Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кизилбаші кізільбаші від тюркськ червоноголові азерб Qızılbaş перс قزلباش Qizilbāsh тур Kızılbaş історична спільнота під

Кизилбаші

Кизилбаші

Кизилбаші (кізільбаші, від тюркськ. «червоноголові», азерб. Qızılbaş, перс. قزلباش‎ Qizilbāsh, тур. Kızılbaş) — історична спільнота, під якою розуміють:

image
Кіннотник кизилбаш (XV–XVI століття)
1. об'єднання тюркських кочових племен (шамлу, румлу, устаджлу, текелі, афшар, каджар, зулькадар тощо), які розмовляли азербайджанською.
2. Піддані Сефевідської держави, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Кіннота Сефевідів. У турків термін уживався лише стосовно персів).
3. етнічна група в Афганістані.
4. у Туреччині прибічники секти , до яких належать племена юрюків, частина і, частково курди (племена беллікан, мілан, балашагхі, курешлі, кочкірі).

Історія

Між XI і XV ст. племена огузів розселилися на широкому просторі Малої Азії, Сирії, Азербайджану та Ірану; частина їх входила в племінні об'єднання Кара Коюнлу і Ак Коюнлу. Вони підпали під вплив суфійського ордену «Сефевійя», чиї шейхи мали резиденцію в Ардебілі, але не мали світської влади, оскільки володарями Ардебіля були еміри з тюркського племені джагірлу.

Шиїтська пропаганда сефевідських шейхів знайшла найбільше прихильників у Малій Азії. Там, в результаті політики османських султанів, які починаючи з Баязида I дедалі більше спиралися на турецьких осілих феодалів Румелії, яких було відсунуто на задній план кочові феодали Малої Азії були незадоволені такою політикою. Уже з XIII століття шиїзм поширювався в Малій Азії. А пізніше, на рубежі XV і XVI ст. за відомостями венеційських посланників (1514 рік), 4/5 жителів Малої Азії були шиїтами. Малоазіатські кочові тюркські племена стали опорою і головною силою ордену «Сефевійя».

Спочатку в союзі було сім огузських племен, які визнали себе мюридами сефевідського шейха: шамлу, румлу, устаджлу, текелі, афшар, каджар, зулькадар; але в XV столітті згадуються також і інші тюркські племена, що приєдналися до Сефевідів: баяті, караманлі, байбуртлу та інші. Вплив войовничих тюркських племен змінив характер ордену. Ж. Обен наводить текст, де говориться, що в братстві кизилбашів «не було ні свого, ані мого, а їли вони все, що мали, спільно».

З представників тюркських племен формуються загони добровольців-газіїв, які в другій половині XV століття здійснюють набіги під гаслом священної війни на Грузію, Трапезунд і Дагестан. Шейх Гейдар надав їм міцну організацію і зобов'язав носити замість колишньої високої папахи шапку з 12 пурпуровими смужками на честь 12 шиїтських імамів. Відтоді ці племена почали називати кизилбашами (азербайджанською «червоноголові»). Так орден Сефевійя в XV столітті перетворився в військове братство тюркських кочівників, свого роду духовно-лицарський орден.

image
Імперія Сефевидів, або держава Кизилбашів
image
Аббас I Великий

Кизилбаші голили бороди, відпускали довгі азербайджанські вуса, а на голеній голові залишали чуб. За словами агента Московської компанії Лайонела Племтрі, який побував в Сефевідської імперії в 1568-1574 роках, довжина чуба могла досягати 2 футів (~ 61 см), а її власники вірили в те що за допомогою нього вони легше перенесуться на небо, коли помруть.

У 1501 році 7 тисяч кизилбашів розгромили 30-тисячне військо султана Альвенда Ак-Коюнлу, і після коронації в Тебрізі юний шейх Ісмаїл став першим шахиншахом династії Сефевідів. Він дав племені назву «шахсевени» («люблячі шаха»), тоді як групи кизилбашів у Східному Ірані зберегли колишнє ім'я. У 1503 році в битві при Хамадані 12 тис. кизилбашів змусили до втечі 70 тис. воїнів султана Східного Ірану Мурада Ак-Коюнлу, внаслідок чого влада Сефевідів поширилася на великій території від Євфрату до Амудар'ї. У 1508-1513 роках у Східній Анатолії, яка перебувала під владою Османської імперії, вибухнуло велике повстання кизилбашів, які намагалися приєднається до Сефевідів. Османи придушели повстання зі складнощами.

Кизилбашська еліта панувала в Ірані аж до кінця XVI століття, тобто до реформ шаха Аббаса I. З кизилбашських племен складалося ядро ​​феодального ополчення; їхні еміри розділили між собою більшу частину земельного фонду; з них призначалися головні придворні сановники, намісники областей і начальники; при дворі та війську панувала азербайджанська тюркська мова. Центральної областю держави довго був Азербайджан.

Щоб урівноважити вплив кизилбашів, які підтримували, залежно від своїх інтересів, того чи іншого члена династії, Сефевіди з роками дедалі більше спирались на гулямів, так як вони відзначались особистою відданістю шаху, оскільки на відміну від кизилбашів їхня кар'єра цілковито залежала від милості чинного монарха. Аббас I наказав формувати особисту охорону шаха винятково з гулямів.

Афганістан

За даними 1996 року кизилбаші становили 1,0% населення Афганістану. Відповідно до кизилбаші є однією з етнічних груп, що складають афганський народ. В інших джерелах вказані як азербайджанці. Є нащадками кизилбашів, яких розселили на східному кордоні для охорони кордонів.

Примітки

  1. . ВРЕ. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 18 лютого 2014.
  2. Пігулевська, Якубовський, Петрушевський, Строєва, Беленіцький. Історія Ірану від найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Л. : Видавництво Ленінградського університету, 1958. — С. 252.
  3. Н.Г. Волкова. Про назви азербайджанців на Кавказі // Ономастика Сходу. — М. : Наука, 1980. — С. 209.
  4. Шпажников Г. Релігії країн Західної Азії: довідник. — М. : Наука, 1976. — С. 274-275.
  5. Babinger F. Marino Sanutos Tagebuher als Quelle zur Geschichte der Safawijja. — С. 34-35.
  6. Aubin J. Etudes Safavides, I. — С. 46.
  7. И.П. Петрушевский. Ислам в Иране в VII-XV веках. — Издательство С.-Петербургского университета, 2007. — С. 387. — 428 с. — .
  8. . www.vostlit.info. Архів оригіналу за 17 Вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2017.
  9. Сергей Нефедов. Война и общество. Факторный анализ исторического процесса. История Востока : [ 10 Серпня 2018]. — Litres, 2017-09-05. — 1453 с. — .
  10. И.П. Петрушевский. Ислам в Иране в VII-XV веках. — Издательство С.-Петербургского университета, 2007. — С. 393. — 428 с. — .
  11. Roger Savory. Iran Under the Safavids. Cambridge University Press, 2007. Стор. 78-80.
  12. . Library of Congress Country Studies. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
  13. Конституції держав Азії: у 3 т. — Інститут законодавства та порівняльного правознавства при Уряді РФ: Норма, 2010. — Т. 2: Середня Азія та Індостан. — С. 17. — , 978-5-91768-126-9.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кизилбаші

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kizilbashi kizilbashi vid tyurksk chervonogolovi azerb Qizilbas pers قزلباش Qizilbash tur Kizilbas istorichna spilnota pid yakoyu rozumiyut Kinnotnik kizilbash XV XVI stolittya 1 ob yednannya tyurkskih kochovih plemen shamlu rumlu ustadzhlu tekeli afshar kadzhar zulkadar tosho yaki rozmovlyali azerbajdzhanskoyu 2 Piddani Sefevidskoyi derzhavi nezalezhno vid yihnoyi etnichnoyi prinalezhnosti Kinnota Sefevidiv U turkiv termin uzhivavsya lishe stosovno persiv 3 etnichna grupa v Afganistani 4 u Turechchini pribichniki sekti do yakih nalezhat plemena yuryukiv chastina i chastkovo kurdi plemena bellikan milan balashaghi kureshli kochkiri IstoriyaMizh XI i XV st plemena oguziv rozselilisya na shirokomu prostori Maloyi Aziyi Siriyi Azerbajdzhanu ta Iranu chastina yih vhodila v pleminni ob yednannya Kara Koyunlu i Ak Koyunlu Voni pidpali pid vpliv sufijskogo ordenu Sefevijya chiyi shejhi mali rezidenciyu v Ardebili ale ne mali svitskoyi vladi oskilki volodaryami Ardebilya buli emiri z tyurkskogo plemeni dzhagirlu Shiyitska propaganda sefevidskih shejhiv znajshla najbilshe prihilnikiv u Malij Aziyi Tam v rezultati politiki osmanskih sultaniv yaki pochinayuchi z Bayazida I dedali bilshe spiralisya na tureckih osilih feodaliv Rumeliyi yakih bulo vidsunuto na zadnij plan kochovi feodali Maloyi Aziyi buli nezadovoleni takoyu politikoyu Uzhe z XIII stolittya shiyizm poshiryuvavsya v Malij Aziyi A piznishe na rubezhi XV i XVI st za vidomostyami venecijskih poslannikiv 1514 rik 4 5 zhiteliv Maloyi Aziyi buli shiyitami Maloaziatski kochovi tyurkski plemena stali oporoyu i golovnoyu siloyu ordenu Sefevijya Spochatku v soyuzi bulo sim oguzskih plemen yaki viznali sebe myuridami sefevidskogo shejha shamlu rumlu ustadzhlu tekeli afshar kadzhar zulkadar ale v XV stolitti zgaduyutsya takozh i inshi tyurkski plemena sho priyednalisya do Sefevidiv bayati karamanli bajburtlu ta inshi Vpliv vojovnichih tyurkskih plemen zminiv harakter ordenu Zh Oben navodit tekst de govoritsya sho v bratstvi kizilbashiv ne bulo ni svogo ani mogo a yili voni vse sho mali spilno Z predstavnikiv tyurkskih plemen formuyutsya zagoni dobrovolciv gaziyiv yaki v drugij polovini XV stolittya zdijsnyuyut nabigi pid gaslom svyashennoyi vijni na Gruziyu Trapezund i Dagestan Shejh Gejdar nadav yim micnu organizaciyu i zobov yazav nositi zamist kolishnoyi visokoyi papahi shapku z 12 purpurovimi smuzhkami na chest 12 shiyitskih imamiv Vidtodi ci plemena pochali nazivati kizilbashami azerbajdzhanskoyu chervonogolovi Tak orden Sefevijya v XV stolitti peretvorivsya v vijskove bratstvo tyurkskih kochivnikiv svogo rodu duhovno licarskij orden Imperiya Sefevidiv abo derzhava Kizilbashiv Abbas I Velikij Kizilbashi golili borodi vidpuskali dovgi azerbajdzhanski vusa a na golenij golovi zalishali chub Za slovami agenta Moskovskoyi kompaniyi Lajonela Plemtri yakij pobuvav v Sefevidskoyi imperiyi v 1568 1574 rokah dovzhina chuba mogla dosyagati 2 futiv 61 sm a yiyi vlasniki virili v te sho za dopomogoyu nogo voni legshe perenesutsya na nebo koli pomrut U 1501 roci 7 tisyach kizilbashiv rozgromili 30 tisyachne vijsko sultana Alvenda Ak Koyunlu i pislya koronaciyi v Tebrizi yunij shejh Ismayil stav pershim shahinshahom dinastiyi Sefevidiv Vin dav plemeni nazvu shahseveni lyublyachi shaha todi yak grupi kizilbashiv u Shidnomu Irani zberegli kolishnye im ya U 1503 roci v bitvi pri Hamadani 12 tis kizilbashiv zmusili do vtechi 70 tis voyiniv sultana Shidnogo Iranu Murada Ak Koyunlu vnaslidok chogo vlada Sefevidiv poshirilasya na velikij teritoriyi vid Yevfratu do Amudar yi U 1508 1513 rokah u Shidnij Anatoliyi yaka perebuvala pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi vibuhnulo velike povstannya kizilbashiv yaki namagalisya priyednayetsya do Sefevidiv Osmani pridusheli povstannya zi skladnoshami Kizilbashska elita panuvala v Irani azh do kincya XVI stolittya tobto do reform shaha Abbasa I Z kizilbashskih plemen skladalosya yadro feodalnogo opolchennya yihni emiri rozdilili mizh soboyu bilshu chastinu zemelnogo fondu z nih priznachalisya golovni pridvorni sanovniki namisniki oblastej i nachalniki pri dvori ta vijsku panuvala azerbajdzhanska tyurkska mova Centralnoyi oblastyu derzhavi dovgo buv Azerbajdzhan Shob urivnovazhiti vpliv kizilbashiv yaki pidtrimuvali zalezhno vid svoyih interesiv togo chi inshogo chlena dinastiyi Sefevidi z rokami dedali bilshe spiralis na gulyamiv tak yak voni vidznachalis osobistoyu viddanistyu shahu oskilki na vidminu vid kizilbashiv yihnya kar yera cilkovito zalezhala vid milosti chinnogo monarha Abbas I nakazav formuvati osobistu ohoronu shaha vinyatkovo z gulyamiv AfganistanZa danimi 1996 roku kizilbashi stanovili 1 0 naselennya Afganistanu Vidpovidno do kizilbashi ye odniyeyu z etnichnih grup sho skladayut afganskij narod V inshih dzherelah vkazani yak azerbajdzhanci Ye nashadkami kizilbashiv yakih rozselili na shidnomu kordoni dlya ohoroni kordoniv Primitki VRE Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 18 lyutogo 2014 Pigulevska Yakubovskij Petrushevskij Stroyeva Belenickij Istoriya Iranu vid najdavnishih chasiv do kincya XVIII stolittya L Vidavnictvo Leningradskogo universitetu 1958 S 252 N G Volkova Pro nazvi azerbajdzhanciv na Kavkazi Onomastika Shodu M Nauka 1980 S 209 Shpazhnikov G Religiyi krayin Zahidnoyi Aziyi dovidnik M Nauka 1976 S 274 275 Babinger F Marino Sanutos Tagebuher als Quelle zur Geschichte der Safawijja S 34 35 Aubin J Etudes Safavides I S 46 I P Petrushevskij Islam v Irane v VII XV vekah Izdatelstvo S Peterburgskogo universiteta 2007 S 387 428 s ISBN 978 5 288 04260 7 www vostlit info Arhiv originalu za 17 Veresnya 2018 Procitovano 21 zhovtnya 2017 Sergej Nefedov Vojna i obshestvo Faktornyj analiz istoricheskogo processa Istoriya Vostoka 10 Serpnya 2018 Litres 2017 09 05 1453 s ISBN 9785457065277 I P Petrushevskij Islam v Irane v VII XV vekah Izdatelstvo S Peterburgskogo universiteta 2007 S 393 428 s ISBN 978 5 288 04260 7 Roger Savory Iran Under the Safavids Cambridge University Press 2007 Stor 78 80 Library of Congress Country Studies Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Konstituciyi derzhav Aziyi u 3 t Institut zakonodavstva ta porivnyalnogo pravoznavstva pri Uryadi RF Norma 2010 T 2 Serednya Aziya ta Indostan S 17 ISBN 978 5 91768 124 5 978 5 91768 126 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kizilbashi

Дата публікації:
Топ