Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зі скасуванням османського султанату Великим національними зборами Туреччини 1 листопада 1922 року закінчилося існування Османської імперії, заснованої в 1299 році. 11 листопада 1922 року, на конференції в Лозанні, був визнаний суверенітет Великих національних зборів Туреччини з урядом в Анкарі над територією Туреччини. Останній султан, Мехмед VI покинув Османську столицю, Стамбул, 17 листопада 1922 року. Правові позиції закріпилися після підписання Лозаннського договору 24 липня 1923 року.
| Скасування Османського султанату | |
| Країна |  Туреччина |
|---|---|
| Дата й час | 1 листопада 1922 |
| Затверджено | Великі національні збори Туреччини |
Передумови
Вступ Османської імперії в Першу світову війну разом з Центральними державами стався 11 листопада 1914 року. Бойові дії на Близькосхідному театрі Першої світової війни закінчилися підписанням Мудроького перемир'я 30 жовтня 1918 року. Окупація Константинополя британськими, французькими та італійськими військами сталася 13 листопада 1918 року.
Поділ Османської імперії почалося з підписання Лондонського пакту (1915) і продовжилося декількома угодами, головним чином двосторонніми серед членів Антанти. Британські війська почали займати ключові будівлі Імперії та заарештовувати націоналістів після встановлення військового правління в ніч на 15 березня 1920 року. 18 березня 1920 року османський парламент прийняв і направив протест союзникам про неприйнятність арешту п'яти його членів. Ці збори були останніми та ознаменували кінець Османської політичної системи. Султан Мехмед VI розпустив Генеральну Асамблею Османської імперії 11 квітня 1920 року. Константинопольський уряд, з бюрократичним апаратом, але без парламенту, залишився активним на чолі з султаном.
Севрський договір 10 серпня 1920 завершив поділ Імперії. У той час приблизно 150 політиків поетапно були заслані на Мальту. Турецький національний рух, очолюваний Мустафою Кемалем, заснував Великі національні збори Туреччини в Анкарі 23 квітня 1920 року.
Великі національні збори Туреччини почали війну за незалежність Туреччини (кемалісьтська революція) проти монархічного Константинопольського уряду, халіфом якого був Мехмед VI. Константинопольський уряд, уряд без парламенту, сформували Kuva-yi Inzibatiye, відому як «армія Халіфату», на противагу Kuva-yi Milliye - армії Великих національних зборів Туреччини.
Конфлікти відбувалися в Болі, Стамбулі, Хендекі, Карасі, одночасно з іншими повстаннями під час турецької війни за незалежність. Армії Халіфату були близькі ідеї Ісламу, звідси і назва. Озброєння і припаси для армії Халіфату постачала Велика Британія. Стратегічне завдання армії Халіфату, так само як і англійців, полягала в запобіганні просування національних сил до проток. Kuva-yi Milliye завдала поразки армії Халіфату. Хоча Kuva-yi Milliye вважається першим кроком опору у звільненні Туреччини, незабаром нерегулярні військові дії були припинені. Перед початком грецької війни, Kuva-yi Milliye стала основою організованої армії, яка пізніше була перетворена в Збройні сили Туреччини.
Кінець Османської імперії
Османська імперія здобула суверенітет під час правління династії Османа I, який був її засновником. Його сім'я і нащадки правили імперією безперервно з 1299 року протягом всієї її історії. Османська династія в особі Султана володіла верховною владою над усіма політичними утвореннями. Султан був єдиним та абсолютним регентом, главою держави і главою уряду імперії. Великі Візири і політична система, закріплена в Османській Конституції діяла з волі Султана.
Союзне запрошення на конференцію до Лозанни було передано як уряду в Константинополі, так і в Анкарі. Мустафа Кемаль був переконаний, що тільки уряд з Анкари має брати участь в конференції. 1 листопада 1922 року Великі національні збори визнали уряд Султанату в Константинополі незаконним. Великі національні збори також ухвалили рішення, що Константинополь перестав бути столицею нації з моменту його окупації союзниками. Крім того, вони заявили, що Султанат був скасований. Скасування Султанату поклало кінець Османської імперії. Після ознайомлення з резолюцією, Мехмед VI шукав притулку на борту британського лінійного корабля Малайя 17 листопада. Після того як Мехмед VI втік, інші міністри його уряду прийняли нову політичну реальність. Немає ніякого офіційного документа, який оголошував капітуляцію Османської держави або Султана. Конференція в Лозанні, 11 листопада 1922 року визнала суверенітет Великих національних зборів Туреччини як заміну Османської імперії. Останній Султан Мехмед VI покинув Константинополь 17 листопада 1922 року.
Список з 600 імен був представлений на конференції в Лозанні та входять в цей список повинні були бути оголошені персонами нон грата. Список призначався для усунення правлячої еліти Османської імперії. Переговори в Лозанні зменшили список імен до 150 і договір був підписаний 24 липня 1923 року.
Османська Династія являла собою втілення османського Халіфату, починаючи з XIV століття, з царювання Мурада I. Представник Османської династії утримував титул халіфа і влада над усіма мусульманами на момент приходу до влади двоюрідного брата Мехмеда Абдул-Меджида II. Османська Династія позиціонувала себе як політичного і релігійного наступника Мухаммада та лідера всього мусульманського співтовариства без кордонів в Османській імперії і за її межами. Титул Абдул-Меджида II був оскаржений в 1916 році лідером арабського повстання королем Хусейном Бен Алі з Хиджаза, який засудив Мехмета V, але його царство було ліквідовано і анексовано Ібн Саудом в 1925 році.
Грецькі, болгарські і сербські піддані покинули імперію під час спаду і модернізації в Османській імперії в 1828-1908 роках, албанські і вірменські (вірменського загальнонаціонального руху і першої Республіки Вірменія) піддані покинули імперію або були вбиті під час розгрому і розпаду Османської імперії в 1908-1922 рр. Корінне вірменське і грецьке населення було винищено або вигнано османами (младотурками) і кемалістами в період 1915-1922 років. До 1922 року більшість жителів Туреччини були мусульманами або турецького або курдського етносу. Великі національні збори Туреччини заявили про себе як про Республіцу Туреччина 29 жовтня 1923 року.
Також був створений список вигнаних і введений в дію в Республіці Туреччина 23 квітня 1924 роки (переглянутий 1 червня 1924 року); в нього увійшли імена 120 прихильників відстороненої від влади Османської династії.
Примітки
- Turkish War of Independence
- Who’s Who — Sultan Mehmed VI
Література
- Finkel, Caroline.Osman's Dream: The History of the Ottoman Empire (англ.). — Basic Books, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zi skasuvannyam osmanskogo sultanatu Velikim nacionalnimi zborami Turechchini 1 listopada 1922 roku zakinchilosya isnuvannya Osmanskoyi imperiyi zasnovanoyi v 1299 roci 11 listopada 1922 roku na konferenciyi v Lozanni buv viznanij suverenitet Velikih nacionalnih zboriv Turechchini z uryadom v Ankari nad teritoriyeyu Turechchini Ostannij sultan Mehmed VI pokinuv Osmansku stolicyu Stambul 17 listopada 1922 roku Pravovi poziciyi zakripilisya pislya pidpisannya Lozannskogo dogovoru 24 lipnya 1923 roku Skasuvannya Osmanskogo sultanatu Krayina Turechchina Data j chas1 listopada 1922 ZatverdzhenoVeliki nacionalni zbori TurechchiniPeredumoviVstup Osmanskoyi imperiyi v Pershu svitovu vijnu razom z Centralnimi derzhavami stavsya 11 listopada 1914 roku Bojovi diyi na Blizkoshidnomu teatri Pershoyi svitovoyi vijni zakinchilisya pidpisannyam Mudrokogo peremir ya 30 zhovtnya 1918 roku Okupaciya Konstantinopolya britanskimi francuzkimi ta italijskimi vijskami stalasya 13 listopada 1918 roku Podil Osmanskoyi imperiyi pochalosya z pidpisannya Londonskogo paktu 1915 i prodovzhilosya dekilkoma ugodami golovnim chinom dvostoronnimi sered chleniv Antanti Britanski vijska pochali zajmati klyuchovi budivli Imperiyi ta zaareshtovuvati nacionalistiv pislya vstanovlennya vijskovogo pravlinnya v nich na 15 bereznya 1920 roku 18 bereznya 1920 roku osmanskij parlament prijnyav i napraviv protest soyuznikam pro neprijnyatnist areshtu p yati jogo chleniv Ci zbori buli ostannimi ta oznamenuvali kinec Osmanskoyi politichnoyi sistemi Sultan Mehmed VI rozpustiv Generalnu Asambleyu Osmanskoyi imperiyi 11 kvitnya 1920 roku Konstantinopolskij uryad z byurokratichnim aparatom ale bez parlamentu zalishivsya aktivnim na choli z sultanom Sevrskij dogovir 10 serpnya 1920 zavershiv podil Imperiyi U toj chas priblizno 150 politikiv poetapno buli zaslani na Maltu Tureckij nacionalnij ruh ocholyuvanij Mustafoyu Kemalem zasnuvav Veliki nacionalni zbori Turechchini v Ankari 23 kvitnya 1920 roku Veliki nacionalni zbori Turechchini pochali vijnu za nezalezhnist Turechchini kemalistska revolyuciya proti monarhichnogo Konstantinopolskogo uryadu halifom yakogo buv Mehmed VI Konstantinopolskij uryad uryad bez parlamentu sformuvali Kuva yi Inzibatiye vidomu yak armiya Halifatu na protivagu Kuva yi Milliye armiyi Velikih nacionalnih zboriv Turechchini Konflikti vidbuvalisya v Boli Stambuli Hendeki Karasi odnochasno z inshimi povstannyami pid chas tureckoyi vijni za nezalezhnist Armiyi Halifatu buli blizki ideyi Islamu zvidsi i nazva Ozbroyennya i pripasi dlya armiyi Halifatu postachala Velika Britaniya Strategichne zavdannya armiyi Halifatu tak samo yak i anglijciv polyagala v zapobiganni prosuvannya nacionalnih sil do protok Kuva yi Milliye zavdala porazki armiyi Halifatu Hocha Kuva yi Milliye vvazhayetsya pershim krokom oporu u zvilnenni Turechchini nezabarom neregulyarni vijskovi diyi buli pripineni Pered pochatkom greckoyi vijni Kuva yi Milliye stala osnovoyu organizovanoyi armiyi yaka piznishe bula peretvorena v Zbrojni sili Turechchini Kinec Osmanskoyi imperiyiOsmanska imperiya zdobula suverenitet pid chas pravlinnya dinastiyi Osmana I yakij buv yiyi zasnovnikom Jogo sim ya i nashadki pravili imperiyeyu bezperervno z 1299 roku protyagom vsiyeyi yiyi istoriyi Osmanska dinastiya v osobi Sultana volodila verhovnoyu vladoyu nad usima politichnimi utvorennyami Sultan buv yedinim ta absolyutnim regentom glavoyu derzhavi i glavoyu uryadu imperiyi Veliki Viziri i politichna sistema zakriplena v Osmanskij Konstituciyi diyala z voli Sultana Soyuzne zaproshennya na konferenciyu do Lozanni bulo peredano yak uryadu v Konstantinopoli tak i v Ankari Mustafa Kemal buv perekonanij sho tilki uryad z Ankari maye brati uchast v konferenciyi 1 listopada 1922 roku Veliki nacionalni zbori viznali uryad Sultanatu v Konstantinopoli nezakonnim Veliki nacionalni zbori takozh uhvalili rishennya sho Konstantinopol perestav buti stoliceyu naciyi z momentu jogo okupaciyi soyuznikami Krim togo voni zayavili sho Sultanat buv skasovanij Skasuvannya Sultanatu poklalo kinec Osmanskoyi imperiyi Pislya oznajomlennya z rezolyuciyeyu Mehmed VI shukav pritulku na bortu britanskogo linijnogo korablya Malajya 17 listopada Pislya togo yak Mehmed VI vtik inshi ministri jogo uryadu prijnyali novu politichnu realnist Nemaye niyakogo oficijnogo dokumenta yakij ogoloshuvav kapitulyaciyu Osmanskoyi derzhavi abo Sultana Konferenciya v Lozanni 11 listopada 1922 roku viznala suverenitet Velikih nacionalnih zboriv Turechchini yak zaminu Osmanskoyi imperiyi Ostannij Sultan Mehmed VI pokinuv Konstantinopol 17 listopada 1922 roku Spisok z 600 imen buv predstavlenij na konferenciyi v Lozanni ta vhodyat v cej spisok povinni buli buti ogolosheni personami non grata Spisok priznachavsya dlya usunennya pravlyachoyi eliti Osmanskoyi imperiyi Peregovori v Lozanni zmenshili spisok imen do 150 i dogovir buv pidpisanij 24 lipnya 1923 roku Osmanska Dinastiya yavlyala soboyu vtilennya osmanskogo Halifatu pochinayuchi z XIV stolittya z caryuvannya Murada I Predstavnik Osmanskoyi dinastiyi utrimuvav titul halifa i vlada nad usima musulmanami na moment prihodu do vladi dvoyuridnogo brata Mehmeda Abdul Medzhida II Osmanska Dinastiya pozicionuvala sebe yak politichnogo i religijnogo nastupnika Muhammada ta lidera vsogo musulmanskogo spivtovaristva bez kordoniv v Osmanskij imperiyi i za yiyi mezhami Titul Abdul Medzhida II buv oskarzhenij v 1916 roci liderom arabskogo povstannya korolem Husejnom Ben Ali z Hidzhaza yakij zasudiv Mehmeta V ale jogo carstvo bulo likvidovano i aneksovano Ibn Saudom v 1925 roci Grecki bolgarski i serbski piddani pokinuli imperiyu pid chas spadu i modernizaciyi v Osmanskij imperiyi v 1828 1908 rokah albanski i virmenski virmenskogo zagalnonacionalnogo ruhu i pershoyi Respubliki Virmeniya piddani pokinuli imperiyu abo buli vbiti pid chas rozgromu i rozpadu Osmanskoyi imperiyi v 1908 1922 rr Korinne virmenske i grecke naselennya bulo vinisheno abo vignano osmanami mladoturkami i kemalistami v period 1915 1922 rokiv Do 1922 roku bilshist zhiteliv Turechchini buli musulmanami abo tureckogo abo kurdskogo etnosu Veliki nacionalni zbori Turechchini zayavili pro sebe yak pro Respublicu Turechchina 29 zhovtnya 1923 roku Takozh buv stvorenij spisok vignanih i vvedenij v diyu v Respublici Turechchina 23 kvitnya 1924 roki pereglyanutij 1 chervnya 1924 roku v nogo uvijshli imena 120 prihilnikiv vidstoronenoyi vid vladi Osmanskoyi dinastiyi PrimitkiTurkish War of Independence Who s Who Sultan Mehmed VILiteraturaFinkel Caroline Osman s Dream The History of the Ottoman Empire angl Basic Books 2007