Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баязи́д I Блискави́чний (Їлдири́м) (осман. بايزيد اول, трансліт. Bâyezid-i evvel, тур. Birinci Bayezid, Yıldırım Bayezid; (1360-1403) — султан Османської імперії та військовик, який захопив значні території на Балканському півострові та в Анатолії.
| Баязид I Блискавичний осман. بايزيد اول, трансліт. Bâyezid-i evvel | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1389—1402 | |||
| Попередник: | Мурад I | ||
| Спадкоємець: | Мехмед I | ||
| Народження: | 1357 Бурса або Едірне, Османська імперія | ||
| Смерть: | 8 березня 1403 Акшехир, Мала Азія | ||
| Поховання: | Бурса | ||
| Країна: |  Османська імперія | ||
| Релігія: | іслам | ||
| Рід: | Османи | ||
| Батько: | Мурад I | ||
| Мати: | Гюльчічек Хатун | ||
| Шлюб: | Олівера Лазаревіч, Девлет Шах Хатун, Девлет Хатун, d і d | ||
| Діти: | Сулейман Челебі, Іса Челебі, Мехмед I, d, Муса Челебі, Ертогрул[d] і d | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Біографія
Молодість
Був сином султана Мурада I (1359-1389). Народився в Едірне, тодішній столиці Османської імперії, потім навчався у Бурсі. Після цього Мурад I призначив його пашею провінції Кутайя.
Відомим став завдяки участі у битві на Косовому полі (28 червня 1389). Після загибелі батька він очолив османські війська та вщент знищив об'єднані сили Сербії та Боснії. Водночас стратив можливого суперника за владу — брата Якуба.
Правління
Після того, як став султаном, він одружився з Деспіні, доньці Лазара Сербського, і цим набув формальне право втручатися у розв'язання династичних питань у Сербії, коли Стефан, син Лазара, помер без спадкоємців у 1390.
Також його зусилля були спрямовані на зміцнення влади у Малій Азії. Так, одружився з Хафсі-хатун, доньці Іса-бея, володаря бейлика Айдин. До того ж надалі одружувався з сестрами й доньками володарів бейликів Герміян, Сарухан, Дулкадир. Завдяки цьому за невеликий час він підкорив усю західну частину Малої Азії, а інші османські бейлики визнали васальну залежність від Османської імперії.
У 1393 році узяв Тирново (він задушив болгарського царя Івана Шишмана, син якого врятувався від загибелі прийняттям ісламу), завоював усю Болгарію, підкорив Македонію та Фессалію та проник до Північної Греції. Проте захопити Волощину йому не вдалося — 10 жовтня 1394 володар Волощини Мірча I Старий завдав поразки османській армії у битві при Ровіні.
У 1394 розпочав війну проти Візантійської імперії, спробував захопити Константинополь, але невдало.
Зважаючи на посилення Османської імперії та загрозу для країн Європи, було організовано хрестовий похід проти Баязида I. У військовому поході взяли участь сили Угорщини, Богемії, князів Священної Римської імперії, Бургундії, Франції.
25 вересня 1396 поблизу Нікополя у Болгарії відбулася вирішальна битва між об'єднаними силами європейських володарів та військом Баязида I. Скориставшися неузгодженими діями членів коаліції, Баязид завдав їм нищівної поразки, багато з очільників хрестоносців потрапили у полон до османів. За швидкість дій та захоплення значних територій Баязида стали називати Блискавичним.
У 1397 підкорив Середню Грецію, зокрема герцогство Афінське.
Останні роки
У 1400 розпочав нову війну проти Візантійської імперії. Майже рік він тримав в облозі Константинополь, проте без сильного флоту не зміг його захопити. Водночас проти нього виступив ще один сильний володар Азії — Тимур. Їхні інтереси стикнулися в міру просування обох володарів — Баязида на схід, а Тамерлана — на захід. З армією у 140 000 вояків Тимур вдерся у східну частину Малої Азії у 1401. Назустріч йому з Балканського півострова з військовою потугою у 85 000 вояків висунувся Баязид.
Вирішальна Ангорська битва відбулася 20 липня 1402 при Анкарі. Скориставшися помилками Баязида (він вступив у бій, не давши відпочити своїм військам), зрадою володарів бейликів, які стояли у перших шеренгах османського війська, Тамерлан повністю знищив війська ворога. Баязид I та його син Сулейман потрапили у полон, уся Мала Азія була втрачена. Тривалий час Тимур возив з собою Баязида, демонструючи йому руйнування Османської імперії. Врешті-решт у місті Акшехірі 8 березня 1403 Баязид помирає. Навколо його смерті досі багато суперечок та загадок. Одні вважають, що він помер через психічне виснаження, викликане перебуванням у полоні, інші — що він помер від прогресуючого ревматизму, бронхіту та малярії, треті ж припускають, що Баязид отруївся.
Через поразку в Ангорській битві над державою Османів нависла загроза розпаду. Почалася громадянська війна, що тривала 11 років. Три сини Баязида — Емір Сулейман, Муса Челебі та Мехмед Челебі — боролися один з одним за трон. Переможцем виявився Мехмед Челебі — він знову об'єднав Османську імперію, і в 1413 період міжцарства завершився.
Джерела
- Goodwin, Jason (1998) Lords of the Horizons. London: Chatto & Windus
- Harris, Jonathan (2010) The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press
- Imber, Colin (2002) The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan
Посилання
- Баязид I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баязід I Блискавичний |
Примітки
- "Великие династии мира. Османы." АиФ / Wehikul Crazu. 2012. Стр. 24-27
| Попередник: |  Султан Османської імперії 1389 — 1402 | Наступник: |
| Мурад I | Мехмед I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bayazi d I Bliskavi chnij Yildiri m osman بايزيد اول translit Bayezid i evvel tur Birinci Bayezid Yildirim Bayezid 1360 1403 sultan Osmanskoyi imperiyi ta vijskovik yakij zahopiv znachni teritoriyi na Balkanskomu pivostrovi ta v Anatoliyi Bayazid I Bliskavichnij osman بايزيد اول translit Bayezid i evvelBayazid I Bliskavichnij Prapor Osmanskij sultan 1389 1402 Poperednik Murad I Spadkoyemec Mehmed I Narodzhennya 1357 Bursa abo Edirne Osmanska imperiyaSmert 8 bereznya 1403 1403 03 08 Akshehir Mala AziyaPohovannya BursaKrayina Osmanska imperiyaReligiya islamRid OsmaniBatko Murad IMati Gyulchichek HatunShlyub Olivera Lazarevich Devlet Shah Hatun Devlet Hatun d i dDiti Sulejman Chelebi Isa Chelebi Mehmed I d Musa Chelebi Ertogrul d i d Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi U poloni TimuraBiografiyaMolodist Buv sinom sultana Murada I 1359 1389 Narodivsya v Edirne todishnij stolici Osmanskoyi imperiyi potim navchavsya u Bursi Pislya cogo Murad I priznachiv jogo pasheyu provinciyi Kutajya Vidomim stav zavdyaki uchasti u bitvi na Kosovomu poli 28 chervnya 1389 Pislya zagibeli batka vin ocholiv osmanski vijska ta vshent znishiv ob yednani sili Serbiyi ta Bosniyi Vodnochas strativ mozhlivogo supernika za vladu brata Yakuba Pravlinnya Pislya togo yak stav sultanom vin odruzhivsya z Despini donci Lazara Serbskogo i cim nabuv formalne pravo vtruchatisya u rozv yazannya dinastichnih pitan u Serbiyi koli Stefan sin Lazara pomer bez spadkoyemciv u 1390 Takozh jogo zusillya buli spryamovani na zmicnennya vladi u Malij Aziyi Tak odruzhivsya z Hafsi hatun donci Isa beya volodarya bejlika Ajdin Do togo zh nadali odruzhuvavsya z sestrami j donkami volodariv bejlikiv Germiyan Saruhan Dulkadir Zavdyaki comu za nevelikij chas vin pidkoriv usyu zahidnu chastinu Maloyi Aziyi a inshi osmanski bejliki viznali vasalnu zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi U 1393 roci uzyav Tirnovo vin zadushiv bolgarskogo carya Ivana Shishmana sin yakogo vryatuvavsya vid zagibeli prijnyattyam islamu zavoyuvav usyu Bolgariyu pidkoriv Makedoniyu ta Fessaliyu ta pronik do Pivnichnoyi Greciyi Prote zahopiti Voloshinu jomu ne vdalosya 10 zhovtnya 1394 volodar Voloshini Mircha I Starij zavdav porazki osmanskij armiyi u bitvi pri Rovini U 1394 rozpochav vijnu proti Vizantijskoyi imperiyi sprobuvav zahopiti Konstantinopol ale nevdalo Zvazhayuchi na posilennya Osmanskoyi imperiyi ta zagrozu dlya krayin Yevropi bulo organizovano hrestovij pohid proti Bayazida I U vijskovomu pohodi vzyali uchast sili Ugorshini Bogemiyi knyaziv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Burgundiyi Franciyi 25 veresnya 1396 poblizu Nikopolya u Bolgariyi vidbulasya virishalna bitva mizh ob yednanimi silami yevropejskih volodariv ta vijskom Bayazida I Skoristavshisya neuzgodzhenimi diyami chleniv koaliciyi Bayazid zavdav yim nishivnoyi porazki bagato z ochilnikiv hrestonosciv potrapili u polon do osmaniv Za shvidkist dij ta zahoplennya znachnih teritorij Bayazida stali nazivati Bliskavichnim U 1397 pidkoriv Serednyu Greciyu zokrema gercogstvo Afinske Ostanni roki U 1400 rozpochav novu vijnu proti Vizantijskoyi imperiyi Majzhe rik vin trimav v oblozi Konstantinopol prote bez silnogo flotu ne zmig jogo zahopiti Vodnochas proti nogo vistupiv she odin silnij volodar Aziyi Timur Yihni interesi stiknulisya v miru prosuvannya oboh volodariv Bayazida na shid a Tamerlana na zahid Z armiyeyu u 140 000 voyakiv Timur vdersya u shidnu chastinu Maloyi Aziyi u 1401 Nazustrich jomu z Balkanskogo pivostrova z vijskovoyu potugoyu u 85 000 voyakiv visunuvsya Bayazid Virishalna Angorska bitva vidbulasya 20 lipnya 1402 pri Ankari Skoristavshisya pomilkami Bayazida vin vstupiv u bij ne davshi vidpochiti svoyim vijskam zradoyu volodariv bejlikiv yaki stoyali u pershih sherengah osmanskogo vijska Tamerlan povnistyu znishiv vijska voroga Bayazid I ta jogo sin Sulejman potrapili u polon usya Mala Aziya bula vtrachena Trivalij chas Timur voziv z soboyu Bayazida demonstruyuchi jomu rujnuvannya Osmanskoyi imperiyi Vreshti resht u misti Akshehiri 8 bereznya 1403 Bayazid pomiraye Navkolo jogo smerti dosi bagato superechok ta zagadok Odni vvazhayut sho vin pomer cherez psihichne visnazhennya viklikane perebuvannyam u poloni inshi sho vin pomer vid progresuyuchogo revmatizmu bronhitu ta malyariyi treti zh pripuskayut sho Bayazid otruyivsya Cherez porazku v Angorskij bitvi nad derzhavoyu Osmaniv navisla zagroza rozpadu Pochalasya gromadyanska vijna sho trivala 11 rokiv Tri sini Bayazida Emir Sulejman Musa Chelebi ta Mehmed Chelebi borolisya odin z odnim za tron Peremozhcem viyavivsya Mehmed Chelebi vin znovu ob yednav Osmansku imperiyu i v 1413 period mizhcarstva zavershivsya DzherelaGoodwin Jason 1998 Lords of the Horizons London Chatto amp Windus Harris Jonathan 2010 The End of Byzantium New Haven and London Yale University Press ISBN 978 0 300 11786 8 Imber Colin 2002 The Ottoman Empire London Palgrave Macmillan ISBN 0 333 613872PosilannyaBayazid I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bayazid I BliskavichnijPrimitki Velikie dinastii mira Osmany AiF Wehikul Crazu 2012 Str 24 27 Poperednik Sultan Osmanskoyi imperiyi 1389 1402 Nastupnik Murad I Mehmed I