Вірмени (вірм. Թուրքահայեր) — корінний народ у Туреччині, який проживав на території історичної Західної Вірменії. На початку XX століття становили близько 20 % населення країни і були зосереджені переважно в східних провінціях Османської імперії, де складали більшість населення, однак після геноциду вірмен практично всі були або знищені, або вигнані, або ісламізовані й асимільовані. Нині в Туреччині живуть від 80 до 90 тисяч вірмен-християн, переважно в Стамбулі. Чисельність вірмен-мусульман оцінюється приблизно в 400,000. За деякими даними, в країні, крім офіційної статистики, можуть налічуватися до декількох мільйонів криптовірмен
Вірмени в Туреччині | |
---|---|
Кількість | 90 тисяч (2015), 400 тисяч разом з гемшинами |
Входить до | індоєвропейці |
Мова | вірменська (меншість), турецька (більшість) |
Релігія | християнство, іслам |
Історія
Чисельність
1912 року в Османській імперії проживало 1 018 000 вірмен. 1914 року їх число досягало 1 230 007 осіб. Згідно з рапортом англійського посольства, 1919 року в Туреччині проживало 281 000 вірмен.
Сучасність
Більшість сучасних вірмен у Туреччині проживає в Стамбулі, в переважно історично вірменському районі , де мешкають понад 60 000 вірмен, і його передмістях. Населення Малої Азії на схід від умовної лінії Адана — Самсун належить до вірменоїдного антропологічного типу. З урахуванням криптовірмен, чисельність вірменського населення Туреччини може досягати 10 млн осіб[]. На думку співробітника центру вірменознавства Єреванського державного університету Айказуна Алварцяна, 80 % стамбульських вірмен є вже тюркомовними. Єдине збережене в країні вірменське село Вакифли розташоване в ілі Хатай.
У країні є кілька газет вірменською мовою. У Туреччині діє понад 45 церков Вірменської апостольської церкви, в яких служать 30 священників і 20 дияконів. Видаються вірменомовні газети Нор Мармара і . У Стамбулі діє 17 вірменських загальноосвітніх шкіл.
2009 року в Туреччині з'явилися телевізійні і радіоканали вірменською мовою. Турецький уряд почав відновлення деякі з безлічі зруйнованих вірменських храмів.
Більшість вірян належать до Вірменської апостольської церкви, є вірмено-католиками і євангелістами. Незначна частина вірмен заради порятунку від депортації в роки геноциду прийняла іслам.
Див. також
Примітки
- H. M. Statonery Office, «Armenia and Kurdistan», p. 7
- Stanford J. Shaw (1978). «The Ottoman Census System and Population, 1831—1914». Nationalism and Ethnic Politics, p. 337
- Osmanlı Devleti'nde ermeni nüfusu. Türk Tarih Kurumu Başkanlığı, s. 20
- Khan-Azat, op. cit., VI (February 1928), pp. 124—125
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 16 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 11 липня 2010.
- Հայերենը Թուրքիայում տկարանում է: Ստամբուլահայերը սովորում են 50-ամյա վաղեմության հայերենի դասագրքերով[недоступне посилання з Май 2018]
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 16 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 11 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 11 липня 2010.
Посилання
- Музичне мистецтво Західних вірмен до геноциду. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmeni virm Թուրքահայեր korinnij narod u Turechchini yakij prozhivav na teritoriyi istorichnoyi Zahidnoyi Virmeniyi Na pochatku XX stolittya stanovili blizko 20 naselennya krayini i buli zoseredzheni perevazhno v shidnih provinciyah Osmanskoyi imperiyi de skladali bilshist naselennya odnak pislya genocidu virmen praktichno vsi buli abo znisheni abo vignani abo islamizovani j asimilovani Nini v Turechchini zhivut vid 80 do 90 tisyach virmen hristiyan perevazhno v Stambuli Chiselnist virmen musulman ocinyuyetsya priblizno v 400 000 Za deyakimi danimi v krayini krim oficijnoyi statistiki mozhut nalichuvatisya do dekilkoh miljoniv kriptovirmenVirmeni v TurechchiniKilkist90 tisyach 2015 400 tisyach razom z gemshinamiVhodit doindoyevropejciMovavirmenska menshist turecka bilshist Religiyahristiyanstvo islamIstoriyaChiselnist 1912 roku v Osmanskij imperiyi prozhivalo 1 018 000 virmen 1914 roku yih chislo dosyagalo 1 230 007 osib Zgidno z raportom anglijskogo posolstva 1919 roku v Turechchini prozhivalo 281 000 virmen SuchasnistBilshist suchasnih virmen u Turechchini prozhivaye v Stambuli v perevazhno istorichno virmenskomu rajoni de meshkayut ponad 60 000 virmen i jogo peredmistyah Naselennya Maloyi Aziyi na shid vid umovnoyi liniyi Adana Samsun nalezhit do virmenoyidnogo antropologichnogo tipu Z urahuvannyam kriptovirmen chiselnist virmenskogo naselennya Turechchini mozhe dosyagati 10 mln osib dzherelo Na dumku spivrobitnika centru virmenoznavstva Yerevanskogo derzhavnogo universitetu Ajkazuna Alvarcyana 80 stambulskih virmen ye vzhe tyurkomovnimi Yedine zberezhene v krayini virmenske selo Vakifli roztashovane v ili Hataj U krayini ye kilka gazet virmenskoyu movoyu U Turechchini diye ponad 45 cerkov Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi v yakih sluzhat 30 svyashennikiv i 20 diyakoniv Vidayutsya virmenomovni gazeti Nor Marmara i U Stambuli diye 17 virmenskih zagalnoosvitnih shkil 2009 roku v Turechchini z yavilisya televizijni i radiokanali virmenskoyu movoyu Tureckij uryad pochav vidnovlennya deyaki z bezlichi zrujnovanih virmenskih hramiv Bilshist viryan nalezhat do Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi ye virmeno katolikami i yevangelistami Neznachna chastina virmen zaradi poryatunku vid deportaciyi v roki genocidu prijnyala islam Div takozhKriptovirmeni Gemshini Virmeni v Stambuli Genocid virmen Dokazi genocidu virmen Zaperechennya genocidu virmen ru PrimitkiH M Statonery Office Armenia and Kurdistan p 7 Stanford J Shaw 1978 The Ottoman Census System and Population 1831 1914 Nationalism and Ethnic Politics p 337 Osmanli Devleti nde ermeni nufusu Turk Tarih Kurumu Baskanligi s 20 Khan Azat op cit VI February 1928 pp 124 125 Arhiv originalu za 16 listopada 2012 Procitovano 16 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 grudnya 2011 Procitovano 11 lipnya 2010 Հայերենը Թուրքիայում տկարանում է Ստամբուլահայերը սովորում են 50 ամյա վաղեմության հայերենի դասագրքերով nedostupne posilannya z Maj 2018 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 16 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 listopada 2009 Procitovano 11 lipnya 2010 Arhiv originalu za 1 listopada 2009 Procitovano 11 lipnya 2010 PosilannyaMuzichne mistectvo Zahidnih virmen do genocidu 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros