Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрійська німецька (нім. Österreichisches Deutsch), Австрійський варіант німецької (АВН), Варіант австрійської німецької (Österreichisches Standarddeutsch), або Австрійська верхньонімецька мова — національний варіант німецької мови в Австрії, відображає мовні особливості мовлення австрійців. Нормований Австрійським словником, виданим у 1951 році за ініціативою Міністерства освіти, мистецтва і культури. Австрійський варіант відрізняють австріцизми, які сформувалися під впливом літературної німецької мови і баварського діалекту. Однак не слід плутати і змішувати австрійський національний варіант з австро-баварськими діалектами. Роль останніх велика тільки в розмовній мові.
| Австрійський варіант німецької мови | |
|---|---|
| Österreichisches Standarddeutsch, Österreichisches Hochdeutsch | |
| Область поширення баварських (і частково алеманських) діалектів в Австрії / мовна межа Австрії | |
| Поширена в |  Австрія |
| Регіон | Центральна Європа |
| Носії | прибл. 9 млн осіб |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Державна |  Австрія |
| Коди мови | |
Історія
Перші дослідження відмінностей між мовами Священної Римської імперії та Австрії належать Йогану Зигмунду Поповичу, лінгвісту словенського походження. Ще в XVIII столітті він виявив відмінності письмової і усної мови сучасної йому Австрії. Після його смерті в 1774 році його роботи перейшли в архіви, якими користувалися при складанні Австрійського словника.
Вважається, що певний внесок у розвиток мови вніс юрист Йозеф Зонненфельс, який використовував австрицизми у своїх працях, тим самим дозволивши їм зміцнитися у сфері державного управління та права. Слова і численні особливості у вимові мають причиною вплив місцевих діалектів, на яких ґрунтується варіант, а також мови, поширеної при Габсбургах (безліч юридичних та адміністративних понять походять від державної мови імперії Габсбургів).
Розвиток мови тривав і після 1804 року, коли була створена Австрійська імперія, і після 1867 року з встановленням двоєдиної монархії Австро-Угорщини. Починаючи з цієї дати в австрійський варіант проникають численні запозичення з сусідніх мов: італійської, хорватської, чеської, сербської, словенської, угорської та інших. Спроби нормування правопису на основі верхньонімецької мови, вжиті під час першої (1876) і другої (1901) орфографічних конференцій зазнали невдачі. Замість цього в 1879 році звичні письмові та усні у Австрії обороти кодифікуються в єдиний список.
У 1920 році з прийняттям Конституції Австрії німецька мова стала офіційною державною мовою поряд з мовами меншин, проте в Конституції не вказується, що німецька мова Австрії представлена самостійним варіантом:
 |
(1) Die deutsche Sprache ist, unbeschadet der den sprachlichen Minderheiten bundesgesetzlich eingeräumten Rechte, die Staatssprache der Republik. (2) Die Republik (Bund, Länder und Gemeinden) bekennt sich zu ihrer gewachsenen sprachlichen und kulturellen Vielfalt, die in den autochthonen Volksgruppen zum Ausdruck kommt. Sprache und Kultur, Bestand und Erhaltung dieser Volksgruppen sind zu achten, zu sichern und zu fördern. |  |
Статус
Статус австрійського національного варіанту німецької мови часто оспорюється германістами, проте здебільшого австрійські вчені наполягають на визнанні австрійського варіанту наддіалектною мовною формою. Сьогодні поняття Österreichisches Deutsch вважається звичним і в більшій мірі визнаним. Німецький мовознавець Ян-Хендрік Леркамп вже в 2003 році писав, що «сумнівів у визнанні варіанту немає, як немає сумніву і в його існуванні».
Структурні особливості варіанта
Австрійську німецьку мову відрізняє частково лексика, граматичні особливості, стиль, а також вимова. На відміну від німецької мови Німеччини, австрійський варіант не був нормований правилами Дудена. Цікаво, що Австрія також брала участь у реформуванні правопису в 1996 році, а нововведення були враховані в 41-му виданні Австрійського словника.
Лексико-семантичні особливості
Примітним є те, що в Австрії зовсім інакше, ніж у Німеччині, будуються форми привітання. Якщо в Німеччині часто звернення опускається, що робить мову формалізованою, то в Австрії легко використовують звернення, що сприймаються як звичайні і не є образливими чи безглуздими. Наприклад: в Австрії можна почути „Guten Morgen, gnädige Frau“, „Guten Abend, Herr Ingenieur“, „Grüß Gott, Herr Doktor“, у Німеччині ж привітання обмежується власне привітанням і коротким зверненням із згадкою прізвища — „Guten Morgen“, „Guten Abend, Herr Müller“.
Як було сказано вище, багато слів австрійського варіанту (австрицизми) походять від канцелярскої мови Габсбурзької монархії, що визначило сфери, в яких відмінності особливо сильні. Так, у сфері управління, політики і права в Австрії використовують безліч власних слів. Наприклад, замість поняття Bundestag австрійці використовують поняття Nationalrat, замість Bundesverwaltungsgericht — Verwaltungsgerichtshof, замість Schmerzensgeld — частіше Schadensersatz. Характерною особливістю юридичних понять в австрійському варіанті є те, що вони здебільшого походять з латинської: у Німеччині термінологія римського права замінювалася власними еквівалентами, в Австрії ж цього не відбувалося. Звідси такі поняття як Legat (Vermächtnis), Servitut (Dienstbarkeit), Causa (Fall, Rechtsgrund). Подібні відмінності часто зустрічаються також у технічних, педагогічних або військових термінах.
Серед інших особливостей лексичного ладу австрійського варіанту використання власних назв місяців: Jänner використовується повсюдно замість Januar (від латинського iēnuārius), Feber частково замість Februar (februārius) або Hornung. Також в австрійському варіанті багато кулінарних назв: Kochsalat (Römersalat), Paradeiser (Tomate; в Австрії у вжитку обидва поняття), Semmel (Brötchen), Erdapfel (Kartoffel), Obers (Sahne) і так далі.
Граматичні особливості
Цікава особливість спостерігається в австрійському варіанті при відмінюванні дієслова по особах і числах в презенсі і перфекті. Приймаючи форму другої особи множини, дієслово переймає закінчення -ts замість літературного -t: Habts (ihr) das gemacht?. Це дозволяє легко відрізнити дієслово від форми третьої особи однини, коли немає особистого займенника, яке б вказувало на особу і число в кожному конкретному випадку. Однак поява такого особистого закінчення має набагато давнішу природу і не пов'язано із зручністю: насправді це рудимент особистого займенника és, яке злилося з закінченням (у баварських діалектах ще має ходіння як самостійне слово).
Особливості утворення часових форм розкриваються через відношення основного дієслова і його зв'язки. Слідуючи граматиці, існують дієслова, які утворюють перфект за допомогою допоміжного дієслова haben або sein. Останні вживаються в залежності від характеристик дієслова: перехідності, «активності» і т. д. В австрійському варіанті спостерігається свого роду нехтування цими правилами в залежності від змісту слова. Наприклад: sitzen – bin gesessen, але einsitzen (im Gefängnis) – habe gesessen, stehen – bin gestanden, але gestehen – habe gestanden). Особливість претерита австрійського варіанту в тому, що його практично не використовують. В усному мовленні претерит замінюється перфектом, хоча іноді має місце при письмі. Причини відмирання претерита, за однією з версій, у тому, що він злився з презенсом в ранньонововерхнімнімецькому періоді, або став схожий на кон'юнктиву. Сам же кон'юнктив у варіанті став передавати значення деякої недовіри.
Часто серед важливих особливостей австрійського варіанту виділяють незбіг граматичного роду іменників: die Ausschank – der Ausschank, das Brösel – der Brösel, das Cola – die Cola, das E-Mail – die E-Mail, der Spray – das Spray, der Butter – die Butter, der Zwiebel – die Zwiebel, das Teller – der Teller, der Radio – das Radio.
Ідіоматика
| Österreich | Deutschland |
|---|---|
| etwas um 5 Euro kaufen | etwas für 5 Euro kaufen |
| „am“ як скорочення для auf dem; am Berg, am Opernball, am Tisch (наприклад, у виразі „das Essen steht am Tisch“) (розм.); | auf dem (auf'm) Berg, auf dem Tisch |
| auf Urlaub fahren | in den Urlaub fahren |
| in die Schule gehen | zur Schule gehen |
| „sich ausgehen“ (наприклад, diese Sache geht sich nicht aus) | etwas schaffen, etwas gerade noch erreichen, gehen/passen (наприклад, diese Sache geht/passt schon), aufgehen (das geht nicht auf) |
| zu Weihnachten/Ostern | an (на півдні) / zu (на півночі) Weihnachten, Ostern |
| hinauf/rauf gehen | hoch gehen |
Фонетика і фонологія
Фонетика і фонологія німецької мови в Австрії має безліч національних особливостей. Основна відмінність у вимові — це відмінність виголошення проривних приголосних p-, t-, k-. Вони практично не відрізняються від парних b-, d-, g-. Закінчення -ig в словах König, fertig читається не як /-ɪç/ в німецькій мові, а, швидше, як /-ɪk/.
Примітки
- . eurotopics.net. euro|topics. 16 березня 2006. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.
- Russ (1994:7, 61–65, 69, 70)
- Sanders, Ruth H. (2010), German: Biography of a Language, New York: Oxford University Press, с. 197—198, ISBN
- Moosmüller, Sylvia (2007), (PDF), архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2020, процитовано 13 травня 2015
- Perfetti, Charles A.; Rieben, Laurence; Fayol, Michel, ред. (1997), Learning to Spell: Research, Theory, and Practice Across Languages, Lawrence Erlbaum Associates, с. 88, ISBN
Джерела
- Ulrich Ammon. Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz: Das Problem der nationalen Varietäten. — Berlin/New York: de Gruyter, 1995.
- Wolfgang Pollak. Was halten die Österreicher von ihrem Deutsch? Eine sprachpolitische und soziosemiotische Analyse der sprachlichen Identität der Österreicher. — Wien: Gesellschaft für Österreichische Semiotik/Institut für Soziosemiotische Studien, 1992.
- Robert Sedlaczek. Das österreichische Deutsch. — Wien: Ueberreuter, 2004. — .
- Jan-Hendrik Leerkamp. Die österreichische Varietät der deutschen Sprache. — LINSE (Linguistik-Server Essen), 2003.
- Richard Schrodt. Nationale Varianten, areale Unterschiede und der „сотні мільярдів доларів неякісних“: An den Quellen des Österreichischen Deutschen. — 1997.
- Peter Wiesinger. Die deutsche Sprache in Österreich. Eine Einführung. In: Wiesinger (Hg.): Das österreichische Deutsch. Schriften zur deutschen Sprache. Band 12. — Wien, Köln, Graz, 1988.
- Otto Back, Erich Benedikt, Karl Blüml. Herausgegeben im Auftrag des Bundesministeriums für Unterricht, Kunst und Kultur. Auf der Grundlage des amtlichen Regelwerks. 41. Auflage. Österreichisches Wörterbuch (neue Rechtschreibung). — Wien: Österreichischer Bundesverlag, 2009. — .
- Терьошкіна Т. В., Данченко А. В. Віденський діалект в розвитку і формуванні австрійського національного варіанту німецької мови [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] // rusnauka.com [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Перспективні питання світової науки - 2011 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.], Філологічні науки [ 11 травня 2017 у Wayback Machine.] Гомельський державний університет ім.Ф.Скорини, Білорусь
- Серія Österreichisches Deutsch — Sprache der Gegenwart der Peter Lang Verlagsgruppe.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrijska nimecka nim Osterreichisches Deutsch Avstrijskij variant nimeckoyi AVN Variant avstrijskoyi nimeckoyi Osterreichisches Standarddeutsch abo Avstrijska verhnonimecka mova nacionalnij variant nimeckoyi movi v Avstriyi vidobrazhaye movni osoblivosti movlennya avstrijciv Normovanij Avstrijskim slovnikom vidanim u 1951 roci za iniciativoyu Ministerstva osviti mistectva i kulturi Avstrijskij variant vidriznyayut avstricizmi yaki sformuvalisya pid vplivom literaturnoyi nimeckoyi movi i bavarskogo dialektu Odnak ne slid plutati i zmishuvati avstrijskij nacionalnij variant z avstro bavarskimi dialektami Rol ostannih velika tilki v rozmovnij movi Avstrijskij variant nimeckoyi moviOsterreichisches Standarddeutsch Osterreichisches HochdeutschOblast poshirennya bavarskih i chastkovo alemanskih dialektiv v Avstriyi movna mezha AvstriyiPoshirena v AvstriyaRegion Centralna YevropaNosiyi pribl 9 mln osibPisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indo Yevropejska Germanska lt Zahidno germanskaVerhnonimecka movaAvstrijska nimecka dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna AvstriyaKodi moviIstoriyaNarodi ta movi Avstro Ugorshini 1910 Pershi doslidzhennya vidminnostej mizh movami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Avstriyi nalezhat Joganu Zigmundu Popovichu lingvistu slovenskogo pohodzhennya She v XVIII stolitti vin viyaviv vidminnosti pismovoyi i usnoyi movi suchasnoyi jomu Avstriyi Pislya jogo smerti v 1774 roci jogo roboti perejshli v arhivi yakimi koristuvalisya pri skladanni Avstrijskogo slovnika Vvazhayetsya sho pevnij vnesok u rozvitok movi vnis yurist Jozef Zonnenfels yakij vikoristovuvav avstricizmi u svoyih pracyah tim samim dozvolivshi yim zmicnitisya u sferi derzhavnogo upravlinnya ta prava Slova i chislenni osoblivosti u vimovi mayut prichinoyu vpliv miscevih dialektiv na yakih gruntuyetsya variant a takozh movi poshirenoyi pri Gabsburgah bezlich yuridichnih ta administrativnih ponyat pohodyat vid derzhavnoyi movi imperiyi Gabsburgiv Rozvitok movi trivav i pislya 1804 roku koli bula stvorena Avstrijska imperiya i pislya 1867 roku z vstanovlennyam dvoyedinoyi monarhiyi Avstro Ugorshini Pochinayuchi z ciyeyi dati v avstrijskij variant pronikayut chislenni zapozichennya z susidnih mov italijskoyi horvatskoyi cheskoyi serbskoyi slovenskoyi ugorskoyi ta inshih Sprobi normuvannya pravopisu na osnovi verhnonimeckoyi movi vzhiti pid chas pershoyi 1876 i drugoyi 1901 orfografichnih konferencij zaznali nevdachi Zamist cogo v 1879 roci zvichni pismovi ta usni u Avstriyi oboroti kodifikuyutsya v yedinij spisok U 1920 roci z prijnyattyam Konstituciyi Avstriyi nimecka mova stala oficijnoyu derzhavnoyu movoyu poryad z movami menshin prote v Konstituciyi ne vkazuyetsya sho nimecka mova Avstriyi predstavlena samostijnim variantom Artikel 8 B VG 1 Die deutsche Sprache ist unbeschadet der den sprachlichen Minderheiten bundesgesetzlich eingeraumten Rechte die Staatssprache der Republik 2 Die Republik Bund Lander und Gemeinden bekennt sich zu ihrer gewachsenen sprachlichen und kulturellen Vielfalt die in den autochthonen Volksgruppen zum Ausdruck kommt Sprache und Kultur Bestand und Erhaltung dieser Volksgruppen sind zu achten zu sichern und zu fordern StatusStatus avstrijskogo nacionalnogo variantu nimeckoyi movi chasto osporyuyetsya germanistami prote zdebilshogo avstrijski vcheni napolyagayut na viznanni avstrijskogo variantu naddialektnoyu movnoyu formoyu Sogodni ponyattya Osterreichisches Deutsch vvazhayetsya zvichnim i v bilshij miri viznanim Nimeckij movoznavec Yan Hendrik Lerkamp vzhe v 2003 roci pisav sho sumniviv u viznanni variantu nemaye yak nemaye sumnivu i v jogo isnuvanni Strukturni osoblivosti variantaAvstrijsku nimecku movu vidriznyaye chastkovo leksika gramatichni osoblivosti stil a takozh vimova Na vidminu vid nimeckoyi movi Nimechchini avstrijskij variant ne buv normovanij pravilami Dudena Cikavo sho Avstriya takozh brala uchast u reformuvanni pravopisu v 1996 roci a novovvedennya buli vrahovani v 41 mu vidanni Avstrijskogo slovnika Leksiko semantichni osoblivosti Primitnim ye te sho v Avstriyi zovsim inakshe nizh u Nimechchini buduyutsya formi privitannya Yaksho v Nimechchini chasto zvernennya opuskayetsya sho robit movu formalizovanoyu to v Avstriyi legko vikoristovuyut zvernennya sho sprijmayutsya yak zvichajni i ne ye obrazlivimi chi bezgluzdimi Napriklad v Avstriyi mozhna pochuti Guten Morgen gnadige Frau Guten Abend Herr Ingenieur Gruss Gott Herr Doktor u Nimechchini zh privitannya obmezhuyetsya vlasne privitannyam i korotkim zvernennyam iz zgadkoyu prizvisha Guten Morgen Guten Abend Herr Muller Yak bulo skazano vishe bagato sliv avstrijskogo variantu avstricizmi pohodyat vid kancelyarskoyi movi Gabsburzkoyi monarhiyi sho viznachilo sferi v yakih vidminnosti osoblivo silni Tak u sferi upravlinnya politiki i prava v Avstriyi vikoristovuyut bezlich vlasnih sliv Napriklad zamist ponyattya Bundestag avstrijci vikoristovuyut ponyattya Nationalrat zamist Bundesverwaltungsgericht Verwaltungsgerichtshof zamist Schmerzensgeld chastishe Schadensersatz Harakternoyu osoblivistyu yuridichnih ponyat v avstrijskomu varianti ye te sho voni zdebilshogo pohodyat z latinskoyi u Nimechchini terminologiya rimskogo prava zaminyuvalasya vlasnimi ekvivalentami v Avstriyi zh cogo ne vidbuvalosya Zvidsi taki ponyattya yak Legat Vermachtnis Servitut Dienstbarkeit Causa Fall Rechtsgrund Podibni vidminnosti chasto zustrichayutsya takozh u tehnichnih pedagogichnih abo vijskovih terminah Sered inshih osoblivostej leksichnogo ladu avstrijskogo variantu vikoristannya vlasnih nazv misyaciv Janner vikoristovuyetsya povsyudno zamist Januar vid latinskogo ienuarius Feber chastkovo zamist Februar februarius abo Hornung Takozh v avstrijskomu varianti bagato kulinarnih nazv Kochsalat Romersalat Paradeiser Tomate v Avstriyi u vzhitku obidva ponyattya Semmel Brotchen Erdapfel Kartoffel Obers Sahne i tak dali Gramatichni osoblivosti Oblast poshirennya bavarskih i chastkovo alemanskih dialektiv v Avstriyi movna mezha Avstriyi Cikava osoblivist sposterigayetsya v avstrijskomu varianti pri vidminyuvanni diyeslova po osobah i chislah v prezensi i perfekti Prijmayuchi formu drugoyi osobi mnozhini diyeslovo perejmaye zakinchennya ts zamist literaturnogo t Habts ihr das gemacht Ce dozvolyaye legko vidrizniti diyeslovo vid formi tretoyi osobi odnini koli nemaye osobistogo zajmennika yake b vkazuvalo na osobu i chislo v kozhnomu konkretnomu vipadku Odnak poyava takogo osobistogo zakinchennya maye nabagato davnishu prirodu i ne pov yazano iz zruchnistyu naspravdi ce rudiment osobistogo zajmennika es yake zlilosya z zakinchennyam u bavarskih dialektah she maye hodinnya yak samostijne slovo Osoblivosti utvorennya chasovih form rozkrivayutsya cherez vidnoshennya osnovnogo diyeslova i jogo zv yazki Sliduyuchi gramatici isnuyut diyeslova yaki utvoryuyut perfekt za dopomogoyu dopomizhnogo diyeslova haben abo sein Ostanni vzhivayutsya v zalezhnosti vid harakteristik diyeslova perehidnosti aktivnosti i t d V avstrijskomu varianti sposterigayetsya svogo rodu nehtuvannya cimi pravilami v zalezhnosti vid zmistu slova Napriklad sitzen bin gesessen ale einsitzen im Gefangnis habe gesessen stehen bin gestanden ale gestehen habe gestanden Osoblivist preterita avstrijskogo variantu v tomu sho jogo praktichno ne vikoristovuyut V usnomu movlenni preterit zaminyuyetsya perfektom hocha inodi maye misce pri pismi Prichini vidmirannya preterita za odniyeyu z versij u tomu sho vin zlivsya z prezensom v rannonovoverhnimnimeckomu periodi abo stav shozhij na kon yunktivu Sam zhe kon yunktiv u varianti stav peredavati znachennya deyakoyi nedoviri Chasto sered vazhlivih osoblivostej avstrijskogo variantu vidilyayut nezbig gramatichnogo rodu imennikiv die Ausschank der Ausschank das Brosel der Brosel das Cola die Cola das E Mail die E Mail der Spray das Spray der Butter die Butter der Zwiebel die Zwiebel das Teller der Teller der Radio das Radio Idiomatika Osterreich Deutschland etwas um 5 Euro kaufen etwas fur 5 Euro kaufen am yak skorochennya dlya auf dem am Berg am Opernball am Tisch napriklad u virazi das Essen steht am Tisch rozm auf dem auf m Berg auf dem Tisch auf Urlaub fahren in den Urlaub fahren in die Schule gehen zur Schule gehen sich ausgehen napriklad diese Sache geht sich nicht aus etwas schaffen etwas gerade noch erreichen gehen passen napriklad diese Sache geht passt schon aufgehen das geht nicht auf zu Weihnachten Ostern an na pivdni zu na pivnochi Weihnachten Ostern hinauf rauf gehen hoch gehen Fonetika i fonologiya Fonetika i fonologiya nimeckoyi movi v Avstriyi maye bezlich nacionalnih osoblivostej Osnovna vidminnist u vimovi ce vidminnist vigoloshennya prorivnih prigolosnih p t k Voni praktichno ne vidriznyayutsya vid parnih b d g Zakinchennya ig v slovah Konig fertig chitayetsya ne yak ɪc v nimeckij movi a shvidshe yak ɪk Primitki eurotopics net euro topics 16 bereznya 2006 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 13 travnya 2015 Russ 1994 7 61 65 69 70 Sanders Ruth H 2010 German Biography of a Language New York Oxford University Press s 197 198 ISBN 978 0 19 538845 9 Moosmuller Sylvia 2007 PDF arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2020 procitovano 13 travnya 2015 Perfetti Charles A Rieben Laurence Fayol Michel red 1997 Learning to Spell Research Theory and Practice Across Languages Lawrence Erlbaum Associates s 88 ISBN 978 1 4106 0458 3DzherelaUlrich Ammon Die deutsche Sprache in Deutschland Osterreich und der Schweiz Das Problem der nationalen Varietaten Berlin New York de Gruyter 1995 Wolfgang Pollak Was halten die Osterreicher von ihrem Deutsch Eine sprachpolitische und soziosemiotische Analyse der sprachlichen Identitat der Osterreicher Wien Gesellschaft fur Osterreichische Semiotik Institut fur Soziosemiotische Studien 1992 Robert Sedlaczek Das osterreichische Deutsch Wien Ueberreuter 2004 ISBN 3 8000 7075 8 Jan Hendrik Leerkamp Die osterreichische Varietat der deutschen Sprache LINSE Linguistik Server Essen 2003 Richard Schrodt Nationale Varianten areale Unterschiede und der sotni milyardiv dolariv neyakisnih An den Quellen des Osterreichischen Deutschen 1997 Peter Wiesinger Die deutsche Sprache in Osterreich Eine Einfuhrung In Wiesinger Hg Das osterreichische Deutsch Schriften zur deutschen Sprache Band 12 Wien Koln Graz 1988 Otto Back Erich Benedikt Karl Bluml Herausgegeben im Auftrag des Bundesministeriums fur Unterricht Kunst und Kultur Auf der Grundlage des amtlichen Regelwerks 41 Auflage Osterreichisches Worterbuch neue Rechtschreibung Wien Osterreichischer Bundesverlag 2009 ISBN 978 3 209 06875 0 Teroshkina T V Danchenko A V Videnskij dialekt v rozvitku i formuvanni avstrijskogo nacionalnogo variantu nimeckoyi movi 7 bereznya 2017 u Wayback Machine rusnauka com 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Perspektivni pitannya svitovoyi nauki 2011 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Filologichni nauki 11 travnya 2017 u Wayback Machine Gomelskij derzhavnij universitet im F Skorini Bilorus Seriya Osterreichisches Deutsch Sprache der Gegenwart der Peter Lang Verlagsgruppe