Аланія (тур. Alanya) — місто в Туреччині за 120 км на південь від Анталії, великий морський порт та курорт. Аланія складається з 10 районів: Оба, Махмутлар, Каргіджак, Авсаллар, Джікджіллі, Демірташ, Конакли, Кестель, Тосмур, Аланія-Центр.
Аланія Alanya | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Аланія | ||||||||
Основні дані | ||||||||
36°32′42″ пн. ш. 31°59′42″ сх. д. / 36.54500° пн. ш. 31.99500° сх. д. | ||||||||
Країна | Туреччина | |||||||
Регіон | Анталія | |||||||
Столиця для | d (колишня держава) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1872 | |||||||
Площа | 1598,51 км² | |||||||
Населення | 320.365 (2019) | |||||||
Водойма | Середземне море | |||||||
Міста-побратими | Гладбек, Німеччина | |||||||
Часовий пояс | ||||||||
Номери автомобілів | 07 | |||||||
GeoNames | 324190 | |||||||
OSM | r1726977 ·R | |||||||
Поштові індекси | 07400 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Хасан Сіпахіоглу | |||||||
Вебсайт | alanya.bel.tr | |||||||
Мапа | ||||||||
Аланія Аланія (Туреччина) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Аланія у Вікісховищі |
Постійне населення міста становить трохи більше ніж 100 тис. осіб, проте в літньо-осінній сезон фактичне населення в кілька разів більше через великий наплив туристів.
Клімат
Завдяки теплому Середземному морю, дуже великій кількості сонячного світла, а також Таврським горам, які захищають від північних холодних вітрів, Аланія — одне з найспекотніших міст Туреччини. Середньорічна температура становить +20 °C (для порівняння, середньорічна температура Анталії — +17 °С, Сочі — +14 ° С, Ніцци — +16 °C). Клімат Аланії класифікується як субтропічний середземноморський.
Зима відносно прохолодна, вітряна й дощова, а літо дуже спекотне, сухе і тривале. Вологість повітря, як і практично у всій провінції Анталія, досить висока, і майже цілий рік становить 55-65 %. Найтеплішим місяцем є серпень, влітку опади бувають рідко.
Завдяки такому клімату в Аланії можна культивувати рослини, які в дикому вигляді ростуть тільки в субекваторіальному та/або екваторіальному кліматі.
Історія
Поселення людини на території сучасної Аланії відомі з пізнього палеоліту. Перші капітальні споруди, відомі нині в околицях міста, належать до епох Хеттського царства та імперії Ахеменідів.
До початку елліністичного періоду Аланія, відома тоді під грецькою назвою Коракесіон (дав.-гр. Κορακησιον, походить від лувійського слова, яке означає «тягнеться в море», тобто півострів, мис), вже було великим і розвиненим містом. Входження в імперію Олександра Македонського прискорило темпи розвитку й розширення.
Протягом останніх століть до нашої ери і початку нашої ери місто неодноразово переходив з рук в руки, ставши свідком існування і зникнення кількох царств. У порту Коракесіон влаштувалися Кілікійські пірати, які тероризували все південне узбережжя Анатолії.
Римська республіка, яка бажала поширити свій вплив на Схід, поклала край домінуванню піратів. Римський Сенат озброїв Гнея Помпея флотом з 120 тисяч солдатів, які майже два місяці очищали все Mare Nostrum від піратів. Вирішальна битва з відступившими піратами відбулося перед Коракесіоном у 67 році до н. е. Потім Марк Антоній подарував це місто і всю Кілікію Клеопатрі, яка використовувала місцеві кедрові ліси для кораблебудування.
Після заходу римської епохи почався майже тисячолітній період історії міста в складі Візантії. Назва «Коракесіон» змінилася на «Калонорос» (дав.-гр. Καλονόρος — «прекрасна гора»).
У VII столітті місто неодноразово піддавався набігам арабів, в тому числі кілька разів було захоплене. Застаріла антична фортеця була перебудована і значно посилена.
В XI столітті після IV хрестового походу Калонорос переходить від Візантії до вірменської Кілікії.
У XII—XIII століттях на тлі постійної боротьби християн і мусульман місто знову постійно переходить з рук в руки. До XIII століття сельджуки завойовують Калонорос остаточно і перейменовують в Алай на честь сельджуцького султана Ала ад-Діна Кей-Кубада.
Під час царювання Кей-Кубада місто досягає свого розквіту. При ньому була побудована Червона вежа — яскравий приклад сельджуцької архітектури, значна частина нової фортеці (збереглася до наших днів), судноверф та кілька мечетей, зокрема, названа на його честь. У 1293—1471 роках Алай був центром самостійного бейлику Караманідів.
Завдяки своїй близькості до сельджукської столиці Коньї, Алай перевершив Анталію як торговий і військовий порт. В кінці XV століття, у перехідну епоху між сельджукським і османським пануванням, місто перейшло до османів. На міських верфях будувалися військові кораблі османських завойовників, що курсували по Середземному морю.
Протягом османської епохи Алай неодноразово ставав ареною морських битв і облог, був найважливішим торговим портом, військовою базою і перевалочним пунктом. З розпадом Османської імперії, за результатами визвольної війни під керівництвом Кемаля Ататюрка, Алай увійшов до складу Туреччини.
У 1935 році місто отримує сучасну назву — Аланія.
Визначні пам'ятки
- Стародавня візантійська фортеця ХІІІ ст. Стародавні зубчасті стіни фортеці Аланії підноситься на 250 м над рівнем моря та тягнулися протягом 6,5 км. Фортеця була побудована сельджуками в 1221 р., мала 83 бастіони і 140 веж. Ще в середні століття були побудовані також близько 400 цистерн для постачання водою міста…
- Кизил Куле (Червона Вежа)
- Сталактитова печера Дамлаташ
- Судноверф
- Пам'ятник Ататюрку і турецьким піонерам
- Пам'ятник Ала-Ад-Діну Кейкубада
- «Пляж Клеопатри»
- Археологічний музей Аланії з рідкісними підлоговими мозаїками 2 ст.н. е.
- Будинок-музей Ататюрка
- Річка Дим Чай і печера Дим
- Середньовічний караван-сарай Аларахан, побудований у VIII віці (район Авсаллар)
Туризм
Перший мотель був побудований в 1958 р., вважається першим роком туристичної індустрії в Аланії. У 2007 р. було вже 157000 готельних місць. Багато туристів, особливо скандинави, німці, росіяни, українці та голландці, регулярно відпочивають в Аланії. Їх приваблюють у цей район ціни на нерухомість, тепла погода, піщані пляжі, доступ до історичних місць Анталії, смачна кухня.
Галерея
-
- Порт Аланія
- Панорама Аланії
-
-
-
- Фруктовий базар в Аланії
- Аланійський кебаб
- Корабель на Аланію
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аланія (місто) |
Аланія (місто) у Вікімандрах
- Офіційний сайт
- Мапа Аланії [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alaniya znachennya Alaniya tur Alanya misto v Turechchini za 120 km na pivden vid Antaliyi velikij morskij port ta kurort Alaniya skladayetsya z 10 rajoniv Oba Mahmutlar Kargidzhak Avsallar Dzhikdzhilli Demirtash Konakli Kestel Tosmur Alaniya Centr Alaniya Alanya AlaniyaAlaniyaOsnovni dani36 32 42 pn sh 31 59 42 sh d 36 54500 pn sh 31 99500 sh d 36 54500 31 99500 Krayina TurechchinaRegion AntaliyaStolicya dlya d kolishnya derzhava Mezhuye z susidni nas punktid Gazipasha Manavgat Zasnovano 1872Plosha 1598 51 km Naselennya 320 365 2019 Vodojma Seredzemne moreMista pobratimi Gladbek NimechchinaChasovij poyas UTC 3Nomeri avtomobiliv 07GeoNames 324190OSM r1726977 RPoshtovi indeksi 07400 Miska vlada Mer mista Hasan SipahiogluVebsajt alanya bel tr Mapa AlaniyaAlaniya Turechchina Alaniya u Vikishovishi Karta Alaniyi Piri Reyis 1525 Karta Forteci Alaniya Postijne naselennya mista stanovit trohi bilshe nizh 100 tis osib prote v litno osinnij sezon faktichne naselennya v kilka raziv bilshe cherez velikij napliv turistiv KlimatZavdyaki teplomu Seredzemnomu moryu duzhe velikij kilkosti sonyachnogo svitla a takozh Tavrskim goram yaki zahishayut vid pivnichnih holodnih vitriv Alaniya odne z najspekotnishih mist Turechchini Serednorichna temperatura stanovit 20 C dlya porivnyannya serednorichna temperatura Antaliyi 17 S Sochi 14 S Nicci 16 C Klimat Alaniyi klasifikuyetsya yak subtropichnij seredzemnomorskij Zima vidnosno proholodna vitryana j doshova a lito duzhe spekotne suhe i trivale Vologist povitrya yak i praktichno u vsij provinciyi Antaliya dosit visoka i majzhe cilij rik stanovit 55 65 Najteplishim misyacem ye serpen vlitku opadi buvayut ridko Zavdyaki takomu klimatu v Alaniyi mozhna kultivuvati roslini yaki v dikomu viglyadi rostut tilki v subekvatorialnomu ta abo ekvatorialnomu klimati IstoriyaPoselennya lyudini na teritoriyi suchasnoyi Alaniyi vidomi z piznogo paleolitu Pershi kapitalni sporudi vidomi nini v okolicyah mista nalezhat do epoh Hettskogo carstva ta imperiyi Ahemenidiv Do pochatku ellinistichnogo periodu Alaniya vidoma todi pid greckoyu nazvoyu Korakesion dav gr Korakhsion pohodit vid luvijskogo slova yake oznachaye tyagnetsya v more tobto pivostriv mis vzhe bulo velikim i rozvinenim mistom Vhodzhennya v imperiyu Oleksandra Makedonskogo priskorilo tempi rozvitku j rozshirennya Protyagom ostannih stolit do nashoyi eri i pochatku nashoyi eri misto neodnorazovo perehodiv z ruk v ruki stavshi svidkom isnuvannya i zniknennya kilkoh carstv U portu Korakesion vlashtuvalisya Kilikijski pirati yaki terorizuvali vse pivdenne uzberezhzhya Anatoliyi Rimska respublika yaka bazhala poshiriti svij vpliv na Shid poklala kraj dominuvannyu pirativ Rimskij Senat ozbroyiv Gneya Pompeya flotom z 120 tisyach soldativ yaki majzhe dva misyaci ochishali vse Mare Nostrum vid pirativ Virishalna bitva z vidstupivshimi piratami vidbulosya pered Korakesionom u 67 roci do n e Potim Mark Antonij podaruvav ce misto i vsyu Kilikiyu Kleopatri yaka vikoristovuvala miscevi kedrovi lisi dlya korablebuduvannya Pislya zahodu rimskoyi epohi pochavsya majzhe tisyacholitnij period istoriyi mista v skladi Vizantiyi Nazva Korakesion zminilasya na Kalonoros dav gr Kalonoros prekrasna gora U VII stolitti misto neodnorazovo piddavavsya nabigam arabiv v tomu chisli kilka raziv bulo zahoplene Zastarila antichna fortecya bula perebudovana i znachno posilena V XI stolitti pislya IV hrestovogo pohodu Kalonoros perehodit vid Vizantiyi do virmenskoyi Kilikiyi U XII XIII stolittyah na tli postijnoyi borotbi hristiyan i musulman misto znovu postijno perehodit z ruk v ruki Do XIII stolittya seldzhuki zavojovuyut Kalonoros ostatochno i perejmenovuyut v Alaj na chest seldzhuckogo sultana Ala ad Dina Kej Kubada Pid chas caryuvannya Kej Kubada misto dosyagaye svogo rozkvitu Pri nomu bula pobudovana Chervona vezha yaskravij priklad seldzhuckoyi arhitekturi znachna chastina novoyi forteci zbereglasya do nashih dniv sudnoverf ta kilka mechetej zokrema nazvana na jogo chest U 1293 1471 rokah Alaj buv centrom samostijnogo bejliku Karamanidiv Zavdyaki svoyij blizkosti do seldzhukskoyi stolici Konyi Alaj perevershiv Antaliyu yak torgovij i vijskovij port V kinci XV stolittya u perehidnu epohu mizh seldzhukskim i osmanskim panuvannyam misto perejshlo do osmaniv Na miskih verfyah buduvalisya vijskovi korabli osmanskih zavojovnikiv sho kursuvali po Seredzemnomu moryu Protyagom osmanskoyi epohi Alaj neodnorazovo stavav arenoyu morskih bitv i oblog buv najvazhlivishim torgovim portom vijskovoyu bazoyu i perevalochnim punktom Z rozpadom Osmanskoyi imperiyi za rezultatami vizvolnoyi vijni pid kerivnictvom Kemalya Atatyurka Alaj uvijshov do skladu Turechchini U 1935 roci misto otrimuye suchasnu nazvu Alaniya Viznachni pam yatkiStarodavnya vizantijska fortecya HIII st Starodavni zubchasti stini forteci Alaniyi pidnositsya na 250 m nad rivnem morya ta tyagnulisya protyagom 6 5 km Fortecya bula pobudovana seldzhukami v 1221 r mala 83 bastioni i 140 vezh She v seredni stolittya buli pobudovani takozh blizko 400 cistern dlya postachannya vodoyu mista Kizil Kule Chervona Vezha Stalaktitova pechera Damlatash Sudnoverf Pam yatnik Atatyurku i tureckim pioneram Pam yatnik Ala Ad Dinu Kejkubada Plyazh Kleopatri Arheologichnij muzej Alaniyi z ridkisnimi pidlogovimi mozayikami 2 st n e Budinok muzej Atatyurka Richka Dim Chaj i pechera Dim Serednovichnij karavan saraj Alarahan pobudovanij u VIII vici rajon Avsallar TurizmPershij motel buv pobudovanij v 1958 r vvazhayetsya pershim rokom turistichnoyi industriyi v Alaniyi U 2007 r bulo vzhe 157000 gotelnih misc Bagato turistiv osoblivo skandinavi nimci rosiyani ukrayinci ta gollandci regulyarno vidpochivayut v Alaniyi Yih privablyuyut u cej rajon cini na neruhomist tepla pogoda pishani plyazhi dostup do istorichnih misc Antaliyi smachna kuhnya GalereyaPort Alaniya Panorama Alaniyi Fruktovij bazar v Alaniyi Alanijskij kebab Korabel na AlaniyuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alaniya misto Alaniya misto u Vikimandrah Oficijnij sajt Mapa Alaniyi 26 veresnya 2020 u Wayback Machine angl