Селім I Явуз (Грізний) (тур. سليم الأول, Yavuz Sultan Selim, 10 жовтня 1470 — 22 вересня 1520) — султан Османської імперії (з 25 квітня 1512), який протягом свого правління вдвічі збільшив її територію. Син Баязида II, батько й попередник Сулеймана Пишного.
Селім I Грізний | |
---|---|
тур. 'سليم الأول, Yavuz Sultan Selim' | |
Селім I Грізний | |
9-й Османський султан | |
Початок правління: | 25 квітня 1512 |
Кінець правління: | 22 вересня 1520 |
Інші титули: | халіф Ісламу |
| |
Попередник: | Баязид II |
Наступник: | Сулейман I Пишний |
| |
Дата народження: | 10 жовтня 1470 |
Місце народження: | Амасья |
Дата смерті: | 22 вересня 1520 (49 років) |
Місце смерті: | Чорлу |
Поховання | Мечеть Селіма Грізного |
Дружина: | Хафса Султан |
Діти: | Сулейман I Пишний, Махмуд, Мурад, Увейс, Абдулла, Хатідже Султан, Шах-і-Хубан Султан, Фатьма Султан, Бейхан Султан, Хафіза Султан |
Династія: | Османи |
Батько: | Баязид II |
Мати: | Гюльбахар-хатун |
Здійснив грандіозні завоювання. Майже не вів воєн проти християн. Першим із османських султанів 1517 року прийняв титул халіфа Ісламу, здобувши лідерство в його сунітській гілці внаслідок завоювань на Близькому Сході.
Біографія
Народився 10 жовтня 1470 року в Амасії. Коли батько, султан Баязид II, у питаннях престолонаслідування став надавати явну перевагу його братові Ахмеду, Селім почав перейматися власним майбутнім. Балканський намісник збунтувався, і на чолі невеликого війська відважно рушив на Стамбул. Скоріш за все, він сподівався на підтримку заколотників у столиці, однак розрахунок не виправдався. У бою батько (що стояв на чолі величезної армії) легко здолав сина, і тому довелося сховатися у Криму, де його підтримував хан.
Проте інші сини Баязида II також вважали, що батько засидівся на троні. Тому розв'язали криваву міжусобицю. І тоді вперше у «родинні справи» втрутилися яничари. Вони зажадали султаном Селіма. Покинутий гвардійцями, а тому безсилий, 25 квітня 1512 року Баязид II добровільно зрікся престолу на його користь. Повернення втікача нагадувало тріумф. Новий султан відразу наказав стратити всіх родичів по чоловічій лінії, які могли б претендувати на престол, а через рік — отруїти батька). Саме за це Селім отримав своє прізвисько.
Правління
Завоювання
Протистояння із Сефевідами
Позиціонуючи себе лідером сунітів, конкурував із могутнім шиїтським шахом Ісмаїлом — Сефевідом, володарем Ірану, Іраку, Афганістану та Середньої Азії. У 1513 році Селім влаштував у жорстоку різанину «єретиків»-шиїтів, знищивши 40—45 тисяч осіб у віці від 7 до 70 років — імовірно, щоб очистити від «п'ятої колони» прикордонні області (доти 4/5 населення Малої Азії були шиїтами і співчували Сефевідам).
У травні 1514-го турецька армія вторглася до володінь Ісмаїла. Кизилбаші уникали бою, сподіваючись виснажити супротивника відступом вглиб країни, знищуючи на його шляху все, що могло стати у пригоді. Вирішальний бій відбувся 23 серпня 1514 року на рівнині Чалдиран (тур. Çaldiran) і закінчився повним розгромом війська кизилбашів. Шах дивом врятувався втечею. Через два тижні Селім вступив до столиці Сефевідів — Тебризу — проте пробув там всього кілька днів (яничари, боячись голодної зими, зажадали вести їх додому).
Поверталися через Єреван, Карс та Ерзурум, прихопивши шахські казну, гарем і близько тисячі ремісників. До імперії було приєднано майже весь Курдистан та частину Вірменії. Незабаром більшу частину Курдистану Ісмаїл повернув собі назад, але наступного року деякі курдські вожді добровільно перейшли під протекцію султана.
Мамлюцький султан Кансух аль-Гурі намагався перешкоджати підкоренню турками Курдистану. Селім довго підтримував у ньому надію на мирне вирішення конфлікту, поки не підготувався до удару.
Війна почалася восени 1516 року, коли султан Селім без бою захопив Сирію; 9 жовтня він вступив до Дамаска, а в листопаді завершив завоювання Палестини.
У січні 1517 року Селім I вступив до Єгипту та взяв в облогу Каїр, змусивши султана Туман-бея II тікати. Після цього мамелюцький султан безуспішно пробував повернути престол. Після захоплення Каїру Селім I наказав стратити 800 мамелюцьких беїв.
Завоювання Єгипту мало велике значення для Османської імперії. У її руках опинилися Хіджаз, священні міста ісламу — Мекка та Медина, — а також Ємен.
Халіф Ісламу
Захопивши Мамелюцький султанат, якому належали також два священні міста ісламу — Мекка та Медина, — султан Селім проголосив себе халіфом.
Останні роки
Внаслідок завоювань протягом чотирьох років (1513—1517 рр.) султан Селім збільшив територію Османської держави вдвічі.
У 1518 переможний султан уклав мир із Угорщиною. У 1519 році васалом Османської імперії визнав себе емір Алжиру Хайраддін Барбаросса. На Близькому Сході більше ніхто не насмілювався кинути Селімові виклик (якщо не рахувати релігійних заколотів в Сирії і протягом 1518—1519 років, з якими війська султана легко впоралися).
Селім помер у віці 54 років від чуми у м. Чорлу, готуючи експедиції на острів Родос і до Індії. Здійснити більшість своїх планів він так і не встиг. Справу батька продовжив син — Сулейман I Пишний. Батько добре підготував його до управління імперією та армією.
Цитати
Панувати — це суворо карати. |
Див. також
Джерела та література
- Галенко О. І. Селім I Явуз (Грізний) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 508. — .
- Османська Імперія(укр.)
Посилання
- Селім I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Прізвисько тур. Yavuz може перекладатися і як «грізний», і як «жорстокий».
- Hitti, Philip Khûri (31 грудня 2002). History of Syria, Including Lebanon and Palestine. Piscataway, NJ, USA: Gorgias Press. ISBN .
- Хронологічна таблиця [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.](укр.)
- Роман Іваничук. Мальви(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selim I Yavuz Griznij tur سليم الأول Yavuz Sultan Selim 10 zhovtnya 1470 22 veresnya 1520 sultan Osmanskoyi imperiyi z 25 kvitnya 1512 yakij protyagom svogo pravlinnya vdvichi zbilshiv yiyi teritoriyu Sin Bayazida II batko j poperednik Sulejmana Pishnogo Selim I Griznijtur سليم الأول Yavuz Sultan Selim Selim I GriznijSelim I Griznij9 j Osmanskij sultanPochatok pravlinnya 25 kvitnya 1512Kinec pravlinnya 22 veresnya 1520Inshi tituli halif IslamuPoperednik Bayazid IINastupnik Sulejman I PishnijData narodzhennya 10 zhovtnya 1470Misce narodzhennya AmasyaData smerti 22 veresnya 1520 49 rokiv Misce smerti ChorluPohovannya Mechet Selima GriznogoDruzhina Hafsa SultanDiti Sulejman I Pishnij Mahmud Murad Uvejs Abdulla Hatidzhe Sultan Shah i Huban Sultan Fatma Sultan Bejhan Sultan Hafiza SultanDinastiya OsmaniBatko Bayazid IIMati Gyulbahar hatun Tugra Selima I Zdijsniv grandiozni zavoyuvannya Majzhe ne viv voyen proti hristiyan Pershim iz osmanskih sultaniv 1517 roku prijnyav titul halifa Islamu zdobuvshi liderstvo v jogo sunitskij gilci vnaslidok zavoyuvan na Blizkomu Shodi BiografiyaNarodivsya 10 zhovtnya 1470 roku v Amasiyi Koli batko sultan Bayazid II u pitannyah prestolonasliduvannya stav nadavati yavnu perevagu jogo bratovi Ahmedu Selim pochav perejmatisya vlasnim majbutnim Balkanskij namisnik zbuntuvavsya i na choli nevelikogo vijska vidvazhno rushiv na Stambul Skorish za vse vin spodivavsya na pidtrimku zakolotnikiv u stolici odnak rozrahunok ne vipravdavsya U boyu batko sho stoyav na choli velicheznoyi armiyi legko zdolav sina i tomu dovelosya shovatisya u Krimu de jogo pidtrimuvav han Prote inshi sini Bayazida II takozh vvazhali sho batko zasidivsya na troni Tomu rozv yazali krivavu mizhusobicyu I todi vpershe u rodinni spravi vtrutilisya yanichari Voni zazhadali sultanom Selima Pokinutij gvardijcyami a tomu bezsilij 25 kvitnya 1512 roku Bayazid II dobrovilno zriksya prestolu na jogo korist Povernennya vtikacha nagaduvalo triumf Novij sultan vidrazu nakazav stratiti vsih rodichiv po cholovichij liniyi yaki mogli b pretenduvati na prestol a cherez rik otruyiti batka Same za ce Selim otrimav svoye prizvisko PravlinnyaZavoyuvannya Protistoyannya iz Sefevidami Selim I Zobrazhennya na gravyuri Pozicionuyuchi sebe liderom sunitiv konkuruvav iz mogutnim shiyitskim shahom Ismayilom Sefevidom volodarem Iranu Iraku Afganistanu ta Serednoyi Aziyi U 1513 roci Selim vlashtuvav u zhorstoku rizaninu yeretikiv shiyitiv znishivshi 40 45 tisyach osib u vici vid 7 do 70 rokiv imovirno shob ochistiti vid p yatoyi koloni prikordonni oblasti doti 4 5 naselennya Maloyi Aziyi buli shiyitami i spivchuvali Sefevidam U travni 1514 go turecka armiya vtorglasya do volodin Ismayila Kizilbashi unikali boyu spodivayuchis visnazhiti suprotivnika vidstupom vglib krayini znishuyuchi na jogo shlyahu vse sho moglo stati u prigodi Virishalnij bij vidbuvsya 23 serpnya 1514 roku na rivnini Chaldiran tur Caldiran i zakinchivsya povnim rozgromom vijska kizilbashiv Shah divom vryatuvavsya vtecheyu Cherez dva tizhni Selim vstupiv do stolici Sefevidiv Tebrizu prote probuv tam vsogo kilka dniv yanichari boyachis golodnoyi zimi zazhadali vesti yih dodomu Povertalisya cherez Yerevan Kars ta Erzurum prihopivshi shahski kaznu garem i blizko tisyachi remisnikiv Do imperiyi bulo priyednano majzhe ves Kurdistan ta chastinu Virmeniyi Nezabarom bilshu chastinu Kurdistanu Ismayil povernuv sobi nazad ale nastupnogo roku deyaki kurdski vozhdi dobrovilno perejshli pid protekciyu sultana Rozgrom mamlyukiv Zavoyuvannya Yegiptu Dokladnishe Osmansko mamlyucka vijna 1516 1517 Mamlyuckij sultan Kansuh al Guri namagavsya pereshkodzhati pidkorennyu turkami Kurdistanu Selim dovgo pidtrimuvav u nomu nadiyu na mirne virishennya konfliktu poki ne pidgotuvavsya do udaru Vijna pochalasya voseni 1516 roku koli sultan Selim bez boyu zahopiv Siriyu 9 zhovtnya vin vstupiv do Damaska a v listopadi zavershiv zavoyuvannya Palestini U sichni 1517 roku Selim I vstupiv do Yegiptu ta vzyav v oblogu Kayir zmusivshi sultana Tuman beya II tikati Pislya cogo mamelyuckij sultan bezuspishno probuvav povernuti prestol Pislya zahoplennya Kayiru Selim I nakazav stratiti 800 mamelyuckih beyiv Zavoyuvannya Yegiptu malo velike znachennya dlya Osmanskoyi imperiyi U yiyi rukah opinilisya Hidzhaz svyashenni mista islamu Mekka ta Medina a takozh Yemen Halif Islamu Zahopivshi Mamelyuckij sultanat yakomu nalezhali takozh dva svyashenni mista islamu Mekka ta Medina sultan Selim progolosiv sebe halifom Ostanni roki Vnaslidok zavoyuvan protyagom chotiroh rokiv 1513 1517 rr sultan Selim zbilshiv teritoriyu Osmanskoyi derzhavi vdvichi U 1518 peremozhnij sultan uklav mir iz Ugorshinoyu U 1519 roci vasalom Osmanskoyi imperiyi viznav sebe emir Alzhiru Hajraddin Barbarossa Na Blizkomu Shodi bilshe nihto ne nasmilyuvavsya kinuti Selimovi viklik yaksho ne rahuvati religijnih zakolotiv v Siriyi i protyagom 1518 1519 rokiv z yakimi vijska sultana legko vporalisya Selim pomer u vici 54 rokiv vid chumi u m Chorlu gotuyuchi ekspediciyi na ostriv Rodos i do Indiyi Zdijsniti bilshist svoyih planiv vin tak i ne vstig Spravu batka prodovzhiv sin Sulejman I Pishnij Batko dobre pidgotuvav jogo do upravlinnya imperiyeyu ta armiyeyu Osmanska imperiya v 1520 rociCitatiPanuvati ce suvoro karati Div takozhMechet Sultana SelimaDzherela ta literaturaGalenko O I Selim I Yavuz Griznij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 508 ISBN 978 966 00 1290 5 Osmanska Imperiya ukr PosilannyaSelim I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiPrizvisko tur Yavuz mozhe perekladatisya i yak griznij i yak zhorstokij Hitti Philip Khuri 31 grudnya 2002 History of Syria Including Lebanon and Palestine Piscataway NJ USA Gorgias Press ISBN 978 1 4632 0986 5 Hronologichna tablicya 2 chervnya 2010 u Wayback Machine ukr Roman Ivanichuk Malvi ukr Selim IOsmanska dinastiyaNarodivsya 10 zhovtnya 1470 Pomer 22 veresnya 1520 prozhiv 50 roki Korolivski tituli Poperednik Bayazid II Sultani Osmanskoyi imperiyi 25 kvitnya 1512 22 veresnya 1520 Nastupnik Sulejman I Religijni posadi Poperednik yak kayirskij halif Halifi Osmanskoyi imperiyi 1517 22 veresnya 1520 Nastupnik Sulejman I