Ä | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | ||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||||
H | I | J | K | L | M | N | ||||
O | P | Q | R | S | T | U | ||||
V | W | X | Y | Z | ||||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
Ā | Ă | Ą | Ɐ | Ɑ | ||||||
Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||||
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | |||||
É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
Ɡ | Ĥ | Ì | Í | Î | Ï | |||||
Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | |||||
Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | |||||
Ľ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | |||||
N̈ | Ɲ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | |||||
Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
Ơ | Ŕ | Ř | ||||||||
Ɽ | ß | ſ | Ś | Ṡ | Ş | |||||
Š | Þ | Ť | ||||||||
Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Ü | ||||||
Ŭ | Ů | Ű | Ų | |||||||
Ý | Ÿ | |||||||||
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ä, ä — літера розширеного латинського альфабету або символ, утворений буквою A з умлаутом.
Використання
Самостійна літера
Літера Ä зустрічається в альфабетах естонської, фінської, шведської, люксембурзької, словацької, туркменської та деяких інших мов, де вона позначає голосний звук. У фінській та туркменській це завжди звук [æ]; у шведській та естонській залежно від позиції літери та регіону держави може позначати [æ] та [ɛ]. У словацькій Ä вимовляється як [ɛ] (або, дещо старомодно, але теж правильно, [æ]).
У скандинавських країнах голосний звук [æ] спочатку записувався як "Æ", проте близько 1100 року християнізація примусила колишніх вікінгів перейти від рунічного альфабету до латинського. Літера Ä виникла в німецькій мові, а згодом і в шведській через початкове написання E в сполученні AE над літерою A, яке згодом було спрощене до двох крапок. У ісландській, фарерській, данській та норвезькій мовах вживається Æ.
Фінська мова впровадила шведський альфабет протягом 500 років перебування Фінляндії у складі Швеції. Хоча явища германського умлауту у фінській не існує, є фонема /æ/. Аналогічно, в естонській мові літера з'явилася через германський вплив.
A-умлаут
Схожий знак, A з умлаутом, існує в німецькій мові. Він є формою літери A та вимовляється як [ɛ] чи [e] (у деяких носіїв). Але ця літера називається "Ä", а не "A Umlaut". У складі дифтонгів Ä є аналогом E, напр. Bäume /bɔɪmə/ (дерева).
У німецьких словниках літера йде рівноправно з A, у телефонних книжках — поряд із сполученням AE. Також буква зустрічається у кількох мовах, що використовують німецькі імена чи назви, але не входить до їх альфабетів.
Початково виглядала як A з малою e зверху, що перетворилася на дві точки.
У мовах, що не мають цієї літери в альфабеті, або за відсутності її в розкладці чи наборі на зразок US-ASCII, Ä часто замінюється комбінацією "ae".
Міжнародний фонетичний альфабет
- У МФА ä позначає неогублений голосний середнього ряду низького піднесення (не плутати з неогубленим голосним переднього ряду низького піднесення).
Кодування
Графема | HTML | Юнікод | TeX |
---|---|---|---|
Ä | Ä | U+00C4 | \ddot A |
ä | ä | U+00E4 | \ddot a |
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ALatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ɐ ⱭC C Ĉ Ċ ȻC D D d Ɖ ɖ Đ đ EE E E E Ė e EE Ɠ Ĝ G Ġ G ƢꞬ Ĥ I I I IĮ I I IJ Ĵ kǨ Ƙ Ⱪ L L ĹĽ LJ N N N NN Ɲ Ŋ NJ O oO O O Ǫ O O ŒƠ Ŕ RⱤ ss ſ S Ṡ SS TH TƮ T U U UŬ U U ŲY ŸZ Z Ƶ Z A a litera rozshirenogo latinskogo alfabetu abo simvol utvorenij bukvoyu A z umlautom VikoristannyaSamostijna litera Znak na avtovokzali finskogo mista Myunyamyaki z hudozhnoyu variaciyeyu literi ADorozhnij znak mista Yuvyaskyulya u Finlyandiyi Litera A zustrichayetsya v alfabetah estonskoyi finskoyi shvedskoyi lyuksemburzkoyi slovackoyi turkmenskoyi ta deyakih inshih mov de vona poznachaye golosnij zvuk U finskij ta turkmenskij ce zavzhdi zvuk ae u shvedskij ta estonskij zalezhno vid poziciyi literi ta regionu derzhavi mozhe poznachati ae ta ɛ U slovackij A vimovlyayetsya yak ɛ abo desho staromodno ale tezh pravilno ae U skandinavskih krayinah golosnij zvuk ae spochatku zapisuvavsya yak AE prote blizko 1100 roku hristiyanizaciya primusila kolishnih vikingiv perejti vid runichnogo alfabetu do latinskogo Litera A vinikla v nimeckij movi a zgodom i v shvedskij cherez pochatkove napisannya E v spoluchenni AE nad literoyu A yake zgodom bulo sproshene do dvoh krapok U islandskij farerskij danskij ta norvezkij movah vzhivayetsya AE Finska mova vprovadila shvedskij alfabet protyagom 500 rokiv perebuvannya Finlyandiyi u skladi Shveciyi Hocha yavisha germanskogo umlautu u finskij ne isnuye ye fonema ae Analogichno v estonskij movi litera z yavilasya cherez germanskij vpliv A umlaut Shozhij znak A z umlautom isnuye v nimeckij movi Vin ye formoyu literi A ta vimovlyayetsya yak ɛ chi e u deyakih nosiyiv Ale cya litera nazivayetsya A a ne A Umlaut U skladi diftongiv A ye analogom E napr Baume bɔɪme dereva U nimeckih slovnikah litera jde rivnopravno z A u telefonnih knizhkah poryad iz spoluchennyam AE Takozh bukva zustrichayetsya u kilkoh movah sho vikoristovuyut nimecki imena chi nazvi ale ne vhodit do yih alfabetiv Pochatkovo viglyadala yak A z maloyu e zverhu sho peretvorilasya na dvi tochki U movah sho ne mayut ciyeyi literi v alfabeti abo za vidsutnosti yiyi v rozkladci chi nabori na zrazok US ASCII A chasto zaminyuyetsya kombinaciyeyu ae Mizhnarodnij fonetichnij alfabet U MFA a poznachaye neogublenij golosnij serednogo ryadu nizkogo pidnesennya ne plutati z neogublenim golosnim perednogo ryadu nizkogo pidnesennya KoduvannyaGrafema HTML Yunikod TeXA amp Auml U 00C4 ddot Aa amp auml U 00E4 ddot aDiv takozhDiakritichnij znak