Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чорна металургія України — галузь економіки України. Україна є одним із лідерів країн-виробників металів у світі і займала до 2008 року 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Країна входить до десятки найбільших виробників і експортерів металу. Частина продукції, яку виробляють металургійні підприємства, становить 30 % загалом у промисловому виробництві і 42 % від загальних обсягів експорту України. Понад 80 % металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки.
Історія
Початком виробництва заліза в Україні прийнято вважати V-IV ст. до н. е.
За доби Київської Русі було досягнуто доволі високого для свого часу рівня виробництва і обробки заліза. У XIV-XVIII ст. на Поліссі, Галичині і Прикарпатській Україні розвиненим було виробництво заліза у руднях.
У XIV—XVIII століттях на території України виробництво заліза в горнах і невеличких було поширене на Поліссі, в Галичині, також на Полтавщині й Харківщині. 1830 р. в Україні нараховувалося 153 кустарні підприємства, які витоплювали чавун з місц. болотяних руд на деревному вугіллі. []
На Поліссі наприкінці XVIII століття з'явилися перші доменні печі невеликого розміру, в яких виплавляли чавун для виливків з місцевих болотних руд на деревному вугіллі. Однак, у зв'язку з виснаженням мінерально-сировинних ресурсів наприкінці XIX — поч. ХХ століть всі ці домни було закрито.
Намагання розвинути чорну металургію з кінця XVIII ст. на Донбасі на місцевих рудах і антрацитах не дали бажаних наслідків, хоч збудовано ряд металургійних заводів, наприклад, Луганський (1795—1796), Петровський (1858—1861), Лисичанський (1869—1870) та ін. Розвиток чорної металургії на Донбасі стримували технологічні труднощі витопу чавуну на антрациті, а також загальна господарська відсталість, брак робітничих кадрів тощо.
Після реформи 1861 року змінилися умови розвитку чорної металургії в Україні й актуальною стала справа її створення на коксівному вугіллі. Металургія Уралу з її відсталою технікою не задовольняла тоді існуючих господарських потреб Російської імперії, тому розпочато розбудову чорної металургії на півдні, зокрема в Україні.
Заводське виробництво чорних металів почало швидко розвиватись на території України в останні 30 років XIX століття разом з промисловою розробкою покладів кам'яного вугілля в Донбасі і залізних руд у Криворізькому та Керченському басейнах. 1872 збудовано великі заводи чорної металургії в Юзівці й . На цих заводах ще використовували місцеві руди Донбасу. В кінці 1870-х років було виявлено великі поклади високоякісних залізних руд на Криворіжжі, згодом було побудовано залізниці, що сполучали Донбас з Криворіжжям, Нікополем та портами Чорного й Азовського морів. Разом з цим в Україні почала швидко розвиватися чорна металургія; збудовано нові заводи: Олександрівський у Катеринославі (1887), Дніпровський у Кам'янському. (1889), Петровський у Єнакієвому (1897), трубопрокатні у Катеринославі (1896), Маріуполі (1897), Макіївці (1899) та ін. 1900 року в Україні вже нараховувалося 15 великих заводів з річною продукцією близько 1,5 млн т металу. [] Чорна металургія України швидко розвивалася: 1870 давала 2,4 % загальної продукції Російської імперії, 1890 — 27,3 %, 1900 — 47,8 %. Перші металургійні заводи було побудовано на Донбасі, тобто поблизу покладів кам'яного вугілля, пізніше, коли техніка витопу чавуну стала досконаліша, переважно у районах родовищ залізної руди (на Криворіжжі) і на шляху між Криворізьким і Донецьким басейнами: у Катеринославі, Олександрівському, Нікополі та ін.
Після швидкого піднесення у 1890-х роках чорної металургії України на початку XX ст. почала частково занепадати. Внаслідок світової економічної кризи в 1900—1903 роках багато підприємств збанкрутувало, припинився до деякої міри і приплив чужоземних капіталів, які доти майже повністю фінансували чорну металургію України. На початку XX ст. відбувся помітний наростаючий процес концентрації капіталу, саме тоді виник великий промисловий синдикат «Продамет», який об'єднував 12 найбільших підприємств чорної металургії та зосереджував майже 80 % продажу металу. Однак, не зважаючи на деяке сповільнення розвитку і повторні економічні кризи, чорна металургія України й далі розвивалася; розбудовано ще кращі залізничні сполучення між Донбасом і Кривбасом; швидким темпом розвивалася також сировинна база, збільшувалася експлуатація покладів залізних руд у Криворіжжі, коксівного вугілля на Донбасі, марганцевої руди у Нікополі, вапняків і доломітів на Донбасі та Придніпров'ї. 1913 року в Україні діяли 21 великий металургійний завод, на яких знаходилося в експлуатації 42 доменні, 72 мартенівських пічі, 28 конверторів та близько 70 прокатних і станів. Продукція металургійних заводів України становила 68 % загальноросійського виробництва чавуну, 58 % сталі, 57 % прокату.
1913—1940-і роки
За Першої світової війни більшість підприємств чорної металургії в Україні було зруйновано, і з 1920 році вироблялося у порівнянні з 1917 роком тільки 0,5 % чавуну, 1,7 % сталі та 1,8 % прокату. Передвоєнного рівня досягнуто лише у 1928—1929 роках.
З введенням п'ятирічок радянська влада надавала великого значення розвиткові чорної металургії, як основної бази для всієї промисловості. Держплан СРСР вважав обов'язковим якнайскоріше розвинути металургійну базу на Сході СРСР (Магнітогорський і Кузнецький комплекси) коштом розвитку чорної металургії України. Проти таких настанов протестував український Держплан і деякі українські економісти (зокрема Діменштейн та ін.). Дискусія закінчилася деяким компромісом: вирішено підсилити розвиток чорної металургії України, але одночасно ще швидше розбудовувати російські осередки.
За планом за першої п'ятирічки було розпочато будівництво низки великих підприємств, наприклад, «Запоріжсталь» у Запоріжжі, «Азовсталь» у Маріуполі, «Криворіжсталь» та ін., що їх введено в експлуатацію на початку другої п'ятирічки. Реконструйовано й вже існуючі заводи: Дніпровський, Макіївський та ін., збудовано Харцизький і Нікопольський трубні заводи. У 1928–1940 рр. введено в дію 28 доменних і 42 мартенівські печі, 12 електропечей, 6 конверторів та 32 трубопрокатні стани. 1940 Україна давала 64,7 % чавуну, 48,6 % сталі та 49,6 % прокату СРСР і забезпечувала працею 153 000 робітників.
З 1941 року
В часи Другої світової війни чорна металургія України була значною мірою зруйнована. Велику частину устаткування вивезено на Схід, решту знищили рад. і нім. війська. Відбудова чорної металургії після війни в Україні відбувалася повільно, і тільки в 1950 році частково було досягнуто передвоєнного рівня. За перших повоєнних п'ятирічок чорна металургія України користувалася досить значними капіталовкладеннями, що уможливило деяку реконструкції давніших підприємств на новій технічній базі та будову нових заводів. Так, у 1945—1950 роках введено в дію 10 потужних доменних печей, 27 мартенівських печей, на зміну 30-40-тонним прийшли нові, потужністю 150 — 200, а навіть 300-тонні. В 1950—1970-х роках українська чорна металургія отримувала приблизно 30 % всесоюзних капіталовкладень цієї галузі. За цей час було введено в дію 32 доменні печі (у тому ч. 4 об'ємом 2 000 м³ та по одній 2 300 м³ і 2 700 м³), 36 мартенівських печей (у тому числі 11 місткістю 650 і 900 т), 18 кисневих конверторів, 53 прокатних станів, 17 нових станів на трубопрокатних заводах тощо. У прокатних цехах на станах всіх типів значно збільшено продуктивність шляхом удосконалення нагрівання металу, збільшення ваги і габаритів зливків та скорочення циклу прокату. Значно сконцентровано виробництво. Питома вага України у загальносоюзному виробництві становила 48 % чавуну, 40 % сталі, 41 % готового прокату і 36 % сталевих труб. Виробництво основних видів продукції чорної металургії УРСР таке (в млн тонн):
Сучасність
Україна є одним із світових лідерів виробників металів і займала до 2008 року 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Країна входить до десятка найбільших виробників і експортерів металу. Частина продукції, яку виробляють металургійні підприємства, становить 30 % загалом у промисловому виробництві і 42 % від загальних обсягів експорту України. Понад 80 % металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки.
На 2013 рік, в Україні найбільшими родовищами чорних металів є Криворізький залізорудний басейн та Нікопольський марганцевий басейн.
Найбільші підприємства галузі в Україні: «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», «Дніпроспецсталь», Харцизький трубний завод, Авдіївський коксохімічний завод, Дніпропетровський металургійний завод, Дніпропетровський металургійний комбінат, Єнакіївський металургійний завод, Макіївський металургійний комбінат, Нікопольський південнотрубний завод та ін.
За підсумками 2013 року, Україна скоротила експорт чорних металів на 6,4 % порівняно з 2012 роком, до $ 14,3 млрд (близько 8 % ВВП), при цьому їх частка в експорті країни становить близько чверті. У кращі часи, наприклад у 2008 році, Україна експортувала чорних металів на $ 25 млрд, а частка в експорті досягала 40 %.
Станом на 2016 рік, Україна входила до 10 світових виробників сталі.
| Підприємство | млн. т. | % |
| Метінвест Холдинг | 9,5 | 26 |
| ІСД | 7,7 | 21 |
| ArcelorMittal Кривий Ріг, ОАО | 6,2 | 17 |
| ММК ім. Ілліча, ОАО | 5,6 | 15 |
| МК «Запоріжсталь», ОАО | 3,9 | 11 |
| Інші | 3,6 | 10 |
| Всього | 36,5 | 100 |
За підсумками 2023 року, згідно повідомлення УАВтормету, з України було експортовано 4,76 млн т чорних металів на суму $2,64 млрд, що на 22,0 % та 41,6 % менше у порівнянні з попереднім роком у фізичному та грошових вимірах. Протягом 2023 року Україна експортувала: переробного чавуну — 1,25 млн т; напівфабрикатів – 1,20 млн т; феросплавів – 0,34 млн т. Географічна структура українського експорту складала: у країни ЄС (≈ 82,0 %); у країни Європи (≈ 7,5 %); у країни СНД (≈ 3,5 %); інші регіони світу (≈ 7,0 %). Експорт залізорудної сировини в 2023 році відповідно склав 17,7 млн т, що менше обсягів зовнішніх відвантажень за аналогічний період попереднього року на 26,1 %, коли було експортовано 23,9 млн тонн.
Див. також
Примітки
- Енциклопедія народного господарства Української РСР. — К., 1973. Т.4, стор. 529
- Енциклопедія народного господарства Української РСР. — К., 1973. Т.4, стор. 530
- Енциклопедія народного господарства Української РСР. — К., 1973. Т.4, стор. 533
- Зотов О. (2014.17.03) Времена на стали
- Украина нарастила выплавку стали на 28 % и сохранила место в десятке мировых производителей. Цензор.нет. 20 квітня 2016. оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 9 червня 2021. (рос.)
- Оперативна інформація – підсумки експорту ГМК України за 2023 р.
- Скільки металу експортувала Україна в 2023 році. // Автор: Олена Черкасець. 15.01.2024, 20:26
Посилання
- За перше півріччя експорт сталі з України збільшився майже на 6 %. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
Джерела
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Алєксєєнко А. О., Балишев М. А. Репрезентативність фонду «Український науково-дослідний інститут металів» у Центральному державному науково-технічному архіві України для дослідження історії розвитку металургії в Україні. Архіви України. 2014. № 1. С. 80-87.
- Трачук О. В. Чорна металургія в соціально-економічному житті східних слов'ян на території України (друга половина V–Х cт.). — Київ: Видавець Олег Філюк, Центр учбової літератури, 2017. — 308 с.
- Вакулев Г. Черная металлургия Юга России. — М., 1953
- Струмилин С. История черной металлургии СССР. — К., 1954
- Середенко М. Черная металлургия Украины 1917-57. — К., 1957
- Вернацкий И., Терещенко Н. Развитие черной металлургии Украинской ССР. — К. 1963
- Терещенко Н. Черная металлургия Украинекой ССР за 50 лет Советской власти. — К., 1967
- Уваров В. Економічні проблеми розвитку чорної металургії УРСР. — 1970
- Галкін Д. Технічне переозброєння і підвищення ефективности підприємств чорної металургії Української РСР//Економіка Радянської України, ч. 9, К., 1983
- Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. — Львів: Світ, 1994. — 472 с.: іл.
- Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища шк., 1998. — 375 с.: іл
- Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). — К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. — 88 с.
- Бейдик О. О., Падун М. М. Географія: посібник для вступників до вищих навчальних закладів. — 2-е вид. — К.: Либідь, 1996. — 304 с.
- Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. — К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. — 829 с.
- Україна у цифрах у 1998 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка.
- Статистичний щорічник України: 1997. — Київ, вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана — 110с.
- Ю. Долгоруков. Економічне забезпечення структурної перебудови металургії України. // Економіка України. — 1995. — № 10 — с.40-45.
- Металлургическая и горнорудная промышленность. — 1998. — № 3. — с.1-3.
- Нечипоренко. Чорна дірка виникла на місці чорної металургії // Голос України. — 1998.- № 10 — с.13.
- Ялковский В. Черные металлы. // Обзор укр. рынка. — 1999. — № 2. — с.24-32.
- Демченко. О. Сплав по европейским рекам: Европа уже не выгоняет взашей украинских ферросплавщиков // Бизнес. — 1998.- № 9. — с.33.
- Шапран В. Металургічний сектор України: тенденції розвитку /Шапран В.//Ринок цінних паперів. — 2006.— № 18 (321). — С. 70—74.
- Степанов В. Стальной сектор Украины /Степанов В.// Металлургическая и горнорудная промышленностъ.—2008.—№ 12, с. 1–3.
- Майорченко В. Роль черной металлургии в развитии экономики Украи-ны/ Майорченко В., Калюжный А.//Економіст. — 2007. — № 7-с.23–32.
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chorna metalurgiya Ukrayini galuz ekonomiki Ukrayini Ukrayina ye odnim iz lideriv krayin virobnikiv metaliv u sviti i zajmala do 2008 roku 7 misce za obsyagom virobnictva stali i 3 misce za obsyagom eksportu metaloprodukciyi Krayina vhodit do desyatki najbilshih virobnikiv i eksporteriv metalu Chastina produkciyi yaku viroblyayut metalurgijni pidpriyemstva stanovit 30 zagalom u promislovomu virobnictvi i 42 vid zagalnih obsyagiv eksportu Ukrayini Ponad 80 metaloprodukciyi eksportuyetsya do krayin Yevropi Aziyi Blizkogo Shodu Pivdennoyi Ameriki Chorna ta kolorova metalurgiya Ukrayini Kolorami poznacheno riven virobnictva produkciyi metalurgiyi riznimi oblastyami Ukrayini Temnozhovtogaryachij ponad 2 000 Zhovtogaryachij 1 300 1500 zhovtij 240 450 svitlozhovtij do 5 grn 1 zhitelya Spozhivannya stali v Ukrayini v 1990 2008 rr IstoriyaPochatkom virobnictva zaliza v Ukrayini prijnyato vvazhati V IV st do n e Za dobi Kiyivskoyi Rusi bulo dosyagnuto dovoli visokogo dlya svogo chasu rivnya virobnictva i obrobki zaliza U XIV XVIII st na Polissi Galichini i Prikarpatskij Ukrayini rozvinenim bulo virobnictvo zaliza u rudnyah U XIV XVIII stolittyah na teritoriyi Ukrayini virobnictvo zaliza v gornah i nevelichkih bulo poshirene na Polissi v Galichini takozh na Poltavshini j Harkivshini 1830 r v Ukrayini narahovuvalosya 153 kustarni pidpriyemstva yaki vitoplyuvali chavun z misc bolotyanih rud na derevnomu vugilli dzherelo Na Polissi naprikinci XVIII stolittya z yavilisya pershi domenni pechi nevelikogo rozmiru v yakih viplavlyali chavun dlya vilivkiv z miscevih bolotnih rud na derevnomu vugilli Odnak u zv yazku z visnazhennyam mineralno sirovinnih resursiv naprikinci XIX poch HH stolit vsi ci domni bulo zakrito Namagannya rozvinuti chornu metalurgiyu z kincya XVIII st na Donbasi na miscevih rudah i antracitah ne dali bazhanih naslidkiv hoch zbudovano ryad metalurgijnih zavodiv napriklad Luganskij 1795 1796 Petrovskij 1858 1861 Lisichanskij 1869 1870 ta in Rozvitok chornoyi metalurgiyi na Donbasi strimuvali tehnologichni trudnoshi vitopu chavunu na antraciti a takozh zagalna gospodarska vidstalist brak robitnichih kadriv tosho Pislya reformi 1861 roku zminilisya umovi rozvitku chornoyi metalurgiyi v Ukrayini j aktualnoyu stala sprava yiyi stvorennya na koksivnomu vugilli Metalurgiya Uralu z yiyi vidstaloyu tehnikoyu ne zadovolnyala todi isnuyuchih gospodarskih potreb Rosijskoyi imperiyi tomu rozpochato rozbudovu chornoyi metalurgiyi na pivdni zokrema v Ukrayini Zavodske virobnictvo chornih metaliv pochalo shvidko rozvivatis na teritoriyi Ukrayini v ostanni 30 rokiv XIX stolittya razom z promislovoyu rozrobkoyu pokladiv kam yanogo vugillya v Donbasi i zaliznih rud u Krivorizkomu ta Kerchenskomu basejnah 1872 zbudovano veliki zavodi chornoyi metalurgiyi v Yuzivci j Na cih zavodah she vikoristovuvali miscevi rudi Donbasu V kinci 1870 h rokiv bulo viyavleno veliki pokladi visokoyakisnih zaliznih rud na Krivorizhzhi zgodom bulo pobudovano zaliznici sho spoluchali Donbas z Krivorizhzhyam Nikopolem ta portami Chornogo j Azovskogo moriv Razom z cim v Ukrayini pochala shvidko rozvivatisya chorna metalurgiya zbudovano novi zavodi Oleksandrivskij u Katerinoslavi 1887 Dniprovskij u Kam yanskomu 1889 Petrovskij u Yenakiyevomu 1897 truboprokatni u Katerinoslavi 1896 Mariupoli 1897 Makiyivci 1899 ta in 1900 roku v Ukrayini vzhe narahovuvalosya 15 velikih zavodiv z richnoyu produkciyeyu blizko 1 5 mln t metalu dzherelo Chorna metalurgiya Ukrayini shvidko rozvivalasya 1870 davala 2 4 zagalnoyi produkciyi Rosijskoyi imperiyi 1890 27 3 1900 47 8 Pershi metalurgijni zavodi bulo pobudovano na Donbasi tobto poblizu pokladiv kam yanogo vugillya piznishe koli tehnika vitopu chavunu stala doskonalisha perevazhno u rajonah rodovish zaliznoyi rudi na Krivorizhzhi i na shlyahu mizh Krivorizkim i Doneckim basejnami u Katerinoslavi Oleksandrivskomu Nikopoli ta in Pislya shvidkogo pidnesennya u 1890 h rokah chornoyi metalurgiyi Ukrayini na pochatku XX st pochala chastkovo zanepadati Vnaslidok svitovoyi ekonomichnoyi krizi v 1900 1903 rokah bagato pidpriyemstv zbankrutuvalo pripinivsya do deyakoyi miri i pripliv chuzhozemnih kapitaliv yaki doti majzhe povnistyu finansuvali chornu metalurgiyu Ukrayini Na pochatku XX st vidbuvsya pomitnij narostayuchij proces koncentraciyi kapitalu same todi vinik velikij promislovij sindikat Prodamet yakij ob yednuvav 12 najbilshih pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi ta zoseredzhuvav majzhe 80 prodazhu metalu Odnak ne zvazhayuchi na deyake spovilnennya rozvitku i povtorni ekonomichni krizi chorna metalurgiya Ukrayini j dali rozvivalasya rozbudovano she krashi zaliznichni spoluchennya mizh Donbasom i Krivbasom shvidkim tempom rozvivalasya takozh sirovinna baza zbilshuvalasya ekspluataciya pokladiv zaliznih rud u Krivorizhzhi koksivnogo vugillya na Donbasi margancevoyi rudi u Nikopoli vapnyakiv i dolomitiv na Donbasi ta Pridniprov yi 1913 roku v Ukrayini diyali 21 velikij metalurgijnij zavod na yakih znahodilosya v ekspluataciyi 42 domenni 72 martenivskih pichi 28 konvertoriv ta blizko 70 prokatnih i staniv Produkciya metalurgijnih zavodiv Ukrayini stanovila 68 zagalnorosijskogo virobnictva chavunu 58 stali 57 prokatu 1913 1940 i roki Za Pershoyi svitovoyi vijni bilshist pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi v Ukrayini bulo zrujnovano i z 1920 roci viroblyalosya u porivnyanni z 1917 rokom tilki 0 5 chavunu 1 7 stali ta 1 8 prokatu Peredvoyennogo rivnya dosyagnuto lishe u 1928 1929 rokah Z vvedennyam p yatirichok radyanska vlada nadavala velikogo znachennya rozvitkovi chornoyi metalurgiyi yak osnovnoyi bazi dlya vsiyeyi promislovosti Derzhplan SRSR vvazhav obov yazkovim yaknajskorishe rozvinuti metalurgijnu bazu na Shodi SRSR Magnitogorskij i Kuzneckij kompleksi koshtom rozvitku chornoyi metalurgiyi Ukrayini Proti takih nastanov protestuvav ukrayinskij Derzhplan i deyaki ukrayinski ekonomisti zokrema Dimenshtejn ta in Diskusiya zakinchilasya deyakim kompromisom virisheno pidsiliti rozvitok chornoyi metalurgiyi Ukrayini ale odnochasno she shvidshe rozbudovuvati rosijski oseredki Za planom za pershoyi p yatirichki bulo rozpochato budivnictvo nizki velikih pidpriyemstv napriklad Zaporizhstal u Zaporizhzhi Azovstal u Mariupoli Krivorizhstal ta in sho yih vvedeno v ekspluataciyu na pochatku drugoyi p yatirichki Rekonstrujovano j vzhe isnuyuchi zavodi Dniprovskij Makiyivskij ta in zbudovano Harcizkij i Nikopolskij trubni zavodi U 1928 1940 rr vvedeno v diyu 28 domennih i 42 martenivski pechi 12 elektropechej 6 konvertoriv ta 32 truboprokatni stani 1940 Ukrayina davala 64 7 chavunu 48 6 stali ta 49 6 prokatu SRSR i zabezpechuvala praceyu 153 000 robitnikiv Z 1941 roku V chasi Drugoyi svitovoyi vijni chorna metalurgiya Ukrayini bula znachnoyu miroyu zrujnovana Veliku chastinu ustatkuvannya vivezeno na Shid reshtu znishili rad i nim vijska Vidbudova chornoyi metalurgiyi pislya vijni v Ukrayini vidbuvalasya povilno i tilki v 1950 roci chastkovo bulo dosyagnuto peredvoyennogo rivnya Za pershih povoyennih p yatirichok chorna metalurgiya Ukrayini koristuvalasya dosit znachnimi kapitalovkladennyami sho umozhlivilo deyaku rekonstrukciyi davnishih pidpriyemstv na novij tehnichnij bazi ta budovu novih zavodiv Tak u 1945 1950 rokah vvedeno v diyu 10 potuzhnih domennih pechej 27 martenivskih pechej na zminu 30 40 tonnim prijshli novi potuzhnistyu 150 200 a navit 300 tonni V 1950 1970 h rokah ukrayinska chorna metalurgiya otrimuvala priblizno 30 vsesoyuznih kapitalovkladen ciyeyi galuzi Za cej chas bulo vvedeno v diyu 32 domenni pechi u tomu ch 4 ob yemom 2 000 m ta po odnij 2 300 m i 2 700 m 36 martenivskih pechej u tomu chisli 11 mistkistyu 650 i 900 t 18 kisnevih konvertoriv 53 prokatnih staniv 17 novih staniv na truboprokatnih zavodah tosho U prokatnih cehah na stanah vsih tipiv znachno zbilsheno produktivnist shlyahom udoskonalennya nagrivannya metalu zbilshennya vagi i gabaritiv zlivkiv ta skorochennya ciklu prokatu Znachno skoncentrovano virobnictvo Pitoma vaga Ukrayini u zagalnosoyuznomu virobnictvi stanovila 48 chavunu 40 stali 41 gotovogo prokatu i 36 stalevih trub Virobnictvo osnovnih vidiv produkciyi chornoyi metalurgiyi URSR take v mln tonn SuchasnistUkrayina ye odnim iz svitovih lideriv virobnikiv metaliv i zajmala do 2008 roku 7 misce za obsyagom virobnictva stali i 3 misce za obsyagom eksportu metaloprodukciyi Krayina vhodit do desyatka najbilshih virobnikiv i eksporteriv metalu Chastina produkciyi yaku viroblyayut metalurgijni pidpriyemstva stanovit 30 zagalom u promislovomu virobnictvi i 42 vid zagalnih obsyagiv eksportu Ukrayini Ponad 80 metaloprodukciyi eksportuyetsya do krayin Yevropi Aziyi Blizkogo Shodu Pivdennoyi Ameriki Na 2013 rik v Ukrayini najbilshimi rodovishami chornih metaliv ye Krivorizkij zalizorudnij basejn ta Nikopolskij margancevij basejn Najbilshi pidpriyemstva galuzi v Ukrayini Zaporizhstal Azovstal Krivorizhstal Dniprospecstal Harcizkij trubnij zavod Avdiyivskij koksohimichnij zavod Dnipropetrovskij metalurgijnij zavod Dnipropetrovskij metalurgijnij kombinat Yenakiyivskij metalurgijnij zavod Makiyivskij metalurgijnij kombinat Nikopolskij pivdennotrubnij zavod ta in Za pidsumkami 2013 roku Ukrayina skorotila eksport chornih metaliv na 6 4 porivnyano z 2012 rokom do 14 3 mlrd blizko 8 VVP pri comu yih chastka v eksporti krayini stanovit blizko chverti U krashi chasi napriklad u 2008 roci Ukrayina eksportuvala chornih metaliv na 25 mlrd a chastka v eksporti dosyagala 40 Stanom na 2016 rik Ukrayina vhodila do 10 svitovih virobnikiv stali Viplavka stali v Ukrayini u 2008 roci Pidpriyemstvo mln t Metinvest Holding 9 5 26 ISD 7 7 21 ArcelorMittal Krivij Rig OAO 6 2 17 MMK im Illicha OAO 5 6 15 MK Zaporizhstal OAO 3 9 11 Inshi 3 6 10 Vsogo 36 5 100 Za pidsumkami 2023 roku zgidno povidomlennya UAVtormetu z Ukrayini bulo eksportovano 4 76 mln t chornih metaliv na sumu 2 64 mlrd sho na 22 0 ta 41 6 menshe u porivnyanni z poperednim rokom u fizichnomu ta groshovih vimirah Protyagom 2023 roku Ukrayina eksportuvala pererobnogo chavunu 1 25 mln t napivfabrikativ 1 20 mln t ferosplaviv 0 34 mln t Geografichna struktura ukrayinskogo eksportu skladala u krayini YeS 82 0 u krayini Yevropi 7 5 u krayini SND 3 5 inshi regioni svitu 7 0 Eksport zalizorudnoyi sirovini v 2023 roci vidpovidno sklav 17 7 mln t sho menshe obsyagiv zovnishnih vidvantazhen za analogichnij period poperednogo roku na 26 1 koli bulo eksportovano 23 9 mln tonn Div takozhGirnichorudna pidgaluz Ukrayini Zalizorudna promislovist Zalizorudnij koncentrat Margancevorudna promislovist Ukrayini Hromovi rudiPrimitkiEnciklopediya narodnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR K 1973 T 4 stor 529 Enciklopediya narodnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR K 1973 T 4 stor 530 Enciklopediya narodnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR K 1973 T 4 stor 533 Zotov O 2014 17 03 Vremena na stali Ukraina narastila vyplavku stali na 28 i sohranila mesto v desyatke mirovyh proizvoditelej Cenzor net 20 kvitnya 2016 originalu za 5 listopada 2016 Procitovano 9 chervnya 2021 ros Operativna informaciya pidsumki eksportu GMK Ukrayini za 2023 r Skilki metalu eksportuvala Ukrayina v 2023 roci Avtor Olena Cherkasec 15 01 2024 20 26PosilannyaZa pershe pivrichchya eksport stali z Ukrayini zbilshivsya majzhe na 6 http uprom info Nacionalnij promislovij portal 29 lipnya 2018 Procitovano 29 lipnya 2018 DzherelaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Alyeksyeyenko A O Balishev M A Reprezentativnist fondu Ukrayinskij naukovo doslidnij institut metaliv u Centralnomu derzhavnomu naukovo tehnichnomu arhivi Ukrayini dlya doslidzhennya istoriyi rozvitku metalurgiyi v Ukrayini Arhivi Ukrayini 2014 1 S 80 87 Trachuk O V Chorna metalurgiya v socialno ekonomichnomu zhitti shidnih slov yan na teritoriyi Ukrayini druga polovina V H ct Kiyiv Vidavec Oleg Filyuk Centr uchbovoyi literaturi 2017 308 s Vakulev G Chernaya metallurgiya Yuga Rossii M 1953 Strumilin S Istoriya chernoj metallurgii SSSR K 1954 Seredenko M Chernaya metallurgiya Ukrainy 1917 57 K 1957 Vernackij I Tereshenko N Razvitie chernoj metallurgii Ukrainskoj SSR K 1963 Tereshenko N Chernaya metallurgiya Ukrainekoj SSR za 50 let Sovetskoj vlasti K 1967 Uvarov V Ekonomichni problemi rozvitku chornoyi metalurgiyi URSR 1970 Galkin D Tehnichne pereozbroyennya i pidvishennya efektivnosti pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi Ukrayinskoyi RSR Ekonomika Radyanskoyi Ukrayini ch 9 K 1983 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h knigah Lviv Svit 1994 472 s il Rozmishennya produktivnih sil Ukrayini Pidruchnik Ye P Kachan M O Kovtonyuk M O Petriga ta in Za red Ye P Kachana K Visha shk 1998 375 s il Ishuk S I Rozmishennya produktivnih sil teoretiko metodologichni osnovi K Ukrayinsko Finskij institut menedzhmentu i biznesu 1997 88 s Bejdik O O Padun M M Geografiya posibnik dlya vstupnikiv do vishih navchalnih zakladiv 2 e vid K Libid 1996 304 s Maslyak P O Olijnik Ya B Stepanenko A V Shishenko P G Geografiya Navchalnij posibnik dlya starshoklasnikiv ta abituriyentiv Programa i vidpovidi na vsi zapitannya K Tovaristvo Znannya KOO 1998 829 s Ukrayina u cifrah u 1998 roci Korot stat dovid Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini Pid Red O G Osaulenka Statistichnij shorichnik Ukrayini 1997 Kiyiv vid vo Ukr enciklopediya im M P Bazhana 110s Yu Dolgorukov Ekonomichne zabezpechennya strukturnoyi perebudovi metalurgiyi Ukrayini Ekonomika Ukrayini 1995 10 s 40 45 Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost 1998 3 s 1 3 Nechiporenko Chorna dirka vinikla na misci chornoyi metalurgiyi Golos Ukrayini 1998 10 s 13 Yalkovskij V Chernye metally Obzor ukr rynka 1999 2 s 24 32 Demchenko O Splav po evropejskim rekam Evropa uzhe ne vygonyaet vzashej ukrainskih ferrosplavshikov Biznes 1998 9 s 33 Shapran V Metalurgichnij sektor Ukrayini tendenciyi rozvitku Shapran V Rinok cinnih paperiv 2006 18 321 S 70 74 Stepanov V Stalnoj sektor Ukrainy Stepanov V Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost 2008 12 s 1 3 Majorchenko V Rol chernoj metallurgii v razvitii ekonomiki Ukrai ny Majorchenko V Kalyuzhnyj A Ekonomist 2007 7 s 23 32 Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi