Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аль-Ашраф Кансух аль-Гаурі (араб. الأشرف قانصوه الغوري; 1441 — 24 серпня 1516) — передостанній мамелюкський султан Єгипту з черкеської династії Бурджитів.
| Кансух аль-Гаурі араб. الأشرف قانصوه الغوري | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1501 — 1516 | |||
| Попередник: | Туман-бай I аль-Аділь | ||
| Спадкоємець: | Туман-бай II аль-Ашраф | ||
| Народження: | 1441 Мамлюкський султанат, Єгипет | ||
| Смерть: | 3 вересня 1516[1] d, d, Аазаз, Халеб, Сирія | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бурджити | ||
| | |||
Життєпис
Був рабом султана Кайтбея аль-Ашрафа (1468–1496), потім став еміром-десятником і командувачем мамелюкськими гарнізонами в Тартусі, Алеппо та Малатьї. Згодом отримав чин еміра-тисячника, камергера й головного візира.
1501 року після повалення й убивства султана Туман-бая I мамелюкські еміри обрали 60-річного головного візира Кансуха аль-Гаурі новим султаном Єгипту. Спочатку він відмовився зайняти трон, але під тиском емірів, які обіцяли йому віддано служити, був змушений погодитись.
На початку свого правління швидко придушив опозицію й наповнив султанську казну. Прибічники поваленого султана Туман-бая I були віддалені від двору, заарештовані, страчені чи заслані, а їхнє майно було конфісковане на користь держави.
Кансух аль-Гаурі обклав населення податком у вигляді орендної плати за десять місяців. Під дію податку також потрапили крамниці Каїра, лазні, млини, човнитощо. Він знижував вміст дорогоцінних металів у монетах, що карбувались, результатом чого став суттєвий прибуток, завдяки якому він, окрім платні своїм мамелюкам, набув значної кількості нових прибічників.
1503 року Кансух збудував новий іподром, що став одним з головних центрів мамелюкської громади. Значні кошти він витратив на укріплення фортець в Александрії, Розетті й Алеппо, на покращення доріг для паломництва до Мекки та на зведення будівель мечеті й медресе в Каїрі. Наприкінці 1506 або на початку 1507 року із Сирії до єгипетської столиці за наказом султана доставили плодові дерева, квітучі чагарники та кокосові пальми. Вони були висаджені на площі біля Цитаделі. Кансух аль-Гаурі був дуже захоплений цим проектом і полюбляв прогулюватися новим садом. У 1508 році там влаштували ставок та тераси.
Новий султан продовжив формувати корпус озброєних вогнепальною зброєю солдат, який він рекрутував з найманців та місцевих жителів, передусім з міських ремісників, для чого купував військове спорядження в Європі. Намагався також створити артилерію та регулярно відвідував навчальні стрільбища.
Витрачав значні кошти на створення військового флоту для захисту середземноморського узбережжя Єгипту й Сирії від піратських набігів та для оборони Червоного моря від вторгнення португальців. Португальські кораблі намагались завадити плаванню мусульманських суден за межами Червоного моря, а султан Кансух, якого спонукали венеційські купці, вжив заходів у відповідь. 1505 року він відрядив флот під командуванням Хусайна аль-Курді до Індії, а 1508 об'єднаний флот єгиптян та індійського князівства Гуджарат завдав поразки португальському флоту. Утім 1509 року португальці реваншувались, розбивши ісламські кораблі у місцині Діу, біля Бомбея, після чого рештки єгипетського флоту повернулись на батьківщину.
Загроза з боку Португалії змусила турків-османів і мамелюків тимчасово об'єднати свої сили. 1515 року єгипетський султан організував нову морську експедицію до Червоного моря. У ній взяв участь загін з 2 тисяч турецьких моряків під командуванням Сельмана Реїса, який діяв разом з Хасайном аль-Курді. Союзники дістались Ємену, захопили Забід, та не змогли взяти Аден.
Після вступу на турецький престол Селіма Явуза (1512—1520) стосунки між Османською імперією та мамелюками Єгипту різко загострились. 1514 року Селім I на чолі великої армії виступив у похід проти Сефевідського Ірану та завдав нищівної поразки шаху Ісмаїлу у битві при Чалдирані. Кансух аль-Гаурі був украй занепокоєний посиленням турків-османів. Він відмовився вступити у союз з османським султаном Селімом проти Сефевідів та вирішив підтримати шаха Ісмаїла.
1516 року мамелюкський султан Кансух аль-Гаурі прибув з Єгипту до Алеппо (Сирія), де зібрав велику (80 тисяч осіб), але слабко організовану армію. Османський султан Селім Явуз, який планував новий похід проти сефевідського шаха Ісмаїла, змінив свої плани й у серпні 1516 року виступив у похід на мамелюкські володіння в Сирії.
24 серпня 1516 року на північ від Алеппо, при Мардж Дабіку відбулась битва, що відіграла вирішальну роль у долі мамелюкської держави. 65-тисячна османська армія розбила 80-тисячне військо мамелюків. На початку битви мамелюки навіть мали певний успіх, султан Кансух аль-Гаурі на чолі кінноти прорвався до шатра султана Селіма, але той виявився порожнім. Мамелюкська кіннота не витримала вогню османських гармат і мушкетів. Сам султан Кансух аль-Гаурі загинув у бою, за деякими даними, його отруїли. На бік османів перейшов намісник Алеппо з загоном мамелюків. Султан Селім Явуз вступив у Дамаск і за місяць заволодів усією Сирією.
Творчість
В його доробку є рукописна збірка віршів «Божественні касиди…» (зберігається тепер у Королівській бібліотеці Данії), до якої увійшли здебільшого вірші релігійного змісту. В них автор — смиренний мусульманин, правитель, всі думки якого звернені до Аллаха, а всі справи на гаразди підданих. Разом з тим звернення до суфійської тематики відбиває значну роль суфізму в мамлюцькій спільноті. Поетичну відповідь Кансуха аль-Гаурі на присвячений йому панегірик наводить у своєму біографічному словнику Наджм-ад-Дін аль-Газі. Відомі два прозові твори самого аль-Гаурі.
Султан заохочував переклади книг. Також уславився як засновник першої при мамлюцькому дворі майстерні з ілюстрації рукописів.
Примітки
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Фильштынский И. М. "История арабов и Халифата (750—1517 гг.), Москва, «Муравей», 2001. , стор. 294
- Фильштынский И. М. "История арабов и Халифата (750—1517 гг.), Москва, «Муравей», 2001. , стор. 295
Джерела
- Фильштынский И. М. "История арабов и Халифата (750—1517 гг.), Москва, «Муравей», 2001. , стор. 295—297
- Монархи. Мусульманский Восток VII—XV/Бурджиты
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Al Ashraf Kansuh al Gauri arab الأشرف قانصوه الغوري 1441 24 serpnya 1516 peredostannij mamelyukskij sultan Yegiptu z cherkeskoyi dinastiyi Burdzhitiv Kansuh al Gauri arab الأشرف قانصوه الغوري Kansuh al Gauri Prapor Sultan Yegiptu 1501 1516 Poperednik Tuman baj I al Adil Spadkoyemec Tuman baj II al Ashraf Narodzhennya 1441 Mamlyukskij sultanat YegipetSmert 3 veresnya 1516 1 d d Aazaz Haleb SiriyaReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaRid Burdzhiti Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisBuv rabom sultana Kajtbeya al Ashrafa 1468 1496 potim stav emirom desyatnikom i komanduvachem mamelyukskimi garnizonami v Tartusi Aleppo ta Malatyi Zgodom otrimav chin emira tisyachnika kamergera j golovnogo vizira 1501 roku pislya povalennya j ubivstva sultana Tuman baya I mamelyukski emiri obrali 60 richnogo golovnogo vizira Kansuha al Gauri novim sultanom Yegiptu Spochatku vin vidmovivsya zajnyati tron ale pid tiskom emiriv yaki obicyali jomu viddano sluzhiti buv zmushenij pogoditis Na pochatku svogo pravlinnya shvidko pridushiv opoziciyu j napovniv sultansku kaznu Pribichniki povalenogo sultana Tuman baya I buli viddaleni vid dvoru zaareshtovani stracheni chi zaslani a yihnye majno bulo konfiskovane na korist derzhavi Kansuh al Gauri obklav naselennya podatkom u viglyadi orendnoyi plati za desyat misyaciv Pid diyu podatku takozh potrapili kramnici Kayira lazni mlini chovnitosho Vin znizhuvav vmist dorogocinnih metaliv u monetah sho karbuvalis rezultatom chogo stav suttyevij pributok zavdyaki yakomu vin okrim platni svoyim mamelyukam nabuv znachnoyi kilkosti novih pribichnikiv 1503 roku Kansuh zbuduvav novij ipodrom sho stav odnim z golovnih centriv mamelyukskoyi gromadi Znachni koshti vin vitrativ na ukriplennya fortec v Aleksandriyi Rozetti j Aleppo na pokrashennya dorig dlya palomnictva do Mekki ta na zvedennya budivel mecheti j medrese v Kayiri Naprikinci 1506 abo na pochatku 1507 roku iz Siriyi do yegipetskoyi stolici za nakazom sultana dostavili plodovi dereva kvituchi chagarniki ta kokosovi palmi Voni buli visadzheni na ploshi bilya Citadeli Kansuh al Gauri buv duzhe zahoplenij cim proektom i polyublyav progulyuvatisya novim sadom U 1508 roci tam vlashtuvali stavok ta terasi Novij sultan prodovzhiv formuvati korpus ozbroyenih vognepalnoyu zbroyeyu soldat yakij vin rekrutuvav z najmanciv ta miscevih zhiteliv peredusim z miskih remisnikiv dlya chogo kupuvav vijskove sporyadzhennya v Yevropi Namagavsya takozh stvoriti artileriyu ta regulyarno vidviduvav navchalni strilbisha Vitrachav znachni koshti na stvorennya vijskovogo flotu dlya zahistu seredzemnomorskogo uzberezhzhya Yegiptu j Siriyi vid piratskih nabigiv ta dlya oboroni Chervonogo morya vid vtorgnennya portugalciv Portugalski korabli namagalis zavaditi plavannyu musulmanskih suden za mezhami Chervonogo morya a sultan Kansuh yakogo sponukali venecijski kupci vzhiv zahodiv u vidpovid 1505 roku vin vidryadiv flot pid komanduvannyam Husajna al Kurdi do Indiyi a 1508 ob yednanij flot yegiptyan ta indijskogo knyazivstva Gudzharat zavdav porazki portugalskomu flotu Utim 1509 roku portugalci revanshuvalis rozbivshi islamski korabli u miscini Diu bilya Bombeya pislya chogo reshtki yegipetskogo flotu povernulis na batkivshinu Zagroza z boku Portugaliyi zmusila turkiv osmaniv i mamelyukiv timchasovo ob yednati svoyi sili 1515 roku yegipetskij sultan organizuvav novu morsku ekspediciyu do Chervonogo morya U nij vzyav uchast zagin z 2 tisyach tureckih moryakiv pid komanduvannyam Selmana Reyisa yakij diyav razom z Hasajnom al Kurdi Soyuzniki distalis Yemenu zahopili Zabid ta ne zmogli vzyati Aden Pislya vstupu na tureckij prestol Selima Yavuza 1512 1520 stosunki mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta mamelyukami Yegiptu rizko zagostrilis 1514 roku Selim I na choli velikoyi armiyi vistupiv u pohid proti Sefevidskogo Iranu ta zavdav nishivnoyi porazki shahu Ismayilu u bitvi pri Chaldirani Kansuh al Gauri buv ukraj zanepokoyenij posilennyam turkiv osmaniv Vin vidmovivsya vstupiti u soyuz z osmanskim sultanom Selimom proti Sefevidiv ta virishiv pidtrimati shaha Ismayila 1516 roku mamelyukskij sultan Kansuh al Gauri pribuv z Yegiptu do Aleppo Siriya de zibrav veliku 80 tisyach osib ale slabko organizovanu armiyu Osmanskij sultan Selim Yavuz yakij planuvav novij pohid proti sefevidskogo shaha Ismayila zminiv svoyi plani j u serpni 1516 roku vistupiv u pohid na mamelyukski volodinnya v Siriyi 24 serpnya 1516 roku na pivnich vid Aleppo pri Mardzh Dabiku vidbulas bitva sho vidigrala virishalnu rol u doli mamelyukskoyi derzhavi 65 tisyachna osmanska armiya rozbila 80 tisyachne vijsko mamelyukiv Na pochatku bitvi mamelyuki navit mali pevnij uspih sultan Kansuh al Gauri na choli kinnoti prorvavsya do shatra sultana Selima ale toj viyavivsya porozhnim Mamelyukska kinnota ne vitrimala vognyu osmanskih garmat i mushketiv Sam sultan Kansuh al Gauri zaginuv u boyu za deyakimi danimi jogo otruyili Na bik osmaniv perejshov namisnik Aleppo z zagonom mamelyukiv Sultan Selim Yavuz vstupiv u Damask i za misyac zavolodiv usiyeyu Siriyeyu TvorchistV jogo dorobku ye rukopisna zbirka virshiv Bozhestvenni kasidi zberigayetsya teper u Korolivskij biblioteci Daniyi do yakoyi uvijshli zdebilshogo virshi religijnogo zmistu V nih avtor smirennij musulmanin pravitel vsi dumki yakogo zverneni do Allaha a vsi spravi na garazdi piddanih Razom z tim zvernennya do sufijskoyi tematiki vidbivaye znachnu rol sufizmu v mamlyuckij spilnoti Poetichnu vidpovid Kansuha al Gauri na prisvyachenij jomu panegirik navodit u svoyemu biografichnomu slovniku Nadzhm ad Din al Gazi Vidomi dva prozovi tvori samogo al Gauri Sultan zaohochuvav perekladi knig Takozh uslavivsya yak zasnovnik pershoyi pri mamlyuckomu dvori majsterni z ilyustraciyi rukopisiv PrimitkiDictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Filshtynskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 gg Moskva Muravej 2001 ISBN 5 8463 0082 0 stor 294 Filshtynskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 gg Moskva Muravej 2001 ISBN 5 8463 0082 0 stor 295DzherelaFilshtynskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 gg Moskva Muravej 2001 ISBN 5 8463 0082 0 stor 295 297 Monarhi Musulmanskij Vostok VII XV Burdzhity