Q | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | ||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||||
H | I | J | K | L | M | N | ||||
O | P | Q | R | S | T | U | ||||
V | W | X | Y | Z | ||||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
Ā | Ă | Ą | Ɐ | Ɑ | ||||||
Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||||
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | |||||
É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
Ɡ | Ĥ | Ì | Í | Î | Ï | |||||
Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | |||||
Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | |||||
Ľ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | |||||
N̈ | Ɲ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | |||||
Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
Ơ | Ŕ | Ř | ||||||||
Ɽ | ß | ſ | Ś | Ṡ | Ş | |||||
Š | Þ | Ť | ||||||||
Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Ü | ||||||
Ŭ | Ů | Ű | Ų | |||||||
Ý | Ÿ | |||||||||
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Q, q («ку») — 17-а літера латинського алфавіту. Присутня в низці графічних систем на його основі.
Історія
Єгипетський ієрогліф wj | Фінікійська | Грецька коппа | Етруська Q | ||
---|---|---|---|---|---|
|
У фінікійському алфавіті існувала літера , що позначала фонему /q/, звичайну для семітських мов. Форма букви може походити від зображення голки з вушком, вузла, чи навіть мавпи зі звішеним донизу хвостом. Деякі навіть припускали, що походження накреслення літери «коф» ще давніше: від єгипетського ієрогліфа з фонетичним значенням wj.
У грецькій абетці від «коф» походить літера Ϙ («коппа»), яка можливо призначалася для передачі проривного, наприклад, /kʷ/ чи /kʷʰ/. Надалі внаслідок історичного розвитку фонетичної системи давньогрецьких діалектів ці звуки змінилися відповідно в /p/ і /pʰ/. Тому різні накреслення букви «коппа» перетворили на дві окремі літери: Ϙ («коппа»), що в пізніші часи використовувалася для позначення числа 90; і Φ, φ («фі»), яка первісно передавала придиховий звук /pʰ/, чия вимова надалі змінилася в /f/.
Етруски використовували літеру q у сполученні з v для передачі лабіалізованого велярного проривного /kʷ/; цю комбінацію запозичили від них і римляни разом з рештою алфавіту. У найраніших латинських написах літери c, k і q використовувались всі разом для передачі двох фонем — /k/ і /ɡ/, чиє графічне позначення тоді не розрізнялось. Існували певні правила правопису: q писалось перед округлими літерами (наприклад, EQO — ego, «я»), k перед a, а c — у будь-яких сполученнях. Пізніше c витіснило k і q майже з усіх позицій: q стало вживатися тільки разом з v для позначення сполучення /k/ з наступним /w/.
Вимова
Оскільки фонема /q/ відсутня в більшості мов Європи, q в абетках цих мов (романських і германських) дублює c і k, слугуючи для передавання [k]; разом з k вона заміняє c перед голосними переднього ряду /i/ і /e/, які змінюють вимову c із задньоязикового на фрикативний чи африкат. Вживається q переважно разом з наступною u (літерою, що розвинулася з ранішої v).
В англійській мові q (де вона називається cue, «к'ю», МФА: [kjuː]) у більшості випадків використовується в складі диграфа qu — переважно для передачі сполучення [k] і [w], але у французьких запозиченнях читається як [k] (наприклад, plaque — МФА: [plak]). Рідше q вживається самостійно, без наступного u: зазвичай у галліцизмах (cinq, coq), для передачі літери ق в арабських запозиченнях (burqa, niqab, faqir, Iraq), або в китайських словах, записаних піньїнем (qi, guqin, qigong). За частотою вживання в англійському письмі q стоїть на 25-му місці, вона трапляється лише в 0,1 % слів; більш рідкісною є тільки z. За частотою вживання на початку слів q — на 24-му місці.
У французькій, окситанській, каталонській і португальській писемностях диграф qu передає фонему /k/ чи сполучення /kw/.
В іспанській писемності диграф qu передає фонему /k/.
В італійському письмі qu позначає сполучення [kw], де [w] є напівголосним алофоном голосного /u/.
Літера q відсутня в боснійській, валлійській, естонській, ісландській, ірландській, корнській, латиській, литовській, польській, словенській, турецькій, хорватській і абетках, у сербській гаєвиці.
Писемності деяких мов використовують літери c (k) і q для позначення різних фонем. У цьому разі фонетичне значення q у різних мовах може значно різнитися.
Символ МФА | Назва звука | Графічна система |
---|---|---|
[q] | глухий язичковий проривний | МФА, аймара, кримськотатарська, гренландська, хопі, курдська (курманджі, ), казахська латиниця, , , кечуа, уйгурська, узбецька, мови зазакі, міжмовна ; замість [q] фонему /q/ іноді може представляти інший алофон [ɢ]: сомалійська, латиниця для кетської мови (як правило, з африкацією: як [qχ]) |
[qː] | подвоєний глухий язичковий проривний | волоф |
[qχ] | африкований глухий язичковий проривний | латиниця для кетської мови (алофон звука [q]) |
[qʰ] | придиховий глухий язичковий проривний | кіче, |
[ɢ] | дзвінкий язичковий проривний | сомалійська (алофон звука [q]), латиниця для кетської мови (алофон звука [q] після [ŋ]) |
[k] | глухий м'якопіднебінний проривний | деякі європейські мови, часто тільки в складі диграфа qu, що часто вимовляється як [kw]. В інших випадках диграф читається як [k]. |
[kʷ] | лабіалізований глухий м'якопіднебінний проривний | |
[kw] | ||
[ɡ] | дзвінкий м'якопіднебінний проривний | азербайджанська абетка |
[c] | глухий твердопіднебінний проривний | албанська абетка |
[ʔ] | гортанна змичка | мальтійська, , виро |
[ŋɡ] | дзвінкий м'якопіднебінний проривний | фіджійська |
[tɕʰ] | придиховий глухий ясенно-твердопіднебінний африкат | піньїнь |
[x] | глухий м'якопіднебінний фрикативний | латинська транслітерація , мікмаку |
[ɣ] | дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний | для мови мапудунґун |
[θ] | глухий зубний фрикативний | логлан |
[ǃ] | ходза, коса, зулу | |
[ǃkʼ] | сесото | |
[kʼ] | ||
[qʼ] | транслітерація абхазької абетки на основі ISO 9 | |
/w/ | дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант | писемність південних в'єтнамських діалектів (у складі диграфа qu) |
Інше використовування
Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
Quebec | |||
Морський прапорний сигнал | (Семафорна абетка) | Шрифт Брайля |
- Велика літера Q використовується як знак гватемальського кетсаля (quetzal).
- Велика літера Q колись вживалася як римська цифра зі значенням 500 000.
- У фільмах і романах про Джеймса Бонда велика літера Q використовується для позначення одного з персонажів.
- Велика літера Q використана в назві у науково-фантастичній франшизі «Зоряний шлях».
Способи кодування
У юнікоді велика Q_кодується як U+0051, мала q — U+0071.
Код ASCII для великої Q — 81, для малої q — 113; або у двійковій системі 01010001 та 01110001 відповідно.
Код EBCDIC для великої Q — 216, для малої q — 152.
NCR код HTML та XML — «Q» та «q» для великої та малої літер відповідно.
Примітки
- Travers Wood, Henry Craven Ord Lanchester, A Hebrew Grammar, 1913, p. 7. A. B. Davidson, Hebrew Primer and Grammar, 2000, p. 4 [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]. The meaning is doubtful. «Eye of a needle» has been suggested, and also «knot» Harvard Studies in Classical Philology vol. 45.
- Isaac Taylor, History of the Alphabet: Semitic Alphabets, Part 1, 2003: "The old explanation, which has again been revived by Halévy, is that it denotes an 'ape,' the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down. It may also be referred to a Talmudic root which would signify an 'aperture' of some kind, as the 'eye of a needle,' … Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a 'knot'.
- Haley, Allan. . Fonts.com (амер.). Monotype Imaging Corporation. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- Samuel, Stehman Haldeman (1851). . J.B. Lippincott. с. 56. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Hamilton, Gordon James (2006). . Catholic Biblical Association of America. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Woodard, Roger G. (24 березня 2014). . с. 303. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Noyer, Rolf. (PDF). University of Pennsylvania Department of Linguistics. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2017.
- Boeree, C. George. . Shippensburg University. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2017.
- Arvaniti, Amalia (1999). (PDF). Journal of the International Phonetic Association. 2 (29): 167—172. doi:10.1017/S0025100300006538. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(); Недійсний|deadurl=bot: unknown
() - Miller, D. Gary (6 вересня 1994). (англ.). John Benjamins Publishing. с. 54—56. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Bispham, Edward (1 березня 2010). (англ.). Edinburgh University Press. с. 482. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Sihler, Andrew L. (1995), (вид. illustrated), New York: Oxford University Press, с. 21, ISBN , архів оригіналу за 9 листопада 2016, процитовано 9 червня 2018
- «Q» Oxford English Dictionary, 2nd edition (1989); Merriam-Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged (1993); "que, " op. cit.
- Gordon, Arthur E. (1983). . University of California Press. с. 44. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 3 October 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
QLatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ɐ ⱭC C Ĉ Ċ ȻC D D d Ɖ ɖ Đ đ EE E E E Ė e EE Ɠ Ĝ G Ġ G ƢꞬ Ĥ I I I IĮ I I IJ Ĵ kǨ Ƙ Ⱪ L L ĹĽ LJ N N N NN Ɲ Ŋ NJ O oO O O Ǫ O O ŒƠ Ŕ RⱤ ss ſ S Ṡ SS TH TƮ T U U UŬ U U ŲY ŸZ Z Ƶ Z U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Q U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ku Q q ku 17 a litera latinskogo alfavitu Prisutnya v nizci grafichnih sistem na jogo osnovi IstoriyaYegipetskij iyeroglif wj Finikijska Grecka koppa Etruska Q U finikijskomu alfaviti isnuvala litera sho poznachala fonemu q zvichajnu dlya semitskih mov Forma bukvi mozhe pohoditi vid zobrazhennya golki z vushkom vuzla chi navit mavpi zi zvishenim donizu hvostom Deyaki navit pripuskali sho pohodzhennya nakreslennya literi kof she davnishe vid yegipetskogo iyeroglifa z fonetichnim znachennyam wj U greckij abetci vid kof pohodit litera Ϙ koppa yaka mozhlivo priznachalasya dlya peredachi prorivnogo napriklad kʷ chi kʷʰ Nadali vnaslidok istorichnogo rozvitku fonetichnoyi sistemi davnogreckih dialektiv ci zvuki zminilisya vidpovidno v p i pʰ Tomu rizni nakreslennya bukvi koppa peretvorili na dvi okremi literi Ϙ koppa sho v piznishi chasi vikoristovuvalasya dlya poznachennya chisla 90 i F f fi yaka pervisno peredavala pridihovij zvuk pʰ chiya vimova nadali zminilasya v f Etruski vikoristovuvali literu q u spoluchenni z v dlya peredachi labializovanogo velyarnogo prorivnogo kʷ cyu kombinaciyu zapozichili vid nih i rimlyani razom z reshtoyu alfavitu U najranishih latinskih napisah literi c k i q vikoristovuvalis vsi razom dlya peredachi dvoh fonem k i ɡ chiye grafichne poznachennya todi ne rozriznyalos Isnuvali pevni pravila pravopisu q pisalos pered okruglimi literami napriklad EQO ego ya k pered a a c u bud yakih spoluchennyah Piznishe c vitisnilo k i q majzhe z usih pozicij q stalo vzhivatisya tilki razom z v dlya poznachennya spoluchennya k z nastupnim w VimovaOskilki fonema q vidsutnya v bilshosti mov Yevropi q v abetkah cih mov romanskih i germanskih dublyuye c i k sluguyuchi dlya peredavannya k razom z k vona zaminyaye c pered golosnimi perednogo ryadu i i e yaki zminyuyut vimovu c iz zadnoyazikovogo na frikativnij chi afrikat Vzhivayetsya q perevazhno razom z nastupnoyu u literoyu sho rozvinulasya z ranishoyi v V anglijskij movi q de vona nazivayetsya cue k yu MFA kjuː u bilshosti vipadkiv vikoristovuyetsya v skladi digrafa qu perevazhno dlya peredachi spoluchennya k i w ale u francuzkih zapozichennyah chitayetsya yak k napriklad plaque MFA plak Ridshe q vzhivayetsya samostijno bez nastupnogo u zazvichaj u gallicizmah cinq coq dlya peredachi literi ق v arabskih zapozichennyah burqa niqab faqir Iraq abo v kitajskih slovah zapisanih pinyinem qi guqin qigong Za chastotoyu vzhivannya v anglijskomu pismi q stoyit na 25 mu misci vona traplyayetsya lishe v 0 1 sliv bilsh ridkisnoyu ye tilki z Za chastotoyu vzhivannya na pochatku sliv q na 24 mu misci U francuzkij oksitanskij katalonskij i portugalskij pisemnostyah digraf qu peredaye fonemu k chi spoluchennya kw V ispanskij pisemnosti digraf qu peredaye fonemu k V italijskomu pismi qu poznachaye spoluchennya kw de w ye napivgolosnim alofonom golosnogo u Litera q vidsutnya v bosnijskij vallijskij estonskij islandskij irlandskij kornskij latiskij litovskij polskij slovenskij tureckij horvatskij i abetkah u serbskij gayevici Pisemnosti deyakih mov vikoristovuyut literi c k i q dlya poznachennya riznih fonem U comu razi fonetichne znachennya q u riznih movah mozhe znachno riznitisya Fonetichne znachennya literi Q Simvol MFA Nazva zvuka Grafichna sistema q gluhij yazichkovij prorivnij MFA ajmara krimskotatarska grenlandska hopi kurdska kurmandzhi kazahska latinicya kechua ujgurska uzbecka movi zazaki mizhmovna zamist q fonemu q inodi mozhe predstavlyati inshij alofon ɢ somalijska latinicya dlya ketskoyi movi yak pravilo z afrikaciyeyu yak qx qː podvoyenij gluhij yazichkovij prorivnij volof qx afrikovanij gluhij yazichkovij prorivnij latinicya dlya ketskoyi movi alofon zvuka q qʰ pridihovij gluhij yazichkovij prorivnij kiche ɢ dzvinkij yazichkovij prorivnij somalijska alofon zvuka q latinicya dlya ketskoyi movi alofon zvuka q pislya ŋ k gluhij m yakopidnebinnij prorivnij deyaki yevropejski movi chasto tilki v skladi digrafa qu sho chasto vimovlyayetsya yak kw V inshih vipadkah digraf chitayetsya yak k kʷ labializovanij gluhij m yakopidnebinnij prorivnij kw ɡ dzvinkij m yakopidnebinnij prorivnij azerbajdzhanska abetka c gluhij tverdopidnebinnij prorivnij albanska abetka ʔ gortanna zmichka maltijska viro ŋɡ dzvinkij m yakopidnebinnij prorivnij fidzhijska tɕʰ pridihovij gluhij yasenno tverdopidnebinnij afrikat pinyin x gluhij m yakopidnebinnij frikativnij latinska transliteraciya mikmaku ɣ dzvinkij m yakopidnebinnij frikativnij dlya movi mapudungun 8 gluhij zubnij frikativnij loglan ǃ hodza kosa zulu ǃkʼ sesoto kʼ qʼ transliteraciya abhazkoyi abetki na osnovi ISO 9 w dzvinkij gubno m yakopidnebinnij aproksimant pisemnist pivdennih v yetnamskih dialektiv u skladi digrafa qu Inshe vikoristovuvannyaInshi poznachennya literi Q Fonetichnij alfavit NATO kod MorzeQuebec Morskij prapornij signal Semaforna abetka Shrift Brajlya Velika litera Q vikoristovuyetsya yak znak gvatemalskogo ketsalya quetzal Velika litera Q kolis vzhivalasya yak rimska cifra zi znachennyam 500 000 U filmah i romanah pro Dzhejmsa Bonda velika litera Q vikoristovuyetsya dlya poznachennya odnogo z personazhiv Velika litera Q vikoristana v nazvi u naukovo fantastichnij franshizi Zoryanij shlyah Sposobi koduvannyaU yunikodi velika Q koduyetsya yak U 0051 mala q U 0071 Kod ASCII dlya velikoyi Q 81 dlya maloyi q 113 abo u dvijkovij sistemi 01010001 ta 01110001 vidpovidno Kod EBCDIC dlya velikoyi Q 216 dlya maloyi q 152 NCR kod HTML ta XML amp 81 ta amp 113 dlya velikoyi ta maloyi liter vidpovidno PrimitkiTravers Wood Henry Craven Ord Lanchester A Hebrew Grammar 1913 p 7 A B Davidson Hebrew Primer and Grammar 2000 p 4 4 lyutogo 2017 u Wayback Machine The meaning is doubtful Eye of a needle has been suggested and also knot Harvard Studies in Classical Philology vol 45 Isaac Taylor History of the Alphabet Semitic Alphabets Part 1 2003 The old explanation which has again been revived by Halevy is that it denotes an ape the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down It may also be referred to a Talmudic root which would signify an aperture of some kind as the eye of a needle Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a knot Haley Allan Fonts com amer Monotype Imaging Corporation Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Samuel Stehman Haldeman 1851 J B Lippincott s 56 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Hamilton Gordon James 2006 Catholic Biblical Association of America Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Woodard Roger G 24 bereznya 2014 s 303 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Noyer Rolf PDF University of Pennsylvania Department of Linguistics Arhiv originalu PDF za 4 lyutogo 2017 Boeree C George Shippensburg University Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 Procitovano 3 lyutogo 2017 Arvaniti Amalia 1999 PDF Journal of the International Phonetic Association 2 29 167 172 doi 10 1017 S0025100300006538 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Nedijsnij deadurl bot unknown dovidka Miller D Gary 6 veresnya 1994 angl John Benjamins Publishing s 54 56 ISBN 9789027276711 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Bispham Edward 1 bereznya 2010 angl Edinburgh University Press s 482 ISBN 9780748627141 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Sihler Andrew L 1995 vid illustrated New York Oxford University Press s 21 ISBN 0 19 508345 8 arhiv originalu za 9 listopada 2016 procitovano 9 chervnya 2018 Q Oxford English Dictionary 2nd edition 1989 Merriam Webster s Third New International Dictionary of the English Language Unabridged 1993 que op cit Gordon Arthur E 1983 University of California Press s 44 ISBN 9780520038981 Arhiv originalu za 12 travnya 2016 Procitovano 3 October 2015