Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чечня значення Чече но Інгу ська Автоно мна Радя нська Соціалісти ч

Чечено-Інгуська АРСР

Чечено-Інгуська АРСР
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чечня (значення).

Чече́но-Інгу́ська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (Чечено-Інгуська АРСР) чеч. Нохч-ГІалгІайн Автономни Совецки Социалистически Республика, інг. Нохч-ГІалгІай Автономни Советски Социалистически Республика) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 1936 до 1944 та з 1957 до 1992 роки.

Чечено-Інгуська АРСР

Нохч-ГІалгІайн Автономни Совецки
Социалистически Республика

image
image
Герб Прапор
Адм. центр місто Грозний
Країна image СРСР
АРСР РРФСР
Росія
Офіційна мова російська, чеченська, інгуська
Населення
 - повне 1 275 513
Площа
 - повна 19 300 км²
Часовий пояс MSK ()
Дата заснування 5 грудня 1936
Дата ліквідації 1991
Губернатор Завгаєв Доку Гапурович
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Столиця — місто Грозний.

Історія

Перший період 1936—1944 роки

З ухваленням нової сталінської конституції 5 грудня 1936 року Чечено-Інгуську автономну область було виведено зі складу Північно-Кавказького краю та перетворено у Чечено-Інгуську АРСР.

Під час Другої світової війни у 1942—1943 роках невелику частину Чечено-Інгуської АРСР окуповано Німеччиною. У лютому 1944 року чеченці й інгуші були звинувачені в колабораціонізмі та до Казахстану та Киргизстану (операція «Чечевиця»). 7 березня 1944 року Чечено-Інгуську АРСР перетворено в Грозненський округ у складі Ставропольського краю. Однак вже 22 березня округ було скасовано, а колишню територію республіки поділено між Північно-Осетинською АРСР, Дагестанською АРСР, Грузинською РСР та знов створеною Грозненською областю РРФСР.

Другий період 1957—1992 роки

9 січня 1957 року Чечено-Інгуську АРСР відновлено, причому в дещо інших кордонах, ніж за скасування; у її складі залишились передані 1944 року зі Ставропольського краю до Грозненської області Наурський і Шелковський райони з переважно російським населенням, але при цьому їй не було повернено Приміський район, що залишився в Північній Осетії. Площа республіки після відновлення становила 19 300 км².

У серпні 1958 року в Грозному відбулися масові заколоти, приводом для яких слугувало вбивство на побутовому ґрунті.

1973 року після погромів у чечено-інгуській столиці (15-18 січня) ухвалено постанову ЦК КПРС «Про антигромадські націоналістичні прояви в м. Грозному». В республіку виїхала група працівників ЦК КПРС і Ради міністрів РРФСР. Після повернення групи до Москви відділ пропаганди ЦК КПРС та відділ організаційно-партійної роботи ЦК КПРС підготували спеціальний звіт, у якому, зокрема, йшлося про те, що націоналістично налаштовані особи припускалися образ, погроз, хуліганських дій, насилля відносно громадян інших національностей, особливо росіян, що змушувало останніх виїжджати за межі республіки. Як приклад наводиться Сунженський район, який «за останні три роки» залишили 9 тисяч росіян, зокрема в першому кварталі 1973 року 780 осіб.

Присмерк Чечено-Інгуської АРСР

У листопаді 1990 року Верховна Рада Чечено-Інгуської АРСР проголосила суверенітет, а 24 травня 1991 року згідно з поправками до конституції РРФСР автономна республіка стала називатися Чечено-Інгуською Радянською Соціалістичною Республікою (попри те, що ця поправка не відповідала чинній Конституції СРСР).

8 червня 1991 року з ініціативи Дудаєва в Грозному зібралася частина делегатів Першого чеченського національного з'їзду, яка проголосила себе Загальнонаціональним конгресом чеченського народу (ЗКЧН). Одразу після цього було проголошено Чеченську Республіку Нохчі-чо (Чеченська Республіка Ічкерія), а керівників Верховної Ради республіки оголошено узурпаторами. Події 19-21 серпня 1991 року стали каталізатором соціально-політичного вибуху в Чечено-Інгушетії.

27 жовтня 1991 року під контролем прибічників виконкому ЗКЧН проведено вибори президента та парламенту Чеченської Республіки Ічкерія.

Інгуська Республіка (згодом перейменована в Республіку Інгушетія) після розпаду Чечено-Інгуської АРСР взяла курс на лояльність Росії, у той час, як Чеченська Республіка, яку в жовтні 1991 року очолив згадуваний Джохар Дудаєв, оголосила про вихід зі складу Росії й до початку Першої чеченської війни в грудні 1994 року користувалася фактичною незалежністю. Конституція ЧРІ, ухвалена парламентом республіки 2 березня 1992 року, скасовувала чинність конституції ЧІАРСР 1978 року.

10 грудня 1992 року внесено поправки до : Чечено-Інгушетію поділено на Інгуську республіку та Чеченську республіку, межа між якими залишилася незатвердженою навіть дотепер. Поправки було опубліковано 29 грудня 1992 року в «Російській газеті» (рос. «Российской газете»).

Адміністративний поділ

Після перетворення Чечено-Інгуської АО в Чечено-Інгуську АРСР до складу республіки входило 1 місто обласного підпорядкування Грозний і 24 райони.

Після відновлення Чечено-Інгуської АРСР 9 січня 1957 року до її складу ввійшли 2 міста республіканського підпорядкування (Грозний і Малґобек) і 16 районів.

Станом на 1990 рік до складу республіки входили 3 міста республіканського підпорядкування:

і 15 районів:

  1. Ачхой-Мартановський — с. Ачхой-Мартан
  2. Веденський — с. Ведено
  3. Грозненський — м. Грозний
  4. Гудермеський — м. Гудермес
  5. Ітум-Калинський — с. Ітум-Кале
  6. Малгобецький — м. Малґобек
  7. Надтеречний — с. Знаменське
  8. Назрановський — м. Назрань
  9. Наурський — станиця Наурська
  10. Ножай-Юртовський — с. Ножай-Юрт
  11. Сунженський — станиця Орджонікідзевська
  12. Урус-Мартановський — м. Урус-Мартан
  13. Шалінський — м. Шалі
  14. Шатойський — с. Шатой
  15. Шелковський — станиця Шелковська

Населення

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік Населення, осіб Джерело
1939 697 009 Перепис населення СРСР 1939 року
1959 710 424 Перепис населення СРСР 1959 року
1970 1 064 471 Перепис населення СРСР 1970 року
1979 1 153 450 Перепис населення СРСР 1979 року
1989 1 275 513 Перепис населення СРСР 1989 року

Національний склад Чечено-Інгуської АРСР

Народ 1959, тис. осіб 1970, тис. осіб 1979, тис. осіб 1989, тис. осіб
чеченці 244,0 (34,3 %) 508,9 (47,8 %) 611,4 (52,9 %) 734,5 (57,8 %)
росіяни 348,3 (49,0 %) 367,0 (34,5 %) 336,0 (29,1 %) 293,8 (23,1 %)
інгуші 48,3 (6,8 %) 113,7 (12,0 %) 134,7 (11,7 %) 163,8 (12,9 %)
вірмени 13,2 (1,9 %) 14,5 (1,4 %) 14,6 (1,3 %) 14,8 (1,2 %)
українці 13,7 (1,9 %) 12,7 (1,2 %) 12,0 (1,0 %) …

Див. також

Примітки

  1. Всесоюзний перепис населення 1989 р. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  2. Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Грозненський мітинг 1973 р. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  4. Закон РРФСР від 24 травня 1991 р. «Про зміни та доповнення до Конституції (Основного Закону) РРФСР» [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Закон РФ від 10 грудня 1992 р. N 4071-I «Про внесення змін до статті 71 Конституції (Основного Закону) Російської Федерації — Росії» [ 23 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Закон РФ «Про внесення змін до статті 71 Конституції (Основного Закону) Російської Федерації — Росії» [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Усесвітній історичний проект. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  8. Всесоюзний перепис населення 1939 р. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  9. Всесоюзний перепис населення 1959 р. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  10. Всесоюзний перепис населення 1970 р. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  11. Всесоюзний перепис населення 1979 р. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2011.(рос.)
  12. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Національний склад населення [ 17 лютого 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Національний склад населення [ 18 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Всесоюзний перепис населення 1979 року. Національний склад населення [ 18 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chechnya znachennya Cheche no Ingu ska Avtono mna Radya nska Socialisti chna Respu blika Checheno Inguska ARSR chech Nohch GIalgIajn Avtonomni Sovecki Socialisticheski Respublika ing Nohch GIalgIaj Avtonomni Sovetski Socialisticheski Respublika administrativno teritorialna odinicya RRFSR sho isnuvala z 1936 do 1944 ta z 1957 do 1992 roki Checheno Inguska ARSRNohch GIalgIajn Avtonomni Sovecki Socialisticheski RespublikaGerb PraporAdm centr misto GroznijKrayina SRSRARSR RRFSR RosiyaOficijna mova rosijska chechenska inguskaNaselennya povne 1 275 513Plosha povna 19 300 km Chasovij poyas MSK UTC 3 Data zasnuvannya 5 grudnya 1936Data likvidaciyi 1991Gubernator Zavgayev Doku GapurovichVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Checheno Ingushska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Stolicya misto Groznij IstoriyaPershij period 1936 1944 roki Z uhvalennyam novoyi stalinskoyi konstituciyi 5 grudnya 1936 roku Checheno Ingusku avtonomnu oblast bulo vivedeno zi skladu Pivnichno Kavkazkogo krayu ta peretvoreno u Checheno Ingusku ARSR Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1942 1943 rokah neveliku chastinu Checheno Inguskoyi ARSR okupovano Nimechchinoyu U lyutomu 1944 roku chechenci j ingushi buli zvinuvacheni v kolaboracionizmi ta do Kazahstanu ta Kirgizstanu operaciya Chechevicya 7 bereznya 1944 roku Checheno Ingusku ARSR peretvoreno v Groznenskij okrug u skladi Stavropolskogo krayu Odnak vzhe 22 bereznya okrug bulo skasovano a kolishnyu teritoriyu respubliki podileno mizh Pivnichno Osetinskoyu ARSR Dagestanskoyu ARSR Gruzinskoyu RSR ta znov stvorenoyu Groznenskoyu oblastyu RRFSR Drugij period 1957 1992 roki 9 sichnya 1957 roku Checheno Ingusku ARSR vidnovleno prichomu v desho inshih kordonah nizh za skasuvannya u yiyi skladi zalishilis peredani 1944 roku zi Stavropolskogo krayu do Groznenskoyi oblasti Naurskij i Shelkovskij rajoni z perevazhno rosijskim naselennyam ale pri comu yij ne bulo poverneno Primiskij rajon sho zalishivsya v Pivnichnij Osetiyi Plosha respubliki pislya vidnovlennya stanovila 19 300 km U serpni 1958 roku v Groznomu vidbulisya masovi zakoloti privodom dlya yakih sluguvalo vbivstvo na pobutovomu grunti 1973 roku pislya pogromiv u checheno inguskij stolici 15 18 sichnya uhvaleno postanovu CK KPRS Pro antigromadski nacionalistichni proyavi v m Groznomu V respubliku viyihala grupa pracivnikiv CK KPRS i Radi ministriv RRFSR Pislya povernennya grupi do Moskvi viddil propagandi CK KPRS ta viddil organizacijno partijnoyi roboti CK KPRS pidgotuvali specialnij zvit u yakomu zokrema jshlosya pro te sho nacionalistichno nalashtovani osobi pripuskalisya obraz pogroz huliganskih dij nasillya vidnosno gromadyan inshih nacionalnostej osoblivo rosiyan sho zmushuvalo ostannih viyizhdzhati za mezhi respubliki Yak priklad navoditsya Sunzhenskij rajon yakij za ostanni tri roki zalishili 9 tisyach rosiyan zokrema v pershomu kvartali 1973 roku 780 osib Prismerk Checheno Inguskoyi ARSR U listopadi 1990 roku Verhovna Rada Checheno Inguskoyi ARSR progolosila suverenitet a 24 travnya 1991 roku zgidno z popravkami do konstituciyi RRFSR avtonomna respublika stala nazivatisya Checheno Inguskoyu Radyanskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu popri te sho cya popravka ne vidpovidala chinnij Konstituciyi SRSR 8 chervnya 1991 roku z iniciativi Dudayeva v Groznomu zibralasya chastina delegativ Pershogo chechenskogo nacionalnogo z yizdu yaka progolosila sebe Zagalnonacionalnim kongresom chechenskogo narodu ZKChN Odrazu pislya cogo bulo progolosheno Chechensku Respubliku Nohchi cho Chechenska Respublika Ichkeriya a kerivnikiv Verhovnoyi Radi respubliki ogolosheno uzurpatorami Podiyi 19 21 serpnya 1991 roku stali katalizatorom socialno politichnogo vibuhu v Checheno Ingushetiyi 27 zhovtnya 1991 roku pid kontrolem pribichnikiv vikonkomu ZKChN provedeno vibori prezidenta ta parlamentu Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya Inguska Respublika zgodom perejmenovana v Respubliku Ingushetiya pislya rozpadu Checheno Inguskoyi ARSR vzyala kurs na loyalnist Rosiyi u toj chas yak Chechenska Respublika yaku v zhovtni 1991 roku ocholiv zgaduvanij Dzhohar Dudayev ogolosila pro vihid zi skladu Rosiyi j do pochatku Pershoyi chechenskoyi vijni v grudni 1994 roku koristuvalasya faktichnoyu nezalezhnistyu Konstituciya ChRI uhvalena parlamentom respubliki 2 bereznya 1992 roku skasovuvala chinnist konstituciyi ChIARSR 1978 roku 10 grudnya 1992 roku vneseno popravki do Checheno Ingushetiyu podileno na Ingusku respubliku ta Chechensku respubliku mezha mizh yakimi zalishilasya nezatverdzhenoyu navit doteper Popravki bulo opublikovano 29 grudnya 1992 roku v Rosijskij gazeti ros Rossijskoj gazete Administrativnij podilPislya peretvorennya Checheno Inguskoyi AO v Checheno Ingusku ARSR do skladu respubliki vhodilo 1 misto oblasnogo pidporyadkuvannya Groznij i 24 rajoni Pislya vidnovlennya Checheno Inguskoyi ARSR 9 sichnya 1957 roku do yiyi skladu vvijshli 2 mista respublikanskogo pidporyadkuvannya Groznij i Malgobek i 16 rajoniv Stanom na 1990 rik do skladu respubliki vhodili 3 mista respublikanskogo pidporyadkuvannya Groznij Gudermes Malgobek i 15 rajoniv Achhoj Martanovskij s Achhoj Martan Vedenskij s Vedeno Groznenskij m Groznij Gudermeskij m Gudermes Itum Kalinskij s Itum Kale Malgobeckij m Malgobek Nadterechnij s Znamenske Nazranovskij m Nazran Naurskij stanicya Naurska Nozhaj Yurtovskij s Nozhaj Yurt Sunzhenskij stanicya Ordzhonikidzevska Urus Martanovskij m Urus Martan Shalinskij m Shali Shatojskij s Shatoj Shelkovskij stanicya ShelkovskaNaselennyaDinamika chiselnosti naselennya respubliki Rik Naselennya osib Dzherelo1939 697 009 Perepis naselennya SRSR 1939 roku1959 710 424 Perepis naselennya SRSR 1959 roku1970 1 064 471 Perepis naselennya SRSR 1970 roku1979 1 153 450 Perepis naselennya SRSR 1979 roku1989 1 275 513 Perepis naselennya SRSR 1989 roku Nacionalnij sklad Checheno Inguskoyi ARSR Narod 1959 tis osib 1970 tis osib 1979 tis osib 1989 tis osibchechenci 244 0 34 3 508 9 47 8 611 4 52 9 734 5 57 8 rosiyani 348 3 49 0 367 0 34 5 336 0 29 1 293 8 23 1 ingushi 48 3 6 8 113 7 12 0 134 7 11 7 163 8 12 9 virmeni 13 2 1 9 14 5 1 4 14 6 1 3 14 8 1 2 ukrayinci 13 7 1 9 12 7 1 2 12 0 1 0 Div takozhIstoriya ChechniPrimitkiVsesoyuznij perepis naselennya 1989 r Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Checheno Inguska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Groznenskij miting 1973 r Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Zakon RRFSR vid 24 travnya 1991 r Pro zmini ta dopovnennya do Konstituciyi Osnovnogo Zakonu RRFSR 23 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Zakon RF vid 10 grudnya 1992 r N 4071 I Pro vnesennya zmin do statti 71 Konstituciyi Osnovnogo Zakonu Rosijskoyi Federaciyi Rosiyi 23 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Zakon RF Pro vnesennya zmin do statti 71 Konstituciyi Osnovnogo Zakonu Rosijskoyi Federaciyi Rosiyi 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Usesvitnij istorichnij proekt Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1939 r Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1959 r Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1970 r Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1979 r Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 18 lipnya 2011 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1959 roku Nacionalnij sklad naselennya 17 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1970 roku Nacionalnij sklad naselennya 18 travnya 2012 u Wayback Machine ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1979 roku Nacionalnij sklad naselennya 18 travnya 2012 u Wayback Machine ros Posilannya 1 12 bereznya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ