Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мандриківка — козацьке селище й сучасна історична місцевість міста Дніпро, що розташована вздовж правого узбережжя річки Дніпра у Соборному районі міста Дніпро.
| Мандриківка Дніпро | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°26′11″ пн. ш. 35°03′54″ сх. д. / 48.43638900002777348° пн. ш. 35.06500000002777284° сх. д.Координати: 48°26′11″ пн. ш. 35°03′54″ сх. д. / 48.43638900002777348° пн. ш. 35.06500000002777284° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Соборний | |||
| Адмінодиниця | Дніпропетровська область | |||
| Головні вулиці | , | |||
| Заклади освіти та культури | Національна металургійна академія України, Український державний хіміко-технологічний університет | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Дніпро-Лоцманська | |||
| Карта | ||||
Опис
Козацька Мандриківка забудовувалася на східних схилах головного міського пагорбу.
Місцевість старої Мандриківки охоплює на півночі землі від Мерефо-Херсонського мосту до Лоцманської Кам'янки на півдні.
Межею Мандриківки з Лоцманською Кам'янкою є (або в народі — Межова), саме де закінчується Мандриківська вулиця на 5 масиві Перемоги, де вона переходить у . Ця межа приблизно знаходиться посередині будинку «Великої китайської стіни».
Східною межею були плавні у Станового острову, що омивався водами Дніпра й Старого Дніпра.
На заході Мандриківка підіймалася своєю забудовою невеликими байраками на головний міський пагорб.
Мандриківка також займала територію сучасних 1-го, 2-го й 3-го й частково 4-5 житлових масивів житлового району Перемога. Нині 1, 2, 3 та 4-й масиви неофіційно називаються Мандриківкою.
Історичні відомості
Назва походить від прізвища козацького осавула Андрія Мандрики, що мав тут зимівник. Пізніше після того, як на території села Половиця було засновано Катеринослав, частина колишніх мешканців села оселилася поруч із Мандрикою, а своє поселення назвали Мандриківкою.
Існує легенда, що у травні 1820 року Олександр Пушкін, що тоді був у засланні та приїхав до Катеринослава служити у канцелярії генерала Івана Інзова, частину свого недовгого перебування в Катеринославі мешкав саме в Мандриківці в будинку єврея Краконіні. Мешкаючи на березі Дніпра, Олександр Сергійович вирішив скупатися у ще холодній травневій воді та захворів на запалення легень. Хворого Пушкіна знайшла родина Миколи Раєвського і забрала із собою до Криму.
На 1859 рік Мандриківка відносилася до Катеринослава, як передмістя з 70 дворами, 435 мешканцями.
Входила до складу Сурської волості Катеринославського повіту.
Станом на 1886 рік у колишньому козацькому селі Сурської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 564 особи, налічувалось 101 дворове господарство, існувала школа.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 856 осіб (430 чоловічої статі та 426 — жіночої), з яких всі — православної віри.
Наприкінці XIX ст. Мандриківка офіційно стала частиною Катеринославу. Тоді ж з'явилась вулиця Мандриківська, що є центральною вулицею району.
З часів радянської колективізації у селищі Мандриківка існував колгосп «Перемога». За вимогою колгоспників 1937 року більшовики перейменували Мандриківку на селище Пушкіна. Назва не встоялася.
З 1969 року почалася забудова східної частини Мандриківки багатоповерхівками житлового району «Лоцманський» (1975 року перейменований на «Перемогу»). Інша головна вулиця Мандриківки — набережна Перемоги, що була побудована на намитій території, проходить по східній межі колишнього селища, паралельно Мандриківській вулиці.
2007 року у житловому будинку № 127 на Мандриківській вулиці стався вибух побутового газу з людськими жертвами й руйнуванням споруди.
Інфраструктура
Зараз на Мандриківці, окрім малоповерхової приватної забудови, знаходяться: студентські містечка та наукові корпуси , національної металургійної академії та Українського державного хіміко-технологічного університету, головний офіс «Приватбанку» та кілька інших установ та підприємств.
Див. також
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Примітки
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mandrikivka kozacke selishe j suchasna istorichna miscevist mista Dnipro sho roztashovana vzdovzh pravogo uzberezhzhya richki Dnipra u Sobornomu rajoni mista Dnipro Mandrikivka Dnipro Zagalna informaciya 48 26 11 pn sh 35 03 54 sh d 48 43638900002777348 pn sh 35 06500000002777284 sh d 48 43638900002777348 35 06500000002777284 Koordinati 48 26 11 pn sh 35 03 54 sh d 48 43638900002777348 pn sh 35 06500000002777284 sh d 48 43638900002777348 35 06500000002777284Krayina UkrayinaRajon SobornijAdminodinicya Dnipropetrovska oblastGolovni vulici Zakladi osviti ta kulturi Nacionalna metalurgijna akademiya Ukrayini Ukrayinskij derzhavnij himiko tehnologichnij universitet Transport Zaliznichna infrastruktura Dnipro Locmanska KartaOpisKozacka Mandrikivka zabudovuvalasya na shidnih shilah golovnogo miskogo pagorbu Miscevist staroyi Mandrikivki ohoplyuye na pivnochi zemli vid Merefo Hersonskogo mostu do Locmanskoyi Kam yanki na pivdni Mezheyu Mandrikivki z Locmanskoyu Kam yankoyu ye abo v narodi Mezhova same de zakinchuyetsya Mandrikivska vulicya na 5 masivi Peremogi de vona perehodit u Cya mezha priblizno znahoditsya poseredini budinku Velikoyi kitajskoyi stini Shidnoyu mezheyu buli plavni u Stanovogo ostrovu sho omivavsya vodami Dnipra j Starogo Dnipra Na zahodi Mandrikivka pidijmalasya svoyeyu zabudovoyu nevelikimi bajrakami na golovnij miskij pagorb Mandrikivka takozh zajmala teritoriyu suchasnih 1 go 2 go j 3 go j chastkovo 4 5 zhitlovih masiviv zhitlovogo rajonu Peremoga Nini 1 2 3 ta 4 j masivi neoficijno nazivayutsya Mandrikivkoyu Istorichni vidomostiNazva pohodit vid prizvisha kozackogo osavula Andriya Mandriki sho mav tut zimivnik Piznishe pislya togo yak na teritoriyi sela Polovicya bulo zasnovano Katerinoslav chastina kolishnih meshkanciv sela oselilasya poruch iz Mandrikoyu a svoye poselennya nazvali Mandrikivkoyu Isnuye legenda sho u travni 1820 roku Oleksandr Pushkin sho todi buv u zaslanni ta priyihav do Katerinoslava sluzhiti u kancelyariyi generala Ivana Inzova chastinu svogo nedovgogo perebuvannya v Katerinoslavi meshkav same v Mandrikivci v budinku yevreya Krakonini Meshkayuchi na berezi Dnipra Oleksandr Sergijovich virishiv skupatisya u she holodnij travnevij vodi ta zahvoriv na zapalennya legen Hvorogo Pushkina znajshla rodina Mikoli Rayevskogo i zabrala iz soboyu do Krimu Na 1859 rik Mandrikivka vidnosilasya do Katerinoslava yak peredmistya z 70 dvorami 435 meshkancyami Vhodila do skladu Surskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Stanom na 1886 rik u kolishnomu kozackomu seli Surskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 564 osobi nalichuvalos 101 dvorove gospodarstvo isnuvala shkola Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 856 osib 430 cholovichoyi stati ta 426 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri Naprikinci XIX st Mandrikivka oficijno stala chastinoyu Katerinoslavu Todi zh z yavilas vulicya Mandrikivska sho ye centralnoyu vuliceyu rajonu Z chasiv radyanskoyi kolektivizaciyi u selishi Mandrikivka isnuvav kolgosp Peremoga Za vimogoyu kolgospnikiv 1937 roku bilshoviki perejmenuvali Mandrikivku na selishe Pushkina Nazva ne vstoyalasya Z 1969 roku pochalasya zabudova shidnoyi chastini Mandrikivki bagatopoverhivkami zhitlovogo rajonu Locmanskij 1975 roku perejmenovanij na Peremogu Insha golovna vulicya Mandrikivki naberezhna Peremogi sho bula pobudovana na namitij teritoriyi prohodit po shidnij mezhi kolishnogo selisha paralelno Mandrikivskij vulici 2007 roku u zhitlovomu budinku 127 na Mandrikivskij vulici stavsya vibuh pobutovogo gazu z lyudskimi zhertvami j rujnuvannyam sporudi InfrastrukturaZaraz na Mandrikivci okrim malopoverhovoyi privatnoyi zabudovi znahodyatsya studentski mistechka ta naukovi korpusi nacionalnoyi metalurgijnoyi akademiyi ta Ukrayinskogo derzhavnogo himiko tehnologichnogo universitetu golovnij ofis Privatbanku ta kilka inshih ustanov ta pidpriyemstv Div takozhStarodavnya buzina DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref PrimitkiSpiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl Po svѣdѣniyam 1859 goda Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta T VIII Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom SanktPeterburg 1863 V 152 s 1863 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 61 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016