Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дніпро́ (до 1796 і в 1802—1926 — Катеринослав, у 1796—1802 — Новоросійськ, у 1926—2016 — Дніпропетровськ[⇨]; МФА: [dʲnʲiˈprɔ] (
| Дніпро | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
      | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Інша назва | Космічна столиця України Січеслав | ||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон |  Дніпропетровська область | ||||||||
| Район | Дніпровський район | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA12020010010037010 | ||||||||
| Засноване | 1635 | ||||||||
| Статус міста | від 1778 року | ||||||||
| Поділ міста | 8 районів | ||||||||
| Населення | ▼ 968 502 (19.01.2022) | ||||||||
| - повне | ▼ 968 502 (19.01.2022) | ||||||||
| Агломерація | Дніпровська агломерація | ||||||||
| Площа | 409,718 км² | ||||||||
| Густота населення | 2394 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 49000—49489 | ||||||||
| Телефонний код | +380-56 — для 7-значних, 562 — для 6-значних номерів | ||||||||
| Координати | 48°27′58″ пн. ш. 35°01′31″ сх. д. / 48.46611° пн. ш. 35.02528° сх. д.Координати: 48°27′58″ пн. ш. 35°01′31″ сх. д. / 48.46611° пн. ш. 35.02528° сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Дніпро, Самара, р.Жабокряч, р. Гнилокіш, р. Шпакова, р. Війтиха, Протовчанські озера | ||||||||
| Назва мешканців | дніпря́нин, дніпря́нка, дніпря́ни | ||||||||
| День міста | друга (іноді третя) субота вересня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Дніпро-Головний, Дніпро-Лоцманська | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 390 км | ||||||||
| - залізницею | 532 км | ||||||||
| - автошляхами | 447 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 49070, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75 | ||||||||
| Вебсторінка | Міська рада Дніпра | ||||||||
 | |||||||||
|
| |||||||||
Місто Катеринослав засноване на землях тільки-но знищеної Запорозької Січі у 1776 у пониззі р. Самари. Вже у 1787 перенесено на теперішнє місце на Дніпрі, поряд з козацькою слободою Половицею (зараз — середмістя сучасного Дніпра). Також на території сучасного міста на той час вже існувала низка козацьких поселень (містечко Нові Кодаки та інші).
Катеринослав, став адміністративним центром захоплених Російською імперією при Катерині II великих територій Українського степу, зокрема після знищення Запорозької Січі, Кючук-Кайнаджійського і Ясського договорів (Новоросійської та Катеринославської губернії). Його початково задумано як третю столицю колишньої Російської імперії, після Москви і Петербурга. З викриттям і початком промислової розробки покладів залізної руди на Криворіжжі Катеринослав швидко перетворився на важливе промислове місто Російської імперії. У XX ст. Дніпропетровськ став одним із ключових центрів металургійної, ядерної, оборонної та космічної промисловості СРСР. Через наявність об'єктів військової промисловості місто перебувало у статусі закритого до початку 1990-х.
У сучасній Україні, так само як і впродовж своєї попередньої історії, Дніпро залишається одним із її найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів.
Дніпро є центром Дніпровської агломерації з населенням майже 1,5 млн осіб.
Назва
Колишні назви:
- 1645—1784 — Новий Кодак
- 1784—1796 — Катеринослав
- 1796—1802 — Новоросійськ
- 1802—1926 — Катеринослав
- 1918—1919 — неофіційно Січеслав (Січослав)
- 1924 — не затверджена назва Краснодніпровськ
- 1926—2016 — Дніпропетровськ
- 1941—1943 — неофіційно Дніпрослав
- з 19 травня 2016 року — Дніпро.
19 травня 2016 року Верховна Рада України, відповідно до вимог Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро, викресливши з назви міста ім'я «всеукраїнського старости» й одного з організаторів Голодомору Григорія Петровського. За відповідне рішення на засіданні Ради проголосувало 247 депутатів.
У зв'язку із перейменуванням міста з'явилась невизначеність щодо передачі нової назви іншими мовами. Так, науковці з Українського інституту національної пам'яті вважають, що ця назва має однаково вимовлятись українською, російською та англійською: «Дніпро», «Днипро», «Dnipro». Між тим, деякі мовознавці з таким підходом не згодні, наполягаючи, що для близьких слов'янських мов застосовується переклад, а не транскрипція. Невизначеність призвела до того, що деякі ЗМІ використовують одну передачу назви, а деякі — іншу. У вересні 2018 ЗМІ оприлюднили відповідь Інституту української мови НАН за підписом Павла Гриценка, де на запит посадовців міської ради Дніпра була дана відповідь, що російською буде правильно саме «Днепр». Також у листі зазначено, що питання передавання власних назв російською мовою належить до компетенції мовознавців РФ.
Перейменування Дніпропетровської області при цьому тимчасово відкладене у зв'язку із тим, що її назву закріплено у ст. 133 Конституції України.
Географія
Місто розташоване у південно-східній частині України. Особливість Дніпра — небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю лесових товщ та розвитком техногенного підтоплення. Особливо ці процеси проявляються на правобережжі. Підтоплення створює передумови розвитку просадок у лесових породах та зсувів, призводить до деформації та руйнування будівель.
Правобережжя
Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на Придніпровській височині. Через що Дніпро поетично називають «містом на трьох пагорбах»
- 1-й пагорб (Соборна Гора) є місцем закладення Катеринослава у 1787 за генеральним планом 1786 Клода Геруа та пізнішим генеральним планом 1792 Івана Старова. Сьогодні пагорб містить Нагірний («на горі») й Табірний (сучасна північна частина проспекту Гагаріна) райони міста.
- 2-й пагорб відділений від першого Довгою балкою. Розташований на захід від нього і на південь від центру міста. На пагорбі розміщені колишній катеринославський район Нові плани й .
- 3-й пагорб відділений від 2-го Рибальською балкою. На ньому розташований район вулиці Робочої (нижня частина — катеринославські робочі слобідки Шляхівка, Солдатська і т. д.).
- 4-й пагорб, забудований уже на рубежі XIX—XX ст., відділений від 3-го Аптекарською балкою. На ньому розміщувався західний район Катеринослава — Чечелівка (зараз район проспекту Сергія Нігояна та проспекту Івана Мазепи).
Балки (яри) правобережжя: Довга, Євпаторійська, Рибальська, Архієрейська, Аптекарська, Тунельна, Зустрічна, Брянська (Сухий яр), Войцеховська, Розсоховата, Біла, Козирєва, Кринична, Війтиха, Келебердина, Зелена.
Малі річки правобережжя — Архієрейська протока, Бельба, Брянська балка, Війтиха (Сухачівка (витік річки)), Войцеховська балка (притока Мокрої Сури), Річиця, Жабокряч (нижня течія взята в колектор), Половиця (крім Аптекарської балки течія взята в колектор), Кам'янка (нині не існує), Кленовий байрак (нині в колекторі), Старий Дніпро.
На заході, північніше Діївки — плавні, з головною протокою Річиця (Старий Дніпро).
Лівобережжя
Лівобережжя міста знаходиться на Придніпровській низовині. В Індустріальному районі й понад Дніпром — піщані дюни. У межах міста в Дніпро впливає р. Самара. На заході лівобережжя в Амур-Нижньодніпровському районі багато озер — залишків давньої гідросистеми Протовчі, річищем якої прорите нове річище Орелі.
Інші річки лівобережжя: Гнилокиш, Кримка, Кринична (нині не існує), Маячка, Шпакова, Шиянка (нині не існує). Шиянка визначала Ігренський острів (нині півострів).
На Дніпрі та Самарі у межах міста розташовано чимало островів: Воднік, Дівочий, , , Зелений, Куба, , Мировий, Монастирський, Обухівський, , Пороховий, , , , Шевський, , Кам'януватий, Кодачек. До 1934 існували острови (Становий), . Також розташовані півострови Дня Літа, , Ігренський, . В акваторії Дніпра та Самари розташовані затоки , , Самарська, Ігренська, , , (колишнє гирло однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження ДніпроГЕСу).
Балки (яри) лівобережжя: Западня, Довжик, Кислячкова, Широкий Байрак, Шиянка.
Історичні місцевості
- Старі козацькі:
- правого берега: Таромське, Сухачівка, Діївка, Нові Кайдаки, Половиця, Мандриківка, Лоцманська Кам'янка
- лівого берега: кол. Самарь (с. Шевченко), , Кам'янка, Обухівка, Ігрень (Огрень, ), Одинківка, Мануйлівка, Чаплі, ;
- Катеринославські: Нагірний, Половиця, Табірний (Дачі), Млини, Шляхівка, Чечелівка, Краснопілля, Рибальське (Фішерсдорф), Йозефсталь (Самарівка), Амур, Бараф (Воронцовка), , Сахалін, Султанівка (Старе Клочко), Ломівка, , ;
- Дніпропетровська забудова (1920-80-ті): Західний, Червоний Камінь (захід Нового Кодаку), Покровський (раніше ж/м Комунар, сел. Діївка), Парус (частина сел. Діївка), Старий Шлях, Фрунзе (проспект Івана Мазепи, Чечелівка), вулиця Робітнича, 12 квартал, Корея (ж/м ), сел. Мирне, проспект Гагаріна (давнє — Міські Дачі, радянське — Вузівський), Підстанція (Дачі, 1 Травня), Тополя, Сокіл, Перемога, Мандриківка, Ломівка, Лівобережний, Кротова, , вулиця Калинова (Султанівка), , Слобожанський проспект, просп. Петра Калнишевського, , ( і ), , Придніпровськ.
Клімат
Клімат Дніпра класифікують як м'який континентальний клімат із спекотним та сухим літом. Середньорічна температура повітря становить +9 °C. Найнижча — в січні: -3,6 °C, найвища — в липні: +22,1 °C. У році в середньому 260 сонячних днів. Найбільш вологий місяць — червень. Найбільш сухий — жовтень. Максимальна кількість опадів припадає на період з середини жовтня до середини квітня. Влітку будь-які опади в Дніпрі трапляються рідше, проте найчастіше набувають форми сильної зливи із грозою. Водночас зими супроводжуються сильними снігопадами. Так, наприклад, сніговий покрив сягнув 33 см у січні 2015. Середня температура взимку: -3-4 °С. Мороз переноситься гірше через дніпровську вологость та вітер. Холода починаються на початку грудня, коли температура опускається нижче нуля. Бувають ночі, коли мороз досягає температури нижче -25 °С (хоча це буває рідко, раз в 10-15 років). Найважче переноситься грудень. В холодні роки можливі різкі перепади температури і сильні морози після теплих днів. Для нього також характерні: щільна хмарність, вологі вітри, ожеледь.
| Клімат Дніпра (1987-2016) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 12,3 | 17,5 | 24,1 | 31,8 | 36,1 | 37,8 | 39,8 | 40,9 | 36,5 | 32,6 | 20,6 | 16,3 | 40,9 |
| Середній максимум, °C | −1 | 0,0 | 6,0 | 15,2 | 22,1 | 25,6 | 28,0 | 27,5 | 21,5 | 13,8 | 5,1 | 0,2 | 13,7 |
| Середня температура, °C | −3,6 | −3,4 | 1,8 | 9,7 | 16,2 | 19,9 | 22,1 | 21,4 | 15,6 | 8,9 | 2,0 | −2,4 | 9,0 |
| Середній мінімум, °C | −6,1 | −6,3 | −1,6 | 4,2 | 10,6 | 14,6 | 16,7 | 15,8 | 10,7 | 5,0 | −0,8 | −5,3 | 4,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −34 | −27,8 | −19,2 | −8,2 | −2,4 | 3,9 | 5,9 | 3,9 | −3 | −8 | −17,9 | −27,8 | −30 |
| Годин сонячного сяйва | 127,1 | 162,4 | 241,8 | 270,0 | 322,4 | 360,0 | 381,3 | 353,4 | 300,0 | 248,0 | 150,0 | 111,6 | 3028 |
| Норма опадів, мм | 78.5 | 52.6 | 41.4 | 32.3 | 33.3 | 24.6 | 14 | 9.1 | 13.7 | 28.2 | 74.2 | 100.8 | 502.7 |
| Вологість повітря, % | 83.3 | 76.8 | 71.6 | 64.5 | 58.9 | 55.0 | 53.2 | 55.7 | 57.0 | 63.1 | 75.6 | 82.9 | 66.5 |
| Джерело: | |||||||||||||
| Кліматичні показники Дніпра | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній світловий день | 9.0 | 10.0 | 12.0 | 14.0 | 15.0 | 16.0 | 16.0 | 14.0 | 13.0 | 11.0 | 10.0 | 9.0 | 12.5 |
| Середній ультрафіолетовий індекс | 3 | 4 | 6 | 8 | 9 | 10 | 11+ | 10 | 8 | 6 | 4 | 3 | 6.8 |
У зв'язку з географічним положенням міста, що робить його територію місцем для виникнення температурних інверсій, а також значною автомобілізацією населення, Дніпро страждає від атмосферного забруднення з різних причин. Це проявляється у формі смогу. Сезон зі смогом триває приблизно з травня по жовтень. Долина, у якій розміщується місто, утримує значну частину викидів, що виділяються двигунами транспортних засобів та промисловими підприємствами. Також негативним чинником є низька кількість опадів і затяжні літні посухи.
Історія
Доісторичні часи
Історія міста пов'язана з історією краю, яка сягає далекої давнини. Ще з часів палеоліту місцевість біля Дніпровських порогів була щільно заселена. Близько 100 тис. р. до н. е. до сучасного Дніпра з півночі насунувся Скандинавський льодовик. Протягом неоліту-бронзової доби землі над порогами населяли племена сурської, середньостогівської, ямної та катакомбної культур. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано коней для їзди верхи, а також було винайдене колесо. Завдяки цьому скотарський спосіб[] ведення гоподарства поширився саме з Придніпровських степів. У 2-й половині II тис. до н. е. у Причорноморських степах закріпилися племена зрубної культури (кімерійці). У I тис. до н. е. на дніпровських землях існувала Скіфська держава (скіфи). Скіфів витіснили до Криму сармати у III ст. до н. е., а сарматів згодом — германські племена готів (прийшли з Польщі у III ст. н. е.): пам'ятки черняхівської культури знайдені на території козацького м. . Надалі (IV—IX ст.) через край пройшли орди гунів, авар, угрів.
Середньовіччя
За часів Київської Русі вже у IX ст. н. е. на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. Існує легенда, що візантійські монахи ще близько 870 р.(?) збудували тут монастир — можливо, на честь того, що він був, за деякими даними () найпівнічнішим пунктом у подорожі Святого Андрія Первозваного. Навколишні землі були під владою кочовиків — хозарів, печенігів, а потім — половців. Академік Б. О. Рибаков вважав, що головне улицьке місто Пересічень, яке згадується в літописах, мало знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. Через це увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800—1300 рр. на піщаних пагорбах Ігренського півострова, де Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками — печенігами, вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами у 1240 р., та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз (відомий з XVI ст. як містечко ). Того ж року було зруйновано монастир на острові і поселення на дніпровому острівці навпроти теперішнього Старого Кодаку.
У XVI—XVIII ст. територія майбутнього міста належала Запорозькій Січі.
1500 або 1550 р. датується поява на правому березі р. Самари, біля гирла (зараз околиця Дніпра, біля с. Шевченка) козацького торговельного містечка (згадується у грамоті польського короля і підтверджується археологічними знахідками)
У 1635 південніше, біля першого дніпрового порогу польською владою була побудована фортеця Кодак, на відкритті якої був присутній і майбутній Гетьман Богдан Хмельницький. Того ж року фортецю захопив козацький загін на чолі з Іваном Сулимою, але урядові війська з реєстровцями відбили її. У 1648, на початку Визвольної війни, Кодаком знов заволоділи козаки.
У 1660 у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного м. Дніпра існує селище Нові Кайдаки, яке у 1750 вже називається містом.
Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли ще у козацьку добу:
- 1500 (або 1550) — торговельне козацьке місто (Самарь, Самара) — у пониззі р. Самари. Занепало у 1688 після заснування тут московської колонії та Богородицької фортеці.
- 1564 — відомі у Таромському, з 1704 — слобода.
- 1596 — відомий перевіз Кам'янка через Дніпро.
- 1600 — відомі Богородицькі хутори (тепер — м. Підгороднє).
- 1635 — за ініціативи гетьмана великого коронного Станіслава Конецпольського та відповідної ухвали сейму Речі Посполитої було засновано фортецю Кодак. Поряд виникло містечко (пізніше центр Кодацької паланки Запорожжя). Фортецю було зруйновано за умовами Прутського трактату (1711). Слобода відновилася близько 1734-35 (Старий Кодак).
- 1648 — відомий хутір Обуха (теперішня Обухівка).
- 1650 (або 1660) — відомий Новий Кодак (центр паланки, а в 1784—1797 частково виконував функції під назвою Катеринослав ІІ);
- 1688 — поряд з козацьким м. (центр запорізької паланки) московським урядом засновано Богородицьку фортецю і посад — — першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до 1793, коли його залишки були переведені до сучасного Новомосковська (Новоселиці).
- 1740-ві (або 1770-ті) — біля першого порогу засновано поселення лоцманів — Лоцманська Кам'янка;
- 1743—1795 — існувала слобода Половиця. Зникла внаслідок розширення Катеринослава (була поглинута останнім), який було вдруге засновано у 1787 на пагорбі поруч. Тепер — центр м. Дніпро.
- 1744 — засновано Мануйлівку (надалі — також Попівка).
- 1760-ті — відомий хутір Чаплі.
- 1770 — засновано Сухачівку.
- 1775 — засновано Діївку.
- 1776 — засновано Одинківку.
- 1776 — прийнято рішення про будівництво у пониззі Самари (на Кільчені) губернського міста Катеринослав.
- 1784 — відома Мандриківка.
У 1711 за умовами Прутського трактату землі Запоріжжя опинились під протекторатом Османської імперії, а фортеця Кодак була знищена. У 1734 козаки повернулись на Запоріжжя і було укладено Лубенський договір про визнання запорожцями московського протекторату.
Заснування та розвиток
Новий Кодак
За свідченнями історика XIX ст. Ф. Макаревського, у 1645 в містечку Новий Кодак стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яну церкву св. Миколи. Цю дату можна вважати початком м. Дніпро.
Наприкінці XVII — початку XVIII ст. Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. Ще з 1564 біля Нового Кодаку відомі козацькі курені у Таромському, які у 1704 отримали статус слободи. Пізніше з'явилися козацькі поселення Половиця (1743), Сухачівка (1770), Діївка (1775).
У середині XVIII ст. Новий Кодак був велелюдним містом, центром Кодацької паланки Підпільненської Січі. За переписом 1754 в ньому проживало близько 4000 мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяли десятки ремісничих майстерень. У 1760-х в містечку з'явився стаціонарний ринок.
Усталений уклад запорозького м. Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з'являється воєвода та городничий. У 1776 Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації Саксаганського повіту Новоросійської губернії Російської імперії. Понад 10 років (1776—1789) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з 1783 — Новокодацького) повіту. Тут також була резиденція Слов'янського і Херсонського духовного правління.
В останньому десятиріччі XVIII ст. органічний розвиток м. Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади.
В середині 1780-х російська імператриця Катерина II звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля Кодаку. В описі Катеринославського намісництва за 1784 рік вказувалося, що Катеринослав засновується з містечка Новий Кодак. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку м. Дніпро.
Будівництво Катеринослава
1775, після чергової переможної війни з Османською імперією, запорізьке козацтво було ліквідовано царським урядом. Землі Запорожжя наступного року були передані до складу Новоросійської і новоствореної Азовської губерній. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав.
Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776, коли було затверджено план будівництва міста у межах тільки-но створеної на землях запорожців Азовської губернії, на р. Кільчень при її впаданні у Самару. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра. Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22.01.1784 Катеринослав, вже як центр новоствореного Катеринославського намісництва, перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість. Катеринослав I, своєю чергою, було перейменовано на Новомосковськ (який, втім, також незабаром було перенесено на інше місце, вище по Самарі).
За інерцією впродовж 1785—1791 в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.
Впродовж першої половини 1790-х адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У липні 1795 «сєлєніє» Новий Кодак (у 1793 мав близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793 мав близько 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У серпні того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а запропоновано записатись в купці чи міщани. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У 1796 був відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу.
Російська імператриця Катерина II мріяла на новоздобутих землях збудувати «Південну Пальміру» — столицю Російської імперії, порівнюючи Катеринослав із Санкт-Петербургом — «Північною Пальмірою». Планувалось побудувати собор (вищий за папський собор в Римі на 132 м). Але величезним планам не було дано збутися. Вони були забуті, коли Катерина II померла. Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 09.05.1787, під час її помпезної подорожі по тільки-но захоплених землях. Будівельники встигли лише закласти величезний фундамент (нині — Соборна площа Дніпра). Це ще одна дата заснування Катеринослава: саме 1887 року містяни святкували 100-річчя міста. Але найдавнішою спорудою в ньому нині вважається кам'яний верстовий стовп біля собору.
У 1789 було засновано німецькі колонії по р. Самарі — Кронгартен (нині — східна частина м. Підгородне), Йозефсталь (нині — Самарівка), Фішерсдорф (нині — Рибальське). У гирлі Мокрої Сури було засновано колонію Ямбург. У 1794 було засновано перше промислове підприємство — суконну фабрику (біля теперішнього вокзалу). У 1796 засновано с. Краснопілля.
У 1798—1802 за наказом імператора Павла І місто мало назву Новоросійськ і було центром величезної Новоросійської губернії від Дністра до Дону і Криму включно.
Все XIX ст. Катеринослав розвивався дуже повільно. Так, якщо 1804 населення міста становило 6,4 тис. осіб, то 1850 — лише 13 тис. У середині сторіччя у місті знаходилось декілька салотопних, миловарних заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування донецького вугілля та криворізької залізної руди (поклади якої відкрито Олександром Полем), а також відкриття залізниці (1884) між цими промисловими районами з мостом через р. Дніпро. З'являються чисельні цегельні заводи.
- 1838-1919 — видається офіційна газета «Катеринославські губернські відомості».
На лівому березі станція Катеринослав з'явилась ще у 1873 (гілка з Синельниково). А відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного мосту через Дніпро у 1884.
Почалось будівництво металургійних підприємств на заході міста та на його лівому березі:
- 1887 — побудований металургійний Олександрівський Південно-Російський завод («Петрівка»).
- 1889 — з'явився трубний завод «Шодуар-А».
- 1891 — засновано металургійний завод Гантке (Нижньодніпровський трубопрокатний).
- 1898 — побудовані вагоноремонтні майстерні (зараз завод).
- 1899 — засновано завод «Шодуар-В» (теперішній ).
- 1914 — з'явився завод «Шодуар-С» (металургійного обладнання, «Дніпроважмаш»).
- 1916 — теперішній Дніпровський стрілочний завод.
Біля заводів стрімко зростали робітничі поселення — Солдатська (Чечелівка), Фабрічна, Брянська, Амур, Бараф, Сахалін, Султанівка і ін. Якщо у 1865 населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887 — 48 тис. осіб, то в 1910 — вже 196 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста тільки у 1925). Основну етнічну групу становили українці. Крім них у Дніпрі проживали росіяни, євреї та інші національності.
У 1896 в Катеринославі з'явилася телефонна мережа і станція.
У 1897 бельгійські підприємці запустили в Катеринославі електричний трамвай — 3-й в Російській імперії після Києва та Нижнього Новгорода.
У 1899 було засновано Вище гірниче училище (надалі гірничий та металургійний інститути/академії).
Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів здобутих Російською імперією південних та східних українських земель. Розвиток промисловості та сільського господарства було продемонстровано на південно-російській сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці 1910 року. Місцевий пролетаріат відігравав значну роль у революційному русі на початку XX ст.
Однією з яскравих сторінок в історії міста було життя й діяльність у ньому з 1902 видатного українського історика Дмитра Івановича Яворницького (1855–1940).
Вчений надрукував понад 210 праць з історії України, Середньої Азії, Росії. Найголовніші з них: «Історія запорозьких козаків» у трьох томах, «Джерела для історії запорозьких козаків», «Слідами запорожців», «До історії степової України». Яворницький був також відомим археологом. Керував розкопками сотень курганів ямної культури, поховань доби заліза та запорозьких часів. Крім наукових історичних праць, Дмитро Іванович написав ще й ґрунтовну історію міста, у якому пройшли найплідніші роки його життя. Багато сил і енергії віддавав учений місцевому історичному музею, яким він керував у 1902—1933 рр. Засновано музей було у 1849 як Музей старожитностей Катеринославської губернії. У 1912 музею була передана колекція Олександра Поля, катеринославського колекціонера і краєзнавця, мати якого була онукою наказного гетьмана Павла Полуботка. Проводячи археологічні розкопки та експедиції на території Катеринославщини, О. Поль зібрав понад 5 тис. предметів старовини, що стали основою музею, а пізніше увійшли до історичного музею ім. Д. І. Яворницького. Великою заслугою Яворницького було те, що він зібрав і ввів у науковий обіг величезну кількість історичних джерел, котрі доти лежали в архівах. Чимало з них він експонував у своєму музеї. Яворницькому доводилося витрачати на експедиції власні кошти, якщо не вдавалося зібрати їх у приватних осіб. Йому також належить заслуга того, що він домігся від радянського уряду проведення великих розкопок на території майбутнього Дніпрогесу, врятувавши таким чином сотні безцінних пам'яток історії.
Українська революція
Після здобуття Україною незалежності на початку 1918 і проголошення Української Народної Республіки була запропонована назва Січеслав, що нагадувала про козацький характер цього краю. Але повністю офіційно місто не встигло затвердити нову назву і фактично залишалося з попередньою назвою — Катеринослав. За новим поділом місто стає земським центром адміністративно-територіальної одиниці Січ.
У деяких документах 1918—1919 і навіть не послідовно до 1926 місто згадується саме як Січеслав. Це підтверджував український письменник Василь Сокіл, який писав:
 | «Щодо Січеслава згадую, що в роки, коли у Катеринославі на довший час запанувала українська влада, місто вже було перейменовано на Січеслав. Газети вживали цю назву, в установах офіційно також користувалися нею. А з приходом більшовиків усе скінчилося. Згадка про Січеслав деякий час лунала в студентських колах» |  |
Влада УНР у місті протрималась до 11 січня 1918, коли після запеклих боїв Січеслав був захоплений переважними силами більшовицьких військ.
Наприкінці березня 1918 Катеринославський кіш Вільного козацтва розпочав операцію по звільненню Січеслава. Загоном керував Гаврило Горобець — син залізничника з Катеринослава. Загін, звільнивши Жовті Води та П'ятихатки, 4 квітня 1918 увірвався на станцію Горяїнове (нині ця станція лежить у межах міста) та за допомогою німецьких та австро-угорських військ оволодів містом. При звільненні міста від більшовиків загинуло 8 німецьких солдатів, 18 отримали поранення.
В період з 27 листопада 1918 по 2 січня 1919 відбувся Катеринославський похід.
Цього разу влада УНР та Української Держави протрималась до 30 грудня 1918, місто вперше зайняли війська Нестора Махна.
2 січня 1919 в результаті запеклих боїв з більшовиками, у яких брали участь українські повстанські загони отамана Малашко та Божка, Січові Стрільці під командуванням отамана Самокиша, до яких приєднався повстанський загін отамана Сакви з Верхньодніпровського повіту, звільнили Січеслав та вибили більшовиків та махновців на лівий берег Дніпра. При цьому махновці зазнали значних втрат. Востаннє влада УНР протрималась у місті до 26 січня 1919, коли радянські війська під командуванням Павла Дибенка захопили місто й встановили тут радянську владу.
Впродовж 1919—1921 Січеслав декілька раз був столицею Української Вільної Анархічної Республіки Нестора Махна, коли його війська займали місто.
Під час українсько-більшовицької війни місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад.
Радянський період
Ранній СРСР
Протягом перших п'ятирічок було, в основному, відновлено, а надалі стало одним з центрів сталінської індустріалізації.
19 липня 1926 Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь діяча комуністичної партії Григорія Петровського, який відбував у місті заслання)[].
У 1920-х до складу міста було включено робітничі селища на лівому берегу Дніпра — Амур, Нижньодніпровськ, Мануйлівку, Сахалін тощо.
Для робітників у 1925 було побудовано селище ім. Фрунзе (нині одноповерхова забудова в районі пр. Петровського/І. Мазепи).
На початку 1930-х у Дніпропетровську побудовано низку вищих навчальних закладів, зокрема Інженерно-будівельний інститут; Інститут інженерів залізничного транспорту.
У 1933 був складений перший радянський генеральний план Дніпропетровська, згідно з яким передбачався інтенсивний розвиток лівобережжя, а р. Дніпро мала стати елементом центральної частини міста. Планувалося будівництво набережної. Також було намічено будівництво ще двох мостів через Дніпро — в центрі і в районі Нових Кайдаків, а також мостів через балки на правобережжі. Планом передбачалася квартальна система забудови, а також знесення у центрі малоцінної забудови.
На виконання цього плану у 1935 по мосту через Дніпро на лівий берег було прокладено трамвайну колію.
В 1939 у місті було відкрито величезний стадіон «Сталь», споруджений на місті міського цвинтаря (з 1949 — стадіон «Металург»).
Населення міста з 1926 по 1939 зросло майже удвічі до більш ніж 500 тис. осіб.
Друга світова війна
1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна, а 22 червня її складова 1941 — німецько-радянська війна. 25 серпня 1941 Дніпропетровськ окуповано німецькими військами. Тут розташувалась нацистська окупаційна адміністрація однойменної генеральної округи Райхскомісаріату Україна, а також Дніпропетровських міської (нім. Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Stadt) та (нім. Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Land) округ. Окупаційна влада намагалася відновити життя міста, комунікації і промисловість[], зруйновані радянськими та німецькими військами. Це змогли зробити лише частково.
25 жовтня 1943 після руйнівних обстрілів містом заволоділи радянські війська.
Повоєнна доба
Вже до 1945 основні підприємства Дніпропетровська були відновлені. Того ж року розпочалося будівництво радіозаводу і автозаводу (з 1951 — ракетний завод, з 1966 — ПМЗ). У 1947 стало до ладу підприємство електротехнічної промисловості «Енерговугілля» (згодом — завод шахтної автоматики). Того ж року у місті відкрито першу тролейбусну лінію «Центр-Вокзал». Було відновлено і розширено мережу електричного трамвая. У 1952 на о. Чаплі було розпочато будівництво Придніпровської ТЕС і селища при станції (Придніпровськ), а у 1953 — заводу важких пресів, згодом — Шинного заводу.
Відновлювались також громадські і житлові будівлі. Так, у 1951 закінчено будівництво нового залізничного вокзалу.
У центральній частині міста в 1966 було споруджено автомобільний міст через річку Дніпро.
У 1950-х місто будувалося у соцреалізмі. У 1960-ті розпочалося масове житлове будівництво. 5-поверхова «хрущовська» забудова з'явилась вздовж проспектів Івана Мазепи, Гагаріна, Богдана Хмельницького, Слобожанського (ім. газети «Правда»), вулиці Тітова і т. д. У 1970-ті в Дніпрі вперше з'явилися багатоповерхові «спальні» райони «Перемога», «Тополя», «Сокіл», , «Червоний Камінь», «Парус», «Комунар» (зараз — «Покровський»). На початку 1980-х — «Фрунзенський» (зараз — «Ломівський» та «Кам'янський»), «Лівобережний», «Кротова». Внаслідок цього можливість покращити свої житлові умови отримали сотні тисяч дніпропетровців[].
Розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «перебудова».
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
Після падіння Радянського Союзу промисловість занепала, а масове житлове будівництво припинилось. У плачевному стані опинились міський комунальний транспорт, житлово-комунальна сфера та більшість доріг. Однак було добудовано новий автовокзал та Південний міст, реконструйовано центральний ринок «Озерку» і відкрито першу чергу метрополітену з 6 станцій довжиною 7,8 км (29.12.1995).
З початку нового тисячоліття з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві нових окремих багатоквартирних житлових будинків, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті деяких вулиць.
Впродовж 2011—2013 капітально відремонтовані основні магістралі міста — зокрема, Запорізьке шосе та пр. Слобожанський. Розпочалося будівництво об'їзної дороги. Навіть завершено її першу чергу — ділянку між Запорізьким і Криворізьким шосе. Проте криза, яка розпочалася в Україні у 2014, посилена наслідками тимчасової російської окупації частин Донецької та Луганської областей і анексії Криму, зашкодила подальшому розвитку країни і зокрема міста.
4 жовтня.2012 відбулося урочисте відкриття нового заводу «Інтерпайп Сталь» (до 2012 — «Дніпросталь») корпорації «Інтерпайп» В. Пінчука. За даними керівників корпорації, «Інтерпайп Сталь» має стати найбільшим по потужності (1,32 млн т/рік колісних і трубних заготівок) електрокрицетопним комплексом в Європі. «Інтерпайп Сталь» — найбільший інвестиційний проєкт ($700 млн) за роки незалежності України і перший металургійний завод, побудований в Україні з нуля за останні 40 років.
Посаду мера у 1999—2014 рр. займав І. І. Куліченко.
21 лютого 2014 на центральній площі Дніпра на хвилі Революції Гідності під час акції «ленінопаду» було повалено пам'ятник Леніну. 01.03.2014 відбулася спроба захоплення міста симпатиками «російського світу», яка була успішно нейтралізована.
Завдяки впровадженню децентралізації, яка розпочалася в Україні після подій Євромайдану у 2014, місцеві бюджети отримали значні кошти (загалом по Україні збільшення з 68,6 млрд грн в 2014 до 275 млрд грн в 2019). Це дало змогу розпочати масштабні ремонти вулиць і парків міста, вуличного освітлення, системи зливової каналізації. Нового поштовху незабаром зазнало будівництво метрополітену.
У 2015 капітально відремонтовано вул. Робочу і пр. Миру. Наприкінці листопада з'явилося рішення міської влади про перейменування низки вулиць Дніпропетровська (згідно з вимогами законодавства України про декомунізацію)[].
Наприкінці 2015 відбулися вибори міського голови, які виграв колишній заступник голови місцевої ОДА Борис Філатов (на той час народний депутат України).
29 січня 2016 активісти демонтували пам'ятник радянському функціонеру Григорію Петровському на Вокзальній площі.
У 2016 успішно пройшли підготовчі процедури до освоєння кредиту ЄБРР на добудову 4 км першої гілки метрополітену (304 млн. євро). Переможець тендеру компанія Limak (Туреччина) розпочала будівництво. Завершити 3 станції в середмісті планується до кінця 2024.
Протягом 2016 продовжено ремонт основних магістралей міста — зокрема, відремонтовано вул. Калинову, вул. Маршала Малиновського, пр. Богдана Хмельницького.
10 травня 2016 року Верховна Рада України на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» ухвалила рішення про перейменування міста Дніпропетровськ на Дніпро.
18 грудня 2016 повідомлено рішення Уряду України про націоналізацію найбільшого дніпровського і українського банку — «ПриватБанк».
9 серпня 2017 в медіацентрі «Інформатор» оголосили переможця конкурсу на найкращу концептуальну ідею марки міста та його логотипу.
Протягом 2017—2019 тривав капітальний ремонт центрального («Нового») мосту через Дніпро. Восени 2021 з'явилася інформація про планування ремонту опор цього моста.
У листопаді 2020 міським головою у 2-му турі переобрано Бориса Філатова.
Російсько-українська війна
Під час російського вторгнення в Україну місто почало страждати від ракетних обстрілів крилатими ракетами та запусками дронами-камікадзе російської армії. Вночі 6 квітня російські військові здійснили перший такий обстріл та завдали кілька ударів по Дніпровщині: влучили в нафтобазу та завод. Нафтобазу з пальним знищено. На заводі сталась сильна пожежа, зайнялось пальне. Пожежу на заводі вдалось приборкати лише через вісім годин. Минулось без жертв.
15 липня 2022 Росія завдала ракетний удар по місту та вбила трьох цивільних. 3 вересня о 2-й ночі українські військові збили всі 5 ракет «Калібр», що були запущені по Дніпру.
29 вересня 2022 року росіяни двічі нанесли ракетних ударів по місту Дніпро. В ніч на 29 вересня перший удар прийшовся по житлових кварталах. Чотири людини загинули, серед них двоє дітей, п'ятеро поранені. Повністю зруйновано кілька приватних осель, пошкоджено більше ніж 60 приватних будинків, кілька багатоповерхівок, ринок, автобуси, автівки та лінії електропередач. У вечорі під час другого удару одна людина загинула, п'ятеро поранені. Виникла пожежа на АТП, через що згоріли 52 автобуси, а 98 ушкоджені. Понівечено кілька багатоповерхівок, гімназію, магазин, адміністративні будівлі.
14 січня 2023 року внаслідок ракетного удару ВКС РФ по житловому масиву «Перемога» повністю зруйновано один з під'їздів 9 поверхового будинку. Рятувальна операція тривала 69 годин, було залучено 450 рятувальників. В результаті ракетної атаки загинуло 46 мешканців, серед жертв - 6 дітей.
Протягом війни Дніпро став одним з найбільших хабів для людей, що були вимушені покинути свої домівки через бойові дії: станом на літо 2022 року тут мешкало близько 100 000 вимушених переселенців. Також, до міста переїхав ряд підприємств, таких як Краматорський завод спеціального кріплення, Приазовський державний технічний університет з Маріуполя, швацький цех з Лисичанська, Донбаський державний педагогічний університет зі Слов'янська,, Сєвєродонецький центр первинної медико-санітарної допомоги та інші. Проте, через відносну близькість до лінії фронту, деякі заклади навпаки покинули місто. Наприклад, до Закарпаття було релоковано один з дніпровських дитячих будинків.
Адміністрація
Устрій
Органом місцевого самоврядування є Дніпровська міська рада, яка обирається раз на 5 років в кількості 64 депутатів.
Їх представлено шістьма партіями: Пропозиція (22 депутатів), Опозиційна платформа — За Життя (13 депутатів), Слуга народу (9 депутатів), «Громадська сила» (8 депутатів), «Європейська Солідарність» (7 депутатів) та Блок Вілкула «Українська перспектива» (5 депутатів).
Виконавчу владу очолює міський голова та Виконавчий комітет, який складений з 14 осіб. Міським головою за результатами ІІ туру місцевих виборів 2020 є Борис Філатов від партії Пропозиція.
У листопаді 2010 в Дніпропетровську прем'єр-міністр Ізраїлю Шимон Перес відкрив найбільший у світі молебний дім руху Хабад на березі Дніпра (площа 4 га).
Адміністративний поділ
Наразі існує поділ міста Дніпра на 8 адміністративних районів. 5 — на правому березі р. Дніпро: Новокодацький, Центральний, Чечелівський, Соборний та Шевченківський. 3 — на лівому: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний та Самарський.
У підпорядкуванні міської ради також перебуває селище міського типу Авіаторське.
У XIX ст. Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша, Друга (зараз Центральний район) і Третя частина. Згодом до них додалося означення «поліційна». Потім числові назви зникли, змінившись на Соборна, Дніпровська. У 1897 було вирішено збільшити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку 1920 місто було розділено на 5 районів включно із Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому Кіровський і згодом Жовтневий), Залізничний, Кодацький (у майбутньому Новокодацький) та Фабрично-Чечелівський (сучасний Чечелівський).
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1840 | 12 414 | — |
| 1897 | 112 839 | +809.0% |
| 1914 | 211 100 | +87.1% |
| 1926 | 187 570 | −11.1% |
| 1939 | 526 998 | +181.0% |
| 1959 | 661 547 | +25.5% |
| 1970 | 862 100 | +30.3% |
| 1989 | 1 177 897 | +36.6% |
| 2001 | 1 065 008 | −9.6% |
| 2014 | 993 094 | −6.8% |
| 2017 | 1 002 636 | +1.0% |
| 2020 | 990 724 | −1.2% |
| 2022 | 1 005 000 | +1.4% |
Станом на 01.01.2022 населення налічувало 968 502 осіб. Серед міст України за чисельністю Дніпро посідає 4 місце.
Національний склад
Національний склад населення Дніпра за даними переписів, %:
| 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 36,0 | 54,6 | 61,5 | 62,5 | 72,6 |
| росіяни | 31,6 | 23,4 | 27,9 | 31,0 | 23,5 |
| євреї | 26,8 | 17,9 | 7,6 | 3,2 | 1,0 |
| білоруси | 1,9 | 1,9 | 1,7 | - | 1,0 |
Згідно з опитуваннями, проведеними USAID у 2017 році, українці становили 82 % населення міста, а росіяни — 13 %.
Мовний склад
Рідна мова населення Дніпра за даними переписів, %
| 1897 | 1926 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 15,8 | 20,4 | 41,7 | 46,5 |
| російська | 41,8 | 63,8 | 57,0 | 53,1 |
| єврейська | 35,4 | 13,0 | 0,1 | - |
Рідна мова населення Дніпра (без смт Таромське) за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| російська | 559 483 | 53,08 % |
| українська | 483 435 | 45,87 % |
| Інше | 3 416 | 0,03 % |
| вірменська | 2 263 | 0,02 % |
| білоруська | 1 264 | 0,01 % |
| циганська | 492 | ? |
| молдовська | 250 | ? |
| болгарська | 139 | ? |
Рідна мова у районах Дніпра та населених пунктах міськради за переписом 2001, %
| українська | російська | вірменська | |
|---|---|---|---|
| Амур-Нижньодніпровський р-н | 52,6 | 46,6 | 0,1 |
| Шевченківський р-н | 41,9 | 57,0 | 0,1 |
| Соборний р-н | 39,4 | 59,5 | 0,1 |
| Індустріальний р-н | 42,1 | 57,2 | 0,2 |
| Центральний р-н | 37,0 | 61,9 | 0,1 |
| Чечелівський р-н | 47,0 | 51,9 | 0,3 |
| Новокодацький р-н | 53,3 | 45,4 | 0,6 |
| Самарський р-н | 51,7 | 47,5 | 0,2 |
| Таромське | 88,5 | 11,0 | 0,04 |
| Дніпро | 46,5 | 52,5 | 0,2 |
Українська мова є єдиною офіційною мовою міста.
Згідно з опитуванням, проведеним USAID у 2017 році, українською вдома розмовляли 9 % населення міста, російською — 63 %, обома мовами однаково — 25 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 27 % населення міста, російською — 66 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 63 % населення міста, російською — 85 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).
Економіка
Перебуваючи столицею величезної південної губернії, Катеринослав розвивався як звичайний провінційний сільськогосподарський центр. Тільки з відкриттям наприкінці XIX ст. Криворізького залізорудного родовища почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих заводів і фабрик. Величезні прибутки промисловців зумовили швидкий розвиток міської інфраструктури та благоустрій території міста.
На початку XX ст. промисловість продовжувала розвиватись і у 1930-ті місто перетворилось на потужний індустріальний центр.
Дніпро є одним з провідних фінансових центрів України. Місто займає одне з провідних місць на фондовому ринку країни — працюють 2 фондові біржі. Активно розвивається ринок страхових послуг.
Будівельний комплекс за своїми виробничими потужностями, величиною основних фондів, кількістю робітників перебуває на 2 місці в Україні. На території міста працює понад 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проєктних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проєктування, будівництва та ремонту. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість надати місту з 233-літньою історією сучасний вигляд. Господарчий комплекс складають більше ніж 20 тис. підприємств. У 1993 була заснована мережа АТБ-Маркет, нині одна з найбільших у країні.
Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 галузей виробляється 4,5 % всієї промислової продукції України.
У 2009 промислові підприємства міста реалізували продукції більш ніж на 30 млрд грн (30,0 % від загального обсягу продукції, реалізованої в області).
Основа промисловості міста — металургійний комплекс. Продукція галузі становить 6,9 % від загального обсягу виробництва чорної металургії України. Зокрема: труб — 51,4 %, сталі — 5,3 %, чавуну — 5,0 %, прокату — 4,4 %, коксу — 4,0 %. Основні підприємства галузі — відкриті акціонерні товариства: «Дніпровський металургійний завод», «Дніпрококс», , «Дніпровський трубний завод», «Нижньодніпровський трубопрокатний завод».
Машинобудівна та металообробна галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу становлять 10,5 %. Найбільш розвинутими є , транспортне, електротехнічне, і , й , хімічне і , верстатобудування. Лідерами галузі є: відкриті акціонерні товариства «Дніпровський машинобудівний завод», «Дніпроважмаш», «Дніпропрес», «Дніпровагонрембуд», науково-виробниче об'єднання «Дніпровський електровозобудівний завод». Продукція галузі — трактори, преси, , , трамваї, тролейбуси, магістральні електровози.
Дніпро — один зі світових центрів ракетно-космічного будування. Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» та розробили і виготовляють екологічно чисті ракетоносії «Зеніт» та космічні апарати з унікальними можливостями, беруть участь в реалізації проєкту «Морський старт» у складі міжнародного консорціуму чотирьох країн (США, Росії, України, Норвегії). Хімічна галузь — це 7 підприємств. Продукція: лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, гумотехнічні вироби для багатьох галузей — космічної, повітряного транспорту. Виготовляються понад 80 типорозмірів шин, зокрема великогабаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки, які експортуються у 30 країн світу. Продукція галузі становить 7,5 % від обсягів виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості України. Розвинуті легка, харчова та переробна промисловості. В місті виробляється 5,6 % від обсягу виробництва продуктів харчування в Україні.
У Дніпрі розташований головний офіс найбільшого в Україні банку — ПриватБанку, який входив у приналежну Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову групу Приват, але банк вже перейшов в державну власність через розкрадання його активів самими власниками. До групи безпосередньо або опосередковано входить більш як 100 підприємств в Україні та світі. Її головний конкурент — Інтерпайп, металургійна компанія, що спеціалізується на виробництві труб і коліс для залізничного транспорту. Її засновником є Віктор Пінчук.
Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить понад 7 % загального зовнішньоторговельного обігу України. Експортний потенціал міста в основному становить продукція підприємств чорної металургії, машинобудування, хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортують в місто, головним чином, природний газ, нафтопродукти, продукція машинобудування.
Інфраструктура
Транспорт
Містом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них М04E50, Н08, Н11, Н31. У Дніпрі працює п'ять мостів через річку Дніпро.
Сучасний Дніпро є важливим залізничним вузлом та центром Придніпровської залізниці. Дніпро-Головний — головна пасажирська залізнична станція. Основними транспортними потоками, що проходять через Дніпро, є напрямки Донбас — Західна Україна, Київ — Крим та Одеса — Миколаїв — Херсон — Москва.
2003 року денні потяги «Столичний експрес» були впроваджені на ділянці Київ — Дніпро. Відтак практично було закладено підвалини розвитку нового виду транспорту: вже згодом денні прискорені поїзди завоювали значну прихильність у пасажирів. «Південний експрес», що щоденно курсував між Дніпром та Сімферополем виключно вдень до 2014 року, за 4,5-5 годин доїжджав до Сімферополя.
11 листопада 2012 року розпочато рух швидкісних електропотягів сполученням Дніпро — Київ. З 26 травня 2013 року «Укрзалізниця» продовжила маршрут потяга сполученням Київ — Дніпро до Запоріжжя, а іншого до станції Покровськ.
У місті працює Дніпровська дитяча залізниця.
Міжнародний аеропорт «Дніпро» розташований за 15 км від центру міста, сполучає Дніпро (станом на 2019 р.) з такими аеропортами, як Київ, Львів, Відень, Тель-Авів, Тбілісі; також здійснюються чартерні рейси до відомих курортів Туреччини (Анталія), Єгипту (Шарм-еш-Шейх), Греції, Кіпру, Болгарії (Бургас), Грузії (Батумі). 2516 пасажирів можуть щоденно вилітати з аеропорту. У ньому базувалася компанія «Дніпроавіа», що була головним перевізником регіону.
Дніпровський річковий порт забезпечує суднам типу «річка—море» прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне море.
Дніпровський метрополітен, який став до ладу 29 грудня 1995 року — один із найкоротших у Європі. Має усього 6 станцій. Він сполучає центральний залізничний вокзал Дніпра із західною промисловою зоною та житловими масивами Червоний Камінь і Покровський. Керівники цього виду транспорту у Дніпрі нарікають на неспроможність витримувати конкуренцію з маршрутками і трамваями. Оператор — Управління Дніпровського метрополітену. Наразі ведуться роботи з будівництва ділянки завдовжки 2,4 км від станції «Вокзальна», заплановано відкриття трьох станцій: «Театральна», «Центральна» та «Історичний музей». Відкриття дільниці заплановано до 2023 року. У Державному бюджеті України на 2019 рік було заплановано виділення 1 млрд 392 млн гривень на продовження будівництва метрополітену. У перспективі також планується будівництво другої лінії.
Основним видом громадського транспорту з кінця 1990-х у місті є маршрутне таксі. У майбутньому можливе відродження парку автобусів великої місткості, рух яких на деяких маршрутах вже частково запроваджено.
У 1897 році Катеринослав став третім містом Російської імперії з електричним трамваєм. Золоті роки існування дніпровського трамвая припадають на 1970—1980-ті роки. Нині в місті працює 12 маршрутів трамвая. За останні роки закриті 6 маршрутів.
7 листопада 1948 року у Дніпрі відкрито тролейбусний рух. У подальші роки тролейбусна система сильно розширилася, але у 2000-ні роки дещо скоротилася — зокрема, було закрито маршрути № 13 (Центр — ж/м «Комунар»), № 6 (ДНУЗТ — Шинний завод), контактну мережу на них демонтовано. Нині у місті працює 20 маршрутів. Наприкінці 2017 року відкрито тролейбусний маршрут № 2 (вул. Глінки — ж/м «Парус-2») та № 14 (вул. Глінки — ж/м «Сонячний»), який став першим маршрутом у місті та в Україні, де курсують тролейбуси Дніпро Т203 з можливістю автономного ходу. 8 вересня 2018 року відкрито тролейбусний маршрут № 21 «Площа Соборна — ж/м Сокіл-2».
У вересні 2019 року відкрито новий тролейбусний маршрут на ж/м «Сонячний». 12 вересня 2020 року вперше відкрито тролейбусний маршрут від Соборної площі до житлового масиву Придніпровський, який отримав № 6. Маршрут обслуговують тролейбуси Дніпро Т203 та БКМ-321 з опцією автономного ходу. Запуск тролейбусного маршруту розв'язало системну проблему, яка існувала ще з моменту забудови житломасиву, де нині проживає більш ніж 23 тисяч мешканців міста.
Сфера послуг
У місті зареєстровано 13 677 об'єктів торгівлі, зокрема 4210 магазинів і 1322 підприємства громадського харчування. У Дніпрі працюють 100 супермаркетів, зокрема 4 гіпермаркети, 68 торгових центрів і 50 великих спеціалізованих магазинів. Крім того, на території міста функціонують 70 ринків, на яких щомісяця реалізується більше 2 тис. тонн сільгосппродукції. За перше півріччя 2013 року товарообіг склав 244 мільйони гривень, що перевищує аналогічний показник 2012 року на 31,8 мільйона гривень (15,0 %). Щодня ринки міста відвідують близько 100 тис. покупців.
Фактичний обсяг роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства міста в 1 кварталі 2013 року склав майже 4,5 мільярда гривень. Дніпро займає перше місце серед обласних центрів країни по забезпеченості населення торговими площами магазинів. На одну тисячу жителів припадає 834 м² торгової площі.
У місті акредитовані або мають філії 44 державних та приватних банків
Діє 26 лікарень на 6520 місць, п'ять — дитячих. Мережа амбулаторно-поліклінічних закладів включає 25 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів та 119 амбулаторно-поліклінічних підрозділів, 12 центрів первинної медичної допомоги, 5 поліклінік та 7 стоматологій. Це місце роботи 4,5 тис. лікарів та понад 7 тис. молодших спеціалістів. Дніпропетровська область — один з регіонів медичної реформи.
Освіта і наука
У місті Дніпро функціонують 163 закладів освіти, до числа яких крім загальноосвітніх шкіл входять гімназії, ліцеї, школи-інтернати та спеціалізовані заклади для хворих дітей. У місті функціонують 17 спеціалізованих шкіл. Динамічний розвиток міста та освітнього процесу спонукає до виникнення мережі спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій. У місті, наприклад, є юридичний ліцей та міжнародні школи — Британська міжнародна школа та Українсько-американський ліцей. Крім того, у Дніпрі 174 дитячі садки та 34 позашкільних закладів освіти, зокрема 21 центр позашкільної роботи, Будинки творчості, Центр допризовної підготовки молоді, 13 спортивних шкіл. 87 міських закладів освіти стали експериментальними закладами Всеукраїнського та регіонального рівнів.
Дніпровський вишівський регіон поєднує 38 закладів вищої освіти. За рейтингом ЗВО «Топ-200 Україна» Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» посів 6 місце, а Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара — 14 місце Гірничий університет створений у 1899 році як Катеринославське вище гірниче училище, став першим вишем міста. Інші відомі заклади:
Університети:
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
- Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
- Дніпровський національний університет залізничного транспорту
- Український державний хіміко-технологічний університет
- Дніпровський державний аграрно-економічний університет
- Дніпровський державний медичний університет
- Дніпровський державний університет внутрішніх справ
- Університет митної справи та фінансів
- Дніпровський університет імені Альфреда Нобеля
- Дніпровський гуманітарний університет
Академії:
- Національна металургійна академія України
- Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
- Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту
Інститути:
Дніпро — один із найбільших наукових центрів України. У ньому зосереджено багато науково-дослідних та проєктно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр Національної академії наук України та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергоощадних екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проєктів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні, так і Державні премії України в галузі науки і техніки.
Засоби масової інформації
Друковані
- «Наше місто»
- «Вісті Придніпров'я»
- «Дніпровська правда»
- «Днепр Вечерний»
- «Горожанин»
- «Лица»
- «Зоря»
- «Золотий фонд України»
- «Теленеделя»
Телебачення
- Суспільне Дніпро
- 11 канал
- 23 канал — СТБ Дніпро
- Nobel TV
- ІРТ
- 9 канал
- ОТВ
- Дніпро TV
- Відкритий
- 41 канал
- Телеканал D1
- УНІАН. Дніпро
FM-радіостанції
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону мовлення здійснюють 24 всеукраїнські, одна релігійна та регіональні радіостанції:
| № з/п | Назва | Частота, МГц | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | «Українське радіо / Українське радіо: Дніпро» | 87,5 | 0,5 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 2 | «Радіо Культура» | 88,1 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 3 | «Radio Relax» | 88,5 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 4 | «Radio Jazz» | 89,3 | 0,1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 5 | «Перець FM» | 89,7 | 0,1 | вул. Олеся Гончара, 5 | |
| 6 | «Мелодія FM» | 90,1 | 0,5 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 7 | Radio ROKS | 90,5 | 0,1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 8 | Радіо «Мегаполіс» | 90,9 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 9 | «Радіо НВ» | 91,4 | 0,5 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 10 | «Авторадіо» | 92,9 | 1 | вул. Панікахи 1 | труба, м. Дніпро |
| 11 | «Люкс FM» | 100,5 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 12 | «Радіо Байрактар» | 101,1 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 13 | 101,5 | 1 | вул. Панікахи 1 | труба, м. Дніпро | |
| 14 | «Хіт FM» | 102,0 | 2 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 15 | «Європа+ Дніпро» | 102,5 | 0,5 | вул. Архітектора Олега Петрова 24-А | Придніпровська Державна Академія Будівництва та Архітектури |
| 16 | «Наше радіо» | 102,9 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 17 | «DJ FM» | 103,3 | 1,2 | вул. Олеся Гончара, 5 | |
| 18 | «Power FM» | 104,0 | 1 | вул. Олеся Гончара, 5 | |
| 19 | «Радіо Промінь» | 104,8 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 20 | Шлягер FM | 105,3 | 2 | вул. Олеся Гончара, 5 | |
| 21 | «Просто Раді.О» | 105,8 | 1 | пр. Олександра Поля 111-Б | Гуртожиток № 6 НТУ «ДП» |
| 22 | «Країна ФМ» | 106,4 | 0,5 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 23 | «Kiss FM» | 106,8 | 3 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 24 | «Інформатор FM» | 107,3 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
| 25 | Радіо «Максимум» | 107,7 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
УКХ-мовлення
| № з/п | Назва | Частота, МГц | Потужність | Адреса вежі | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | «Радіо Еммануїл» | 70,37 | 1 | вул. Телевізійна 3 | ДФКРРТ |
Культура
Музика, театр і кіно
Дніпро є одним з 6 міст України, де працює оперний театр та заклад вищої освіти музичного профілю — консерваторія, структурним підрозділом якої є музичне училище, що діяло в місті з початку XX століття. В місті також діє обласна філармонія, регіональне відділення Спілки композиторів.
Тут проводились фестивалі джазової музики «Джаз на Дніпрі» (у 1987—1990 та 1999—2006 роках), проводяться юнацький фестиваль «Дніпровські зорі», фестиваль музичного мистецтва «Музика без меж».
Діють театри :
- Дніпропетровський академічний театр опери та балету
- Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка (з 1918 року)
- Дніпровський академічний театр драми і комедії (з 1927 року).
- Дніпровський академічний молодіжний театр
- Кінотеатр
- Театр одного актора Крик
- Дніпровський драматичний молодіжний театр Віримо!
- Театр «Маски»
- У будинку органної і камерної музики проводяться міжнародні органні фестивалі, проводяться концерти органної і камерної музики, кількість відвідувачів сягає 30 тисяч слухачів у місяць. Це культурний осередок Дніпра.
- Дніпропетровська філармонія ім. Л. Когана працює з 2001 року
Також працює 5 палаців культури.
Сучасна музика також активно розвивається, складено топ гуртів Дніпра, до якого потрапили Brunettes Shoot Blondes, Гражданин Топинамбур, И Друг Мой Грузовик, Кімната Гретхен, , , , , та . Також є відомими колективи Натоліч, Масса причин, DZ'OB.
Музеї
У місті розташовано низку музеїв. Історичний оперує будинком свого найвідомішого науковця — Дмитра Яворницького. Унікальними експонатами є половецькі «баби», Керносівський ідол та колекція козацьких старожитностей. Іншими підрозділами є музей місцевого самоврядування та діорама «Битва за Дніпро», найбільша діорама в Україні, друга за площею в Європі. Наразі Діорама працює також як виставковий центр. На площі перед діорамою розміщена колекція радянської військової техніки 1940-х років та з 2016 року — Музей «Громадянський подвиг Дніпровщини в подіях АТО» (Музей АТО).
Відомий художній музей береже колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII — початку XX ст. (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.
У одному з корпусів Дніпровського університету з 1901 р. розташовано зоологічний музей цього закладу.
З 1968 року в місті працює планетарій. З листопада 2018 року заклад на капітальному ремонті. Відкриття оновленого планетарію, з новим обладнанням та експозицією очікується восени 2019 року.
Література та книжкова культура
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Кирила і Мефодія — найбільша наукова бібліотека Дніпра. Також діє Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України. Місто є головним літературним осередком регіону. Із ним пов'язані Олесь Гончар, Леонід Бачинський, Єжи Єнджеєвич, Павло Загребельний, Адріан Феофанович Кащенко, Валер'ян Підмогильний, Віктор Петров.
Дніпро у культурі
У місті Дніпро відбуваються дії:
- повісті Валер'яна Підмогильного «Третя революція»,
- роману В. Домонтовича «Без ґрунту»,
- роману Братів Капранових «Справа Сивого»,
- роману Макса Беспалова «Східний вал».
- творів В. Чапленко
Релігія
Дніпро є центром єпархій ПЦУ й УПЦ (МП). У місті збудовано великий єпархіальний центр. З 1998 року відновлене видання «Дніпропетровські єпархіальні відомості», що видавалися з 1872 року під назвою «Катеринославські єпархіальні відомості». Також у місті є храм УГКЦ — церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на вул. Сташкова; 16 грудня 2016 року Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав освятив новозбудований храм УГКЦ Святого Миколая Чудотворця
На розі вулиці Леваневського та проспекту Сергія Нігояна у 2018 р.побудовано вірменський храм. Лютеранська кірха святої Катерини була побудована після організації 1852 року німецької лютеранської громади у губернському місті Катеринославі.
Ще з царських часів видатну роль у житті міста відігравала юдейська громада — за переписом 1897 р. частка євреїв в населенні Катеринослава становила 35 %, або 40 000 осіб. Незважаючи на те, що 2001 р. частка євреїв у населенні міста становила лише 0,4 % (13,7 тис.осіб, за даними «Хабаду» — 50 тис.осіб), їх вплив на життя міста важко переоцінити: серед членів єврейської громади найбагатші особи Дніпра і України, олігархи й бізнесмени, зокрема, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук.
2012 р. у центрі міста відкрито найбільший у світі єврейський центр «Менора» площею 122 тис. кв. м., що знаходиться біля синагоги «Золота Роза».
Серед найвідоміших культових споруд міста Спасо-Преображенський кафедральний собор, Хрестовоздвиженський храм, Миколаївська церква в Кодаках та Костел святого Йосипа.
Кулінарія
Дніпро представлене величезним сегментом національностей, бо завжди дружили з усіма, сюди приїжджали й лишались жити, і це наклало свій відбиток на кулінарію. Сьогодні в місті є різні національні кухні. У наші дні до української додалися корейська та польська. Але провідними лишаються єврейська, вірменська, азербайджанська, грузинська. Трохи меншою у Дніпрі є німецька громада, але в них теж є свої страви, є російська громада, і як би там не було, але вона теж представлена. Кілька років поспіль у Дніпрі до Дня міста проводили національні кулінарні фестивалі, де й можна було скуштувати страви усіх цих громад.
Оскільки місто розкинулося на обох берегах річки Дніпро в місті популярні рибні страви. Фірмовою стравою Дніпра є «юшка по-дніпровськи з леком», де лек — це часник, перетертий із сіллю, і заправлений жирним рибним бульйоном. Можна поливати ним рибу або додавати в юшку за смаком. Також готують борщ зі смаженими линами або смаженими карасями, неперевершений смак якого запам'ятають усі, хто його скуштував. Рибу до такого борщу засмажують сильніше, ніж звичайно, попередньо зробивши глибокі та часті насічки, щоб при готуванні «розтанули» дрібні кісточки, та запанірувавши у борошні. У майже готовий борщ додають смажену рибу, доводять до кипіння, за 5 хвилин відставляють «доходити». Також можна скуштувати просол — солону річкову рибу власного приготування.
Єврейська кухня посідає своє чільне місце серед гастрономічних цікавинок Дніпра. У єврейських родинах дуже шанують форшмак — популярну страву з оселедця у вигляді закуски. Ви здивуєтеся кількості та розмаїттю форшмаків, які тут готують: зі звичайним або копченим оселедцем, яйцем, яблуком, сиром, грибами, сметаною, артишоками, і все за секретними родинними рецептами. Потішать і рецепти популярної для святкового обіду шалено смачної фаршированої риби — щуки, коропа, судака. Кошерні ресторани пригощають стравами з якісних продуктів від найкращих виробників. Славиться маца, яку виготовляють у знаменитій мацепекарні Дніпра «Тиферет Амацот» до свята Песах. Маца ручної роботи та особливого статусу — «маца шмура» напередодні святкування, зазвичай продається в синагозі, але її популярність щороку зростає як у близькому, так і в далекому зарубіжжі. До війни спеціальним рейсом її доставляли з Дніпра у будь-який куточок світу.
Із солодкого, в місті дуже популярні млинцеві торти. В головній кондитерській Дніпра, яка має назву Double Decker, можна скуштувати фісташковий млинцевий торт з елементами петриківського розпису.
Архітектура та Пам'ятники
Місто проєктували видатні архітектори — Клод Геруа, Іван Старов. Будинки зводили за проєктами В. Гесте і М. Козакова, Дмитра Скоробогатова, Олександра Красносельського, В. Самодриги.
З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень становить 134 м² — один із найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться ботанічний сад, природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.
У місті два 29-поверхових будинки і два 25-поверхових. У центрі Дніпра ще збереглися окремі споруди дореволюційного періоду, втім їх поступово зносять заради спорудження сучасних комерційних і житлових об'єктів. Наразі вже не лишилося жодної вулиці в місті, яка б зберегла своє історичне обличчя.
«Відчуй Дніпро» — 2020 року по місту почали встановлювати мініскульптури присвячені історії міста.
Спорт
Місто славиться футбольною командою «Дніпро», що була заснована 1918 року і за свою історію встигла двічі виграти Чемпіонат СРСР 1983, 1988 рр., здобути Кубок СРСР 1989 р. Фіналіст Ліги Європи 2014/2015 рр. Чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів (Кубка Європейських Чемпіонів) 1985, 1990 рр. За підсумками сезону 2016/2017 рр. ФК «Дніпро» припинив виступати у Прем'єр-лізі.
Футбольний клуб «Дніпро» був срібним призером Чемпіонату України — 1993, 2014 рр., бронзовим призером — 1992, 1995, 1996, 2001, 2004, 2015, 2016 рр. Фіналіст Кубка України — 1995, 1997, 2004 рр.
Першим стадіоном «Дніпра» був стадіон «Сталь», побудований 1939 року. У 1966 році був відкритий стадіон «Метеор». Новий стадіон, «Дніпро-Арена» був збудований на місці колишнього стадіону «Металург» у 2008 році. Крім того, в місті працюють стадіони «Дніпропрес», «Локомотив», «Монтажник», «Славутич», «Трудові резерви» та інші. Відомий також спортивний комплекс «Метеор».
Футбольний клуб «Дніпро—1» — український футбольний клуб з міста Дніпро, заснований 10 березня 2017 року. З сезону 2019/20 виступає в Українській прем'єр-лізі.
Баскетбольний клуб «Дніпро» — володар Кубка «Суперліги» 2011, 2015 рр. Ватерпо́льний клуб «ДНУ-Дніпро» виступає у Чемпіонаті України серед чоловіків. Назву клубу дав Університет імені Олеся Гончара, басейн якого є спортивною базою для клубу. 2012 року клуб отримав статус професійного.
Регбійний клуб «Дніпро» виступає у Вищій лізі, також відомий «Дніпровські Ракети».
Авіаційно-спортивний клуб «Дніпро» базується на аеродромі Кам'янка. Клуб здійснює підготовку льотчиків, планеристів та парашутистів. На базі клубу неодноразово проводилися збори збірних команд з планерного спорту СРСР та України, змагання з авіаційних видів спорту, випробовувалася нова планерна техніка. Серед найвідоміших пілотів міста Марія Доліна, Анатолій Брандис, Георгій Паршин.
У місті розвивається легка атлетитка. Наприкінці серпня 2023 року Ярослава Магучіх стала чемпіонкою світу зі стрибків у висоту — у Будапешті українка здобула «золото» з результатом 2,01 м. 7 липня 2024 року на Діамантовій лізі у Парижі (Франція) Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд у стрибках у висоту, взавши висоту 2.10 метра, чим побила рекорд Стефки Костадінової, який тримався з 1987 року.
Міжнародна співпраця
Дніпро має таких міст-побратимів:
![image]()
Вільнюс, Литва![image]()
Ташкент, Узбекистан![image]()
Сіань, Китай![image]()
Салоніки, Греція![image]()
Жиліна, Словаччина![image]()
Герцлія, Ізраїль![image]()
Далянь, Китай![image]()
Кутаїсі, Грузія![image]()
Амарило, США![image]()
Гранд Рапідс, США![image]()
Осака, Японія![image]()
Кельн, Німеччина![image]()
Щецин, Польша![image]()
Острава, Чехія
7 вересня 2016 року, у зв'язку з російською збройною агресією проти України, рішенням міської ради Дніпра були розірвані партнерські відносини з російськими містами Самара, Красноярськ та Улан-Уде. Своїм же рішенням, на підставі постанови Верховної ради України № 1375-VIII від 19.05.2016 року і на виконання законів про декомунізацію, міська рада змінила свою назву на Дніпровська міська рада.
У Дніпрі працюють консульства і представництва таких країн: Угорщини, Італії, Болгарії, Греції, Польщі, Чехії, Вірменії, Німеччини, Литви, Туреччини та Кот-д'Івуару.
Також присутні такі структури як Бюро делегата Німецької Економіки в Україні, Українсько-Арабський центр, Українсько-Бразильський центр та Українсько-Польський центр.
На честь дружби Дніпра та Кельна названий Кельнський бульвар.
Панорами міста
-
![image]()
Панорама міста з Кайдацького мосту -
![image]()
Панорама міста з боку Південного мосту -
![image]()
Ділова частина міста
Відомі уродженці
- 1918 р.н. Гончар Олесь Терентійович
- 1938 р.н. Ахеджакова Лія Меджидівна
- 1941 р.н. Небоженко Володимир Павлович
- 1960 р.н. Тимошенко Юлія Володимирівна
- 1963 р.н. Коломойський Ігор Валерійович
- 1964 р.н. Турчинов Олександр Валентинович
- 1970 р.н. Корбан Геннадій Олегович
- 1972 р.н. Мунтян Володимир Мірчавич
- 1972 р.н. Резніченко Валентин Михайлович
- 1972 р.н. Філатов Борис Альбертович
- 1983 р.н. Ткач Юрій Костянтинович
- 1989 р.н. Тимошенко Кирило Владленович
- 1999 р.н. Ігор Лаченков
- 1967 р.н. Єрьомін Олександр Олегович
- 2001р.н. Магучіх Ярослава Олексіївна
Див. також
- Катеринославка — населені пункти, названі на честь Катеринославщини
- Список вулиць Дніпра
- Медицина у Дніпрі
- Пошта у Дніпрі
- Дніпровська телевежа
- Лист творчої молоді Дніпропетровська
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 24 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 24 травня 2012.
- Charles Wynn. Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870—1905 [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2010. Процитовано 13 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
- В. А. Смолій. Історія українського козацтва: нариси у двох томах. — Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. — Т. 2. — С. 554. — .
- s:ЗЗНРСУСРСР/1926/1/52/Про переназвання міс. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. Катеринослав на ст. «Дніпропетровськ» і Катерининської …
- s:ЗЗНРСУСРСР/1927/1/1/Про зміну постанови Президії ЦВК СРСР з 20 липня 1926 р. про переназвання м. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. …
- Максим Кавун (2006). . ЧАО «Сегодня Мультимедиа». Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 2015-7-26.
- . zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 01.07.2016. Процитовано 24 травня 2016.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
- В'ятрович: російською нова назва Дніпропетровська пишеться Днипро [ 28 червня 2016 у Wayback Machine.] — Українська правда
- «Дніпро» — «Днепр», інакше це буде породжувати безграмотність. Транслітерація назви міста. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
- Порошенко позвонил водителю, который заблокировал авто стрелявшего в полицейских. Українська правда. 26 вересня 2016. оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 31 травня 2021.
- В Днепре попрощались с убитыми полицейскими. «Корреспондент». 26 вересня 2016. оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 31 травня 2021.
- . dnepr.news. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- Rbc.ua. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Як покращити екологію Дніпра? - dnepr.name (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
- Дніпровська цегла. Дмитро Якобчук. Процитовано 20-03-2023.
- Населення міста Катеринослава (1776—1917 р.)
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- Борьба за Советы на Екатеринославщине: сборник воспоминаний и статей. — Днепропетровск: [б. и.], 1927. — 292 с. — Б. ц. Стр 274
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
- ООО «Металлургический завод „Днепросталь“» [ 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- Ростислав Мартинюк, Олег Манчура (2017). . ТОВ «Євразія-медіа». Архів оригіналу за 3 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dnipro znachennya Dnipro do 1796 i v 1802 1926 Katerinoslav u 1796 1802 Novorosijsk u 1926 2016 Dnipropetrovsk MFA dʲnʲiˈprɔ prosluhati misto v Ukrayini na oboh beregah richki Dnipro administrativnij centr Dnipropetrovskoyi oblasti Dniprovskogo rajonu ta Dniprovskoyi miskoyi gromadi Misto ye chetvertim za chiselnistyu naselennya 968 502 stanom na 19 01 2022 v Ukrayini pislya Kiyeva Harkova ta Odesi Velikij naukovij doslidnickij ta innovacijnij centr Dnipro vvazhayetsya kosmichnoyu stoliceyu Ukrayini ta maye najdovshu naberezhnu v Yevropi Dnipro Gerb Dnipra Prapor Dnipra Zverhu vniz zliva na pravo Dilovij centr mista Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor Budinok organnoyi muziki Stella Slavi Dniprovskij akademichnij teatr drami i komediyi Merefo Hersonskij mist Osnovni dani Insha nazva Kosmichna stolicya Ukrayini Sicheslav Krayina Ukrayina Region Dnipropetrovska oblast Rajon Dniprovskij rajon Kod KATOTTG UA12020010010037010 Zasnovane 1635 Status mista vid 1778 roku Podil mista 8 rajoniv Naselennya 968 502 19 01 2022 povne 968 502 19 01 2022 Aglomeraciya Dniprovska aglomeraciya Plosha 409 718 km Gustota naselennya 2394 osib km Poshtovi indeksi 49000 49489 Telefonnij kod 380 56 dlya 7 znachnih 562 dlya 6 znachnih nomeriv Koordinati 48 27 58 pn sh 35 01 31 sh d 48 46611 pn sh 35 02528 sh d 48 46611 35 02528 Koordinati 48 27 58 pn sh 35 01 31 sh d 48 46611 pn sh 35 02528 sh d 48 46611 35 02528 Vodojma r Dnipro Samara r Zhabokryach r Gnilokish r Shpakova r Vijtiha Protovchanski ozera Nazva meshkanciv dniprya nin dniprya nka dniprya ni Den mista druga inodi tretya subota veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Dnipro Golovnij Dnipro Locmanska Do Kiyeva fizichna 390 km zalizniceyu 532 km avtoshlyahami 447 km Miska vlada Adresa 49070 m Dnipro prosp Dmitra Yavornickogo 75 Vebstorinka Miska rada Dnipra Dnipro u Vikishovishi Mapa Dnipro Misto Katerinoslav zasnovane na zemlyah tilki no znishenoyi Zaporozkoyi Sichi u 1776 u ponizzi r Samari Vzhe u 1787 pereneseno na teperishnye misce na Dnipri poryad z kozackoyu slobodoyu Poloviceyu zaraz seredmistya suchasnogo Dnipra Takozh na teritoriyi suchasnogo mista na toj chas vzhe isnuvala nizka kozackih poselen mistechko Novi Kodaki ta inshi Katerinoslav stav administrativnim centrom zahoplenih Rosijskoyu imperiyeyu pri Katerini II velikih teritorij Ukrayinskogo stepu zokrema pislya znishennya Zaporozkoyi Sichi Kyuchuk Kajnadzhijskogo i Yasskogo dogovoriv Novorosijskoyi ta Katerinoslavskoyi guberniyi Jogo pochatkovo zadumano yak tretyu stolicyu kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi pislya Moskvi i Peterburga Z vikrittyam i pochatkom promislovoyi rozrobki pokladiv zaliznoyi rudi na Krivorizhzhi Katerinoslav shvidko peretvorivsya na vazhlive promislove misto Rosijskoyi imperiyi U XX st Dnipropetrovsk stav odnim iz klyuchovih centriv metalurgijnoyi yadernoyi oboronnoyi ta kosmichnoyi promislovosti SRSR Cherez nayavnist ob yektiv vijskovoyi promislovosti misto perebuvalo u statusi zakritogo do pochatku 1990 h U suchasnij Ukrayini tak samo yak i vprodovzh svoyeyi poperednoyi istoriyi Dnipro zalishayetsya odnim iz yiyi najviznachnishih politichnih promislovih finansovih naukovih ta kulturnih centriv Dnipro ye centrom Dniprovskoyi aglomeraciyi z naselennyam majzhe 1 5 mln osib NazvaDokladnishe Istoriya nazv mista Dnipra Kolishni nazvi 1645 1784 Novij Kodak 1784 1796 Katerinoslav 1796 1802 Novorosijsk 1802 1926 Katerinoslav 1918 1919 neoficijno Sicheslav Sichoslav 1924 ne zatverdzhena nazva Krasnodniprovsk 1926 2016 Dnipropetrovsk 1941 1943 neoficijno Dniproslav z 19 travnya 2016 roku Dnipro 19 travnya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini vidpovidno do vimog Zakonu Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki perejmenuvala Dnipropetrovsk na Dnipro vikreslivshi z nazvi mista im ya vseukrayinskogo starosti j odnogo z organizatoriv Golodomoru Grigoriya Petrovskogo Za vidpovidne rishennya na zasidanni Radi progolosuvalo 247 deputativ U zv yazku iz perejmenuvannyam mista z yavilas neviznachenist shodo peredachi novoyi nazvi inshimi movami Tak naukovci z Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati vvazhayut sho cya nazva maye odnakovo vimovlyatis ukrayinskoyu rosijskoyu ta anglijskoyu Dnipro Dnipro Dnipro Mizh tim deyaki movoznavci z takim pidhodom ne zgodni napolyagayuchi sho dlya blizkih slov yanskih mov zastosovuyetsya pereklad a ne transkripciya Neviznachenist prizvela do togo sho deyaki ZMI vikoristovuyut odnu peredachu nazvi a deyaki inshu U veresni 2018 ZMI oprilyudnili vidpovid Institutu ukrayinskoyi movi NAN za pidpisom Pavla Gricenka de na zapit posadovciv miskoyi radi Dnipra bula dana vidpovid sho rosijskoyu bude pravilno same Dnepr Takozh u listi zaznacheno sho pitannya peredavannya vlasnih nazv rosijskoyu movoyu nalezhit do kompetenciyi movoznavciv RF Perejmenuvannya Dnipropetrovskoyi oblasti pri comu timchasovo vidkladene u zv yazku iz tim sho yiyi nazvu zakripleno u st 133 Konstituciyi Ukrayini GeografiyaMisto roztashovane u pivdenno shidnij chastini Ukrayini Osoblivist Dnipra nebezpechni geologichni procesi pov yazani z nayavnistyu lesovih tovsh ta rozvitkom tehnogennogo pidtoplennya Osoblivo ci procesi proyavlyayutsya na pravoberezhzhi Pidtoplennya stvoryuye peredumovi rozvitku prosadok u lesovih porodah ta zsuviv prizvodit do deformaciyi ta rujnuvannya budivel Kiyiv 503 km Minsk 973 km Poltava 212 km Harkiv 234 km Voronezh 583 km Kropivnickij 244 km Lviv 962 km Pn Doneck 258 km Lugansk 417 km Zh Dnipro Sh Pd Krivij Rig 148 km Nikopol 110 km Odesa 470 km Kishiniv 593 km Zaporizhzhya 104 km Sevastopol 541 km Mariupol 369 km Pravoberezhzhya Viglyad na Nagirnu chastinu mista z livogo berega Centr mista znahoditsya na pravomu visokomu berezi Dnipra na Pridniprovskij visochini Cherez sho Dnipro poetichno nazivayut mistom na troh pagorbah Suchasna zabudova na pravomu berezi 1 j pagorb Soborna Gora ye miscem zakladennya Katerinoslava u 1787 za generalnim planom 1786 Kloda Gerua ta piznishim generalnim planom 1792 Ivana Starova Sogodni pagorb mistit Nagirnij na gori j Tabirnij suchasna pivnichna chastina prospektu Gagarina rajoni mista 2 j pagorb viddilenij vid pershogo Dovgoyu balkoyu Roztashovanij na zahid vid nogo i na pivden vid centru mista Na pagorbi rozmisheni kolishnij katerinoslavskij rajon Novi plani j 3 j pagorb viddilenij vid 2 go Ribalskoyu balkoyu Na nomu roztashovanij rajon vulici Robochoyi nizhnya chastina katerinoslavski robochi slobidki Shlyahivka Soldatska i t d 4 j pagorb zabudovanij uzhe na rubezhi XIX XX st viddilenij vid 3 go Aptekarskoyu balkoyu Na nomu rozmishuvavsya zahidnij rajon Katerinoslava Chechelivka zaraz rajon prospektu Sergiya Nigoyana ta prospektu Ivana Mazepi Balki yari pravoberezhzhya Dovga Yevpatorijska Ribalska Arhiyerejska Aptekarska Tunelna Zustrichna Bryanska Suhij yar Vojcehovska Rozsohovata Bila Koziryeva Krinichna Vijtiha Keleberdina Zelena Mali richki pravoberezhzhya Arhiyerejska protoka Belba Bryanska balka Vijtiha Suhachivka vitik richki Vojcehovska balka pritoka Mokroyi Suri Richicya Zhabokryach nizhnya techiya vzyata v kolektor Polovicya krim Aptekarskoyi balki techiya vzyata v kolektor Kam yanka nini ne isnuye Klenovij bajrak nini v kolektori Starij Dnipro Na zahodi pivnichnishe Diyivki plavni z golovnoyu protokoyu Richicya Starij Dnipro Livoberezhzhya Livoberezhzhya mista znahoditsya na Pridniprovskij nizovini V Industrialnomu rajoni j ponad Dniprom pishani dyuni U mezhah mista v Dnipro vplivaye r Samara Na zahodi livoberezhzhya v Amur Nizhnodniprovskomu rajoni bagato ozer zalishkiv davnoyi gidrosistemi Protovchi richishem yakoyi prorite nove richishe Oreli Inshi richki livoberezhzhya Gnilokish Krimka Krinichna nini ne isnuye Mayachka Shpakova Shiyanka nini ne isnuye Shiyanka viznachala Igrenskij ostriv nini pivostriv Na Dnipri ta Samari u mezhah mista roztashovano chimalo ostroviv Vodnik Divochij Zelenij Kuba Mirovij Monastirskij Obuhivskij Porohovij Shevskij Kam yanuvatij Kodachek Do 1934 isnuvali ostrovi Stanovij Takozh roztashovani pivostrovi Dnya Lita Igrenskij V akvatoriyi Dnipra ta Samari roztashovani zatoki Samarska Igrenska kolishnye girlo odnojmennoyi richki zatoka utvorilas vnaslidok sporudzhennya DniproGESu Balki yari livoberezhzhya Zapadnya Dovzhik Kislyachkova Shirokij Bajrak Shiyanka Vid na Dnipro ta Monastirskij ostriv Istorichni miscevosti Skladovi chastini m Dnipra Stari kozacki pravogo berega Taromske Suhachivka Diyivka Novi Kajdaki Polovicya Mandrikivka Locmanska Kam yanka livogo berega kol Samar s Shevchenko Kam yanka Obuhivka Igren Ogren Odinkivka Manujlivka Chapli Katerinoslavski Nagirnij Polovicya Tabirnij Dachi Mlini Shlyahivka Chechelivka Krasnopillya Ribalske Fishersdorf Jozefstal Samarivka Amur Baraf Voroncovka Sahalin Sultanivka Stare Klochko Lomivka Dnipropetrovska zabudova 1920 80 ti Zahidnij Chervonij Kamin zahid Novogo Kodaku Pokrovskij ranishe zh m Komunar sel Diyivka Parus chastina sel Diyivka Starij Shlyah Frunze prospekt Ivana Mazepi Chechelivka vulicya Robitnicha 12 kvartal Koreya zh m sel Mirne prospekt Gagarina davnye Miski Dachi radyanske Vuzivskij Pidstanciya Dachi 1 Travnya Topolya Sokil Peremoga Mandrikivka Lomivka Livoberezhnij Krotova vulicya Kalinova Sultanivka Slobozhanskij prospekt prosp Petra Kalnishevskogo i Pridniprovsk Klimat Klimat Dnipra klasifikuyut yak m yakij kontinentalnij klimat iz spekotnim ta suhim litom Serednorichna temperatura povitrya stanovit 9 C Najnizhcha v sichni 3 6 C najvisha v lipni 22 1 C U roci v serednomu 260 sonyachnih dniv Najbilsh vologij misyac cherven Najbilsh suhij zhovten Maksimalna kilkist opadiv pripadaye na period z seredini zhovtnya do seredini kvitnya Vlitku bud yaki opadi v Dnipri traplyayutsya ridshe prote najchastishe nabuvayut formi silnoyi zlivi iz grozoyu Vodnochas zimi suprovodzhuyutsya silnimi snigopadami Tak napriklad snigovij pokriv syagnuv 33 sm u sichni 2015 Serednya temperatura vzimku 3 4 S Moroz perenositsya girshe cherez dniprovsku vologost ta viter Holoda pochinayutsya na pochatku grudnya koli temperatura opuskayetsya nizhche nulya Buvayut nochi koli moroz dosyagaye temperaturi nizhche 25 S hocha ce buvaye ridko raz v 10 15 rokiv Najvazhche perenositsya gruden V holodni roki mozhlivi rizki perepadi temperaturi i silni morozi pislya teplih dniv Dlya nogo takozh harakterni shilna hmarnist vologi vitri ozheled Klimat Dnipra 1987 2016 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 12 3 17 5 24 1 31 8 36 1 37 8 39 8 40 9 36 5 32 6 20 6 16 3 40 9 Serednij maksimum C 1 0 0 6 0 15 2 22 1 25 6 28 0 27 5 21 5 13 8 5 1 0 2 13 7 Serednya temperatura C 3 6 3 4 1 8 9 7 16 2 19 9 22 1 21 4 15 6 8 9 2 0 2 4 9 0 Serednij minimum C 6 1 6 3 1 6 4 2 10 6 14 6 16 7 15 8 10 7 5 0 0 8 5 3 4 8 Absolyutnij minimum C 34 27 8 19 2 8 2 2 4 3 9 5 9 3 9 3 8 17 9 27 8 30 Godin sonyachnogo syajva 127 1 162 4 241 8 270 0 322 4 360 0 381 3 353 4 300 0 248 0 150 0 111 6 3028 Norma opadiv mm 78 5 52 6 41 4 32 3 33 3 24 6 14 9 1 13 7 28 2 74 2 100 8 502 7 Vologist povitrya 83 3 76 8 71 6 64 5 58 9 55 0 53 2 55 7 57 0 63 1 75 6 82 9 66 5 Dzherelo Klimatichni pokazniki Dnipra Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij svitlovij den 9 0 10 0 12 0 14 0 15 0 16 0 16 0 14 0 13 0 11 0 10 0 9 0 12 5 Serednij ultrafioletovij indeks 3 4 6 8 9 10 11 10 8 6 4 3 6 8 U zv yazku z geografichnim polozhennyam mista sho robit jogo teritoriyu miscem dlya viniknennya temperaturnih inversij a takozh znachnoyu avtomobilizaciyeyu naselennya Dnipro strazhdaye vid atmosfernogo zabrudnennya z riznih prichin Ce proyavlyayetsya u formi smogu Sezon zi smogom trivaye priblizno z travnya po zhovten Dolina u yakij rozmishuyetsya misto utrimuye znachnu chastinu vikidiv sho vidilyayutsya dvigunami transportnih zasobiv ta promislovimi pidpriyemstvami Takozh negativnim chinnikom ye nizka kilkist opadiv i zatyazhni litni posuhi IstoriyaDokladnishe Istoriya DnipraDokladnishe Zasnuvannya KaterinoslavaDokladnishe Istoriya nazv mista Dnipra Doistorichni chasi Kam yani babi v istorichnomu muzeyi Istoriya mista pov yazana z istoriyeyu krayu yaka syagaye dalekoyi davnini She z chasiv paleolitu miscevist bilya Dniprovskih porogiv bula shilno zaselena Blizko 100 tis r do n e do suchasnogo Dnipra z pivnochi nasunuvsya Skandinavskij lodovik Protyagom neolitu bronzovoyi dobi zemli nad porogami naselyali plemena surskoyi serednostogivskoyi yamnoyi ta katakombnoyi kultur Isnuye dumka sho same v cih krayah vpershe bulo vikoristano konej dlya yizdi verhi a takozh bulo vinajdene koleso Zavdyaki comu skotarskij sposib sho ce vedennya gopodarstva poshirivsya same z Pridniprovskih stepiv U 2 j polovini II tis do n e u Prichornomorskih stepah zakripilisya plemena zrubnoyi kulturi kimerijci U I tis do n e na dniprovskih zemlyah isnuvala Skifska derzhava skifi Skifiv vitisnili do Krimu sarmati u III st do n e a sarmativ zgodom germanski plemena gotiv prijshli z Polshi u III st n e pam yatki chernyahivskoyi kulturi znajdeni na teritoriyi kozackogo m Nadali IV IX st cherez kraj projshli ordi guniv avar ugriv Serednovichchya Za chasiv Kiyivskoyi Rusi vzhe u IX st n e na Monastirskij ostriv zavertali knyazhi druzhini dlya vidpochinku Isnuye legenda sho vizantijski monahi she blizko 870 r zbuduvali tut monastir mozhlivo na chest togo sho vin buv za deyakimi danimi najpivnichnishim punktom u podorozhi Svyatogo Andriya Pervozvanogo Navkolishni zemli buli pid vladoyu kochovikiv hozariv pechenigiv a potim polovciv Akademik B O Ribakov vvazhav sho golovne ulicke misto Peresichen yake zgaduyetsya v litopisah malo znahoditisya na Dnipri pivdennishe Kiyeva Cherez ce uvagu doslidnikiv privertayut reshtki velikogo slov yanskogo poselennya yake isnuvalo v 800 1300 rr na pishanih pagorbah Igrenskogo pivostrova de Samara vpadaye u Dnipro Znahidki svidchat pro intensivni torgovelni vidnosini yak iz Kiyivskoyu zemleyu tak i z kochivnikami pechenigami vezhi yakih stoyali poruch z ulickimi zhitlami Misto na Igrenskomu pivostrovi bulo zrujnovane tatarami u 1240 r ta jogo meshkanci vidijshli vishe za techiyeyu Samari de vidnovili pereviz vidomij z XVI st yak mistechko Togo zh roku bulo zrujnovano monastir na ostrovi i poselennya na dniprovomu ostrivci navproti teperishnogo Starogo Kodaku U XVI XVIII st teritoriya majbutnogo mista nalezhala Zaporozkij Sichi 1500 abo 1550 r datuyetsya poyava na pravomu berezi r Samari bilya girla zaraz okolicya Dnipra bilya s Shevchenka kozackogo torgovelnogo mistechka zgaduyetsya u gramoti polskogo korolya i pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami U 1635 pivdennishe bilya pershogo dniprovogo porogu polskoyu vladoyu bula pobudovana fortecya Kodak na vidkritti yakoyi buv prisutnij i majbutnij Getman Bogdan Hmelnickij Togo zh roku fortecyu zahopiv kozackij zagin na choli z Ivanom Sulimoyu ale uryadovi vijska z reyestrovcyami vidbili yiyi U 1648 na pochatku Vizvolnoyi vijni Kodakom znov zavolodili kozaki U 1660 u zaporizkih arhivah z yavlyayutsya dokumenti yaki svidchat sho bilya suchasnogo m Dnipra isnuye selishe Novi Kajdaki yake u 1750 vzhe nazivayetsya mistom Poselennya na teritoriyi suchasnogo Dnipra do zasnuvannya Katerinoslava Zagalom na teritoriyi suchasnogo mista i okolic vidomo dekilka poselen i mist yaki vinikli she u kozacku dobu Plan forteci Kodak 1635 1500 abo 1550 torgovelne kozacke misto Samar Samara u ponizzi r Samari Zanepalo u 1688 pislya zasnuvannya tut moskovskoyi koloniyi ta Bogorodickoyi forteci 1564 vidomi u Taromskomu z 1704 sloboda 1596 vidomij pereviz Kam yanka cherez Dnipro 1600 vidomi Bogorodicki hutori teper m Pidgorodnye 1635 za iniciativi getmana velikogo koronnogo Stanislava Konecpolskogo ta vidpovidnoyi uhvali sejmu Rechi Pospolitoyi bulo zasnovano fortecyu Kodak Poryad viniklo mistechko piznishe centr Kodackoyi palanki Zaporozhzhya Fortecyu bulo zrujnovano za umovami Prutskogo traktatu 1711 Sloboda vidnovilasya blizko 1734 35 Starij Kodak 1648 vidomij hutir Obuha teperishnya Obuhivka 1650 abo 1660 vidomij Novij Kodak centr palanki a v 1784 1797 chastkovo vikonuvav funkciyi pid nazvoyu Katerinoslav II 1688 poryad z kozackim m centr zaporizkoyi palanki moskovskim uryadom zasnovano Bogorodicku fortecyu i posad pershu rosijsku koloniyu na zaporizkih zemlyah Kozacke naselennya m Samar rozijshlosya susidnimi selami Proisnuvalo do 1793 koli jogo zalishki buli perevedeni do suchasnogo Novomoskovska Novoselici 1740 vi abo 1770 ti bilya pershogo porogu zasnovano poselennya locmaniv Locmanska Kam yanka 1743 1795 isnuvala sloboda Polovicya Znikla vnaslidok rozshirennya Katerinoslava bula poglinuta ostannim yakij bulo vdruge zasnovano u 1787 na pagorbi poruch Teper centr m Dnipro 1744 zasnovano Manujlivku nadali takozh Popivka 1760 ti vidomij hutir Chapli 1770 zasnovano Suhachivku 1775 zasnovano Diyivku 1776 zasnovano Odinkivku 1776 prijnyato rishennya pro budivnictvo u ponizzi Samari na Kilcheni gubernskogo mista Katerinoslav 1784 vidoma Mandrikivka U 1711 za umovami Prutskogo traktatu zemli Zaporizhzhya opinilis pid protektoratom Osmanskoyi imperiyi a fortecya Kodak bula znishena U 1734 kozaki povernulis na Zaporizhzhya i bulo ukladeno Lubenskij dogovir pro viznannya zaporozhcyami moskovskogo protektoratu Zasnuvannya ta rozvitok Novij Kodak Za svidchennyami istorika XIX st F Makarevskogo u 1645 v mistechku Novij Kodak starannyami miscevih meshkanciv bulo pobudovano derev yanu cerkvu sv Mikoli Cyu datu mozhna vvazhati pochatkom m Dnipro Naprikinci XVII pochatku XVIII st Novij Kodak pochali zaselyati simejni kozaki She z 1564 bilya Novogo Kodaku vidomi kozacki kureni u Taromskomu yaki u 1704 otrimali status slobodi Piznishe z yavilisya kozacki poselennya Polovicya 1743 Suhachivka 1770 Diyivka 1775 U seredini XVIII st Novij Kodak buv velelyudnim mistom centrom Kodackoyi palanki Pidpilnenskoyi Sichi Za perepisom 1754 v nomu prozhivalo blizko 4000 meshkanciv V Novomu Kodaku trichi na rik vidbuvalisya yarmarki diyali desyatki remisnichih majsteren U 1760 h v mistechku z yavivsya stacionarnij rinok Ustalenij uklad zaporozkogo m Novij Kodak minyayetsya pislya likvidaciyi Pidpilnickoyi Sichi Palankova starshina likviduyetsya zamist neyi v Novomu Kodaku z yavlyayetsya voyevoda ta gorodnichij U 1776 Novij Kodak peretvoryuyetsya na misce perebuvannya administraciyi Saksaganskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Ponad 10 rokiv 1776 1789 Novij Kodak vikonuvav funkciyi povitovogo centru Saksaganskogo z 1783 Novokodackogo povitu Tut takozh bula rezidenciya Slov yanskogo i Hersonskogo duhovnogo pravlinnya V ostannomu desyatirichchi XVIII st organichnij rozvitok m Novij Kodak buv shtuchno perervanij diyami rosijskoyi vladi V seredini 1780 h rosijska imperatricya Katerina II zvelila pochati budivnictvo Katerinoslava na pravomu berezi Dnipra bilya Kodaku V opisi Katerinoslavskogo namisnictva za 1784 rik vkazuvalosya sho Katerinoslav zasnovuyetsya z mistechka Novij Kodak Z poyavoyu Katerinoslava pochinayetsya imperskij etap rozvitku m Dnipro Budivnictvo Katerinoslava 1775 pislya chergovoyi peremozhnoyi vijni z Osmanskoyu imperiyeyu zaporizke kozactvo bulo likvidovano carskim uryadom Zemli Zaporozhzhya nastupnogo roku buli peredani do skladu Novorosijskoyi i novostvorenoyi Azovskoyi gubernij Shob keruvati cimi zemlyami potriben buv administrativnij centr Takim centrom povinen buv stati Katerinoslav Oficijna istoriya Katerinoslava rozpochalas u 1776 koli bulo zatverdzheno plan budivnictva mista u mezhah tilki no stvorenoyi na zemlyah zaporozhciv Azovskoyi guberniyi na r Kilchen pri yiyi vpadanni u Samaru Cej Katerinoslav opislya nazivavsya Pershim Katerinoslav I Livoberezhnim Kilchenskim Ale nezabarom z yasuvalosya sho misce dlya gubernskogo centru bulo obrano dosit nevdalo pid chas vesnyanih i osinnih povenej vse zalivalosya vodoyu sho prizvodilo do spalahiv epidemij a najgolovnishe misto bulo daleko vid sudnoplavnogo do pochatku porogiv Dnipra Ce prizvelo do togo sho nakazom Katerini II vid 22 01 1784 Katerinoslav vzhe yak centr novostvorenogo Katerinoslavskogo namisnictva perenesli na pravij bereg Dnipra na pidvishenu miscevist Katerinoslav I svoyeyu chergoyu bulo perejmenovano na Novomoskovsk yakij vtim takozh nezabarom bulo pereneseno na inshe misce vishe po Samari Za inerciyeyu vprodovzh 1785 1791 v Novomu Kodaku rozmishuvalasya administraciya mista Katerinoslava i povitu a sam Novij Kodak v cerkovnih i svitskih dokumentah nazivavsya Katerinoslavom Vprodovzh pershoyi polovini 1790 h administraciya Katerinoslava postupovo viyihala z Novogo Kodaku na nove misce v rajon Polovici U lipni 1795 syelyeniye Novij Kodak u 1793 mav blizko 2000 meshkanciv bulo priyednano do mista Katerinoslava u 1793 mav blizko 800 dush naselennya Podibne bulo zrobleno i z novokodackimi yarmarkami U serpni togo zh roku kodacku policiyu bulo pidporyadkovano katerinoslavskij a zaproponovano zapisatis v kupci chi mishani Z 355 dvoriv Novij Kodak zalishila 121 rodina U 1796 buv vidkritij naplavnij mist bilya Katerinoslava yakij zviv nanivec znachennya Novokodackogo perevozu Monument Katerini II 1840 1920 Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor na Sobornij ploshi Dnipra Rosijska imperatricya Katerina II mriyala na novozdobutih zemlyah zbuduvati Pivdennu Palmiru stolicyu Rosijskoyi imperiyi porivnyuyuchi Katerinoslav iz Sankt Peterburgom Pivnichnoyu Palmiroyu Planuvalos pobuduvati sobor vishij za papskij sobor v Rimi na 132 m Ale velicheznim planam ne bulo dano zbutisya Voni buli zabuti koli Katerina II pomerla Urochiste zasnuvannya imperatriceyu soboru vidbulosya 09 05 1787 pid chas yiyi pompeznoyi podorozhi po tilki no zahoplenih zemlyah Budivelniki vstigli lishe zaklasti velicheznij fundament nini Soborna plosha Dnipra Ce she odna data zasnuvannya Katerinoslava same 1887 roku mistyani svyatkuvali 100 richchya mista Ale najdavnishoyu sporudoyu v nomu nini vvazhayetsya kam yanij verstovij stovp bilya soboru U 1789 bulo zasnovano nimecki koloniyi po r Samari Krongarten nini shidna chastina m Pidgorodne Jozefstal nini Samarivka Fishersdorf nini Ribalske U girli Mokroyi Suri bulo zasnovano koloniyu Yamburg U 1794 bulo zasnovano pershe promislove pidpriyemstvo sukonnu fabriku bilya teperishnogo vokzalu U 1796 zasnovano s Krasnopillya U 1798 1802 za nakazom imperatora Pavla I misto malo nazvu Novorosijsk i bulo centrom velicheznoyi Novorosijskoyi guberniyi vid Dnistra do Donu i Krimu vklyuchno Vse XIX st Katerinoslav rozvivavsya duzhe povilno Tak yaksho 1804 naselennya mista stanovilo 6 4 tis osib to 1850 lishe 13 tis U seredini storichchya u misti znahodilos dekilka salotopnih milovarnih zavodikiv sukonna manufaktura Spravzhnij rozvitok mista rozpochavsya pislya organizaciyi promislovogo vidobuvannya doneckogo vugillya ta krivorizkoyi zaliznoyi rudi pokladi yakoyi vidkrito Oleksandrom Polem a takozh vidkrittya zaliznici 1884 mizh cimi promislovimi rajonami z mostom cherez r Dnipro Z yavlyayutsya chiselni cegelni zavodi Dnipro Katerinoslav na mapi Shuberta priblizno 1888 r Katerinoslavskij prospekt na pochatku XX st 1838 1919 vidayetsya oficijna gazeta Katerinoslavski gubernski vidomosti Na livomu berezi stanciya Katerinoslav z yavilas she u 1873 gilka z Sinelnikovo A vidkrittya vokzalu vidbulosya pislya pusku velicheznogo mostu cherez Dnipro u 1884 Pochalos budivnictvo metalurgijnih pidpriyemstv na zahodi mista ta na jogo livomu berezi 1887 pobudovanij metalurgijnij Oleksandrivskij Pivdenno Rosijskij zavod Petrivka 1889 z yavivsya trubnij zavod Shoduar A 1891 zasnovano metalurgijnij zavod Gantke Nizhnodniprovskij truboprokatnij 1898 pobudovani vagonoremontni majsterni zaraz zavod 1899 zasnovano zavod Shoduar V teperishnij 1914 z yavivsya zavod Shoduar S metalurgijnogo obladnannya Dniprovazhmash 1916 teperishnij Dniprovskij strilochnij zavod Bilya zavodiv strimko zrostali robitnichi poselennya Soldatska Chechelivka Fabrichna Bryanska Amur Baraf Sahalin Sultanivka i in Yaksho u 1865 naselennya mista stanovilo 23 tis osib v 1887 48 tis osib to v 1910 vzhe 196 tis osib bez Livogo berega yakij uvijshov do skladu mista tilki u 1925 Osnovnu etnichnu grupu stanovili ukrayinci Krim nih u Dnipri prozhivali rosiyani yevreyi ta inshi nacionalnosti U 1896 v Katerinoslavi z yavilasya telefonna merezha i stanciya U 1897 belgijski pidpriyemci zapustili v Katerinoslavi elektrichnij tramvaj 3 j v Rosijskij imperiyi pislya Kiyeva ta Nizhnogo Novgoroda U 1899 bulo zasnovano Vishe girniche uchilishe nadali girnichij ta metalurgijnij instituti akademiyi Katerinoslav shvidko peretvorivsya na odin z najbilshih promislovih centriv zdobutih Rosijskoyu imperiyeyu pivdennih ta shidnih ukrayinskih zemel Rozvitok promislovosti ta silskogo gospodarstva bulo prodemonstrovano na pivdenno rosijskij silskogospodarskij promislovij ta kustarnij vistavci 1910 roku Miscevij proletariat vidigravav znachnu rol u revolyucijnomu rusi na pochatku XX st Odniyeyu z yaskravih storinok v istoriyi mista bulo zhittya j diyalnist u nomu z 1902 vidatnogo ukrayinskogo istorika Dmitra Ivanovicha Yavornickogo 1855 1940 Vchenij nadrukuvav ponad 210 prac z istoriyi Ukrayini Serednoyi Aziyi Rosiyi Najgolovnishi z nih Istoriya zaporozkih kozakiv u troh tomah Dzherela dlya istoriyi zaporozkih kozakiv Slidami zaporozhciv Do istoriyi stepovoyi Ukrayini Yavornickij buv takozh vidomim arheologom Keruvav rozkopkami soten kurganiv yamnoyi kulturi pohovan dobi zaliza ta zaporozkih chasiv Krim naukovih istorichnih prac Dmitro Ivanovich napisav she j gruntovnu istoriyu mista u yakomu projshli najplidnishi roki jogo zhittya Bagato sil i energiyi viddavav uchenij miscevomu istorichnomu muzeyu yakim vin keruvav u 1902 1933 rr Zasnovano muzej bulo u 1849 yak Muzej starozhitnostej Katerinoslavskoyi guberniyi U 1912 muzeyu bula peredana kolekciya Oleksandra Polya katerinoslavskogo kolekcionera i krayeznavcya mati yakogo bula onukoyu nakaznogo getmana Pavla Polubotka Provodyachi arheologichni rozkopki ta ekspediciyi na teritoriyi Katerinoslavshini O Pol zibrav ponad 5 tis predmetiv starovini sho stali osnovoyu muzeyu a piznishe uvijshli do istorichnogo muzeyu im D I Yavornickogo Velikoyu zaslugoyu Yavornickogo bulo te sho vin zibrav i vviv u naukovij obig velicheznu kilkist istorichnih dzherel kotri doti lezhali v arhivah Chimalo z nih vin eksponuvav u svoyemu muzeyi Yavornickomu dovodilosya vitrachati na ekspediciyi vlasni koshti yaksho ne vdavalosya zibrati yih u privatnih osib Jomu takozh nalezhit zasluga togo sho vin domigsya vid radyanskogo uryadu provedennya velikih rozkopok na teritoriyi majbutnogo Dniprogesu vryatuvavshi takim chinom sotni bezcinnih pam yatok istoriyi Ukrayinska revolyuciya Dokladnishe Boyi za Katerinoslav 1918 Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti na pochatku 1918 i progoloshennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki bula zaproponovana nazva Sicheslav sho nagaduvala pro kozackij harakter cogo krayu Ale povnistyu oficijno misto ne vstiglo zatverditi novu nazvu i faktichno zalishalosya z poperednoyu nazvoyu Katerinoslav Za novim podilom misto staye zemskim centrom administrativno teritorialnoyi odinici Sich U deyakih dokumentah 1918 1919 i navit ne poslidovno do 1926 misto zgaduyetsya same yak Sicheslav Ce pidtverdzhuvav ukrayinskij pismennik Vasil Sokil yakij pisav Shodo Sicheslava zgaduyu sho v roki koli u Katerinoslavi na dovshij chas zapanuvala ukrayinska vlada misto vzhe bulo perejmenovano na Sicheslav Gazeti vzhivali cyu nazvu v ustanovah oficijno takozh koristuvalisya neyu A z prihodom bilshovikiv use skinchilosya Zgadka pro Sicheslav deyakij chas lunala v studentskih kolah Vlada UNR u misti protrimalas do 11 sichnya 1918 koli pislya zapeklih boyiv Sicheslav buv zahoplenij perevazhnimi silami bilshovickih vijsk Naprikinci bereznya 1918 Katerinoslavskij kish Vilnogo kozactva rozpochav operaciyu po zvilnennyu Sicheslava Zagonom keruvav Gavrilo Gorobec sin zaliznichnika z Katerinoslava Zagin zvilnivshi Zhovti Vodi ta P yatihatki 4 kvitnya 1918 uvirvavsya na stanciyu Goryayinove nini cya stanciya lezhit u mezhah mista ta za dopomogoyu nimeckih ta avstro ugorskih vijsk ovolodiv mistom Pri zvilnenni mista vid bilshovikiv zaginulo 8 nimeckih soldativ 18 otrimali poranennya V period z 27 listopada 1918 po 2 sichnya 1919 vidbuvsya Katerinoslavskij pohid Cogo razu vlada UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi protrimalas do 30 grudnya 1918 misto vpershe zajnyali vijska Nestora Mahna 2 sichnya 1919 v rezultati zapeklih boyiv z bilshovikami u yakih brali uchast ukrayinski povstanski zagoni otamana Malashko ta Bozhka Sichovi Strilci pid komanduvannyam otamana Samokisha do yakih priyednavsya povstanskij zagin otamana Sakvi z Verhnodniprovskogo povitu zvilnili Sicheslav ta vibili bilshovikiv ta mahnovciv na livij bereg Dnipra Pri comu mahnovci zaznali znachnih vtrat Vostannye vlada UNR protrimalas u misti do 26 sichnya 1919 koli radyanski vijska pid komanduvannyam Pavla Dibenka zahopili misto j vstanovili tut radyansku vladu Vprodovzh 1919 1921 Sicheslav dekilka raz buv stoliceyu Ukrayinskoyi Vilnoyi Anarhichnoyi Respubliki Nestora Mahna koli jogo vijska zajmali misto Pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni misto neodnorazovo perehodilo z ruk v ruki i prijshlo u zanepad Radyanskij period Rannij SRSR Protyagom pershih p yatirichok bulo v osnovnomu vidnovleno a nadali stalo odnim z centriv stalinskoyi industrializaciyi 19 lipnya 1926 Katerinoslav bulo perejmenovano na Dnipropetrovsk na chest diyacha komunistichnoyi partiyi Grigoriya Petrovskogo yakij vidbuvav u misti zaslannya neavtoritetne dzherelo U 1920 h do skladu mista bulo vklyucheno robitnichi selisha na livomu beregu Dnipra Amur Nizhnodniprovsk Manujlivku Sahalin tosho Dlya robitnikiv u 1925 bulo pobudovano selishe im Frunze nini odnopoverhova zabudova v rajoni pr Petrovskogo I Mazepi Na pochatku 1930 h u Dnipropetrovsku pobudovano nizku vishih navchalnih zakladiv zokrema Inzhenerno budivelnij institut Institut inzheneriv zaliznichnogo transportu U 1933 buv skladenij pershij radyanskij generalnij plan Dnipropetrovska zgidno z yakim peredbachavsya intensivnij rozvitok livoberezhzhya a r Dnipro mala stati elementom centralnoyi chastini mista Planuvalosya budivnictvo naberezhnoyi Takozh bulo namicheno budivnictvo she dvoh mostiv cherez Dnipro v centri i v rajoni Novih Kajdakiv a takozh mostiv cherez balki na pravoberezhzhi Planom peredbachalasya kvartalna sistema zabudovi a takozh znesennya u centri malocinnoyi zabudovi Na vikonannya cogo planu u 1935 po mostu cherez Dnipro na livij bereg bulo prokladeno tramvajnu koliyu V 1939 u misti bulo vidkrito velicheznij stadion Stal sporudzhenij na misti miskogo cvintarya z 1949 stadion Metalurg Naselennya mista z 1926 po 1939 zroslo majzhe udvichi do bilsh nizh 500 tis osib Druga svitova vijna 1 veresnya 1939 roku pochalasya Druga svitova vijna a 22 chervnya yiyi skladova 1941 nimecko radyanska vijna 25 serpnya 1941 Dnipropetrovsk okupovano nimeckimi vijskami Tut roztashuvalas nacistska okupacijna administraciya odnojmennoyi generalnoyi okrugi Rajhskomisariatu Ukrayina a takozh Dnipropetrovskih miskoyi nim Kreisgebiet Dnjepropetrowsk Stadt ta nim Kreisgebiet Dnjepropetrowsk Land okrug Okupacijna vlada namagalasya vidnoviti zhittya mista komunikaciyi i promislovist dzherelo zrujnovani radyanskimi ta nimeckimi vijskami Ce zmogli zrobiti lishe chastkovo 25 zhovtnya 1943 pislya rujnivnih obstriliv mistom zavolodili radyanski vijska Povoyenna doba Vzhe do 1945 osnovni pidpriyemstva Dnipropetrovska buli vidnovleni Togo zh roku rozpochalosya budivnictvo radiozavodu i avtozavodu z 1951 raketnij zavod z 1966 PMZ U 1947 stalo do ladu pidpriyemstvo elektrotehnichnoyi promislovosti Energovugillya zgodom zavod shahtnoyi avtomatiki Togo zh roku u misti vidkrito pershu trolejbusnu liniyu Centr Vokzal Bulo vidnovleno i rozshireno merezhu elektrichnogo tramvaya U 1952 na o Chapli bulo rozpochato budivnictvo Pridniprovskoyi TES i selisha pri stanciyi Pridniprovsk a u 1953 zavodu vazhkih presiv zgodom Shinnogo zavodu Vidnovlyuvalis takozh gromadski i zhitlovi budivli Tak u 1951 zakincheno budivnictvo novogo zaliznichnogo vokzalu U centralnij chastini mista v 1966 bulo sporudzheno avtomobilnij mist cherez richku Dnipro U 1950 h misto buduvalosya u socrealizmi U 1960 ti rozpochalosya masove zhitlove budivnictvo 5 poverhova hrushovska zabudova z yavilas vzdovzh prospektiv Ivana Mazepi Gagarina Bogdana Hmelnickogo Slobozhanskogo im gazeti Pravda vulici Titova i t d U 1970 ti v Dnipri vpershe z yavilisya bagatopoverhovi spalni rajoni Peremoga Topolya Sokil Chervonij Kamin Parus Komunar zaraz Pokrovskij Na pochatku 1980 h Frunzenskij zaraz Lomivskij ta Kam yanskij Livoberezhnij Krotova Vnaslidok cogo mozhlivist pokrashiti svoyi zhitlovi umovi otrimali sotni tisyach dnipropetrovciv dzherelo Rozvitok mista prodovzhuvavsya do seredini 1980 h koli nastala perebudova Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya Pislya padinnya Radyanskogo Soyuzu promislovist zanepala a masove zhitlove budivnictvo pripinilos U plachevnomu stani opinilis miskij komunalnij transport zhitlovo komunalna sfera ta bilshist dorig Odnak bulo dobudovano novij avtovokzal ta Pivdennij mist rekonstrujovano centralnij rinok Ozerku i vidkrito pershu chergu metropolitenu z 6 stancij dovzhinoyu 7 8 km 29 12 1995 Z pochatku novogo tisyacholittya z yavilis deyaki oznaki polipshennya stanovisha mista sho znajshlo vidobrazhennya u budivnictvi novih okremih bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv torgovo rozvazhalnih centriv kapitalnomu remonti deyakih vulic Vprodovzh 2011 2013 kapitalno vidremontovani osnovni magistrali mista zokrema Zaporizke shose ta pr Slobozhanskij Rozpochalosya budivnictvo ob yiznoyi dorogi Navit zaversheno yiyi pershu chergu dilyanku mizh Zaporizkim i Krivorizkim shose Prote kriza yaka rozpochalasya v Ukrayini u 2014 posilena naslidkami timchasovoyi rosijskoyi okupaciyi chastin Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej i aneksiyi Krimu zashkodila podalshomu rozvitku krayini i zokrema mista 4 zhovtnya 2012 vidbulosya urochiste vidkrittya novogo zavodu Interpajp Stal do 2012 Dniprostal korporaciyi Interpajp V Pinchuka Za danimi kerivnikiv korporaciyi Interpajp Stal maye stati najbilshim po potuzhnosti 1 32 mln t rik kolisnih i trubnih zagotivok elektrokricetopnim kompleksom v Yevropi Interpajp Stal najbilshij investicijnij proyekt 700 mln za roki nezalezhnosti Ukrayini i pershij metalurgijnij zavod pobudovanij v Ukrayini z nulya za ostanni 40 rokiv Posadu mera u 1999 2014 rr zajmav I I Kulichenko 21 lyutogo 2014 na centralnij ploshi Dnipra na hvili Revolyuciyi Gidnosti pid chas akciyi leninopadu bulo povaleno pam yatnik Leninu 01 03 2014 vidbulasya sproba zahoplennya mista simpatikami rosijskogo svitu yaka bula uspishno nejtralizovana Zavdyaki vprovadzhennyu decentralizaciyi yaka rozpochalasya v Ukrayini pislya podij Yevromajdanu u 2014 miscevi byudzheti otrimali znachni koshti zagalom po Ukrayini zbilshennya z 68 6 mlrd grn v 2014 do 275 mlrd grn v 2019 Ce dalo zmogu rozpochati masshtabni remonti vulic i parkiv mista vulichnogo osvitlennya sistemi zlivovoyi kanalizaciyi Novogo poshtovhu nezabarom zaznalo budivnictvo metropolitenu U 2015 kapitalno vidremontovano vul Robochu i pr Miru Naprikinci listopada z yavilosya rishennya miskoyi vladi pro perejmenuvannya nizki vulic Dnipropetrovska zgidno z vimogami zakonodavstva Ukrayini pro dekomunizaciyu dzherelo Naprikinci 2015 vidbulisya vibori miskogo golovi yaki vigrav kolishnij zastupnik golovi miscevoyi ODA Boris Filatov na toj chas narodnij deputat Ukrayini 29 sichnya 2016 aktivisti demontuvali pam yatnik radyanskomu funkcioneru Grigoriyu Petrovskomu na Vokzalnij ploshi U 2016 uspishno projshli pidgotovchi proceduri do osvoyennya kreditu YeBRR na dobudovu 4 km pershoyi gilki metropolitenu 304 mln yevro Peremozhec tenderu kompaniya Limak Turechchina rozpochala budivnictvo Zavershiti 3 stanciyi v seredmisti planuyetsya do kincya 2024 Protyagom 2016 prodovzheno remont osnovnih magistralej mista zokrema vidremontovano vul Kalinovu vul Marshala Malinovskogo pr Bogdana Hmelnickogo 10 travnya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini na vikonannya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki uhvalila rishennya pro perejmenuvannya mista Dnipropetrovsk na Dnipro 18 grudnya 2016 povidomleno rishennya Uryadu Ukrayini pro nacionalizaciyu najbilshogo dniprovskogo i ukrayinskogo banku PrivatBank 9 serpnya 2017 v mediacentri Informator ogolosili peremozhcya konkursu na najkrashu konceptualnu ideyu marki mista ta jogo logotipu Protyagom 2017 2019 trivav kapitalnij remont centralnogo Novogo mostu cherez Dnipro Voseni 2021 z yavilasya informaciya pro planuvannya remontu opor cogo mosta U listopadi 2020 miskim golovoyu u 2 mu turi pereobrano Borisa Filatova Rosijsko ukrayinska vijna Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu misto pochalo strazhdati vid raketnih obstriliv krilatimi raketami ta zapuskami dronami kamikadze rosijskoyi armiyi Vnochi 6 kvitnya rosijski vijskovi zdijsnili pershij takij obstril ta zavdali kilka udariv po Dniprovshini vluchili v naftobazu ta zavod Naftobazu z palnim znisheno Na zavodi stalas silna pozhezha zajnyalos palne Pozhezhu na zavodi vdalos priborkati lishe cherez visim godin Minulos bez zhertv 15 lipnya 2022 Rosiya zavdala raketnij udar po mistu ta vbila troh civilnih 3 veresnya o 2 j nochi ukrayinski vijskovi zbili vsi 5 raket Kalibr sho buli zapusheni po Dnipru 29 veresnya 2022 roku rosiyani dvichi nanesli raketnih udariv po mistu Dnipro V nich na 29 veresnya pershij udar prijshovsya po zhitlovih kvartalah Chotiri lyudini zaginuli sered nih dvoye ditej p yatero poraneni Povnistyu zrujnovano kilka privatnih osel poshkodzheno bilshe nizh 60 privatnih budinkiv kilka bagatopoverhivok rinok avtobusi avtivki ta liniyi elektroperedach U vechori pid chas drugogo udaru odna lyudina zaginula p yatero poraneni Vinikla pozhezha na ATP cherez sho zgorili 52 avtobusi a 98 ushkodzheni Ponivecheno kilka bagatopoverhivok gimnaziyu magazin administrativni budivli 14 sichnya 2023 roku vnaslidok raketnogo udaru VKS RF po zhitlovomu masivu Peremoga povnistyu zrujnovano odin z pid yizdiv 9 poverhovogo budinku Ryatuvalna operaciya trivala 69 godin bulo zalucheno 450 ryatuvalnikiv V rezultati raketnoyi ataki zaginulo 46 meshkanciv sered zhertv 6 ditej Protyagom vijni Dnipro stav odnim z najbilshih habiv dlya lyudej sho buli vimusheni pokinuti svoyi domivki cherez bojovi diyi stanom na lito 2022 roku tut meshkalo blizko 100 000 vimushenih pereselenciv Takozh do mista pereyihav ryad pidpriyemstv takih yak Kramatorskij zavod specialnogo kriplennya Priazovskij derzhavnij tehnichnij universitet z Mariupolya shvackij ceh z Lisichanska Donbaskij derzhavnij pedagogichnij universitet zi Slov yanska Syevyerodoneckij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi ta inshi Prote cherez vidnosnu blizkist do liniyi frontu deyaki zakladi navpaki pokinuli misto Napriklad do Zakarpattya bulo relokovano odin z dniprovskih dityachih budinkiv Div takozh Hronologiya istoriyi DnipraAdministraciyaDniprovska miska rada Ustrij Dokladnishe Dniprovska miska rada ta Kerivniki Dnipra Organom miscevogo samovryaduvannya ye Dniprovska miska rada yaka obirayetsya raz na 5 rokiv v kilkosti 64 deputativ Yih predstavleno shistma partiyami Propoziciya 22 deputativ Opozicijna platforma Za Zhittya 13 deputativ Sluga narodu 9 deputativ Gromadska sila 8 deputativ Yevropejska Solidarnist 7 deputativ ta Blok Vilkula Ukrayinska perspektiva 5 deputativ Vikonavchu vladu ocholyuye miskij golova ta Vikonavchij komitet yakij skladenij z 14 osib Miskim golovoyu za rezultatami II turu miscevih viboriv 2020 ye Boris Filatov vid partiyi Propoziciya U listopadi 2010 v Dnipropetrovsku prem yer ministr Izrayilyu Shimon Peres vidkriv najbilshij u sviti molebnij dim ruhu Habad na berezi Dnipra plosha 4 ga Administrativnij podil Administrativnij podil Dnipra 2021 Narazi isnuye podil mista Dnipra na 8 administrativnih rajoniv 5 na pravomu berezi r Dnipro Novokodackij Centralnij Chechelivskij Sobornij ta Shevchenkivskij 3 na livomu Amur Nizhnodniprovskij Industrialnij ta Samarskij U pidporyadkuvanni miskoyi radi takozh perebuvaye selishe miskogo tipu Aviatorske U XIX st Katerinoslav buv rozdilenij na 3 administrativni chastini sho viznachalisya diyeyu troh policijnih chastin Spochatku voni mali nomeri Persha Druga zaraz Centralnij rajon i Tretya chastina Zgodom do nih dodalosya oznachennya policijna Potim chislovi nazvi znikli zminivshis na Soborna Dniprovska U 1897 bulo virisheno zbilshiti chislo chastin mista do 7 Soborna Dniprovska Troyicka Voskresenska Oleksandrivska Bryanska Kodacka i Fabrichna Na pochatku 1920 misto bulo rozdileno na 5 rajoniv vklyuchno iz Zadniprov yam Amur Nizhnodniprovskij Miskij u majbutnomu Kirovskij i zgodom Zhovtnevij Zaliznichnij Kodackij u majbutnomu Novokodackij ta Fabrichno Chechelivskij suchasnij Chechelivskij NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1840 12 414 1897 112 839 809 0 1914 211 100 87 1 1926 187 570 11 1 1939 526 998 181 0 1959 661 547 25 5 1970 862 100 30 3 1989 1 177 897 36 6 2001 1 065 008 9 6 2014 993 094 6 8 2017 1 002 636 1 0 2020 990 724 1 2 2022 1 005 000 1 4 Dokladnishe Naselennya Dnipra Stanom na 01 01 2022 naselennya nalichuvalo 968 502 osib Sered mist Ukrayini za chiselnistyu Dnipro posidaye 4 misce Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya Dnipra za danimi perepisiv 1926 1939 1959 1989 2001 ukrayinci 36 0 54 6 61 5 62 5 72 6 rosiyani 31 6 23 4 27 9 31 0 23 5 yevreyi 26 8 17 9 7 6 3 2 1 0 bilorusi 1 9 1 9 1 7 1 0 Zgidno z opituvannyami provedenimi USAID u 2017 roci ukrayinci stanovili 82 naselennya mista a rosiyani 13 Movnij sklad Ridna mova naselennya Dnipra za danimi perepisiv 1897 1926 1989 2001 ukrayinska 15 8 20 4 41 7 46 5 rosijska 41 8 63 8 57 0 53 1 yevrejska 35 4 13 0 0 1 Ridna mova naselennya Dnipra bez smt Taromske za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya rosijska 559 483 53 08 ukrayinska 483 435 45 87 Inshe 3 416 0 03 virmenska 2 263 0 02 biloruska 1 264 0 01 ciganska 492 moldovska 250 bolgarska 139 Ridna mova u rajonah Dnipra ta naselenih punktah miskradi za perepisom 2001 ukrayinska rosijska virmenska Amur Nizhnodniprovskij r n 52 6 46 6 0 1 Shevchenkivskij r n 41 9 57 0 0 1 Sobornij r n 39 4 59 5 0 1 Industrialnij r n 42 1 57 2 0 2 Centralnij r n 37 0 61 9 0 1 Chechelivskij r n 47 0 51 9 0 3 Novokodackij r n 53 3 45 4 0 6 Samarskij r n 51 7 47 5 0 2 Taromske 88 5 11 0 0 04 Dnipro 46 5 52 5 0 2 Ukrayinska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu mista Zgidno z opituvannyam provedenim USAID u 2017 roci ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 9 naselennya mista rosijskoyu 63 oboma movami odnakovo 25 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 27 naselennya mista rosijskoyu 66 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2024 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 63 naselennya mista rosijskoyu 85 na vidminu vid opituvannya 2023 roku bulo dozvoleno vibir kilkoh variantiv EkonomikaPerebuvayuchi stoliceyu velicheznoyi pivdennoyi guberniyi Katerinoslav rozvivavsya yak zvichajnij provincijnij silskogospodarskij centr Tilki z vidkrittyam naprikinci XIX st Krivorizkogo zalizorudnogo rodovisha pochavsya intensivnij rozvitok mista V cej period diyalo blizko 170 velikih ta malih zavodiv i fabrik Velichezni pributki promislovciv zumovili shvidkij rozvitok miskoyi infrastrukturi ta blagoustrij teritoriyi mista Na pochatku XX st promislovist prodovzhuvala rozvivatis i u 1930 ti misto peretvorilos na potuzhnij industrialnij centr Viddilennya NBU v Dnipri Dnipro ye odnim z providnih finansovih centriv Ukrayini Misto zajmaye odne z providnih misc na fondovomu rinku krayini pracyuyut 2 fondovi birzhi Aktivno rozvivayetsya rinok strahovih poslug Budivelnij kompleks za svoyimi virobnichimi potuzhnostyami velichinoyu osnovnih fondiv kilkistyu robitnikiv perebuvaye na 2 misci v Ukrayini Na teritoriyi mista pracyuye ponad 150 pidryadno montazhnih budivelnih organizacij riznih form vlasnosti 56 proyektnih i poshukovih organizacij 540 malih budivelnih pidpriyemstv yaki vikonuyut roboti z proyektuvannya budivnictva ta remontu Shiroke vikoristannya suchasnih budivelnih tehnologij ta materialiv daye mozhlivist nadati mistu z 233 litnoyu istoriyeyu suchasnij viglyad Gospodarchij kompleks skladayut bilshe nizh 20 tis pidpriyemstv U 1993 bula zasnovana merezha ATB Market nini odna z najbilshih u krayini Misto maye potuzhnij promislovij potencial yakij harakterizuyetsya visokim rivnem rozvitku vazhkoyi industriyi Na bilsh nizh 200 promislovih pidpriyemstvah 13 galuzej viroblyayetsya 4 5 vsiyeyi promislovoyi produkciyi Ukrayini Zenit 3SLB na startovomu majdanchiku U 2009 promislovi pidpriyemstva mista realizuvali produkciyi bilsh nizh na 30 mlrd grn 30 0 vid zagalnogo obsyagu produkciyi realizovanoyi v oblasti Osnova promislovosti mista metalurgijnij kompleks Produkciya galuzi stanovit 6 9 vid zagalnogo obsyagu virobnictva chornoyi metalurgiyi Ukrayini Zokrema trub 51 4 stali 5 3 chavunu 5 0 prokatu 4 4 koksu 4 0 Osnovni pidpriyemstva galuzi vidkriti akcionerni tovaristva Dniprovskij metalurgijnij zavod Dniprokoks Dniprovskij trubnij zavod Nizhnodniprovskij truboprokatnij zavod Mashinobudivna ta metaloobrobna galuz promislovosti mista u zagalnoderzhavnomu virobnictvi mashinobudivnogo kompleksu stanovlyat 10 5 Najbilsh rozvinutimi ye transportne elektrotehnichne i j himichne i verstatobuduvannya Liderami galuzi ye vidkriti akcionerni tovaristva Dniprovskij mashinobudivnij zavod Dniprovazhmash Dnipropres Dniprovagonrembud naukovo virobniche ob yednannya Dniprovskij elektrovozobudivnij zavod Produkciya galuzi traktori presi tramvayi trolejbusi magistralni elektrovozi Dnipro odin zi svitovih centriv raketno kosmichnogo buduvannya Virobniche ob yednannya Pivdennij mashinobudivnij zavod ta Konstruktorskogo byuro Pivdenne rozrobili i vigotovlyayut ekologichno chisti raketonosiyi Zenit ta kosmichni aparati z unikalnimi mozhlivostyami berut uchast v realizaciyi proyektu Morskij start u skladi mizhnarodnogo konsorciumu chotiroh krayin SShA Rosiyi Ukrayini Norvegiyi Himichna galuz ce 7 pidpriyemstv Produkciya lakofarbovi materiali mineralni dobriva gumotehnichni virobi dlya bagatoh galuzej kosmichnoyi povitryanogo transportu Vigotovlyayutsya ponad 80 tiporozmiriv shin zokrema velikogabaritnih ta nizkogo tisku dlya suchasnoyi silskogospodarskoyi tehniki yaki eksportuyutsya u 30 krayin svitu Produkciya galuzi stanovit 7 5 vid obsyagiv virobnictva himichnoyi ta naftohimichnoyi promislovosti Ukrayini Rozvinuti legka harchova ta pererobna promislovosti V misti viroblyayetsya 5 6 vid obsyagu virobnictva produktiv harchuvannya v Ukrayini U Dnipri roztashovanij golovnij ofis najbilshogo v Ukrayini banku PrivatBanku yakij vhodiv u prinalezhnu Igoryu Kolomojskomu i Gennadiyu Bogolyubovu grupu Privat ale bank vzhe perejshov v derzhavnu vlasnist cherez rozkradannya jogo aktiviv samimi vlasnikami Do grupi bezposeredno abo oposeredkovano vhodit bilsh yak 100 pidpriyemstv v Ukrayini ta sviti Yiyi golovnij konkurent Interpajp metalurgijna kompaniya sho specializuyetsya na virobnictvi trub i kolis dlya zaliznichnogo transportu Yiyi zasnovnikom ye Viktor Pinchuk Zovnishnoekonomichna diyalnist yaka zdijsnyuyetsya majzhe z 130 krayinami svitu Obsyag eksportno importnih operacij stanovit ponad 7 zagalnogo zovnishnotorgovelnogo obigu Ukrayini Eksportnij potencial mista v osnovnomu stanovit produkciya pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi mashinobuduvannya himichnoyi harchovoyi ta legkoyi promislovosti a importuyut v misto golovnim chinom prirodnij gaz naftoprodukti produkciya mashinobuduvannya InfrastrukturaTransport Dokladnishe Transport Dnipra ta Perelik mostiv Dnipra Mistom prohodit nizka vazhlivih transportnih koridoriv sered nih M04E50 N08 N11 N31 U Dnipri pracyuye p yat mostiv cherez richku Dnipro Vokzalna plosha z visoti ptashinogo polotu Suchasnij Dnipro ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom ta centrom Pridniprovskoyi zaliznici Dnipro Golovnij golovna pasazhirska zaliznichna stanciya Osnovnimi transportnimi potokami sho prohodyat cherez Dnipro ye napryamki Donbas Zahidna Ukrayina Kiyiv Krim ta Odesa Mikolayiv Herson Moskva 2003 roku denni potyagi Stolichnij ekspres buli vprovadzheni na dilyanci Kiyiv Dnipro Vidtak praktichno bulo zakladeno pidvalini rozvitku novogo vidu transportu vzhe zgodom denni priskoreni poyizdi zavoyuvali znachnu prihilnist u pasazhiriv Pivdennij ekspres sho shodenno kursuvav mizh Dniprom ta Simferopolem viklyuchno vden do 2014 roku za 4 5 5 godin doyizhdzhav do Simferopolya 11 listopada 2012 roku rozpochato ruh shvidkisnih elektropotyagiv Intersiti spoluchennyam Dnipro Kiyiv Z 26 travnya 2013 roku Ukrzaliznicya prodovzhila marshrut potyaga spoluchennyam Kiyiv Dnipro do Zaporizhzhya a inshogo Intersiti do stanciyi Pokrovsk Centralnij mist U misti pracyuye Dniprovska dityacha zaliznicya Mizhnarodnij aeroport Dnipro roztashovanij za 15 km vid centru mista spoluchaye Dnipro stanom na 2019 r z takimi aeroportami yak Kiyiv Lviv Viden Tel Aviv Tbilisi takozh zdijsnyuyutsya charterni rejsi do vidomih kurortiv Turechchini Antaliya Yegiptu Sharm esh Shejh Greciyi Kipru Bolgariyi Burgas Gruziyi Batumi 2516 pasazhiriv mozhut shodenno vilitati z aeroportu U nomu bazuvalasya kompaniya Dniproavia sho bula golovnim pereviznikom regionu Dniprovskij richkovij port zabezpechuye sudnam tipu richka more pryami mizhnarodni perevezennya vantazhiv z vihodom u Chorne more Stanciya metro Metalurgiv Dniprovskij metropoliten yakij stav do ladu 29 grudnya 1995 roku odin iz najkorotshih u Yevropi Maye usogo 6 stancij Vin spoluchaye centralnij zaliznichnij vokzal Dnipra iz zahidnoyu promislovoyu zonoyu ta zhitlovimi masivami Chervonij Kamin i Pokrovskij Kerivniki cogo vidu transportu u Dnipri narikayut na nespromozhnist vitrimuvati konkurenciyu z marshrutkami i tramvayami Operator Upravlinnya Dniprovskogo metropolitenu Narazi vedutsya roboti z budivnictva dilyanki zavdovzhki 2 4 km vid stanciyi Vokzalna zaplanovano vidkrittya troh stancij Teatralna Centralna ta Istorichnij muzej Vidkrittya dilnici zaplanovano do 2023 roku U Derzhavnomu byudzheti Ukrayini na 2019 rik bulo zaplanovano vidilennya 1 mlrd 392 mln griven na prodovzhennya budivnictva metropolitenu U perspektivi takozh planuyetsya budivnictvo drugoyi liniyi Dniproavia Embraer ERJ 145 Osnovnim vidom gromadskogo transportu z kincya 1990 h u misti ye marshrutne taksi U majbutnomu mozhlive vidrodzhennya parku avtobusiv velikoyi mistkosti ruh yakih na deyakih marshrutah vzhe chastkovo zaprovadzheno U 1897 roci Katerinoslav stav tretim mistom Rosijskoyi imperiyi z elektrichnim tramvayem Zoloti roki isnuvannya dniprovskogo tramvaya pripadayut na 1970 1980 ti roki Nini v misti pracyuye 12 marshrutiv tramvaya Za ostanni roki zakriti 6 marshrutiv Dnipro T203 u korporativnih kolorah Dniprovskogo elektrotransportu 7 listopada 1948 roku u Dnipri vidkrito trolejbusnij ruh U podalshi roki trolejbusna sistema silno rozshirilasya ale u 2000 ni roki desho skorotilasya zokrema bulo zakrito marshruti 13 Centr zh m Komunar 6 DNUZT Shinnij zavod kontaktnu merezhu na nih demontovano Nini u misti pracyuye 20 marshrutiv Naprikinci 2017 roku vidkrito trolejbusnij marshrut 2 vul Glinki zh m Parus 2 ta 14 vul Glinki zh m Sonyachnij yakij stav pershim marshrutom u misti ta v Ukrayini de kursuyut trolejbusi Dnipro T203 z mozhlivistyu avtonomnogo hodu 8 veresnya 2018 roku vidkrito trolejbusnij marshrut 21 Plosha Soborna zh m Sokil 2 U veresni 2019 roku vidkrito novij trolejbusnij marshrut na zh m Sonyachnij 12 veresnya 2020 roku vpershe vidkrito trolejbusnij marshrut vid Sobornoyi ploshi do zhitlovogo masivu Pridniprovskij yakij otrimav 6 Marshrut obslugovuyut trolejbusi Dnipro T203 ta BKM 321 z opciyeyu avtonomnogo hodu Zapusk trolejbusnogo marshrutu rozv yazalo sistemnu problemu yaka isnuvala she z momentu zabudovi zhitlomasivu de nini prozhivaye bilsh nizh 23 tisyach meshkanciv mista Sfera poslug U misti zareyestrovano 13 677 ob yektiv torgivli zokrema 4210 magaziniv i 1322 pidpriyemstva gromadskogo harchuvannya U Dnipri pracyuyut 100 supermarketiv zokrema 4 gipermarketi 68 torgovih centriv i 50 velikih specializovanih magaziniv Krim togo na teritoriyi mista funkcionuyut 70 rinkiv na yakih shomisyacya realizuyetsya bilshe 2 tis tonn silgospprodukciyi Za pershe pivrichchya 2013 roku tovaroobig sklav 244 miljoni griven sho perevishuye analogichnij pokaznik 2012 roku na 31 8 miljona griven 15 0 Shodnya rinki mista vidviduyut blizko 100 tis pokupciv Faktichnij obsyag rozdribnogo tovaroobigu pidpriyemstv torgivli ta restorannogo gospodarstva mista v 1 kvartali 2013 roku sklav majzhe 4 5 milyarda griven Dnipro zajmaye pershe misce sered oblasnih centriv krayini po zabezpechenosti naselennya torgovimi ploshami magaziniv Na odnu tisyachu zhiteliv pripadaye 834 m torgovoyi ploshi U misti akreditovani abo mayut filiyi 44 derzhavnih ta privatnih bankiv Diye 26 likaren na 6520 misc p yat dityachih Merezha ambulatorno poliklinichnih zakladiv vklyuchaye 25 samostijnih ambulatorno poliklinichnih zakladiv ta 119 ambulatorno poliklinichnih pidrozdiliv 12 centriv pervinnoyi medichnoyi dopomogi 5 poliklinik ta 7 stomatologij Ce misce roboti 4 5 tis likariv ta ponad 7 tis molodshih specialistiv Dnipropetrovska oblast odin z regioniv medichnoyi reformi Osvita i naukaDiv takozh Vishi navchalni zakladi Dnipra Dniprovskij nacionalnij universitet im Olesya Gonchara Biblioteka U misti Dnipro funkcionuyut 163 zakladiv osviti do chisla yakih krim zagalnoosvitnih shkil vhodyat gimnaziyi liceyi shkoli internati ta specializovani zakladi dlya hvorih ditej U misti funkcionuyut 17 specializovanih shkil Dinamichnij rozvitok mista ta osvitnogo procesu sponukaye do viniknennya merezhi specializovanih shkil liceyiv gimnazij U misti napriklad ye yuridichnij licej ta mizhnarodni shkoli Britanska mizhnarodna shkola ta Ukrayinsko amerikanskij licej Krim togo u Dnipri 174 dityachi sadki ta 34 pozashkilnih zakladiv osviti zokrema 21 centr pozashkilnoyi roboti Budinki tvorchosti Centr doprizovnoyi pidgotovki molodi 13 sportivnih shkil 87 miskih zakladiv osviti stali eksperimentalnimi zakladami Vseukrayinskogo ta regionalnogo rivniv Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Dniprovskij vishivskij region poyednuye 38 zakladiv vishoyi osviti Za rejtingom ZVO Top 200 Ukrayina Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika posiv 6 misce a Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara 14 misce Girnichij universitet stvorenij u 1899 roci yak Katerinoslavske vishe girniche uchilishe stav pershim vishem mista Inshi vidomi zakladi Universiteti Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Dniprovskij nacionalnij universitet zaliznichnogo transportu Ukrayinskij derzhavnij himiko tehnologichnij universitet Dniprovskij derzhavnij agrarno ekonomichnij universitet Dniprovskij derzhavnij medichnij universitet Dniprovskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav Universitet mitnoyi spravi ta finansiv Dniprovskij universitet imeni Alfreda Nobelya Dniprovskij gumanitarnij universitet Akademiyi Nacionalna metalurgijna akademiya Ukrayini Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi Pridniprovska derzhavna akademiya fizichnoyi kulturi i sportu Instituti Dnipropetrovskij regionalnij institut derzhavnogo upravlinnya NADU pri Prezidentovi Ukrayini Dniprovska akademiya muziki Dniprovskij medichnij institut tradicijnoyi i netradicijnoyi medicini Institut chornoyi metalurgiyi imeni Z I Nekrasova NAN Ukrayini Dnipro odin iz najbilshih naukovih centriv Ukrayini U nomu zoseredzheno bagato naukovo doslidnih ta proyektno konstruktorskih organizacij i pered usim Pridniprovskij naukovij centr Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini ta yiyi instituti geotehnichnoyi i tehnichnoyi mehaniki chornoyi metalurgiyi transportnih sistem i tehnologij problem prirodokoristuvannya i ekologiyi Naukovci virishuyut bagatoplanovi zavdannya vid formuvannya i realizaciyi kosmichnoyi programi Ukrayini do stvorennya energooshadnih ekologichno chistih tehnologij u girnichij spravi metalurgijnij himichnij promislovosti budivnictvi silskomu gospodarstvi Bagato proyektiv yaki rozrobleni ta vprovadzheni distali svitove viznannya i shvidko znajshli praktichne zastosuvannya Za dosyagnennya na rivni svitovoyi nauki vchenim mista neodnorazovo prisudzhuvalis yak mizhnarodni tak i Derzhavni premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Zasobi masovoyi informaciyiDrukovani Nashe misto Visti Pridniprov ya Dniprovska pravda Dnepr Vechernij Gorozhanin Lica Zorya Zolotij fond Ukrayini Telenedelya Telebachennya Suspilne Dnipro 11 kanal 23 kanal STB Dnipro Nobel TV IRT 9 kanal OTV Dnipro TV Vidkritij 41 kanal Telekanal D1 UNIAN Dnipro FM radiostanciyi Na teritoriyi mista v mezhah radiochastot FM diapazonu movlennya zdijsnyuyut 24 vseukrayinski odna religijna ta regionalni radiostanciyi z p Nazva Chastota MGc Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 1 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Dnipro 87 5 0 5 vul Televizijna 3 DFKRRT 2 Radio Kultura 88 1 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 3 Radio Relax 88 5 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 4 Radio Jazz 89 3 0 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 5 Perec FM 89 7 0 1 vul Olesya Gonchara 5 6 Melodiya FM 90 1 0 5 vul Televizijna 3 DFKRRT 7 Radio ROKS 90 5 0 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 8 Radio Megapolis 90 9 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 9 Radio NV 91 4 0 5 vul Televizijna 3 DFKRRT 10 Avtoradio 92 9 1 vul Panikahi 1 truba m Dnipro 11 Lyuks FM 100 5 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 12 Radio Bajraktar 101 1 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 13 101 5 1 vul Panikahi 1 truba m Dnipro 14 Hit FM 102 0 2 vul Televizijna 3 DFKRRT 15 Yevropa Dnipro 102 5 0 5 vul Arhitektora Olega Petrova 24 A Pridniprovska Derzhavna Akademiya Budivnictva ta Arhitekturi 16 Nashe radio 102 9 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 17 DJ FM 103 3 1 2 vul Olesya Gonchara 5 18 Power FM 104 0 1 vul Olesya Gonchara 5 19 Radio Promin 104 8 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 20 Shlyager FM 105 3 2 vul Olesya Gonchara 5 21 Prosto Radi O 105 8 1 pr Oleksandra Polya 111 B Gurtozhitok 6 NTU DP 22 Krayina FM 106 4 0 5 vul Televizijna 3 DFKRRT 23 Kiss FM 106 8 3 vul Televizijna 3 DFKRRT 24 Informator FM 107 3 1 vul Televizijna 3 DFKRRT 25 Radio Maksimum 107 7 1 vul Televizijna 3 DFKRRT UKH movlennya z p Nazva Chastota MGc Potuzhnist Adresa vezhi Peredavach 1 Radio Emmanuyil 70 37 1 vul Televizijna 3 DFKRRTKulturaMuzika teatr i kino Akademichnij teatr Shevchenka Dnipro ye odnim z 6 mist Ukrayini de pracyuye opernij teatr ta zaklad vishoyi osviti muzichnogo profilyu konservatoriya strukturnim pidrozdilom yakoyi ye muzichne uchilishe sho diyalo v misti z pochatku XX stolittya V misti takozh diye oblasna filarmoniya regionalne viddilennya Spilki kompozitoriv Kinoteatr Salyut Tut provodilis festivali dzhazovoyi muziki Dzhaz na Dnipri u 1987 1990 ta 1999 2006 rokah provodyatsya yunackij festival Dniprovski zori festival muzichnogo mistectva Muzika bez mezh Diyut teatri Dnipropetrovskij akademichnij teatr operi ta baletu Dniprovskij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka z 1918 roku Dniprovskij akademichnij teatr drami i komediyi z 1927 roku Dniprovskij akademichnij molodizhnij teatr Kinoteatr Teatr odnogo aktora Krik Dniprovskij dramatichnij molodizhnij teatr Virimo Teatr Maski U budinku organnoyi i kamernoyi muziki provodyatsya mizhnarodni organni festivali provodyatsya koncerti organnoyi i kamernoyi muziki kilkist vidviduvachiv syagaye 30 tisyach sluhachiv u misyac Ce kulturnij oseredok Dnipra Dnipropetrovska filarmoniya im L Kogana pracyuye z 2001 roku Takozh pracyuye 5 palaciv kulturi Suchasna muzika takozh aktivno rozvivayetsya skladeno top gurtiv Dnipra do yakogo potrapili Brunettes Shoot Blondes Grazhdanin Topinambur I Drug Moj Gruzovik Kimnata Grethen ta Takozh ye vidomimi kolektivi Natolich Massa prichin DZ OB Muzeyi Dokladnishe Muzeyi Dnipra U misti roztashovano nizku muzeyiv Istorichnij operuye budinkom svogo najvidomishogo naukovcya Dmitra Yavornickogo Unikalnimi eksponatami ye polovecki babi Kernosivskij idol ta kolekciya kozackih starozhitnostej Inshimi pidrozdilami ye muzej miscevogo samovryaduvannya ta diorama Bitva za Dnipro najbilsha diorama v Ukrayini druga za plosheyu v Yevropi Narazi Diorama pracyuye takozh yak vistavkovij centr Na ploshi pered dioramoyu rozmishena kolekciya radyanskoyi vijskovoyi tehniki 1940 h rokiv ta z 2016 roku Muzej Gromadyanskij podvig Dniprovshini v podiyah ATO Muzej ATO Vidomij hudozhnij muzej berezhe kolekciyu rosijskogo ukrayinskogo j zahidnoyevropejskogo mistectva XVII pochatku XX st ikoni parsuni narodni kartini portreti krayevidi zhanrovi kartini radyanskogo j suchasnogo ukrayinskogo mistectva U odnomu z korpusiv Dniprovskogo universitetu z 1901 r roztashovano zoologichnij muzej cogo zakladu Z 1968 roku v misti pracyuye planetarij Z listopada 2018 roku zaklad na kapitalnomu remonti Vidkrittya onovlenogo planetariyu z novim obladnannyam ta ekspoziciyeyu ochikuyetsya voseni 2019 roku Literatura ta knizhkova kultura Poshtova marka misto Dnipro Oblasna universalna naukova biblioteka im Kirila i Mefodiya najbilsha naukova biblioteka Dnipra Takozh diye Centralna derzhavna naukovo tehnichna biblioteka girnicho metalurgijnogo kompleksu Ukrayini Misto ye golovnim literaturnim oseredkom regionu Iz nim pov yazani Oles Gonchar Leonid Bachinskij Yezhi Yendzheyevich Pavlo Zagrebelnij Adrian Feofanovich Kashenko Valer yan Pidmogilnij Viktor Petrov Dnipro u kulturi U misti Dnipro vidbuvayutsya diyi povisti Valer yana Pidmogilnogo Tretya revolyuciya romanu V Domontovicha Bez gruntu romanu Brativ Kapranovih Sprava Sivogo romanu Maksa Bespalova Shidnij val tvoriv V Chaplenko Religiya Dokladnishe Hrami Dnipra Spaso Preobrazhenskij sobor Dnipro ye centrom yeparhij PCU j UPC MP U misti zbudovano velikij yeparhialnij centr Z 1998 roku vidnovlene vidannya Dnipropetrovski yeparhialni vidomosti sho vidavalisya z 1872 roku pid nazvoyu Katerinoslavski yeparhialni vidomosti Takozh u misti ye hram UGKC cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici yaka roztashovana na vul Stashkova 16 grudnya 2016 roku Otec i Glava Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Blazhennishij Svyatoslav osvyativ novozbudovanij hram UGKC Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Na rozi vulici Levanevskogo ta prospektu Sergiya Nigoyana u 2018 r pobudovano virmenskij hram Lyuteranska kirha svyatoyi Katerini bula pobudovana pislya organizaciyi 1852 roku nimeckoyi lyuteranskoyi gromadi u gubernskomu misti Katerinoslavi Hram na chest soboru Svyatogo Ioanna Hrestitelya She z carskih chasiv vidatnu rol u zhitti mista vidigravala yudejska gromada za perepisom 1897 r chastka yevreyiv v naselenni Katerinoslava stanovila 35 abo 40 000 osib Nezvazhayuchi na te sho 2001 r chastka yevreyiv u naselenni mista stanovila lishe 0 4 13 7 tis osib za danimi Habadu 50 tis osib yih vpliv na zhittya mista vazhko pereociniti sered chleniv yevrejskoyi gromadi najbagatshi osobi Dnipra i Ukrayini oligarhi j biznesmeni zokrema Igor Kolomojskij Gennadij Bogolyubov Viktor Pinchuk 2012 r u centri mista vidkrito najbilshij u sviti yevrejskij centr Menora plosheyu 122 tis kv m sho znahoditsya bilya sinagogi Zolota Roza Sered najvidomishih kultovih sporud mista Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor Hrestovozdvizhenskij hram Mikolayivska cerkva v Kodakah ta Kostel svyatogo Josipa Kulinariya Dnipro predstavlene velicheznim segmentom nacionalnostej bo zavzhdi druzhili z usima syudi priyizhdzhali j lishalis zhiti i ce naklalo svij vidbitok na kulinariyu Sogodni v misti ye rizni nacionalni kuhni U nashi dni do ukrayinskoyi dodalisya korejska ta polska Ale providnimi lishayutsya yevrejska virmenska azerbajdzhanska gruzinska Trohi menshoyu u Dnipri ye nimecka gromada ale v nih tezh ye svoyi stravi ye rosijska gromada i yak bi tam ne bulo ale vona tezh predstavlena Kilka rokiv pospil u Dnipri do Dnya mista provodili nacionalni kulinarni festivali de j mozhna bulo skushtuvati stravi usih cih gromad Oskilki misto rozkinulosya na oboh beregah richki Dnipro v misti populyarni ribni stravi Firmovoyu stravoyu Dnipra ye yushka po dniprovski z lekom de lek ce chasnik peretertij iz sillyu i zapravlenij zhirnim ribnim buljonom Mozhna polivati nim ribu abo dodavati v yushku za smakom Takozh gotuyut borsh zi smazhenimi linami abo smazhenimi karasyami neperevershenij smak yakogo zapam yatayut usi hto jogo skushtuvav Ribu do takogo borshu zasmazhuyut silnishe nizh zvichajno poperedno zrobivshi gliboki ta chasti nasichki shob pri gotuvanni roztanuli dribni kistochki ta zapaniruvavshi u boroshni U majzhe gotovij borsh dodayut smazhenu ribu dovodyat do kipinnya za 5 hvilin vidstavlyayut dohoditi Takozh mozhna skushtuvati prosol solonu richkovu ribu vlasnogo prigotuvannya Yevrejska kuhnya posidaye svoye chilne misce sered gastronomichnih cikavinok Dnipra U yevrejskih rodinah duzhe shanuyut forshmak populyarnu stravu z oseledcya u viglyadi zakuski Vi zdivuyetesya kilkosti ta rozmayittyu forshmakiv yaki tut gotuyut zi zvichajnim abo kopchenim oseledcem yajcem yablukom sirom gribami smetanoyu artishokami i vse za sekretnimi rodinnimi receptami Potishat i recepti populyarnoyi dlya svyatkovogo obidu shaleno smachnoyi farshirovanoyi ribi shuki koropa sudaka Kosherni restorani prigoshayut stravami z yakisnih produktiv vid najkrashih virobnikiv Slavitsya maca yaku vigotovlyayut u znamenitij macepekarni Dnipra Tiferet Amacot do svyata Pesah Maca ruchnoyi roboti ta osoblivogo statusu maca shmura naperedodni svyatkuvannya zazvichaj prodayetsya v sinagozi ale yiyi populyarnist shoroku zrostaye yak u blizkomu tak i v dalekomu zarubizhzhi Do vijni specialnim rejsom yiyi dostavlyali z Dnipra u bud yakij kutochok svitu Iz solodkogo v misti duzhe populyarni mlincevi torti V golovnij konditerskij Dnipra yaka maye nazvu Double Decker mozhna skushtuvati fistashkovij mlincevij tort z elementami petrikivskogo rozpisu Arhitektura ta Pam yatnikiDnipro Harakteristika zabudovi Palac praci shedevr radyanskogo konstruktivizmu Nini Ukrayinskij dim perebuvaye u zapustinni Centralna chastina mista Dnipro Arena Dokladnishe Arhitektura Dnipra ta Pam yatniki Dnipra Misto proyektuvali vidatni arhitektori Klod Gerua Ivan Starov Budinki zvodili za proyektami V Geste i M Kozakova Dmitra Skorobogatova Oleksandra Krasnoselskogo V Samodrigi Z rozrahunku na odnogo meshkancya mista plosha zelenih masiviv i nasadzhen stanovit 134 m odin iz najvishih pokaznikiv v Ukrayini V mezhah mista znahodyatsya botanichnij sad prirodni ta shtuchni lisoparki z yakih 2 parki pam yatniki sadovo parkovogo mistectva 18 stolittya U misti dva 29 poverhovih budinki i dva 25 poverhovih U centri Dnipra she zbereglisya okremi sporudi dorevolyucijnogo periodu vtim yih postupovo znosyat zaradi sporudzhennya suchasnih komercijnih i zhitlovih ob yektiv Narazi vzhe ne lishilosya zhodnoyi vulici v misti yaka b zberegla svoye istorichne oblichchya Vidchuj Dnipro 2020 roku po mistu pochali vstanovlyuvati miniskulpturi prisvyacheni istoriyi mista SportDokladnishe Sport Dnipra Misto slavitsya futbolnoyu komandoyu Dnipro sho bula zasnovana 1918 roku i za svoyu istoriyu vstigla dvichi vigrati Chempionat SRSR 1983 1988 rr zdobuti Kubok SRSR 1989 r Finalist Ligi Yevropi 2014 2015 rr Chvertfinalist Ligi Chempioniv Kubka Yevropejskih Chempioniv 1985 1990 rr Za pidsumkami sezonu 2016 2017 rr FK Dnipro pripiniv vistupati u Prem yer lizi Futbolnij klub Dnipro buv sribnim prizerom Chempionatu Ukrayini 1993 2014 rr bronzovim prizerom 1992 1995 1996 2001 2004 2015 2016 rr Finalist Kubka Ukrayini 1995 1997 2004 rr Pershim stadionom Dnipra buv stadion Stal pobudovanij 1939 roku U 1966 roci buv vidkritij stadion Meteor Novij stadion Dnipro Arena buv zbudovanij na misci kolishnogo stadionu Metalurg u 2008 roci Krim togo v misti pracyuyut stadioni Dnipropres Lokomotiv Montazhnik Slavutich Trudovi rezervi ta inshi Vidomij takozh sportivnij kompleks Meteor Futbolnij klub Dnipro 1 ukrayinskij futbolnij klub z mista Dnipro zasnovanij 10 bereznya 2017 roku Z sezonu 2019 20 vistupaye v Ukrayinskij prem yer lizi Basketbolnij klub Dnipro volodar Kubka Superligi 2011 2015 rr Vaterpo lnij klub DNU Dnipro vistupaye u Chempionati Ukrayini sered cholovikiv Nazvu klubu dav Universitet imeni Olesya Gonchara basejn yakogo ye sportivnoyu bazoyu dlya klubu 2012 roku klub otrimav status profesijnogo Regbijnij klub Dnipro vistupaye u Vishij lizi takozh vidomij Dniprovski Raketi Aviacijno sportivnij klub Dnipro bazuyetsya na aerodromi Kam yanka Klub zdijsnyuye pidgotovku lotchikiv planeristiv ta parashutistiv Na bazi klubu neodnorazovo provodilisya zbori zbirnih komand z planernogo sportu SRSR ta Ukrayini zmagannya z aviacijnih vidiv sportu viprobovuvalasya nova planerna tehnika Sered najvidomishih pilotiv mista Mariya Dolina Anatolij Brandis Georgij Parshin U misti rozvivayetsya legka atletitka Naprikinci serpnya 2023 roku Yaroslava Maguchih stala chempionkoyu svitu zi stribkiv u visotu u Budapeshti ukrayinka zdobula zoloto z rezultatom 2 01 m 7 lipnya 2024 roku na Diamantovij lizi u Parizhi Franciya Yaroslava Maguchih vstanovila svitovij rekord u stribkah u visotu vzavshi visotu 2 10 metra chim pobila rekord Stefki Kostadinovoyi yakij trimavsya z 1987 roku Mizhnarodna spivpracyaDnipro maye takih mist pobratimiv Vilnyus Litva Tashkent Uzbekistan Sian Kitaj Saloniki Greciya Zhilina Slovachchina Gercliya Izrayil Dalyan Kitaj Kutayisi Gruziya Amarilo SShA Grand Rapids SShA Osaka Yaponiya Keln Nimechchina Shecin Polsha Ostrava Chehiya 7 veresnya 2016 roku u zv yazku z rosijskoyu zbrojnoyu agresiyeyu proti Ukrayini rishennyam miskoyi radi Dnipra buli rozirvani partnerski vidnosini z rosijskimi mistami Samara Krasnoyarsk ta Ulan Ude Svoyim zhe rishennyam na pidstavi postanovi Verhovnoyi radi Ukrayini 1375 VIII vid 19 05 2016 roku i na vikonannya zakoniv pro dekomunizaciyu miska rada zminila svoyu nazvu na Dniprovska miska rada U Dnipri pracyuyut konsulstva i predstavnictva takih krayin Ugorshini Italiyi Bolgariyi Greciyi Polshi Chehiyi Virmeniyi Nimechchini Litvi Turechchini ta Kot d Ivuaru Takozh prisutni taki strukturi yak Byuro delegata Nimeckoyi Ekonomiki v Ukrayini Ukrayinsko Arabskij centr Ukrayinsko Brazilskij centr ta Ukrayinsko Polskij centr Na chest druzhbi Dnipra ta Kelna nazvanij Kelnskij bulvar Panorami mistaPanorama mista z Kajdackogo mostu Panorama mista z boku Pivdennogo mostu Dilova chastina mistaVidomi urodzhenciDokladnishe Lyudi pov yazani z Dniprom 1918 r n Gonchar Oles Terentijovich 1938 r n Ahedzhakova Liya Medzhidivna 1941 r n Nebozhenko Volodimir Pavlovich 1960 r n Timoshenko Yuliya Volodimirivna 1963 r n Kolomojskij Igor Valerijovich 1964 r n Turchinov Oleksandr Valentinovich 1970 r n Korban Gennadij Olegovich 1972 r n Muntyan Volodimir Mirchavich 1972 r n Reznichenko Valentin Mihajlovich 1972 r n Filatov Boris Albertovich 1983 r n Tkach Yurij Kostyantinovich 1989 r n Timoshenko Kirilo Vladlenovich 1999 r n Igor Lachenkov 1967 r n Yeromin Oleksandr Olegovich 2001r n Maguchih Yaroslava OleksiyivnaDiv takozhDnipro u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Dnipro u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Katerinoslavka naseleni punkti nazvani na chest Katerinoslavshini Spisok vulic Dnipra Medicina u Dnipri Poshta u Dnipri Dniprovska televezha List tvorchoyi molodi DnipropetrovskaPrimitki Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 24 travnya 2012 Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Procitovano 24 travnya 2012 Charles Wynn Workers Strikes and Pogroms The Donbass Dnepr Bend in Late Imperial Russia 1870 1905 10 lipnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2010 Procitovano 13 travnya 2015 Arhiv originalu za 12 listopada 2018 Procitovano 12 listopada 2018 V A Smolij Istoriya ukrayinskogo kozactva narisi u dvoh tomah Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 T 2 S 554 ISBN 966 518 348 6 s ZZNRSUSRSR 1926 1 52 Pro perenazvannya mis Katerinoslava na Dnipropetrovsk st Katerinoslav na st Dnipropetrovsk i Katerininskoyi s ZZNRSUSRSR 1927 1 1 Pro zminu postanovi Prezidiyi CVK SRSR z 20 lipnya 1926 r pro perenazvannya m Katerinoslava na Dnipropetrovsk st Maksim Kavun 2006 ChAO Segodnya Multimedia Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 2015 7 26 zakon3 rada gov ua Arhiv originalu za 01 07 2016 Procitovano 24 travnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 19 travnya 2016 Procitovano 19 travnya 2016 V yatrovich rosijskoyu nova nazva Dnipropetrovska pishetsya Dnipro 28 chervnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Dnipro Dnepr inakshe ce bude porodzhuvati bezgramotnist Transliteraciya nazvi mista Arhiv originalu za 20 chervnya 2016 Procitovano 20 chervnya 2016 Poroshenko pozvonil voditelyu kotoryj zablokiroval avto strelyavshego v policejskih Ukrayinska pravda 26 veresnya 2016 originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 31 travnya 2021 V Dnepre poproshalis s ubitymi policejskimi Korrespondent 26 veresnya 2016 originalu za 14 listopada 2016 Procitovano 31 travnya 2021 dnepr news Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 12 veresnya 2019 Rbc ua RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 serpnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2017 Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Yak pokrashiti ekologiyu Dnipra dnepr name ukr 9 lipnya 2022 Procitovano 14 lipnya 2022 Dniprovska cegla Dmitro Yakobchuk Procitovano 20 03 2023 Naselennya mista Katerinoslava 1776 1917 r Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 7 grudnya 2021 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Borba za Sovety na Ekaterinoslavshine sbornik vospominanij i statej Dnepropetrovsk b i 1927 292 s B c Str 274 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 OOO Metallurgicheskij zavod Dneprostal 30 sichnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 17 lyutogo 2016 Procitovano 24 travnya 2016 Rostislav Martinyuk Oleg Manchura 2017 TOV Yevraziya media Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 12 veresnya 2021