Ģ (латиниця)

Ģ, ģ — літера розширеної латиниці.

Ģ ģ
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą			Ɐ	Ɑ
		Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č		Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ		Ì	Í	Î	Ï
	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ		LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ		Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ				Ŕ	Ř
Ɽ	ß	ſ	Ś		Ṡ	Ş
Š	Þ		Ť
Ʈ	T̈	Ù	Ú		Ü
Ŭ	Ů	Ű	Ų
	Ý		Ÿ
			Ź	Ż	Ƶ	Ž

Використовується в латиській мові, де є 11 літерою алфавіту і позначає звук [ɟ]. Протиставляється глухому Ķ, що означає звук [c]. Літера часто зустрічається у словах іноземного походження, особливо у запозиченнях XVII століття і раніше.

Літера (поряд з іншими літерами з седиллю) введена в латиський алфавіт у 1908 році комісією під керівництвом К. Мюленбаха, і в 1919 ця версія алфавіту була офіційно затверджена. За відсутності у шрифті символу, що використовується, він може заміщатися буквосполученням gj.

Буква також використовувалася в латинському середини 1930-х років.

Використовується в Українській латиниці ISO 9 замість букви Ӷ