Крайова конституція для Галичини 1850, Крайовий статут для Королівства Ґаліції і Лодомерії з Великим князівством Краківським з незалежним правилом виборів до Крайового сейму — основний закон для Королівства Ґаліції і Лодомерії у складі Австрійської імперії. Видана цісарським патентом від 29 вересня 1850 на виконання ст. 77 австрійської Конституції 1849 (див. Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії), відповідно до якої всі коронні краї Австрійської імперії отримали свої крайові конституції. Закріплювала рівноправність українського, польського та ін. народів, які жили на території краю, та їх право на збереження і розвиток своєї національності й мови.
Крайова конституція для Галичини передбачала самостійність краю у вирішенні всіх питань, за винятком тих, що конституцією держави були зараховані до відання центр. органів. Край повністю займався питаннями, що стосувалися благоустрою, громад. споруд, буд-во яких фінансувалося за рахунок крайового бюджету, а також усіма питаннями, пов'язаними з крайовим бюджетом, у тому числі встановленням місц. податків і зборів. До компетенції краю в рамках, встановлених загальнодержавним законом, належали організація та функціонування громадського само-врядування, церковні та шкільні справи тощо.
Крайова конституція для Галичини передбачала поділ краю на три округи, в яких відповідно утворювалися сеймові курії: Львівська — 50 депутатів (11 осіб, які сплачували найвищий податок, 11 — від міських громад, 28 — від сільських громад); Краківська — 58 (відповідно 14, 9, 35); Станіславська — 42 (відповідно 10, 8, 24). Депутати обиралися прямими виборами на шість років. Для отримання пасивного виборчого права (права бути обраним) потрібно було не мати обмежень у громадянських та політичних правах, досягнути 30-річного віку на день виборів та п'ять останніх років проживати на території відповідної сеймової курії.
Представницьким органом, передбаченим Крайова конституція для Галичини, були сеймові курії, наділені правом приймати ухвали при вирішенні крайових справ. Ухвали мали обов'язкову силу після їх затвердження цісарем. Спільним представницьким органом трьох округів був Центральний виділ у складі 33 членів (15 членів Крайового виділу та по шість представників від сеймових курій), який вирішував справи, що стосувалися всього краю. Крайовим виконавчим органом був спільний Крайовий виділ у складі 15 членів.
Крайова конституція для Галичини не була введена в дію — вона була офіційно скасована цісарським патентом від 31 грудня 1851 року; тоді ж було скасовано і загальнодержавну конституцію 1849 року та адміністративну автономію коронних країв. 20 жовтня 1860 року цісарським дипломом було проголошено відновлення конституційного правління й автономних прав коронних країв. 26 лютого 1861 року опубліковано цісарський патент, що був офіційно визнаний доповненням до цісарського диплома 1860 і яким розмежовано повноваження державного парламенту (рейхсрату) та центральних міністерств і крайових органів. Додатком до патенту були крайові конституції (статути) та правила виборів (положення про вибори) для кожного коронного краю, включаючи Галичину. За цим актом у Галичині створювався Галицький крайовий сейм (150 депутатів). Повноваження крайових органів та порядок їх формування (при деяких змінах) у цілому були схожі до визначених Крайова конституція для Галичини 1850. Структура державного та крайового управління, яка сформувалася у цей період, в основних рисах зберігалася до розпаду Австро-Угорської монархії.
Джерела та література
- Андрусяк Т.Г. Крайова конституція для Галичини 1850 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — .
Посилання
- Крайова конституція для Галичини [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krajova konstituciya dlya Galichini 1850 Krajovij statut dlya Korolivstva Galiciyi i Lodomeriyi z Velikim knyazivstvom Krakivskim z nezalezhnim pravilom viboriv do Krajovogo sejmu osnovnij zakon dlya Korolivstva Galiciyi i Lodomeriyi u skladi Avstrijskoyi imperiyi Vidana cisarskim patentom vid 29 veresnya 1850 na vikonannya st 77 avstrijskoyi Konstituciyi 1849 div Konstituciyi Avstrijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorskoyi monarhiyi vidpovidno do yakoyi vsi koronni krayi Avstrijskoyi imperiyi otrimali svoyi krajovi konstituciyi Zakriplyuvala rivnopravnist ukrayinskogo polskogo ta in narodiv yaki zhili na teritoriyi krayu ta yih pravo na zberezhennya i rozvitok svoyeyi nacionalnosti j movi Krajova konstituciya dlya Galichini peredbachala samostijnist krayu u virishenni vsih pitan za vinyatkom tih sho konstituciyeyu derzhavi buli zarahovani do vidannya centr organiv Kraj povnistyu zajmavsya pitannyami sho stosuvalisya blagoustroyu gromad sporud bud vo yakih finansuvalosya za rahunok krajovogo byudzhetu a takozh usima pitannyami pov yazanimi z krajovim byudzhetom u tomu chisli vstanovlennyam misc podatkiv i zboriv Do kompetenciyi krayu v ramkah vstanovlenih zagalnoderzhavnim zakonom nalezhali organizaciya ta funkcionuvannya gromadskogo samo vryaduvannya cerkovni ta shkilni spravi tosho Krajova konstituciya dlya Galichini peredbachala podil krayu na tri okrugi v yakih vidpovidno utvoryuvalisya sejmovi kuriyi Lvivska 50 deputativ 11 osib yaki splachuvali najvishij podatok 11 vid miskih gromad 28 vid silskih gromad Krakivska 58 vidpovidno 14 9 35 Stanislavska 42 vidpovidno 10 8 24 Deputati obiralisya pryamimi viborami na shist rokiv Dlya otrimannya pasivnogo viborchogo prava prava buti obranim potribno bulo ne mati obmezhen u gromadyanskih ta politichnih pravah dosyagnuti 30 richnogo viku na den viboriv ta p yat ostannih rokiv prozhivati na teritoriyi vidpovidnoyi sejmovoyi kuriyi Predstavnickim organom peredbachenim Krajova konstituciya dlya Galichini buli sejmovi kuriyi nadileni pravom prijmati uhvali pri virishenni krajovih sprav Uhvali mali obov yazkovu silu pislya yih zatverdzhennya cisarem Spilnim predstavnickim organom troh okrugiv buv Centralnij vidil u skladi 33 chleniv 15 chleniv Krajovogo vidilu ta po shist predstavnikiv vid sejmovih kurij yakij virishuvav spravi sho stosuvalisya vsogo krayu Krajovim vikonavchim organom buv spilnij Krajovij vidil u skladi 15 chleniv Krajova konstituciya dlya Galichini ne bula vvedena v diyu vona bula oficijno skasovana cisarskim patentom vid 31 grudnya 1851 roku todi zh bulo skasovano i zagalnoderzhavnu konstituciyu 1849 roku ta administrativnu avtonomiyu koronnih krayiv 20 zhovtnya 1860 roku cisarskim diplomom bulo progolosheno vidnovlennya konstitucijnogo pravlinnya j avtonomnih prav koronnih krayiv 26 lyutogo 1861 roku opublikovano cisarskij patent sho buv oficijno viznanij dopovnennyam do cisarskogo diploma 1860 i yakim rozmezhovano povnovazhennya derzhavnogo parlamentu rejhsratu ta centralnih ministerstv i krajovih organiv Dodatkom do patentu buli krajovi konstituciyi statuti ta pravila viboriv polozhennya pro vibori dlya kozhnogo koronnogo krayu vklyuchayuchi Galichinu Za cim aktom u Galichini stvoryuvavsya Galickij krajovij sejm 150 deputativ Povnovazhennya krajovih organiv ta poryadok yih formuvannya pri deyakih zminah u cilomu buli shozhi do viznachenih Krajova konstituciya dlya Galichini 1850 Struktura derzhavnogo ta krajovogo upravlinnya yaka sformuvalasya u cej period v osnovnih risah zberigalasya do rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi Dzherela ta literaturaAndrusyak T G Krajova konstituciya dlya Galichini 1850 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 PosilannyaKrajova konstituciya dlya Galichini 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6