Юрюки (Йорюкі, йорукі; (тур. Yörük(ler) [йорюклер], також Yürük(ler) [юрюклер], букв. «Сильний, войовничий») — турки, що ведуть кочовий спосіб життя, пов'язаний з відгінним скотарством (переважно вівчарством) на противагу осілішим тюркомовним групам.
Юрюки | |
---|---|
Кількість | невідомо |
Ареал | Туреччина |
Близькі до: | турки, туркмени, азербайджанці, гагаузи |
Мова | турецька |
Релігія | Іслам |
У вужчому історичному контексті під юрюками розуміють групи кочових тюркських племен огузької групи, які виділилися з лише сформованого туркменського етносу та рушили за Захід — в Персію, а потім в Візантію, де навали турків-сельджуків, а потім і турків-османів привели до зникнення грецької державності. Кочові юрюки, остаточно прийнявши іслам в Персії, були основою могутності Конійського, а потім і османських султанів. Ведучи кочовий спосіб життя, юрюки ставали дервішами — проповідниками ісламу, часто поєднуючи цю функцію з роллю газі — воїнів священної війни, газавату, проти невірних.
За однією з версій, слово юрюки походить від турецького дієслова «yürümek» [юрюмек] (йти, просуватися). Потрапивши на Балкани в середині XIV століття разом з османськими військовими формуваннями, тюркомовні юрюки масами селилися вздовж основних транспортних шляхів (Фракія, Добруджа). Багато продовжували зберігати кочовий або напівкочовий спосіб життя, особливо юрюки Пінду, що кочували в районі сучасного Козані, Греція.
Через те, що спосіб життя юрюків був у багато чому схожа з образом життя таких романських народів, як арумуни та мегленорумуни, ці групи зближуються. Частина мегленорумун приймає іслам, через що в 1923 згодом депортується до Туреччини разом з юрюками.
У сучасній Туреччині, особливо в її слаборозвиненій в промисловому та соціальному відношенні східній та південно-східній частинах (гори Тавр, внутрішня Анатолія, Вірменське нагір'я), зберігаються групи юрюків, що ведуть традиційний напівкочовий спосіб життя.
Див. також
- Туркмени
- Кашкайці
- Каракачани — кочові племена сучасної Греції
- Зейбеки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: юрюків
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuryuki Joryuki joruki tur Yoruk ler joryukler takozh Yuruk ler yuryukler bukv Silnij vojovnichij turki sho vedut kochovij sposib zhittya pov yazanij z vidginnim skotarstvom perevazhno vivcharstvom na protivagu osilishim tyurkomovnim grupam YuryukiKilkistnevidomoAreal TurechchinaBlizki do turki turkmeni azerbajdzhanci gagauziMovatureckaReligiyaIslamTeritoriyi naseleni yuryukami v AnatoliyiChaban Tavrski gori 2002 U vuzhchomu istorichnomu konteksti pid yuryukami rozumiyut grupi kochovih tyurkskih plemen oguzkoyi grupi yaki vidililisya z lishe sformovanogo turkmenskogo etnosu ta rushili za Zahid v Persiyu a potim v Vizantiyu de navali turkiv seldzhukiv a potim i turkiv osmaniv priveli do zniknennya greckoyi derzhavnosti Kochovi yuryuki ostatochno prijnyavshi islam v Persiyi buli osnovoyu mogutnosti Konijskogo a potim i osmanskih sultaniv Veduchi kochovij sposib zhittya yuryuki stavali dervishami propovidnikami islamu chasto poyednuyuchi cyu funkciyu z rollyu gazi voyiniv svyashennoyi vijni gazavatu proti nevirnih Za odniyeyu z versij slovo yuryuki pohodit vid tureckogo diyeslova yurumek yuryumek jti prosuvatisya Potrapivshi na Balkani v seredini XIV stolittya razom z osmanskimi vijskovimi formuvannyami tyurkomovni yuryuki masami selilisya vzdovzh osnovnih transportnih shlyahiv Frakiya Dobrudzha Bagato prodovzhuvali zberigati kochovij abo napivkochovij sposib zhittya osoblivo yuryuki Pindu sho kochuvali v rajoni suchasnogo Kozani Greciya Cherez te sho sposib zhittya yuryukiv buv u bagato chomu shozha z obrazom zhittya takih romanskih narodiv yak arumuni ta meglenorumuni ci grupi zblizhuyutsya Chastina meglenorumun prijmaye islam cherez sho v 1923 zgodom deportuyetsya do Turechchini razom z yuryukami U suchasnij Turechchini osoblivo v yiyi slaborozvinenij v promislovomu ta socialnomu vidnoshenni shidnij ta pivdenno shidnij chastinah gori Tavr vnutrishnya Anatoliya Virmenske nagir ya zberigayutsya grupi yuryukiv sho vedut tradicijnij napivkochovij sposib zhittya Div takozhTurkmeni Kashkajci Karakachani kochovi plemena suchasnoyi Greciyi ZejbekiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu yuryukiv