Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сельджуцька архітектура охоплює будівельні традиції що використовували сельджуки коли керували більшою частиною Близьког

Сельджуцька архітектура

Сельджуцька архітектура

Сельджуцька архітектура охоплює будівельні традиції, що використовували сельджуки, коли керували більшою частиною Близького Сходу та Анатолії протягом XI–XIII століть. Після XI століття Конійський султанат вийшов з Великої імперії сельджуків, розвивши власний архітектурний стиль, увібравши в собі елементи вірменської, візантійської та перської архітектурної традицій.

image
Могила Ахмеда Санджара, Мерв, Туркменістан

Архітектура Великої імперії Сельджуків

Сельджуцькі архітектурні елементи можна знайти на величезній території, що тягнеться від Гіндукуша до східної Анатолії та від Середньої Азії до Перської затоки. Батьківщиною цієї будівельної традиції були землі сучасного Туркменістану та Ірану, де побудовані перші постійні будівлі сельджуків. Однак монгольські навали та землетруси знищили більшість цих будівель і залишилось лише деякі. У 1063 році Ісфаган був заснований як столиця Великої імперії сельджуків при Алп-Арслані.

image
в центральному Пакистані має характерні риси сельджуцької.

Найбільш істотною відмінністю, впровадженою на початку дванадцятого століття, було зміна плану мечетей, в який додалися чотири айвани. Ще один тип мечеті, запроваджений в цей час — це мечеть-кіоск (від тур. köşk — павільйон), що складається з куполоподібного простору з трьома відкритими сторонами та стіни, що містить міхраб з боку Кібли. Архітектура цього періоду також характеризувалися гробницями, у вигляді восьмикутних структур з куполоподібними дахами, так званих кюмбет або тюрбе. Вражаючий приклад поховальної архітектури — мавзолей султана Санджара в Мерві, масивна споруда площею 27 м2 з величезним подвійним куполом, з тромпами і мукарнами.

У Сирії та Іраку збережені пам'ятки представлені медресе та гробницями. Такі медресе, як Мустансірія в Багдаді або Муристан в Дамаску, були побудовані за планом з чотирьох айванів, тоді як для гробниць були характерні конічні куполи мукарни. У святині Халіда Валіда на півдні Пакистану спостерігають типові архітектурні елементи сельджуків, які були введені в регіон через Центральну Азію.

Деякі приклади архітектури імперії сельджуків:

Архітектура анатолійських сельджуків

image
Çifte Minareli Medrese в Ерзурумі

Найбільша кількість збережених пам’яток сельджуків знаходиться в Анатолії. Конійський султанат побудував монументальні кам'яні споруди вишуканого мінімалістичного дизайну та гармонійної пропорції, здебільшого дуже прості, але зі сплесками витонченого декору навколо дверних прорізів.

У будівництві караван-сараїв, медресе та мечетей, анатолійські сельджуки перевели іранську архітектуру з цегли та штукатурки у кам'яну. Серед них особливо примітними є караван-сараї (або хани), які використовувались як зупинки, торгові пости та оборону для караванів. Близько сотні таких споруд було збудовано за період анатолійських сельджуків. Поряд з перськими мотивами, які мали незаперечний вплив, на архітектуру сельджуків також впливали вірменська архітектура. Зустрічаються як мусульманські архітектори, що походять з історичної Вірменії, так і безпосередньо вірменські архітектори та будівельники. Як така, анатолійська архітектура репрезентує одні з найвизначніших та вражаючих будівель у всій історії ісламської архітектури. Пізніше ця анатолійська архітектура зустрічається у Султанатській Індії.

Більшість творів анатолійських сельджуків — з каменю та цегляними мінаретами. Використання каменю в Анатолії є найбільшою відмінністю від будівель сельджуків в Ірані, які виготовлені з цегли. У будівлях часто використовують мукарни (сталактитові склепіння). У Конійському султанаті двір часто критий від холодних і сніжних зим Анатолійського плато. Отже, деякі медресе (богословські семінарії), такі як Медресе з двома мінаретами в Ерзурумі, мають відкритий двір, а інші, наприклад, в Коньї, критий двір.

image
Ince Minaret Medrese в Коньї

Конья, столиця сельджуків та інші великі міста — Аланія, Ерзурум, Кайсері, Сівас — зберігають важливі приклади сельджуцької архітектури. Проте вона зустрічається майже в будь-якому анатолійському місті чи містечку, особливо в Центральній та Східній Анатолії. Влада сельджуків поширювалась (на короткий час) аж до берегів Егейського моря, тому навіть у містечку Сельчук, поруч з Ефесом, на південь від Ізміра, є сільджукські тюрбе (гробниці). Великі караван-сараї, або хани, є одними з найкращих і найхарактерніших для будівель-сельджуків. Побудовані у XIII столітті для заохочення торгівлі по всій імперії, кілька десятків з них лишилися у хорошому стані.

Після монгольських навалів середини XIII століття багатство та могутність імперії сельджуків зменшилися. Характерні приклади - госпіталь в Амасьї, і «Мечеть Сунгур Бей» в Нігде. Одним з останніх архітектурних починань сельджуків була гробниця 'Ісмат аль-Дуня ва 'л-Дін ібінт аль-Малік аль-Аділ, побудована її дочками після 1243 року.

Типологія архітектури анатолійських сельджуків

Приклади архітектури сельджуків
Тип Тип (Турецька назва) Приклад
Мечеть Cami Мечеть Аладдіна
Медресе Medrese Медресе з двома мінаретами
Кюмбет Kümbet Дьонер Кюмбет
Караван-сарай Kervansaray Султан Хан
Лікарня Darüşşifa Велика мечеть Дівричі
Міст Köprü Аккьопру
Палац Saray Палац Кубадабад
Замок Kale Замок Аланія
Верф Tersane Кізил Куле

Галерея

Див. також

Примітки

  1. (2006). (PDF). Abstracts of reports of the International Scientific Conference. Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  2. West Asia:1000-1500, Sheila Blair and Jonathan Bloom, Atlas of World Art, ed. John Onians, (Laurence King Publishing, 2004), 130.
  3. Architecture(Muhammadan), H. Saladin, Encyclopaedia of Religion and Ethics, Vol.1, ed. James Hastings and John Alexander, (Charles Scribner's son, 1908), 753.
  4. Henri Stierlin, "Turkey From the Selcuks to the Ottomans", Taschen's World Architecture, 1998, p73-75
  5. Armenia during the Seljuk and Mongol Periods, Robert Bedrosian, The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods from Antiquity to the Fourteenth Century, Vol. I, ed. Richard Hovannisian, (St. Martin's Press, 1999), 250.
  6. Lost in Translation: Architecture, Taxonomy, and the "Eastern Turks", Finbarr Barry Flood, Muqarnas: History and Ideology: Architectural Heritage of the "Lands of Rum, ed. Gulru Necipoglu, (Brill, 2007), 96.
  7. Notes on Saldjūq Architectural Patronage in Thirteenth Century Anatolia, H. Crane, Journal of the Economic and Social History of the Orient, Vol. 36, No. 1 (1993), 22.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Seldzhucka arhitektura ohoplyuye budivelni tradiciyi sho vikoristovuvali seldzhuki koli keruvali bilshoyu chastinoyu Blizkogo Shodu ta Anatoliyi protyagom XI XIII stolit Pislya XI stolittya Konijskij sultanat vijshov z Velikoyi imperiyi seldzhukiv rozvivshi vlasnij arhitekturnij stil uvibravshi v sobi elementi virmenskoyi vizantijskoyi ta perskoyi arhitekturnoyi tradicij Mogila Ahmeda Sandzhara Merv TurkmenistanArhitektura Velikoyi imperiyi SeldzhukivSeldzhucki arhitekturni elementi mozhna znajti na velicheznij teritoriyi sho tyagnetsya vid Gindukusha do shidnoyi Anatoliyi ta vid Serednoyi Aziyi do Perskoyi zatoki Batkivshinoyu ciyeyi budivelnoyi tradiciyi buli zemli suchasnogo Turkmenistanu ta Iranu de pobudovani pershi postijni budivli seldzhukiv Odnak mongolski navali ta zemletrusi znishili bilshist cih budivel i zalishilos lishe deyaki U 1063 roci Isfagan buv zasnovanij yak stolicya Velikoyi imperiyi seldzhukiv pri Alp Arslani v centralnomu Pakistani maye harakterni risi seldzhuckoyi Najbilsh istotnoyu vidminnistyu vprovadzhenoyu na pochatku dvanadcyatogo stolittya bulo zmina planu mechetej v yakij dodalisya chotiri ajvani She odin tip mecheti zaprovadzhenij v cej chas ce mechet kiosk vid tur kosk paviljon sho skladayetsya z kupolopodibnogo prostoru z troma vidkritimi storonami ta stini sho mistit mihrab z boku Kibli Arhitektura cogo periodu takozh harakterizuvalisya grobnicyami u viglyadi vosmikutnih struktur z kupolopodibnimi dahami tak zvanih kyumbet abo tyurbe Vrazhayuchij priklad pohovalnoyi arhitekturi mavzolej sultana Sandzhara v Mervi masivna sporuda plosheyu 27 m2 z velicheznim podvijnim kupolom z trompami i mukarnami U Siriyi ta Iraku zberezheni pam yatki predstavleni medrese ta grobnicyami Taki medrese yak Mustansiriya v Bagdadi abo Muristan v Damasku buli pobudovani za planom z chotiroh ajvaniv todi yak dlya grobnic buli harakterni konichni kupoli mukarni U svyatini Halida Valida na pivdni Pakistanu sposterigayut tipovi arhitekturni elementi seldzhukiv yaki buli vvedeni v region cherez Centralnu Aziyu Deyaki prikladi arhitekturi imperiyi seldzhukiv Arhitektura anatolijskih seldzhukivCifte Minareli Medrese v Erzurumi Najbilsha kilkist zberezhenih pam yatok seldzhukiv znahoditsya v Anatoliyi Konijskij sultanat pobuduvav monumentalni kam yani sporudi vishukanogo minimalistichnogo dizajnu ta garmonijnoyi proporciyi zdebilshogo duzhe prosti ale zi spleskami vitonchenogo dekoru navkolo dvernih proriziv U budivnictvi karavan sarayiv medrese ta mechetej anatolijski seldzhuki pereveli iransku arhitekturu z cegli ta shtukaturki u kam yanu Sered nih osoblivo primitnimi ye karavan sarayi abo hani yaki vikoristovuvalis yak zupinki torgovi posti ta oboronu dlya karavaniv Blizko sotni takih sporud bulo zbudovano za period anatolijskih seldzhukiv Poryad z perskimi motivami yaki mali nezaperechnij vpliv na arhitekturu seldzhukiv takozh vplivali virmenska arhitektura Zustrichayutsya yak musulmanski arhitektori sho pohodyat z istorichnoyi Virmeniyi tak i bezposeredno virmenski arhitektori ta budivelniki Yak taka anatolijska arhitektura reprezentuye odni z najviznachnishih ta vrazhayuchih budivel u vsij istoriyi islamskoyi arhitekturi Piznishe cya anatolijska arhitektura zustrichayetsya u Sultanatskij Indiyi Bilshist tvoriv anatolijskih seldzhukiv z kamenyu ta ceglyanimi minaretami Vikoristannya kamenyu v Anatoliyi ye najbilshoyu vidminnistyu vid budivel seldzhukiv v Irani yaki vigotovleni z cegli U budivlyah chasto vikoristovuyut mukarni stalaktitovi sklepinnya U Konijskomu sultanati dvir chasto kritij vid holodnih i snizhnih zim Anatolijskogo plato Otzhe deyaki medrese bogoslovski seminariyi taki yak Medrese z dvoma minaretami v Erzurumi mayut vidkritij dvir a inshi napriklad v Konyi kritij dvir Ince Minaret Medrese v Konyi Konya stolicya seldzhukiv ta inshi veliki mista Alaniya Erzurum Kajseri Sivas zberigayut vazhlivi prikladi seldzhuckoyi arhitekturi Prote vona zustrichayetsya majzhe v bud yakomu anatolijskomu misti chi mistechku osoblivo v Centralnij ta Shidnij Anatoliyi Vlada seldzhukiv poshiryuvalas na korotkij chas azh do beregiv Egejskogo morya tomu navit u mistechku Selchuk poruch z Efesom na pivden vid Izmira ye sildzhukski tyurbe grobnici Veliki karavan sarayi abo hani ye odnimi z najkrashih i najharakternishih dlya budivel seldzhukiv Pobudovani u XIII stolitti dlya zaohochennya torgivli po vsij imperiyi kilka desyatkiv z nih lishilisya u horoshomu stani Pislya mongolskih navaliv seredini XIII stolittya bagatstvo ta mogutnist imperiyi seldzhukiv zmenshilisya Harakterni prikladi gospital v Amasyi i Mechet Sungur Bej v Nigde Odnim z ostannih arhitekturnih pochinan seldzhukiv bula grobnicya Ismat al Dunya va l Din ibint al Malik al Adil pobudovana yiyi dochkami pislya 1243 roku Tipologiya arhitekturi anatolijskih seldzhukivPrikladi arhitekturi seldzhukiv Tip Tip Turecka nazva Priklad Mechet Cami Mechet Aladdina Medrese Medrese Medrese z dvoma minaretami Kyumbet Kumbet Doner Kyumbet Karavan saraj Kervansaray Sultan Han Likarnya Darussifa Velika mechet Divrichi Mist Kopru Akkopru Palac Saray Palac Kubadabad Zamok Kale Zamok Alaniya Verf Tersane Kizil KuleGalereyav Rej misto Iran pohovannya knyaziv Seldzhukiv pam yatnik XII stolittya v Rej misto Iran vshanuvannya pam yati monarha seldzhukiv Togrul beka Kizil Kule Kizil Kule pobudovana u 1221 1226 rr Kej Kubadom I Alaniya Turechchina Mechet Aslanhane v Ankari sporudzhena v XIII stolitti Inse Minaret Ince Minaret Medrese medrese shkola XIII stolittya roztashovana v Konyi Turechchina Monumentalnij vhid v karavan sarayi pobudovanij v 1229 roci v Aksarayi Turechchina pid chas pravlinnya Kej Kubada I Portal Darussifa Velika mechet i likarnya u Divriyi Turechchina Fasad Medrese Gok v Tokati Sivas Turechchina zbuduvana blizko 1270 Yakutiye medrese pobudovane u 1310 r Erzurum Turechchina Ornament kam yanogo fasadu vhodu en Konya Detali Yakutiye medrese Kyumbet Hudavend Hatun Mechet Sulejmaniya Alaniya Div takozhVelika imperiya Seldzhukiv Konijskij sultanatPrimitki 2006 PDF Abstracts of reports of the International Scientific Conference Arhiv originalu PDF za 28 kvitnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017 West Asia 1000 1500 Sheila Blair and Jonathan Bloom Atlas of World Art ed John Onians Laurence King Publishing 2004 130 Architecture Muhammadan H Saladin Encyclopaedia of Religion and Ethics Vol 1 ed James Hastings and John Alexander Charles Scribner s son 1908 753 Henri Stierlin Turkey From the Selcuks to the Ottomans Taschen s World Architecture 1998 p73 75 Armenia during the Seljuk and Mongol Periods Robert Bedrosian The Armenian People From Ancient to Modern Times The Dynastic Periods from Antiquity to the Fourteenth Century Vol I ed Richard Hovannisian St Martin s Press 1999 250 Lost in Translation Architecture Taxonomy and the Eastern Turks Finbarr Barry Flood Muqarnas History and Ideology Architectural Heritage of the Lands of Rum ed Gulru Necipoglu Brill 2007 96 Notes on Saldjuq Architectural Patronage in Thirteenth Century Anatolia H Crane Journal of the Economic and Social History of the Orient Vol 36 No 1 1993 22

Дата публікації:
Топ