Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
АТ «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (АТ «ДНІПРОВАГОНРЕМБУД») — одне з найстаріших підприємств вагоноремонтному і вагонобудівний галузі України. В 1898 році на лівому березі Дніпра були побудовані головні вагонні майстерні Катерининської (нині Придніпровської) залізниці, що складався з чотирьох цехів. У 1926 році майстерні були перетворені в Нижньодніпровський вагоноремонтний завод, що спеціалізувалося на ремонті пасажирських і вантажних вагонів.
| Дніпровський вагоноремонтний завод (2016) Дніпропетровський вагоноремонтний завод | |
|---|---|
| Тип | d бізнес і підприємство |
| Організаційно-правова форма господарювання | публічна компанія |
| Галузь | d |
| Засновано | 1898 |
| Штаб-квартира | Дніпро |
| Код ЄДРПОУ | 00554514 |
| dvrb.dp.ua | |
| Нагороди |  |
З початком війни, у 1941 році, завод був евакуйований у Барнаул.
У 1943 році, після звільнення Дніпропетровська, почалося відновлення підприємства, що тривала 10 років. Першу продукцію завод почав випускати вже у 1943 році вантажні вагони — в 1944 році пасажирські — у 1945 році.
Одночасно з відновленням заводу проводилась та його реконструкція. В 1948 він повністю переорієнтувався на ремонті пасажирських вагонів. В 1952 був освоєний ремонт суцільнометалевих пасажирських вагонів, що вимагало значного зміни технології та організації виробництва. Завод успішно впорався з цими завданнями, постійно вдосконалював існуючі та впроваджував нові технології, збільшував обсяги виробництва. Нижньодніпровський (з 1966 — Дніпропетровський) ВРЗ упевнено займав провідні позиції в галузі, виконуючи ремонт рухомого складу для залізниць Радянського Союзу.
Однак у 1990-ті роки, з розпадом СРСР, ситуація значно ускладнилася. Важке становище залізниць негативно позначилося на стані самого підприємства: впали обсяги виробництва, катастрофічно зросла заборгованість перед постачальниками, бюджетом, працівниками. В цей же час завод налагоджував співпрацю з провідними іноземними підприємствами-виробниками, освоювати нові види ремонту, однак недостатнє фінансування не дозволяло в повній мірі реалізувати задумане.
Наприкінці 1998 рік у Дніпропетровський ВРЗ був реорганізований у відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (ВАТ «Дніпровагонрембуд»), в 1999 була розпочата його приватизація, яка завершилася в 2000. Завдяки інвесторам в особі великих акціонерів, зацікавлених у розвитку виробництва, яке переживає зараз нове народження, грамотному керівництву та забезпечення необхідного фінансування було налагоджено постачання матеріалами, комплектуючими, енергоносіями, повністю стабілізована економічна ситуація і, як наслідок, досягнуто значного зростання обсягів виробництва. Продукція заводу користується попитом не тільки в Україні, але й у Росії, Білорусі, інших країнах СНД.
В даний час ВАТ «Дніпровагонрембуд» знову впевнено займає провідні позиції в галузі, виконує всі види ремонту пасажирського рухомого складу, освоює нові технології. У серпні 2001 випущений перший в Україні новий пасажирський вагон. Головна задача найближчого часу — розгортання потужностей для будівництва нових вагонів європейського класу.
Сторінки історії
Розвиток промисловості в Катеринославі збільшив вантажообіг Катерининської залізниці, що, в свою чергу, призвело до збільшення вагонного парку. В 1893 він нараховував 4.584 вантажних вагона, а до 1901 їх число зросло до 17655. Для їх ремонту потрібна база. На лівому березі Дніпра, у , почалося будівництво майстерень з ремонту вагонів. В 1898 рік у залізничні майстерні були здані в експлуатацію. Вони мали корпусу ковальського і механічного цехів, товарозбірного і пасажирського відділень.
Територія майстерень розширюється. З'явилися нові цехи. Спочатку колісний і механічний цехи були в одному корпусі. Верстати приводилися в рух від загального приводу. Колії, де розміщувалися вагони, були прокладені через піщані яри. Насип — не дуже міцний. Тому вагони нерідко падали під укіс. З 1899 з 1904 в майстернях був зроблений великий і малий ремонт 535 пасажирських та 59400 двухвісних товарних вагонів.
До 1905 року вагонні майстерні значно розширилися. Вступили в дію нові виробничі корпуси, здані в експлуатацію прибудови до старих. Цехи поповнилися обладнанням. Різко збільшився обсяг робіт з ремонту вагонного парку Єкатерининської залізної дороги. У зв'язку з цим в майстернях почався масовий прийом робітників. Економічне становище загострилося ще більше. Заробітки знизилися, працювати доводилося по 10-12 годин.
Оголошена «Тиждень транспорту». Залізничники вийшли на станції та полустанкі, стали на трудову вахту в депо і майстерень щоб оживити напівзруйнованих сталеві артерії країни. Нижньодніпровський вагоннікі приводили в порядок цехи, ремонтували верстати і різні пристосування. 1 травня 1920 року проведено Всеросійський трудовий суботник, в якому взяли участь 1460 робочих Нижньодніпровських вагонних майстерень. Вони відремонтували 50 товарних і кілька пасажирських вагонів і привели в порядок території цехів.
На станційних коліях v в вагонних парках зібралися цілі цвинтаря зруйнованих пасажирських і товарних вагонів. Робочі доставляли їх у майстерні й ремонтували за методом «трішкіна кафтана»: з одного — брали кузов, з іншого — візки, з третього — обшивку і виходив вагон. Продуктивність майстерень у 1921 році становила лише 48 відсотків рівня 1913 року, а в січні-березні була ще нижче.
Після закінчення громадянської війни почалося відновлення зруйнованих майстерень. Спочатку тут виконували тільки малий ремонт. Але вже в 1924 році відремонтували 250 вагонів, в 1925–350. У 1925 році план по ремонту пасажирських і товарних вагонів був виконаний на 119 відсотків. До того часу в вагонних майстернях вже працювало близько двох тисяч чоловік.
Начальник майстерень Антон Петрович Горбов запропонував виділити майстерні у самостійне господарство. Незабаром вони були перетворені в Нижньодніпровський вагоноремонт-ний завод, який почав виконувати не тільки малий, але і великий ремонт вагонів. Уже в 1928 відремонтовано 800 вагонів. В цей же час будуються нові цехи. На заводі починають застосовуватися електрогорн і пневматичну свердління і клепані.
По всій країні розгорнулася боротьба за дострокове виконання п'ятирічного плану. У нього активно включилися і працівники Нижньодніпровського вагоноремонтного заводу. Тут ударно трудяться 175 бригад, майже 1900 ударників праці. Хід соціалістичного змагання широко висвітлювався в заводській багатотиражна газета «Червоний вагонець», яка почала виходити з 1 липня 1929 року.
На заводі катастрофічно не вистачало фахівців. Їх готували в школі фабрично-заводського учнівства, створеної на базі вагонних майстерень у 1920. У 1930 році це було ФЗУ ім. Д. 3. Лебедя, в якому навчалося до 2000 чоловік. Щоб дати можливість майстрам-практикам з кадрових робітників отримати спеціальну освіту, створюється вечірній технікум, згодом перетворений у філію Дніпропетровського транспортного політехнікуму, який почав заняття 1 жовтня 1930 року. У лютому 1935 року першими отримали середня технічна освіта зі спеціальністю технік-механік з ремонту вагонів кілька робочих заводу.
Праця колективу заводу ускладнюється тим, що тут ремонтувалися пасажирські і товарні вагони всіх типів. Тут були двох-трьох-чотирьох і багатовісні транспортери, снігоочисники, ізотермічні цистерни, криті напіввагони. У пасажирському цеху ремонтувалися вагони побудови різних років і різних заводів. Тому на заводі велика увага приділялася раціональної організації праці. Кіровци першими в країні освоїли ремонт автотормозов і автозчеплення. У 1940 році починають давати продукцію знову побудовані ливарний і колісний цехи. З'явилися нові вагранки, вступило в дію возове відділення товарного цехи, розвивається штампове господарство.
Мирний труд був порушений війною. У перші ж дні на фронт пішли багато кіровци. Залишилися на заводі з подвоєною енергією ремонтували вантажні і пасажирські вагони, готували поїзда спеціального призначення, швидко освоїли випуск оборонної продукції, зокрема, виготовлення понтонів. До кінця липня було обладнано і відправлено на фронт 36 військово-санітарних поїздів. Ворог наближався до Дніпропетровську. Начальник заводу Ф. Т. Коробов наказав готувати завод до евакуації. 8 серпня в глибокий тил країни був відправлений перший ешелон. А протягом двох тижнів було надіслано ще вісім таких ешелонів. Коли фашисти увірвалися в місто, замість заводу з ремонту вагонів їх чекали голі згорівші після бомбувань стіни цехів.
Барнаульський вагоноремонтний завод гостинно прийняв дніпропетровців, і вже через кілька місяців кіровци приступили до випуску військової продукції. Цех з випуску оборонної продукції збільшив виробництво виробів в порівнянні з 1941 роком в 14 разів, різко знизивши їх собівартість. Кількість запасних частин, відправлених залізницям, зросло на 390 відсотків, а кількість відремонтованих колісних пар — у два рази.
Кінець жовтня. Місто Дніпропетровськ щойно звільнений. Через кілька днів на ВРЗ ім. С. М. Кірова прибув військовий будбат, а трохи пізніше його змінила будівельна організація залізничників. Необхідно було відновлювати зруйновані будівлі. Збиток, заподіяний заводу, склав 43097009 карбованців. Цехи практично довелося будувати заново. Щоб швидше відновити підприємство, кіровци використали всі місцеві можливості. Так електростанцію спорудили практично з уламків.
Планомірний ремонт вантажних вагонів завод розпочав у травні 1944 року, а пасажирських — в квітні 1945. До того часу ще не були відновлені виробничі, складські та інші приміщення. Технічна озброєності ВРЗ була вкрай низькою. Замість необхідних 940 одиниць устаткування він до кінця 1945 року мав всього 225. У 1945 році було відремонтовано 1350 критих вантажних і 120 пасажирських вагонів, а також виготовлено 1155 колісних пар, 154 дверних, 259 віконних рам і багато інших виробів для відновлення зруйнованих житлових будинків.
Незважаючи на післявоєнний період, було відремонтовано 165 пасажирських та 1562 товарних вагона, сформовано близько 3000 колісних пар, випущено 72 тонни поковок і 124 тонн чавунного лиття. Більш того, освоєно випуск суцільнометалевих платформ. В 1947 рік у загальний обсяг випущеної продукції в порівнянні з 1946 роком збільшився на одну третину.
25 листопада 1949 року був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР, яким у зв'язку з 50-річчям від дня заснування заводу і за досягнуті успіхи по ремонту вагонів і виробництву запасних частин для залізниць Нижньодніпровський вагоноремонтний завод імені С. М. Кірова був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1954 році значно збільшується план по ремонту суцільнометалевих вагонів, виготовлення запасних частин і поковка. Крім цього, у зв'язку з розширюваною перевезеннями вантажів народного господарства завод освоїв випуск і дав країні в цьому році 7000 контейнерів. Тільки за рахунок цього обсяг виробництва був збільшений на 25 відсотків.
Колектив заводу відремонтував додатково до завдання 25 вагонів, видав понад 240 тонн Поковки, а понадпланово прибуток склав близько двох мільйонів рублів. У цьому ж році з метою поліпшення внутрішньозаводських транспортування металовиробів і деталей на заводі з'явився гараж Електрокар. Спочатку там було шість Електрокар і три автонавантажувача. В 1955 рік у на заводі була введена машіносчетная станція.
У зв'язку з возросшим парком рухомого складу була розроблена технологія нових трьох видів ремонту вагонів. Перший з них — деповський, другий — заводський, останній — капітальний, який буде здійснюватися через 24 роки після будівлі або раніше у випадку необхідності. У процесі переходу на нові види ремонту вагонів на заводі була введена в експлуатацію поточно-конвеєрна лінія з комплексною механізацією та автоматизацією процесів ремонту візків. На місці історичної «канави», де в дореволюційні роки проводились бурхливі сходки і мітинги робітників, збудовано новий корпус вагоносборочного цехи.
Мийка вагонів — дуже трудомісткий процес. Було вирішено збудувати на заводі конвеєрної-мийну установку. Незабаром установка стала діяти. За проектом розчин після обмивки вагонів зливали в каналізацію. Заводські конструктори запропонували використовувати його повторно. В цей час також широко впроваджуються у виробництво досягнення хімічної промисловості. Так, завод переходить на ремонт м'яких диванів ловінолом, зберігаючи традиційні матеріали — волосся та вату. Декстрин для наклеювання лінолеуму замінений на сульфітну лугу. Різко скорочено споживання оліфи оксоль.
28 березня 1966 року на заводі відкрився заводський музей революційної, бойової і трудової слави Дніпропетровського вагоноремонтного заводу імені С. М. Кірова. Це був народний музей, експонати якого збиралися всім колективом заводу. Велику роботу з організації музею провів ветеран заводу Костянтин Олексійович Головін. Участь в оформленні музею брали всі цехи заводу. На стендах в хронологічному порядку була відображена вся історія заводу і його колективу з 1898 і до наших днів. В 1969 у музею було присвоєно звання «Народний музей».
З 10 квітня 1967 року завод перейшов працювати на п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Додатковий вихідний день дозволив протягом року збільшити вільний час робітників до 80 годин. Для поповнення втрачених субот була розроблена і впроваджена технологія ремонту вагонів-ресторанів та вагонів «Мікст» на поточно-конвеєрної лінії з примусовим пересуванням по технологічним позиціях при двухсменной роботі. Внаслідок цього кожен місяць завод отримував додатково з ремонту 21 вагон.
Колектив заводу відзначив 75-річчя з дня заснування підприємства. Свій ювілей колектив відзначив хорошими трудовими показниками. План по ремонту вагонів виконано на 100,2 відсотка, з реалізації — на 100,1 відсотка, товарної продукції — 105,6 відсотка, прибутку — 105,2 відсотка. У зв'язку з 75-річчям заводу адміністрація та профспілковий комітет заснували звання «Заслужений ветеран праці» та «Ветеран праці». Ці звання присвоюються передовим працівникам, що працюють на заводі тривалий час і брали активну участь у суспільному житті. На святі було зачитано текст звернення до трудящим заводу, які будуть святкувати 100-річчя з дня заснування заводу. Текст звернення був поміщений в спеціальний футляр і переданий на зберігання в заводський музей.
Друга половина сімдесятих років йшла під гаслом прискорення науково-технічного прогресу У цей час був укладений договір між ВРЗ та Дніпропетровським інститутом інженерів транспорту про співробітництво з метою підвищення ефективності виробництва Було намічено понад 70 організаційно-технічних заходів, з них 55 по новому електроремонтному цеху, який був зданий в експлуатацію в 1976 році Це дало можливість більш якісно ремонтувати електрообладнання пасажирських вагонів. Були також проведені значні роботи по механізації трудомістких процесів та заміни застарілого обладнання в ливарному цеху Обновилася технологічні процеси і в ряді інших цехів. Впровадження технічних і технологічних процесів сприяло успішному виконанню поставлених завдань. Виробничу програму 1978 року кіровци виконали 26 грудня
За цей період товарної продукції було вироблено понад плану на 200 тис. рублів, однак завдання по ремонту вагонів було виконано на 99,1 відсотка, а по випуску колісних пар — на 91,4 відсотка.
Це був складний період в історії заводу. Жорсткість вимог до якості ремонту пасажирських вагонів розкрило багато недоліки, на які закривали очі. І як наслідок — у першому кварталі 1984 року план по випуску та реалізації товарної продукції був не виконаний, недодали до плану вагони та колісні пари. У серпні 1984 року начальником заводу був призначений С. С. Герасюта.
З 1 січня 1988 року завод перейшов на роботу в умовах повного госпрозрахунку та самофінансування. Ці два чинники змусили посилити пошук та реалізацію резервів виробництва. У цьому році кіровци відзначили своє 90-річчя.
На новій демократичній основі стали обирати не тільки кандидатів у депутати, а навіть майстрів, начальників цехів. На заводі глобальні питання став вирішувати рада трудового колективу. Відбуваються великі зміни і в виробництві. Розширюються економічні зв'язки з закордонними країнами. Завод виконує замовлення Польщі, Монголії, Швеції і Фінляндії. Почали освоювати ремонт вагонів НДР, які експлуатувалися більш 25 років.
Успішно просувається робота з німецькими вагонобудівників, підписаний контракт на постачання електрообладнання на вагони КР-2, Незабаром на заводі проходить нарада керівників промислових підприємств залізничного транспорту всієї України. Це перша нарада з моменту організації «Укрзалізниці». Здавалося б, багато чого зроблено для успішної роботи заводу, але економічні складності змушують адміністрацію заводу піти на крайні заходи: було прийнято рішення піти всім колективом на місяць у відпустку без змісту.
Пройшла презентація модернізованого на нашому заводі купірованного вагона з кондиціонуванням повітря. Це було початком у співпраці заводу з німецькою фірмою ФАГА
Економічні умови складні. На заводі немає грошей, щоб купувати матеріали, платити зарплату. Стоїть питання: зупинитися й чекати кращих часів або будь-яким чином продовжувати працювати. Адміністрація обирає друге. У складних умовах завод продовжує працювати. Крім вагонів КР-2, в роботу взяли і ремонт вагонів габариту РІЦ, які так необхідні для українських доріг. І це дозволило заводу вистояти в важкий економічний час, навіть стабільно підвищувати заробітну плату.
Це ще одна сторінка в історії заводу. Підписано контракт з «Укрзалізницею» по капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів за іспанською технологією. На завод приїжджає група іспанських фахівців, щоб надати допомогу в роботі над п'ятьма дослідними зразками вагонів. Для роботи над цією програмою створюється новий структурний підрозділ — цех КВР. Підбір фахівців на цю ділянку проводився на конкурсній основі. Деякі з них проходили стажування в Іспанії.
У День залізничника у Києві відкрилася виставка залізничного транспорту країни, на якій продемонстровано перші три вагона, зроблені з іспанської технології.
Завод успішно продовжує освоювати іспанську технологію. Введені в дію нові ділянки. Ділянки з виробництва панелей, віконних та дверних блоків. На виставці в Києві було показано чотири вагони, по відношенню до яких думка змінилося навіть у скептиків.
Підприємство освоїло випуск вантажних напіввагонів.
Посилання
- АТ «Дніпровагонрембуд» — офіційний сайт [ 31 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti AT Dniprovskij zavod z remontu ta budivnictva pasazhirskih vagoniv AT DNIPROVAGONREMBUD odne z najstarishih pidpriyemstv vagonoremontnomu i vagonobudivnij galuzi Ukrayini V 1898 roci na livomu berezi Dnipra buli pobudovani golovni vagonni majsterni Katerininskoyi nini Pridniprovskoyi zaliznici sho skladavsya z chotiroh cehiv U 1926 roci majsterni buli peretvoreni v Nizhnodniprovskij vagonoremontnij zavod sho specializuvalosya na remonti pasazhirskih i vantazhnih vagoniv Dniprovskij vagonoremontnij zavodDniprovskij vagonoremontnij zavod 2016 Dnipropetrovskij vagonoremontnij zavodTipd biznes i pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyapublichna kompaniyaGaluzdZasnovano1898Shtab kvartiraDniproKod YeDRPOU00554514dvrb dp uaNagorodi Z pochatkom vijni u 1941 roci zavod buv evakujovanij u Barnaul U 1943 roci pislya zvilnennya Dnipropetrovska pochalosya vidnovlennya pidpriyemstva sho trivala 10 rokiv Pershu produkciyu zavod pochav vipuskati vzhe u 1943 roci vantazhni vagoni v 1944 roci pasazhirski u 1945 roci Odnochasno z vidnovlennyam zavodu provodilas ta jogo rekonstrukciya V 1948 vin povnistyu pereoriyentuvavsya na remonti pasazhirskih vagoniv V 1952 buv osvoyenij remont sucilnometalevih pasazhirskih vagoniv sho vimagalo znachnogo zmini tehnologiyi ta organizaciyi virobnictva Zavod uspishno vporavsya z cimi zavdannyami postijno vdoskonalyuvav isnuyuchi ta vprovadzhuvav novi tehnologiyi zbilshuvav obsyagi virobnictva Nizhnodniprovskij z 1966 Dnipropetrovskij VRZ upevneno zajmav providni poziciyi v galuzi vikonuyuchi remont ruhomogo skladu dlya zaliznic Radyanskogo Soyuzu Odnak u 1990 ti roki z rozpadom SRSR situaciya znachno uskladnilasya Vazhke stanovishe zaliznic negativno poznachilosya na stani samogo pidpriyemstva vpali obsyagi virobnictva katastrofichno zrosla zaborgovanist pered postachalnikami byudzhetom pracivnikami V cej zhe chas zavod nalagodzhuvav spivpracyu z providnimi inozemnimi pidpriyemstvami virobnikami osvoyuvati novi vidi remontu odnak nedostatnye finansuvannya ne dozvolyalo v povnij miri realizuvati zadumane Naprikinci 1998 rik u Dnipropetrovskij VRZ buv reorganizovanij u vidkrite akcionerne tovaristvo Dnipropetrovskij zavod z remontu ta budivnictva pasazhirskih vagoniv VAT Dniprovagonrembud v 1999 bula rozpochata jogo privatizaciya yaka zavershilasya v 2000 Zavdyaki investoram v osobi velikih akcioneriv zacikavlenih u rozvitku virobnictva yake perezhivaye zaraz nove narodzhennya gramotnomu kerivnictvu ta zabezpechennya neobhidnogo finansuvannya bulo nalagodzheno postachannya materialami komplektuyuchimi energonosiyami povnistyu stabilizovana ekonomichna situaciya i yak naslidok dosyagnuto znachnogo zrostannya obsyagiv virobnictva Produkciya zavodu koristuyetsya popitom ne tilki v Ukrayini ale j u Rosiyi Bilorusi inshih krayinah SND V danij chas VAT Dniprovagonrembud znovu vpevneno zajmaye providni poziciyi v galuzi vikonuye vsi vidi remontu pasazhirskogo ruhomogo skladu osvoyuye novi tehnologiyi U serpni 2001 vipushenij pershij v Ukrayini novij pasazhirskij vagon Golovna zadacha najblizhchogo chasu rozgortannya potuzhnostej dlya budivnictva novih vagoniv yevropejskogo klasu Storinki istoriyi1898 Rozvitok promislovosti v Katerinoslavi zbilshiv vantazhoobig Katerininskoyi zaliznici sho v svoyu chergu prizvelo do zbilshennya vagonnogo parku V 1893 vin narahovuvav 4 584 vantazhnih vagona a do 1901 yih chislo zroslo do 17655 Dlya yih remontu potribna baza Na livomu berezi Dnipra u pochalosya budivnictvo majsteren z remontu vagoniv V 1898 rik u zaliznichni majsterni buli zdani v ekspluataciyu Voni mali korpusu kovalskogo i mehanichnogo cehiv tovarozbirnogo i pasazhirskogo viddilen 1903 Teritoriya majsteren rozshiryuyetsya Z yavilisya novi cehi Spochatku kolisnij i mehanichnij cehi buli v odnomu korpusi Verstati privodilisya v ruh vid zagalnogo privodu Koliyi de rozmishuvalisya vagoni buli prokladeni cherez pishani yari Nasip ne duzhe micnij Tomu vagoni neridko padali pid ukis Z 1899 z 1904 v majsternyah buv zroblenij velikij i malij remont 535 pasazhirskih ta 59400 dvuhvisnih tovarnih vagoniv 1905 Do 1905 roku vagonni majsterni znachno rozshirilisya Vstupili v diyu novi virobnichi korpusi zdani v ekspluataciyu pribudovi do starih Cehi popovnilisya obladnannyam Rizko zbilshivsya obsyag robit z remontu vagonnogo parku Yekaterininskoyi zaliznoyi dorogi U zv yazku z cim v majsternyah pochavsya masovij prijom robitnikiv Ekonomichne stanovishe zagostrilosya she bilshe Zarobitki znizilisya pracyuvati dovodilosya po 10 12 godin 1920 Ogoloshena Tizhden transportu Zaliznichniki vijshli na stanciyi ta polustanki stali na trudovu vahtu v depo i majsteren shob ozhiviti napivzrujnovanih stalevi arteriyi krayini Nizhnodniprovskij vagonniki privodili v poryadok cehi remontuvali verstati i rizni pristosuvannya 1 travnya 1920 roku provedeno Vserosijskij trudovij subotnik v yakomu vzyali uchast 1460 robochih Nizhnodniprovskih vagonnih majsteren Voni vidremontuvali 50 tovarnih i kilka pasazhirskih vagoniv i priveli v poryadok teritoriyi cehiv 1921 Na stancijnih koliyah v v vagonnih parkah zibralisya cili cvintarya zrujnovanih pasazhirskih i tovarnih vagoniv Robochi dostavlyali yih u majsterni j remontuvali za metodom trishkina kaftana z odnogo brali kuzov z inshogo vizki z tretogo obshivku i vihodiv vagon Produktivnist majsteren u 1921 roci stanovila lishe 48 vidsotkiv rivnya 1913 roku a v sichni berezni bula she nizhche 1923 Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni pochalosya vidnovlennya zrujnovanih majsteren Spochatku tut vikonuvali tilki malij remont Ale vzhe v 1924 roci vidremontuvali 250 vagoniv v 1925 350 U 1925 roci plan po remontu pasazhirskih i tovarnih vagoniv buv vikonanij na 119 vidsotkiv Do togo chasu v vagonnih majsternyah vzhe pracyuvalo blizko dvoh tisyach cholovik 1926 Nachalnik majsteren Anton Petrovich Gorbov zaproponuvav vidiliti majsterni u samostijne gospodarstvo Nezabarom voni buli peretvoreni v Nizhnodniprovskij vagonoremont nij zavod yakij pochav vikonuvati ne tilki malij ale i velikij remont vagoniv Uzhe v 1928 vidremontovano 800 vagoniv V cej zhe chas buduyutsya novi cehi Na zavodi pochinayut zastosovuvatisya elektrogorn i pnevmatichnu sverdlinnya i klepani 1929 Po vsij krayini rozgornulasya borotba za dostrokove vikonannya p yatirichnogo planu U nogo aktivno vklyuchilisya i pracivniki Nizhnodniprovskogo vagonoremontnogo zavodu Tut udarno trudyatsya 175 brigad majzhe 1900 udarnikiv praci Hid socialistichnogo zmagannya shiroko visvitlyuvavsya v zavodskij bagatotirazhna gazeta Chervonij vagonec yaka pochala vihoditi z 1 lipnya 1929 roku 1930 Na zavodi katastrofichno ne vistachalo fahivciv Yih gotuvali v shkoli fabrichno zavodskogo uchnivstva stvorenoyi na bazi vagonnih majsteren u 1920 U 1930 roci ce bulo FZU im D 3 Lebedya v yakomu navchalosya do 2000 cholovik Shob dati mozhlivist majstram praktikam z kadrovih robitnikiv otrimati specialnu osvitu stvoryuyetsya vechirnij tehnikum zgodom peretvorenij u filiyu Dnipropetrovskogo transportnogo politehnikumu yakij pochav zanyattya 1 zhovtnya 1930 roku U lyutomu 1935 roku pershimi otrimali serednya tehnichna osvita zi specialnistyu tehnik mehanik z remontu vagoniv kilka robochih zavodu 1940 Pracya kolektivu zavodu uskladnyuyetsya tim sho tut remontuvalisya pasazhirski i tovarni vagoni vsih tipiv Tut buli dvoh troh chotiroh i bagatovisni transporteri snigoochisniki izotermichni cisterni kriti napivvagoni U pasazhirskomu cehu remontuvalisya vagoni pobudovi riznih rokiv i riznih zavodiv Tomu na zavodi velika uvaga pridilyalasya racionalnoyi organizaciyi praci Kirovci pershimi v krayini osvoyili remont avtotormozov i avtozcheplennya U 1940 roci pochinayut davati produkciyu znovu pobudovani livarnij i kolisnij cehi Z yavilisya novi vagranki vstupilo v diyu vozove viddilennya tovarnogo cehi rozvivayetsya shtampove gospodarstvo 1941 Mirnij trud buv porushenij vijnoyu U pershi zh dni na front pishli bagato kirovci Zalishilisya na zavodi z podvoyenoyu energiyeyu remontuvali vantazhni i pasazhirski vagoni gotuvali poyizda specialnogo priznachennya shvidko osvoyili vipusk oboronnoyi produkciyi zokrema vigotovlennya pontoniv Do kincya lipnya bulo obladnano i vidpravleno na front 36 vijskovo sanitarnih poyizdiv Vorog nablizhavsya do Dnipropetrovsku Nachalnik zavodu F T Korobov nakazav gotuvati zavod do evakuaciyi 8 serpnya v glibokij til krayini buv vidpravlenij pershij eshelon A protyagom dvoh tizhniv bulo nadislano she visim takih esheloniv Koli fashisti uvirvalisya v misto zamist zavodu z remontu vagoniv yih chekali goli zgorivshi pislya bombuvan stini cehiv 1942 Barnaulskij vagonoremontnij zavod gostinno prijnyav dnipropetrovciv i vzhe cherez kilka misyaciv kirovci pristupili do vipusku vijskovoyi produkciyi Ceh z vipusku oboronnoyi produkciyi zbilshiv virobnictvo virobiv v porivnyanni z 1941 rokom v 14 raziv rizko znizivshi yih sobivartist Kilkist zapasnih chastin vidpravlenih zaliznicyam zroslo na 390 vidsotkiv a kilkist vidremontovanih kolisnih par u dva razi 1943 Kinec zhovtnya Misto Dnipropetrovsk shojno zvilnenij Cherez kilka dniv na VRZ im S M Kirova pribuv vijskovij budbat a trohi piznishe jogo zminila budivelna organizaciya zaliznichnikiv Neobhidno bulo vidnovlyuvati zrujnovani budivli Zbitok zapodiyanij zavodu sklav 43097009 karbovanciv Cehi praktichno dovelosya buduvati zanovo Shob shvidshe vidnoviti pidpriyemstvo kirovci vikoristali vsi miscevi mozhlivosti Tak elektrostanciyu sporudili praktichno z ulamkiv 1944 Planomirnij remont vantazhnih vagoniv zavod rozpochav u travni 1944 roku a pasazhirskih v kvitni 1945 Do togo chasu she ne buli vidnovleni virobnichi skladski ta inshi primishennya Tehnichna ozbroyenosti VRZ bula vkraj nizkoyu Zamist neobhidnih 940 odinic ustatkuvannya vin do kincya 1945 roku mav vsogo 225 U 1945 roci bulo vidremontovano 1350 kritih vantazhnih i 120 pasazhirskih vagoniv a takozh vigotovleno 1155 kolisnih par 154 dvernih 259 vikonnih ram i bagato inshih virobiv dlya vidnovlennya zrujnovanih zhitlovih budinkiv 1946 Nezvazhayuchi na pislyavoyennij period bulo vidremontovano 165 pasazhirskih ta 1562 tovarnih vagona sformovano blizko 3000 kolisnih par vipusheno 72 tonni pokovok i 124 tonn chavunnogo littya Bilsh togo osvoyeno vipusk sucilnometalevih platform V 1947 rik u zagalnij obsyag vipushenoyi produkciyi v porivnyanni z 1946 rokom zbilshivsya na odnu tretinu 1949 25 listopada 1949 roku buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR yakim u zv yazku z 50 richchyam vid dnya zasnuvannya zavodu i za dosyagnuti uspihi po remontu vagoniv i virobnictvu zapasnih chastin dlya zaliznic Nizhnodniprovskij vagonoremontnij zavod imeni S M Kirova buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1954 U 1954 roci znachno zbilshuyetsya plan po remontu sucilnometalevih vagoniv vigotovlennya zapasnih chastin i pokovka Krim cogo u zv yazku z rozshiryuvanoyu perevezennyami vantazhiv narodnogo gospodarstva zavod osvoyiv vipusk i dav krayini v comu roci 7000 kontejneriv Tilki za rahunok cogo obsyag virobnictva buv zbilshenij na 25 vidsotkiv 1956 Kolektiv zavodu vidremontuvav dodatkovo do zavdannya 25 vagoniv vidav ponad 240 tonn Pokovki a ponadplanovo pributok sklav blizko dvoh miljoniv rubliv U comu zh roci z metoyu polipshennya vnutrishnozavodskih transportuvannya metalovirobiv i detalej na zavodi z yavivsya garazh Elektrokar Spochatku tam bulo shist Elektrokar i tri avtonavantazhuvacha V 1955 rik u na zavodi bula vvedena mashinoschetnaya stanciya 1962 U zv yazku z vozrosshim parkom ruhomogo skladu bula rozroblena tehnologiya novih troh vidiv remontu vagoniv Pershij z nih depovskij drugij zavodskij ostannij kapitalnij yakij bude zdijsnyuvatisya cherez 24 roki pislya budivli abo ranishe u vipadku neobhidnosti U procesi perehodu na novi vidi remontu vagoniv na zavodi bula vvedena v ekspluataciyu potochno konveyerna liniya z kompleksnoyu mehanizaciyeyu ta avtomatizaciyeyu procesiv remontu vizkiv Na misci istorichnoyi kanavi de v dorevolyucijni roki provodilis burhlivi shodki i mitingi robitnikiv zbudovano novij korpus vagonosborochnogo cehi 1963 Mijka vagoniv duzhe trudomistkij proces Bulo virisheno zbuduvati na zavodi konveyernoyi mijnu ustanovku Nezabarom ustanovka stala diyati Za proektom rozchin pislya obmivki vagoniv zlivali v kanalizaciyu Zavodski konstruktori zaproponuvali vikoristovuvati jogo povtorno V cej chas takozh shiroko vprovadzhuyutsya u virobnictvo dosyagnennya himichnoyi promislovosti Tak zavod perehodit na remont m yakih divaniv lovinolom zberigayuchi tradicijni materiali volossya ta vatu Dekstrin dlya nakleyuvannya linoleumu zaminenij na sulfitnu lugu Rizko skorocheno spozhivannya olifi oksol 1966 28 bereznya 1966 roku na zavodi vidkrivsya zavodskij muzej revolyucijnoyi bojovoyi i trudovoyi slavi Dnipropetrovskogo vagonoremontnogo zavodu imeni S M Kirova Ce buv narodnij muzej eksponati yakogo zbiralisya vsim kolektivom zavodu Veliku robotu z organizaciyi muzeyu proviv veteran zavodu Kostyantin Oleksijovich Golovin Uchast v oformlenni muzeyu brali vsi cehi zavodu Na stendah v hronologichnomu poryadku bula vidobrazhena vsya istoriya zavodu i jogo kolektivu z 1898 i do nashih dniv V 1969 u muzeyu bulo prisvoyeno zvannya Narodnij muzej 1967 Z 10 kvitnya 1967 roku zavod perejshov pracyuvati na p yatidennij robochij tizhden z dvoma vihidnimi dnyami Dodatkovij vihidnij den dozvoliv protyagom roku zbilshiti vilnij chas robitnikiv do 80 godin Dlya popovnennya vtrachenih subot bula rozroblena i vprovadzhena tehnologiya remontu vagoniv restoraniv ta vagoniv Mikst na potochno konveyernoyi liniyi z primusovim peresuvannyam po tehnologichnim poziciyah pri dvuhsmennoj roboti Vnaslidok cogo kozhen misyac zavod otrimuvav dodatkovo z remontu 21 vagon 1973 Kolektiv zavodu vidznachiv 75 richchya z dnya zasnuvannya pidpriyemstva Svij yuvilej kolektiv vidznachiv horoshimi trudovimi pokaznikami Plan po remontu vagoniv vikonano na 100 2 vidsotka z realizaciyi na 100 1 vidsotka tovarnoyi produkciyi 105 6 vidsotka pributku 105 2 vidsotka U zv yazku z 75 richchyam zavodu administraciya ta profspilkovij komitet zasnuvali zvannya Zasluzhenij veteran praci ta Veteran praci Ci zvannya prisvoyuyutsya peredovim pracivnikam sho pracyuyut na zavodi trivalij chas i brali aktivnu uchast u suspilnomu zhitti Na svyati bulo zachitano tekst zvernennya do trudyashim zavodu yaki budut svyatkuvati 100 richchya z dnya zasnuvannya zavodu Tekst zvernennya buv pomishenij v specialnij futlyar i peredanij na zberigannya v zavodskij muzej 1978 Druga polovina simdesyatih rokiv jshla pid gaslom priskorennya naukovo tehnichnogo progresu U cej chas buv ukladenij dogovir mizh VRZ ta Dnipropetrovskim institutom inzheneriv transportu pro spivrobitnictvo z metoyu pidvishennya efektivnosti virobnictva Bulo namicheno ponad 70 organizacijno tehnichnih zahodiv z nih 55 po novomu elektroremontnomu cehu yakij buv zdanij v ekspluataciyu v 1976 roci Ce dalo mozhlivist bilsh yakisno remontuvati elektroobladnannya pasazhirskih vagoniv Buli takozh provedeni znachni roboti po mehanizaciyi trudomistkih procesiv ta zamini zastarilogo obladnannya v livarnomu cehu Obnovilasya tehnologichni procesi i v ryadi inshih cehiv Vprovadzhennya tehnichnih i tehnologichnih procesiv spriyalo uspishnomu vikonannyu postavlenih zavdan Virobnichu programu 1978 roku kirovci vikonali 26 grudnya 1983 Za cej period tovarnoyi produkciyi bulo virobleno ponad planu na 200 tis rubliv odnak zavdannya po remontu vagoniv bulo vikonano na 99 1 vidsotka a po vipusku kolisnih par na 91 4 vidsotka 1984 Ce buv skladnij period v istoriyi zavodu Zhorstkist vimog do yakosti remontu pasazhirskih vagoniv rozkrilo bagato nedoliki na yaki zakrivali ochi I yak naslidok u pershomu kvartali 1984 roku plan po vipusku ta realizaciyi tovarnoyi produkciyi buv ne vikonanij nedodali do planu vagoni ta kolisni pari U serpni 1984 roku nachalnikom zavodu buv priznachenij S S Gerasyuta 1988 Z 1 sichnya 1988 roku zavod perejshov na robotu v umovah povnogo gosprozrahunku ta samofinansuvannya Ci dva chinniki zmusili posiliti poshuk ta realizaciyu rezerviv virobnictva U comu roci kirovci vidznachili svoye 90 richchya 1989 Na novij demokratichnij osnovi stali obirati ne tilki kandidativ u deputati a navit majstriv nachalnikiv cehiv Na zavodi globalni pitannya stav virishuvati rada trudovogo kolektivu Vidbuvayutsya veliki zmini i v virobnictvi Rozshiryuyutsya ekonomichni zv yazki z zakordonnimi krayinami Zavod vikonuye zamovlennya Polshi Mongoliyi Shveciyi i Finlyandiyi Pochali osvoyuvati remont vagoniv NDR yaki ekspluatuvalisya bilsh 25 rokiv 1992 Uspishno prosuvayetsya robota z nimeckimi vagonobudivnikiv pidpisanij kontrakt na postachannya elektroobladnannya na vagoni KR 2 Nezabarom na zavodi prohodit narada kerivnikiv promislovih pidpriyemstv zaliznichnogo transportu vsiyeyi Ukrayini Ce persha narada z momentu organizaciyi Ukrzaliznici Zdavalosya b bagato chogo zrobleno dlya uspishnoyi roboti zavodu ale ekonomichni skladnosti zmushuyut administraciyu zavodu piti na krajni zahodi bulo prijnyato rishennya piti vsim kolektivom na misyac u vidpustku bez zmistu 1993 Projshla prezentaciya modernizovanogo na nashomu zavodi kupirovannogo vagona z kondicionuvannyam povitrya Ce bulo pochatkom u spivpraci zavodu z nimeckoyu firmoyu FAGA 1994 Ekonomichni umovi skladni Na zavodi nemaye groshej shob kupuvati materiali platiti zarplatu Stoyit pitannya zupinitisya j chekati krashih chasiv abo bud yakim chinom prodovzhuvati pracyuvati Administraciya obiraye druge U skladnih umovah zavod prodovzhuye pracyuvati Krim vagoniv KR 2 v robotu vzyali i remont vagoniv gabaritu RIC yaki tak neobhidni dlya ukrayinskih dorig I ce dozvolilo zavodu vistoyati v vazhkij ekonomichnij chas navit stabilno pidvishuvati zarobitnu platu 1995 Ce she odna storinka v istoriyi zavodu Pidpisano kontrakt z Ukrzalizniceyu po kapitalno vidnovlyuvalnogo remontu pasazhirskih vagoniv za ispanskoyu tehnologiyeyu Na zavod priyizhdzhaye grupa ispanskih fahivciv shob nadati dopomogu v roboti nad p yatma doslidnimi zrazkami vagoniv Dlya roboti nad ciyeyu programoyu stvoryuyetsya novij strukturnij pidrozdil ceh KVR Pidbir fahivciv na cyu dilyanku provodivsya na konkursnij osnovi Deyaki z nih prohodili stazhuvannya v Ispaniyi 1996 U Den zaliznichnika u Kiyevi vidkrilasya vistavka zaliznichnogo transportu krayini na yakij prodemonstrovano pershi tri vagona zrobleni z ispanskoyi tehnologiyi 1997 Zavod uspishno prodovzhuye osvoyuvati ispansku tehnologiyu Vvedeni v diyu novi dilyanki Dilyanki z virobnictva panelej vikonnih ta dvernih blokiv Na vistavci v Kiyevi bulo pokazano chotiri vagoni po vidnoshennyu do yakih dumka zminilosya navit u skeptikiv 2011 Pidpriyemstvo osvoyilo vipusk vantazhnih napivvagoniv PosilannyaAT Dniprovagonrembud oficijnij sajt 31 bereznya 2013 u Wayback Machine