Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конститу́ція А́встрії — сукупність законодавчих актів Австрії, що закріплює основи політичної системи держави. Часто конституцією Австрії називають Федеральний конституційний закон (нім. Bundes-Verfassungsgesetz) Австрії від 10 листопада 1920 року, яким регулюється федеральний устрій Австрії, система державних органів федерації та федеральних земель та деякі інші питання. Федеральний конституційний закон неодноразово змінювався та доповнювався. Зокрема, було включено крупний розділ, що стосується відносин з Європейським союзом. Загалом в Австрії діє понад триста конституційних законів та законів, що містять конституційні положення.
На відміну від багатьох конституцій, Федеральний конституційний закон не містить розділу, присвяченого правам людини. Норми про права людини присутні у різних законах, частину з яких було прийнято ще у XIX столітті.
Історія
Перша Австрійська республіка була проголошена в жовтні 1919 року. Федеральний конституційний закон було розроблено 1920 року за участі найкрупнішого юриста-теоретика того часу Ганса Кельзена й набрав чинності 1 жовтня. Через суперечки про необхідність внесення до закону розділу про права людини зберіг свою силу Закон 1867 року «Про загальні права громадян королівств та земель, представлених в Імперській раді» (нім. Staatsgrundgesetz über die allgemeinen Rechte der Staatsbürger), що отримав статус конституційного.
Відповідно до Федерального конституційного закону Австрія була парламентською республікою. Вищим законодавчим органом були двопалатні Федеральні збори. Федеральний канцлер, який очолював уряд, був підзвітним перед нижньою палатою Федеральних зборів — Національною радою. Главою держави був Федеральний президент, що володів в основному символічними функціями й обирався обома палатами Федеральних зборів на спільному засіданні.
У 1929 році в закон було внесено істотні зміни, якими змінювалось положення президента й розширювались повноваження виконавчої влади. Було введено прямі вибори президента, він отримав право розпуску Федеральних зборів та призначення уряду. Причиною зміни закону була діяльність націоналістичних воєнізованих організацій, найвпливовішою з яких був .
13 травня 1932 року канцлером став лідер Християнсько-Соціальної партії Енгельберт Дольфус, який встановив авторитарний режим, що іноді називають австрофашизмом. У 1934 році після придушення Лютневого повстання Федеральний конституційний закон було de jure скасовано. Було ухвалено нову конституцію, що отримала назву «Травневої» (Maiverfassung). В основу нової конституції було покладено принцип «корпоративної держави», до того успішно реалізований Беніто Муссоліні в Італії. В 1938 році відбувся Аншлюс і Австрія як незалежна держава припинила своє існування.
В травні—грудні 1945 року діяла тимчасова конституція, в грудні було відновлено дію Федерального конституційного закону 1920 року.
Структура Федерального конституційного закону
Загальні положення
У першому розділі містяться загальні положення: Австрія проголошується демократичною державою, декларується рівність громадян перед законом, подаються описи державного герба й прапора та ін. Також у першому розділі є ряд статей, присвячених розмежуванню компетенції федерації та федеральних земель. Після вступу Австрії до Євросоюзу у перший розділ було додано підглаву B, яка визначає порядок участі Австрії в органах Євросоюзу.
Другий розділ присвячено австрійському парламенту й законодавчому процесу. Парламент — Федеральні збори — складається з двох палат. Нижня палата (Національна рада) обирається населенням прямими виборами на п'ять років. Верхня палата (Бундесрат) — це орган представництва земель. Члени верхньої палати обираються парламентами земель (ландтагами). Кожна федеральна земля залежно від чисельності населення направляє до ландтагу від трьох до дванадцяти представників. Палати засідають окремо; лише два випадки спільного засідання передбачено статтею 38 — це приведення президента до присяги та оголошення війни.
Закон має бути послідовно прийнятий Національною радою та Бундесратом й переданий для підписання президенту. Оскільки Австрія є парламентською республікою, президент не має права вето.
Виконавча влада
До розділу, озаглавленого «Виконавча влада Федерації», входять норми про президента Австрії, уряд, армію й суди загальної юрисдикції. Президент обирається на прямих виборах на шість років й може бути переобраним не більше одного разу. Він є верховним головнокомандувачем, здійснює представницькі функції, призначає державних службовців, здійснює право помилування. За загальним правилом, рішення президента мають бути схвалені одним з міністрів (так звана контрасигнатура).
Виконавчу владу здійснює федеральний уряд, який очолює федеральний канцлер. Канцлера призначає президент, але оскільки канцлер потребує підтримки Національної ради, канцлером як правило стає лідер партії, що перемогла на виборах.
Суди включено до системи федеральних органів влади. Найвищою інстанцією названо . Спеціальним судовим органам (Адміністративному суду й Конституційному суду) присвячено окремі підглави у шостому розділі.
Статтею 85 скасовано смертну кару.
Законодавча та виконавча влада земель
Четвертий розділ присвячено органам влади земель і органам місцевого самоврядування. Розділ встановлює для всіх земель загальні одноманітні правила, в рамках яких землі мають право приймати власні закони. Кожна земля зобов'язана прийняти свою конституцію. В землях діють ландтаги й уряди земель, що обираються ландтагами й очолюються губернаторами. Ландтаг може бути розпущений президентом за поданням федерального уряду й за згодою Бундесрату. Окрема під глава присвячена столиці Австрії Відню, який прирівняний до федеральної землі.
Громада (комуна, Gemeinde) в Австрії одночасно є територріальною одиницею місцевого самоврядвання й адміністративною одиницею. Органами громади є громадська рада, громадське правління (в містах, що мають самостійний статус — міський сенат) та бургомістр. Органи федерації й землі мають право контролювати додержаання органами громади законів, а органи землі — й ефективність фінансової діяльності.
Контроль за фінансовою діяльністю
Розділ передбачає створення рахункової палати — окремого органу, який перевіряє фінансову діяльність державних органів та юридичних осіб з державною участю та подає Національній раді звіт про виконання бюджету. Голова рахункової палати обирається Національною радою на дванадцять років, решта чиновників палати призначаються президентом за поданням голови. Рахункова палата підзвітна перед Національною радою. Також палата перевіряє діяльність органів земель та громад.
Гарантії додержання Конституції та законності
В розділі подано опис декількох органів з різними повноваженнями, які зводяться до контролю за додержанням законності. Незалежні адміністративні сенати призначаються урядами земель і розглядають різні адміністративні справи після того, як ці справи було розглянуто відповідними органами. Незалежний адміністративний сенат у справах біженців є вищим апеляційним органом у справах біженців. Адміністративний суд розглядає скарги на рішення органів влади, в тому числі на рішення адміністративних сенатів.
Конституція Австрії стала першою у світі конституцією, що передбачила створення конституційного суду, що є заслугою Ганса Кельзена, який був автором самої концепції конституційних судів. Конституційний суд Австрії вирішує питання про відповідність законів (в тому числі й законів земель) та інших актів конституції, приймає до розгляду вимоги до публічних утворень, які не можуть бути розглянуті в іншому порядку, а також суперечки між публічними утвореннями й органами влади. Окрім цього до підсудності конституційного суду віднесено справи про законність виборів та справи про звинувачення федерального президента, членів уряду, членів урядів земель, губернаторів у порушенні закону, що мають наслідком усунення від посади.
Народний правозахист
Сьомий розділ стосується Колегії народного правозахисту, органу, аналогічного омбудсмену. Колегія народного правозахисту сама не має повноважень з усунення порушень, але може звертатись до відповідних органів та конституційного суду. Члени колегії обираються Національною радою.
Прикінцеві положення
Останній розділ містить прикінцеві та перехідні положення. Він, зокрема, містить список законів, прийнятих до 1920 року, що зберігають силу й набувають статусу конституційних після того, як наберуть чинності Федерального конституційного закону.
Див. також
Посилання
![image]()
У Вікіджерелах є Федеральний конституційний закон Австрії 1920 року- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitu ciya A vstriyi sukupnist zakonodavchih aktiv Avstriyi sho zakriplyuye osnovi politichnoyi sistemi derzhavi Chasto konstituciyeyu Avstriyi nazivayut Federalnij konstitucijnij zakon nim Bundes Verfassungsgesetz Avstriyi vid 10 listopada 1920 roku yakim regulyuyetsya federalnij ustrij Avstriyi sistema derzhavnih organiv federaciyi ta federalnih zemel ta deyaki inshi pitannya Federalnij konstitucijnij zakon neodnorazovo zminyuvavsya ta dopovnyuvavsya Zokrema bulo vklyucheno krupnij rozdil sho stosuyetsya vidnosin z Yevropejskim soyuzom Zagalom v Avstriyi diye ponad trista konstitucijnih zakoniv ta zakoniv sho mistyat konstitucijni polozhennya Na vidminu vid bagatoh konstitucij Federalnij konstitucijnij zakon ne mistit rozdilu prisvyachenogo pravam lyudini Normi pro prava lyudini prisutni u riznih zakonah chastinu z yakih bulo prijnyato she u XIX stolitti IstoriyaPersha Avstrijska respublika bula progoloshena v zhovtni 1919 roku Federalnij konstitucijnij zakon bulo rozrobleno 1920 roku za uchasti najkrupnishogo yurista teoretika togo chasu Gansa Kelzena j nabrav chinnosti 1 zhovtnya Cherez superechki pro neobhidnist vnesennya do zakonu rozdilu pro prava lyudini zberig svoyu silu Zakon 1867 roku Pro zagalni prava gromadyan korolivstv ta zemel predstavlenih v Imperskij radi nim Staatsgrundgesetz uber die allgemeinen Rechte der Staatsburger sho otrimav status konstitucijnogo Vidpovidno do Federalnogo konstitucijnogo zakonu Avstriya bula parlamentskoyu respublikoyu Vishim zakonodavchim organom buli dvopalatni Federalni zbori Federalnij kancler yakij ocholyuvav uryad buv pidzvitnim pered nizhnoyu palatoyu Federalnih zboriv Nacionalnoyu radoyu Glavoyu derzhavi buv Federalnij prezident sho volodiv v osnovnomu simvolichnimi funkciyami j obiravsya oboma palatami Federalnih zboriv na spilnomu zasidanni U 1929 roci v zakon bulo vneseno istotni zmini yakimi zminyuvalos polozhennya prezidenta j rozshiryuvalis povnovazhennya vikonavchoyi vladi Bulo vvedeno pryami vibori prezidenta vin otrimav pravo rozpusku Federalnih zboriv ta priznachennya uryadu Prichinoyu zmini zakonu bula diyalnist nacionalistichnih voyenizovanih organizacij najvplivovishoyu z yakih buv 13 travnya 1932 roku kanclerom stav lider Hristiyansko Socialnoyi partiyi Engelbert Dolfus yakij vstanoviv avtoritarnij rezhim sho inodi nazivayut avstrofashizmom U 1934 roci pislya pridushennya Lyutnevogo povstannya Federalnij konstitucijnij zakon bulo de jure skasovano Bulo uhvaleno novu konstituciyu sho otrimala nazvu Travnevoyi Maiverfassung V osnovu novoyi konstituciyi bulo pokladeno princip korporativnoyi derzhavi do togo uspishno realizovanij Benito Mussolini v Italiyi V 1938 roci vidbuvsya Anshlyus i Avstriya yak nezalezhna derzhava pripinila svoye isnuvannya V travni grudni 1945 roku diyala timchasova konstituciya v grudni bulo vidnovleno diyu Federalnogo konstitucijnogo zakonu 1920 roku Struktura Federalnogo konstitucijnogo zakonuZagalni polozhennya U pershomu rozdili mistyatsya zagalni polozhennya Avstriya progoloshuyetsya demokratichnoyu derzhavoyu deklaruyetsya rivnist gromadyan pered zakonom podayutsya opisi derzhavnogo gerba j prapora ta in Takozh u pershomu rozdili ye ryad statej prisvyachenih rozmezhuvannyu kompetenciyi federaciyi ta federalnih zemel Pislya vstupu Avstriyi do Yevrosoyuzu u pershij rozdil bulo dodano pidglavu B yaka viznachaye poryadok uchasti Avstriyi v organah Yevrosoyuzu Zakonodavcha vlada Budivlya parlamentu Avstriyi Drugij rozdil prisvyacheno avstrijskomu parlamentu j zakonodavchomu procesu Parlament Federalni zbori skladayetsya z dvoh palat Nizhnya palata Nacionalna rada obirayetsya naselennyam pryamimi viborami na p yat rokiv Verhnya palata Bundesrat ce organ predstavnictva zemel Chleni verhnoyi palati obirayutsya parlamentami zemel landtagami Kozhna federalna zemlya zalezhno vid chiselnosti naselennya napravlyaye do landtagu vid troh do dvanadcyati predstavnikiv Palati zasidayut okremo lishe dva vipadki spilnogo zasidannya peredbacheno statteyu 38 ce privedennya prezidenta do prisyagi ta ogoloshennya vijni Zakon maye buti poslidovno prijnyatij Nacionalnoyu radoyu ta Bundesratom j peredanij dlya pidpisannya prezidentu Oskilki Avstriya ye parlamentskoyu respublikoyu prezident ne maye prava veto Vikonavcha vlada Do rozdilu ozaglavlenogo Vikonavcha vlada Federaciyi vhodyat normi pro prezidenta Avstriyi uryad armiyu j sudi zagalnoyi yurisdikciyi Prezident obirayetsya na pryamih viborah na shist rokiv j mozhe buti pereobranim ne bilshe odnogo razu Vin ye verhovnim golovnokomanduvachem zdijsnyuye predstavnicki funkciyi priznachaye derzhavnih sluzhbovciv zdijsnyuye pravo pomiluvannya Za zagalnim pravilom rishennya prezidenta mayut buti shvaleni odnim z ministriv tak zvana kontrasignatura Vikonavchu vladu zdijsnyuye federalnij uryad yakij ocholyuye federalnij kancler Kanclera priznachaye prezident ale oskilki kancler potrebuye pidtrimki Nacionalnoyi radi kanclerom yak pravilo staye lider partiyi sho peremogla na viborah Sudi vklyucheno do sistemi federalnih organiv vladi Najvishoyu instanciyeyu nazvano Specialnim sudovim organam Administrativnomu sudu j Konstitucijnomu sudu prisvyacheno okremi pidglavi u shostomu rozdili Statteyu 85 skasovano smertnu karu Zakonodavcha ta vikonavcha vlada zemel Chetvertij rozdil prisvyacheno organam vladi zemel i organam miscevogo samovryaduvannya Rozdil vstanovlyuye dlya vsih zemel zagalni odnomanitni pravila v ramkah yakih zemli mayut pravo prijmati vlasni zakoni Kozhna zemlya zobov yazana prijnyati svoyu konstituciyu V zemlyah diyut landtagi j uryadi zemel sho obirayutsya landtagami j ocholyuyutsya gubernatorami Landtag mozhe buti rozpushenij prezidentom za podannyam federalnogo uryadu j za zgodoyu Bundesratu Okrema pid glava prisvyachena stolici Avstriyi Vidnyu yakij pririvnyanij do federalnoyi zemli Gromada komuna Gemeinde v Avstriyi odnochasno ye teritorrialnoyu odiniceyu miscevogo samovryadvannya j administrativnoyu odiniceyu Organami gromadi ye gromadska rada gromadske pravlinnya v mistah sho mayut samostijnij status miskij senat ta burgomistr Organi federaciyi j zemli mayut pravo kontrolyuvati doderzhaannya organami gromadi zakoniv a organi zemli j efektivnist finansovoyi diyalnosti Kontrol za finansovoyu diyalnistyu Rozdil peredbachaye stvorennya rahunkovoyi palati okremogo organu yakij pereviryaye finansovu diyalnist derzhavnih organiv ta yuridichnih osib z derzhavnoyu uchastyu ta podaye Nacionalnij radi zvit pro vikonannya byudzhetu Golova rahunkovoyi palati obirayetsya Nacionalnoyu radoyu na dvanadcyat rokiv reshta chinovnikiv palati priznachayutsya prezidentom za podannyam golovi Rahunkova palata pidzvitna pered Nacionalnoyu radoyu Takozh palata pereviryaye diyalnist organiv zemel ta gromad Garantiyi doderzhannya Konstituciyi ta zakonnosti Budivlya Konstitucijnogo sudu Avstriyi V rozdili podano opis dekilkoh organiv z riznimi povnovazhennyami yaki zvodyatsya do kontrolyu za doderzhannyam zakonnosti Nezalezhni administrativni senati priznachayutsya uryadami zemel i rozglyadayut rizni administrativni spravi pislya togo yak ci spravi bulo rozglyanuto vidpovidnimi organami Nezalezhnij administrativnij senat u spravah bizhenciv ye vishim apelyacijnim organom u spravah bizhenciv Administrativnij sud rozglyadaye skargi na rishennya organiv vladi v tomu chisli na rishennya administrativnih senativ Konstituciya Avstriyi stala pershoyu u sviti konstituciyeyu sho peredbachila stvorennya konstitucijnogo sudu sho ye zaslugoyu Gansa Kelzena yakij buv avtorom samoyi koncepciyi konstitucijnih sudiv Konstitucijnij sud Avstriyi virishuye pitannya pro vidpovidnist zakoniv v tomu chisli j zakoniv zemel ta inshih aktiv konstituciyi prijmaye do rozglyadu vimogi do publichnih utvoren yaki ne mozhut buti rozglyanuti v inshomu poryadku a takozh superechki mizh publichnimi utvorennyami j organami vladi Okrim cogo do pidsudnosti konstitucijnogo sudu vidneseno spravi pro zakonnist viboriv ta spravi pro zvinuvachennya federalnogo prezidenta chleniv uryadu chleniv uryadiv zemel gubernatoriv u porushenni zakonu sho mayut naslidkom usunennya vid posadi Narodnij pravozahist Somij rozdil stosuyetsya Kolegiyi narodnogo pravozahistu organu analogichnogo ombudsmenu Kolegiya narodnogo pravozahistu sama ne maye povnovazhen z usunennya porushen ale mozhe zvertatis do vidpovidnih organiv ta konstitucijnogo sudu Chleni kolegiyi obirayutsya Nacionalnoyu radoyu Prikincevi polozhennya Ostannij rozdil mistit prikincevi ta perehidni polozhennya Vin zokrema mistit spisok zakoniv prijnyatih do 1920 roku sho zberigayut silu j nabuvayut statusu konstitucijnih pislya togo yak naberut chinnosti Federalnogo konstitucijnogo zakonu Div takozhKonstituciyi Avstrijskoyi imperiyiPosilannyaU Vikidzherelah ye Federalnij konstitucijnij zakon Avstriyi 1920 roku ros