Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франкські діалекти нім Fränkische Sprachen збірна назва для позначення цілої групи західногерманських мов та діалектів я

Франкські діалекти

Франкські діалекти

Франкські діалекти (нім. Fränkische Sprachen) — збірна назва для позначення цілої групи західногерманських мов та діалектів, які з'явилися за часів Франкського королівства. До франкських діалектів відносять і африкаанс, які походять від нижньофранкських діалектів, у складі середньонімецьких діалектів, і два перехідних діалекти від середньо- до південнонімецьких мов — та .

Франкські діалекти
Fränkisch
Поширена в image Німеччина, image Нідерланди
Писемність латиниця
Класифікація

Індоєвропейські мови

Германські мови
Західногерманські мови
Офіційний статус
Коди мови

Історія розвитку

image
Поширення франкських діалектів: жовтим кольором позначені нижньофранкські діалекти, зеленим — франкські діалекти середньонімецького простору, синім — південнонімецькі франкські діалекти

Франкські діалекти походять від діалекту салічних франків раннього середньовіччя. Згідно з Ф. Енгельсом, найбільш первісні форми можна побачити у словниковому запасі давніх нижньо- і середньофранкських діалектів (ріпуарські, ). Поширюючись далі на південь, рейнфранкський та верхньонімецький франкські діалекти потрапили під сильний вплив алеманського, а у випадку зі східно-франкськими діалектами — баварського діалекту. Наприклад, франкська форма дифтонга uo (guot) витісняє в другій половині IX століття баварську формуö (göt) та алеманську ua (guat). Вони мають більше спільного з південними сусідніми діалектами, ніж з франкськими діалектами середнього та південного Рейну, і тому вони об'єднані в одну групу з верхньонімецькими діалектами. Причина також у тому, що ці регіони були заселеними до франкського завоювання та колонізації алеманськими і баварськими поселенцями, а також іншими залишками мігрантів, яких при спробі увійти до Франкського королівства не лише не вигнали, але навіть навпаки прийняли. Таким чином, на походження франкського діалекту вплинули змішані верхньонімецькі діалекти нових франкських поселенців та поневолених старих, швебів та ельбськіх германців.

Широке поширення франкського діалекту вказує на його значення для формування спільної німецької мови. Під владою франків було сформовано середньовічну німецьку політичну систему, виникла спільна ділова мова між різними племінними територіями. Франки були тими, хто об'єднав всі східні області імперії, населені західнонімецькими великими племенами, заклавши тим самим основу для розвитку німецької нації. Нині на тій території, яку населяли франки, проживають також сакси (тобто вони проживають не лише в Саксонії), баварці, алемани, гесси та тюрінгці (вони майже втратили свою оригінальну мову). Ці народи перейняли елементи франкської мови та виявили зворотний вплив на неї далеко за межами її розповсюдження.

Класифікація

Нижньофранкський діалект

Середньонімецький франкський

  • :

У середньофранкських діалектах друге пересування приголосних поширилося ще не так широко, як, наприклад, в рейнфранкських. t і k наприкінці слова (wat/was , ik/ich), p на початку та кінці слова (pan/Pfanne, op/auf) залишилися незмінними. Літературне німецьке «переднє» ch (/ç/), навпаки, вимовляється майже у всій рейнській області як sch (ʃ).

  • :
* Рейнськогессенський (Rheinhessisch) (Рейнська частина Гессена, в гессенському містечку та навколо міста Вісбаден)
  • (Hessisch). Цей діалект розпадається на кілька гілок, які на все ширшому ареалі виявляють численні особливості. (від Дармштадта на півночі до баварського Ашаффенбурга на сході включно) — єдиний гессенський діалект, що зберіг рейнфранкський незмінним. У (навколо Марбурга та Гіссена) збереглося безліч архаїзмів, таких, як дифтонгізація довгих голосних (lieb-läib або Kuh-Kou). та (навколо Касселя та Бад-Герсфельда), (біля річки Фульди) діалекти межують з східно-франкськими і є гессінсько-східнофранксько-тюрінгським змішанням діалектів. На північний захід від Касселя, проходить межа між франкським та , частково там говорять нижньонімецьким або .

У рейнськофранкському друге пересування приголосних сталося майже до тієї самої міри, що й у літературній німецькій. Тільки p на початку слова так і не зазнала змін (Pund/Pfund, Peffer/Pfeffer). Типовим для пфальцського та сусідніх діалектів є алеманнська š перед приголосними наприкінці слова (fascht, Poscht, Kaschte[n]). Це явище зустрічається і в південно-франкському.

Південнонімецький франкський

  • (Ostfränkisch). З'явився зі злиття франкського, та баварського діалектів, їх племена зустрілися одне з одним в області Майна та оселилися разом. Східнофранкським говорять у франкський частині Баварії, кордон з баварським утворюють гори Фіхтель, річка і південні та середні Франкські гори. Кордон з гессенським проходить через гори Шпессарт. В Баден-Вюртемберзі говорять цим діалектом в районі Хоенлоеської долини і по берегах річки . Крім того, східнофранкським говорять у всій південній Тюрінгії, у всій південній частині гір Рен і в саксонському та Рудних горах. У побуті східнофранкський сьогодні називають просто франкським.

(Südfränkisch). Він є групою неоднорідних перехідних діалектів північного Баден-Вюртемберга, на кордоні верхньо- і середньонімецького мовного простору. Вони виникли в напруженій області між швабсько-алеманським, та Східнофранкським діалектами. Різні говірки сьогодні вузько обмежені та вживаються навколо таких центрів, як Карлсруе, Пфорцгайм, Гайльбронн та Крайхгау. У долині річки південніше Пфорцхайма, де стикаються франкський та швабський, розмовляють енцфранкським (Enztalfränkisch) та енцшвабським (Enztalschwäbisch) (трапляються обидві назви). Раніше ця область була цілком франкською, частиною ранньосередньовічного Франкського королівства. Діалекти навколо Мосбаха та Бухена також відносять до південнофранкської групи.

У східно- і південнофранкському діалектах друге пересування приголосних пройшло до тієї самої міри, що й у літературній німецькій мові, тому їх і відносять до верхньонімецьких діалектів, за винятком приголосного b, який в південнофранкському все ще зберігся як w (haben — hawwe; hinüber — 'niewer; schreiben — schreiwe). За складом голосних вони, зазвичай, мають риси середньонімецьких діалектів, проте на периферії частково є дифтонгування голосних.

Примітки

  1. Энгельс и языкознание. Сб. статей. — М., 1972.

Література

  • Wörterbuch von Mittelfranken. Eine Bestandsaufnahme aus den Erhebungen des Sprachatlas von Mittelfranken. — Würzburg : Königshausen & Neumann, 2000. — .
  • Eberhard Wagner, Alfred Klepsch. Handwörterbuch von Bayerisch-Franken (HWBF). Kurzes Auswahlwörterbuch der Dialekte, die in den Regierungsbezirken Oberfranken, Mittelfranken und Unterfranken des deutschen Bundeslandes Bayern gesprochen werden. — Bayreuth : Verlag Fraenkischer Tag GmbH, 2007. — .
  • Sprachatlas von Mittelfranken. — Heidelberg, 2003. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frankski dialekti nim Frankische Sprachen zbirna nazva dlya poznachennya ciloyi grupi zahidnogermanskih mov ta dialektiv yaki z yavilisya za chasiv Frankskogo korolivstva Do frankskih dialektiv vidnosyat i afrikaans yaki pohodyat vid nizhnofrankskih dialektiv u skladi serednonimeckih dialektiv i dva perehidnih dialekti vid seredno do pivdennonimeckih mov ta Frankski dialektiFrankischPoshirena v Nimechchina NiderlandiPisemnist latinicyaKlasifikaciya Indoyevropejski movi Germanski moviZahidnogermanski movi dd Oficijnij statusKodi moviIstoriya rozvitkuPoshirennya frankskih dialektiv zhovtim kolorom poznacheni nizhnofrankski dialekti zelenim frankski dialekti serednonimeckogo prostoru sinim pivdennonimecki frankski dialekti Frankski dialekti pohodyat vid dialektu salichnih frankiv rannogo serednovichchya Zgidno z F Engelsom najbilsh pervisni formi mozhna pobachiti u slovnikovomu zapasi davnih nizhno i serednofrankskih dialektiv ripuarski Poshiryuyuchis dali na pivden rejnfrankskij ta verhnonimeckij frankski dialekti potrapili pid silnij vpliv alemanskogo a u vipadku zi shidno frankskimi dialektami bavarskogo dialektu Napriklad frankska forma diftonga uo guot vitisnyaye v drugij polovini IX stolittya bavarsku formuo got ta alemansku ua guat Voni mayut bilshe spilnogo z pivdennimi susidnimi dialektami nizh z frankskimi dialektami serednogo ta pivdennogo Rejnu i tomu voni ob yednani v odnu grupu z verhnonimeckimi dialektami Prichina takozh u tomu sho ci regioni buli zaselenimi do frankskogo zavoyuvannya ta kolonizaciyi alemanskimi i bavarskimi poselencyami a takozh inshimi zalishkami migrantiv yakih pri sprobi uvijti do Frankskogo korolivstva ne lishe ne vignali ale navit navpaki prijnyali Takim chinom na pohodzhennya frankskogo dialektu vplinuli zmishani verhnonimecki dialekti novih frankskih poselenciv ta ponevolenih starih shvebiv ta elbskih germanciv Shiroke poshirennya frankskogo dialektu vkazuye na jogo znachennya dlya formuvannya spilnoyi nimeckoyi movi Pid vladoyu frankiv bulo sformovano serednovichnu nimecku politichnu sistemu vinikla spilna dilova mova mizh riznimi pleminnimi teritoriyami Franki buli timi hto ob yednav vsi shidni oblasti imperiyi naseleni zahidnonimeckimi velikimi plemenami zaklavshi tim samim osnovu dlya rozvitku nimeckoyi naciyi Nini na tij teritoriyi yaku naselyali franki prozhivayut takozh saksi tobto voni prozhivayut ne lishe v Saksoniyi bavarci alemani gessi ta tyuringci voni majzhe vtratili svoyu originalnu movu Ci narodi perejnyali elementi frankskoyi movi ta viyavili zvorotnij vpliv na neyi daleko za mezhami yiyi rozpovsyudzhennya KlasifikaciyaNizhnofrankskij dialekt Niderlandi Belgiya Franciya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Flamandska Flamisch ta Brabantisch Antverpen Bryussel pivdenni Niderlandi region Nor Pa de Kale u Franciyi Pella Dutch Amerikanskij shtat Ajova Afrikaans yakij rozvinuvsya z rannoyi niderlandskoyi movi Zaraz nim govoryat u Pivdennij Africi Pivdenno nizhnonimeckij Niderlandi pivnichno shidna Belgiya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Kleverlandskij Kleverlandisch Shidni Niderlandi nimecka chastina nizhnoyi techiyi Rejnu Limburzka Limburgisch u niderlandskomu ta belgijskomu Limburzi pivnichnishe Aahena Menhengladbaha i Dyusseldorfa znahoditsya pivdennishe Serednonimeckij frankskij ripuarski Ripuarisch Velika teritoriya Keln Bonn Aahen Bergish Gladbah Leverkuzen nizhnya techiya richki Zig ta pivdenna Girska zemlya chastina Nordejfelya ta miscevist do Neyenara Rejnland Pfalc pivnichna nimecko shidna Belgiya v Gollandiyi mista Kerkrade ta Vaals Moselfrankisch na pivnochi ta zahodi Rejnland Pfalca na pivnichnomu zahodi Zaarlanda na pivnochi gir Gunsryuk v rajoni Mozelya u Franciyi Lotaringiya v pivdennonimeckij shidno belgijskij oblasti v gorah Ajfel ta Vestervald a takozh v Zigerlandi Lyuksemburzka Letzebuergesch Lyuksemburg Belgiya ta Lotaringiya u Franciyi U serednofrankskih dialektah druge peresuvannya prigolosnih poshirilosya she ne tak shiroko yak napriklad v rejnfrankskih t i k naprikinci slova wat was ik ich p na pochatku ta kinci slova pan Pfanne op auf zalishilisya nezminnimi Literaturne nimecke perednye ch c navpaki vimovlyayetsya majzhe u vsij rejnskij oblasti yak sch ʃ Pfalcskij Pfalzisch Pivden Rejnland Pfalc na pivdni gir Hunsryuk na pivdni ta shodi Zaarlanda cherez legku nosovu vimovu cej dialekt nazivayut zaarlandskim v Elzasi i rajoni Mozelya u Franciyi v grafstvi Kurpfalc u Baden Vyurtemberzi v Gesseni ta zahidnij chastini gir Odenvald Kurpfalcki dialekti Syudi zh vidnositsya Pensilvanskij Pennsilfaanisch nim govoryat v amerikanskih shtatah Pensilvaniya Ogajo Indiana v kanadskij provinciyi Ontario Rejnskogessenskij Rheinhessisch Rejnska chastina Gessena v gessenskomu mistechku ta navkolo mista Visbaden Hessisch Cej dialekt rozpadayetsya na kilka gilok yaki na vse shirshomu areali viyavlyayut chislenni osoblivosti vid Darmshtadta na pivnochi do bavarskogo Ashaffenburga na shodi vklyuchno yedinij gessenskij dialekt sho zberig rejnfrankskij nezminnim U navkolo Marburga ta Gissena zbereglosya bezlich arhayizmiv takih yak diftongizaciya dovgih golosnih lieb laib abo Kuh Kou ta navkolo Kasselya ta Bad Gersfelda bilya richki Fuldi dialekti mezhuyut z shidno frankskimi i ye gessinsko shidnofranksko tyuringskim zmishannyam dialektiv Na pivnichnij zahid vid Kasselya prohodit mezha mizh frankskim ta chastkovo tam govoryat nizhnonimeckim abo U rejnskofrankskomu druge peresuvannya prigolosnih stalosya majzhe do tiyeyi samoyi miri sho j u literaturnij nimeckij Tilki p na pochatku slova tak i ne zaznala zmin Pund Pfund Peffer Pfeffer Tipovim dlya pfalcskogo ta susidnih dialektiv ye alemannska s pered prigolosnimi naprikinci slova fascht Poscht Kaschte n Ce yavishe zustrichayetsya i v pivdenno frankskomu Pivdennonimeckij frankskij Ostfrankisch Z yavivsya zi zlittya frankskogo ta bavarskogo dialektiv yih plemena zustrilisya odne z odnim v oblasti Majna ta oselilisya razom Shidnofrankskim govoryat u frankskij chastini Bavariyi kordon z bavarskim utvoryuyut gori Fihtel richka i pivdenni ta seredni Frankski gori Kordon z gessenskim prohodit cherez gori Shpessart V Baden Vyurtemberzi govoryat cim dialektom v rajoni Hoenloeskoyi dolini i po beregah richki Krim togo shidnofrankskim govoryat u vsij pivdennij Tyuringiyi u vsij pivdennij chastini gir Ren i v saksonskomu ta Rudnih gorah U pobuti shidnofrankskij sogodni nazivayut prosto frankskim Sudfrankisch Vin ye grupoyu neodnoridnih perehidnih dialektiv pivnichnogo Baden Vyurtemberga na kordoni verhno i serednonimeckogo movnogo prostoru Voni vinikli v napruzhenij oblasti mizh shvabsko alemanskim ta Shidnofrankskim dialektami Rizni govirki sogodni vuzko obmezheni ta vzhivayutsya navkolo takih centriv yak Karlsrue Pforcgajm Gajlbronn ta Krajhgau U dolini richki pivdennishe Pforchajma de stikayutsya frankskij ta shvabskij rozmovlyayut encfrankskim Enztalfrankisch ta encshvabskim Enztalschwabisch traplyayutsya obidvi nazvi Ranishe cya oblast bula cilkom frankskoyu chastinoyu rannoserednovichnogo Frankskogo korolivstva Dialekti navkolo Mosbaha ta Buhena takozh vidnosyat do pivdennofrankskoyi grupi U shidno i pivdennofrankskomu dialektah druge peresuvannya prigolosnih projshlo do tiyeyi samoyi miri sho j u literaturnij nimeckij movi tomu yih i vidnosyat do verhnonimeckih dialektiv za vinyatkom prigolosnogo b yakij v pivdennofrankskomu vse she zberigsya yak w haben hawwe hinuber niewer schreiben schreiwe Za skladom golosnih voni zazvichaj mayut risi serednonimeckih dialektiv prote na periferiyi chastkovo ye diftonguvannya golosnih PrimitkiEngels i yazykoznanie Sb statej M 1972 LiteraturaWorterbuch von Mittelfranken Eine Bestandsaufnahme aus den Erhebungen des Sprachatlas von Mittelfranken Wurzburg Konigshausen amp Neumann 2000 ISBN 3 8260 1865 6 Eberhard Wagner Alfred Klepsch Handworterbuch von Bayerisch Franken HWBF Kurzes Auswahlworterbuch der Dialekte die in den Regierungsbezirken Oberfranken Mittelfranken und Unterfranken des deutschen Bundeslandes Bayern gesprochen werden Bayreuth Verlag Fraenkischer Tag GmbH 2007 ISBN 978 3936897524 Sprachatlas von Mittelfranken Heidelberg 2003 ISBN 3 8253 1422 7

Дата публікації:
Топ