Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туре ччина тур Türkiye ˈtyɾkije офіційна назва Туре цька Респу бліка тур Türkiye Cumhuriyeti ˈtyɾkije d ʒumˈhuːɾijeti пр

Турецька Республіка

Турецька Республіка

Туре́ччина (тур. Türkiye [ˈtyɾkije]), офіційна назва Туре́цька Респу́бліка (тур. Türkiye Cumhuriyeti [ˈtyɾkije d͡ʒumˈhuːɾijeti] (image прослухати)) — трансконтинентальна держава, розташована переважно в Азії. Східна Фракія, європейська частина Туреччини, відокремлена від Анатолії Мармуровим морем, Босфором і Дарданеллами (спільно відомі, як Турецькі/Чорноморські протоки). Стамбул, розташований одночасно в Європі та Азії, є найбільшим містом країни, Анкара — столицею. Туреччина на своєму північному заході межує з Грецією та Болгарією; на півночі омивається Чорним морем; на північному сході межує з Грузією; на сході — з Вірменією, азербайджанським ексклавом Нахічеван та Іраном; на південному сході — з Іраком та Сирією; на півдні омивається Середземним морем; і на заході — Егейським морем. Близько 70—80 відсотків громадян країни самоідентифікують себе, як турки, а курди є найбільшою національною меншиною, яка становить 15—20 відсотків населення країни.

Турецька Республіка
тур. Türkiye Cumhuriyeti

image
Прапор
Девіз: Yurtta Sulh, Cihanda Sulh
Мир батьківщині, мир всьому світові
Гімн:
Гімн незалежності
image
Розташування Туреччини
Столиця Анкара
country H G O
Найбільше місто Стамбул
Офіційні мови турецька
Форма правління Президентська республіка
 - Президент Реджеп Таїп Ердоган
 -
Формування держави  
 - з Османської Імп. 29 жовтня 1923 
Площа
 - Загалом 783 356 км² (36)
 - Внутр. води 1,3 %
Населення
 - перепис 2017  ▲80,810,525 (16)
 - Густота 105/км² (107)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $2,320 трлн (13)
 - На душу населення $28,346 (45)
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний $909 млрд (17)
 - На душу населення $11,114 (60)
ІЛР (2021) ▲ 0.838 (дуже високий) (48-е)
Валюта Турецька ліра (TRY)
Часовий пояс TRT ()
Коди ISO 3166 TR / TUR
Домен .tr
Телефонний код +90
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Туреччина

Протягом історії регіон був населений різноманітними цивілізаціями, включно з анатолійськими народами, ассирійцями, греками, фракійцями, фригійцями, урартянами та вірменами. Еллінізація розпочалася ще в епоху Александра Македонського й продовжувалася у візантійську епоху. Сельджуки почали мігрувати на ці землі в XI столітті, а їх перемога над візантійцями в битві при Манцикерті 1071 року символізує заснування Туреччини. Конійський султанат Рум управляв Анатолією до монгольської навали у 1243 році, після чого той розпався на невеликі князівства, відомі як бейлики. Починаючи з кінця XIII ст. османи почали об'єднання бейликів та завоювання Балкан. Після того, як Мехмед II завоював Константинополь у 1453 році, османська експансія продовжилася за Селіма I. Під час правління Сулеймана Пишного Османська імперія охопила більшу частину Південно-Східної Європи, Західної Азії та Північної Африки й стала світовою державою. Починаючи з кінця XVIII століття міць імперії зменшувалася з поступовою втратою територій та війнами. Прагнучи закріпити ослаблі соціальні та політичні основи імперії, Махмуд II на початку XIX століття розпочав період модернізації, впроваджуючи реформи у всіх сферах державного управління, включно з військовою та бюрократичною, разом з емансипацією всіх громадян.

Державний переворот 1913 року фактично поставив країну під контроль трьох Паш, які були значною мірою відповідальними за вступ Імперії до Першої світової війни в 1914 році. Під час Першої світової війни османський уряд здійснив геноциди проти своїх вірменських, ассирійських та грецьких громадян. Після того як османи та інші Центральні держави програли війну, конгломерація територій і народів, що складали Османську імперію, була розділена на кілька новоутворених держав. Війна за незалежність Туреччини, ініційована Мустафою Кемалем Ататюрком та його товаришами проти окупаційних союзних держав, призвела до скасування султанату 1 листопада 1922 року, заміни Севрського договору (1920) Лозаннським договором (1923), а також створення Турецької Республіки 29 жовтня 1923 року, першим президентом якої став Ататюрк. Ататюрк провів численні реформи, перетворивши республіку на більш західну.

Туреччина — член статуту ООН, ранній член НАТО, МВФ та Світового банку, а також член-засновник ОЕСР, ОБСЄ, ОЧЕС, ОІС та G20. Ставши одним із перших членів Ради Європи в 1950 році, Туреччина стала асоційованим членом ЄЕС у 1963 році, вступила до Митного союзу ЄС у 1995 році та розпочала переговори щодо приєднання до Європейського Союзу у 2005 році. 13 березня 2019 року Європейський Парламент закликав уряди ЄС припинити переговори про вступ Туреччини, які попри затримку з 2018 року, залишаються активними до 2020 року. Економіка Туреччини та дипломатичні ініціативи призвели до визнання її регіональною державою, тоді як її географічне місце надавало їй геополітичного та стратегічного значення протягом усієї історії.

Туреччина — світська, унітарна, раніше парламентська республіка, яка прийняла президентську систему правління після конституційного референдуму 2017 року; нова система набула чинності з президентськими виборами 2018 року. Чинна адміністрація Туреччини, яку очолює президент Реджеп Таїп Ердоган з ПСР, прийняла заходи щодо посилення впливу ісламу та підриву кемалістської політики й свободи преси.

Етимологія

Назва «Туреччина» (тур. Türkiye), що застосовується до сучасної республіки Туреччина, походить від старофранцузького Turquie, яке, своєю чергою, походить від середньовічних латинських форм Turchia, Turquia і грец. Τουρκία. Османська імперія, що існувала в 1299—1922 роках, серед її сучасників також зазвичай називалася Туреччиною або Османською імперією.

Сама назва означає «земля турок». Перша письмова згадка терміну «тюрк» (тур. Türk), як Ендоніму міститься в документах древніх тюрків, знайдених у долині річки Орхон (Монголія), написаних давньотюркським письмом, і датуються приблизно 735 роком.

Державні символи

image
Турецька Республіка — одна з небагатьох країн світу в якій відсутній офіційно затверджений державний герб.

Прапор країни

Докладніше: Прапор Туреччини

Прапор Туреччини (тур. Türk bayrağı) являє собою червоне полотнище з білим півмісяцем і зіркою на ньому. Прапор називають у народі Ал Байрак (Al Bayrak), тобто «яскраво-червоний прапор». Червоний колір турецького прапора бере початок від Умара, правителя Арабського халіфату в 634—644 роках і завойовника Палестини, Єгипту та Месопотамії. У XIV столітті червоний колір став кольором Османської імперії. Півмісяць із зіркою — символ ісламу. До моменту свого розпаду в 1918 році Османська імперія мала прапор, де на червоному полотнищі тричі повторювалося священне зображення білих півмісяця і п'ятикутної зірки. 1923 року запропоновано теперішній прапор Турецької Республіки, а 29 травня 1936 року його затверджено офіційно Законом про Прапор.

Гімн країни

Докладніше: Гімн Туреччини

Марш Незалежності (тур. İstiklâl Marşı) є національним гімном Туреччини, офіційно прийнятий 12 березня 1921 року — на 2 роки раніше від встановлення Турецької Республіки. Написаний як мотиваційна музична сага для війська, що билося в турецькій війні за незалежність, і став гімном Республіки, яку належало створити.

Гімн написав Мехмет Акіф Ерсой (Mehmet Akif Ersoy), а до кінцевого варіанту доопрацював (Osman Zeki Üngör). Темою твору є любов до рідної турецької землі, пожертва заради свободи й своєї віри, надія на краще майбутнє та відданість своїй нації.

Фізико-географічна характеристика

Докладніше: Географія Туреччини
image
Мапа країни.

Туреччина розташована в місці, де з'єднуються дві частини світу — Європа й Азія. Характерна географічна особливість країни — її розташування на перехресті важливих водних, сухопутних і повітряних магістралей, що сполучають Європу з Азією, а чорноморські країни — з країнами Середземномор'я.

image
Каппадокія — регіон, створений століттями в результаті розмивання м'якого вулканічного каменю вітром і дощами.

Туреччина простягається із заходу на схід приблизно на 1450 км, а з півночі на південь — на 480 км. Сухопутний кордон має довжину 2628 км, а берегова лінія — 7168 км. Європейська частина країни, площею 23,764 тис. км², межує на півночі з Болгарією, на заході з Грецією й омивається водами Чорного моря та протоки Босфор на північному сході, Мармуровим морем і протокою Дарданелли на південному сході, на півдні має вихід до Егейського моря. Азійська частина Туреччини, площею 755,688 тис. км², на півночі широким фронтом звернена до Чорного моря і межує з Грузією й далі на схід з Вірменією, на малому відтинку з Азербайджаном і з Іраном, а на півдні з Іраком і Сирією. Південні рубежі утворює Середземне море, західні — Егейське море.

image
Національна квітка Туреччини — тюльпан. В історії Османської імперії є період, який називають ерою тюльпанів.

Більша частина території Туреччини лежить у межах Анатолійського плоскогір'я (на заході) і Вірменського нагір'я (на сході). Переважають висоти від 800 м на заході до 2000 м на сході. На півночі розташовані Понтійські гори (до 3937 м), на півдні — хребти системи Тавра (до 3726 м). Найвища вершина Туреччини — згаслий вулкан Великий Арарат (5165 м) на Вірменському нагір'ї. Інші вулкани: Сюпхан, Немрут, Ерджіяс. У надрах країни залягають кам‘яне й буре вугілля, нафта, різні рудні копалини: залізо, свинець, цинк, марганець, ртуть, молібден. На частку Туреччини припадає 25 % загальносвітових запасів ртуті і сурми, 8 % — хромітів, 7 % — вольфрамових руд, 5,4 % — уранових, 4,2 % — мідних і т. д. Із нерудних корисних копалин є родовища селітри, сірки, кухонної солі. У горах Вірменського нагір'я беруть початок великі річки Тигр, Євфрат, Кура, Аракс. Основні річки Анатолійського плоскогір'я — Кизил-Ірмак, Сакар'я. На внутрішніх плоскогір'ях — великі безстічні солоні озера Ван і Туз. Переважають степи і напівпустелі.

Клімат Туреччини надзвичайно різноманітний. Центральна Туреччина — це континентальний клімат з холодною сніжною зимою й спекою влітку. На західному і південному узбережжі країни майже весь час тепло — субтропічний, середземноморський клімат. Купальний сезон на узбережжі Егейського і Середземного морів починається в квітні і закінчується в листопаді.

На північному узбережжі країни морський клімат вологий і помірний. У західній половині випадає понад 1000 мм опадів на рік, у східній половині в середньому 2500 мм опадів на рік.

Внутрішні райони Туреччини знаходяться в посушливій і слабо посушливій зонах помірного теплого кліматичного поясу, що дає можливість вирощувати пізні сорти зернових, озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки, сою, виноград. Морське узбережжя розташоване в межах посушливої і частково вологої зони субтропічного кліматичного поясу, де можна вирощувати оливки, цитрусові, тютюн, чай, рис.

Ґрунтовий покрив дуже різноманітний. Переважають гірські ґрунти (до 80 % поверхні), вони малопотужні та малородючі. Серед рівнинних ґрунтів слід назвати сіроземи, буроземи, червоноземи, каштанові ґрунти і солончаки. Сірі й бурі степові та пустельно-степові ґрунти, що переважають на плоскогір‘ї, сприятливі для випасання овець та кіз. Буроземи переважають у рівнинних і передгірських районах Західної Анатолії, на узбережжі Чорного й Середземного морів.

Історія

Докладніше: Історія Туреччини
image
Мустафа Кемаль Ататюрк

Незалежна республіка, яку очолював Мустафа Кемаль (Ататюрк) з 1923, перші вільні вибори проведені в 1950; Аднан Мендерес став прем'єр-міністром, але був страчений після військового перевороту 1960. До 1982, поки не була прийнята нова конституція, армія контролювала всю діяльність держави, жорстоко придушуючи всю політичну діяльність, що викликало міжнародну критику. У 1983, коли Тургут Озал став прем'єр-міністром, заборона на політичну діяльність була знята. Озал був обраний президентом у 1989, у тому ж році Туреччині було відмовлено в членстві в ЄС. У 1991 Туреччина виступила на стороні коаліції ООН проти Іраку у війні в Перській затоці. Країна більше ніж 40 років веде боротьбу проти Робітничої Партії Курдистану, що визнана США та ЄС як терористична організація. Озал помер, його місце посів Демірель у 1993.

Населення

Населення Туреччини
Рік Населення Зміна
1927 13 554 000 —
1930 14 440 000 +6.5%
1940 17 728 000 +22.8%
1950 20 807 000 +17.4%
1960 27 506 000 +32.2%
1970 35 321 000 +28.4%
1980 44 439 000 +25.8%
1990 55 120 000 +24.0%
2000 64 252 000 +16.6%
2010 73 003 000 +13.6%
2012 75 627 000 +3.6%
Джерело: Turkstat
Докладніше: Населення Туреччини

Населення Туреччини станом на 31 грудня 2018 року становить 82 мільйони 003 тисячі 882 людини. Гендерний склад: 50,2 % — жінки, 49,8 % — чоловіки. Річний приріст населення становив у 2018 14,7 %, у 2017 році цей показник був 12,4 %. Найбільш густонаселеними містами країни стали:

  • Стамбул — 15,67 млн
  • Анкара — 5,5 млн
  • Ізмір — 4,3 млн
  • Бурса — 2,99 млн
  • Анталія — 2,43 млн.

Середня щільність населення — 92 людини на км², частка населення, що проживає в міських районах становить 75,5 % від загальної кількості населення, тоді як, ще століття тому ця цифра була протилежною й країну вважали переважно селянською. Основне населення країни — турки. Слід зазначити, що сама ця назва стала поширеною опісля проголошення Туреччини республікою в 1923 році — до того в суспільстві було поширене наймення османи. Мустафа Кемаль запропонував взяти назву «турки» (по-турецьки «тюрк») вважаючи, що це сприятиме згуртуванню тюркомовних народів, а відповідно до того й республіку назвати Туреччиною. Таким чином у нову історичну епоху османи стали турками, а Османська імперія стала Турецькою Республікою.

Загальні демографічні показники в Туреччини такі (станом на 2008 рік):

  • Вікова структура: 0—14 років — 24,4 % (чоловіки — 8 937 515 / жінки — 8 608 375), 15—64 років — 68,6 % (чоловіки — 25 030 793 / жінки — 24 253 312), 65 років і старші — 7 % (чоловіки — 2 307 236 / жінки — 2 755 576);
  • Темпи приросту населення — 1,013 %;
  • Народжуваність — 16,15 новонароджених на 1000 осіб;
  • Смертність — 6,02 смертей на 1000 осіб;
  • Співвідношення статей: при народженні — 1,05 хлопчика на 1 дівчинку, у віці до 15 років: 1,04 хлопчика на 1 дівчинку, у віці від 15 до 65 років: 1,03 чоловіка на 1 жінку, у віці 65 років і старше: 0,84 чоловіка на 1 жінку, сумарний показник — 0,9825 чоловіка на 1 жінку;
  • Коефіцієнт дитячої смертності — 36,98 смерті на 1000 новонароджених;
  • Очікувана тривалість життя: загальна — 73,14 року, для чоловіків — 70,67, для жінок — 75,73;
  • Загальний коефіцієнт народжуваності — 1,87 новонародженого припадає на одну жінку.

На момент утворення Турецької Республіки чисельність її населення оцінювалася у 12 532 000 осіб. З того часу в країні відбулось 12 переписів населення, згідно з якими від 1927 року населення країни зросло в 4,4 раза, причому тільки з 1950 по 1985 роки — в 2,5 раза. Швидке зростання кількості жителів, яка перевищила у 2005 році 70 мільйонів, залишається важливою проблемою країни. Розподіл жителів по території Туреччини вкрай нерівномірний, найбільш щільно заселені узбережжя Мармурового і Чорного морів, а також райони, що прилягають до Егейського моря. Найбільше місто країни — Стамбул, найменш населений район — Хаккярі.

Найбільші міста

Докладніше: Міста Туреччини

Найбільшими за населенням містами в країні є Стамбул (Істанбул), Анкара, Ізмір, Бурса та Адана

Етнічний склад

Стаття 66-а Конституції Турецької Республіки визначає поняття «турків», як тих «хто пов'язаний із турецькою державою через зв'язок громадянства», тому легальне використання слова «турецький», як громадянин Туреччини відрізняється від етнічного визначення цього слова. Втім, більшість населення Туреччини є етнічними турками або ж тюрками. Узагалі, слово «турок» чи «турецький» також має ширше значення в історичному контексті, тому що, деколи, особливо в минулому, його використовували для позначення всіх мусульманських жителів Османської імперії, незалежно від їхньої етнічної приналежності.

Окрім титульної нації — тюрків, у країні визначена категорія «визнаних меншин» й «невизнаних меншин». Далебі, частіше буває, що невизнані меншини чисельно в кілька разів чи десятків разів перевищують визнані меншини, що пов'язано зі складними політико-суспільними взаємовідносинами в країні. Відповідно до умов Лозаннського договору статус меншин визнається за релігійною ознакою, а не за етнічною і, отже, вони користуються правами релігійних меншин, яких намагається дотримуватися владна верхівка країни. До визнаних законодавством Туреччини меншин відносять — вірменів-християн, православних греків, юдеїв включно з караїмами, зороастрійців.

image
Етнографічна карта Туреччини

Основні національні меншини:

  • Нащадки різних тюркських народів

Мови

Державною й офіційною мовою Туреччини є турецька мова або як іще її називають тюркська мова. Відповідно в країні понад 80 % населення вважають її рідною, а ще 10—15 % сприймають її як другу. Уряд і суспільство вважають мову важливим чинником турецької ідентичності в сьогоднішній Туреччині. Як написано в 42 статті Конституції Туреччини:

Жодну мову, крім турецької, не можна викладати в ролі рідної мови турецьким громадянам у будь-яких освітніх навчальних закладах країни. Іноземні мови, які необхідно викладати в освітніх навчальних закладах, і правила, яких потрібно дотримуватися при проведенні навчання в школах із вивченням іноземних мов, визначені відповідним законом. Положення міжнародних угод зберігаються.

Правозахисні організації світу нерідко критикують такий офіційно-урядовий погляд на мовні питання, оскільки згідно з офіційною точкою зору в країні є тільки три меншини: греки, вірмени і євреї, права яких гарантовані Лозанським мирним договором 1923 року як релігійних громад. Розмови ж про інші меншини та їх мовні претензії турецький уряд вважає сепаратизмом та посяганням на єдність турецької нації.

Втім у країні розмовляють приблизно 50 мовами, носії яких за різними оцінками становлять від 10 до 25 % населення Туреччини. Найпоширенішими мовами після турецької є північнокурдська (курманджі) і зазакі (), якими послуговуються поміж собою курди. Саме через різночитання щодо кількості носіїв цих мов, настільки різниться загальна чисельність не тюркського населення країни. Загалом у країні спостерігається 5 різних мовних сімей не-турецької етнічної групи, якими послуговуються етнічні меншини в країні. Найбільш вживані й яскраві представники мовного різноманіття країни:

Останній перепис населення Туреччини, в якому ставилося питання щодо мови, відбувся 1965 року. Хоча нерідко вважають, що дані про мови етнічних меншин у країні (згідно з тим переписом) помітно занижені, але він єдиний який дає хоч мінімальне число етнічних мовців, а з іншого боку — досить правильно відмічає мовний розподіл по провінціях країни. Для турецького суспільства, загалом, характерне слабке знання іноземних мов. За даними на 2006 рік 17 % жителів країни могли використовувати англійську мову (на різних ступенях її володіння), 4 % — німецьку мову, 1 % — французьку і 1 % — розмовляють частково російською.

Так склалось історично, що територія теперішньої Туреччини була колискою для багатьох знаних, а нині вимерлих мов, які таки дещицею поповнили турецьку мову. До них належать: хетська мова — найдавніша серед індоєвропейських, підтвердженням якої є давні письмові свідчення (близько 1600 до н. е. аж до 1100 до н. е., коли існувала Хетська імперія); іншими були анатолійські мови — лувійська мова, а потім лікійська мова, лідійська мова і , які вимерли в першому столітті до нашої ери через еллінізацію Анатолії та експансію еллінської культури, їм частково вдалося перетворитися на різні діалекти еллінської мови, яка згодом стала спільною для всіх жителів Малої Азії. Урартська мова, що належить до мовної сім'ї існувала в Східній Анатолії навколо озера Ван. Нею розмовляли за часів царства Урарту (приблизно від дев'ятого століття до н. е. до шостого століття). Також тут розвивалися фригійська мова, аккадська мова (у вигляді ассирійської мови), старогрецька мова, візантійська мова, , латинська мова і класична сирійська мова, арамейська мова релігійних християн.

Релігії

Докладніше: Релігія в Туреччині

Туреччина є світською державою, виступаючи першовідкривачем-«піонером» такого суспільного ладу в ісламському світі. Ататюрк скасував Іслам як державну релігію 1928 року й, відповідно, сформував законодавчу базу щодо унеможливлення впливу релігійного керівництва на владні чинники. Турецька Конституція передбачає свободу віросповідання і сумління. Близько 99 відсотків населення декларує свою релігійну приналежність. Однак, незалежні опитування показують, що близько 3 % дорослого населення не визначили свій зв'язок із релігією, стверджуючи, що «не мають релігійних переконань» або «не вірять у релігійні доктрини».

Загалом переважна більшість населення країни мусульмани, переважно суніти (85—90 %). Існує велика меншина алавітів (10—15 %), в рамках шиїтської спільноти послідовників ісламу, а також деякі інші нечисленні суфійські практики. У країні запроваджена релігійно-світська інституція на чолі з (Diyanet Іşler Başkanlığı), він тлумачить  — ісламські школи права і несе відповідальність за діяльність та функціювання в країні 75 000 зареєстрованих мечетей і призначення місцевих імамів та муфтіїв великих міст та провінцій.

Крім того, офіційні урядові дані свідчать про наявність у країні 100 000 осіб, що сповідують інші, не мусульманські вірування. Це переважно християни, здебільшого Вірменської Апостольської церкви, Ассирійської Церкви Сходу і Грецької православної церкви (64 000 осіб) та віряни юдеї, переважно сефарди (26 000 осіб).

Історично склалося, що Православна церква мала свій головний осередок у Царгороді (Константинополі), теперішньому Стамбулі. Від четвертого століття православний світ формувався навколо Константинополя, що став осідком Константинопольського патріарха. Проте нині турецький уряд не визнає екуменічного статусу Патріарха Варфоломія I, який є найстаршим серед рівних єпископів у традиційній ієрархії православного християнства, тому діяльність духовенства та керівництва цієї Церкви відбувається за суттєвого обмеження. Більшість земель та майна Церкви і духовні школи, в тому числі , були конфісковані у перші роки республіки. З прийняттям нового закону про меншини у 2006 р. Туреччина почала процес повернення об'єктів нерухомості, що була конфіскована державою до 1936 р.

Туреччина славиться численними релігійно-культовими спорудами, частина з яких має світове значення. У країні діє велика кількість мечетей — 78 000. Крім того, зареєстровано 321 громаду різних християнських вірувань і напрямків зі своїми церквами, існують 36 юдейських синагог, а також численні історичні культові споруди, які вважаються культурною спадщиною країни.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Туреччини
image

Адміністративно Туреччина поділяється на 81 іль (провінція) (раніше вживали термін вілаєт). Кожен іль поділений на райони — ільче, (тур. ilçe), всього станом на 2007 рік налічувалось 923 райони. Адміністративний центр іля розташований у його центральному районі (тур. merkez ilçe). Багато районів, але не всі, поділені на волості — буджаки. Неофіційно, в статистичних цілях ілі згруповані в 7 регіонів:

Ілями управляють губернатори — валі (vali), яких призначає уряд. Резиденція губернатора називається вілаєт (il), звідси й походив колишній термін, яким називали провінцію. управляє голова муніципалітету — (belediyesi başkanı), який обирається всенародним голосуванням. Ільче-райони також утворюють свої муніципалітети — (belediye) — на чолі з мерами — (belediyesi başkanı). Ільче, як правило, мають таку саму назву, як і їх адміністративні центри, так звані районні центри — (merkez), лише кілька ільче є винятками й за назвою відрізняються від свого меркеза.

Політичний устрій

За Конституцією 1982 року Туреччина — світська, парламентсько-президентська Республіка. Глава держави — Президент; відповідно до поправки щодо статті 101 Конституції Туреччини (Законодавчий Акт Великих Національних Зборів Туреччини (ВНЗТ) № 5678 від 21.10.2007) обирається на загальних виборах на 5 років із правом одного переобрання. Виконавча влада належить Президенту і Раді міністрів (уряду), законодавча — однопалатному парламенту (меджлісу) — ВНЗТ з 550 депутатів. Туреччина — унітарна держава, поділяється на 80 провінцій («іл»; колиш. назва — вілайєт).

Упродовж новітньої історії в Туреччині було 3 республіки: перша — 1923—1960, друга — 1961—1980, третя існує з 1982 року.

image
Зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана

Міжнародні відносини

Див. також: Список дипломатичних місій у Туреччині та українсько-турецькі відносини

Туреччина має великий вплив на міжнародній арені. Країна є членом «Великої двадцятки», НАТО та інших міжнародних організацій. Дипломатичні відносини з Україною встановлені 3 лютого 1992 р. (вдруге, вперше існували в 1918—1921 рр.).

Збройні сили

Докладніше: Збройні сили Туреччини

Від створення Туреччини і до 2010 збройні сили країни та їхній найвищий керівний орган — Вища військова рада Туреччини — мали великий вплив на внутрішню і зовнішню політику країни, про що свідчать 4 державні перевороти, здійснені військовими в 1960, 1971, 1980 та 1997. Упродовж 1960-х — 1980-х рр. чотири президенти Туреччини були військовими. Вище військове командування виступало гарантом республіканського світського устрою Туреччини. Впливи військових на політику держави не мав законних підстав аж до схвалення чинної Конституції 1982. Проте у 2010 вони були позбавлені цього права

Економіка

Докладніше: Економіка Туреччини та Список найбільших компаній Туреччини
image
Турецька ліра зразка 2008 року

Туреччина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

  • ВВП — 201 млрд $.
  • Темп зростання ВВП — 2,8 %.
  • ВВП на одну людину — 3167 $.
  • Прямі закордонні інвестиції — 102 млн $.
  • Імпорт — 61,3 млрд $ (г. ч. Німеччина — 15,9 %; Італія — 9,3 %; США — 8,8 %; Франція — 6,6 %; Велика Британія — 5,8 %).
  • Експорт — 54 млрд $ (г. ч. Німеччина — 20,3 %; США — 8,3 %; Велика Британія — 6,4 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5 %).

В 2023 році золотовалютні резерви Центрального банку Туреччини зросли до історичного максимуму в $136,5 млрд. Попередній рекорд було зафіксовано у грудні 2013 року, коли резерви становили $135,96 млрд. У структурі резервів Центробанку Туреччини $90,99 млрд — це валюта, $45,49 млрд — золото.

Див. також: Корисні копалини Туреччини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Туреччини та Гірнича промисловість Туреччини

Транспорт

Докладніше: Транспорт Туреччини
Див. також: Авіація в Туреччині та Турецька залізниця

Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сирії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг із твердим покриттям в 1995 нараховувалося близько 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність близько 3 млн т.

image
Airbus A319 Turkish Airlines

Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбула й Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній. Турецькі авіакомпанії Turk Hava Yollari та Turk Hava Tasimaciligi виконують рейси всередині країни. Флагманська авіакомпанія країни Turkish Airlines. Закордонні авіарейси виконує компанія SunExpress.

З 2003 року розвивається високошвидкісний залізничний транспорт. Лінія Стамбул — Ескішехір — Анкара модернізована для руху високошвидкісних електропоїздів (використовуються TCDD HT65000, замовлені в Іспанії) зі швидкістю до 250 км/год. За планами Турецького міністерства транспорту та комунікацій до 2023 року протяжність ліній, що використовуються для швидкісного руху, має становити 4000 км.

На початку 1980-х у Туреччині ще не було свого метрополітену. Проте було збудовано метро в Анкарі (відкрито у 1996 році), Стамбулі (відкрито у 2000 році), Ізмірі (відкрито у 2000 році), Адані (відкрито у 2009 році).

Крім того, у Європейській частині Стамбула діє Тюнель. Ця невелика лінія підземного фунікулера була відкрита ще 1875 року. В 1910 Тюнель був електрифікований. Дві станції з'єднані тунелем довжиною 573 м.

Космічна програма Туреччини

Див. також: Турецьке космічне агентство
Докладніше: Turkish Aerospace Industries

20 січня 2024 року, о 00:49 (за турецьким часом) зі стартового комплексу Космічного центру імені Кеннеді в штаті Флорида (США) запущено ракету Falcon 9, яка в ході приватної місії «Axiom Mission 3» (Ax-3), доставила на МКС капсулу Crew Dragon компанії SpaceX з групою асторонавтів на борту, серед яких - перший в історії Туреччини астронавт Альпер Гезеравджі (Alper Gezeravci).

Культура

Див. також: Турецьке мистецтво
Докладніше: Культура Туреччини

Туреччина має дуже різноманітну культуру, яка є сумішшю різних елементів тюркської, анатолійської, османської (яка сама була продовженням як греко-римської, так і ісламської культур) та західної культури та традицій, які почалися з вестернізації Османської імперії. Ця суміш почалася в результаті зустрічі турків і їх культури з народами, які були на їхньому шляху під час їхньої міграції з Центральної Азії на Захід. Турецька культура є продуктом зусиль бути «сучасною» західною державою, зберігаючи при цьому традиційні релігійні та історичні цінності.

image
Адалет Агаоглу вважається однією із головних турецьких романісток XX століття

Література

image
Орхан Памук

Турецька література — це суміш культурних впливів. Взаємодія між Османською імперією та ісламським світом разом із Європою сприяла поєднанню тюркських, ісламських та європейських традицій у сучасній турецькій музиці та літературному мистецтві. Турецька література перебувала під значним впливом перської та арабської літератури протягом більшої частини Османської епохи.

Танзиматські реформи 19 століття запровадили невідомі раніше західні жанри, насамперед роман і оповідання. Багато письменників періоду Танзимат писали в кількох жанрах одночасно: наприклад, поет Намик Кемаль також написав важливий роман 1876 року «Інтіба» (Пробудження), а журналіст Ібрахім Шинасі написав у 1860 році першу сучасну турецьку п'єсу «Шаїр Евленмесі» (Одруження поета). Більшість коренів сучасної турецької літератури сформувалися між 1896 і 1923 роками. Загалом, у цей період існувало три основні літературні течії: Нова література, Зоря майбутнього, рух Millî Edebiyat (Національна література).

Перший радикальний крок інновації в турецькій поезії ХХ століття зробив Назим Хікмет, який запровадив стиль вільного вірша. Поєднання культурних впливів у Туреччині драматизується, наприклад, у вигляді «нових символів зіткнення та переплетення культур», які втілюються в романах Орхана Памука, лауреата Нобелівської премії з літератури 2006 року.

Музика

image
Сертаб Еренер
Докладніше: Музика Туреччини та Туреччина на пісенному конкурсі Євробачення

Багато турецьких міст і містечок мають яскраві місцеві музичні сцени, які, своєю чергою, підтримують ряд регіональних музичних стилів. Попмузика в західному стилі втратила значення на хвилі популярності арабески наприкінці 1970-х і 1980-х років. Навіть найбільші зірки, Ажда Пеккан і Сезен Аксу, поступилися традиційним мотивам.

Поп знову став популярним на початку 1990-х років у результаті відкриття економіки та суспільства. За підтримки Аксу, зростальна популярність попмузики породила кількох міжнародних турецьких попзірок, як-от Таркан і Сертаб Еренер. Наприкінці 1990-х також з'явилася андеграундна музика, альтернативний турецький рок, електроніка, хіп-хоп, реп і танцювальна музика — на противагу основним корпоративним жанрам поп і арабеск, які, на думку багатьох, стали занадто комерційними.

Серед популярних виконавців — maNga, Mor ve Ötesi, Шебнем Ферах, Хайко Джепкін, Бариш Манчо, Джем Караджа, Мустафа Сандал, Сертаб Еренер.

Кухня

image
Кава по-турецьки

Турецька кухня багато в чому є спадщиною османської кухні. У перші роки існування Республіки було опубліковано кілька досліджень про регіональні анатолійські страви, але кухня не була особливою частиною турецької фольклористики до 1980-х років, коли молода індустрія туризму заохочувала турецьку державу спонсорувати два симпозіуми з харчування. Доповіді, представлені на симпозіумах, представляли історію турецької кухні в «історичному континуумі», який сягає тюркських витоків у Центральній Азії та продовжується в періоди сельджуків та османів.

ЗМІ

Незважаючи на законодавчі положення, свобода ЗМІ в Туреччині неухильно погіршувалася з 2010 року і різко скоротилася після невдалої спроби державного перевороту 15 липня 2016 року. Станом на грудень 2016 року в Туреччині було ув'язнено щонайменше 81 журналіста і було закрито понад 100 інформаційних агентств. Freedom House вважає турецькі ЗМІ невільними. Репресії ЗМІ також поширюються на цензуру в Інтернеті, оскільки Турецька Вікіпедія була заблокована в період з 29 квітня 2017 року по 15 січня 2020 року.

Спорт

Див. також: Туреччина на Олімпійських іграх

Традиційним національним видом спорту Туреччини з часів Османської імперії є yağlı güreş (). З 1361 року в провінції Едірне проводиться щорічний турнір з боротьби Кіркпінар, що робить його найстарішим безперервним спортивним змаганням у світі. У 19-му та на початку 20-го століть османські турецькі чемпіони з боротьби набули міжнародної слави в Європі та Північній Америці, вигравши титули чемпіона світу з боротьби у важкій вазі. Міжнародні стилі боротьби, як-от вільна боротьба та греко-римська боротьба, також популярні.

image
Збірна Туреччини з футболу

Найпопулярнішим видом спорту в Туреччині є футбол. «Галатасарай» виграв Кубок УЄФА та Суперкубок УЄФА у 2000 році. Збірна Туреччини з футболу виграла бронзову медаль на Чемпіонаті світу з футболу 2002 року, Кубку конфедерацій FIFA 2003 року та Євро-2008.

Інші популярні види спорту, як-от баскетбол і волейбол, також популярні. Чоловіча національна збірна з баскетболу виграла срібну медаль на Чемпіонаті світу ФІБА 2010 року та на Євробаскеті 2001, які приймала Туреччина; і є однією з найуспішніших на Середземноморських іграх. Турецький баскетбольний клуб «Фенербахче» три сезони поспіль (2016, 2017 і 2018) виходив у фінал Євроліги, ставши чемпіоном Європи в 2017 році та призером у 2016 і 2018 роках. Інший турецький баскетбольний клуб «Анадолу Ефес С. К.» виграв Євролігу 2020—2021 та Кубок Корача 1995—1996, зайняв друге місце в Євролізі 2018—2019 та Кубку ФІБА Сапорта 1992—1993, а також зайняв третє місце в Євролізі 1999—2000 та Супролізі 1999—2000. Бешикташ виграв Єврокубок FIBA 2011—2012, а Галатасарай виграв Єврокубок 2015—2016. Фінал чемпіонату Євроліги серед жінок із баскетболу 2013—2014 відбувся між двома турецькими командами, Галатасараєм та Фенербахче. Жіноча збірна з баскетболу здобула срібну медаль на Євробаскет-2011 та бронзу на Євробаскет-2013.

Національні свята

image
Святкування Дня утворення Республіки, 2007

Святкові релігійні дні — дати проведення даних релігійних свят визначаються за місячним календарем, в зв'язку з цим їх конкретні дати уточнюються щорічно.

Туризм

image
Фортеця Аланія
Докладніше: Туризм у Туреччині
Див. також: Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині

Найпопулярніші курорти в Туреччині — Сіде, Белек, Мармарис, Анталія, Кемер, Аланія, Бодрум, Фетхіє.

  • Сіде — старовинне приморське місто, що лежить на півострові неподалік від Анталії. Цей дорогий і престижний курорт дарує своїм гостям умиротворення й тишу, можливість зігрітися на прекрасному пляжі й насолодитися морем та інші розваги, а також помандрувати екскурсіями по слідах Антонія та Клеопатри, по місцях слави Олександра Великого.
  • Белек — молодий турецький курорт, що його спроєктували провідні світові архітектори. Тут все створено для комфортного відпочинку, інфраструктура курорту включає буквально все, що можна побажати, в тому числі численні гольф-клуби. Поруч із курортом розташовані великий національний парк, сосновий і евкаліптовий ліс, апельсинові плантації.
  • Мармаріс є перлиною серед турецьких курортів. Тут дуже гарні умови для дайвінгу та купання в морі, на його набережній довжиною 4 кілометри розташовані нічні клуби, кафе, ресторани. Дуже гарний парк, цікава середньовічна фортеця, звідси ходять пороми на грецький острів Родос.
  • Анталія — один із найкращих, і найпопулярніших курортів світу. Гори захищають Анталію від холодних вітрів, що створює унікальний субтропічний мікроклімат. Тут завжди гарна погода, а кількість доступних у готелі й за його межами розваг неможливо навіть перерахувати.
  • Кемер недарма називають «Богом обдароване місце на землі». Цей курорт лежить на території стародавньої Лікії. Серед його різноманітних принад: море, засніжені Таврські гори, сосново-евкаліптові ліси, бананові, лимонні й апельсинові плантації, безліч готелів.
  • Аланія — ще один заслужено популярний турецький курорт. Тут дивовижний клімат і найширші можливості для відпочинку, у тому числі активного. Пам'ятки Аланії — візантійська фортеця, Червона Вежа, і сталактитова печера Далматаш.
  • Бодрум є улюбленим місцем відпочинку музикантів, поетів, художників зі всього світу. Це один із найпрестижніших турецьких курортів. Мальовничі бухти Середземного моря й чудові золоті пляжі змінюються сосновими лісами та апельсиновими гаями. Бодрум дарує умиротворення, сили та натхнення.
  • Курорт Фетхіє має чудові можливості для дайвінгу та інших водних видів спорту. Лагуна Олю Деніз відома на весь світ, а в тутешніх лісах ростуть сріблясті ялини й інші унікальні дерева. Фетхіє — прекрасне місце для екскурсій, тут можна побачити фортецю Родос, руїни стародавнього міста Телмесос і багато інших цікавих речей.

Релігія

Іслам є найпопулярнішою релігією в Туреччині за даними перепису, причому 98% населення автоматично реєструються державою як мусульмани, для тих, чиї батьки не є представниками жодної іншої офіційно визнаної релігії, а решта 1% не є релігійними, 0,2% християни та 0,8% - представники інших релігій.

Галерея

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Туреччина
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туреччина

Примітки

  1. Результати перепису, на основі Системи Реєстрації Населення 2013. . 29 січня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  2. Human Development Report 2021/2022 (PDF) (англ.). . 8 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  3. National Geographic Atlas of the World (вид. 7th). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN . «Europe» (pp. 68–69); «Asia» (pp. 90–91): «A commonly accepted division between Asia and Europe … is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
  4. (PDF) (англійською) . . 2006. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2015.
  5. . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 13 жовтня 2016.
  6. Howard, Douglas Arthur (2001). The History of Turkey. Greenwood Publishing Group. с. 43. ISBN .
  7. Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011). The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000–323 BC) (англійською) . Oxford University Press. с. 3—11, 37. ISBN . Процитовано 23 березня 2013.
  8. Casson, Lionel (1977). The Thracians (PDF). The Metropolitan Museum of Art Bulletin. 35 (1): 2—6. doi:10.2307/3258667. JSTOR 3258667.
  9. David Noel Freedman; Allen C. Myers; Astrid Biles Beck (2000). Eerdmans Dictionary of the Bible (англійською) . Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 61. ISBN . Процитовано 24 березня 2013.
  10. Gürpinar, D.; Gürpinar, Dogan (2013). Ottoman/Turkish Visions of the Nation, 1860–1950 (англійською) . Springer. ISBN .
  11. Mehmet Fuat Köprülü&Gary Leiser. The origins of the Ottoman Empire. с. 33.
  12. Masters, Bruce (2013). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516–1918: A Social and Cultural History (англійською) . Cambridge University Press. ISBN .
  13. Somel, Selcuk Aksin (2010). The A to Z of the Ottoman Empire (англійською) . Scarecrow Press. ISBN .
  14. Marushiakova, Elena; Popov, Veselin Zakhariev; Popov, Veselin; Descartes), Centre de recherches tsiganes (Université René (2001). Gypsies in the Ottoman Empire: A Contribution to the History of the Balkans (англ.). Univ of Hertfordshire Press. ISBN .
  15. Roderic. H. Davison, Essays in Ottoman and Turkish History, 1774—1923 — The Impact of West, Texas 1990, pp. 115—116.
  16. Schaller, Dominik J.; Zimmerer, Jürgen (2008). Late Ottoman genocides: the dissolution of the Ottoman Empire and Young Turkish population and extermination policies—introduction. Journal of Genocide Research. 10 (1): 7—14. doi:10.1080/14623520801950820. ISSN 1462-3528.
  17. ; Review «From Paris to Sèvres: The Partition of the Ottoman Empire at the Peace Conference of 1919—1920» by Paul C. Helmreich in , Vol. 34, No. 1 (березень 1975), ст. 186—187
  18. Turkey, Mustafa Kemal and the Turkish War of Independence, 1919–23. Encyclopædia Britannica. 2007. Процитовано 29 жовтня 2007.
  19. S.N. Eisenstadt, "The Kemalist Regime and Modernization: Some Comparative and Analytical Remarks, " in J. Landau, ed., Atatürk and the Modernisation of Turkey, Boulder, Colorado: Westview Press, 1984, ст. 3–16.
  20. European Parliament votes to suspend Turkey's EU membership bid. www.dw.com (англійською) . Deutsche Welle. 13 березня 2019. Процитовано 19 квітня 2020.
  21. (PDF). giga-hamburg.de (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2015.
  22. M.B (4 листопада 1939). The Political and Strategic Importance of Turkey. Bulletin of International News. 16 (22): 3—11. JSTOR 25642612.
  23. Nordland, Rod (17 листопада 2016). Turkey's Free Press Withers as Erdogan Jails 120 Journalists. The New York Times (англійською) . ISSN 0362-4331. Процитовано 24 квітня 2018.
  24. Ackerman, Elliot (16 липня 2016). Atatürk Versus Erdogan: Turkey's Long Struggle. The New Yorker (англійською) . ISSN 0028-792X. Процитовано 24 квітня 2018.>
  25. Scharlipp, Wolfgang (2000). An Introduction to the Old Turkish Runic Inscriptions. Verlag auf dem Ruffel., Engelschoff. , 9783933847003.
  26. Mid-year population estimations, 1927–1985; Mid-year population estimations and projections, 1986–2011. Turkish Statistical Institute. Процитовано 24 травня 2013.
  27. (2000). The American Heritage Dictionary of the English Language: Fourth Edition — "Turk". Houghton Mifflin Company. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 грудня 2006.
  28. . Архів оригіналу за 3 червня 2010. Процитовано 6 травня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  29. Questions and Answers: Freedom of Expression and Language Rights in Turkey. New York: Human Rights Watch. 2002-04.
  30. Abaza // Ethnologue (2015)
  31. ICL — International Constitutional Law — Turkey Constitution
  32. Turkey: Islam and Laicism Between the Interests of State, Politics, and Society (PDF). Peace Research Institute Frankfurt. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2008.
  33. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2009. Процитовано 11 липня 2022.
  34. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2009. Процитовано 11 липня 2022.
  35. ,,COUNTRYPROF, TUR, 4562d8cf2,46f9135d0,0.html Country Profile — Turkey, January 2006, United States Library of Congress, 2008-01.
  36. . World Factbook. CIA. 2007. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 6 травня 2010.
  37. Miller, Tracy, ред. (October 2009), (PDF), Pew Research Center, архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2009, процитовано 8 жовтня 2009
  38. All about Turkey: Sufism
  39. . Архів оригіналу за 9 липня 2008. Процитовано 6 травня 2010.
  40. Foreign Ministry: 89,000 minorities live in Turkey [ 1 травня 2010 у Wayback Machine.] Today's Zaman (2008-12-15). Retrieved on 2009-08-23.
  41. An Overview of the History of the Jews in Turkey (PDF). American Sephardi Federation. 2006. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2008.
  42. Country Profile: Turkey, August 2008 — Library of Congress — Federal Research Division
  43. The Patriarch Bartholomew. 60 Minutes. CBS News. 20 грудня 2009. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 11 січня 2010.
  44. Административное устройство Турции [ 20 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  45. Золотовалютні резерви Туреччини зросли до історичного максимуму. // Автор:Роман Бриль. 30.11.2023, 17:42
  46. Група космонавтів прибула на МКС після 36-годинної подорожі. 20.01.2024
  47. SpaceX доставила на МКС екіпаж місії Axiom Space. 21.01.2024
  48. Туреччина вперше відправила свого астронавта до космосу (відео). // Автор: Ірина Озтурк. 19.01.2023, 07:28
  49. Tarkan Deluxe: Istanbul Music Scene (англ.). Процитовано 1 грудня 2021.
  50. Claflin, Kyri; Scholliers, Peter (2012). Writing food history : a global perspective. London: Berg. ISBN . OCLC 761850606.

Джерела та література

Посилання

image Болгарія Чорне море image Грузія
image Греція
Егейське море 		image image Вірменія
Егейське море image Сирія
Середземне море 		image Ірак
image Іран

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ture chchina tur Turkiye ˈtyɾkije oficijna nazva Ture cka Respu blika tur Turkiye Cumhuriyeti ˈtyɾkije d ʒumˈhuːɾijeti prosluhati transkontinentalna derzhava roztashovana perevazhno v Aziyi Shidna Frakiya yevropejska chastina Turechchini vidokremlena vid Anatoliyi Marmurovim morem Bosforom i Dardanellami spilno vidomi yak Turecki Chornomorski protoki Stambul roztashovanij odnochasno v Yevropi ta Aziyi ye najbilshim mistom krayini Ankara stoliceyu Turechchina na svoyemu pivnichnomu zahodi mezhuye z Greciyeyu ta Bolgariyeyu na pivnochi omivayetsya Chornim morem na pivnichnomu shodi mezhuye z Gruziyeyu na shodi z Virmeniyeyu azerbajdzhanskim eksklavom Nahichevan ta Iranom na pivdennomu shodi z Irakom ta Siriyeyu na pivdni omivayetsya Seredzemnim morem i na zahodi Egejskim morem Blizko 70 80 vidsotkiv gromadyan krayini samoidentifikuyut sebe yak turki a kurdi ye najbilshoyu nacionalnoyu menshinoyu yaka stanovit 15 20 vidsotkiv naselennya krayini Turecka Respublika tur Turkiye CumhuriyetiPraporDeviz Yurtta Sulh Cihanda Sulh Mir batkivshini mir vsomu svitoviGimn Gimn nezalezhnostiRoztashuvannya TurechchiniStolicya Ankara 39 55 pn sh 32 50 sh d country H G ONajbilshe misto StambulOficijni movi tureckaForma pravlinnya Prezidentska respublika Prezident Redzhep Tayip Erdogan Formuvannya derzhavi z Osmanskoyi Imp 29 zhovtnya 1923 Plosha Zagalom 783 356 km 36 Vnutr vodi 1 3 Naselennya perepis 2017 80 810 525 16 Gustota 105 km 107 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 2 320 trln 13 Na dushu naselennya 28 346 45 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 909 mlrd 17 Na dushu naselennya 11 114 60 ILR 2021 0 838 duzhe visokij 48 e Valyuta Turecka lira a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 TRY a Chasovij poyas TRT UTC 3 Kodi ISO 3166 TR TURDomen trTelefonnij kod 90Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turechchina Protyagom istoriyi region buv naselenij riznomanitnimi civilizaciyami vklyuchno z anatolijskimi narodami assirijcyami grekami frakijcyami frigijcyami urartyanami ta virmenami Ellinizaciya rozpochalasya she v epohu Aleksandra Makedonskogo j prodovzhuvalasya u vizantijsku epohu Seldzhuki pochali migruvati na ci zemli v XI stolitti a yih peremoga nad vizantijcyami v bitvi pri Mancikerti 1071 roku simvolizuye zasnuvannya Turechchini Konijskij sultanat Rum upravlyav Anatoliyeyu do mongolskoyi navali u 1243 roci pislya chogo toj rozpavsya na neveliki knyazivstva vidomi yak bejliki Pochinayuchi z kincya XIII st osmani pochali ob yednannya bejlikiv ta zavoyuvannya Balkan Pislya togo yak Mehmed II zavoyuvav Konstantinopol u 1453 roci osmanska ekspansiya prodovzhilasya za Selima I Pid chas pravlinnya Sulejmana Pishnogo Osmanska imperiya ohopila bilshu chastinu Pivdenno Shidnoyi Yevropi Zahidnoyi Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki j stala svitovoyu derzhavoyu Pochinayuchi z kincya XVIII stolittya mic imperiyi zmenshuvalasya z postupovoyu vtratoyu teritorij ta vijnami Pragnuchi zakripiti oslabli socialni ta politichni osnovi imperiyi Mahmud II na pochatku XIX stolittya rozpochav period modernizaciyi vprovadzhuyuchi reformi u vsih sferah derzhavnogo upravlinnya vklyuchno z vijskovoyu ta byurokratichnoyu razom z emansipaciyeyu vsih gromadyan Derzhavnij perevorot 1913 roku faktichno postaviv krayinu pid kontrol troh Pash yaki buli znachnoyu miroyu vidpovidalnimi za vstup Imperiyi do Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni osmanskij uryad zdijsniv genocidi proti svoyih virmenskih assirijskih ta greckih gromadyan Pislya togo yak osmani ta inshi Centralni derzhavi prograli vijnu konglomeraciya teritorij i narodiv sho skladali Osmansku imperiyu bula rozdilena na kilka novoutvorenih derzhav Vijna za nezalezhnist Turechchini inicijovana Mustafoyu Kemalem Atatyurkom ta jogo tovarishami proti okupacijnih soyuznih derzhav prizvela do skasuvannya sultanatu 1 listopada 1922 roku zamini Sevrskogo dogovoru 1920 Lozannskim dogovorom 1923 a takozh stvorennya Tureckoyi Respubliki 29 zhovtnya 1923 roku pershim prezidentom yakoyi stav Atatyurk Atatyurk proviv chislenni reformi peretvorivshi respubliku na bilsh zahidnu Turechchina chlen statutu OON rannij chlen NATO MVF ta Svitovogo banku a takozh chlen zasnovnik OESR OBSYe OChES OIS ta G20 Stavshi odnim iz pershih chleniv Radi Yevropi v 1950 roci Turechchina stala asocijovanim chlenom YeES u 1963 roci vstupila do Mitnogo soyuzu YeS u 1995 roci ta rozpochala peregovori shodo priyednannya do Yevropejskogo Soyuzu u 2005 roci 13 bereznya 2019 roku Yevropejskij Parlament zaklikav uryadi YeS pripiniti peregovori pro vstup Turechchini yaki popri zatrimku z 2018 roku zalishayutsya aktivnimi do 2020 roku Ekonomika Turechchini ta diplomatichni iniciativi prizveli do viznannya yiyi regionalnoyu derzhavoyu todi yak yiyi geografichne misce nadavalo yij geopolitichnogo ta strategichnogo znachennya protyagom usiyeyi istoriyi Turechchina svitska unitarna ranishe parlamentska respublika yaka prijnyala prezidentsku sistemu pravlinnya pislya konstitucijnogo referendumu 2017 roku nova sistema nabula chinnosti z prezidentskimi viborami 2018 roku Chinna administraciya Turechchini yaku ocholyuye prezident Redzhep Tayip Erdogan z PSR prijnyala zahodi shodo posilennya vplivu islamu ta pidrivu kemalistskoyi politiki j svobodi presi EtimologiyaNazva Turechchina tur Turkiye sho zastosovuyetsya do suchasnoyi respubliki Turechchina pohodit vid starofrancuzkogo Turquie yake svoyeyu chergoyu pohodit vid serednovichnih latinskih form Turchia Turquia i grec Toyrkia Osmanska imperiya sho isnuvala v 1299 1922 rokah sered yiyi suchasnikiv takozh zazvichaj nazivalasya Turechchinoyu abo Osmanskoyu imperiyeyu Sama nazva oznachaye zemlya turok Persha pismova zgadka terminu tyurk tur Turk yak Endonimu mistitsya v dokumentah drevnih tyurkiv znajdenih u dolini richki Orhon Mongoliya napisanih davnotyurkskim pismom i datuyutsya priblizno 735 rokom Derzhavni simvoliTurecka Respublika odna z nebagatoh krayin svitu v yakij vidsutnij oficijno zatverdzhenij derzhavnij gerb Prapor krayini Dokladnishe Prapor Turechchini Prapor Turechchini tur Turk bayragi yavlyaye soboyu chervone polotnishe z bilim pivmisyacem i zirkoyu na nomu Prapor nazivayut u narodi Al Bajrak Al Bayrak tobto yaskravo chervonij prapor Chervonij kolir tureckogo prapora bere pochatok vid Umara pravitelya Arabskogo halifatu v 634 644 rokah i zavojovnika Palestini Yegiptu ta Mesopotamiyi U XIV stolitti chervonij kolir stav kolorom Osmanskoyi imperiyi Pivmisyac iz zirkoyu simvol islamu Do momentu svogo rozpadu v 1918 roci Osmanska imperiya mala prapor de na chervonomu polotnishi trichi povtoryuvalosya svyashenne zobrazhennya bilih pivmisyacya i p yatikutnoyi zirki 1923 roku zaproponovano teperishnij prapor Tureckoyi Respubliki a 29 travnya 1936 roku jogo zatverdzheno oficijno Zakonom pro Prapor Gimn krayini Dokladnishe Gimn Turechchini Marsh Nezalezhnosti tur Istiklal Marsi ye nacionalnim gimnom Turechchini oficijno prijnyatij 12 bereznya 1921 roku na 2 roki ranishe vid vstanovlennya Tureckoyi Respubliki Napisanij yak motivacijna muzichna saga dlya vijska sho bilosya v tureckij vijni za nezalezhnist i stav gimnom Respubliki yaku nalezhalo stvoriti Gimn napisav Mehmet Akif Ersoj Mehmet Akif Ersoy a do kincevogo variantu doopracyuvav Osman Zeki Ungor Temoyu tvoru ye lyubov do ridnoyi tureckoyi zemli pozhertva zaradi svobodi j svoyeyi viri nadiya na krashe majbutnye ta viddanist svoyij naciyi Fiziko geografichna harakteristikaDokladnishe Geografiya Turechchini Mapa krayini Turechchina roztashovana v misci de z yednuyutsya dvi chastini svitu Yevropa j Aziya Harakterna geografichna osoblivist krayini yiyi roztashuvannya na perehresti vazhlivih vodnih suhoputnih i povitryanih magistralej sho spoluchayut Yevropu z Aziyeyu a chornomorski krayini z krayinami Seredzemnomor ya Kappadokiya region stvorenij stolittyami v rezultati rozmivannya m yakogo vulkanichnogo kamenyu vitrom i doshami Turechchina prostyagayetsya iz zahodu na shid priblizno na 1450 km a z pivnochi na pivden na 480 km Suhoputnij kordon maye dovzhinu 2628 km a beregova liniya 7168 km Yevropejska chastina krayini plosheyu 23 764 tis km mezhuye na pivnochi z Bolgariyeyu na zahodi z Greciyeyu j omivayetsya vodami Chornogo morya ta protoki Bosfor na pivnichnomu shodi Marmurovim morem i protokoyu Dardanelli na pivdennomu shodi na pivdni maye vihid do Egejskogo morya Azijska chastina Turechchini plosheyu 755 688 tis km na pivnochi shirokim frontom zvernena do Chornogo morya i mezhuye z Gruziyeyu j dali na shid z Virmeniyeyu na malomu vidtinku z Azerbajdzhanom i z Iranom a na pivdni z Irakom i Siriyeyu Pivdenni rubezhi utvoryuye Seredzemne more zahidni Egejske more Nacionalna kvitka Turechchini tyulpan V istoriyi Osmanskoyi imperiyi ye period yakij nazivayut eroyu tyulpaniv Bilsha chastina teritoriyi Turechchini lezhit u mezhah Anatolijskogo ploskogir ya na zahodi i Virmenskogo nagir ya na shodi Perevazhayut visoti vid 800 m na zahodi do 2000 m na shodi Na pivnochi roztashovani Pontijski gori do 3937 m na pivdni hrebti sistemi Tavra do 3726 m Najvisha vershina Turechchini zgaslij vulkan Velikij Ararat 5165 m na Virmenskomu nagir yi Inshi vulkani Syuphan Nemrut Erdzhiyas U nadrah krayini zalyagayut kam yane j bure vugillya nafta rizni rudni kopalini zalizo svinec cink marganec rtut molibden Na chastku Turechchini pripadaye 25 zagalnosvitovih zapasiv rtuti i surmi 8 hromitiv 7 volframovih rud 5 4 uranovih 4 2 midnih i t d Iz nerudnih korisnih kopalin ye rodovisha selitri sirki kuhonnoyi soli U gorah Virmenskogo nagir ya berut pochatok veliki richki Tigr Yevfrat Kura Araks Osnovni richki Anatolijskogo ploskogir ya Kizil Irmak Sakar ya Na vnutrishnih ploskogir yah veliki bezstichni soloni ozera Van i Tuz Perevazhayut stepi i napivpusteli Klimat Turechchini nadzvichajno riznomanitnij Centralna Turechchina ce kontinentalnij klimat z holodnoyu snizhnoyu zimoyu j spekoyu vlitku Na zahidnomu i pivdennomu uzberezhzhi krayini majzhe ves chas teplo subtropichnij seredzemnomorskij klimat Kupalnij sezon na uzberezhzhi Egejskogo i Seredzemnogo moriv pochinayetsya v kvitni i zakinchuyetsya v listopadi Na pivnichnomu uzberezhzhi krayini morskij klimat vologij i pomirnij U zahidnij polovini vipadaye ponad 1000 mm opadiv na rik u shidnij polovini v serednomu 2500 mm opadiv na rik Vnutrishni rajoni Turechchini znahodyatsya v posushlivij i slabo posushlivij zonah pomirnogo teplogo klimatichnogo poyasu sho daye mozhlivist viroshuvati pizni sorti zernovih ozimu pshenicyu kukurudzu sonyashnik cukrovi buryaki soyu vinograd Morske uzberezhzhya roztashovane v mezhah posushlivoyi i chastkovo vologoyi zoni subtropichnogo klimatichnogo poyasu de mozhna viroshuvati olivki citrusovi tyutyun chaj ris Gruntovij pokriv duzhe riznomanitnij Perevazhayut girski grunti do 80 poverhni voni malopotuzhni ta malorodyuchi Sered rivninnih gruntiv slid nazvati sirozemi burozemi chervonozemi kashtanovi grunti i solonchaki Siri j buri stepovi ta pustelno stepovi grunti sho perevazhayut na ploskogir yi spriyatlivi dlya vipasannya ovec ta kiz Burozemi perevazhayut u rivninnih i peredgirskih rajonah Zahidnoyi Anatoliyi na uzberezhzhi Chornogo j Seredzemnogo moriv IstoriyaDokladnishe Istoriya Turechchini Mustafa Kemal Atatyurk Nezalezhna respublika yaku ocholyuvav Mustafa Kemal Atatyurk z 1923 pershi vilni vibori provedeni v 1950 Adnan Menderes stav prem yer ministrom ale buv strachenij pislya vijskovogo perevorotu 1960 Do 1982 poki ne bula prijnyata nova konstituciya armiya kontrolyuvala vsyu diyalnist derzhavi zhorstoko pridushuyuchi vsyu politichnu diyalnist sho viklikalo mizhnarodnu kritiku U 1983 koli Turgut Ozal stav prem yer ministrom zaborona na politichnu diyalnist bula znyata Ozal buv obranij prezidentom u 1989 u tomu zh roci Turechchini bulo vidmovleno v chlenstvi v YeS U 1991 Turechchina vistupila na storoni koaliciyi OON proti Iraku u vijni v Perskij zatoci Krayina bilshe nizh 40 rokiv vede borotbu proti Robitnichoyi Partiyi Kurdistanu sho viznana SShA ta YeS yak teroristichna organizaciya Ozal pomer jogo misce posiv Demirel u 1993 NaselennyaNaselennya TurechchiniRik Naselennya Zmina1927 13 554 000 1930 14 440 000 6 5 1940 17 728 000 22 8 1950 20 807 000 17 4 1960 27 506 000 32 2 1970 35 321 000 28 4 1980 44 439 000 25 8 1990 55 120 000 24 0 2000 64 252 000 16 6 2010 73 003 000 13 6 2012 75 627 000 3 6 Dzherelo TurkstatDokladnishe Naselennya Turechchini Naselennya Turechchini stanom na 31 grudnya 2018 roku stanovit 82 miljoni 003 tisyachi 882 lyudini Gendernij sklad 50 2 zhinki 49 8 choloviki Richnij pririst naselennya stanoviv u 2018 14 7 u 2017 roci cej pokaznik buv 12 4 Najbilsh gustonaselenimi mistami krayini stali Stambul 15 67 mln Ankara 5 5 mln Izmir 4 3 mln Bursa 2 99 mln Antaliya 2 43 mln Serednya shilnist naselennya 92 lyudini na km chastka naselennya sho prozhivaye v miskih rajonah stanovit 75 5 vid zagalnoyi kilkosti naselennya todi yak she stolittya tomu cya cifra bula protilezhnoyu j krayinu vvazhali perevazhno selyanskoyu Osnovne naselennya krayini turki Slid zaznachiti sho sama cya nazva stala poshirenoyu opislya progoloshennya Turechchini respublikoyu v 1923 roci do togo v suspilstvi bulo poshirene najmennya osmani Mustafa Kemal zaproponuvav vzyati nazvu turki po turecki tyurk vvazhayuchi sho ce spriyatime zgurtuvannyu tyurkomovnih narodiv a vidpovidno do togo j respubliku nazvati Turechchinoyu Takim chinom u novu istorichnu epohu osmani stali turkami a Osmanska imperiya stala Tureckoyu Respublikoyu Zagalni demografichni pokazniki v Turechchini taki stanom na 2008 rik Vikova struktura 0 14 rokiv 24 4 choloviki 8 937 515 zhinki 8 608 375 15 64 rokiv 68 6 choloviki 25 030 793 zhinki 24 253 312 65 rokiv i starshi 7 choloviki 2 307 236 zhinki 2 755 576 Tempi prirostu naselennya 1 013 Narodzhuvanist 16 15 novonarodzhenih na 1000 osib Smertnist 6 02 smertej na 1000 osib Spivvidnoshennya statej pri narodzhenni 1 05 hlopchika na 1 divchinku u vici do 15 rokiv 1 04 hlopchika na 1 divchinku u vici vid 15 do 65 rokiv 1 03 cholovika na 1 zhinku u vici 65 rokiv i starshe 0 84 cholovika na 1 zhinku sumarnij pokaznik 0 9825 cholovika na 1 zhinku Koeficiyent dityachoyi smertnosti 36 98 smerti na 1000 novonarodzhenih Ochikuvana trivalist zhittya zagalna 73 14 roku dlya cholovikiv 70 67 dlya zhinok 75 73 Zagalnij koeficiyent narodzhuvanosti 1 87 novonarodzhenogo pripadaye na odnu zhinku Na moment utvorennya Tureckoyi Respubliki chiselnist yiyi naselennya ocinyuvalasya u 12 532 000 osib Z togo chasu v krayini vidbulos 12 perepisiv naselennya zgidno z yakimi vid 1927 roku naselennya krayini zroslo v 4 4 raza prichomu tilki z 1950 po 1985 roki v 2 5 raza Shvidke zrostannya kilkosti zhiteliv yaka perevishila u 2005 roci 70 miljoniv zalishayetsya vazhlivoyu problemoyu krayini Rozpodil zhiteliv po teritoriyi Turechchini vkraj nerivnomirnij najbilsh shilno zaseleni uzberezhzhya Marmurovogo i Chornogo moriv a takozh rajoni sho prilyagayut do Egejskogo morya Najbilshe misto krayini Stambul najmensh naselenij rajon Hakkyari Najbilshi mista Dokladnishe Mista Turechchini Najbilshimi za naselennyam mistami v krayini ye Stambul Istanbul Ankara Izmir Bursa ta Adana Etnichnij sklad Stattya 66 a Konstituciyi Tureckoyi Respubliki viznachaye ponyattya turkiv yak tih hto pov yazanij iz tureckoyu derzhavoyu cherez zv yazok gromadyanstva tomu legalne vikoristannya slova tureckij yak gromadyanin Turechchini vidriznyayetsya vid etnichnogo viznachennya cogo slova Vtim bilshist naselennya Turechchini ye etnichnimi turkami abo zh tyurkami Uzagali slovo turok chi tureckij takozh maye shirshe znachennya v istorichnomu konteksti tomu sho dekoli osoblivo v minulomu jogo vikoristovuvali dlya poznachennya vsih musulmanskih zhiteliv Osmanskoyi imperiyi nezalezhno vid yihnoyi etnichnoyi prinalezhnosti Okrim titulnoyi naciyi tyurkiv u krayini viznachena kategoriya viznanih menshin j neviznanih menshin Dalebi chastishe buvaye sho neviznani menshini chiselno v kilka raziv chi desyatkiv raziv perevishuyut viznani menshini sho pov yazano zi skladnimi politiko suspilnimi vzayemovidnosinami v krayini Vidpovidno do umov Lozannskogo dogovoru status menshin viznayetsya za religijnoyu oznakoyu a ne za etnichnoyu i otzhe voni koristuyutsya pravami religijnih menshin yakih namagayetsya dotrimuvatisya vladna verhivka krayini Do viznanih zakonodavstvom Turechchini menshin vidnosyat virmeniv hristiyan pravoslavnih grekiv yudeyiv vklyuchno z karayimami zoroastrijciv Etnografichna karta Turechchini Osnovni nacionalni menshini IranciKurdi ZazaNashadki riznih tyurkskih narodivOguzi azerbajdzhanci gagauzi turki meshetinci i turkmeni Kipchaki krimski tatari kazahi kirgizi i kumiki Pivdenno shidni ujguri i uzbekiSlov yaniBosnijci Makedonci Pomaki iKavkazki narodiPivnichnokavkazci cherkesi z abazinami i abhazami chechenci z ingushami Pivdennokavkazci Gruzini i LaziVirmeni Amshenci SemitiArabi Aramejci dd Albanci CiganiMovi Derzhavnoyu j oficijnoyu movoyu Turechchini ye turecka mova abo yak ishe yiyi nazivayut tyurkska mova Vidpovidno v krayini ponad 80 naselennya vvazhayut yiyi ridnoyu a she 10 15 sprijmayut yiyi yak drugu Uryad i suspilstvo vvazhayut movu vazhlivim chinnikom tureckoyi identichnosti v sogodnishnij Turechchini Yak napisano v 42 statti Konstituciyi Turechchini Zhodnu movu krim tureckoyi ne mozhna vikladati v roli ridnoyi movi tureckim gromadyanam u bud yakih osvitnih navchalnih zakladah krayini Inozemni movi yaki neobhidno vikladati v osvitnih navchalnih zakladah i pravila yakih potribno dotrimuvatisya pri provedenni navchannya v shkolah iz vivchennyam inozemnih mov viznacheni vidpovidnim zakonom Polozhennya mizhnarodnih ugod zberigayutsya Pravozahisni organizaciyi svitu neridko kritikuyut takij oficijno uryadovij poglyad na movni pitannya oskilki zgidno z oficijnoyu tochkoyu zoru v krayini ye tilki tri menshini greki virmeni i yevreyi prava yakih garantovani Lozanskim mirnim dogovorom 1923 roku yak religijnih gromad Rozmovi zh pro inshi menshini ta yih movni pretenziyi tureckij uryad vvazhaye separatizmom ta posyagannyam na yednist tureckoyi naciyi Vtim u krayini rozmovlyayut priblizno 50 movami nosiyi yakih za riznimi ocinkami stanovlyat vid 10 do 25 naselennya Turechchini Najposhirenishimi movami pislya tureckoyi ye pivnichnokurdska kurmandzhi i zazaki yakimi poslugovuyutsya pomizh soboyu kurdi Same cherez riznochitannya shodo kilkosti nosiyiv cih mov nastilki riznitsya zagalna chiselnist ne tyurkskogo naselennya krayini Zagalom u krayini sposterigayetsya 5 riznih movnih simej ne tureckoyi etnichnoyi grupi yakimi poslugovuyutsya etnichni menshini v krayini Najbilsh vzhivani j yaskravi predstavniki movnogo riznomanittya krayini Kurmandzhi Kurmanji abo pivnichnokurdska mova blizko 10 miljoniv nosiyiv indoyevropejska movna sim ya iranska gilka Krimskotatarska mova Qirimtatarca ponad 1 miljona nosiyiv Zazaki Zazaki vid 1 2 do 2 miljoniv nosiyiv indoyevropejska movna sim ya iranska gilka Arabska mova blizko 1 miljona nosiyiv afrazijska movna sim ya semitska gilka Azerbajdzhanska mova 550 000 nosiyiv sho meshkayut u Turechchini tyurkska movna sim ya oguzka gilka Kabardinska mova shidnocherkeska 550 000 nosiyiv sho prozhivayut u Turechchini Abhazo adizka movna sim ya Bolgarska mova Pomaki 300 000 nosiyiv indoyevropejska movna sim ya slov yanska gilka Adigejska mova zahidnocherkeska blizko 300 000 nosiyiv Abhazo adizka movna sim ya Abazinska mova 12 tisyach nosiyiv 2014 Ostannij perepis naselennya Turechchini v yakomu stavilosya pitannya shodo movi vidbuvsya 1965 roku Hocha neridko vvazhayut sho dani pro movi etnichnih menshin u krayini zgidno z tim perepisom pomitno zanizheni ale vin yedinij yakij daye hoch minimalne chislo etnichnih movciv a z inshogo boku dosit pravilno vidmichaye movnij rozpodil po provinciyah krayini Dlya tureckogo suspilstva zagalom harakterne slabke znannya inozemnih mov Za danimi na 2006 rik 17 zhiteliv krayini mogli vikoristovuvati anglijsku movu na riznih stupenyah yiyi volodinnya 4 nimecku movu 1 francuzku i 1 rozmovlyayut chastkovo rosijskoyu Tak sklalos istorichno sho teritoriya teperishnoyi Turechchini bula koliskoyu dlya bagatoh znanih a nini vimerlih mov yaki taki deshiceyu popovnili turecku movu Do nih nalezhat hetska mova najdavnisha sered indoyevropejskih pidtverdzhennyam yakoyi ye davni pismovi svidchennya blizko 1600 do n e azh do 1100 do n e koli isnuvala Hetska imperiya inshimi buli anatolijski movi luvijska mova a potim likijska mova lidijska mova i yaki vimerli v pershomu stolitti do nashoyi eri cherez ellinizaciyu Anatoliyi ta ekspansiyu ellinskoyi kulturi yim chastkovo vdalosya peretvoritisya na rizni dialekti ellinskoyi movi yaka zgodom stala spilnoyu dlya vsih zhiteliv Maloyi Aziyi Urartska mova sho nalezhit do movnoyi sim yi isnuvala v Shidnij Anatoliyi navkolo ozera Van Neyu rozmovlyali za chasiv carstva Urartu priblizno vid dev yatogo stolittya do n e do shostogo stolittya Takozh tut rozvivalisya frigijska mova akkadska mova u viglyadi assirijskoyi movi starogrecka mova vizantijska mova latinska mova i klasichna sirijska mova aramejska mova religijnih hristiyan Religiyi Dokladnishe Religiya v Turechchini Turechchina ye svitskoyu derzhavoyu vistupayuchi pershovidkrivachem pionerom takogo suspilnogo ladu v islamskomu sviti Atatyurk skasuvav Islam yak derzhavnu religiyu 1928 roku j vidpovidno sformuvav zakonodavchu bazu shodo unemozhlivlennya vplivu religijnogo kerivnictva na vladni chinniki Turecka Konstituciya peredbachaye svobodu virospovidannya i sumlinnya Blizko 99 vidsotkiv naselennya deklaruye svoyu religijnu prinalezhnist Odnak nezalezhni opituvannya pokazuyut sho blizko 3 doroslogo naselennya ne viznachili svij zv yazok iz religiyeyu stverdzhuyuchi sho ne mayut religijnih perekonan abo ne viryat u religijni doktrini Zagalom perevazhna bilshist naselennya krayini musulmani perevazhno suniti 85 90 Isnuye velika menshina alavitiv 10 15 v ramkah shiyitskoyi spilnoti poslidovnikiv islamu a takozh deyaki inshi nechislenni sufijski praktiki U krayini zaprovadzhena religijno svitska instituciya na choli z Diyanet Isler Baskanligi vin tlumachit islamski shkoli prava i nese vidpovidalnist za diyalnist ta funkciyuvannya v krayini 75 000 zareyestrovanih mechetej i priznachennya miscevih imamiv ta muftiyiv velikih mist ta provincij Krim togo oficijni uryadovi dani svidchat pro nayavnist u krayini 100 000 osib sho spoviduyut inshi ne musulmanski viruvannya Ce perevazhno hristiyani zdebilshogo Virmenskoyi Apostolskoyi cerkvi Assirijskoyi Cerkvi Shodu i Greckoyi pravoslavnoyi cerkvi 64 000 osib ta viryani yudeyi perevazhno sefardi 26 000 osib Istorichno sklalosya sho Pravoslavna cerkva mala svij golovnij oseredok u Cargorodi Konstantinopoli teperishnomu Stambuli Vid chetvertogo stolittya pravoslavnij svit formuvavsya navkolo Konstantinopolya sho stav osidkom Konstantinopolskogo patriarha Prote nini tureckij uryad ne viznaye ekumenichnogo statusu Patriarha Varfolomiya I yakij ye najstarshim sered rivnih yepiskopiv u tradicijnij iyerarhiyi pravoslavnogo hristiyanstva tomu diyalnist duhovenstva ta kerivnictva ciyeyi Cerkvi vidbuvayetsya za suttyevogo obmezhennya Bilshist zemel ta majna Cerkvi i duhovni shkoli v tomu chisli buli konfiskovani u pershi roki respubliki Z prijnyattyam novogo zakonu pro menshini u 2006 r Turechchina pochala proces povernennya ob yektiv neruhomosti sho bula konfiskovana derzhavoyu do 1936 r Turechchina slavitsya chislennimi religijno kultovimi sporudami chastina z yakih maye svitove znachennya U krayini diye velika kilkist mechetej 78 000 Krim togo zareyestrovano 321 gromadu riznih hristiyanskih viruvan i napryamkiv zi svoyimi cerkvami isnuyut 36 yudejskih sinagog a takozh chislenni istorichni kultovi sporudi yaki vvazhayutsya kulturnoyu spadshinoyu krayini Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Turechchini Ankara Kirklareli Edirne Tekirdag Chanakkale Balikesir Bursa Yalova Stambul Kodzhaeli Sakar ya Dyuzdzhe Zonguldak Bolu Biledzhik Eskishehir Kyutag ya Manisa Izmir Ajdin Mugla Denizli Burdur Ushak Afonkaragisar Isparta Antaliya Konya Mersin Karaman Aksaraj Kirshehir Kirikkale Chankiri Karabyuk Bartin Kastamonu Sinop Chorum Jozgat Nevshehir Nigde Adana Hataj Osmaniye Kahramanmarash Kajseri Sivas Tokat Amasya Samsun Ordu Giresun Erzindzhan Malatya Gaziantep Kilis Shanliurfa Adiyaman Gyumyushhane Trabzon Rize Bajburt Erzurum Artvin Ardagan Kars Agri Igdir Tundzheli Elyazig Diyarbakir Mardin Batman Siyirt Shirnak Bitlis Bingol Mush Van Hakkyari Administrativno Turechchina podilyayetsya na 81 il provinciya ranishe vzhivali termin vilayet Kozhen il podilenij na rajoni ilche tur ilce vsogo stanom na 2007 rik nalichuvalos 923 rajoni Administrativnij centr ilya roztashovanij u jogo centralnomu rajoni tur merkez ilce Bagato rajoniv ale ne vsi podileni na volosti budzhaki Neoficijno v statistichnih cilyah ili zgrupovani v 7 regioniv Egejskij region Chornomorskij region Centralna Anatoliya Shidna Anatoliya Marmurovomorskij region Seredzemnomorskij region Pivdenno Shidna Anatoliya Ilyami upravlyayut gubernatori vali vali yakih priznachaye uryad Rezidenciya gubernatora nazivayetsya vilayet il zvidsi j pohodiv kolishnij termin yakim nazivali provinciyu upravlyaye golova municipalitetu belediyesi baskani yakij obirayetsya vsenarodnim golosuvannyam Ilche rajoni takozh utvoryuyut svoyi municipaliteti belediye na choli z merami belediyesi baskani Ilche yak pravilo mayut taku samu nazvu yak i yih administrativni centri tak zvani rajonni centri merkez lishe kilka ilche ye vinyatkami j za nazvoyu vidriznyayutsya vid svogo merkeza Politichnij ustrijZa Konstituciyeyu 1982 roku Turechchina svitska parlamentsko prezidentska Respublika Glava derzhavi Prezident vidpovidno do popravki shodo statti 101 Konstituciyi Turechchini Zakonodavchij Akt Velikih Nacionalnih Zboriv Turechchini VNZT 5678 vid 21 10 2007 obirayetsya na zagalnih viborah na 5 rokiv iz pravom odnogo pereobrannya Vikonavcha vlada nalezhit Prezidentu i Radi ministriv uryadu zakonodavcha odnopalatnomu parlamentu medzhlisu VNZT z 550 deputativ Turechchina unitarna derzhava podilyayetsya na 80 provincij il kolish nazva vilajyet Respublikanska narodna partiya Turechchina Partiya spravedlivosti ta rozvitku Turechchina Uprodovzh novitnoyi istoriyi v Turechchini bulo 3 respubliki persha 1923 1960 druga 1961 1980 tretya isnuye z 1982 roku Zustrich Prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo ta Prezidenta Turechchini Redzhepa Tajyipa ErdoganaMizhnarodni vidnosini Div takozh Spisok diplomatichnih misij u Turechchini ta ukrayinsko turecki vidnosini Turechchina maye velikij vpliv na mizhnarodnij areni Krayina ye chlenom Velikoyi dvadcyatki NATO ta inshih mizhnarodnih organizacij Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleni 3 lyutogo 1992 r vdruge vpershe isnuvali v 1918 1921 rr Zbrojni sili Dokladnishe Zbrojni sili Turechchini Vid stvorennya Turechchini i do 2010 zbrojni sili krayini ta yihnij najvishij kerivnij organ Visha vijskova rada Turechchini mali velikij vpliv na vnutrishnyu i zovnishnyu politiku krayini pro sho svidchat 4 derzhavni perevoroti zdijsneni vijskovimi v 1960 1971 1980 ta 1997 Uprodovzh 1960 h 1980 h rr chotiri prezidenti Turechchini buli vijskovimi Vishe vijskove komanduvannya vistupalo garantom respublikanskogo svitskogo ustroyu Turechchini Vplivi vijskovih na politiku derzhavi ne mav zakonnih pidstav azh do shvalennya chinnoyi Konstituciyi 1982 Prote u 2010 voni buli pozbavleni cogo pravaEkonomikaDokladnishe Ekonomika Turechchini ta Spisok najbilshih kompanij Turechchini Turecka lira zrazka 2008 roku Turechchina industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti girnicha vugillya hromiti bor mid chorna i kolorova metalurgiya naftopererobna mashinobuduvannya paperova harchova Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 201 mlrd Temp zrostannya VVP 2 8 VVP na odnu lyudinu 3167 Pryami zakordonni investiciyi 102 mln Import 61 3 mlrd g ch Nimechchina 15 9 Italiya 9 3 SShA 8 8 Franciya 6 6 Velika Britaniya 5 8 Eksport 54 mlrd g ch Nimechchina 20 3 SShA 8 3 Velika Britaniya 6 4 Italiya 5 8 Rosiya 5 V 2023 roci zolotovalyutni rezervi Centralnogo banku Turechchini zrosli do istorichnogo maksimumu v 136 5 mlrd Poperednij rekord bulo zafiksovano u grudni 2013 roku koli rezervi stanovili 135 96 mlrd U strukturi rezerviv Centrobanku Turechchini 90 99 mlrd ce valyuta 45 49 mlrd zoloto Div takozh Korisni kopalini Turechchini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Turechchini ta Girnicha promislovist Turechchini Transport Dokladnishe Transport Turechchini Div takozh Aviaciya v Turechchini ta Turecka zaliznicya Transport avtomobilnij zaliznichnij truboprovidnij morskij richkovij povitryanij Protyazhnist derzhavnih zaliznic Turechchini v 1994 stanovila 10 4 tis km Voni napryamu pov yazani z rejkovoyu merezheyu Siriyi Iranu i yevropejskih krayin Shosejnih dorig iz tverdim pokrittyam v 1995 narahovuvalosya blizko 46 tis km U 1992 torgovij flot Turechchini mav vodotonnazhnist blizko 3 mln t Airbus A319 Turkish Airlines Golovni morski porti Stambul Izmir Izmit Iskenderun Mersin Samsun Trabzon Aeroporti Stambula j Ankari obslugovuyut dekilka desyatkiv mizhnarodnih avialinij Turecki aviakompaniyi Turk Hava Yollari ta Turk Hava Tasimaciligi vikonuyut rejsi vseredini krayini Flagmanska aviakompaniya krayini Turkish Airlines Zakordonni aviarejsi vikonuye kompaniya SunExpress Z 2003 roku rozvivayetsya visokoshvidkisnij zaliznichnij transport Liniya Stambul Eskishehir Ankara modernizovana dlya ruhu visokoshvidkisnih elektropoyizdiv vikoristovuyutsya TCDD HT65000 zamovleni v Ispaniyi zi shvidkistyu do 250 km god Za planami Tureckogo ministerstva transportu ta komunikacij do 2023 roku protyazhnist linij sho vikoristovuyutsya dlya shvidkisnogo ruhu maye stanoviti 4000 km Na pochatku 1980 h u Turechchini she ne bulo svogo metropolitenu Prote bulo zbudovano metro v Ankari vidkrito u 1996 roci Stambuli vidkrito u 2000 roci Izmiri vidkrito u 2000 roci Adani vidkrito u 2009 roci Krim togo u Yevropejskij chastini Stambula diye Tyunel Cya nevelika liniya pidzemnogo funikulera bula vidkrita she 1875 roku V 1910 Tyunel buv elektrifikovanij Dvi stanciyi z yednani tunelem dovzhinoyu 573 m Kosmichna programa TurechchiniDiv takozh Turecke kosmichne agentstvo Dokladnishe Turkish Aerospace Industries 20 sichnya 2024 roku o 00 49 za tureckim chasom zi startovogo kompleksu Kosmichnogo centru imeni Kennedi v shtati Florida SShA zapusheno raketu Falcon 9 yaka v hodi privatnoyi misiyi Axiom Mission 3 Ax 3 dostavila na MKS kapsulu Crew Dragon kompaniyi SpaceX z grupoyu astoronavtiv na bortu sered yakih pershij v istoriyi Turechchini astronavt Alper Gezeravdzhi Alper Gezeravci KulturaDiv takozh Turecke mistectvo Dokladnishe Kultura Turechchini Turechchina maye duzhe riznomanitnu kulturu yaka ye sumishshyu riznih elementiv tyurkskoyi anatolijskoyi osmanskoyi yaka sama bula prodovzhennyam yak greko rimskoyi tak i islamskoyi kultur ta zahidnoyi kulturi ta tradicij yaki pochalisya z vesternizaciyi Osmanskoyi imperiyi Cya sumish pochalasya v rezultati zustrichi turkiv i yih kulturi z narodami yaki buli na yihnomu shlyahu pid chas yihnoyi migraciyi z Centralnoyi Aziyi na Zahid Turecka kultura ye produktom zusil buti suchasnoyu zahidnoyu derzhavoyu zberigayuchi pri comu tradicijni religijni ta istorichni cinnosti Adalet Agaoglu vvazhayetsya odniyeyu iz golovnih tureckih romanistok XX stolittyaLiteratura Orhan Pamuk Turecka literatura ce sumish kulturnih vpliviv Vzayemodiya mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta islamskim svitom razom iz Yevropoyu spriyala poyednannyu tyurkskih islamskih ta yevropejskih tradicij u suchasnij tureckij muzici ta literaturnomu mistectvi Turecka literatura perebuvala pid znachnim vplivom perskoyi ta arabskoyi literaturi protyagom bilshoyi chastini Osmanskoyi epohi Tanzimatski reformi 19 stolittya zaprovadili nevidomi ranishe zahidni zhanri nasampered roman i opovidannya Bagato pismennikiv periodu Tanzimat pisali v kilkoh zhanrah odnochasno napriklad poet Namik Kemal takozh napisav vazhlivij roman 1876 roku Intiba Probudzhennya a zhurnalist Ibrahim Shinasi napisav u 1860 roci pershu suchasnu turecku p yesu Shayir Evlenmesi Odruzhennya poeta Bilshist koreniv suchasnoyi tureckoyi literaturi sformuvalisya mizh 1896 i 1923 rokami Zagalom u cej period isnuvalo tri osnovni literaturni techiyi Nova literatura Zorya majbutnogo ruh Milli Edebiyat Nacionalna literatura Pershij radikalnij krok innovaciyi v tureckij poeziyi HH stolittya zrobiv Nazim Hikmet yakij zaprovadiv stil vilnogo virsha Poyednannya kulturnih vpliviv u Turechchini dramatizuyetsya napriklad u viglyadi novih simvoliv zitknennya ta perepletennya kultur yaki vtilyuyutsya v romanah Orhana Pamuka laureata Nobelivskoyi premiyi z literaturi 2006 roku Muzika Sertab ErenerDokladnishe Muzika Turechchini ta Turechchina na pisennomu konkursi Yevrobachennya Bagato tureckih mist i mistechok mayut yaskravi miscevi muzichni sceni yaki svoyeyu chergoyu pidtrimuyut ryad regionalnih muzichnih stiliv Popmuzika v zahidnomu stili vtratila znachennya na hvili populyarnosti arabeski naprikinci 1970 h i 1980 h rokiv Navit najbilshi zirki Azhda Pekkan i Sezen Aksu postupilisya tradicijnim motivam Pop znovu stav populyarnim na pochatku 1990 h rokiv u rezultati vidkrittya ekonomiki ta suspilstva Za pidtrimki Aksu zrostalna populyarnist popmuziki porodila kilkoh mizhnarodnih tureckih popzirok yak ot Tarkan i Sertab Erener Naprikinci 1990 h takozh z yavilasya andegraundna muzika alternativnij tureckij rok elektronika hip hop rep i tancyuvalna muzika na protivagu osnovnim korporativnim zhanram pop i arabesk yaki na dumku bagatoh stali zanadto komercijnimi Sered populyarnih vikonavciv maNga Mor ve Otesi Shebnem Ferah Hajko Dzhepkin Barish Mancho Dzhem Karadzha Mustafa Sandal Sertab Erener Kuhnya Kava po turecki Turecka kuhnya bagato v chomu ye spadshinoyu osmanskoyi kuhni U pershi roki isnuvannya Respubliki bulo opublikovano kilka doslidzhen pro regionalni anatolijski stravi ale kuhnya ne bula osoblivoyu chastinoyu tureckoyi folkloristiki do 1980 h rokiv koli moloda industriya turizmu zaohochuvala turecku derzhavu sponsoruvati dva simpoziumi z harchuvannya Dopovidi predstavleni na simpoziumah predstavlyali istoriyu tureckoyi kuhni v istorichnomu kontinuumi yakij syagaye tyurkskih vitokiv u Centralnij Aziyi ta prodovzhuyetsya v periodi seldzhukiv ta osmaniv ZMI Nezvazhayuchi na zakonodavchi polozhennya svoboda ZMI v Turechchini neuhilno pogirshuvalasya z 2010 roku i rizko skorotilasya pislya nevdaloyi sprobi derzhavnogo perevorotu 15 lipnya 2016 roku Stanom na gruden 2016 roku v Turechchini bulo uv yazneno shonajmenshe 81 zhurnalista i bulo zakrito ponad 100 informacijnih agentstv Freedom House vvazhaye turecki ZMI nevilnimi Represiyi ZMI takozh poshiryuyutsya na cenzuru v Interneti oskilki Turecka Vikipediya bula zablokovana v period z 29 kvitnya 2017 roku po 15 sichnya 2020 roku Sport Div takozh Turechchina na Olimpijskih igrah Tradicijnim nacionalnim vidom sportu Turechchini z chasiv Osmanskoyi imperiyi ye yagli gures Z 1361 roku v provinciyi Edirne provoditsya shorichnij turnir z borotbi Kirkpinar sho robit jogo najstarishim bezperervnim sportivnim zmagannyam u sviti U 19 mu ta na pochatku 20 go stolit osmanski turecki chempioni z borotbi nabuli mizhnarodnoyi slavi v Yevropi ta Pivnichnij Americi vigravshi tituli chempiona svitu z borotbi u vazhkij vazi Mizhnarodni stili borotbi yak ot vilna borotba ta greko rimska borotba takozh populyarni Zbirna Turechchini z futbolu Najpopulyarnishim vidom sportu v Turechchini ye futbol Galatasaraj vigrav Kubok UYeFA ta Superkubok UYeFA u 2000 roci Zbirna Turechchini z futbolu vigrala bronzovu medal na Chempionati svitu z futbolu 2002 roku Kubku konfederacij FIFA 2003 roku ta Yevro 2008 Inshi populyarni vidi sportu yak ot basketbol i volejbol takozh populyarni Cholovicha nacionalna zbirna z basketbolu vigrala sribnu medal na Chempionati svitu FIBA 2010 roku ta na Yevrobasketi 2001 yaki prijmala Turechchina i ye odniyeyu z najuspishnishih na Seredzemnomorskih igrah Tureckij basketbolnij klub Fenerbahche tri sezoni pospil 2016 2017 i 2018 vihodiv u final Yevroligi stavshi chempionom Yevropi v 2017 roci ta prizerom u 2016 i 2018 rokah Inshij tureckij basketbolnij klub Anadolu Efes S K vigrav Yevroligu 2020 2021 ta Kubok Koracha 1995 1996 zajnyav druge misce v Yevrolizi 2018 2019 ta Kubku FIBA Saporta 1992 1993 a takozh zajnyav tretye misce v Yevrolizi 1999 2000 ta Suprolizi 1999 2000 Beshiktash vigrav Yevrokubok FIBA 2011 2012 a Galatasaraj vigrav Yevrokubok 2015 2016 Final chempionatu Yevroligi sered zhinok iz basketbolu 2013 2014 vidbuvsya mizh dvoma tureckimi komandami Galatasarayem ta Fenerbahche Zhinocha zbirna z basketbolu zdobula sribnu medal na Yevrobasket 2011 ta bronzu na Yevrobasket 2013 Nacionalni svyata Svyatkuvannya Dnya utvorennya Respubliki 2007 Svyatkovi religijni dni dati provedennya danih religijnih svyat viznachayutsya za misyachnim kalendarem v zv yazku z cim yih konkretni dati utochnyuyutsya shorichno 1 sichnya Novij rik 23 kvitnya Mizhnarodne dityache svyato i den Suverenitetu 19 travnya Den pam yati Atatyurka Svyato Sportu i Molodi 23 travnya vidmichayetsya tilki v Stambuli vzyattya mista osmanami Robochij den 30 serpnya Den Peremogi 29 zhovtnya Den Utvorennya Respubliki 10 listopada v 9 god 05 hv krayina shanuye pam yat Atatyurka hvilinoyu movchannya Turizm Fortecya AlaniyaDokladnishe Turizm u Turechchini Div takozh Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Turechchini Najpopulyarnishi kurorti v Turechchini Side Belek Marmaris Antaliya Kemer Alaniya Bodrum Fethiye Side starovinne primorske misto sho lezhit na pivostrovi nepodalik vid Antaliyi Cej dorogij i prestizhnij kurort daruye svoyim gostyam umirotvorennya j tishu mozhlivist zigritisya na prekrasnomu plyazhi j nasoloditisya morem ta inshi rozvagi a takozh pomandruvati ekskursiyami po slidah Antoniya ta Kleopatri po miscyah slavi Oleksandra Velikogo Belek molodij tureckij kurort sho jogo sproyektuvali providni svitovi arhitektori Tut vse stvoreno dlya komfortnogo vidpochinku infrastruktura kurortu vklyuchaye bukvalno vse sho mozhna pobazhati v tomu chisli chislenni golf klubi Poruch iz kurortom roztashovani velikij nacionalnij park sosnovij i evkaliptovij lis apelsinovi plantaciyi Marmaris ye perlinoyu sered tureckih kurortiv Tut duzhe garni umovi dlya dajvingu ta kupannya v mori na jogo naberezhnij dovzhinoyu 4 kilometri roztashovani nichni klubi kafe restorani Duzhe garnij park cikava serednovichna fortecya zvidsi hodyat poromi na greckij ostriv Rodos Antaliya odin iz najkrashih i najpopulyarnishih kurortiv svitu Gori zahishayut Antaliyu vid holodnih vitriv sho stvoryuye unikalnij subtropichnij mikroklimat Tut zavzhdi garna pogoda a kilkist dostupnih u goteli j za jogo mezhami rozvag nemozhlivo navit pererahuvati Kemer nedarma nazivayut Bogom obdarovane misce na zemli Cej kurort lezhit na teritoriyi starodavnoyi Likiyi Sered jogo riznomanitnih prinad more zasnizheni Tavrski gori sosnovo evkaliptovi lisi bananovi limonni j apelsinovi plantaciyi bezlich goteliv Alaniya she odin zasluzheno populyarnij tureckij kurort Tut divovizhnij klimat i najshirshi mozhlivosti dlya vidpochinku u tomu chisli aktivnogo Pam yatki Alaniyi vizantijska fortecya Chervona Vezha i stalaktitova pechera Dalmatash Bodrum ye ulyublenim miscem vidpochinku muzikantiv poetiv hudozhnikiv zi vsogo svitu Ce odin iz najprestizhnishih tureckih kurortiv Malovnichi buhti Seredzemnogo morya j chudovi zoloti plyazhi zminyuyutsya sosnovimi lisami ta apelsinovimi gayami Bodrum daruye umirotvorennya sili ta nathnennya Kurort Fethiye maye chudovi mozhlivosti dlya dajvingu ta inshih vodnih vidiv sportu Laguna Olyu Deniz vidoma na ves svit a v tuteshnih lisah rostut sriblyasti yalini j inshi unikalni dereva Fethiye prekrasne misce dlya ekskursij tut mozhna pobachiti fortecyu Rodos ruyini starodavnogo mista Telmesos i bagato inshih cikavih rechej ReligiyaIslam ye najpopulyarnishoyu religiyeyu v Turechchini za danimi perepisu prichomu 98 naselennya avtomatichno reyestruyutsya derzhavoyu yak musulmani dlya tih chiyi batki ne ye predstavnikami zhodnoyi inshoyi oficijno viznanoyi religiyi a reshta 1 ne ye religijnimi 0 2 hristiyani ta 0 8 predstavniki inshih religij GalereyaDivocha vezha Uzberezhzhya Izmira Mechet Selimiye Tancyuyuchi dervishi mevlevi Alaniya PamukkaleDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu TurechchinaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TurechchinaTurechchina u Vikimandrah Stambul Spisok mist Turechchini Spisok ssavciv Turechchini Turecka kuhnya Vikishovishe Atlas Turkey PrimitkiRezultati perepisu na osnovi Sistemi Reyestraciyi Naselennya 2013 29 sichnya 2014 Procitovano 6 veresnya 2014 Human Development Report 2021 2022 PDF angl 8 veresnya 2022 Procitovano 8 veresnya 2022 National Geographic Atlas of the World vid 7th Washington DC National Geographic 1999 ISBN 978 0 7922 7528 2 Europe pp 68 69 Asia pp 90 91 A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains Ural River Caspian Sea Caucasus Mountains and the Black Sea with its outlets the Bosporus and Dardanelles PDF anglijskoyu 2006 Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 21 lyutogo 2015 The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 20 veresnya 2017 Procitovano 13 zhovtnya 2016 Howard Douglas Arthur 2001 The History of Turkey Greenwood Publishing Group s 43 ISBN 978 0 313 30708 9 Sharon R Steadman Gregory McMahon 2011 The Oxford Handbook of Ancient Anatolia 10 000 323 BC anglijskoyu Oxford University Press s 3 11 37 ISBN 978 0 19 537614 2 Procitovano 23 bereznya 2013 Casson Lionel 1977 The Thracians PDF The Metropolitan Museum of Art Bulletin 35 1 2 6 doi 10 2307 3258667 JSTOR 3258667 David Noel Freedman Allen C Myers Astrid Biles Beck 2000 Eerdmans Dictionary of the Bible anglijskoyu Wm B Eerdmans Publishing s 61 ISBN 978 0 8028 2400 4 Procitovano 24 bereznya 2013 Gurpinar D Gurpinar Dogan 2013 Ottoman Turkish Visions of the Nation 1860 1950 anglijskoyu Springer ISBN 978 1 137 33421 3 Mehmet Fuat Koprulu amp Gary Leiser The origins of the Ottoman Empire s 33 Masters Bruce 2013 The Arabs of the Ottoman Empire 1516 1918 A Social and Cultural History anglijskoyu Cambridge University Press ISBN 978 1 107 03363 4 Somel Selcuk Aksin 2010 The A to Z of the Ottoman Empire anglijskoyu Scarecrow Press ISBN 978 1 4617 3176 4 Marushiakova Elena Popov Veselin Zakhariev Popov Veselin Descartes Centre de recherches tsiganes Universite Rene 2001 Gypsies in the Ottoman Empire A Contribution to the History of the Balkans angl Univ of Hertfordshire Press ISBN 978 1 902806 02 0 Roderic H Davison Essays in Ottoman and Turkish History 1774 1923 The Impact of West Texas 1990 pp 115 116 Schaller Dominik J Zimmerer Jurgen 2008 Late Ottoman genocides the dissolution of the Ottoman Empire and Young Turkish population and extermination policies introduction Journal of Genocide Research 10 1 7 14 doi 10 1080 14623520801950820 ISSN 1462 3528 Review From Paris to Sevres The Partition of the Ottoman Empire at the Peace Conference of 1919 1920 by Paul C Helmreich in Vol 34 No 1 berezen 1975 st 186 187 Turkey Mustafa Kemal and the Turkish War of Independence 1919 23 Encyclopaedia Britannica 2007 Procitovano 29 zhovtnya 2007 S N Eisenstadt The Kemalist Regime and Modernization Some Comparative and Analytical Remarks in J Landau ed Ataturk and the Modernisation of Turkey Boulder Colorado Westview Press 1984 st 3 16 European Parliament votes to suspend Turkey s EU membership bid www dw com anglijskoyu Deutsche Welle 13 bereznya 2019 Procitovano 19 kvitnya 2020 PDF giga hamburg de anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 10 lyutogo 2014 Procitovano 18 lyutogo 2015 M B 4 listopada 1939 The Political and Strategic Importance of Turkey Bulletin of International News 16 22 3 11 JSTOR 25642612 Nordland Rod 17 listopada 2016 Turkey s Free Press Withers as Erdogan Jails 120 Journalists The New York Times anglijskoyu ISSN 0362 4331 Procitovano 24 kvitnya 2018 Ackerman Elliot 16 lipnya 2016 Ataturk Versus Erdogan Turkey s Long Struggle The New Yorker anglijskoyu ISSN 0028 792X Procitovano 24 kvitnya 2018 gt Scharlipp Wolfgang 2000 An Introduction to the Old Turkish Runic Inscriptions Verlag auf dem Ruffel Engelschoff ISBN 3 933847 00 1 9783933847003 Mid year population estimations 1927 1985 Mid year population estimations and projections 1986 2011 Turkish Statistical Institute Procitovano 24 travnya 2013 2000 The American Heritage Dictionary of the English Language Fourth Edition Turk Houghton Mifflin Company Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 27 grudnya 2006 Arhiv originalu za 3 chervnya 2010 Procitovano 6 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Questions and Answers Freedom of Expression and Language Rights in Turkey New York Human Rights Watch 2002 04 Abaza Ethnologue 2015 ICL International Constitutional Law Turkey Constitution Turkey Islam and Laicism Between the Interests of State Politics and Society PDF Peace Research Institute Frankfurt Arhiv originalu PDF za 22 chervnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 25 bereznya 2009 Procitovano 11 lipnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 25 bereznya 2009 Procitovano 11 lipnya 2022 COUNTRYPROF TUR 4562d8cf2 46f9135d0 0 html Country Profile Turkey January 2006 United States Library of Congress 2008 01 World Factbook CIA 2007 Arhiv originalu za 20 veresnya 2017 Procitovano 6 travnya 2010 Miller Tracy red October 2009 PDF Pew Research Center arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2009 procitovano 8 zhovtnya 2009 All about Turkey Sufism Arhiv originalu za 9 lipnya 2008 Procitovano 6 travnya 2010 Foreign Ministry 89 000 minorities live in Turkey 1 travnya 2010 u Wayback Machine Today s Zaman 2008 12 15 Retrieved on 2009 08 23 An Overview of the History of the Jews in Turkey PDF American Sephardi Federation 2006 Arhiv originalu PDF za 22 chervnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2008 Country Profile Turkey August 2008 Library of Congress Federal Research Division The Patriarch Bartholomew 60 Minutes CBS News 20 grudnya 2009 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 11 sichnya 2010 Administrativnoe ustrojstvo Turcii 20 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Zolotovalyutni rezervi Turechchini zrosli do istorichnogo maksimumu Avtor Roman Bril 30 11 2023 17 42 Grupa kosmonavtiv pribula na MKS pislya 36 godinnoyi podorozhi 20 01 2024 SpaceX dostavila na MKS ekipazh misiyi Axiom Space 21 01 2024 Turechchina vpershe vidpravila svogo astronavta do kosmosu video Avtor Irina Ozturk 19 01 2023 07 28 Tarkan Deluxe Istanbul Music Scene angl Procitovano 1 grudnya 2021 Claflin Kyri Scholliers Peter 2012 Writing food history a global perspective London Berg ISBN 978 1 84788 809 9 OCLC 761850606 Dzherela ta literaturaO Ya Dudnik I F Chernikov Turechchina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 178 183 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaTurechchina Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1941 1942 1000 ekz Turechchina na sajti The World Factbook angl https www ukrinform ua rubric world 2631879 kilkist naselenna v tureccini perevisila 82 miljoni html Bolgariya Chorne more Gruziya Greciya Egejske more VirmeniyaEgejske more Siriya Seredzemne more Irak Iran

Дата публікації:
Топ