Арти́кль (лат. articulus — «визначник», «вказівник», «член»), рідко родівник — визначник, службова частина мови, яка визначає деякі особливості іменника, з яким пов'язана в реченні: відмінок, множину або однину, визначеність або невизначеність. При перекладі на українську мову артиклю часто відповідає вказівний займенник, який стоїть поряд з іменником — ця книга, ті зошити, деяка людина, жодне джерело тощо. Існує у багатьох мовах. Артикль вживається у мовах, де іменник як незмінюваний (англійська), так і змінюваний (німецька). Артикль перед іменником (препозитивний) вживається у німецькій, французькій, англійській та ін. мовах; після іменника (постпозитивний) — у шведській, данській, румунській, болгарській, македонській мовах.
Англійська мова
В англійській мові, наприклад, є визначений артикль the, який слугує для визначення або ідентифікації іменника, і невизначений артикль a (an перед голосними), що вказує на невизначений іменник.
Арабська мова
- аль (араб. ٱلْـ, al-) — означений артикль в арабській мові. Інколи вимовляється як ель (el-). Передує іменникам як префікс. Наприклад слово араб. كتاب, kitāb, «книга» буде записуватися із артиклем як араб. الكتاب, al-kitāb, «[ця] книга». На відміну від інших арабських часток завжди пишеться разом із наступним словом, хоча не є невід'ємною частиною цього слова. Не змінюється залежно від числа, роду та відмінка.
Німецька мова
У німецькій мові є означені й неозначені артиклі для кожного з трьох родів в однині (їх наведено в таблиці поряд). Таким чином, артикль є ще й ознакою роду, до якого належить іменник: так, іменники der Kopf (голова), das Ende (кінець), die Zeit (час) належать до чоловічого, середнього й жіночого роду відповідно. Те саме слово з різними артиклями часто змінює значення: наприклад, der Messer — вимірювач, das Messer — ніж; der Kiefer — щелепа, die Kiefer — сосна. Форму множини (die) має лише означений артикль.
Артиклі | Означений | Неозначений |
---|---|---|
Чоловічий рід | der | ein |
Жіночий рід | die | eine |
Середній рід | das | ein |
Слов'янські мови
Артиклі існують в деяких слов'янських мовах (болгарська та македонська). У розмовній українській також інколи можна натрапити на явище, подібне до артикля — коли людина занадто часто вживає у своїй мові слова «ця», «та», «ота», «одна» — «ця книга», «книга та», «одна книга» і таке подібне.
Супроводжує іменник і є показником граматичної категорії визначеності і невизначеності або роду, числа, відмінка.
Французька мова
Французька мова має три види артиклів: означені, неозначені та часткові (вживаються перед назвами речовин).
Означеними артиклями є: le (чоловічий рід однина), la (жіночий рід однина), les (множина обох родів). Перед голосними та німим h артиклі le, la скорочуються до форми l' , наприклад: le fils (син), la femme (жінка), l'homme (чоловік). З прийменниками à та de означені артиклі утворюють злиті форми: à + le => au, à + les => aux, de + le => du, de + les => des. Приклади: au fils (синові), aux filles (дочкам), une bagnole du fils (синове авто), une bagnole des filles (авто дочок).
Неозначеним артиклями є: un, une та des для чоловічого, жіночого родів однини та обох родів множини, відповідно. Приклади: un fils, une femme, des femmes.
Часткові артиклі вживаються для позначення певної кількості речовини, перед абстрактними іменниками тощо. Для чоловічого роду та жіночого роду вони, відповідно, мають форму du та de la. Перед голосною літерою або перед німим h в обох випадках частковий артикль має форму de l' . Приклади: du vin (вино), de la viande (м'ясо), de l'eau (вода).
Цікаві факти
- Повні форми прикметників у слов'янських і балтійських мовах (наприклад, укр. легкий, новий, повний) за походженням являють собою сполучення коротких форм (легъкъ, новъ, польнъ) з формами особових займенників. Згідно з гіпотезою Міклошича, ці займенники грали роль визначеного постпозитивного артикля.
Примітки
Бібліографія
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Артикль // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 48. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артикль
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arti kl lat articulus viznachnik vkazivnik chlen ridko rodivnik viznachnik sluzhbova chastina movi yaka viznachaye deyaki osoblivosti imennika z yakim pov yazana v rechenni vidminok mnozhinu abo odninu viznachenist abo neviznachenist Pri perekladi na ukrayinsku movu artiklyu chasto vidpovidaye vkazivnij zajmennik yakij stoyit poryad z imennikom cya kniga ti zoshiti deyaka lyudina zhodne dzherelo tosho Isnuye u bagatoh movah Artikl vzhivayetsya u movah de imennik yak nezminyuvanij anglijska tak i zminyuvanij nimecka Artikl pered imennikom prepozitivnij vzhivayetsya u nimeckij francuzkij anglijskij ta in movah pislya imennika postpozitivnij u shvedskij danskij rumunskij bolgarskij makedonskij movah Anglijska movaDokladnishe Artikl anglijska mova ta the V anglijskij movi napriklad ye viznachenij artikl the yakij sluguye dlya viznachennya abo identifikaciyi imennika i neviznachenij artikl a an pered golosnimi sho vkazuye na neviznachenij imennik Arabska movaDokladnishe Al al arab ٱل ـ al oznachenij artikl v arabskij movi Inkoli vimovlyayetsya yak el el Pereduye imennikam yak prefiks Napriklad slovo arab كتاب kitab kniga bude zapisuvatisya iz artiklem yak arab الكتاب al kitab cya kniga Na vidminu vid inshih arabskih chastok zavzhdi pishetsya razom iz nastupnim slovom hocha ne ye nevid yemnoyu chastinoyu cogo slova Ne zminyuyetsya zalezhno vid chisla rodu ta vidminka Nimecka movaU nimeckij movi ye oznacheni j neoznacheni artikli dlya kozhnogo z troh rodiv v odnini yih navedeno v tablici poryad Takim chinom artikl ye she j oznakoyu rodu do yakogo nalezhit imennik tak imenniki der Kopf golova das Ende kinec die Zeit chas nalezhat do cholovichogo serednogo j zhinochogo rodu vidpovidno Te same slovo z riznimi artiklyami chasto zminyuye znachennya napriklad der Messer vimiryuvach das Messer nizh der Kiefer shelepa die Kiefer sosna Formu mnozhini die maye lishe oznachenij artikl Artikli Oznachenij Neoznachenij Cholovichij rid der ein Zhinochij rid die eine Serednij rid das einSlov yanski moviArtikli isnuyut v deyakih slov yanskih movah bolgarska ta makedonska U rozmovnij ukrayinskij takozh inkoli mozhna natrapiti na yavishe podibne do artiklya koli lyudina zanadto chasto vzhivaye u svoyij movi slova cya ta ota odna cya kniga kniga ta odna kniga i take podibne Suprovodzhuye imennik i ye pokaznikom gramatichnoyi kategoriyi viznachenosti i neviznachenosti abo rodu chisla vidminka Francuzka movaFrancuzka mova maye tri vidi artikliv oznacheni neoznacheni ta chastkovi vzhivayutsya pered nazvami rechovin Oznachenimi artiklyami ye le cholovichij rid odnina la zhinochij rid odnina les mnozhina oboh rodiv Pered golosnimi ta nimim h artikli le la skorochuyutsya do formi l napriklad le fils sin la femme zhinka l homme cholovik Z prijmennikami a ta de oznacheni artikli utvoryuyut zliti formi a le gt au a les gt aux de le gt du de les gt des Prikladi au fils sinovi aux filles dochkam une bagnole du fils sinove avto une bagnole des filles avto dochok Neoznachenim artiklyami ye un une ta des dlya cholovichogo zhinochogo rodiv odnini ta oboh rodiv mnozhini vidpovidno Prikladi un fils une femme des femmes Chastkovi artikli vzhivayutsya dlya poznachennya pevnoyi kilkosti rechovini pered abstraktnimi imennikami tosho Dlya cholovichogo rodu ta zhinochogo rodu voni vidpovidno mayut formu du ta de la Pered golosnoyu literoyu abo pered nimim h v oboh vipadkah chastkovij artikl maye formu de l Prikladi du vin vino de la viande m yaso de l eau voda Cikavi faktiPovni formi prikmetnikiv u slov yanskih i baltijskih movah napriklad ukr legkij novij povnij za pohodzhennyam yavlyayut soboyu spoluchennya korotkih form legk nov poln z formami osobovih zajmennikiv Zgidno z gipotezoyu Mikloshicha ci zajmenniki grali rol viznachenogo postpozitivnogo artiklya PrimitkiVimovlyayetsya pered prigolosnimi yak dɘ a pered golosnimi yak dɪ BibliografiyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Artikl Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 48 ISBN 978 966 439 921 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artikl