolosheno 8 chervnya 1991 Plosha Zagalom 17 300 km Naselennya perepis 2022 1 516 387 osib Gustota 93 77 osib km Valyuta chechenskij nahar radyanskij karbovanec rosijskij rubl a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 Klasifikaciya valyut ISO 4217 a Chasovij poyas CET UTC 3 Domen 10 zhovtnya 2007 prezident ChRI Doku Umarov ogolosiv pro skasuvannya ChRI j peretvorennya yiyi na Vilayet Nohchijcho Imaratu Kavkaz sho prizvelo do konfliktu z predstavnikom ChRI u vignanni Ahmedom Zakayevim Rosijska vlada nazivaye lideriv ChRI teroristami Progoloshennya suverenitetu ChRI stalo privodom zatyazhnogo vijskovogo konfliktu osnovni bataliyi kotrogo pripali na pershu ta drugu chechenski vijni mizh RF i borcyami za nezalezhnist Chechni Ci vijni viklikali zrostannya napruzhenosti i vijskovi konflikti na vsomu Pivnichnomu Kavkazu U zhovtni 2022 Verhovna Rada Ukrayini progolosuvala za viznannya Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya timchasovo okupovanoyu Rosiyeyu IstoriyaGolovna kategoriya Istoriya Chechni Do skladu Rosijskoyi imperiyi teritoriya suchasnoyi Chechni vvijshla 1859 roku pislya 50 richnoyi kolonialnoyi vijni 1860 roku za ukazom rosijskogo imperatora Oleksandra II u zavojovanih zemlyah Pivnichno Shidnogo Kavkazu stvorili do skladu yakoyi zokrema vvijshli Chechenskij Ichkerijskij Inguskij i Nagornij okrugi U berezni 1920 r bula rozformovana novoyu bilshovickoyu vladoyu a Chechenskij ob yednanij z Ichkerijskim i Inguskij ob yednanij z Nagornim okrugi stali samostijnimi teritorialnimi utvorennyami 20 sichnya 1921 roku Chechnya j Ingushetiya razom z Karachayevo Cherkesiyeyu Kabardino Balkariyeyu i Pivnichnoyu Osetiyeyu vvijshli v novostvorenu Gorsku ARSR 30 listopada 1922 roku z Gorskoyi ARSR bula vidilena Chechenska avtonomna oblast a 7 listopada 1924 roku j sama Gorska ARSR bula likvidovana 1934 stvorennya Checheno Inguskoyi avtonomnoyi oblasti z 1936 ARSR 1944 deportaciya chechenciv i ingushiv perevazhno v Kazahstan i Kirgizstan za obvinuvachennyam u posobnictvi nimeckim okupantam hocha bilshu chastinu ChIARSR nimci ne zmogli okupuvati ChIARSR likvidovano chastinu yiyi teritoriyi priyednano do Dagestanskoyi ARSR i Gruzinskoyi RSR a na reshti teritoriyi utvoreno Groznensku oblast 1957 vidnovlennya ChIARSR pislya povernennya chechenciv i ingushiv iz zaslannya 1990 prijnyattya Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Checheno Ingushetiyi Verhovnoyu Radoyu ChIARSR 1991 progolosheno faktichno nezalezhnu hoch i nikim ne viznanu Chechensku Respubliku zgodom Chechenska Respublika Ichkeriya na choli z prezidentom 1991 1996 Dzhoharom Dudayevim viddilennya yiyi vid Ingushetiyi yaka zalishilasya v skladi Rosijskoyi Federaciyi Gruden 1994 pochatok Pershoyi chechenskoyi vijni u hodi yakoyi RF namagalasya vidnoviti kontrol nad Chechneyu Stvoreno prorosijskij uryad na choli z Doku Zavgayevim u travni vbitij Dzhohar Dudayev Ale u serpni 1996 chechenski partizani zavolodili mistami Groznij Dzhohar Kala i Gudermes pislya chogo 1997 mizh Ichkeriyeyu ta federalnim kerivnictvom RF buli pidpisani Hasav yurtivski ugodi yakimi de fakto viznano nezalezhnist ChRI a z yiyi teritoriyi vivedeno rosijski vijska 1997 prezidentom ChRI obranij Aslan Mashadov Mizh chechenskimi polovimi komandirami pochinayutsya konflikti Mizhvoyenna kriza v Chechni 1999 pislya seriyi tayemnichih vibuhiv u zhitlovih budinkah bagatoh mist Rosiyi pochalasya Druga chechenska vijna federalni sili vidnovili kontrol nad bilshoyu chastinoyu teritoriyi Chechni glavoyu prorosijskoyi administraciyi buv priznachenij Ahmat Kadirov 2002 rosijskimi specsluzhbami otruyeno Generala zbrojnih sil Chechenskoyi Respubliki ibn al Hattaba 2004 pislya zagibeli Ahmata Kadirova vnaslidok teroristichnogo aktu novim prezidentom Chechenskoyi Respubliki stav Alu Alhanov 2007 pislya vidstavki Alu Alhanova prezidentom z 2010 roku glavoyu Chechni stav Ramzan Kadirov sin Ahmata 18 zhovtnya 2022 roku Ukrayina viznala Chechnyu yak okupovanu Rosiyeyu i ne viznaye kerivnictvo Ramzana Kadirova Diplomatichne viznannyaChechenska Respublika Ichkeriya viznana lishe odniyeyu derzhavoyu chlenom OON Ukrayinoyu 16 sichnya 2000 roku bulo vidkrito predstavnictvo Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya v chastkovo viznanomu Islamskomu Emirati Afganistan V 1997 roci prezident Rosiyi Boris Yelcin pidpisav z prezidentom ChRI Aslanom Mashadovim Dogovir pro mir i principi vidnosin mizh RF ta ChRI Na teritoriyi Gruziyi deyakij chas funkcionuvalo predstavnictvo ChRI sho ne malo legalnogo statusu oskilki Gruziya ne oformlyuvala pravovih dokumentiv z cogo privodu ani z Rosiyeyu ani z Ichkeriyeyu Popri propoziciyi legalizuvati ce predstavnictvo nezalezhnist ChRI tak i ne bula viznana Gruziyeyu 11 lipnya 2022 roku narodni deputati VRU Oleksij Goncharenko ta Musa Magomedov zareyestruvali proyekt postanovi pro viznannya derzhavnogo suverenitetu Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya 18 zhovtnya 2022 roku VRU viznala derzhavnij suverenitet Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Derzhavnij ta politichnij ustrijKonstituciya Konstituciyu ChRI bulo prijnyato parlamentom respubliki 2 bereznya 1992 sho skasuvalo diyu konstituciyi Checheno Ingushskoyi ARSR 1978 V 1996 ta 1997 rokah v neyi vnosilisya zmini ta dopovnennya Prezident derzhavi ta viceprezident Golovna kategoriya Golovoyu Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya buv prezident yakogo obirayut na zagalnih viborah terminom na 5 rokiv Prezident buv najvishoyu posadovoyu osoboyu verhovnim golovnokomanduvachem Zbrojnimi Silami glavoyu vikonavchoyi vladi a takozh formuvav Kabinet ministriv uryad i Vishu Prezidentsku Radu priznachav i zvilnyav kerivnikiv ministerstv i vidomstv nadavav vijskovi zvannya i derzhavni nagorodi keruvav zovnishnoyu i vnutrishnoyu politikoyu respubliki Viceprezident ChRI buv zastupnikom i pershim nastupnikom prezidenta sho zaminyav ostannogo u razi timchasovoyi vtrati pracezdatnosti abo hvorobi Pri prezidenti ChRI takozh bulo stvoreno Administraciyu Prezidenta Vishu Prezidentsku Radu ta Radu bezpeki Prezidenti Prezidenti ChRI zliva napravo Zelimhan Yandarbiyev Dzhohar Dudayev ta Aslan Mashadov Dzhohar Dudayev 1991 1996 Zelimhan Yandarbiyev 1996 1997 Aslan Mashadov 1997 2005 Abdul Halim Sadulayev priznachenij Derzhavnim Komitetom Oboroni Ichkeriyi 2005 2006 Doku Umarov priznachenij Derzhavnim Komitetom Oboroni Ichkeriyi 2006 2007 Uryad kabinet ministriv Vostannye Kabinet ministriv bulo sformovano Parlamentom ChRI na pochatku 1997 Uryad ocholyuvav Glava Kabinetu ministriv Aslan Mashadov Pislya togo yak Doku Umarov ogolosiv sebe emirom Imaratu Kavkaz chim de fakto sklav z sebe obov yazki prezidenta ChRI vishoyu posadovoyu osoboyu Ichkeriyi stav prem yer ministr golova uryadu v ekzili Ahmed Zakayev U grudni 2022 roku Inal Sherip priznachenij ministrom zakordonnih sprav Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya u vignanni Parlament Najvishim organom zakonodavchoyi vladi buv Parlament sklad yakogo obirali gromadyani ChRI terminom na 5 rokiv Vibori provodili za mazhoritarnoyu sistemoyu Parlament zatverdzhuvav Konstituciyu i zakoni sklad Kabinetu ministriv chleniv Konstitucijnogo Verhovnogo ta Arbitrazhnogo sudu a takozh suddiv mist i rajoniv Parlament takozh priznachav Generalnogo prokurora i kontrolyuvav robotu organiv vikonavchoyi vladi Sudova sistema Z 1991 po 1996 roki v respublici zberigalasya svitska sudova sistema sho zalishilasya she z radyanskih chasiv Navesni 1995 za ukazom Dudayeva v respublici vpershe z yavlyayutsya shariatski sudi a z 1996 svitski sudi bulo oficijno skasovano i z 1997 yih povnistyu zaminili shariatski Golovnim sudovim organom buv Verhovnij shariatskij sud Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Derzhavna bezpeka Specialna sluzhba vidpovidalna za bezpeku i kontrrozvidku imenuvalasya Departamentom derzhavnoyi bezpeki DDB ChRI Isnuvalo takozh Ministerstvo shariatskogo derzhavnoyi bezpeki MShGB Zbrojni sili Dokladnishe Zbrojni sili Chechenskoyi Respubliki Ichkeriyi Povitryani sili Ichkeriyi Polk specialnogo priznachennya Borz ta Bataljon imeni Dzhohara Dudayeva Vijskovi formuvannya Chechenskoyi Respubliki Ichkeriyi sho isnuvali u 1991 2007 rokah Brali uchast v pershij ta drugij rosijsko chechenskih vijnah 15 zhovtnya 2022 roku buli oficijno vidrodzheni v Ukrayini pid chas vidbittya rosijskogo vtorgnennya uryadom Zakonnist i pravoporyadok v Chechenskij Respublici IchkeriyaMiscevi organi samovryaduvannya Pislya zakinchennya pershoyi chechenskoyi kampaniyi v serpni 1996 v ChRI vidbulasya zmina kerivnikiv miscevih organiv vladi glav administracij rajoniv mist i sil Prihilnikiv prorosijskoyi administraciyi Dokku Zavgayeva bulo usunuto Mehanizm zmini vladi na miscyah buv dosit prostij zagin vhodiv u misto chi selo ta ogoloshuvav pro usunennya predstavnikiv prorosijskogo uryadu Golovoyu administraciyi priznachali komandira zagonu abo kogos iz jogo rodichiv abo prihilnikiv Tak u naselenih punktah Shali Argun Vedeno Kurchaloj Bamut Zandak ta deyakih inshih vladu zdijsnyuvali bezposeredno polovi komandiri zagoniv vivedenih iz Groznogo v kinci serpnya Pravoohoronni organi Pravoohoronnimi organami ChRI vvazhalisya Ministerstvo vnutrishnih sprav MVS Nacionalna sluzhba bezpeki NSB Generalna prokuratura Antiteroristichnij centr pri prezidenti ChRI Deyaki specialni pravoohoronni organi ta pidrozdili Kritika pravovogo ustroyu Poza tim sho de yure Ichkeriya bula svitskoyu derzhavoyu yij zakidali superechnist deyakih zakoniv shodo konstituciyi faktichne dominuvannya shariatskih zakoniv ta pravovij haos Zokrema nachalnik Upravlinnya z naglyadu za vikonannyam zakoniv na teritoriyi Chechni Golovnogo upravlinnya prokuraturi RF na Pivnichnomu Kavkazi Igor Kiselov v interv yu Rosijskij gazeti skazav take U perevazhnij bilshosti svoyih polozhen Kriminalnij kodeks superechit navit progoloshenij Konstituciyi Ichkeriyi Za cim dokumentom yak pokarannya zastosovuyut smertnu karu shlyahom vidsikannya golovi zabivannya kaminnyam abo takim zhe shlyahom yakim zlochinec pozbaviv zhittya svoyu zhertvu Vidsutnist pravovogo poryadku vseredini respubliki vidznachav kolishnij ministr vnutrishnih sprav Ichkeriyi Faktichno v respublici naperedodni vijni z Rosiyeyu panuvav pravovij haos vladu zahopili ozbroyeni grupi chinnij prezident Aslan Mashadov ne vplivav na situaciyu Za konstituciyeyu Ichkeriya bula svitskoyu respublikoyu a faktichno nasadzhuvalasya shariatska forma pravlinnya Progoloshennya Kavkazkogo emiratu i likvidaciya ChRIAhmed Zakayev Prem yer ministr Ichkeriyi v ekzili virnij soyuznik Ukrayini pered oblichchyam rosijskoyi agresiyi 6 zhovtnya 2007 samoprogoloshenij prezident ChRI Doku Umarov ogolosiv pro skasuvannya ChRI j progolosiv utvorennya Kavkazkogo Emiratu U svoyemu zvernenni Umarov progolosiv sebe amirom modzhahediv Kavkazu vatazhkom Dzhihadu a takozh yedinoyu zakonnoyu vladoyu na vsih teritoriyah de ye modzhahedi Cherez kilka dniv vin oformiv svoyi rishennya ukazami Omranami Omran 1 Pro stvorennya Imaratu Kavkaz Omran 4 Pro peretvorennya Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya v Vilajyet Nohchij cho Ichkeriya Imaratu Kavkaz Obidva omrani datovani 10 zhovtnya 2007 roku Pri comu vin vidriksya vid konstituciyi ChRI 1992 roku zakonu Taguti u yakomu jshlosya sho Narod Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya ye yedinim dzherelom vsiyeyi vladi v derzhavi i ogolosiv yedinim dzherelom vladi ne narod a Allaha Ci rishennya prizveli do rozkolu sered chechenskogo vizvolnogo ruhu Ahmed Zakayev ogolosiv sebe prem yer ministrom Ichkeriyi v rezultati telefonnogo golosuvannya sho prizvelo do vnutrishnih rozsliduvan golovoyu parlamentu ChRI Zakayev ogolosiv Zhalloudi Saralyapova zaznachivshi sho 21 z 41 obranih parlamentariyiv perebuvayut v Yevropi U Yevropi isnuye i she odin alternativnij parlament Ichkeriyi na choli z Apti Shahgiriyevim cej parlament obrav prem yer ministrom Ahmeda Husihanova i porushiv kriminalnu spravu proti zakayevskogo Saralyapova za nezakonnu diyalnist Situaciya z parlamentom Ichkeriyi ye zaplutanoyu a Zakayevu na informacijnih sajtah Emiratu Kavkaz povisili yarlik Prem yer Yevroichkeriyi Mizhnarodne viznannyaDokladnishe Mizhnarodne viznannya Chechenskoyi Respubliki IchkeriyaCej rozdil mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte jogo perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2023 Derzhavi chleni OON Krayina Data vizannya Diplomatichni vidnosini zapochatkovano Primitki 1 Ukrayina 18 zhovtnya 2022 V procesi 18 zhovtnya 2022 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala Chechensku Respubliku Ichkeriya timchasovo okupovanoyu RosiyeyuDokladnishe Proyekt Postanovi pro viznannya derzhavnogo suverenitetu Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Vidklikane viznannya Krayina Data vizannya Diplomatichni vidnosini zapochatkovano Primitki 1 Gruziya 13 bereznya 1992 1992 13 bereznya 1992 roku Gruziya stala pershoyu krayinoyu yaka viznala Chechensku Respubliku Ichkeriya i vstanovila diplomatichni vidnosini Div takozhChechnya Kavkaz Center Bataljon imeni Dzhohara Dudayeva Mizhnarodne viznannya Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Forum Vilnih Narodiv PostrosiyiPrimitkiDemarkaciya kordonu mizh Chechneyu i Ingushetiyeyu dosi ne zdijsnena cherez ne vregulovani teritorialni superechki Na kartah Roskartografiyi kordon mizh Chechneyu i Ingushetiyeyu ne pokazanij Peredbachalosya vvesti Nahar yak valyutu ChRI prote ne zvazhayuchi na te sho kupyuri buli viddrukovani za kordonom taka valyuta tak i ne bula vvedena v obig De fakto mav v obigu na teritoriyi ChRI Ukraine recognizes the Chechen Republic of Ichkeria news yahoo com Ukraine lawmakers brand Chechnya Russian occupied in dig at Kremlin Reuters 18 zhovtnya 2022 Procitovano 18 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 10 serpnya 2009 Procitovano 2 bereznya 2010 Chomu Ukrayina viznala Chechnyu okupovanoyu Rosiyeyu i chi oznachaye ce viznannya nezalezhnosti Ichkeriyi Ukrayina viznala Ichkeriyu okupovanoyu teritoriyeyu shob sponukati inshi narodi pochati borotbu z RF Venislavskij Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 29 bereznya 2018 Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 1 bereznya 2010 Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 1 bereznya 2010 Gruziya ne zbirayetsya viznavati nezalezhnist Chechni 1 bereznya 2002 r 15 10 Arhiv originalu za 26 serpnya 2011 Procitovano 21 grudnya 2009 Kartka zakonoproektu Zakonotvorchist itd rada gov ua Procitovano 16 lipnya 2022 Verhovna Rada viznala suverenitet Ichkeriyi Glavkom Glavcom ukr 18 zhovtnya 2022 Procitovano 18 zhovtnya 2022 constitution index shtml Konstituciya ChRI nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 1 bereznya 2010 web archive org 28 grudnya 2022 Arhiv originalu za 28 grudnya 2022 Procitovano 5 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Izvestnyj chechenskij voin polkovnik Abdul Hakim Azhiev vozglavit komandovanie VS ChRI v sostave VSU site ua ros originalu za 16 zhovtnya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2022 Zakayev v Ukrayini vidnovlyuyutsya zbrojni sili Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Krovnaya mest otmenyaetsya 15 lipnya 2009 u Wayback Machine ros Eks lidery tak nazyvaemoj Ichkerii priznali oshibochnost svoej ideologii ros 2007 11 21 54480 shtml Oficijnij reliz zayavi Amira Dokki Umarova pro progoloshennya Kavkazkogo Emiratu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Omran 1 Pro stvorennya Imaratu Kavkaz nedostupne posilannya z serpnya 2019 http www kavkazcenter com russ content 2007 12 10 54917 shtml 24 kvitnya 2013 u Wayback Machine Omra 4 O preobrazovanii Chechenskoj Respubliki Ichkeriya v Vilajyat Nohchijcho Ichkeriya Imarata Kavkaz Amir Sejfulla pro proces pidgotovki do progoloshennya Kavkazkogo Emiratu nedostupne posilannya z serpnya 2019 shtml Zakayev ogolosiv sebe prem yer ministrom Ichkeriyi v rezultati telefonnogo golosuvannya nedostupne posilannya z serpnya 2019 23 54516 shtml Spravoyu Zakayeva zajmutsya specsluzhbi Kavkazkogo Emiratu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 20 serpnya 2010 Procitovano 1 bereznya 2010 Proekt Postanovi pro Zayavu Verhovnoyi Radi Ukrayini pro viznannya Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya timchasovo okupovanoyu rosijskoyu federaciyeyu i zasudzhennya vchinennya genocidu chechenskogo narodu Official website of the Verkhovna Rada Procitovano 18 zhovtnya 2022 უკრაინის უმაღლესმა რადამ იჩქერიის სუვერენიტეტი აღიარა Rustavi 2 Procitovano 19 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2022 PosilannyaHistorical and cultural heritage of Chechens 1 zhovtnya 2009 u Wayback Machine mizhnarodnij istoriko kulturnij chechenskij fond ros fr