Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німе́цька мо́ва (Deutsch, die deutsche Sprache) — германська мова індоєвропейської мовної сім'ї. Державна мова у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
| Німецька мова | |
|---|---|
| Deutsch, deutsche Sprache | |
 Розповсюдження німецької мови | |
| Поширена в | Австрія, Бельгія, Італія (Південний Тіроль), Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Франція (Гранд-Ест), Данія (Північний Шлезвіг), Намібія, ПАР, Чилі. |
| Регіон | Центральна та Західна Європа |
| Носії | (перша мова) 120 млн (друга мова) 22 млн |
| Місце | 9 |
| Писемність | німецька абетка і латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Державна |  Австрія Бельгія Ліхтенштейн Люксембург Німеччина Швейцарія Європейський Союз |
| Офіційна | (на регіональному рівні): Данія Італія Польща |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | de |
| ISO 639-2 | ger (B) / deu (T) |
| ISO 639-3 | deu |
| SIL | GER |
Одна з офіційних мов ЄС. Рідна мова німців та німецьких етнічних меншин світу. Має понад 120 мільйонів носіїв. Близька до нідерландської, данської, шведської, норвезької, англійської, фризької та ісландської мов. Використовує на письмі німецьку абетку на основі латинської.
Головна мова філософії і науки в XIX — першій половині XX ст., через що її переносно називають мовою Гете, Канта, Гегеля. Одна з найбільш популярних європейських мов нарівні з англійською, іспанською, італійською та французькою. Нею написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів.
Назва
- нім. Deutsch (або deutsche Sprache)
- австро-баварська Deitsch
- (алеманська) Dütsch і Deitsch
- нижньонімецька Düütsch
- нижньосаксонська Duuts
- ріпуарська Dütsch
- фризька Dútsk
- західнофризька Düütsk
- люксембурзька Däitsch
- лімбурзька Duits
Поширення і статус
Як офіційна головна мова
- Німеччина (близько 81 млн носіїв)
- Австрія (7,5 млн носіїв)
- Ліхтенштейн
Як одна з офіційних мов
- Бельгія (поряд з французькою та нідерландською)
- Італія (на рівні регіону Південний Тіроль, поряд з італійською; близько 300 тис. носіїв)
- Люксембург (близько 300 тис. носіїв; використовується нарівні з люксембурзькою та французькою)
- Швейцарія (75 % німецька, 4—6 млн носіїв, використовується нарівні з французькою, італійською та ретороманською)
Як мова національних меншин
- Бразилія — 1 900 000
- США — 1 483 100
- Франція — 1 200 000
- Росія: Європейська частина — 75 000, Сибір — 767 300
- Казахстан — 358 000
- Аргентина — 300 000
- Парагвай — 200 000
- Польща — 173 000
- Австралія — 150 000
- Чилі — 150 000
- Угорщина — 145 000
- Канада — 128 350
- Румунія — 70 000
- Чехія — 50 000
- Нідерланди — 47 775
- Україна — 38 000
- Намібія — 30 000
- Данія — 20 000
- Словаччина — 12 000
- Хорватія — 11 000
- Молдова — 7300
- Латвія — 3780
- Естонія — 3460
- Литва — 2060
Варіанти мови
Діалекти
Усі німецькі діалекти належать до західногерманського діалектного континууму, до якого входить також нідерландська мова. На території сучасних Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембурга, Ліхтенштейна, Італії і Нідерландів вирізняють три великі групи діалектів: нижньонімецькі (Niederdeutsch), середньонімецькі (Mitteldeutsch) і південнонімецькі (Oberdeutsch), причому останні дві групи прийнято розглядати у складі верхньонімецьких діалектів, мовним кордоном яких на півночі є Бенратська межа. Окремі діалекти та мовні варіанти, що входять у кожну з цих груп, мають окрім географічних також мовні відмінності, що виникли під впливом багатьох чинників: культурних, географічних та історичних. Свої особливості у фонетиці і лексиці мають австрійський та швейцарський варіанти, для яких характерні інша артикуляція початкових p-, t-, k-, вживання в мові іноземних слів, австріцизмів і гельвецізмів та інші особливості, не характерні для німецької мови Німеччини.
Нижньонімецькі діалекти
Нижньонімецька група діалектів (Niederdeutsch, Plattdeutsch) поширена на півночі Німеччини і в східній частині Нідерландів. Ніжньофранкські діалекти зазвичай виділяють (як ) в окрему групу. У списку наведено всі великі діалекти цієї групи без розрізнення області їхнього поширення. Нижньосаксонські, які також називають західно-нижньонімецькими, і східно-нижньонімецькими діалектами, об'єднуються поняттям нижньонімецька мова. Західні діалекти цієї мови відрізняються від східних насамперед у історичному контексті, оскільки мови сходу певний час зазнавали потужного впливу слов'янських мов. Деякі діалекти східно-нижньонімецького простору перетинаються з .
- Нижньофранкський (Niederfränkisch)
- Голландський (Holländisch)
- ([de])
- ([de])
- Лімбургійська (Limburgisch)
- Зеландські (Seeländisch)
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
Середньонімецькі діалекти
Середньонімецька група діалектів поширена в середній частині Німеччини, причому область її розповсюдження являє собою вузьку смугу, що відокремлює нижньонімецький діалекти від південнонімецького. Середньонімецькі діалекти, як і північна група, діляться на дві частини — західну і східну. Західна здебільшого включає франкські діалекти, що тривають до південнонімецького простору. У східній частині переважають , що займають великі території на захід від лужицької діалектної групи.
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- [ru]
- ([de])
- [de]
- ([de], вкл.: [de], частково [de])
- Сілезький (Schlesisch)
- ([de])
Південнонімецькі діалекти
Південнонімецька група діалектів поширена в південній частині Німеччини, в Швейцарії та Австрії. Північна частина південнонімецького простору охоплена східно- і південнофранкськими діалектами, що належать до великої групи франкських діалектів, продовжуються на північно-заході до Нідерландів та Бельгії. Відповідно, західну і східну частину займають дві найбільші групи — алеманські і баварські діалекти
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- Алеманський / Швейцарський (Alemannisch / Schweizerdeutsch )
- Швабський (Schwäbisch)
- ([de])
- ([de])
- ([de])
- Баварський (Bairisch)
- (Nordbairisch)
- (Mittelbairisch)
- (Südbairisch)
Історія
Розвиток
Слово Deutsch утворено від давньогерманського thioda, thiodisk і означає «говорить мовою народу», «народний», на відміну від «говорить латиною». Латинське theodisce, утворене на його основі і що вперше з'явилося в доповіді нунція Грегора синоду в 786 році н. е., описувало народи, що не говорять латинською, зокрема німецькі (у тому числі і голландською мовою).
Сучасна літературна німецька мова (Hochdeutsche Sprache, або ) розвинулась на основі верхньо-(південно-) і середньонімецьких діалектів (докладніше див. ), які зазнали у VI—VIII століттях н. е. так званого другого пересування приголосних, поступово вона також чинила вплив на діалекти, які не зазнали цього процесу. Варто зауважити, що вживання прикметників hoch (нім. високий, верхній) і niedrig (nieder-) (нім. низький, нижній) в даному випадку описує географію мови, а не його якісну оцінку.
Середньовіччя послужило початком розвитку нової письмової та усної літературної німецької мови.
У 1521 Мартіном Лютером було перекладено на тоді ще не усталену новонімецьку письмову мову (Neuhochdeutsch) Новий, а в 1534 — Старий Заповіт, що, на (спірну) думку вчених, вплинуло на розвиток мови цілих поколінь, тому що вже в XIV столітті було помітно поступовий розвиток загальнорегіональної письмової німецької мови, яку також називають ранньою новою німецькою мовою (Frühneuhochdeutsch). Створення літературної письмової німецької мови було в основному завершено в XVII столітті.
На відміну від більшості європейських країн, літературна мова яких ґрунтується на діалекті столиці, німецька літературна мова є чимось «середнім» між середньо- і верхньонімецькими діалектами і вважається місцевою тільки в Ганновері. У північній частині Німеччини ця мова поширилася у сферах державного управління і шкільної освіти під час Реформації. В епоху розквіту Ганзи по всій північній Німеччині панували нижньонімецькі діалекти і нідерландська мова. З часом літературна німецька в північних регіонах Німеччини практично витіснила місцеві діалекти, які лише частково збереглися до сьогоднішнього часу. У центрі та на півдні Німеччини, де мова спочатку була більше схожа на літературну, населення зберегло свої діалекти.
Періоди історії німецької мови
- 750—1050: давньоверхньонімецька мова Althochdeutsch
- 1050—1350: Середньоверхньонімецька мова Mittelhochdeutsch
- 1350—1650: Frühneuhochdeutsch
- З 1650: , сучасна німецька мова Neuhochdeutsch
Перші словники
- Йоганн Крістоф Аделунґ випустив в 1781 перший великий словник.
- Брати Грімм у 1852 почали створення великого Словника німецької мови (Deutsches Wörterbuch), який був завершений лише в 1961.
Фонетика і фонологія
Німецька фонетика та фонологія — це насамперед фонетична і фонологічна системи літературної німецької мови, оскільки сама німецька мова неоднорідна, має декілька стандартних варіантів у залежності від країни поширення і багато , кожен з яких має свої власні фонетичні особливості.
Наприкінці XVIII століття еталонною німецькою вимовою вважалася саксонська, що пояснюється сильним впливом саксонських діячів мистецтва і науки на німецьку культуру. Уже в XIX столітті вимова, характерна для мови жителів північної Німеччини, істотно зміцнила свої позиції, що, з одного боку, було пов'язане з посиленням Пруссії і створенням під її егідою об'єднаної Німецької імперії, з другого — стандартами північнонімецької вимови, що вже зміцнилися в усному мовленні.
Ця вимова вперше було кодифікована в «Сценічній вимові» (Deutschen Bühnenaussprache) в 1898 році. Сучасні орфоепічні словники загалом лише з невеликими відхиленнями відповідають нормам, встановленим Зібсом. Так, наприклад, сучасна вимова звука [r] вже не відповідає фонемі /r/. Сьогодні визнаними нормами вимови вважаються норми Конрада Дудена, які були наведені в його «Орфоепічному словнику» (Duden-Aussprachewörterbuch), що розкриває всі основні правила фонетики і фонології, але водночас не завжди відображає сучасний стан німецької вимови. Причиною цих невідповідностей є зміна в мові німців, пов'язана з низкою факторів, серед яких чільне місце займає вплив сучасної західної культури. Проте норми літературної німецької мови та її фонетики і фонології продовжують викладатися в німецьких школах та вищих навчальних закладах.
Система голосних і приголосних звуків
Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють 16 голосних, 3 дифтонги, 22 приголосні і 3 африкати (звукосполучення [kv] та [ks] часто розглядають як африкати, проте в МФА вони не враховуються). Крім стандартного набору звуків, у німецькій можуть бути використані також звуки [ʌ] (Dublin), [æ] (Canberra), [ɜ:] (New Jersey), [ɔ:] (Hall), [ɶ:] (Chef d'ɶuvre), [w] (Waterproof), [θ] (Commonwealth), [ð] (Ciudad Trujillo), [ʤ] (Gin), які використовуються переважно в словах іноземного походження.
У залежності від положення язика німецькі голосні поділяються на голосні переднього (i, e, ä, ö, ü) і заднього ряду (a, o, u). Вони бувають довгими і короткими, причому 8 голосних літер дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов'язується з якістю складу, який вони утворюють. Тож розрізняють відкриті (що закінчуються на голосний або складаються з одного голосного) і закриті склади (що закінчуються на одну або кілька приголосних). Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на глухі, дзвінкі (проривні та щілинні) і сонорні (звучні). Африкатом називають злиту вимову двох приголосних.
Наголос
Словесний наголос у німецькій мові носить фіксований характер і майже не змінює свого положення в слові. У кореневих словах наголос падає, як правило, на перший склад, у словах з префіксами наголос падає або на префікс, або на корінь. Тож виділяють наголошені (un-, ur-, ab-, auf-, aus-, bei-, ein-, mit-, nach-, vor-, zu-) і ненаголошені префікси (be-, ge-, ent-, emp-, er-, miss-, ver-, zer-), які ще називають напівпрефіксами і префіксами (наголошеність є однією з причин протиставлення цих афіксів). Більшість німецьких суфіксів ненаголошені, проте існує ціла група наголошених суфіксів (-ist, -ent, -ant, -ee, -eur, -ion, -tät, -ur, -at, -it, -ot, -et). У складних словах наголос буває головним (зазвичай падає на перший компонент слова) і другорядним. Другорядний наголос зазвичай падає на другий компонент (наприклад, як у слові Zeít-verschiébung), проте існують і винятки (наприклад, як у слові Jáhr-húndert), а в абревіатурах наголос часто падає на останню літеру (die BRD [be:’ɛr’de:]).
Наголос у реченні падає на смислові слова, тобто службові слова є ненаголошеними. Наголос, рух тону, темп і паузи в сукупності утворюють інтонацію. Головний наголос у всій фразі називається фразовим наголосом, для якого характерні зниження або підвищення тону: Was "machen Sie?. Логічний наголос вказує на слово, яке мовець хоче логічно виділити: "Er kommt heute — Er "kommt heute.
Граматика
Морфологія
За своєю морфологічною структурою німецька мова є флективно-аналітичною. Флективність та переважають у мові і утворюють домінанту його морфологічного ладу.
- Флективність
Дієслово в німецькій мові відмінюється синтетично в теперішньому () і минулому часі (); синтетично відмінюється і прикметник, виступаючи в атрибутивній функції; прикметники також мають закінчення і відмінюються за відмінками. Практично всі займенники відмінюються синтетично, проте зустрічаються і суплетивні форми (особливо у особових займенників): ich — meiner — mir; er — ihm; wir — uns. Стосовно відмінювання іменників спостерігається досить своєрідна ситуація: іменники, залежно від приналежності до тої чи тої відміни (в німецькій їх чотири), відмінюються або флективно-аналітично, тобто за відмінками відмінюється не тільки іменник, але й артикль (сильне, слабке і змішане відмінювання), або тільки аналітично, коли змінюється тільки артикль, тоді як іменник залишається у всіх відмінках незмінним (жіноче відмінювання). Тільки порядкові числівники змінюються за відмінками і мають ті самі закінчення, що й прикметники.
- Аналітизм
Аналітично утворюються в німецькій мові:
- Чотири з шести дієслівних часових форм як в дійсного, так і умовного способу (, , , );
- Всі часові форми пасивного стану;
- Умовний спосіб (Konditionalis I і Konditionalis II);
- Артикль + іменник є також аналітичним явищем, оскільки носієм є іменник, а виразником його граматичних категорій (рід, число, відмінок) — артикль.
- Інкорпорація
Інкорпорація хоча й не є домінуючим морфологічним типом німецької мови, але зустрічається в ній доволі часто. Прикладом інкорпорації в німецькій мові є:
- Всі складні слова: Damenschuhabsatz — каблук жіночих черевиків.
- Злиття прийменників з артиклями: im (in + dem), ins (in + das), zum (zu + dem), zur (zu + der), vom (von + dem), am (an + dem), ums (um + das) тощо.
- Інтерпозиція частки zu між префіксом і коренем дієслова: Wir haben keine Zeit, unsere Freunde anzurufen.
- Аглютинація
зустрічається в німецькій мові досить рідко. Приклад аглютинації: der Bär — die Bärin — die Bärinnen. Суфікс -in (-inn) передає лише жіночий рід, а суфіксом -en виражається тільки множина.
Артикль
— це службове слово, яке вказує на рід, число і відмінок іменника (тому його ще називають родовим словом). Розрізняють означені (der, die, das, die) і (ein, eine, ein, множини у неозначеного артикля немає). Вони можуть відмінюватися як (dieser, jener), (mein, dein, sein), питальні (welcher?, was für ein …?) і неозначені (jeder, mancher) займенники, заперечний займенник kein, а також займенники, що вживаються тільки у множині (alle, viele, einige, mehrere).
| Відмінок | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина |
|---|---|---|---|---|
| Nominativ | der (ein) | die (eine) | das (ein) | die |
| Genitiv | des (eines) | der (einer) | des (eines) | der |
| Dativ | dem (einem) | der (einer) | dem (einem) | den |
| Akkusativ | den (einen) | die (eine) | das (ein) | die |
Неозначений артикль найчастіше виступає перед іменниками, які згадуються вперше або мало відомі. Означений артикль вживається, якщо предмет вже був згаданий, а також при наявності узгодження (іменник у формі родового відмінка, , прикметник в Superlativ). Артикль може опускатися у випадках, якщо перед іменником стоїть займенник або кількісний числівник, якщо іменник — назва країни (винятки: die Ukraine — Україна, die USA — США) або міста (середній рід), абстрактне поняття чи воно позначає речовину в невідомій кількості.
Іменник
в однині мають чотири типи відмінювання: сильне для чоловічого і середнього роду, слабке — для чоловічого роду, жіноче — для жіночого роду і змішане — для деяких іменників чоловічого та середнього роду. Власні назви мають закінчення -s тільки в родовому відмінку.
| Відмінок | Сильна відміна | Слабка відміна | Жіноча відміна | Змішана відміна |
|---|---|---|---|---|
| Nominativ | der Berg | der Mensch | die Frau | der Name |
| Genitiv | des Berg(e)s | des Menschen | der Frau | des Namens |
| Dativ | dem Berg | dem Menschen | der Frau | dem Namen |
| Akkusativ | den Berg | den Menschen | die Frau | den Namen |
Множина іменників утворюється за п'ятьма типами (1 тип — суфікс -e; 2 тип — суфікс - (e) n (завжди без умлаута); 3 тип — суфікс -er (по можливості з умлаутом); 4 тип — без суфікса (з умлаутом і без); 5 тип — суфікс -s (для скорочених і складноскорочених слів, а також запозичень; без умлаута).
| Тип | Число | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід |
|---|---|---|---|---|
| I | Однина — множина | der Platz — die Plätze | die Stadt — die Städte | das Jahr — die Jahre |
| II | Однина — множина | der Junge — die Jungen | die Uhr — die Uhren | das Bett — die Betten |
| III | Однина — множина | der Mann — die Männer | das Bild — die Bilder | |
| IV | Однина — множина | der Vogel — die Vögel | die Tochter — die Töchter | das Gebäude — die Gebäude |
| V | Однина — множина | der Park — die Parks | die Mutti — die Muttis | das Hotel — die Hotels |
У множині всі іменники відмінюються однаково. У давальному відмінку до форми множини додається -n, якщо ця форма ще не має такого закінчення (або закінчення -s) в називному відмінку.
| Відмінок | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід |
|---|---|---|---|
| Nominativ | die Männer | die Frauen | die Kinos |
| Genitiv | der Männer | der Frauen | der Kinos |
| Dativ | den Männern | den Frauen | den Kinos |
| Akkusativ | die Männer | die Frauen | die Kinos |
Прикметник
змінюються лише тоді, коли виступають як означення до іменників. Вони мають три типи відмінювання:
- Слабкий тип — прикметник стоїть після означеного артикля або займенників dieser, jener, jeder, welcher; він має закінчення -en у всіх відмінках однини, крім називного; знахідний відмінок для жіночого і середнього роду має закінчення -e, а в множині всіх відмінків має -en;
- Сильний тип — перед прикметником немає означальника, означеного артикля, за винятком родового відмінка чоловічого та середнього роду в однині, де використовується слабке закінчення -en;
- Змішаний тип — прикметник стоїть після неозначеного артикля, присвійного займенника або заперечного займенника kein; сильні закінчення для називного і знахідного відмінка, слабкі — для родового і давального.
Німецькі прикметники і прислівники можуть змінюватися за ступенями порівняння. Як і в українській, існує три ступені порівняння:
- Позитивний (Positiv) — звичайний прикметник або прислівник;
- Вищий (Komparativ) — до прикметника або прислівника додається суфікс -er, і коренева голосна a, o або u приймає умлаут;
- Найвищий (Superlativ) — додається суфікс -est, і коренева голосна приймає умлаут; прикметники й прислівники в найвищому ступені завжди супроводжуються означеним артиклем або артикульованим прийменником am.
Деякі прикметники й прислівники утворюють ступені порівняння не за правилами: hoch — höher — höchste, gut — besser — beste.
Займенник
можуть замінювати іменники там, де це необхідно. До них належать (ich, du, er, sie, es, wir, ihr, sie, Sie), питальні (wer?, was?), неозначені (man, etwas, jemand, alle, alles, viele, einige) і заперечні займенники (nichts, niemand), а також безособовий займенник es і займенникові прислівники. Всі інші займенники супроводжують іменники. Питальні та особові займенники відмінюються за трьома відмінками, оскільки форми родового відмінка перейшли в розряд присвійних.
Присвійні займенники відповідають на питання wessen? (Чий?, Чия?, Чиє?, Чиї?). Вони відповідають особовим займенникам у родовому відмінку: mein, dein, sein, ihr, sein, unser, ihr, sie, Sie. Кожний присвійний займенник узгоджується в роді, числі й відмінку з іменником, з яким він пов'язаний. В однині він відмінюється як неозначений артикль, а в множині як означений.
Неозначено-особовий займенник man вживається, коли особа лише мається на увазі, він не перекладається українською мовою. Вся конструкція перекладається як безособове речення. Дуже часто цей займенник вживається з модальними дієсловами (man kann, man darf і т. д.). Безособовий займенник es вживається як підмет у поєднанні з безособовим дієсловом (Es regnet. Es ist Sonntag. Wie geht es Ihnen? Ist es etwas passiert?). Займенникові прислівники служать для позначення неживих предметів. Вони бувають вказівними (утворюються з вказівного прислівника da і відповідного прийменника: dabei, dafür, damit, darüber, dazu тощо) і питальними (питальний прислівник wo і прийменник: wobei, wofür, womit, worüber, wozu). Питання про іменники-назви істот утворюють інакше. Для них використовується поєднання прийменника і питального займенника wer у відповідному відмінку (Um wen geht es?).
Числівник
поділяються на (eins, zwei, drei, vier, fünf, sechs і т. д.) та порядкові (erste, zweite, dritte, vierte, fünfte, sechste). Субстантивовані числівники, що виконують часто функцію підмета, не завжди вважаються числівниками.
Перші відповідають на питання «скільки?» і можуть бути простими (1—12, 100, 1000), складними (13—19; утворюються від одиниць і числа zehn) і похідними. Кількісні числівники від 20 до 99 утворюються поєднанням в одне слово назви числівника першого порядку, прийменника und і числівника другого порядку (наприклад, 35 — fünfunddreißig). Утворення числівників сотень і тисяч відбувається через поєднання в одне слово кількості тисяч, потім сотні, потім вказівки складової частини числівника, відповідного числівника другого або першого порядку. Числівники, починаючи з мільйона і більше, пишуться окремо із зазначенням їхньої кількості на початку складеного числівника (наприклад, 1364819 — eine Million dreihundertvierundsechzigtausendachthundertneunzehn).
Порядкові числівники відповідають на питання «який?» і поділяються на дві групи: до 19 (до відповідного кількісного числівника додаються суфікс -t- і закінчення, наприклад, fünfte — п'ята) і від 20 і далі (до відповідного кількісного числівника додають суфікс -st- і закінчення; einundzwanzigste — двадцять перша).
Для утворення числівника, що виражає дріб, до кількісного числівника потрібно додати суфікс -tel (1/4 — Viertel, 3/5 — drei Fünftel). Десятковий дріб читається з комою (0,348 — Null Komma dreihundertachtundvierzig).
Прийменник
Німецькі прийменники вживаються перед іменниками і , таким чином визначаючи їхній відмінок. Виділяють три групи прийменників, які керуються відповідно давальним (mit, aus, nach, zu, bei, von, außer, seit, gegenüber), знахідним (für, gegen, durch, ohne, um, bis, entlang) або родовим відмінками (während, trotz, wegen, (an) statt, unweit).
Подвійному керуванню підпорядковані прийменники in, an, auf, vor, hinter, über, unter, neben, zwischen, які можуть вживатися з знахідному і давальному відмінках. При цьому враховується, яке значення в реченні має присудок. Наприклад: Sie hängt ein Bild über die Couch (Akk.) — Das Bild hängt über der Couch (Dat.). В даному випадку важливо, яке питання слід ставити до прийменника — wohin? або wo?.
Дієслово
мають п'ять основних категорій: (1-е, 2-е, 3-е), число (однина і множина), час (минулий, та майбутній), (активний та пасивний) і (дійсний, наказовий та умовний). Крім особово-часових форм у дієслова є також неособові форми: , , та . Залежно від особливостей формоутворення розрізняють слабкі, сильні й неправильні дієслова. У залежності від керування розрізняють перехідні, що вживаються лише з додатком у Akkusativ, і неперехідні дієслова, які додатків не мають. Дієслова можуть бути зворотніми (позначають дію, спрямовану на дійову особу), а також модальними (дієслова dürfen, können, mögen, müssen, sollen, wollen і дієслово lassen, яке часто до модальних не відносять).
У німецькій мові шість часів:
- Präsens — простий теперішній час, який утворюється від інфінітивного кореня дієслова з допомогою особового закінчення. Наприклад: Ich schreibe einen Brief.
- Präteritum — простий минулий час, що складається з одного смислового дієслова. Утворюється від основи другої (претерітної) форми дієслова за допомогою особового закінчення. Наприклад: Ich machte schon die Tür auf. Особові закінчення у дієслів у цьому часі близькі до Präsens, за винятком першої та третьої особи однини.
- Perfekt — складний минулий час. Складається зі смислового дієслова в Partizip II і haben або sein в Präsens. Наприклад: Ich habe die Geschichte erzählt; Ich bin zu schnell gefahren. Допоміжні дієслова відмінюються, а їхній вибір залежить від лексичного значення смислового дієслова.
- Plusquamperfekt — складний минулий час, що складається зі смислового дієслова в Partizip II і допоміжного дієслова haben або sein у формі Präteritum. Наприклад: Er hatte den Regenschirm nicht genommen.
- Futur I — складний майбутній час, що складається зі смислового дієслова в Infinitiv I і допоміжного дієслова werden. Наприклад: Ich werde um jeden Preis kommen.
- Futur II — складний майбутній час, що складається зі смислового дієслова в Infinitiv II і допоміжного дієслова werden. Наприклад: Morgen um neun Uhr abend werde ich gekommen sein.
| Präsens Aktiv | Präteritum Aktiv | Perfekt Aktiv | Plusquamperfekt Aktiv | Futur I Aktiv |
|---|---|---|---|---|
| ich mache | ich machte | ich habe gemacht | ich hatte gemacht | ich werde machen |
| du machst | du machtest | du hast gemacht | du hattest gemacht | du wirst machen |
| er (sie, es) macht | er (sie, es) machte | er (sie, es) hat gemacht | er (sie, es) hatte gemacht | er (sie, es) wird machen |
| wir machen | wir machten | wir haben gemacht | wir hatten gemacht | wir werden machen |
| ihr macht | ihr machtet | ihr habt gemacht | ihr hattet gemacht | ihr werdet machen |
| sie (Sie) machen | sie (Sie) machten | sie (Sie) haben gemacht | sie (Sie) hatten gemacht | sie (Sie) werden machen |
Стан дієслова залежить від характеру підмета. Він може бути активним (Aktiv — дія виходить від підмета) і пасивним (Passiv — дія спрямована на себе). У пасивному стані є всі ті самі часові форми, що й у активному. Вони утворюються за однією схемою. Präsens Passiv утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden в Präsens і смислового дієслова в Partizip II. Präteritum Passiv — werden в Präteritum і Partizip II. Perfekt і Plusquamperfekt Passiv — werden у відповідній формі (особлива форма worden) і Partizip II. Futur Passiv — werden в Futur і Partizip II.
| Präsens Passiv | Präteritum Passiv | Perfekt Passiv | Plusquamperfekt Passiv | Futur I Passiv |
|---|---|---|---|---|
| ich werde gefragt | ich wurde gefragt | ich bin gefragt worden | ich war gefragt worden | ich werde gefragt werden |
| du wirst gefragt | du wurdest gefragt | du bist gefragt worden | du warst gefragt worden | du wirst gefragt werden |
| er (sie, es) wird gefragt | er (sie, es) wurde gefragt | er (sie, es) ist gefragt worden | er (sie, es) war gefragt worden | er (sie, es) wird gefragt werden |
| wir werden gefragt | wir wurden gefragt | wir sind gefragt worden | wir waren gefragt worden | wir werden gefragt werden |
| ihr werdet gefragt | ihr wurdet gefragt | ihr seid gefragt worden | ihr wart gefragt worden | ihr werdet gefragt werden |
| sie (Sie) werden gefragt | sie (Sie) wurden gefragt | sie (Sie) sind gefragt worden | sie (Sie) waren gefragt worden | sie (Sie) werden gefragt werden |
Статив (пасив стану, або короткий пасив) передає вже не процес дії, а його результат. Він утворюється за допомогою допоміжного дієслова sein у відповідній формі та Partizip II перехідного смислового дієслова.
Умовний спосіб (Konjunktiv — висловлює бажання або можливість) має ті самі часові форми, що й дійсний (Indikativ). Präsens Konjunktiv утворюється за допомогою інфінітивної основи, суфікса -e та особового закінчення, але коренева голосна при цьому залишається незмінною. В 1-ій та 3-ій особі однини суфікс і особове закінчення зливаються, що не допускає подвоєння приголосних. Форми Präteritum Konjunktiv слабких дієслів збігаються з формами претерита дійсного способу. Форми претерита кон'юнктива сильних дієслів утворюються з основи дієслова в Претериті дійсного способу за допомогою суфікса -e і особових закінчень претерита. Кореневі голосні a, o, u отримують умлаут. Існує також цілий ряд дієслів, Präteritum Konjunktiv яких не підпорядковується загальним правилам: це неправильні дієслова sein (wäre), tun (täte), gehen (ginge), stehen (stände); неправильні дієслова haben (hätte), werden (würde), bringen (brächte); претерито-презентні дієслова (крім sollen і wollen): dürfte, könnte, möchte, müsste, wüsste). Perfekt Konjunktiv утворюється за допомогою допоміжних дієслів haben або sein, які стоять в Präsens Konjunktiv, і смислового дієслова в Partizip II. Plusquamperfekt Konjunktiv утворюється за допомогою тих самих допоміжних дієслів в Präsens Konjunktiv та смислового дієслова в Partizip II. Futurum I і Futurum II Konjunktiv утворюються за допомогою допоміжного дієслова werden в Präsens Konjunktiv та смислового дієслова відповідно в Infinitiv I та Infinitiv II. Крім цих форм є ще дві, що не мають аналогів українською мовою. Це Konditionalis I і Konditionalis II. Вони утворюються за допомогою допоміжного дієслова werden у Präteritum Konjunktiv і смислового дієслова в Infinitiv I і Infinitiv II.
Наказовий спосіб (Imperativ) має чотири форми: 2-а особа однини (arbeite, nimm), 1-а особа множини (arbeiten wir / wollen wir arbeiten, nehmen wir / wollen wir nehmen), 2-а особа множини (arbeitet, nehmt) та ввічлива форма (arbeiten Sie, nehmen Sie). Також наказовий спосіб можна утворити за допомогою інфінітива (Nicht aus dem Fenster lehnen!) або Partizip II (Hiergeblieben!). Наказовість в німецькій можуть висловлювати деякі граматичні конструкції (наприклад, haben/sein + zu + Infinitiv, модальне дієслово + Infinitiv).
Інфінітив (Infinitiv) і прислівник (Partizip) беруть участь у творенні різних граматичних конструкцій і часових форм.
Інфінітив утворює інфінітивні групи й конструкції з прийменником zu (інфінітивні групи типу um zu, ohne zu, (an) statt zu; конструкція haben/sein + zu + Infinitiv) і без нього (з модальними дієсловами, дієсловами руху та іншими дієсловами-винятками). Інфінітив відіграє різні синтаксичні ролі: підмет (Es ist eine Vergnügen, zu reiten), присудок (Vielleicht haben Sie die Absicht, auch unsere Vororte mit ihren schönen Palästen und Parks zu besuchen), (Marion war von Herzen froh (darüber), in diesem schrecklichen halbzerstörten Haus nicht allein zu sein) і (Er fährt nach Moskau, um seine Eltern zu besuchen).
Німецький дієприкметник буває двох видів: Partizip I (основа дієслова в Präsens і суфікс — (e) nd) і Partizip II (основа дієслова, перфікс ge- і суфікс — (e) t (для слабких дієслів) або -en (для сильних дієслів)). Перший дієприкметник часто виступає в ролі означення до іменника (Das zu lesende Buch) і обставини (Aus dem Kino zurückgehend, besprachen die Leute den Film). Другий дієприкметник вживається при утворенні складних часових форм Perfekt і Plusquamperfekt (Mein Freund hat das Institut absolviert), у всіх часових формах пасивного стану (Der Text wird / wurde nacherzählt, nachdem er zweimal vorgelesen worden ist / worden war) і як означення до іменника в причетних групах (Die von mir gekaufte Zeitung liegt auf dem Tisch).
Синтаксис
Німецькі речення бувають простими та складними. Просте речення зазвичай складається з двох слів — підмета і присудка (непоширене речення), проте може включати і другорядні члени речення (поширене речення). Складні речення складаються з двох або кількох простих речень. Відповідно, вони бувають складносурядними (безсполучникові та сполучникові), які складаються з двох незалежних речень, і складнопідрядними, які складаються з головного і одного або декількох ).
Зв'язок в складносурядному реченні здійснюється за допомогою сурядних сполучників und, aber, oder, denn, deshalb, darum, doch, dann, so, also, а також за допомогою парних сполучників bald … bald, nicht nur … sondern auch, sowohl … als auch, entweder … oder. Підрядне речення в складі складнопідрядного вводиться за допомогою підрядних сполучників (dass, wenn, als, weil), відносних займенників (der, die, das, die), питальних займенників (wer, was, welcher), прислівників (wo, wann), питальних займенникових прислівників (woran, wovon, worüber) тощо.. Їхній вибір залежить від виду підрядного речення. Ці речення бувають: додатковими, означальними, обставинними (місця, часу, способу дії, порівняння, ступеня, наслідку, причини, цілі, умови та поступки) і приєднувальними.
Порядок слів у німецькому реченні безпосередньо залежить від його характеру. У простому реченні розрізняють прямий і зворотний порядок слів. В першому випадку мається на увазі, що всі члени речення займають лише свої чітко встановлені позиції: спершу підмет, потім присудок і другорядні члени речення. Наприклад, Der Lehrer kommt bald. При зворотному порядку слів відбувається інверсія: Bald kommt der Lehrer. При складеному або складному присудку змінна частина стає на своє місце, а незмінна переходить в кінець речення: Ich stimme zu.
У питальних речень без питального слова присудок стає на перше місце в реченні: Hat er das gemacht?. У питальних речень з питальним словом (Wer?, Was?, Wann?, Wo?, Wohin?, Woher?, Wie?, Warum?, Wozu? та ін.) на першому місці стоїть саме питальне слово, а присудок йде за ним: Was hat er gemacht?.
У заперечних реченнях найчастіше зустрічається заперечна частка nicht, яка зазвичай використовується перед заперечуваним словом: Nicht alle verstehen das. Однак якщо заперечується присудок, то частка опиняється в кінці речення перед незмінною частиною: Das weiß ich nicht. Якщо заперечується іменник, то перед ним ставиться заперечний займенник kein, який заміщає невизначений артикль і узгоджується з іменником в роді, числі і відмінку: Ich habe keine Zeit. Подвійного заперечення в німецькій мові немає, тобто конструкції «нічого/ніколи не …» передається тільки одним запереченням (у цьому випадку словами nichts (ніщо) або niemand (ніхто)).
Лексика
До питомих слів німецької мови відносяться лексеми, які зустрічалися ще в прагерманській мові, з різних діалектів якої виникли сучасні германські мови, в тому числі й німецька. Велика кількість цих слів була успадкована прагерманською мовою з праіндоєвропейської мови. До питомих німецьких слів відносяться, наприклад, такі, як zwei, Zaun, hundert, Liebe, Zahn або Vieh — найчастотніші лексеми, що зазнали невеликих змін.
Запозичені та іноземні слова проникли в лексичну систему німецької мови з інших індоєвропейських мов, що пояснюється історичними зв'язками, а також територіальними змінами держав, де німецька мова використовувалася офіційно. Серед інших причин можна виділити схожість деяких структур цих мов, що дозволяло запозиченням простіше проникати в німецьку мову.
Іноземні слова можуть зберігати свої первісні вимову і орфографію. Прикладами запозичень з латинської мови є: Finale (лат. fīnis), Wein (лат. vīnum), Straße (лат. sternere), Prozess (лат. cēdere), Schrift (лат. scrībere). З давньогрецької були запозичені: Meter (дав.-гр. μετρώ), Thron (дав.-гр. θρόνος), Biologie (дав.-гр. βίος), Theologie (дав.-гр. θεός), Mathematik (дав.-гр. μαθηματικός), Historie (дав.-гр. ἱστορία), Chronometer (дав.-гр. χρόνος), Demokratie (дав.-гр. δῆμος), Arithmetik (дав.-гр. ἀριθμός). Деякі запозичення потрапили в німецьку мову з івриту, наприклад: Duft (від івр. טוֹב — добре) або Pleite (від івр. פלטה — втеча).
З італійської мови прийшли слова Bank, Bilanz, Melone; з французької походять Garderobe, Toilette, Pissoir. У свій час великий вплиив мала арабська мова, з якої прийшли такі слова, як Matratze (араб. مطرح), Elixir (араб. الإكسير), Arsenal (араб. دار الصناعة), Ziffer (араб. صفر) та інші..
Словотвір
Словотвір німецької мови розвивався дуже динамічно. Велика кількість елементів слів, як власне німецьких, так і запозичених, дозволяє «конструювати» найрізноманітніші слова. В 1999 році парламент німецької землі Мекленбург — Передня Померанія розглянув проєкт закону під назвою «Rinderkennzeichnungs-und Rindfleischetikettierungsüberwachungsaufgabenübertragungsgesetz» («Закон про передачу обов'язків контролю маркування яловичини»). Це слово офіційно є найдовшим у німецькій мові (63 літери, 7 частин). У Німецькій вікіпедії наводяться посилання на слово з 79 літер, створене за правилами німецького словотвору — [de] («Товариство службовців молодшої ланки органу з нагляду за будівництвом при головному управлінні електричного обслуговування дунайського пароплавства»). В останньому слові за новими правилами правопису слід додати ще одну літеру (… schifffahrt …). Подібних складних слів в німецькій мові дуже багато.
Місце німецького словотворення в системі мови досі до кінця не визначене. Зазвичай воно розглядається в рамках лексикології або граматики, однак, будучи пов'язаним і з граматикою, і з лексикою, словотвір має власні, тільки йому притаманні риси. Словотвір може розглядатися як з діахронного, так і з синхронного погляду.
Німецький словотвір виділяє прості, та складні слова. є класифікацію цих слів і включають вісім рівнів: модель кореневих слів, модель безафіксного словотвору, префіксальна, суфіксальна, префіксально-суфіксальна, модель основ з напівпрефіксами і напівсуфіксами та означальний словотвір.
Німецька абетка
У німецькому алфавіті використовуються 26 пар латинських літер (малі та великі); літери, які позначають умлаутовані звуки (ä, ö, ü) та лігатуру ß (есцет) до складу алфавіту не входять. При алфавітному сортуванні ä, ö, ü як правило не розрізняються з відповідно a, o, u, за винятком слів, що відрізняються тільки умлаутом, — в цьому випадку слово з умлаутом йде пізніше; ß прирівнюється до поєднання ss. Часом умлаутовані літери ä, ö, ü прирівнюються до ae, oe, ue. При перерахуванні німецьких літер літери ä, ö, ü стоять не поруч з відповідними літерами a, o та u, а в кінці списку. Зазвичай у словниках німецькі слова розташовуються без урахування умлаута.
| літера | назва | літера | назва | літера | назва | літера | назва | літера | назва | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A a | а | F f | еф | L l | ель | Q q | ку | (Ü ü) | у-умлаут | ||||
| (Ä ä) | а-умлаут | G g | ґе | M m | ем | R r | ер | V v | фау | ||||
| B b | бе | H h | ха | N n | ен | S s | ес | W w | ве | ||||
| C c | це | I i | і | O o | о | (ß) | есцет (ss) | X x | ікс | ||||
| D d | де | J j | йот | (Ö ö) | о-умлаут | T t | те | Y y | іпсилон | ||||
| E e | е | K k | ка | P p | пе | U u | у | Z z | цет |
До використання латиниці в німецькій мові для письма застосовувалися руни, які після християнізації німецьких земель повністю вийшли з ужитку. До початку XX століття офіційно використовувався готичний шрифт (зокрема і в словниках, що видавалися в інших країнах). Існував також особливий та фрактура, які викладалися в школах до 1941 року. Антиква використовується спершу неофіційно з XIX століття, а після листопадової революції 1918 року запроваджується офіційно. За часів нацистського режиму готичний шрифт було повернуто і він вживався офіційно, але згодом нацистська пропаганда почала переслідувати використання готичних шрифтів, мотивуючи це гіпотетичною подібністю до . Зараз готичні шрифти використовуються лише з декоративною метою (назви газет, вивіски).
Правопис
Німецький правопис формувався протягом XIX століття. Значний прорив у створенні спільного правопису досягнутий завдяки Конраду Дудену, який 1880 року випустив «Ортографічний словник німецької мови». Він ґрунтувався на рішеннях загальнонімецької орфографічної конференції 1876 року. У процесі реформи німецького правопису в 1901 цей словник був у дещо зміненій формі визнано основою німецького офіційного правопису аж до 1996 року, коли відбулася нова реформа правопису, а словник «Дуден» втратив своє монопольне становище. Ортографічна конференція 1901 року остаточно визначила мовні правила на XX сторіччя.
Сучасна реформа правопису
У Німеччині набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, що має спростити мову. Рішення про реформу письмової німецької мови ухвалено 1 липня 1996 у Відні під час зустрічі міністрів освіти німецькомовних країн. На розробку оновлених правил експерти витратили понад десять років. Нові правила пунктуації та орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і системи освіти. Реформа скасовує 87 з 212 правил орфографії. Окремі слова, що писалися із великої букви, тепер мають писатися з великої й навпаки. Замість 52 правил пунктуації залишилось 12. Коми тепер можна ставити, керуючись здебільшого особистим чуттям, аніж правилами, а запозичені слова дозволяється писати як у німецькій, так і в іншомовній транскрипції.
Наприкінці XX століття (після об'єднання Німеччини) керівники німецькомовних країн — ФРН, Австрії, Швейцарії та Ліхтенштейну, а також представники держав, де компактно проживають німецькі меншини (Італія, Румунія та Угорщина), ухвалили рішення про впровадження реформи німецької орфографії, яку планувалося завершити в серпні 2005.
Однак за рік до цього терміну відразу декілька провідних газет і журналів ФРН (в першу чергу ті, що входять до найбільшого видавничого концерну Axel Springer AG) заявили про повернення до традиційних правил.
Одна з найконсервативніших і шанованих газет ФРН, «Frankfurter Allgemeine Zeitung», у 1999, як і вся країна, перейшла була на нову орфографію, але вже за рік повернулася до звичного правопису. Також від нової орфографії відмовився найважливіший суспільно-політичний журнал країни «Der Spiegel».
На думку журналістів, нові правила правопису тільки погіршили ситуацію з німецькою мовою й призвели до масової плутанини, оскільки, згідно з опитуваннями, лише 38 % населення ФРН знайомі з новими правилами. Самі чиновники також порушують нові правила, навіть в офіційних документах.
Як стверджують, більшість письменників з самого початку відмовилися прийняти нові орфографічні правила. З усіх починань колишнього федерального канцлера ФРН Шредера цю реформу називають «найсумнівнішим» здобутком. У більшості держав людям надано право самим вирішувати, які правила правопису їм застосовувати. У Німеччині ж це питання стало предметом внутрішньопартійної боротьби й способом одержання дивідендів у виборців.
Населення землі Шлезвіг-Гольштейн ще в 1998 провело референдум і проголосувало за відмову від проведення реформи. Проте, федеральний уряд, з огляду на кошти, вже витрачені на навчання школярів за новими правилами, не бажає задкувати в проведенні реформи правопису. Наразі реформа правопису частково переробляється, тобто проводять «реформу реформи».
З 1 серпня 2007 набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, що спростив письмову мову. Нові правила пунктуації й орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і закладів системи освіти.
Вплив німецької на українську мову
Серед лексичних запозичень із західноєвропейських мов німецькі слова в українській мові посідають чільне місце. Перший період контактів староукраїнської та германських мов припадав на період Київської Русі (X—XI ст.), коли між нею і німецькими землями існували династичні, політичні, та економічні зв'язки. У діалектах цього часу, а пізніше і в писемних пам'ятках фіксуються давньоверхньонімецькі та готські запозичення бук, князь, котел та ін. Нова хвиля запозичень з німецької спостерігалася за часів Галицького (Х—ХІІ ст.), а згодом і Галицько-Волинського (XIII—XIV ст.) князівств (напр. ерцог (герцюг), біскуп (пискуп)). У ХІІІ—XIV століттях через польську мову, а також завдяки торговельним зв'язкам із прибалтійськими німцями були запозичені такі слова як бровар, парта, верстат, клямка тощо. З початком німецької колонізації Галичини й Буковини (друга пол. XIV ст.), поширенням на теренах України Магдебурзького права, розвитком західної торгівлі та утворенням переважно вихідцями з Німеччини численних цехових організацій значно посилився приплив в українську мову слів німецького походження. У XX столітті проникненню в українську мову германізмів сприяла військова повинність, яку відбувала чоловіча частина населення Галичини в польській, а згодом у австрійській арміях (пор. мову творів Юрія-Осипа Федьковича). Німецька окупація 1941—1944 років також спричинилася до проникнення в лексику західноукраїнських говірок німецьких слів. У XX столітті лексика і фразеологія української мови збагатилася німецькими словами і виразами в галузі філософії, літературознавства, мистецтва, науки і техніки: аскетизм, емпіріокритицизм, трансцендентальний, колективізм, культуртрегер, публіцистика, макулатура, авторитет, конфлікт та ін., частина з яких була утворена в німецькій мові на основі латинських і грецьких коренів. За даними українських словників сучасна українська мова має близько 1000 німецькомовних лексем, повністю засвоєних українською мовою. Окрім того, великий шар лексики німецького походження представлений в українській спеціальній та науковій термінології.
Приклад
«Заповіт» Т.Шевченка німецькою мовою (переклала Гедда Ціннер)
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Примітки
- Eckhard Eggers. Moderne Dialekte - neue Dialektologie. Akten des 1. Kongresses der Internationalen Gesellschaft für Dialektologie des Deutschen (IGDD) am Forschungsinstitut für Deutsche Sprache «Deutscher Sprachatlas» der Philipps-Universität Marburg vom 5. bis 8. März 2003. — 2005. — .
- Website zu den Deutschschweizer Dialekten (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Arend Mihm. Sprache und Geschichte am unteren Niederrhein. Jahrbuch des Vereins für niederdeutsche Sprachforschung. — 1992.
- William Foerste. Geschichte der niederdeutschen Mundarten . Deutsche Philologie im Aufriss. — Erich Schmidt Verlag, 1957.
- Friedrich Engels. (німецькою) . Архів # Kap_III оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 12 листопада 2011.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|Date=() - Alemannisch (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2011.
- Bayerische Landesbibliothek Online. Sprechender Sprachatlas von Bayern (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2011.
- König, Werner. Phonologische Regionalismen in der deutschen web.
- Seminar für Sprachmethodik: Phonologie. Ein sprachwissenschaftliches Lehrbuch. — Verlag für Kultur und Wissenschaft, 2000.
- Hirschfeld U. Welche Aussprache lehren wir? In: Jahrbuch Deutsch als Fremdsprache. — 1997. — С. 175-188.
- Носков С. А. Німецька мова для вступників до вузів. — 2002. — 415 с. — .
- [http:// wwwg.uni-klu.ac.at/eeo/Deutsch.pdf Germanische Sprachen: Deutsch] (PDF) (німецькою) . Процитовано 6 листопада 2011.
- = 351 Німецька мова для всіх: Der Artikel. Артикль. оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Heinz V. Das System der Artikelformen im gegenwärtigen Deutsch.. — Tübingen, 1979. — .
- Study German. Граматика німецької мови (довідник): Ім'я іменник (Substantiv). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Смирнова Т. Н. Deutsch Intensiv. Початковий етап. — М., 2005. — 352 с. — .
- Прикметник (Das Adjektiv). Схиляння прикметників. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Ступені порівняння прикметників і прислівників (Die Komparationsstufen der Adjektive). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Study German. Граматика німецької мови (довідник): Займенник (Pronomen). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Особові займенники в німецькій мові - Personalpronomen. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Лінгвотек. Присвійні займенники (Possesivpronomen). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Михаленко А. О. Deutsche Sprache // Морфология.. — Железногорск, 2010. — .
- ЦДО: Местоименные наречия в немецком языке. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- [http:/ / www.trilinguis.ru / linguistic / chisl / nemec-chislitelnie.aspx Trilinguis: Мовний портал. Німецькі числівники]. Процитовано 6 листопада 2011.
- FunnyGerman.com. Числівник (Zahlwort). Архів / 2009/03/zahlwort.html оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- -info.org/index.php? go = Pages & in = view & id = 9 Числівники в німецькій мові. Процитовано 6 листопада 2011.[недоступне посилання з червня 2019]
- [http :/ / www.langinfo.ru/index.php?sect_id=1989 LangInfo: Числівник (Zahlwort)]. Процитовано 6 листопада 2011.
- deutlang/200907/19000947.html Німецька мова - це просто. Числівник (Zahlwort). Процитовано 6 листопада 2011.
- Study German. Граматика німецької мови (довідник): Прийменник (Preposition). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Мышковая И. Б. Времена немецкого глагола.. — СПб., 2007. — 96 с. — .
- Німецькі прислівники (Partizip). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Audio-class.ru. Німецькі дієслова сильного дієвідміни. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Study German. Грамматика немецкого языка: Модальные глаголы. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Deutsch.lingo4u.de. Präsens (Gegenwart) (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Deutsch.lingo4u . de. Imperfekt (Präteritum, Vergangenheit) (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Deutsch. lingo4u.de. Perfekt (vollendete Gegenwart) (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Deutsch.lingo4u.de. Plusquamperfekt (Vorvergangenheit) (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- 1 Deutsch.lingo4u.de. Futur I (Zukunft) (німецькою) . Процитовано 6 листопада 2011.[недоступне посилання з червня 2019]
- (німецькою) . Архів / futur-2 оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 6 листопада 2011.
- .de / grammatik / verben / konjunktiv Deutsch.lingo4u.de. Konjunktiv (німецькою) . Процитовано 6 листопада 2011.[недоступне посилання з червня 2019]
- Повелительное наклонение (Imperativ). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Конструкція «zu + інфінітив». Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Мышкова И. Б. Времена немецкого глагола. Глава 8. Немецкое причастие. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Deutsch-Online. Причастия настоящего и прошедшего времени (Partizip 1, Partizip 2). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- LangInfo.ru. Причастные обороты. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- P. Eisenberg. Das Wort (Bd. 1), Der Satz (Bd. 2) - Grundriß der deutschen Grammatik. — 2004.
- O. Behaghel. Deutsche Syntax. — 1928.
- Снєгірьова Н. С. Синтаксис німецької мови. — ОмГУ, 2004. — 149 с.
- Локштанова Л. . Partner. Архів ? ids = 1752_all_285_ оригіналу за 24 жовтня 2008. Процитовано 28 січня 2012.
- Носков С. А. Німецька мова для вступників до вузів. § 3. Порядок слів у питальних речень. — 2002. — С. 268-269. — .
- Носков С. А. Німецька мова для вступників до вузів. § 5. Порядок слів у реченнях із запереченням. — 2002. — С. 270-273. — .
- Harald Wiese. Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer web. з джерела 31 серпня 2011
- Friedrich Wolff. Latein und Griechisch im deutschen Wortschatz. — Wiesbaden : VMA-Verlag, 1999. — .
- Fremdwörter und Lehnwörter (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 8 листопада 2011.
- Nabil Osman. Kleines Lexikon deutscher Wörter arabischer Unger. — Reclam, 2007. — .
- Wie ist das längste deutsche Wort (ohne Gedankenstriche)? (німецькою) . Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Rainer Perkuhn. Das längste deutsche Wort? Ein fiktives Gespräch mit wahrem Hintergrund (PDF) (німецькою) . Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|Date=() - Schmidt W. Deutsche Sprachkunde. 7. Aufl. — 1972.
- Jung W. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. — Leipzig, 1996.
- Зуєва А. Н., Молчанова І. Д. та ін. Словник словотворчих елементів німецької мови. — М., 1979. — 536 с.
- Німецький алфавіт: Study German. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- Das deutsche Alphabet (німецькою) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 2012-01 -17.
- . Архів / german_general.html оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 6 листопада 2011.
- Burke, Christopher (1998), Paul Renner: the Art of Typography, New York: Princeton Architectural Press, с. 165—167, ISBN
- Див.: Енциклопедія «Українська мова», Київ, 2000 — стаття «Українсько-німецькі мовні зв'язки».
- Приклади за Енциклопедією «Українська мова», цитована стаття.
- Кочерган M. П. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови // Мовознавство. — 1997
- Енциклопедія «Українська мова», Київ, 2000, цитована стаття
Див. також
Література
Довідники, підручники
- Cathrine Fabricius-Hansen, Peter Gallmann, Peter Eisenberg: Der Duden in 12 Bänden — Das Standardwerk zur deutschen Sprache: Band 4. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. — Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus; Auflage: 7., völlig neu erarbeitete Auflage. — 1344 S. — одна з найповніших граматик сучасної німецької мови, що вийшла друком як 4-ий том у класичній 12-томній серії видавництва Дуден, присвяченій всім аспектам німецької мови.
- Погадала, В. А. Німецька мова. Короткий довідник. М., «Слово», 2003, 318 с.
- Погадала, В. А. Німецька мова. Екзаменаційний збірник. Більше 100 тем. М., «Слово», 2003, 192 с.
Загальні словники
- [de]
- Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
- Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II. Словник у форматі DjVu
- Українсько-німецький словник : 100,000 слів / Уклад. Я. Рудницький, З. Кузеля. — Ляйпціґ, 1943. — 1494 с.
- Німецько-український словник: Близько 50000 слів / Уклад. В. М. Лещинська, О. Г. Мазний, К. М. Сільвестрова. — Київ: Рад. школа, 1959. — 1053 с.
- Новий німецько-український, українсько-німецький словник: 45000 слів / Уклад. О. П. Пророченко. — Київ: Вид. «Аконіт», 1997. — 683 с.
- Великий німецько-український словник: Близько 170000 слів / Уклад. В. Мюллер. — Київ: Вид. Дім «Чумацький шлях», 2005. — 788 с.
- Великий сучасний німецько-український українсько-німецький словник / Уклад. О. В. Чоботар, В. Д. Каліущенко, В. В. Оліфіренко. — Донецьк: БАО, 2009. — 944 с.
Спеціялізовані словники
- Сайко М. А. Німецько-український медичний словник. Із поясненнями та прикладами терміновживання. Понад 18 000 словникових статей. К. : ВД «Освіта України», 2021. 348 с.
Посилання
- Синтаксис та семантика в модерній філософській німецькій мові // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 38-47.
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Німецька мова |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Німецька мова |
- Німецька мова на сайті Ethnologue: German, Standard. A language of Germany (англ.)
- Німецька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: German (англ.)
- Німецька мова на сайті WALS Online: Language German (англ.)
Словники
- Німецько-німецькі:
- * Німецький Вікісловник
- * Das Wortauskunftssystem zur deutschen Sprache (Довідникова система німецької мови)
- * Duden (зараз Видавництво словникової літератури Duden).
- * woerterbuchNetz.de
- * wortschatz.Uni-Leipzig.de
- Німецько-українські:
- * Словник українсько-німецький
- * Німецько-український словник з можливістю редагування на сайті dict.cc
- * німецько-український перекладач
- * Перекладач від Гугла
Інші корисні ресурси
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Німецька мова. |
- Німецькі словникові уроки на Інтернет Поліглоті
- Німецький культурний центр ім. Гете у Києві
- Steinke Institut (Інститут німецької мови)
- клавіатура німецька онлайн
- Atlas zur deutschen Alltagssprache -атлас щоденної німецької мови[недоступне посилання з жовтня 2019]
- (PDF-Datei; 146 kB)
- Jacob und Wilhelm Grimm: Deutsches Wörterbuch — Словник братів Грімм онлайн
- Deutsche Sprache. Zeitschrift für Theorie, Praxis und Dokumentation — фаховий журнал про німецьку мову
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nime cka mo va Deutsch die deutsche Sprache germanska mova indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Derzhavna mova u Nimechchini Avstriyi Shvejcariyi Lihtenshtejni Lyuksemburzi ta Belgiyi Nimecka movaDeutsch deutsche SpracheRozpovsyudzhennya nimeckoyi moviPoshirena v Avstriya Belgiya Italiya Pivdennij Tirol Lihtenshtejn Lyuksemburg Nimechchina Shvejcariya Franciya Grand Est Daniya Pivnichnij Shlezvig Namibiya PAR Chili Region Centralna ta Zahidna YevropaNosiyi persha mova 120 mln druga mova 22 mlnMisce 9Pisemnist nimecka abetka i latinske pismoKlasifikaciya Indo Yevropejska Germanska lt Zahidno germanskaVerhnonimecka mova dd dd Oficijnij statusDerzhavna Avstriya Belgiya Lihtenshtejn Lyuksemburg Nimechchina Shvejcariya Yevropejskij SoyuzOficijna na regionalnomu rivni Daniya Italiya PolshaKodi moviISO 639 1 deISO 639 2 ger B deu T ISO 639 3 deuSIL GER Odna z oficijnih mov YeS Ridna mova nimciv ta nimeckih etnichnih menshin svitu Maye ponad 120 miljoniv nosiyiv Blizka do niderlandskoyi danskoyi shvedskoyi norvezkoyi anglijskoyi frizkoyi ta islandskoyi mov Vikoristovuye na pismi nimecku abetku na osnovi latinskoyi Golovna mova filosofiyi i nauki v XIX pershij polovini XX st cherez sho yiyi perenosno nazivayut movoyu Gete Kanta Gegelya Odna z najbilsh populyarnih yevropejskih mov narivni z anglijskoyu ispanskoyu italijskoyu ta francuzkoyu Neyu napisana druga za velichinoyu pislya anglijskoyi kilkist naukovih prac hudozhnih tvoriv ta publicistichnih tekstiv Nazvanim Deutsch abo deutsche Sprache avstro bavarska Deitsch alemanska Dutsch i Deitsch nizhnonimecka Duutsch nizhnosaksonska Duuts ripuarska Dutsch frizka Dutsk zahidnofrizka Duutsk lyuksemburzka Daitsch limburzka DuitsPoshirennya i statusDokladnishe Nimecka mova v Yevropi Div takozh Nimeckomovni krayini Zahidnogermanski dialekti v Yevropi do 1945 roku Nimecka mova v Yevropi 2010 r Indoyevropejski movi v 500 r Yak oficijna golovna mova Nimechchina blizko 81 mln nosiyiv Avstriya 7 5 mln nosiyiv Lihtenshtejn Yak odna z oficijnih mov Belgiya poryad z francuzkoyu ta niderlandskoyu Italiya na rivni regionu Pivdennij Tirol poryad z italijskoyu blizko 300 tis nosiyiv Lyuksemburg blizko 300 tis nosiyiv vikoristovuyetsya narivni z lyuksemburzkoyu ta francuzkoyu Shvejcariya 75 nimecka 4 6 mln nosiyiv vikoristovuyetsya narivni z francuzkoyu italijskoyu ta retoromanskoyu Div takozh Nimecka mova v Namibiyi Yak mova nacionalnih menshin Riven znannya nimeckoyi movi v YeS ta Shvejcariyi Braziliya 1 900 000 SShA 1 483 100 Franciya 1 200 000 Rosiya Yevropejska chastina 75 000 Sibir 767 300 Kazahstan 358 000 Argentina 300 000 Paragvaj 200 000 Polsha 173 000 Avstraliya 150 000 Chili 150 000 Ugorshina 145 000 Kanada 128 350 Rumuniya 70 000 Chehiya 50 000 Niderlandi 47 775 Ukrayina 38 000 Namibiya 30 000 Daniya 20 000 Slovachchina 12 000 Horvatiya 11 000 Moldova 7300 Latviya 3780 Estoniya 3460 Litva 2060Varianti moviDiv takozh Standartizovana nimecka mova Dialekti Dokladnishe ta Dialektologiya nimeckoyi movi Karta nimeckih dialektiv Karte der deutschen Mundarten von 1894 Nizhnonimecki dialekti Serednonimecki dialekti Pivdennonimecki dialekti Usi nimecki dialekti nalezhat do zahidnogermanskogo dialektnogo kontinuumu do yakogo vhodit takozh niderlandska mova Na teritoriyi suchasnih Nimechchini Avstriyi Shvejcariyi Lyuksemburga Lihtenshtejna Italiyi i Niderlandiv viriznyayut tri veliki grupi dialektiv nizhnonimecki Niederdeutsch serednonimecki Mitteldeutsch i pivdennonimecki Oberdeutsch prichomu ostanni dvi grupi prijnyato rozglyadati u skladi verhnonimeckih dialektiv movnim kordonom yakih na pivnochi ye Benratska mezha Okremi dialekti ta movni varianti sho vhodyat u kozhnu z cih grup mayut okrim geografichnih takozh movni vidminnosti sho vinikli pid vplivom bagatoh chinnikiv kulturnih geografichnih ta istorichnih Svoyi osoblivosti u fonetici i leksici mayut avstrijskij ta shvejcarskij varianti dlya yakih harakterni insha artikulyaciya pochatkovih p t k vzhivannya v movi inozemnih sliv avstricizmiv i gelvecizmiv ta inshi osoblivosti ne harakterni dlya nimeckoyi movi Nimechchini Nizhnonimecki dialekti Nizhnonimecka grupa dialektiv Niederdeutsch Plattdeutsch poshirena na pivnochi Nimechchini i v shidnij chastini Niderlandiv Nizhnofrankski dialekti zazvichaj vidilyayut yak v okremu grupu U spisku navedeno vsi veliki dialekti ciyeyi grupi bez rozriznennya oblasti yihnogo poshirennya Nizhnosaksonski yaki takozh nazivayut zahidno nizhnonimeckimi i shidno nizhnonimeckimi dialektami ob yednuyutsya ponyattyam nizhnonimecka mova Zahidni dialekti ciyeyi movi vidriznyayutsya vid shidnih nasampered u istorichnomu konteksti oskilki movi shodu pevnij chas zaznavali potuzhnogo vplivu slov yanskih mov Deyaki dialekti shidno nizhnonimeckogo prostoru peretinayutsya z Nizhnofrankskij Niederfrankisch Gollandskij Hollandisch de de Limburgijska Limburgisch Zelandski Seelandisch de de de de de de de de de de Nimecki dialekti Poshirennya nimeckoyi movi Serednonimecki dialekti Serednonimecka grupa dialektiv poshirena v serednij chastini Nimechchini prichomu oblast yiyi rozpovsyudzhennya yavlyaye soboyu vuzku smugu sho vidokremlyuye nizhnonimeckij dialekti vid pivdennonimeckogo Serednonimecki dialekti yak i pivnichna grupa dilyatsya na dvi chastini zahidnu i shidnu Zahidna zdebilshogo vklyuchaye frankski dialekti sho trivayut do pivdennonimeckogo prostoru U shidnij chastini perevazhayut sho zajmayut veliki teritoriyi na zahid vid luzhickoyi dialektnoyi grupi de de de de de ru de de de vkl de chastkovo de Silezkij Schlesisch de Pivdennonimecki dialekti Pivdennonimecka grupa dialektiv poshirena v pivdennij chastini Nimechchini v Shvejcariyi ta Avstriyi Pivnichna chastina pivdennonimeckogo prostoru ohoplena shidno i pivdennofrankskimi dialektami sho nalezhat do velikoyi grupi frankskih dialektiv prodovzhuyutsya na pivnichno zahodi do Niderlandiv ta Belgiyi Vidpovidno zahidnu i shidnu chastinu zajmayut dvi najbilshi grupi alemanski i bavarski dialekti de de de Alemanskij Shvejcarskij Alemannisch Schweizerdeutsch Shvabskij Schwabisch de de de Bavarskij Bairisch Nordbairisch Mittelbairisch Sudbairisch IstoriyaRozvitok Karta poshirennya U nimeckomu movnomu areali vprodovzh usogo serednovichchya isnuvali teritorialno rozdrobleni politichni strukturi Ce prizvelo do utvorennya i paralelnogo rozvitku velikogo chisla riznih dialektiv nimeckoyi Slovo Deutsch utvoreno vid davnogermanskogo thioda thiodisk i oznachaye govorit movoyu narodu narodnij na vidminu vid govorit latinoyu Latinske theodisce utvorene na jogo osnovi i sho vpershe z yavilosya v dopovidi nunciya Gregora sinodu v 786 roci n e opisuvalo narodi sho ne govoryat latinskoyu zokrema nimecki u tomu chisli i gollandskoyu movoyu Suchasna literaturna nimecka mova Hochdeutsche Sprache abo rozvinulas na osnovi verhno pivdenno i serednonimeckih dialektiv dokladnishe div yaki zaznali u VI VIII stolittyah n e tak zvanogo drugogo peresuvannya prigolosnih postupovo vona takozh chinila vpliv na dialekti yaki ne zaznali cogo procesu Varto zauvazhiti sho vzhivannya prikmetnikiv hoch nim visokij verhnij i niedrig nieder nim nizkij nizhnij v danomu vipadku opisuye geografiyu movi a ne jogo yakisnu ocinku Serednovichchya posluzhilo pochatkom rozvitku novoyi pismovoyi ta usnoyi literaturnoyi nimeckoyi movi U 1521 Martinom Lyuterom bulo perekladeno na todi she ne ustalenu novonimecku pismovu movu Neuhochdeutsch Novij a v 1534 Starij Zapovit sho na spirnu dumku vchenih vplinulo na rozvitok movi cilih pokolin tomu sho vzhe v XIV stolitti bulo pomitno postupovij rozvitok zagalnoregionalnoyi pismovoyi nimeckoyi movi yaku takozh nazivayut rannoyu novoyu nimeckoyu movoyu Fruhneuhochdeutsch Stvorennya literaturnoyi pismovoyi nimeckoyi movi bulo v osnovnomu zaversheno v XVII stolitti Na vidminu vid bilshosti yevropejskih krayin literaturna mova yakih gruntuyetsya na dialekti stolici nimecka literaturna mova ye chimos serednim mizh seredno i verhnonimeckimi dialektami i vvazhayetsya miscevoyu tilki v Gannoveri U pivnichnij chastini Nimechchini cya mova poshirilasya u sferah derzhavnogo upravlinnya i shkilnoyi osviti pid chas Reformaciyi V epohu rozkvitu Ganzi po vsij pivnichnij Nimechchini panuvali nizhnonimecki dialekti i niderlandska mova Z chasom literaturna nimecka v pivnichnih regionah Nimechchini praktichno vitisnila miscevi dialekti yaki lishe chastkovo zbereglisya do sogodnishnogo chasu U centri ta na pivdni Nimechchini de mova spochatku bula bilshe shozha na literaturnu naselennya zbereglo svoyi dialekti Etnolingvistichna karta Avstro Ugorshini 1910 r Periodi istoriyi nimeckoyi movi 750 1050 davnoverhnonimecka mova Althochdeutsch 1050 1350 Serednoverhnonimecka mova Mittelhochdeutsch 1350 1650 Fruhneuhochdeutsch Z 1650 suchasna nimecka mova Neuhochdeutsch Nimecki movi v 962 r Nimci v Centralnij Yevropi 1880 r Pershi slovniki Dokladnishe Jogann Kristof Adelung vipustiv v 1781 pershij velikij slovnik Brati Grimm u 1852 pochali stvorennya velikogo Slovnika nimeckoyi movi Deutsches Worterbuch yakij buv zavershenij lishe v 1961 Fonetika i fonologiyaNimecka fonetika ta fonologiya ce nasampered fonetichna i fonologichna sistemi literaturnoyi nimeckoyi movi oskilki sama nimecka mova neodnoridna maye dekilka standartnih variantiv u zalezhnosti vid krayini poshirennya i bagato kozhen z yakih maye svoyi vlasni fonetichni osoblivosti Naprikinci XVIII stolittya etalonnoyu nimeckoyu vimovoyu vvazhalasya saksonska sho poyasnyuyetsya silnim vplivom saksonskih diyachiv mistectva i nauki na nimecku kulturu Uzhe v XIX stolitti vimova harakterna dlya movi zhiteliv pivnichnoyi Nimechchini istotno zmicnila svoyi poziciyi sho z odnogo boku bulo pov yazane z posilennyam Prussiyi i stvorennyam pid yiyi egidoyu ob yednanoyi Nimeckoyi imperiyi z drugogo standartami pivnichnonimeckoyi vimovi sho vzhe zmicnilisya v usnomu movlenni Cya vimova vpershe bulo kodifikovana v Scenichnij vimovi Deutschen Buhnenaussprache v 1898 roci Suchasni orfoepichni slovniki zagalom lishe z nevelikimi vidhilennyami vidpovidayut normam vstanovlenim Zibsom Tak napriklad suchasna vimova zvuka r vzhe ne vidpovidaye fonemi r Sogodni viznanimi normami vimovi vvazhayutsya normi Konrada Dudena yaki buli navedeni v jogo Orfoepichnomu slovniku Duden Ausspracheworterbuch sho rozkrivaye vsi osnovni pravila fonetiki i fonologiyi ale vodnochas ne zavzhdi vidobrazhaye suchasnij stan nimeckoyi vimovi Prichinoyu cih nevidpovidnostej ye zmina v movi nimciv pov yazana z nizkoyu faktoriv sered yakih chilne misce zajmaye vpliv suchasnoyi zahidnoyi kulturi Prote normi literaturnoyi nimeckoyi movi ta yiyi fonetiki i fonologiyi prodovzhuyut vikladatisya v nimeckih shkolah ta vishih navchalnih zakladah Sistema golosnih i prigolosnih zvukiv Fonetika nimeckoyi movi narahovuye 44 zvuki sered yakih rozriznyayut 16 golosnih 3 diftongi 22 prigolosni i 3 afrikati zvukospoluchennya kv ta ks chasto rozglyadayut yak afrikati prote v MFA voni ne vrahovuyutsya Krim standartnogo naboru zvukiv u nimeckij mozhut buti vikoristani takozh zvuki ʌ Dublin ae Canberra ɜ New Jersey ɔ Hall ɶ Chef d ɶuvre w Waterproof 8 Commonwealth d Ciudad Trujillo ʤ Gin yaki vikoristovuyutsya perevazhno v slovah inozemnogo pohodzhennya U zalezhnosti vid polozhennya yazika nimecki golosni podilyayutsya na golosni perednogo i e a o u i zadnogo ryadu a o u Voni buvayut dovgimi i korotkimi prichomu 8 golosnih liter dayut 16 golosnih zvukiv Trivalist golosnih pov yazuyetsya z yakistyu skladu yakij voni utvoryuyut Tozh rozriznyayut vidkriti sho zakinchuyutsya na golosnij abo skladayutsya z odnogo golosnogo i zakriti skladi sho zakinchuyutsya na odnu abo kilka prigolosnih Diftongom nazivayetsya zlita vimova v odnomu skladi dvoh golosnih Zalezhno vid uchasti golosu nimecki prigolosni podilyayutsya na gluhi dzvinki prorivni ta shilinni i sonorni zvuchni Afrikatom nazivayut zlitu vimovu dvoh prigolosnih Nagolos Slovesnij nagolos u nimeckij movi nosit fiksovanij harakter i majzhe ne zminyuye svogo polozhennya v slovi U korenevih slovah nagolos padaye yak pravilo na pershij sklad u slovah z prefiksami nagolos padaye abo na prefiks abo na korin Tozh vidilyayut nagolosheni un ur ab auf aus bei ein mit nach vor zu i nenagolosheni prefiksi be ge ent emp er miss ver zer yaki she nazivayut napivprefiksami i prefiksami nagoloshenist ye odniyeyu z prichin protistavlennya cih afiksiv Bilshist nimeckih sufiksiv nenagolosheni prote isnuye cila grupa nagoloshenih sufiksiv ist ent ant ee eur ion tat ur at it ot et U skladnih slovah nagolos buvaye golovnim zazvichaj padaye na pershij komponent slova i drugoryadnim Drugoryadnij nagolos zazvichaj padaye na drugij komponent napriklad yak u slovi Zeit verschiebung prote isnuyut i vinyatki napriklad yak u slovi Jahr hundert a v abreviaturah nagolos chasto padaye na ostannyu literu die BRD be ɛr de Nagolos u rechenni padaye na smislovi slova tobto sluzhbovi slova ye nenagoloshenimi Nagolos ruh tonu temp i pauzi v sukupnosti utvoryuyut intonaciyu Golovnij nagolos u vsij frazi nazivayetsya frazovim nagolosom dlya yakogo harakterni znizhennya abo pidvishennya tonu Was machen Sie Logichnij nagolos vkazuye na slovo yake movec hoche logichno vidiliti Er kommt heute Er kommt heute GramatikaMorfologiya Dokladnishe Za svoyeyu morfologichnoyu strukturoyu nimecka mova ye flektivno analitichnoyu Flektivnist ta perevazhayut u movi i utvoryuyut dominantu jogo morfologichnogo ladu Flektivnist Diyeslovo v nimeckij movi vidminyuyetsya sintetichno v teperishnomu i minulomu chasi sintetichno vidminyuyetsya i prikmetnik vistupayuchi v atributivnij funkciyi prikmetniki takozh mayut zakinchennya i vidminyuyutsya za vidminkami Praktichno vsi zajmenniki vidminyuyutsya sintetichno prote zustrichayutsya i supletivni formi osoblivo u osobovih zajmennikiv ich meiner mir er ihm wir uns Stosovno vidminyuvannya imennikiv sposterigayetsya dosit svoyeridna situaciya imenniki zalezhno vid prinalezhnosti do toyi chi toyi vidmini v nimeckij yih chotiri vidminyuyutsya abo flektivno analitichno tobto za vidminkami vidminyuyetsya ne tilki imennik ale j artikl silne slabke i zmishane vidminyuvannya abo tilki analitichno koli zminyuyetsya tilki artikl todi yak imennik zalishayetsya u vsih vidminkah nezminnim zhinoche vidminyuvannya Tilki poryadkovi chislivniki zminyuyutsya za vidminkami i mayut ti sami zakinchennya sho j prikmetniki Analitizm Analitichno utvoryuyutsya v nimeckij movi Chotiri z shesti diyeslivnih chasovih form yak v dijsnogo tak i umovnogo sposobu Vsi chasovi formi pasivnogo stanu Umovnij sposib Konditionalis I i Konditionalis II Artikl imennik ye takozh analitichnim yavishem oskilki nosiyem ye imennik a viraznikom jogo gramatichnih kategorij rid chislo vidminok artikl Inkorporaciya Inkorporaciya hocha j ne ye dominuyuchim morfologichnim tipom nimeckoyi movi ale zustrichayetsya v nij dovoli chasto Prikladom inkorporaciyi v nimeckij movi ye Vsi skladni slova Damenschuhabsatz kabluk zhinochih cherevikiv Zlittya prijmennikiv z artiklyami im in dem ins in das zum zu dem zur zu der vom von dem am an dem ums um das tosho Interpoziciya chastki zu mizh prefiksom i korenem diyeslova Wir haben keine Zeit unsere Freunde anzurufen Aglyutinaciya zustrichayetsya v nimeckij movi dosit ridko Priklad aglyutinaciyi der Bar die Barin die Barinnen Sufiks in inn peredaye lishe zhinochij rid a sufiksom en virazhayetsya tilki mnozhina Artikl Dokladnishe ce sluzhbove slovo yake vkazuye na rid chislo i vidminok imennika tomu jogo she nazivayut rodovim slovom Rozriznyayut oznacheni der die das die i ein eine ein mnozhini u neoznachenogo artiklya nemaye Voni mozhut vidminyuvatisya yak dieser jener mein dein sein pitalni welcher was fur ein i neoznacheni jeder mancher zajmenniki zaperechnij zajmennik kein a takozh zajmenniki sho vzhivayutsya tilki u mnozhini alle viele einige mehrere Vidminyuvannya artikliv Vidminok Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Mnozhina Nominativ der ein die eine das ein die Genitiv des eines der einer des eines der Dativ dem einem der einer dem einem den Akkusativ den einen die eine das ein die Neoznachenij artikl najchastishe vistupaye pered imennikami yaki zgaduyutsya vpershe abo malo vidomi Oznachenij artikl vzhivayetsya yaksho predmet vzhe buv zgadanij a takozh pri nayavnosti uzgodzhennya imennik u formi rodovogo vidminka prikmetnik v Superlativ Artikl mozhe opuskatisya u vipadkah yaksho pered imennikom stoyit zajmennik abo kilkisnij chislivnik yaksho imennik nazva krayini vinyatki die Ukraine Ukrayina die USA SShA abo mista serednij rid abstraktne ponyattya chi vono poznachaye rechovinu v nevidomij kilkosti Imennik Dokladnishe v odnini mayut chotiri tipi vidminyuvannya silne dlya cholovichogo i serednogo rodu slabke dlya cholovichogo rodu zhinoche dlya zhinochogo rodu i zmishane dlya deyakih imennikiv cholovichogo ta serednogo rodu Vlasni nazvi mayut zakinchennya s tilki v rodovomu vidminku Vidminyuvannya imennikiv v odnini Vidminok Silna vidmina Slabka vidmina Zhinocha vidmina Zmishana vidmina Nominativ der Berg der Mensch die Frau der Name Genitiv des Berg e s des Menschen der Frau des Namens Dativ dem Berg dem Menschen der Frau dem Namen Akkusativ den Berg den Menschen die Frau den Namen Mnozhina imennikiv utvoryuyetsya za p yatma tipami 1 tip sufiks e 2 tip sufiks e n zavzhdi bez umlauta 3 tip sufiks er po mozhlivosti z umlautom 4 tip bez sufiksa z umlautom i bez 5 tip sufiks s dlya skorochenih i skladnoskorochenih sliv a takozh zapozichen bez umlauta Mnozhina imennikiv Tip Chislo Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid I Odnina mnozhina der Platz die Platze die Stadt die Stadte das Jahr die Jahre II Odnina mnozhina der Junge die Jungen die Uhr die Uhren das Bett die Betten III Odnina mnozhina der Mann die Manner das Bild die Bilder IV Odnina mnozhina der Vogel die Vogel die Tochter die Tochter das Gebaude die Gebaude V Odnina mnozhina der Park die Parks die Mutti die Muttis das Hotel die Hotels U mnozhini vsi imenniki vidminyuyutsya odnakovo U davalnomu vidminku do formi mnozhini dodayetsya n yaksho cya forma she ne maye takogo zakinchennya abo zakinchennya s v nazivnomu vidminku Vidminyuvannya imennikiv u mnozhini Vidminok Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Nominativ die Manner die Frauen die Kinos Genitiv der Manner der Frauen der Kinos Dativ den Mannern den Frauen den Kinos Akkusativ die Manner die Frauen die Kinos Prikmetnik Dokladnishe zminyuyutsya lishe todi koli vistupayut yak oznachennya do imennikiv Voni mayut tri tipi vidminyuvannya Slabkij tip prikmetnik stoyit pislya oznachenogo artiklya abo zajmennikiv dieser jener jeder welcher vin maye zakinchennya en u vsih vidminkah odnini krim nazivnogo znahidnij vidminok dlya zhinochogo i serednogo rodu maye zakinchennya e a v mnozhini vsih vidminkiv maye en Silnij tip pered prikmetnikom nemaye oznachalnika oznachenogo artiklya za vinyatkom rodovogo vidminka cholovichogo ta serednogo rodu v odnini de vikoristovuyetsya slabke zakinchennya en Zmishanij tip prikmetnik stoyit pislya neoznachenogo artiklya prisvijnogo zajmennika abo zaperechnogo zajmennika kein silni zakinchennya dlya nazivnogo i znahidnogo vidminka slabki dlya rodovogo i davalnogo Nimecki prikmetniki i prislivniki mozhut zminyuvatisya za stupenyami porivnyannya Yak i v ukrayinskij isnuye tri stupeni porivnyannya Pozitivnij Positiv zvichajnij prikmetnik abo prislivnik Vishij Komparativ do prikmetnika abo prislivnika dodayetsya sufiks er i koreneva golosna a o abo u prijmaye umlaut Najvishij Superlativ dodayetsya sufiks est i koreneva golosna prijmaye umlaut prikmetniki j prislivniki v najvishomu stupeni zavzhdi suprovodzhuyutsya oznachenim artiklem abo artikulovanim prijmennikom am Deyaki prikmetniki j prislivniki utvoryuyut stupeni porivnyannya ne za pravilami hoch hoher hochste gut besser beste Zajmennik Dokladnishe mozhut zaminyuvati imenniki tam de ce neobhidno Do nih nalezhat ich du er sie es wir ihr sie Sie pitalni wer was neoznacheni man etwas jemand alle alles viele einige i zaperechni zajmenniki nichts niemand a takozh bezosobovij zajmennik es i zajmennikovi prislivniki Vsi inshi zajmenniki suprovodzhuyut imenniki Pitalni ta osobovi zajmenniki vidminyuyutsya za troma vidminkami oskilki formi rodovogo vidminka perejshli v rozryad prisvijnih Prisvijni zajmenniki vidpovidayut na pitannya wessen Chij Chiya Chiye Chiyi Voni vidpovidayut osobovim zajmennikam u rodovomu vidminku mein dein sein ihr sein unser ihr sie Sie Kozhnij prisvijnij zajmennik uzgodzhuyetsya v rodi chisli j vidminku z imennikom z yakim vin pov yazanij V odnini vin vidminyuyetsya yak neoznachenij artikl a v mnozhini yak oznachenij Neoznacheno osobovij zajmennik man vzhivayetsya koli osoba lishe mayetsya na uvazi vin ne perekladayetsya ukrayinskoyu movoyu Vsya konstrukciya perekladayetsya yak bezosobove rechennya Duzhe chasto cej zajmennik vzhivayetsya z modalnimi diyeslovami man kann man darf i t d Bezosobovij zajmennik es vzhivayetsya yak pidmet u poyednanni z bezosobovim diyeslovom Es regnet Es ist Sonntag Wie geht es Ihnen Ist es etwas passiert Zajmennikovi prislivniki sluzhat dlya poznachennya nezhivih predmetiv Voni buvayut vkazivnimi utvoryuyutsya z vkazivnogo prislivnika da i vidpovidnogo prijmennika dabei dafur damit daruber dazu tosho i pitalnimi pitalnij prislivnik wo i prijmennik wobei wofur womit woruber wozu Pitannya pro imenniki nazvi istot utvoryuyut inakshe Dlya nih vikoristovuyetsya poyednannya prijmennika i pitalnogo zajmennika wer u vidpovidnomu vidminku Um wen geht es Chislivnik Dokladnishe podilyayutsya na eins zwei drei vier funf sechs i t d ta poryadkovi erste zweite dritte vierte funfte sechste Substantivovani chislivniki sho vikonuyut chasto funkciyu pidmeta ne zavzhdi vvazhayutsya chislivnikami Pershi vidpovidayut na pitannya skilki i mozhut buti prostimi 1 12 100 1000 skladnimi 13 19 utvoryuyutsya vid odinic i chisla zehn i pohidnimi Kilkisni chislivniki vid 20 do 99 utvoryuyutsya poyednannyam v odne slovo nazvi chislivnika pershogo poryadku prijmennika und i chislivnika drugogo poryadku napriklad 35 funfunddreissig Utvorennya chislivnikiv soten i tisyach vidbuvayetsya cherez poyednannya v odne slovo kilkosti tisyach potim sotni potim vkazivki skladovoyi chastini chislivnika vidpovidnogo chislivnika drugogo abo pershogo poryadku Chislivniki pochinayuchi z miljona i bilshe pishutsya okremo iz zaznachennyam yihnoyi kilkosti na pochatku skladenogo chislivnika napriklad 1364819 eine Million dreihundertvierundsechzigtausendachthundertneunzehn Poryadkovi chislivniki vidpovidayut na pitannya yakij i podilyayutsya na dvi grupi do 19 do vidpovidnogo kilkisnogo chislivnika dodayutsya sufiks t i zakinchennya napriklad funfte p yata i vid 20 i dali do vidpovidnogo kilkisnogo chislivnika dodayut sufiks st i zakinchennya einundzwanzigste dvadcyat persha Dlya utvorennya chislivnika sho virazhaye drib do kilkisnogo chislivnika potribno dodati sufiks tel 1 4 Viertel 3 5 drei Funftel Desyatkovij drib chitayetsya z komoyu 0 348 Null Komma dreihundertachtundvierzig Prijmennik Nimecki prijmenniki vzhivayutsya pered imennikami i takim chinom viznachayuchi yihnij vidminok Vidilyayut tri grupi prijmennikiv yaki keruyutsya vidpovidno davalnim mit aus nach zu bei von ausser seit gegenuber znahidnim fur gegen durch ohne um bis entlang abo rodovim vidminkami wahrend trotz wegen an statt unweit Podvijnomu keruvannyu pidporyadkovani prijmenniki in an auf vor hinter uber unter neben zwischen yaki mozhut vzhivatisya z znahidnomu i davalnomu vidminkah Pri comu vrahovuyetsya yake znachennya v rechenni maye prisudok Napriklad Sie hangt ein Bild uber die Couch Akk Das Bild hangt uber der Couch Dat V danomu vipadku vazhlivo yake pitannya slid staviti do prijmennika wohin abo wo Diyeslovo Dokladnishe Chasovi stupeni nimeckoyi movi mayut p yat osnovnih kategorij 1 e 2 e 3 e chislo odnina i mnozhina chas minulij ta majbutnij aktivnij ta pasivnij i dijsnij nakazovij ta umovnij Krim osobovo chasovih form u diyeslova ye takozh neosobovi formi ta Zalezhno vid osoblivostej formoutvorennya rozriznyayut slabki silni j nepravilni diyeslova U zalezhnosti vid keruvannya rozriznyayut perehidni sho vzhivayutsya lishe z dodatkom u Akkusativ i neperehidni diyeslova yaki dodatkiv ne mayut Diyeslova mozhut buti zvorotnimi poznachayut diyu spryamovanu na dijovu osobu a takozh modalnimi diyeslova durfen konnen mogen mussen sollen wollen i diyeslovo lassen yake chasto do modalnih ne vidnosyat U nimeckij movi shist chasiv Prasens prostij teperishnij chas yakij utvoryuyetsya vid infinitivnogo korenya diyeslova z dopomogoyu osobovogo zakinchennya Napriklad Ich schreibe einen Brief Prateritum prostij minulij chas sho skladayetsya z odnogo smislovogo diyeslova Utvoryuyetsya vid osnovi drugoyi preteritnoyi formi diyeslova za dopomogoyu osobovogo zakinchennya Napriklad Ich machte schon die Tur auf Osobovi zakinchennya u diyesliv u comu chasi blizki do Prasens za vinyatkom pershoyi ta tretoyi osobi odnini Perfekt skladnij minulij chas Skladayetsya zi smislovogo diyeslova v Partizip II i haben abo sein v Prasens Napriklad Ich habe die Geschichte erzahlt Ich bin zu schnell gefahren Dopomizhni diyeslova vidminyuyutsya a yihnij vibir zalezhit vid leksichnogo znachennya smislovogo diyeslova Plusquamperfekt skladnij minulij chas sho skladayetsya zi smislovogo diyeslova v Partizip II i dopomizhnogo diyeslova haben abo sein u formi Prateritum Napriklad Er hatte den Regenschirm nicht genommen Futur I skladnij majbutnij chas sho skladayetsya zi smislovogo diyeslova v Infinitiv I i dopomizhnogo diyeslova werden Napriklad Ich werde um jeden Preis kommen Futur II skladnij majbutnij chas sho skladayetsya zi smislovogo diyeslova v Infinitiv II i dopomizhnogo diyeslova werden Napriklad Morgen um neun Uhr abend werde ich gekommen sein Vidminyuvannya diyesliv v aktivnomu stani dijsnogo sposobu Prasens Aktiv Prateritum Aktiv Perfekt Aktiv Plusquamperfekt Aktiv Futur I Aktiv ich mache ich machte ich habe gemacht ich hatte gemacht ich werde machen du machst du machtest du hast gemacht du hattest gemacht du wirst machen er sie es macht er sie es machte er sie es hat gemacht er sie es hatte gemacht er sie es wird machen wir machen wir machten wir haben gemacht wir hatten gemacht wir werden machen ihr macht ihr machtet ihr habt gemacht ihr hattet gemacht ihr werdet machen sie Sie machen sie Sie machten sie Sie haben gemacht sie Sie hatten gemacht sie Sie werden machen Stan diyeslova zalezhit vid harakteru pidmeta Vin mozhe buti aktivnim Aktiv diya vihodit vid pidmeta i pasivnim Passiv diya spryamovana na sebe U pasivnomu stani ye vsi ti sami chasovi formi sho j u aktivnomu Voni utvoryuyutsya za odniyeyu shemoyu Prasens Passiv utvoryuyetsya za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova werden v Prasens i smislovogo diyeslova v Partizip II Prateritum Passiv werden v Prateritum i Partizip II Perfekt i Plusquamperfekt Passiv werden u vidpovidnij formi osobliva forma worden i Partizip II Futur Passiv werden v Futur i Partizip II Vidminyuvannya diyesliv v pasivnomu stani dijsnogo sposobu Prasens Passiv Prateritum Passiv Perfekt Passiv Plusquamperfekt Passiv Futur I Passiv ich werde gefragt ich wurde gefragt ich bin gefragt worden ich war gefragt worden ich werde gefragt werden du wirst gefragt du wurdest gefragt du bist gefragt worden du warst gefragt worden du wirst gefragt werden er sie es wird gefragt er sie es wurde gefragt er sie es ist gefragt worden er sie es war gefragt worden er sie es wird gefragt werden wir werden gefragt wir wurden gefragt wir sind gefragt worden wir waren gefragt worden wir werden gefragt werden ihr werdet gefragt ihr wurdet gefragt ihr seid gefragt worden ihr wart gefragt worden ihr werdet gefragt werden sie Sie werden gefragt sie Sie wurden gefragt sie Sie sind gefragt worden sie Sie waren gefragt worden sie Sie werden gefragt werden Stativ pasiv stanu abo korotkij pasiv peredaye vzhe ne proces diyi a jogo rezultat Vin utvoryuyetsya za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova sein u vidpovidnij formi ta Partizip II perehidnogo smislovogo diyeslova Umovnij sposib Konjunktiv vislovlyuye bazhannya abo mozhlivist maye ti sami chasovi formi sho j dijsnij Indikativ Prasens Konjunktiv utvoryuyetsya za dopomogoyu infinitivnoyi osnovi sufiksa e ta osobovogo zakinchennya ale koreneva golosna pri comu zalishayetsya nezminnoyu V 1 ij ta 3 ij osobi odnini sufiks i osobove zakinchennya zlivayutsya sho ne dopuskaye podvoyennya prigolosnih Formi Prateritum Konjunktiv slabkih diyesliv zbigayutsya z formami preterita dijsnogo sposobu Formi preterita kon yunktiva silnih diyesliv utvoryuyutsya z osnovi diyeslova v Preteriti dijsnogo sposobu za dopomogoyu sufiksa e i osobovih zakinchen preterita Korenevi golosni a o u otrimuyut umlaut Isnuye takozh cilij ryad diyesliv Prateritum Konjunktiv yakih ne pidporyadkovuyetsya zagalnim pravilam ce nepravilni diyeslova sein ware tun tate gehen ginge stehen stande nepravilni diyeslova haben hatte werden wurde bringen brachte preterito prezentni diyeslova krim sollen i wollen durfte konnte mochte musste wusste Perfekt Konjunktiv utvoryuyetsya za dopomogoyu dopomizhnih diyesliv haben abo sein yaki stoyat v Prasens Konjunktiv i smislovogo diyeslova v Partizip II Plusquamperfekt Konjunktiv utvoryuyetsya za dopomogoyu tih samih dopomizhnih diyesliv v Prasens Konjunktiv ta smislovogo diyeslova v Partizip II Futurum I i Futurum II Konjunktiv utvoryuyutsya za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova werden v Prasens Konjunktiv ta smislovogo diyeslova vidpovidno v Infinitiv I ta Infinitiv II Krim cih form ye she dvi sho ne mayut analogiv ukrayinskoyu movoyu Ce Konditionalis I i Konditionalis II Voni utvoryuyutsya za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova werden u Prateritum Konjunktiv i smislovogo diyeslova v Infinitiv I i Infinitiv II Nakazovij sposib Imperativ maye chotiri formi 2 a osoba odnini arbeite nimm 1 a osoba mnozhini arbeiten wir wollen wir arbeiten nehmen wir wollen wir nehmen 2 a osoba mnozhini arbeitet nehmt ta vvichliva forma arbeiten Sie nehmen Sie Takozh nakazovij sposib mozhna utvoriti za dopomogoyu infinitiva Nicht aus dem Fenster lehnen abo Partizip II Hiergeblieben Nakazovist v nimeckij mozhut vislovlyuvati deyaki gramatichni konstrukciyi napriklad haben sein zu Infinitiv modalne diyeslovo Infinitiv Infinitiv Infinitiv i prislivnik Partizip berut uchast u tvorenni riznih gramatichnih konstrukcij i chasovih form Infinitiv utvoryuye infinitivni grupi j konstrukciyi z prijmennikom zu infinitivni grupi tipu um zu ohne zu an statt zu konstrukciya haben sein zu Infinitiv i bez nogo z modalnimi diyeslovami diyeslovami ruhu ta inshimi diyeslovami vinyatkami Infinitiv vidigraye rizni sintaksichni roli pidmet Es ist eine Vergnugen zu reiten prisudok Vielleicht haben Sie die Absicht auch unsere Vororte mit ihren schonen Palasten und Parks zu besuchen Marion war von Herzen froh daruber in diesem schrecklichen halbzerstorten Haus nicht allein zu sein i Er fahrt nach Moskau um seine Eltern zu besuchen Nimeckij diyeprikmetnik buvaye dvoh vidiv Partizip I osnova diyeslova v Prasens i sufiks e nd i Partizip II osnova diyeslova perfiks ge i sufiks e t dlya slabkih diyesliv abo en dlya silnih diyesliv Pershij diyeprikmetnik chasto vistupaye v roli oznachennya do imennika Das zu lesende Buch i obstavini Aus dem Kino zuruckgehend besprachen die Leute den Film Drugij diyeprikmetnik vzhivayetsya pri utvorenni skladnih chasovih form Perfekt i Plusquamperfekt Mein Freund hat das Institut absolviert u vsih chasovih formah pasivnogo stanu Der Text wird wurde nacherzahlt nachdem er zweimal vorgelesen worden ist worden war i yak oznachennya do imennika v prichetnih grupah Die von mir gekaufte Zeitung liegt auf dem Tisch Sintaksis Dokladnishe Nimecki rechennya buvayut prostimi ta skladnimi Proste rechennya zazvichaj skladayetsya z dvoh sliv pidmeta i prisudka neposhirene rechennya prote mozhe vklyuchati i drugoryadni chleni rechennya poshirene rechennya Skladni rechennya skladayutsya z dvoh abo kilkoh prostih rechen Vidpovidno voni buvayut skladnosuryadnimi bezspoluchnikovi ta spoluchnikovi yaki skladayutsya z dvoh nezalezhnih rechen i skladnopidryadnimi yaki skladayutsya z golovnogo i odnogo abo dekilkoh Zv yazok v skladnosuryadnomu rechenni zdijsnyuyetsya za dopomogoyu suryadnih spoluchnikiv und aber oder denn deshalb darum doch dann so also a takozh za dopomogoyu parnih spoluchnikiv bald bald nicht nur sondern auch sowohl als auch entweder oder Pidryadne rechennya v skladi skladnopidryadnogo vvoditsya za dopomogoyu pidryadnih spoluchnikiv dass wenn als weil vidnosnih zajmennikiv der die das die pitalnih zajmennikiv wer was welcher prislivnikiv wo wann pitalnih zajmennikovih prislivnikiv woran wovon woruber tosho Yihnij vibir zalezhit vid vidu pidryadnogo rechennya Ci rechennya buvayut dodatkovimi oznachalnimi obstavinnimi miscya chasu sposobu diyi porivnyannya stupenya naslidku prichini cili umovi ta postupki i priyednuvalnimi Poryadok sliv u nimeckomu rechenni bezposeredno zalezhit vid jogo harakteru U prostomu rechenni rozriznyayut pryamij i zvorotnij poryadok sliv V pershomu vipadku mayetsya na uvazi sho vsi chleni rechennya zajmayut lishe svoyi chitko vstanovleni poziciyi spershu pidmet potim prisudok i drugoryadni chleni rechennya Napriklad Der Lehrer kommt bald Pri zvorotnomu poryadku sliv vidbuvayetsya inversiya Bald kommt der Lehrer Pri skladenomu abo skladnomu prisudku zminna chastina staye na svoye misce a nezminna perehodit v kinec rechennya Ich stimme zu U pitalnih rechen bez pitalnogo slova prisudok staye na pershe misce v rechenni Hat er das gemacht U pitalnih rechen z pitalnim slovom Wer Was Wann Wo Wohin Woher Wie Warum Wozu ta in na pershomu misci stoyit same pitalne slovo a prisudok jde za nim Was hat er gemacht U zaperechnih rechennyah najchastishe zustrichayetsya zaperechna chastka nicht yaka zazvichaj vikoristovuyetsya pered zaperechuvanim slovom Nicht alle verstehen das Odnak yaksho zaperechuyetsya prisudok to chastka opinyayetsya v kinci rechennya pered nezminnoyu chastinoyu Das weiss ich nicht Yaksho zaperechuyetsya imennik to pered nim stavitsya zaperechnij zajmennik kein yakij zamishaye neviznachenij artikl i uzgodzhuyetsya z imennikom v rodi chisli i vidminku Ich habe keine Zeit Podvijnogo zaperechennya v nimeckij movi nemaye tobto konstrukciyi nichogo nikoli ne peredayetsya tilki odnim zaperechennyam u comu vipadku slovami nichts nisho abo niemand nihto LeksikaDo pitomih sliv nimeckoyi movi vidnosyatsya leksemi yaki zustrichalisya she v pragermanskij movi z riznih dialektiv yakoyi vinikli suchasni germanski movi v tomu chisli j nimecka Velika kilkist cih sliv bula uspadkovana pragermanskoyu movoyu z praindoyevropejskoyi movi Do pitomih nimeckih sliv vidnosyatsya napriklad taki yak zwei Zaun hundert Liebe Zahn abo Vieh najchastotnishi leksemi sho zaznali nevelikih zmin Zapozicheni ta inozemni slova pronikli v leksichnu sistemu nimeckoyi movi z inshih indoyevropejskih mov sho poyasnyuyetsya istorichnimi zv yazkami a takozh teritorialnimi zminami derzhav de nimecka mova vikoristovuvalasya oficijno Sered inshih prichin mozhna vidiliti shozhist deyakih struktur cih mov sho dozvolyalo zapozichennyam prostishe pronikati v nimecku movu Inozemni slova mozhut zberigati svoyi pervisni vimovu i orfografiyu Prikladami zapozichen z latinskoyi movi ye Finale lat finis Wein lat vinum Strasse lat sternere Prozess lat cedere Schrift lat scribere Z davnogreckoyi buli zapozicheni Meter dav gr metrw Thron dav gr 8ronos Biologie dav gr bios Theologie dav gr 8eos Mathematik dav gr ma8hmatikos Historie dav gr ἱstoria Chronometer dav gr xronos Demokratie dav gr dῆmos Arithmetik dav gr ἀri8mos Deyaki zapozichennya potrapili v nimecku movu z ivritu napriklad Duft vid ivr טו ב dobre abo Pleite vid ivr פלטה vtecha Z italijskoyi movi prijshli slova Bank Bilanz Melone z francuzkoyi pohodyat Garderobe Toilette Pissoir U svij chas velikij vpliiv mala arabska mova z yakoyi prijshli taki slova yak Matratze arab مطرح Elixir arab الإكسير Arsenal arab دار الصناعة Ziffer arab صفر ta inshi SlovotvirDokladnishe Slovotvir nimeckoyi movi rozvivavsya duzhe dinamichno Velika kilkist elementiv sliv yak vlasne nimeckih tak i zapozichenih dozvolyaye konstruyuvati najriznomanitnishi slova V 1999 roci parlament nimeckoyi zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya rozglyanuv proyekt zakonu pid nazvoyu Rinderkennzeichnungs und Rindfleischetikettierungsuberwachungsaufgabenubertragungsgesetz Zakon pro peredachu obov yazkiv kontrolyu markuvannya yalovichini Ce slovo oficijno ye najdovshim u nimeckij movi 63 literi 7 chastin U Nimeckij vikipediyi navodyatsya posilannya na slovo z 79 liter stvorene za pravilami nimeckogo slovotvoru de Tovaristvo sluzhbovciv molodshoyi lanki organu z naglyadu za budivnictvom pri golovnomu upravlinni elektrichnogo obslugovuvannya dunajskogo paroplavstva V ostannomu slovi za novimi pravilami pravopisu slid dodati she odnu literu schifffahrt Podibnih skladnih sliv v nimeckij movi duzhe bagato Misce nimeckogo slovotvorennya v sistemi movi dosi do kincya ne viznachene Zazvichaj vono rozglyadayetsya v ramkah leksikologiyi abo gramatiki odnak buduchi pov yazanim i z gramatikoyu i z leksikoyu slovotvir maye vlasni tilki jomu pritamanni risi Slovotvir mozhe rozglyadatisya yak z diahronnogo tak i z sinhronnogo poglyadu Nimeckij slovotvir vidilyaye prosti ta skladni slova ye klasifikaciyu cih sliv i vklyuchayut visim rivniv model korenevih sliv model bezafiksnogo slovotvoru prefiksalna sufiksalna prefiksalno sufiksalna model osnov z napivprefiksami i napivsufiksami ta oznachalnij slovotvir Nimecka abetkaDokladnishe Nimecka abetka Veliki literi nimeckogo alfavitu z okremimi bukvospoluchennyami U nimeckomu alfaviti vikoristovuyutsya 26 par latinskih liter mali ta veliki literi yaki poznachayut umlautovani zvuki a o u ta ligaturu ss escet do skladu alfavitu ne vhodyat Pri alfavitnomu sortuvanni a o u yak pravilo ne rozriznyayutsya z vidpovidno a o u za vinyatkom sliv sho vidriznyayutsya tilki umlautom v comu vipadku slovo z umlautom jde piznishe ss pririvnyuyetsya do poyednannya ss Chasom umlautovani literi a o u pririvnyuyutsya do ae oe ue Pri pererahuvanni nimeckih liter literi a o u stoyat ne poruch z vidpovidnimi literami a o ta u a v kinci spisku Zazvichaj u slovnikah nimecki slova roztashovuyutsya bez urahuvannya umlauta litera nazva litera nazva litera nazva litera nazva litera nazva A a a F f ef L l el Q q ku U u u umlaut A a a umlaut G g ge M m em R r er V v fau B b be H h ha N n en S s es W w ve C c ce I i i O o o ss escet ss X x iks D d de J j jot O o o umlaut T t te Y y ipsilon E e e K k ka P p pe U u u Z z cet Do vikoristannya latinici v nimeckij movi dlya pisma zastosovuvalisya runi yaki pislya hristiyanizaciyi nimeckih zemel povnistyu vijshli z uzhitku Do pochatku XX stolittya oficijno vikoristovuvavsya gotichnij shrift zokrema i v slovnikah sho vidavalisya v inshih krayinah Isnuvav takozh osoblivij ta fraktura yaki vikladalisya v shkolah do 1941 roku Antikva vikoristovuyetsya spershu neoficijno z XIX stolittya a pislya listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku zaprovadzhuyetsya oficijno Za chasiv nacistskogo rezhimu gotichnij shrift bulo povernuto i vin vzhivavsya oficijno ale zgodom nacistska propaganda pochala peresliduvati vikoristannya gotichnih shriftiv motivuyuchi ce gipotetichnoyu podibnistyu do Zaraz gotichni shrifti vikoristovuyutsya lishe z dekorativnoyu metoyu nazvi gazet viviski PravopisNimeckij pravopis formuvavsya protyagom XIX stolittya Znachnij proriv u stvorenni spilnogo pravopisu dosyagnutij zavdyaki Konradu Dudenu yakij 1880 roku vipustiv Ortografichnij slovnik nimeckoyi movi Vin gruntuvavsya na rishennyah zagalnonimeckoyi orfografichnoyi konferenciyi 1876 roku U procesi reformi nimeckogo pravopisu v 1901 cej slovnik buv u desho zminenij formi viznano osnovoyu nimeckogo oficijnogo pravopisu azh do 1996 roku koli vidbulasya nova reforma pravopisu a slovnik Duden vtrativ svoye monopolne stanovishe Ortografichna konferenciya 1901 roku ostatochno viznachila movni pravila na XX storichchya Suchasna reforma pravopisu U Nimechchini nabuv chinnosti ostatochnij variant zakonu pro reformu nimeckogo pravopisu sho maye sprostiti movu Rishennya pro reformu pismovoyi nimeckoyi movi uhvaleno 1 lipnya 1996 u Vidni pid chas zustrichi ministriv osviti nimeckomovnih krayin Na rozrobku onovlenih pravil eksperti vitratili ponad desyat rokiv Novi pravila punktuaciyi ta orfografiyi obov yazkovi dlya vsih bez vinyatku derzhavnih ustanov i sistemi osviti Reforma skasovuye 87 z 212 pravil orfografiyi Okremi slova sho pisalisya iz velikoyi bukvi teper mayut pisatisya z velikoyi j navpaki Zamist 52 pravil punktuaciyi zalishilos 12 Komi teper mozhna staviti keruyuchis zdebilshogo osobistim chuttyam anizh pravilami a zapozicheni slova dozvolyayetsya pisati yak u nimeckij tak i v inshomovnij transkripciyi Naprikinci XX stolittya pislya ob yednannya Nimechchini kerivniki nimeckomovnih krayin FRN Avstriyi Shvejcariyi ta Lihtenshtejnu a takozh predstavniki derzhav de kompaktno prozhivayut nimecki menshini Italiya Rumuniya ta Ugorshina uhvalili rishennya pro vprovadzhennya reformi nimeckoyi orfografiyi yaku planuvalosya zavershiti v serpni 2005 Odnak za rik do cogo terminu vidrazu dekilka providnih gazet i zhurnaliv FRN v pershu chergu ti sho vhodyat do najbilshogo vidavnichogo koncernu Axel Springer AG zayavili pro povernennya do tradicijnih pravil Odna z najkonservativnishih i shanovanih gazet FRN Frankfurter Allgemeine Zeitung u 1999 yak i vsya krayina perejshla bula na novu orfografiyu ale vzhe za rik povernulasya do zvichnogo pravopisu Takozh vid novoyi orfografiyi vidmovivsya najvazhlivishij suspilno politichnij zhurnal krayini Der Spiegel Na dumku zhurnalistiv novi pravila pravopisu tilki pogirshili situaciyu z nimeckoyu movoyu j prizveli do masovoyi plutanini oskilki zgidno z opituvannyami lishe 38 naselennya FRN znajomi z novimi pravilami Sami chinovniki takozh porushuyut novi pravila navit v oficijnih dokumentah Yak stverdzhuyut bilshist pismennikiv z samogo pochatku vidmovilisya prijnyati novi orfografichni pravila Z usih pochinan kolishnogo federalnogo kanclera FRN Shredera cyu reformu nazivayut najsumnivnishim zdobutkom U bilshosti derzhav lyudyam nadano pravo samim virishuvati yaki pravila pravopisu yim zastosovuvati U Nimechchini zh ce pitannya stalo predmetom vnutrishnopartijnoyi borotbi j sposobom oderzhannya dividendiv u viborciv Naselennya zemli Shlezvig Golshtejn she v 1998 provelo referendum i progolosuvalo za vidmovu vid provedennya reformi Prote federalnij uryad z oglyadu na koshti vzhe vitracheni na navchannya shkolyariv za novimi pravilami ne bazhaye zadkuvati v provedenni reformi pravopisu Narazi reforma pravopisu chastkovo pereroblyayetsya tobto provodyat reformu reformi Z 1 serpnya 2007 nabuv chinnosti ostatochnij variant zakonu pro reformu nimeckogo pravopisu sho sprostiv pismovu movu Novi pravila punktuaciyi j orfografiyi obov yazkovi dlya vsih bez vinyatku derzhavnih ustanov i zakladiv sistemi osviti Vpliv nimeckoyi na ukrayinsku movuDokladnishe Germanizm Sered leksichnih zapozichen iz zahidnoyevropejskih mov nimecki slova v ukrayinskij movi posidayut chilne misce Pershij period kontaktiv staroukrayinskoyi ta germanskih mov pripadav na period Kiyivskoyi Rusi X XI st koli mizh neyu i nimeckimi zemlyami isnuvali dinastichni politichni ta ekonomichni zv yazki U dialektah cogo chasu a piznishe i v pisemnih pam yatkah fiksuyutsya davnoverhnonimecki ta gotski zapozichennya buk knyaz kotel ta in Nova hvilya zapozichen z nimeckoyi sposterigalasya za chasiv Galickogo H HII st a zgodom i Galicko Volinskogo XIII XIV st knyazivstv napr ercog gercyug biskup piskup U HIII XIV stolittyah cherez polsku movu a takozh zavdyaki torgovelnim zv yazkam iz pribaltijskimi nimcyami buli zapozicheni taki slova yak brovar parta verstat klyamka tosho Z pochatkom nimeckoyi kolonizaciyi Galichini j Bukovini druga pol XIV st poshirennyam na terenah Ukrayini Magdeburzkogo prava rozvitkom zahidnoyi torgivli ta utvorennyam perevazhno vihidcyami z Nimechchini chislennih cehovih organizacij znachno posilivsya pripliv v ukrayinsku movu sliv nimeckogo pohodzhennya U XX stolitti proniknennyu v ukrayinsku movu germanizmiv spriyala vijskova povinnist yaku vidbuvala cholovicha chastina naselennya Galichini v polskij a zgodom u avstrijskij armiyah por movu tvoriv Yuriya Osipa Fedkovicha Nimecka okupaciya 1941 1944 rokiv takozh sprichinilasya do proniknennya v leksiku zahidnoukrayinskih govirok nimeckih sliv U XX stolitti leksika i frazeologiya ukrayinskoyi movi zbagatilasya nimeckimi slovami i virazami v galuzi filosofiyi literaturoznavstva mistectva nauki i tehniki asketizm empiriokriticizm transcendentalnij kolektivizm kulturtreger publicistika makulatura avtoritet konflikt ta in chastina z yakih bula utvorena v nimeckij movi na osnovi latinskih i greckih koreniv Za danimi ukrayinskih slovnikiv suchasna ukrayinska mova maye blizko 1000 nimeckomovnih leksem povnistyu zasvoyenih ukrayinskoyu movoyu Okrim togo velikij shar leksiki nimeckogo pohodzhennya predstavlenij v ukrayinskij specialnij ta naukovij terminologiyi Priklad Zapovit T Shevchenka nimeckoyu movoyu pereklala Gedda Cinner VERMACHTNIS Wenn ich sterbe sollt zum Grab ihr Den Kurgan mir bereiten In der lieben Ukraine Auf der Steppe der breiten Wo man weite Felder sieht Den Dnipro und seine Hange Wo man horen kann sein Tosen Seine wilden Sange Wenn aus unsrer Ukraine Zum Meer dann zum blauen Treibt der Feinde Blut verlass ich Die Berge und Auen Alles lass ich dann und fliege Empor selbst zum Herrgott Und ich bete Doch bis dahin Kenn ich keinen Herrgott So begrabt mich und erhebt euch Die Ketten zerfetzet Mit dem Blut der bosen Feinde Die Freiheit benetzet Meiner sollt in der Familie In der grossen ihr gedenken Und sollt in der freien neuen Still ein gutes Wort mir schenken Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 PrimitkiEckhard Eggers Moderne Dialekte neue Dialektologie Akten des 1 Kongresses der Internationalen Gesellschaft fur Dialektologie des Deutschen IGDD am Forschungsinstitut fur Deutsche Sprache Deutscher Sprachatlas der Philipps Universitat Marburg vom 5 bis 8 Marz 2003 2005 ISBN 3 515 08762 1 Website zu den Deutschschweizer Dialekten nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Arend Mihm Sprache und Geschichte am unteren Niederrhein Jahrbuch des Vereins fur niederdeutsche Sprachforschung 1992 William Foerste Geschichte der niederdeutschen Mundarten Deutsche Philologie im Aufriss Erich Schmidt Verlag 1957 Friedrich Engels nimeckoyu Arhiv Kap III originalu za 16 listopada 2011 Procitovano 12 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Date dovidka Alemannisch nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 12 listopada 2011 Bayerische Landesbibliothek Online Sprechender Sprachatlas von Bayern nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 12 listopada 2011 Konig Werner Phonologische Regionalismen in der deutschen web Seminar fur Sprachmethodik Phonologie Ein sprachwissenschaftliches Lehrbuch Verlag fur Kultur und Wissenschaft 2000 Hirschfeld U Welche Aussprache lehren wir In Jahrbuch Deutsch als Fremdsprache 1997 S 175 188 Noskov S A Nimecka mova dlya vstupnikiv do vuziv 2002 415 s ISBN 985 06 0819 6 http wwwg uni klu ac at eeo Deutsch pdf Germanische Sprachen Deutsch PDF nimeckoyu Procitovano 6 listopada 2011 351 Nimecka mova dlya vsih Der Artikel Artikl originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Heinz V Das System der Artikelformen im gegenwartigen Deutsch Tubingen 1979 ISBN 3 484 10359 0 Study German Gramatika nimeckoyi movi dovidnik Im ya imennik Substantiv Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Smirnova T N Deutsch Intensiv Pochatkovij etap M 2005 352 s ISBN 5 329 01422 0 Prikmetnik Das Adjektiv Shilyannya prikmetnikiv Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Stupeni porivnyannya prikmetnikiv i prislivnikiv Die Komparationsstufen der Adjektive Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Study German Gramatika nimeckoyi movi dovidnik Zajmennik Pronomen Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Osobovi zajmenniki v nimeckij movi Personalpronomen Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Lingvotek Prisvijni zajmenniki Possesivpronomen Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Mihalenko A O Deutsche Sprache Morfologiya Zheleznogorsk 2010 ISBN 978 5 699 20204 1 CDO Mestoimennye narechiya v nemeckom yazyke Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 http www trilinguis ru linguistic chisl nemec chislitelnie aspx Trilinguis Movnij portal Nimecki chislivniki Procitovano 6 listopada 2011 FunnyGerman com Chislivnik Zahlwort Arhiv 2009 03 zahlwort html originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 info org index php go Pages amp in view amp id 9 Chislivniki v nimeckij movi Procitovano 6 listopada 2011 nedostupne posilannya z chervnya 2019 http www langinfo ru index php sect id 1989 LangInfo Chislivnik Zahlwort Procitovano 6 listopada 2011 deutlang 200907 19000947 html Nimecka mova ce prosto Chislivnik Zahlwort Procitovano 6 listopada 2011 Study German Gramatika nimeckoyi movi dovidnik Prijmennik Preposition Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Myshkovaya I B Vremena nemeckogo glagola SPb 2007 96 s ISBN 978 5 91281 007 7 Nimecki prislivniki Partizip Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Audio class ru Nimecki diyeslova silnogo diyevidmini Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Study German Grammatika nemeckogo yazyka Modalnye glagoly Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Deutsch lingo4u de Prasens Gegenwart nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Deutsch lingo4u de Imperfekt Prateritum Vergangenheit nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Deutsch lingo4u de Perfekt vollendete Gegenwart nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Deutsch lingo4u de Plusquamperfekt Vorvergangenheit nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 1 Deutsch lingo4u de Futur I Zukunft nimeckoyu Procitovano 6 listopada 2011 nedostupne posilannya z chervnya 2019 nimeckoyu Arhiv futur 2 originalu za 10 listopada 2011 Procitovano 6 listopada 2011 de grammatik verben konjunktiv Deutsch lingo4u de Konjunktiv nimeckoyu Procitovano 6 listopada 2011 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Povelitelnoe naklonenie Imperativ Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Konstrukciya zu infinitiv Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Myshkova I B Vremena nemeckogo glagola Glava 8 Nemeckoe prichastie Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Deutsch Online Prichastiya nastoyashego i proshedshego vremeni Partizip 1 Partizip 2 Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 LangInfo ru Prichastnye oboroty Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 P Eisenberg Das Wort Bd 1 Der Satz Bd 2 Grundriss der deutschen Grammatik 2004 O Behaghel Deutsche Syntax 1928 Snyegirova N S Sintaksis nimeckoyi movi OmGU 2004 149 s Lokshtanova L Partner Arhiv ids 1752 all 285 originalu za 24 zhovtnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2012 Noskov S A Nimecka mova dlya vstupnikiv do vuziv 3 Poryadok sliv u pitalnih rechen 2002 S 268 269 ISBN 985 06 0819 6 Noskov S A Nimecka mova dlya vstupnikiv do vuziv 5 Poryadok sliv u rechennyah iz zaperechennyam 2002 S 270 273 ISBN 985 06 0819 6 Harald Wiese Eine Zeitreise zu den Ursprungen unserer web z dzherela 31 serpnya 2011 Friedrich Wolff Latein und Griechisch im deutschen Wortschatz Wiesbaden VMA Verlag 1999 ISBN 3 928127 63 2 Fremdworter und Lehnworter nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 8 listopada 2011 Nabil Osman Kleines Lexikon deutscher Worter arabischer Unger Reclam 2007 ISBN 978 3 15 010609 9 Wie ist das langste deutsche Wort ohne Gedankenstriche nimeckoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Rainer Perkuhn Das langste deutsche Wort Ein fiktives Gesprach mit wahrem Hintergrund PDF nimeckoyu Arhiv PDF originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Date dovidka Schmidt W Deutsche Sprachkunde 7 Aufl 1972 Jung W Grammatik der deutschen Gegenwartssprache Leipzig 1996 Zuyeva A N Molchanova I D ta in Slovnik slovotvorchih elementiv nimeckoyi movi M 1979 536 s Nimeckij alfavit Study German Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Das deutsche Alphabet nimeckoyu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 2012 01 17 Arhiv german general html originalu za 6 veresnya 2011 Procitovano 6 listopada 2011 Burke Christopher 1998 Paul Renner the Art of Typography New York Princeton Architectural Press s 165 167 ISBN 9781568981581 Div Enciklopediya Ukrayinska mova Kiyiv 2000 stattya Ukrayinsko nimecki movni zv yazki Prikladi za Enciklopediyeyu Ukrayinska mova citovana stattya Kochergan M P Nimecki leksichni zapozichennya v pivdenno zahidnih govorah ukrayinskoyi movi Movoznavstvo 1997 Enciklopediya Ukrayinska mova Kiyiv 2000 citovana stattyaDiv takozhNimecka literatura Najdovshe slovo nimeckoyi movi Institut imeni Gete Legenda pro nimecku oficijnu movu v SShA Nimecka mova v Namibiyi Afiksaciya v nimeckij movi Lingvistichnij atlas Nimechchini BelgranodojchLiteraturaDovidniki pidruchniki Cathrine Fabricius Hansen Peter Gallmann Peter Eisenberg Der Duden in 12 Banden Das Standardwerk zur deutschen Sprache Band 4 Grammatik der deutschen Gegenwartssprache Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Auflage 7 vollig neu erarbeitete Auflage 1344 S ISBN 3 411 04047 5 odna z najpovnishih gramatik suchasnoyi nimeckoyi movi sho vijshla drukom yak 4 ij tom u klasichnij 12 tomnij seriyi vidavnictva Duden prisvyachenij vsim aspektam nimeckoyi movi Pogadala V A Nimecka mova Korotkij dovidnik M Slovo 2003 318 s ISBN 5 8123 0155 7 Pogadala V A Nimecka mova Ekzamenacijnij zbirnik Bilshe 100 tem M Slovo 2003 192 s ISBN 5 8123 0164 6 Zagalni slovniki de Malorusko nyimeckij slovar U 2 t Ulozhili Yevgenij Zhelehovskij ta Sofron Nedyilskij Lviv 1886 VIII 1118 10 s Ruthenisch Deutsches Worterbuch verfasst von Eugen Zelechowski und Sophron Niedzielski Lemberg 1886 Band I II Slovnik u formati DjVu Ukrayinsko nimeckij slovnik 100 000 sliv Uklad Ya Rudnickij Z Kuzelya Lyajpcig 1943 1494 s Nimecko ukrayinskij slovnik Blizko 50000 sliv Uklad V M Leshinska O G Maznij K M Silvestrova Kiyiv Rad shkola 1959 1053 s Novij nimecko ukrayinskij ukrayinsko nimeckij slovnik 45000 sliv Uklad O P Prorochenko Kiyiv Vid Akonit 1997 683 s Velikij nimecko ukrayinskij slovnik Blizko 170000 sliv Uklad V Myuller Kiyiv Vid Dim Chumackij shlyah 2005 788 s Velikij suchasnij nimecko ukrayinskij ukrayinsko nimeckij slovnik Uklad O V Chobotar V D Kaliushenko V V Olifirenko Doneck BAO 2009 944 s Speciyalizovani slovniki Sajko M A Nimecko ukrayinskij medichnij slovnik Iz poyasnennyami ta prikladami terminovzhivannya Ponad 18 000 slovnikovih statej K VD Osvita Ukrayini 2021 348 s ISBN 978 617 7993 03 1PosilannyaSintaksis ta semantika v modernij filosofskij nimeckij movi Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 38 47 Vikipediya Vikipediya maye rozdil nimeckoyu movoyu Hauptseite Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Nimecka mova Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka mova Nimecka mova na sajti Ethnologue German Standard A language of Germany angl Nimecka mova na sajti Glottolog 3 0 Language German angl Nimecka mova na sajti WALS Online Language German angl Slovniki Nimecko nimecki Nimeckij Vikislovnik Das Wortauskunftssystem zur deutschen Sprache Dovidnikova sistema nimeckoyi movi Duden zaraz Vidavnictvo slovnikovoyi literaturi Duden woerterbuchNetz de wortschatz Uni Leipzig de Nimecko ukrayinski Slovnik ukrayinsko nimeckij Nimecko ukrayinskij slovnik z mozhlivistyu redaguvannya na sajti dict cc nimecko ukrayinskij perekladach Perekladach vid Gugla Inshi korisni resursi U Vikislovniku ye storinka Kategoriya Nimecka mova Nimecki slovnikovi uroki na Internet Poligloti Nimeckij kulturnij centr im Gete u Kiyevi Steinke Institut Institut nimeckoyi movi klaviatura nimecka onlajn Atlas zur deutschen Alltagssprache atlas shodennoyi nimeckoyi movi nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 PDF Datei 146 kB Jacob und Wilhelm Grimm Deutsches Worterbuch Slovnik brativ Grimm onlajn Deutsche Sprache Zeitschrift fur Theorie Praxis und Dokumentation fahovij zhurnal pro nimecku movu