Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії
Історія розвитку конституціоналізму в Австрії бере свій початок від середини XIX ст. і була пов'язана з тогочасними революційними подіями в Європі (див. Революції 1848–1849 в Європі). Віденське березневе повстання 1848 та посилення національно-демократичного руху в більшості провінцій Австрійської імперії спричинили падіння режиму канцлера князя К.Меттерніха і змусили австрійського імператора Фердинанда I Габсбурга (1835–48) пообіцяти населенню широкі демократичні перетворення.
Конституція Піллерсдорфа
25 квітня 1848 було оприлюднено проект австрійської конституції, підготовлений комісією на чолі з міністром внутр. справ Ф.-К.Піллерсдорфом (т. зв. конституція Піллерсдорфа). У ньому Австрійська імперія проголошувалася конституційною монархією. Разом з тим було загалом підтверджено єдність і неподільність імперії, без Угорщини й італійських територій. Мова йшла про створення в країні двопалатного парламенту – рейхсрату, його нижня палата повністю обиралася населенням, а верхня – частково призначалася цісарем (імператором) із принців Габсбурзької династії (див. Габсбурги) і частково обиралася родовитою аристократією. Закони мали набрати сили після затвердження обома палатами та цісарем. Цісар зберігав за собою всю повноту виконавчої влади й командував військом. Кожному народові Австрійської імперії було обіцяно непорушність його народності та мови. Визнавалися свобода віросповідання, совісті й особи, свобода мови і книгодрукування (при виконанні певних цензурних вимог), свобода спілок. Кожний громадянин мав право бути власником землі, займатися будь-яким незабороненим законом видом заробітчанства чи підприємництва і досягати будь-яких чинів та гідностей.
Конституційний проект викликав критику радикально налаштованих кіл, зокрема студентів і національної гвардії, на що влада відповіла наступом реакції. 11 травня 1848 увійшов у дію виборчий закон, який позбавляв виборчих прав робітників і студентів та передбачав двоступеневі вибори у нижню палату. 14 травня було розпущено центральний комітет національної гвардії. Усе це спричинило нове віденське повстання (почалося 15 травня), яке змусило імп. Фердинанда I Габсбурга 16 травня заявити про відмову від конституційного проекту Ф.-К. Піллерсдорфа, а наступного дня виїхати в м. Інсбрук, залишивши столицю під владою революційного Комітету суспільної безпеки.
На початку червня в країні було ухвалено новий виборчий закон, згідно з яким парламент мав бути однопалатним, а виборчі права надавалися більш широким верствам населення, у т. ч. найманим працівникам, хоча й зберігалася двоступеневість виборів.
Скликаний у Відні 22 червня 1848 рейхстаг з функціями загальноавстрійських установчих зборів (невдовзі цісар перевів його до провінційного моравського м. Кремзире; нині м. Кромєржиж, Чехія) проголосив скасування феодальних повинностей селян та низку ін. перетворень у державі. Аби перетворити імперію на союз націй з гарантією їхніх культурних, політичних і економічних прав, депутати висунули проект реституції (від лат. restitutio – відновлення; відновлення в попередньому правовому становищі) етнічної рівноправності. Передбачався поділ країни на 8 регіонів: німецькі землі (Австрія із Судетською областю); чеські землі (Богемія, Моравія, Австрійська Силезія і вперше названа окремо Словаччина); Австрійська Польща (Галичина з Буковиною й "угорськими областями, населеними русинами"); італійські області (Венеція і Ломбардія); Словено-Іллірія; землі півд. слов'ян (Хорватія, Славонія, Далмація і Воєводина); угорські області; румунські області. Німецькі федералісти пропонували перетворити імперію на федерацію 5 національних держав (включно з Чеською та Німецькою). У вересні 1848 був підготовлений проект конституції, схвалений особливою парламентською комісією. Цей проект передбачав децентралізацію владних повноважень, широкі автономні права національних земель держави, перевлаштування верхньої палати парламенту за федеративним зразком, а також рівність і загальне розширення прав та свобод громадян.
Ольмюцька Конституція
2 грудня 1848 імп. Фердинанд I Габсбург зрікся престолу. Його наступником став племінник Франц-Йосиф I Габсбург. Новий цісар узяв курс на посилення єдності держави. 4 берез. 1849 було оприлюднено "октройовану конституцію" (від франц. octroyer – жалувати, дарувати), т. зв. Ольмюцьку Конституцію, а 7 березня 1849 був розпущений установчий рейхсрат, який так і не завершив розгляду основних законів. Найрадикальніших депутатів було заарештовано. За дарованою згори новою конституцією влада знову зосереджувалася в руках цісаря. Усі нації урівнювалися в заг. підпорядкуванні центр. владі. Створювався двопалатний парламент, в якому нижня палата обиралася нас., а верхня потрапляла під контроль великих землевласників. Передбачалася парламентська відповідальність міністрів. Проголошувалися скасування кріпацтва, свобода віросповідання та деякі ін. громадян. й політ. права. Кожен із 14 коронних країв у складі Австрійс. імперії отримував право на свою конституцію та представницькі установи.
Для Галичини крайову конституцію було надано цісарським патентом 29 верес. 1850 (див. Крайова конституція для Галичини). Ця конституція проголошувала, зокрема, що поляки й руські (тобто українці), а також ін. народності, які проживають у коронному краї, є рівними в управлінні і кожен народ має непорушне право на збереження й розвиток своєї народності та своєї мови.
Проте лише деякі положення імперської і крайових конституцій були впроваджені в життя. Військ. перемоги в Ломбардії в ході австро-італ. війни 1848–49, придушення угор. повстання 1848–49 рос. військами сприяли посиленню центр. влади і призвели до реставрації старого абсолютистського порядку управління, скасування 31 груд. 1851 Конституції 1849 "як такої, що не відповідає умовам австрійської імперії". Водночас були скасовані всі крайові конституції і представницькі установи. Хоча й було заявлено, що рівність громадян перед законом залишається в силі, але реальний обсяг демократ. прав і свобод було помітно звужено. Почалася тривала заг. реакція, уособленням якої став імперський уряд на чолі з О.Бахом.
Чергової кризи австрійс. абсолютизм зазнав після поразки в австро-італо-франц. війні 1859 і втрати Ломбардії на користь Сардинського королівства. Загострення ситуації в імперії змусило уряд О.Баха піти у відставку, міністром внутр. справ було призначено поляка графа А.Голуховського, колиш. намісника Галичини. Саме він став фактичним натхненником ухвалення 20 жовт. 1860 імператорського диплома, яким встановлювався "постійний і незмінний Основний державний закон". Нова Конституція проголосила федералізацію Австрії і передачу управління нац. землями сеймам, які отримували широкі права у внутр. житті. Особливо широкі повноваження, включно з правом законодавчої ініціативи, дістали Угор. нац. збори. Загальнодерж. управління покладалося на цісаря і рейхсрат у складі 100 членів, що призначалися цісарем з 300 кандидатів, обраних сеймами.
Політ. ускладнення змусили Відень посилити центр. владу і доповнити "незмінний диплом" 1860 імператорським патентом від 26 лют. 1861, разом вони склали оновлену Конституцію. Права регіональних сеймів були помітно обмежені, а повноваження імперського рейхсрату істотно розширені. Останній відтепер формувався не за нац.-територіальним, а за становим принципом і складався з палати панів (призначалися імператором) і палати депутатів (обиралися сеймами). "Вузький" рейхсрат скликався без представників Угорщини, а "широкий" – з ними.
За цією конституцією Галичина отримала автономію з власним сеймом (див. Виборча сеймова ординація для Галичини, Крайовий статут для Галичини), а Буковина – статус коронного краю з титулом воєводства і власні органи самоуправління.
Оновлена конституція викликала невдоволення і протест в Угорщині (її представники вимагали повернення до конституції 1849), а згодом – також у чеських і польс. політ. колах. Деякі депутати почали залишати рейхсрат, врешті-решт, це призвело до паралічу його роботи, що сприяло відновленню абсолютизму без "парламентських прикрас". Цісарським патентом від 20 верес. 1865 дія Конституції була призупинена.
Конституції Австро-Угорщини
Наступний конституційний розвиток був пов'язаний з поразкою Австрії в австро-прусській війні 1866, що змусило владу до компромісу з угорцями. Упродовж берез.–черв. 1867 умови австро-угор. компромісу були погоджені, офіційно схвалені австрійс. рейхсратом та угор. сеймом. Остаточно австро-угор. угода була юридично оформлена 21 груд. 1867 (згодом угода поновлювалася щодесять років). Австрійс. імперія перетворювалася на дуалістичну монархію (наприкінці 1868 Франц-Йосиф I Габсбург повелів назвати д-ву Австро-Угорщиною, а себе – іменувати цісарем Австрії і апостоличним королем Угорщини). Річка Лейта (слов'ян. – Літава; нині р. Лайта, бас. Дунаю) розмежувала дві частини д-ви Габсбургів, що мали окремі уряди й парламенти. Навіть прапор нового держ. утворення складався з двох половин. До Ціслейтанії (офіційно "Королівства і землі, представлені в Імператорській раді") належали Альпійські землі (Нижня і Верхня Австрія, Зальцбург, Тіроль, Форарльберг, Штирія, Каринтія), терени на Адріатиці (Крайна, Істрія, Трієст, Далмація), Землі корони св. Вацлава (Богемія (Чехія), Моравія, Австрійс. Силезія), Королівство Галіції і Лодомерії (з центром у Львові і теренами до Кракова включно), Герцогство Галіція. По той бік Літави розташовувалось Угор. королівство (Землі корони св. Іштвана, куди входили також Закарпатська Україна, Трансильванія, Банат і Воєводина, автономне Триєдине королівство Хорватії та порт Фіуме (слов'ян. Рієка)).
8 черв. 1867 цісар Франц-Йосиф I коронувався в м. Буда (від 1873 – у складі м. Будапешт, нині столиця Угорщини) на короля Угорщини. Держ. апарат був окремий для Ціслейтанії й Угорщини, проте вони мали 3 спільні мін-ва: військове, закордонних справ і фінансів. Для обговорення загальнодерж. справ було створено спец. орган із двох делегацій (60 осіб від австрійс. і 60 від угор. парламенту), засідання яких скликалися щороку цісарем почергово у Відні та Будапешті.
Відтоді в Австрії відновлювалася дія Конституції 1860–61 зі змінами, які були внесені 5-ма новими конституційними законами, ухваленими 21 груд. 1867: про імперське представництво; про заг. права громадян; про урядову і виконавчу владу; про суд. владу; про імператорський сан. Натомість Угорщина жила за власною конституцією 1848.
Нова австрійс. конституція, частиною якої став закон про компроміс, розширила законодавчі та ін. повноваження парламенту, хоча й надала цісарю право видавати надзвичайні укази. Верхня палата (палата панів) австрійс. рейхсрату складалася зі спадкових та дожиттєвих членів, які призначались імператором. До складу нижньої палати (палати депутатів) входили представники земель (що мали власні сейми й ландтаги), які обиралися на основі куріальної системи за високим майновим та віковим цензом.
Боротьба за заг. виборче право увінчалась успіхом лише 1906, коли палата депутатів ухвалила спец. закон, за яким це право надавалося всьому нас. чол. статі, яке досягло 24 років. Конституція запровадила заг. військ. повинність, юридично визнала цивільний шлюб, закріпила низку ін. демократ. перетворень.
Деякі положення нової конституції мали важливе значення для укр. населення Австрії. Так, ст. 19 Конституційного закону про заг. права громадян королівств і областей, які представлені в рейхсраті, від 21 груд. 1867 встановлювала, що: 1) усі народи д-ви, які належать до різних рас, рівні в правах; 2) кожна раса має невід'ємне право підтримувати і культивувати свою національність і свою мову; 3) д-ва визнає за всіма мовами, вживаними в областях монархії, рівне право на використання у школах і при здійсненні функцій та різноманітних актів держ. життя; 4) в областях, нас. яких належить до різних рас, установи нар. освіти повинні бути організовані таким чином, щоб кожна раса, не маючи потреби вивчати ін. мову, мала можливість отримувати власною мовою необхідні елементи своєї освіти. Ст. 2 цього акта проголошувала рівність усіх громадян перед законом, а ст. 3 – однакову доступність держ. посад для всіх осіб, які мають права австрійс. громадянства.
У такому вигляді конституція проіснувала до розпаду Австро-Угорщини 1918. А конституційний закон про заг. права громадян королівств і областей, що представлені в рейхсраті, від 21 груд. 1867 згодом став частиною конституційного законодавства сучасної Австрійс. Республіки.
Джерела та література
- Усенко І.Б., Кірсенко М.В. Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciyi Avstrijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorskoyi monarhiyi Istoriya rozvitku konstitucionalizmu v Avstriyi bere svij pochatok vid seredini XIX st i bula pov yazana z togochasnimi revolyucijnimi podiyami v Yevropi div Revolyuciyi 1848 1849 v Yevropi Videnske berezneve povstannya 1848 ta posilennya nacionalno demokratichnogo ruhu v bilshosti provincij Avstrijskoyi imperiyi sprichinili padinnya rezhimu kanclera knyazya K Metterniha i zmusili avstrijskogo imperatora Ferdinanda I Gabsburga 1835 48 poobicyati naselennyu shiroki demokratichni peretvorennya Konstituciya Pillersdorfa25 kvitnya 1848 bulo oprilyudneno proekt avstrijskoyi konstituciyi pidgotovlenij komisiyeyu na choli z ministrom vnutr sprav F K Pillersdorfom t zv konstituciya Pillersdorfa U nomu Avstrijska imperiya progoloshuvalasya konstitucijnoyu monarhiyeyu Razom z tim bulo zagalom pidtverdzheno yednist i nepodilnist imperiyi bez Ugorshini j italijskih teritorij Mova jshla pro stvorennya v krayini dvopalatnogo parlamentu rejhsratu jogo nizhnya palata povnistyu obiralasya naselennyam a verhnya chastkovo priznachalasya cisarem imperatorom iz princiv Gabsburzkoyi dinastiyi div Gabsburgi i chastkovo obiralasya rodovitoyu aristokratiyeyu Zakoni mali nabrati sili pislya zatverdzhennya oboma palatami ta cisarem Cisar zberigav za soboyu vsyu povnotu vikonavchoyi vladi j komanduvav vijskom Kozhnomu narodovi Avstrijskoyi imperiyi bulo obicyano neporushnist jogo narodnosti ta movi Viznavalisya svoboda virospovidannya sovisti j osobi svoboda movi i knigodrukuvannya pri vikonanni pevnih cenzurnih vimog svoboda spilok Kozhnij gromadyanin mav pravo buti vlasnikom zemli zajmatisya bud yakim nezaboronenim zakonom vidom zarobitchanstva chi pidpriyemnictva i dosyagati bud yakih chiniv ta gidnostej Konstitucijnij proekt viklikav kritiku radikalno nalashtovanih kil zokrema studentiv i nacionalnoyi gvardiyi na sho vlada vidpovila nastupom reakciyi 11 travnya 1848 uvijshov u diyu viborchij zakon yakij pozbavlyav viborchih prav robitnikiv i studentiv ta peredbachav dvostupenevi vibori u nizhnyu palatu 14 travnya bulo rozpusheno centralnij komitet nacionalnoyi gvardiyi Use ce sprichinilo nove videnske povstannya pochalosya 15 travnya yake zmusilo imp Ferdinanda I Gabsburga 16 travnya zayaviti pro vidmovu vid konstitucijnogo proektu F K Pillersdorfa a nastupnogo dnya viyihati v m Insbruk zalishivshi stolicyu pid vladoyu revolyucijnogo Komitetu suspilnoyi bezpeki Na pochatku chervnya v krayini bulo uhvaleno novij viborchij zakon zgidno z yakim parlament mav buti odnopalatnim a viborchi prava nadavalisya bilsh shirokim verstvam naselennya u t ch najmanim pracivnikam hocha j zberigalasya dvostupenevist viboriv Sklikanij u Vidni 22 chervnya 1848 rejhstag z funkciyami zagalnoavstrijskih ustanovchih zboriv nevdovzi cisar pereviv jogo do provincijnogo moravskogo m Kremzire nini m Kromyerzhizh Chehiya progolosiv skasuvannya feodalnih povinnostej selyan ta nizku in peretvoren u derzhavi Abi peretvoriti imperiyu na soyuz nacij z garantiyeyu yihnih kulturnih politichnih i ekonomichnih prav deputati visunuli proekt restituciyi vid lat restitutio vidnovlennya vidnovlennya v poperednomu pravovomu stanovishi etnichnoyi rivnopravnosti Peredbachavsya podil krayini na 8 regioniv nimecki zemli Avstriya iz Sudetskoyu oblastyu cheski zemli Bogemiya Moraviya Avstrijska Sileziya i vpershe nazvana okremo Slovachchina Avstrijska Polsha Galichina z Bukovinoyu j ugorskimi oblastyami naselenimi rusinami italijski oblasti Veneciya i Lombardiya Sloveno Illiriya zemli pivd slov yan Horvatiya Slavoniya Dalmaciya i Voyevodina ugorski oblasti rumunski oblasti Nimecki federalisti proponuvali peretvoriti imperiyu na federaciyu 5 nacionalnih derzhav vklyuchno z Cheskoyu ta Nimeckoyu U veresni 1848 buv pidgotovlenij proekt konstituciyi shvalenij osoblivoyu parlamentskoyu komisiyeyu Cej proekt peredbachav decentralizaciyu vladnih povnovazhen shiroki avtonomni prava nacionalnih zemel derzhavi perevlashtuvannya verhnoyi palati parlamentu za federativnim zrazkom a takozh rivnist i zagalne rozshirennya prav ta svobod gromadyan Olmyucka Konstituciya2 grudnya 1848 imp Ferdinand I Gabsburg zriksya prestolu Jogo nastupnikom stav pleminnik Franc Josif I Gabsburg Novij cisar uzyav kurs na posilennya yednosti derzhavi 4 berez 1849 bulo oprilyudneno oktrojovanu konstituciyu vid franc octroyer zhaluvati daruvati t zv Olmyucku Konstituciyu a 7 bereznya 1849 buv rozpushenij ustanovchij rejhsrat yakij tak i ne zavershiv rozglyadu osnovnih zakoniv Najradikalnishih deputativ bulo zaareshtovano Za darovanoyu zgori novoyu konstituciyeyu vlada znovu zoseredzhuvalasya v rukah cisarya Usi naciyi urivnyuvalisya v zag pidporyadkuvanni centr vladi Stvoryuvavsya dvopalatnij parlament v yakomu nizhnya palata obiralasya nas a verhnya potraplyala pid kontrol velikih zemlevlasnikiv Peredbachalasya parlamentska vidpovidalnist ministriv Progoloshuvalisya skasuvannya kripactva svoboda virospovidannya ta deyaki in gromadyan j polit prava Kozhen iz 14 koronnih krayiv u skladi Avstrijs imperiyi otrimuvav pravo na svoyu konstituciyu ta predstavnicki ustanovi Dlya Galichini krajovu konstituciyu bulo nadano cisarskim patentom 29 veres 1850 div Krajova konstituciya dlya Galichini Cya konstituciya progoloshuvala zokrema sho polyaki j ruski tobto ukrayinci a takozh in narodnosti yaki prozhivayut u koronnomu krayi ye rivnimi v upravlinni i kozhen narod maye neporushne pravo na zberezhennya j rozvitok svoyeyi narodnosti ta svoyeyi movi Prote lishe deyaki polozhennya imperskoyi i krajovih konstitucij buli vprovadzheni v zhittya Vijsk peremogi v Lombardiyi v hodi avstro ital vijni 1848 49 pridushennya ugor povstannya 1848 49 ros vijskami spriyali posilennyu centr vladi i prizveli do restavraciyi starogo absolyutistskogo poryadku upravlinnya skasuvannya 31 grud 1851 Konstituciyi 1849 yak takoyi sho ne vidpovidaye umovam avstrijskoyi imperiyi Vodnochas buli skasovani vsi krajovi konstituciyi i predstavnicki ustanovi Hocha j bulo zayavleno sho rivnist gromadyan pered zakonom zalishayetsya v sili ale realnij obsyag demokrat prav i svobod bulo pomitno zvuzheno Pochalasya trivala zag reakciya uosoblennyam yakoyi stav imperskij uryad na choli z O Bahom Chergovoyi krizi avstrijs absolyutizm zaznav pislya porazki v avstro italo franc vijni 1859 i vtrati Lombardiyi na korist Sardinskogo korolivstva Zagostrennya situaciyi v imperiyi zmusilo uryad O Baha piti u vidstavku ministrom vnutr sprav bulo priznacheno polyaka grafa A Goluhovskogo kolish namisnika Galichini Same vin stav faktichnim nathnennikom uhvalennya 20 zhovt 1860 imperatorskogo diploma yakim vstanovlyuvavsya postijnij i nezminnij Osnovnij derzhavnij zakon Nova Konstituciya progolosila federalizaciyu Avstriyi i peredachu upravlinnya nac zemlyami sejmam yaki otrimuvali shiroki prava u vnutr zhitti Osoblivo shiroki povnovazhennya vklyuchno z pravom zakonodavchoyi iniciativi distali Ugor nac zbori Zagalnoderzh upravlinnya pokladalosya na cisarya i rejhsrat u skladi 100 chleniv sho priznachalisya cisarem z 300 kandidativ obranih sejmami Polit uskladnennya zmusili Viden posiliti centr vladu i dopovniti nezminnij diplom 1860 imperatorskim patentom vid 26 lyut 1861 razom voni sklali onovlenu Konstituciyu Prava regionalnih sejmiv buli pomitno obmezheni a povnovazhennya imperskogo rejhsratu istotno rozshireni Ostannij vidteper formuvavsya ne za nac teritorialnim a za stanovim principom i skladavsya z palati paniv priznachalisya imperatorom i palati deputativ obiralisya sejmami Vuzkij rejhsrat sklikavsya bez predstavnikiv Ugorshini a shirokij z nimi Za ciyeyu konstituciyeyu Galichina otrimala avtonomiyu z vlasnim sejmom div Viborcha sejmova ordinaciya dlya Galichini Krajovij statut dlya Galichini a Bukovina status koronnogo krayu z titulom voyevodstva i vlasni organi samoupravlinnya Onovlena konstituciya viklikala nevdovolennya i protest v Ugorshini yiyi predstavniki vimagali povernennya do konstituciyi 1849 a zgodom takozh u cheskih i pols polit kolah Deyaki deputati pochali zalishati rejhsrat vreshti resht ce prizvelo do paralichu jogo roboti sho spriyalo vidnovlennyu absolyutizmu bez parlamentskih prikras Cisarskim patentom vid 20 veres 1865 diya Konstituciyi bula prizupinena Konstituciyi Avstro UgorshiniNastupnij konstitucijnij rozvitok buv pov yazanij z porazkoyu Avstriyi v avstro prusskij vijni 1866 sho zmusilo vladu do kompromisu z ugorcyami Uprodovzh berez cherv 1867 umovi avstro ugor kompromisu buli pogodzheni oficijno shvaleni avstrijs rejhsratom ta ugor sejmom Ostatochno avstro ugor ugoda bula yuridichno oformlena 21 grud 1867 zgodom ugoda ponovlyuvalasya shodesyat rokiv Avstrijs imperiya peretvoryuvalasya na dualistichnu monarhiyu naprikinci 1868 Franc Josif I Gabsburg poveliv nazvati d vu Avstro Ugorshinoyu a sebe imenuvati cisarem Avstriyi i apostolichnim korolem Ugorshini Richka Lejta slov yan Litava nini r Lajta bas Dunayu rozmezhuvala dvi chastini d vi Gabsburgiv sho mali okremi uryadi j parlamenti Navit prapor novogo derzh utvorennya skladavsya z dvoh polovin Do Cislejtaniyi oficijno Korolivstva i zemli predstavleni v Imperatorskij radi nalezhali Alpijski zemli Nizhnya i Verhnya Avstriya Zalcburg Tirol Forarlberg Shtiriya Karintiya tereni na Adriatici Krajna Istriya Triyest Dalmaciya Zemli koroni sv Vaclava Bogemiya Chehiya Moraviya Avstrijs Sileziya Korolivstvo Galiciyi i Lodomeriyi z centrom u Lvovi i terenami do Krakova vklyuchno Gercogstvo Galiciya Po toj bik Litavi roztashovuvalos Ugor korolivstvo Zemli koroni sv Ishtvana kudi vhodili takozh Zakarpatska Ukrayina Transilvaniya Banat i Voyevodina avtonomne Triyedine korolivstvo Horvatiyi ta port Fiume slov yan Riyeka 8 cherv 1867 cisar Franc Josif I koronuvavsya v m Buda vid 1873 u skladi m Budapesht nini stolicya Ugorshini na korolya Ugorshini Derzh aparat buv okremij dlya Cislejtaniyi j Ugorshini prote voni mali 3 spilni min va vijskove zakordonnih sprav i finansiv Dlya obgovorennya zagalnoderzh sprav bulo stvoreno spec organ iz dvoh delegacij 60 osib vid avstrijs i 60 vid ugor parlamentu zasidannya yakih sklikalisya shoroku cisarem pochergovo u Vidni ta Budapeshti Vidtodi v Avstriyi vidnovlyuvalasya diya Konstituciyi 1860 61 zi zminami yaki buli vneseni 5 ma novimi konstitucijnimi zakonami uhvalenimi 21 grud 1867 pro imperske predstavnictvo pro zag prava gromadyan pro uryadovu i vikonavchu vladu pro sud vladu pro imperatorskij san Natomist Ugorshina zhila za vlasnoyu konstituciyeyu 1848 Nova avstrijs konstituciya chastinoyu yakoyi stav zakon pro kompromis rozshirila zakonodavchi ta in povnovazhennya parlamentu hocha j nadala cisaryu pravo vidavati nadzvichajni ukazi Verhnya palata palata paniv avstrijs rejhsratu skladalasya zi spadkovih ta dozhittyevih chleniv yaki priznachalis imperatorom Do skladu nizhnoyi palati palati deputativ vhodili predstavniki zemel sho mali vlasni sejmi j landtagi yaki obiralisya na osnovi kurialnoyi sistemi za visokim majnovim ta vikovim cenzom Borotba za zag viborche pravo uvinchalas uspihom lishe 1906 koli palata deputativ uhvalila spec zakon za yakim ce pravo nadavalosya vsomu nas chol stati yake dosyaglo 24 rokiv Konstituciya zaprovadila zag vijsk povinnist yuridichno viznala civilnij shlyub zakripila nizku in demokrat peretvoren Deyaki polozhennya novoyi konstituciyi mali vazhlive znachennya dlya ukr naselennya Avstriyi Tak st 19 Konstitucijnogo zakonu pro zag prava gromadyan korolivstv i oblastej yaki predstavleni v rejhsrati vid 21 grud 1867 vstanovlyuvala sho 1 usi narodi d vi yaki nalezhat do riznih ras rivni v pravah 2 kozhna rasa maye nevid yemne pravo pidtrimuvati i kultivuvati svoyu nacionalnist i svoyu movu 3 d va viznaye za vsima movami vzhivanimi v oblastyah monarhiyi rivne pravo na vikoristannya u shkolah i pri zdijsnenni funkcij ta riznomanitnih aktiv derzh zhittya 4 v oblastyah nas yakih nalezhit do riznih ras ustanovi nar osviti povinni buti organizovani takim chinom shob kozhna rasa ne mayuchi potrebi vivchati in movu mala mozhlivist otrimuvati vlasnoyu movoyu neobhidni elementi svoyeyi osviti St 2 cogo akta progoloshuvala rivnist usih gromadyan pered zakonom a st 3 odnakovu dostupnist derzh posad dlya vsih osib yaki mayut prava avstrijs gromadyanstva U takomu viglyadi konstituciya proisnuvala do rozpadu Avstro Ugorshini 1918 A konstitucijnij zakon pro zag prava gromadyan korolivstv i oblastej sho predstavleni v rejhsrati vid 21 grud 1867 zgodom stav chastinoyu konstitucijnogo zakonodavstva suchasnoyi Avstrijs Respubliki Dzherela ta literaturaUsenko I B Kirsenko M V Konstituciyi Avstrijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorskoyi monarhiyi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8