Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цей розділ недостатньо . |
Бронзова доба на території України на сучасному етапі може датуватись ІІІ — кінцем II тис. до н. е. Останнє вказує на більш рівномірне входження стародавніх племен України до бронзової доби разом з іншим стародавнім населенням Передньої Азії, Кавказу та Східного Середземномор'я. На півдні України бронзова доба змінюється кіммерійсько-скіфським періодом ранньої залізної доби.
Бронза є першим штучним металом: вона являє собою сплав міді й олова (інколи олово замінювали стибієм або арсеном). Бронза витіснила мідь, бо знаряддя з неї були твердішими за мідні. Перевага бронзи над міддю полягає також у значно нижчій температурі плавлення. Температура плавлення бронзи становить 800—900°C, а міді — понад 1000 °C.
Виникнення бронзоливарного виробництва
Бронзу плавили в печах — горнах, у невеликих гостродонних товстостінних глиняних тиглях.
На території України досліджено багато майстерень, де виготовляли бронзові речі. Наприклад, на площі такої майстерні біля с. Волоське в Надпоріжжі знайдено близько 70 кам'яних і глиняних матриць для виготовлення 17 предметів — серпів, ножів, сокир-кельтів і кинджалів. Багато подібних майстерень досліджено у Причорномор'ї. Одну таку пам'ятку розкопано поблизу с. Острівець Івано-Франківської області.
Про значний розвиток бронзоливарного виробництва та посилення обміну між племенами свідчить також велика кількість скарбів бронзових виробів, знайдених, зокрема, у Причорномор'ї і Закарпатті. До їх складу найчастіше входять щойно виготовлені бронзові речі ще без слідів використання, а також зливки металу. Досить цікавими ї багатими були, наприклад, з нижнього Подніпров'я) та Інгульський (с. Антонівка Привільнянського району Миколаївської області) скарби. Останній містив понад 50 серпів, 13 сокир-кельтів, два кинджали, кілька прикрас, а також 20 зливків бронзи загальною вагою близько 11 кг. На думку спеціалістів, Північне Причорномор'я за кількістю відкритих металургійних майстерень з численними матрицями періоду міді-бронзи не має собі рівних.
Мідь, що була основною складовою частиною бронзи, плавили з руди, добували в копальнях. Залишки таких копалень виявлено, наприклад, у басейні р. Бахмут (притоки Сіверського Дінця) поблизу м. Бахмут Донецької області. Біля сіл Мідна Руда, Климівка, Пилипчатине та інших дотепер на поверхні збереглися котловани глибиною до 2-3 м, звідки була вибрана мідна руда, представлена тут мідистими пісковиками. У високих відвалах породи, що лежать навколо котлованів, знаходять сліди поселень бронзової доби та рештки мідеплавильних печей (дослідження С. Й. Татаринова).
Важливими міднорудними центрами Європи, звідки метал надходив до Східної Європи, були Балкани, Прикарпаття, Кавказ та Урал. Важливе значення для розвитку металообробки в Україні в добу енеоліту та бронзи мали і місцеві поклади міді Донецьно-Бахмутського та Волинського районів.
Бронзові знаряддя праці в житті населення відігравали досить помітну роль, але вони не могли повністю витиснути з ужитку кам'яні вироби. Поряд з бронзовими серпами, вістрями до списів досить широко використовувались і крем'яні знаряддя цього типу. З каменю виготовлялися також бойові сокири-молоти, зернотертки, прикраси тощо.
Господарство у бронзову добу
У бронзовій добі тривало поглиблення першого суспільного поділу праці. У степових племен посилюється роль кочового скотарства. Первісні пастухи поступово освоюють усі пасовиська, у тому числі і на плато, розміщених досить далеко від долин великих рік. Люди в цей час, мабуть, уже оволоділи технікою спорудження криниць-колодязів. У лісостепових племен важливу роль відігравало землеробство. З опануванням досконаліших знарядь, виготовлених з бронзи, набуло поширення орне землеробство. Асортимент культурних рослин значно зріс. Поряд з кількома сортами пшениці, ячменю тепер культивуються льон, коноплі, горох, сочевиця. Розвивається садівництво. На розкопках виявлено кісточки вишні, сливи-угорки, насіння ріпи, цибулі, часнику та маку.
Суспільство
Зі зростанням продуктивності праці створилися умови для посилення майнової нерівності. Про це красномовно свідчать виявлені скарби дорогоцінностей і перші багаті поховання доби бронзи.
Один такий скарб знайдено у 1912 р. поблизу с. Бородіно Бессарабської губернії (тепер в Одеській області), Він містив 11 цілих і 6 фрагментованих предметів; два срібні вістря до списів, втулку від третього, срібний кинджал і чотири шпильки з ромбічною головкою, бронзові платівки від облямівки дерев'яної чаші, чотири кам'яних сокири-молоти і уламки п'ятої, три булави з нефриту, змійовика і алебастру. Частина срібних речей має позолоту. Кам'яні вироби гарної, досконалої форми, відполіровані до блиску. Такі речі в ті часи становили, безперечно, велику цінність. Датується Бородинський (Бессарабський) скарб серединою ІІ тисячоліття до н. е.
У бронзовій добі далі посилюється роль батьківського права в роді, що завершується встановленням патріархальних відносин. Доказами посилення влади чоловіка — патріарха в сім'ї і роді — є парні поховання чоловіка і жінки катакомбної культури, де засвідчено сліди насильницького умертвіння жінки.
В бронзову добу почали частіше споруджувати малі за площею житла, де могла мешкати лише одна сім'я. Цей факт свідчить, напевно, про подальший процес виділення парної сім'ї в роді. З удосконаленням способів пересування по воді і суходолу у бронзовій добі збільшується рухливість населення. Це зумовило розвиток обміну металевими виробами, прикрасами тощо. Пересування і змішування племен бронзової доби були більш властиві південним степовим районам України. Вони нерідко супроводжувались військовими сутичками. У цей час виникали великі етнокультурні утворення.
Археологічне вивчення культур бронзової доби разом з даними порівняльного мовознавства і топоніміки має важливе значення для розв'язання проблеми формування І поширення основних груп індоєвропейців (у тому числі слов'ян, балтів, фракійців, германців, іранців та ін.) та походження багатьох сучасних народів. Дослідження археологічних культур роблять зримим цей процес уже на рубежі ІІІ і II тисячоліть до н. е.
Періодизація і перелік культур на території України
У межах Східної Європи епоха бронзи датується ІІ початком І тис. до н. е. В цей час з'являється перший штучний метал — бронза. Бронзові знаряддя відігравали велику роль в житті тогочасного населення, однак не витіснили повністю із ужитку кам'яні вироби.
Умовно бронзову добу поділяють на три періоди:
- ранній (ХХХІІ/ХХХ—XXIII сторіччя до н. е.),
- середній (XXIII—XVIII сторіччя до н. е.),
- пізній (XVII—Х/ІХ сторіччя до н. е.).
Культури цих трьох періодів виявлено як у степовій, так і в лісостеповій частинах України.
Карта розселення племен в Україні і суміжних територіях була досить строкатою. За найновішими даними, протягом II тисячоліття до н. е. в межах України виділяється близько 20 археологічних культур. За типом господарства, етнографічними і територіальними ознаками їх можна поділити на три основні групи, а саме: а) скотарські і землеробсько-скотарські культури лісостепового Правобережжя, Полісся, Волині і Прикарпаття: шнурової кераміки, або бойових сокир, в тому числі городоцько-здовбицька, підкарпатська, стжижовська, середньодніпровська; тшинецька; комарівська; білогрудівська; Ноа.
б) група культур скотарських племен Північного Причорномор'я, Приазов'я та Лівобережжя: ямна; катакомбна (декілька локальних варіантів); зрубна; багатовалікової (багатопружкової) кераміки, в тому числі кам'янсько-лівенцівська група у Криму; мар'янівська; бондарихінська; сабатинівська; білозерська; абашівська (Сіверський Донець).
в) культури Закарпаття: Отомань, Станівська, фракійського гальштату (Ґава-голіградська культура)
Див. також
Джерела
- Винокур І. С., Телегін Д. Я. Археологія України, — Тернопіль. — Богдан, 2008—480 с.
- — за книгою «Семчишин М. 1000 років української культури. — К., 1993»
Посилання
- Відеоекскурсія «Доба бронзи на території України» Національного музею історії України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej rozdil nedostatno ilyustrovanij Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do cogo rozdilu Bronzova doba na teritoriyi Ukrayini na suchasnomu etapi mozhe datuvatis III kincem II tis do n e Ostannye vkazuye na bilsh rivnomirne vhodzhennya starodavnih plemen Ukrayini do bronzovoyi dobi razom z inshim starodavnim naselennyam Perednoyi Aziyi Kavkazu ta Shidnogo Seredzemnomor ya Na pivdni Ukrayini bronzova doba zminyuyetsya kimmerijsko skifskim periodom rannoyi zaliznoyi dobi Bronza ye pershim shtuchnim metalom vona yavlyaye soboyu splav midi j olova inkoli olovo zaminyuvali stibiyem abo arsenom Bronza vitisnila mid bo znaryaddya z neyi buli tverdishimi za midni Perevaga bronzi nad middyu polyagaye takozh u znachno nizhchij temperaturi plavlennya Temperatura plavlennya bronzi stanovit 800 900 C a midi ponad 1000 C Viniknennya bronzolivarnogo virobnictvaBronzu plavili v pechah gornah u nevelikih gostrodonnih tovstostinnih glinyanih tiglyah Na teritoriyi Ukrayini doslidzheno bagato majsteren de vigotovlyali bronzovi rechi Napriklad na ploshi takoyi majsterni bilya s Voloske v Nadporizhzhi znajdeno blizko 70 kam yanih i glinyanih matric dlya vigotovlennya 17 predmetiv serpiv nozhiv sokir keltiv i kindzhaliv Bagato podibnih majsteren doslidzheno u Prichornomor yi Odnu taku pam yatku rozkopano poblizu s Ostrivec Ivano Frankivskoyi oblasti Pro znachnij rozvitok bronzolivarnogo virobnictva ta posilennya obminu mizh plemenami svidchit takozh velika kilkist skarbiv bronzovih virobiv znajdenih zokrema u Prichornomor yi i Zakarpatti Do yih skladu najchastishe vhodyat shojno vigotovleni bronzovi rechi she bez slidiv vikoristannya a takozh zlivki metalu Dosit cikavimi yi bagatimi buli napriklad z nizhnogo Podniprov ya ta Ingulskij s Antonivka Privilnyanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti skarbi Ostannij mistiv ponad 50 serpiv 13 sokir keltiv dva kindzhali kilka prikras a takozh 20 zlivkiv bronzi zagalnoyu vagoyu blizko 11 kg Na dumku specialistiv Pivnichne Prichornomor ya za kilkistyu vidkritih metalurgijnih majsteren z chislennimi matricyami periodu midi bronzi ne maye sobi rivnih Mid sho bula osnovnoyu skladovoyu chastinoyu bronzi plavili z rudi dobuvali v kopalnyah Zalishki takih kopalen viyavleno napriklad u basejni r Bahmut pritoki Siverskogo Dincya poblizu m Bahmut Doneckoyi oblasti Bilya sil Midna Ruda Klimivka Pilipchatine ta inshih doteper na poverhni zbereglisya kotlovani glibinoyu do 2 3 m zvidki bula vibrana midna ruda predstavlena tut midistimi piskovikami U visokih vidvalah porodi sho lezhat navkolo kotlovaniv znahodyat slidi poselen bronzovoyi dobi ta reshtki mideplavilnih pechej doslidzhennya S J Tatarinova Vazhlivimi midnorudnimi centrami Yevropi zvidki metal nadhodiv do Shidnoyi Yevropi buli Balkani Prikarpattya Kavkaz ta Ural Vazhlive znachennya dlya rozvitku metaloobrobki v Ukrayini v dobu eneolitu ta bronzi mali i miscevi pokladi midi Donecno Bahmutskogo ta Volinskogo rajoniv Bronzovi znaryaddya praci v zhitti naselennya vidigravali dosit pomitnu rol ale voni ne mogli povnistyu vitisnuti z uzhitku kam yani virobi Poryad z bronzovimi serpami vistryami do spisiv dosit shiroko vikoristovuvalis i krem yani znaryaddya cogo tipu Z kamenyu vigotovlyalisya takozh bojovi sokiri moloti zernotertki prikrasi tosho Gospodarstvo u bronzovu dobuU bronzovij dobi trivalo pogliblennya pershogo suspilnogo podilu praci U stepovih plemen posilyuyetsya rol kochovogo skotarstva Pervisni pastuhi postupovo osvoyuyut usi pasoviska u tomu chisli i na plato rozmishenih dosit daleko vid dolin velikih rik Lyudi v cej chas mabut uzhe ovolodili tehnikoyu sporudzhennya krinic kolodyaziv U lisostepovih plemen vazhlivu rol vidigravalo zemlerobstvo Z opanuvannyam doskonalishih znaryad vigotovlenih z bronzi nabulo poshirennya orne zemlerobstvo Asortiment kulturnih roslin znachno zris Poryad z kilkoma sortami pshenici yachmenyu teper kultivuyutsya lon konopli goroh sochevicya Rozvivayetsya sadivnictvo Na rozkopkah viyavleno kistochki vishni slivi ugorki nasinnya ripi cibuli chasniku ta maku SuspilstvoZi zrostannyam produktivnosti praci stvorilisya umovi dlya posilennya majnovoyi nerivnosti Pro ce krasnomovno svidchat viyavleni skarbi dorogocinnostej i pershi bagati pohovannya dobi bronzi Odin takij skarb znajdeno u 1912 r poblizu s Borodino Bessarabskoyi guberniyi teper v Odeskij oblasti Vin mistiv 11 cilih i 6 fragmentovanih predmetiv dva sribni vistrya do spisiv vtulku vid tretogo sribnij kindzhal i chotiri shpilki z rombichnoyu golovkoyu bronzovi plativki vid oblyamivki derev yanoyi chashi chotiri kam yanih sokiri moloti i ulamki p yatoyi tri bulavi z nefritu zmijovika i alebastru Chastina sribnih rechej maye pozolotu Kam yani virobi garnoyi doskonaloyi formi vidpolirovani do blisku Taki rechi v ti chasi stanovili bezperechno veliku cinnist Datuyetsya Borodinskij Bessarabskij skarb seredinoyu II tisyacholittya do n e U bronzovij dobi dali posilyuyetsya rol batkivskogo prava v rodi sho zavershuyetsya vstanovlennyam patriarhalnih vidnosin Dokazami posilennya vladi cholovika patriarha v sim yi i rodi ye parni pohovannya cholovika i zhinki katakombnoyi kulturi de zasvidcheno slidi nasilnickogo umertvinnya zhinki V bronzovu dobu pochali chastishe sporudzhuvati mali za plosheyu zhitla de mogla meshkati lishe odna sim ya Cej fakt svidchit napevno pro podalshij proces vidilennya parnoyi sim yi v rodi Z udoskonalennyam sposobiv peresuvannya po vodi i suhodolu u bronzovij dobi zbilshuyetsya ruhlivist naselennya Ce zumovilo rozvitok obminu metalevimi virobami prikrasami tosho Peresuvannya i zmishuvannya plemen bronzovoyi dobi buli bilsh vlastivi pivdennim stepovim rajonam Ukrayini Voni neridko suprovodzhuvalis vijskovimi sutichkami U cej chas vinikali veliki etnokulturni utvorennya Arheologichne vivchennya kultur bronzovoyi dobi razom z danimi porivnyalnogo movoznavstva i toponimiki maye vazhlive znachennya dlya rozv yazannya problemi formuvannya I poshirennya osnovnih grup indoyevropejciv u tomu chisli slov yan baltiv frakijciv germanciv iranciv ta in ta pohodzhennya bagatoh suchasnih narodiv Doslidzhennya arheologichnih kultur roblyat zrimim cej proces uzhe na rubezhi III i II tisyacholit do n e Periodizaciya i perelik kultur na teritoriyi UkrayiniU mezhah Shidnoyi Yevropi epoha bronzi datuyetsya II pochatkom I tis do n e V cej chas z yavlyayetsya pershij shtuchnij metal bronza Bronzovi znaryaddya vidigravali veliku rol v zhitti togochasnogo naselennya odnak ne vitisnili povnistyu iz uzhitku kam yani virobi Umovno bronzovu dobu podilyayut na tri periodi rannij HHHII HHH XXIII storichchya do n e serednij XXIII XVIII storichchya do n e piznij XVII H IH storichchya do n e Kulturi cih troh periodiv viyavleno yak u stepovij tak i v lisostepovij chastinah Ukrayini Karta rozselennya plemen v Ukrayini i sumizhnih teritoriyah bula dosit strokatoyu Za najnovishimi danimi protyagom II tisyacholittya do n e v mezhah Ukrayini vidilyayetsya blizko 20 arheologichnih kultur Za tipom gospodarstva etnografichnimi i teritorialnimi oznakami yih mozhna podiliti na tri osnovni grupi a same a skotarski i zemlerobsko skotarski kulturi lisostepovogo Pravoberezhzhya Polissya Volini i Prikarpattya shnurovoyi keramiki abo bojovih sokir v tomu chisli gorodocko zdovbicka pidkarpatska stzhizhovska serednodniprovska tshinecka komarivska bilogrudivska Noa b grupa kultur skotarskih plemen Pivnichnogo Prichornomor ya Priazov ya ta Livoberezhzhya yamna katakombna dekilka lokalnih variantiv zrubna bagatovalikovoyi bagatopruzhkovoyi keramiki v tomu chisli kam yansko livencivska grupa u Krimu mar yanivska bondarihinska sabatinivska bilozerska abashivska Siverskij Donec v kulturi Zakarpattya Otoman Stanivska frakijskogo galshtatu Gava goligradska kultura Div takozhPiznij paleolit Ukrayini Neolit na teritoriyi Ukrayini Rannya zalizna doba na teritoriyi Ukrayini Zalizna doba na teritoriyi UkrayiniDzherelaVinokur I S Telegin D Ya Arheologiya Ukrayini Ternopil Bogdan 2008 480 s za knigoyu Semchishin M 1000 rokiv ukrayinskoyi kulturi K 1993 PosilannyaVideoekskursiya Doba bronzi na teritoriyi Ukrayini Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini