Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Туреччини.
Загальна характеристика
Станом на 1998-99 рр. частка гірничої промисловості у ВВП становила всього 1%, у 2002 р. — близько 1,5%. На початку XXI ст. продукція гірничодобувної галузі становить близько 1% експорту і 16,5% імпорту (див. табл. 1). В ній зайнято 171000 працевлаштованих. На частку гірничодобувної промисловості припадає близько 7% вартості промислової продукції. Гірнича промисловість Туреччини на початку XXI ст. ще слабо розвинена і не відповідає потенційним можливостям країни. Провідну роль відіграє видобуток бурого вугілля, хромових, мідних руд, бокситів, боратів. Досягнутий рівень гірничого виробництва у вартісному вираженні становить 2,5 млрд дол. США, причому продукція на 500 млн дол. експортується. Розрахунки показують, що Туреччина може щорічно видобувати мінеральної сировини на 8-12 млрд дол., половину якої можна експортувати. Ця цифра збільшиться до 30 млрд дол., якщо перетворити сировину в готові продукти. До 2010 р. планується різке збільшення виробництва мінеральної сировини. Якщо цей прогноз реалізується, то Туреччина буде щорічно виробляти сировини на 10 млрд дол. США.
Таблиця 1. — Місце мінерального сектора в експорті-імпорті Туреччини, тис. дол. США.
| Сектори | 2000 | 2001 |
| Експорт |
|
|
| Сільське та лісове господарства | 1 973 256 | 2 231 100 |
| Риболовство | 24 506 | 28 342 |
| Гірнича справа/кер'єрний видобуток | 400 445 | 338 041 |
| Промисловість | 25 339 608 | 28 565 090 |
37 091 | 23 856 | |
| Загалом | 27 774 906 | 31 186 430 |
| Імпорт |
|
|
| Сільське та лісове господарства | 2 127 041 | 1 411 339 |
| Риболовство | 1 661 | 879 |
| Гірнича справа/кер'єрний видобуток | 7 104 748 | 6 713 350 |
| Промисловість | 45 018 097 | 32 180 558 |
251 273 | 200 472 | |
| Загалом | 54 502 821 | 40 506 599 |
- [Mining Annual Review 2002]
Окремі галузі
Нафта і газ. Видобуток нафти і газу в Т. наприкінці XX ст. був сконцентрований на півдні і півд.-сході країни. Розробка нафт. родов. почалася в 1948, після відкриття в 1940 родов. Раман. Найбільше родов. країни Шельмо відкрите в 1964. Усього в Т. розроблялося бл. 60 нафтових і 2 газових родов., експлуатувалося понад 600 свердловин. Є 5 нафтопереробних заводи. У 1994 в країні було видобуто бл. 3,7 млн т. нафти. Більша частина сирої імпортної нафти переробляється на заводах в Мерсіні та Ізміті У 2001, TPAO, державна нафтовидобувна компанія, видобула близько 2 млн т сирої нафти (72% повного видобутку нафти в Туреччині). Щорічне споживання нафти в країні — бл. 28.3 млн т. До 2010 р споживання нафти передбачається збільшити до 41.8 млн т, але з них в країні видобуватимуть тільки бл. 1% [Mining Annual Review 2002].
Споживання природного газу на 2001 р становило 6.8 млрд м³. і має тенденцію до зростання. У 2010 р очікується споживання на рівні 31 млрд м³. (що покриє 18% енергетичних потреб країни). У 2001 виробництво газу компанією TPAO, становило 620 млн м³. і залишиться на цьому є рівні у майбутньому. Одночасно суттєво збільшуватиметься імпорт газу. Ірано-Турецький газопровід, що був відкритий у 2002 забезпечить Туреччині близько 10 млрд м³. газу на рік [Mining Annual Review 2002].
Вугілля. Енергетична вугільна сировина представлена в Т. лігнітом, антрацитом і горючим сланцем. У 1940-ві рр. видобуток вугілля в Т. перевищив 3 млн т. Бл. 90% — кам'яне вугілля. У 2002 р. ТКІ (Турецька вугільна компанія) добувала 6 млн т вугілля для побутових цілей і 1,8 млн т для промисловості. Виробництво приватного сектора — 3 млн т. Потреби у вугіллі для побутових і промислових цілей складають біля 15-16 млн т, різниця покривається імпортом вугілля і за рахунок нафтококсу. Є перспективи збільшення приватного виробництва вугілля до 6 млн т, а продукції ТКІ до 9-10 млн т. За прогнозами видобуток лігніту досягне 150 млн т. Видобувають вугілля на шахтах в районі Зонгулдак-Ереглі. Бл. 80% вугілля коксівне. Шахти розкриті вертикальними і похилими стовбурами. Система розробки в осн. суцільна, управління гірн. тиском г.ч. обваленням. Є механізовані комплекси, але наприкінці XX ст. переважала буропідривна виїмка з ручною навалкою на скребкові конвеєри. Шахти газові, пласти викидонебезпечні. Понад 90% бурого вугілля добувається відкритим способом. Діють понад 90 кар'єрів і шахт. На шахтах з пластами в 8-10 м прийнята шарова система розробки. Потужність пластів на кар'єрах досягає 20 м. Осн. гірн. обладнання — мехлопати, драґлайни, роторні екскаватори.
Залізо. Щорічний видобуток залізняку в Туреччині на 2001–2002 рр. становить 5,5 млн т. Протягом 10 років ця цифра повинна зрости до 15 млн т. Виробництво заліза і сталі в Туреччині на початку XXI ст. перевищує обсяг її внутрішнього споживання. Залізняк добувають в районі Дівріги. Розробка родов. ведеться комбінованим способом. Крім того, відкрита розробка здійснюється в районі м. Хекімхан, в районі Кесіккьопрю, в Зах. Анатолії (родов. Шамли) і на родов. Бююк-Еймір, родов. Хасанчелебі. Переробка зал. руди ведеться в м. Карабюк (з 1939), на заводах «Ердемір» (м. Ереглі) та «Ісдемір» (м. Іскендерун).
Боксити. Відкритий видобуток бокситів ведеться в центр. частині Т., в районі мм. Мугла і Сейдішехір. Переробка руд здійснюється на алюмінієвому комб-ті (м. Сейдішехір). У подальші 10 років видобуток бокситів повинен досягнути 1,5 млн т завдяки створенню нового заводу по виробництву алюмінію з щорічним випуском 1,2 млн т.
Вольфрам. Видобуток вольфрамових руд комбінованим способом ведеться на родов. Улудаг. Збагач. ф-ка в м. Улудаг переробляє шеєлітові і вольфрамітові руди (1200 т вольфрамових концентратів).
Мідь. Видобуток мідних руд здійснюється в районах Мургул, Кюре і Ергані. Вміст міді в рудах 0,5-1,0%. В Мургулі у 1990-х рр. діють 3 кар'єри потужністю 3,8 млн т руди/рік і 2 збагач. ф-ки, що випускають 90 тис. т мідних концентратів і бл. 40 тис.т. піриту. Переробка концентратів ведеться на мідноплавильних заводах в мм. Мургул, Хопа, Стамбул і Самсун. У районі Кюре діє кар'єр потужністю до 1 млн т руди/рік. Збагач. ф-ки працюють в мм. Кюре і Самсун. У Ергані діє гірничо-збагач. комплекс, що включає рудник, збагач. ф-ку і мідноливарний завод (потужність 1 млн т руди/рік, 70 тис.т чорнової міді). Розробляють родов. Чаєлі поблизу м. Трабзон (проектна потужність 62 тис. т мідних концентратів) і Сіірт-Маденкьой на сх. країни (64 тис. т). Представляють інтерес мідно-порфірові родовища Кіркларелі-Дерекой, Ерзурум Іспір і Сірт Маденкой. Ефективніше використання виробничих потужностей дозволить Туреччині за 10 років збільшити виробництво міді до 100 тис. т.
Хром. Наприкінці XX ст. за видобутком хромових руд Т. входила в п'ятірку провідних країн світу. Осн. видобуток — на сході країни (родовища групи Гулеман). При збагаченні руд в м. Елязиг отримують концентрат, що містить 42-48% Cr2O3. Розробляється родов. в районі Мугла, на півд.-заході країни. Збагачення руди здійснюється в м. Карагедік. У рудному районі Бурса-Ескішехір експлуатуються дек. родов. Бл. 50% хромітів йде на виробництво ферохрому. Інша частина хромітів експортується.
На початку XXI ст. хроміт в Т. займає 2-е місце після сполук бору за обсягами збуту і експорту. На базі родовищ хроміту в районі Адана-Карсанті, які знаходяться в руках приватних осіб і держави, планується створити акціонерну компанію і завод в Умурталік потужністю 150 тис. т/рік ферохроміту. Такі ж заводи потужністю по 50 тис. т/рік планується побудувати в районах Бурса і Кайзері. У подальші 10 років щорічне виробництво хроміту повинно досягнути 2 млн т із вмістом Cr2О3 44%.
Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995–1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Туреччині становить 22 роки.
Ртуть. За видобутком ртутних руд Т. наприкінці XX ст. входила у п'ятірку провідних країн світу. Розробляли родов. на півд.-заході, в районі мм. Ізмір і Конья. Сировина надходить на заводи в мм. Халікьой і Сараййоню. У Халікьой частину потужностей використовують для виробництва сурми.
Поліметали. Свинцево-цинкові руди добувають в осн. в Центр. Анатолії, в районі мм. Елязиг і Кайсері (руди з сер. вмістом Pb 4% і Zn 4,5%). Передбачається побудувати нові заводи по виробництву свинцю і цинку потужністю 50 тис. т по свинцю і 100 тис. т по цинку.
Золото і срібло. Починаючи з древніх часів, в Туреччині видобуто понад 4000 т золота. У 1985 р. іноземні компанії розвернули інтенсивні пошуково-розвідувальні роботи завдяки новому гірничому закону; відкриті великі золотоносні родовища, на яких можна видобувати 11 т золота і 120 т срібла річно. На срібному руднику в Гюмській пров. видобуток Ag повинен досягнути 122 т/рік. Розвиток золотодобувної галузі передбачає виконання семи нових проектів (табл. 2).
Таблиця 2. — Золото- і срібловидобувні проекти в Туреччині (2001).
| Регіон | Золото, т | Срібло, т |
24 | 24 | |
12 | 8 | |
30,3 | 1 050 | |
7,5 | 17 | |
6,2 | 3 | |
30 | - | |
150 | - | |
260 | 1 106 |
На новому руднику Ovacik для видалення золота передбачене ціанування. Цей проект має близько 10 проектів-аналогів, які будуть «запущені» у виробництво після успішної еколого-промислової апробації технології Ovacik.
Канадська компанія Eldorado Gold Corp. і компанія Hatch Associates Ltd. здійснюють проект освоєння золоторудного родов. Кісладаґ (Kisladag), розташованого в Півд.-Західній Туреччині. Підтверджені запаси руди категорії proven+probable (В+С1), підготовлені до експлуатації становлять 65.66 млн т з вмістом Au 1.34 г/т, запаси золота — 88 т. Разом із запасами низьких категорій (measured+indicated або C1+C2) загальні запаси руди і золота складають на родовищі — 149 млн т із вмістом Au 1.14 г/т і запаси золота — 170 т. Передбачається розробка руд кар'єром в кількості 3.4 млн т на рік і подальше купчасте вилуговування золота [Mining Journal. 2002. V.339, № 8702].
Нерудні корисні копалини формують 70% гірничодобувного потенціалу країни. Нерудні корисні копалини поділяють на дві групи за запасами і конкурентоспроможності на європейському і світовому ринку. Високу конкурентоспроможність мають борати, магнезит, перліт, пемза, сіль, целестин, скельний штучний камінь, барит, мармур, флюорит, бентоніт, корунд, сепіоліт. Потім слідує каолін, вогнетривка глина, алуніт, азбест, польовий шпат, воластоніт, цеоліт, вермікуліт. Планується значний приріст видобутку нерудної сировини до 2010 р. Зокрема, турецький магнезит має невеликий вміст кремнезему і кальцію і на світовому ринку користується переважним попитом завдяки своїй високій якості. Передбачається, що в 10-літній термін виробництво магнезиту досягне 2-3 млн т/рік.
Гірничохімічна промисловість. Найбільш розвинутий видобуток борних руд і бариту. За видобутком борних руд Т. займає 1-е місце у світі (2002). Країна видобуває річно 475 тис. т бору, у вигляді В2О3. Виробництво через 10 років досягне 750 тис. т/рік В2О3. По бариту сумарні потужності всіх рудників країни 550 тис. т, а збагачувальних ф-к до 670 тис. т/рік. Майже половина продукції експортується. Експлуатацію родов. і виробництво боратів контролює компанія «ETIBANK». Розробка ведеться в 6 осн. рудних районах в зах. і центр. частині країни — Султанчаяри, Бігадіч, Емет, Кирка і інш. Борна продукція експортується в США, Японію і країни Зах. Європи. Нерудна індустріальна сировина. У Т. ведеться розробка родов. числ. видів нерудної індустріальної сировини. Країна забезпечує бл. 60% світового видобутку корунду (р-н Мугла — Міляс, Айдин-Сьоке). Родов. магнезиту розробляють в районі мм. Кютахья і Ескішехір.
З нерудних буд. матеріалів першорядне значення має видобуток мармуру і травертину. Турецький мармур за якістю відповідає міжнародним стандартам і конкурує з італійським. До 2010 р. намічено довести виготовлення мармуру до 5 млн м3 і блокового граніту до 20 млн м3 річно.
Крім того, в Т. ведеться видобуток уранових, марганцевих, стибієвих руд, сірки, піриту, фосфоритів, перліту, азбесту, бентоніту, воластоніту, кварцового піску, кіаніту, кам. солі, сепіоліту (морської пінки), польового шпату, селітри і інш. Планується використати родовища рідкісноземельних елементів в Ескісехір для виробництва високотехнологічних продуктів.
Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична преса
Керівництво всіма операціями в добувній промисловості здійснює Мін-во енергетики і природних ресурсів через Гірничорудне і Нафтове управління. Н.-д. роботи в галузі геології і гірн. справи проводять: Інститут вивчення і розробки мінеральної сировини (Анкара, засн. в 1935); Інститут сейсмології (Анкара, 1969); Інститут мармуру і дослідницьких робіт (Стамбул, 1972) і інш. Підготовку фахівців гірничо-геол. профілю веде в осн. ф-т гірн. інженерів Стамбульського технол. університету (засн. 1773). Журнали гірничого профілю: «Maden tetkik ve arama estitusu yayiniari» (з 1939); «Yerbilimleri» (з 1976).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Turechchini Zagalna harakteristikaStanom na 1998 99 rr chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovila vsogo 1 u 2002 r blizko 1 5 Na pochatku XXI st produkciya girnichodobuvnoyi galuzi stanovit blizko 1 eksportu i 16 5 importu div tabl 1 V nij zajnyato 171000 pracevlashtovanih Na chastku girnichodobuvnoyi promislovosti pripadaye blizko 7 vartosti promislovoyi produkciyi Girnicha promislovist Turechchini na pochatku XXI st she slabo rozvinena i ne vidpovidaye potencijnim mozhlivostyam krayini Providnu rol vidigraye vidobutok burogo vugillya hromovih midnih rud boksitiv borativ Dosyagnutij riven girnichogo virobnictva u vartisnomu virazhenni stanovit 2 5 mlrd dol SShA prichomu produkciya na 500 mln dol eksportuyetsya Rozrahunki pokazuyut sho Turechchina mozhe shorichno vidobuvati mineralnoyi sirovini na 8 12 mlrd dol polovinu yakoyi mozhna eksportuvati Cya cifra zbilshitsya do 30 mlrd dol yaksho peretvoriti sirovinu v gotovi produkti Do 2010 r planuyetsya rizke zbilshennya virobnictva mineralnoyi sirovini Yaksho cej prognoz realizuyetsya to Turechchina bude shorichno viroblyati sirovini na 10 mlrd dol SShA Tablicya 1 Misce mineralnogo sektora v eksporti importi Turechchini tis dol SShA Sektori 2000 2001Eksport Silske ta lisove gospodarstva 1 973 256 2 231 100Ribolovstvo 24 506 28 342Girnicha sprava ker yernij vidobutok 400 445 338 041Promislovist 25 339 608 28 565 09037 091 23 856Zagalom 27 774 906 31 186 430Import Silske ta lisove gospodarstva 2 127 041 1 411 339Ribolovstvo 1 661 879Girnicha sprava ker yernij vidobutok 7 104 748 6 713 350Promislovist 45 018 097 32 180 558251 273 200 472Zagalom 54 502 821 40 506 599 Mining Annual Review 2002 Okremi galuziNafta i gaz Vidobutok nafti i gazu v T naprikinci XX st buv skoncentrovanij na pivdni i pivd shodi krayini Rozrobka naft rodov pochalasya v 1948 pislya vidkrittya v 1940 rodov Raman Najbilshe rodov krayini Shelmo vidkrite v 1964 Usogo v T rozroblyalosya bl 60 naftovih i 2 gazovih rodov ekspluatuvalosya ponad 600 sverdlovin Ye 5 naftopererobnih zavodi U 1994 v krayini bulo vidobuto bl 3 7 mln t nafti Bilsha chastina siroyi importnoyi nafti pereroblyayetsya na zavodah v Mersini ta Izmiti U 2001 TPAO derzhavna naftovidobuvna kompaniya vidobula blizko 2 mln t siroyi nafti 72 povnogo vidobutku nafti v Turechchini Shorichne spozhivannya nafti v krayini bl 28 3 mln t Do 2010 r spozhivannya nafti peredbachayetsya zbilshiti do 41 8 mln t ale z nih v krayini vidobuvatimut tilki bl 1 Mining Annual Review 2002 Spozhivannya prirodnogo gazu na 2001 r stanovilo 6 8 mlrd m i maye tendenciyu do zrostannya U 2010 r ochikuyetsya spozhivannya na rivni 31 mlrd m sho pokriye 18 energetichnih potreb krayini U 2001 virobnictvo gazu kompaniyeyu TPAO stanovilo 620 mln m i zalishitsya na comu ye rivni u majbutnomu Odnochasno suttyevo zbilshuvatimetsya import gazu Irano Tureckij gazoprovid sho buv vidkritij u 2002 zabezpechit Turechchini blizko 10 mlrd m gazu na rik Mining Annual Review 2002 Vidobutok ta import vugillya u krayinah Yevropi Vugillya Energetichna vugilna sirovina predstavlena v T lignitom antracitom i goryuchim slancem U 1940 vi rr vidobutok vugillya v T perevishiv 3 mln t Bl 90 kam yane vugillya U 2002 r TKI Turecka vugilna kompaniya dobuvala 6 mln t vugillya dlya pobutovih cilej i 1 8 mln t dlya promislovosti Virobnictvo privatnogo sektora 3 mln t Potrebi u vugilli dlya pobutovih i promislovih cilej skladayut bilya 15 16 mln t riznicya pokrivayetsya importom vugillya i za rahunok naftokoksu Ye perspektivi zbilshennya privatnogo virobnictva vugillya do 6 mln t a produkciyi TKI do 9 10 mln t Za prognozami vidobutok lignitu dosyagne 150 mln t Vidobuvayut vugillya na shahtah v rajoni Zonguldak Eregli Bl 80 vugillya koksivne Shahti rozkriti vertikalnimi i pohilimi stovburami Sistema rozrobki v osn sucilna upravlinnya girn tiskom g ch obvalennyam Ye mehanizovani kompleksi ale naprikinci XX st perevazhala buropidrivna viyimka z ruchnoyu navalkoyu na skrebkovi konveyeri Shahti gazovi plasti vikidonebezpechni Ponad 90 burogo vugillya dobuvayetsya vidkritim sposobom Diyut ponad 90 kar yeriv i shaht Na shahtah z plastami v 8 10 m prijnyata sharova sistema rozrobki Potuzhnist plastiv na kar yerah dosyagaye 20 m Osn girn obladnannya mehlopati draglajni rotorni ekskavatori Zalizo Shorichnij vidobutok zaliznyaku v Turechchini na 2001 2002 rr stanovit 5 5 mln t Protyagom 10 rokiv cya cifra povinna zrosti do 15 mln t Virobnictvo zaliza i stali v Turechchini na pochatku XXI st perevishuye obsyag yiyi vnutrishnogo spozhivannya Zaliznyak dobuvayut v rajoni Divrigi Rozrobka rodov vedetsya kombinovanim sposobom Krim togo vidkrita rozrobka zdijsnyuyetsya v rajoni m Hekimhan v rajoni Kesikkopryu v Zah Anatoliyi rodov Shamli i na rodov Byuyuk Ejmir rodov Hasanchelebi Pererobka zal rudi vedetsya v m Karabyuk z 1939 na zavodah Erdemir m Eregli ta Isdemir m Iskenderun Boksiti Vidkritij vidobutok boksitiv vedetsya v centr chastini T v rajoni mm Mugla i Sejdishehir Pererobka rud zdijsnyuyetsya na alyuminiyevomu komb ti m Sejdishehir U podalshi 10 rokiv vidobutok boksitiv povinen dosyagnuti 1 5 mln t zavdyaki stvorennyu novogo zavodu po virobnictvu alyuminiyu z shorichnim vipuskom 1 2 mln t Volfram Vidobutok volframovih rud kombinovanim sposobom vedetsya na rodov Uludag Zbagach f ka v m Uludag pereroblyaye sheyelitovi i volframitovi rudi 1200 t volframovih koncentrativ Mid Vidobutok midnih rud zdijsnyuyetsya v rajonah Murgul Kyure i Ergani Vmist midi v rudah 0 5 1 0 V Murguli u 1990 h rr diyut 3 kar yeri potuzhnistyu 3 8 mln t rudi rik i 2 zbagach f ki sho vipuskayut 90 tis t midnih koncentrativ i bl 40 tis t piritu Pererobka koncentrativ vedetsya na midnoplavilnih zavodah v mm Murgul Hopa Stambul i Samsun U rajoni Kyure diye kar yer potuzhnistyu do 1 mln t rudi rik Zbagach f ki pracyuyut v mm Kyure i Samsun U Ergani diye girnicho zbagach kompleks sho vklyuchaye rudnik zbagach f ku i midnolivarnij zavod potuzhnist 1 mln t rudi rik 70 tis t chornovoyi midi Rozroblyayut rodov Chayeli poblizu m Trabzon proektna potuzhnist 62 tis t midnih koncentrativ i Siirt Madenkoj na sh krayini 64 tis t Predstavlyayut interes midno porfirovi rodovisha Kirklareli Derekoj Erzurum Ispir i Sirt Madenkoj Efektivnishe vikoristannya virobnichih potuzhnostej dozvolit Turechchini za 10 rokiv zbilshiti virobnictvo midi do 100 tis t Hrom Naprikinci XX st za vidobutkom hromovih rud T vhodila v p yatirku providnih krayin svitu Osn vidobutok na shodi krayini rodovisha grupi Guleman Pri zbagachenni rud v m Elyazig otrimuyut koncentrat sho mistit 42 48 Cr2O3 Rozroblyayetsya rodov v rajoni Mugla na pivd zahodi krayini Zbagachennya rudi zdijsnyuyetsya v m Karagedik U rudnomu rajoni Bursa Eskishehir ekspluatuyutsya dek rodov Bl 50 hromitiv jde na virobnictvo ferohromu Insha chastina hromitiv eksportuyetsya Na pochatku XXI st hromit v T zajmaye 2 e misce pislya spoluk boru za obsyagami zbutu i eksportu Na bazi rodovish hromitu v rajoni Adana Karsanti yaki znahodyatsya v rukah privatnih osib i derzhavi planuyetsya stvoriti akcionernu kompaniyu i zavod v Umurtalik potuzhnistyu 150 tis t rik ferohromitu Taki zh zavodi potuzhnistyu po 50 tis t rik planuyetsya pobuduvati v rajonah Bursa i Kajzeri U podalshi 10 rokiv shorichne virobnictvo hromitu povinno dosyagnuti 2 mln t iz vmistom Cr2O3 44 Zabezpechenist vidobutku hromovih rud yih pidtverdzhenimi zapasami rozrahovana za maksimalnim rivnem virobnictva v period 1995 1997 rr z urahuvannyam vtrat pri vidobutku i zbagachenni u Turechchini stanovit 22 roki Rtut Za vidobutkom rtutnih rud T naprikinci XX st vhodila u p yatirku providnih krayin svitu Rozroblyali rodov na pivd zahodi v rajoni mm Izmir i Konya Sirovina nadhodit na zavodi v mm Halikoj i Sarajjonyu U Halikoj chastinu potuzhnostej vikoristovuyut dlya virobnictva surmi Polimetali Svincevo cinkovi rudi dobuvayut v osn v Centr Anatoliyi v rajoni mm Elyazig i Kajseri rudi z ser vmistom Pb 4 i Zn 4 5 Peredbachayetsya pobuduvati novi zavodi po virobnictvu svincyu i cinku potuzhnistyu 50 tis t po svincyu i 100 tis t po cinku Zoloto i sriblo Pochinayuchi z drevnih chasiv v Turechchini vidobuto ponad 4000 t zolota U 1985 r inozemni kompaniyi rozvernuli intensivni poshukovo rozviduvalni roboti zavdyaki novomu girnichomu zakonu vidkriti veliki zolotonosni rodovisha na yakih mozhna vidobuvati 11 t zolota i 120 t sribla richno Na sribnomu rudniku v Gyumskij prov vidobutok Ag povinen dosyagnuti 122 t rik Rozvitok zolotodobuvnoyi galuzi peredbachaye vikonannya semi novih proektiv tabl 2 Tablicya 2 Zoloto i sriblovidobuvni proekti v Turechchini 2001 Region Zoloto t Sriblo t24 2412 830 3 1 0507 5 176 2 330 150 260 1 106 Na novomu rudniku Ovacik dlya vidalennya zolota peredbachene cianuvannya Cej proekt maye blizko 10 proektiv analogiv yaki budut zapusheni u virobnictvo pislya uspishnoyi ekologo promislovoyi aprobaciyi tehnologiyi Ovacik Kanadska kompaniya Eldorado Gold Corp i kompaniya Hatch Associates Ltd zdijsnyuyut proekt osvoyennya zolotorudnogo rodov Kisladag Kisladag roztashovanogo v Pivd Zahidnij Turechchini Pidtverdzheni zapasi rudi kategoriyi proven probable V S1 pidgotovleni do ekspluataciyi stanovlyat 65 66 mln t z vmistom Au 1 34 g t zapasi zolota 88 t Razom iz zapasami nizkih kategorij measured indicated abo C1 C2 zagalni zapasi rudi i zolota skladayut na rodovishi 149 mln t iz vmistom Au 1 14 g t i zapasi zolota 170 t Peredbachayetsya rozrobka rud kar yerom v kilkosti 3 4 mln t na rik i podalshe kupchaste vilugovuvannya zolota Mining Journal 2002 V 339 8702 Nerudni korisni kopalini formuyut 70 girnichodobuvnogo potencialu krayini Nerudni korisni kopalini podilyayut na dvi grupi za zapasami i konkurentospromozhnosti na yevropejskomu i svitovomu rinku Visoku konkurentospromozhnist mayut borati magnezit perlit pemza sil celestin skelnij shtuchnij kamin barit marmur flyuorit bentonit korund sepiolit Potim sliduye kaolin vognetrivka glina alunit azbest polovij shpat volastonit ceolit vermikulit Planuyetsya znachnij pririst vidobutku nerudnoyi sirovini do 2010 r Zokrema tureckij magnezit maye nevelikij vmist kremnezemu i kalciyu i na svitovomu rinku koristuyetsya perevazhnim popitom zavdyaki svoyij visokij yakosti Peredbachayetsya sho v 10 litnij termin virobnictvo magnezitu dosyagne 2 3 mln t rik Girnichohimichna promislovist Najbilsh rozvinutij vidobutok bornih rud i baritu Za vidobutkom bornih rud T zajmaye 1 e misce u sviti 2002 Krayina vidobuvaye richno 475 tis t boru u viglyadi V2O3 Virobnictvo cherez 10 rokiv dosyagne 750 tis t rik V2O3 Po baritu sumarni potuzhnosti vsih rudnikiv krayini 550 tis t a zbagachuvalnih f k do 670 tis t rik Majzhe polovina produkciyi eksportuyetsya Ekspluataciyu rodov i virobnictvo borativ kontrolyuye kompaniya ETIBANK Rozrobka vedetsya v 6 osn rudnih rajonah v zah i centr chastini krayini Sultanchayari Bigadich Emet Kirka i insh Borna produkciya eksportuyetsya v SShA Yaponiyu i krayini Zah Yevropi Nerudna industrialna sirovina U T vedetsya rozrobka rodov chisl vidiv nerudnoyi industrialnoyi sirovini Krayina zabezpechuye bl 60 svitovogo vidobutku korundu r n Mugla Milyas Ajdin Soke Rodov magnezitu rozroblyayut v rajoni mm Kyutahya i Eskishehir Z nerudnih bud materialiv pershoryadne znachennya maye vidobutok marmuru i travertinu Tureckij marmur za yakistyu vidpovidaye mizhnarodnim standartam i konkuruye z italijskim Do 2010 r namicheno dovesti vigotovlennya marmuru do 5 mln m3 i blokovogo granitu do 20 mln m3 richno Krim togo v T vedetsya vidobutok uranovih margancevih stibiyevih rud sirki piritu fosforitiv perlitu azbestu bentonitu volastonitu kvarcovogo pisku kianitu kam soli sepiolitu morskoyi pinki polovogo shpatu selitri i insh Planuyetsya vikoristati rodovisha ridkisnozemelnih elementiv v Eskisehir dlya virobnictva visokotehnologichnih produktiv Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv Periodichna presaKerivnictvo vsima operaciyami v dobuvnij promislovosti zdijsnyuye Min vo energetiki i prirodnih resursiv cherez Girnichorudne i Naftove upravlinnya N d roboti v galuzi geologiyi i girn spravi provodyat Institut vivchennya i rozrobki mineralnoyi sirovini Ankara zasn v 1935 Institut sejsmologiyi Ankara 1969 Institut marmuru i doslidnickih robit Stambul 1972 i insh Pidgotovku fahivciv girnicho geol profilyu vede v osn f t girn inzheneriv Stambulskogo tehnol universitetu zasn 1773 Zhurnali girnichogo profilyu Maden tetkik ve arama estitusu yayiniari z 1939 Yerbilimleri z 1976 Div takozhKorisni kopalini Turechchini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Turechchini Ekonomika Turechchini Geologiya Turechchini Gidrogeologiya Turechchini Sejsmichnist Turechchini DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s