Єнáкієве — місто Донецької області України, центр Єнакіївської міської громади Горлівського району. У минулі роки Єнакієве було важливим центром видобутку вугілля, металургії та хімічної промисловості. На 2021 рік населення становить 77 тис. осіб. З 2014 року окуповане російськими військами.
Єнакієве | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Єнакієвський трамвай | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Горлівський район | ||||||||
Громада | Єнакієвська міська громада | ||||||||
Засноване | 1782 | ||||||||
Статус міста | з 1925 року | ||||||||
Населення | ▼ 76 673 (01.01.2022) | ||||||||
Агломерація | Горлівсько-Єнакієвська агломерація | ||||||||
Площа | 42.5 км² | ||||||||
Густота населення | 1813 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 86400—86470 | ||||||||
Телефонний код | +380-6252 | ||||||||
Координати | 48°13′52″ пн. ш. 38°12′19″ сх. д. / 48.23111° пн. ш. 38.20528° сх. д.Координати: 48°13′52″ пн. ш. 38°12′19″ сх. д. / 48.23111° пн. ш. 38.20528° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 260 м | ||||||||
Водойма | р. Кринка | ||||||||
Назва мешканців | Єнакіївча́нин, єнакіївча́нка, єнакіївча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Єнакієве | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 43,8 км | ||||||||
- залізницею | 50 км | ||||||||
- автошляхами | 52 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 608 км | ||||||||
- залізницею | 739 км | ||||||||
- автошляхами | 730 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 86400, Донецька обл., м. Єнакієве, пл. Леніна, 7, 2-21-03 | ||||||||
Вебсторінка | Єнакієвська міськрада [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.] | ||||||||
Єнакієве у Вікісховищі
|
Географія
Місто розташоване в східній частині Донецької області при впадінні річок Садки, Корсунь і Булавинки в річку Кринка (басейн Міуса), відстань до Донецька 60 км. Залізнична станція Єнакієве.
Назва
Назва Єнакієвого змінювалася кілька разів:
- 1898 (статус міста з 1925) — 10 липня 1928: Єнакієве, на честь українського промисловця Федора Єнакієва.
- 10 липня 1928 — 27 травня 1936 та під час німецької окупації 1941—1943 років: Рикове, на честь радянського партійного діяча Олексія Рикова.
- 27 травня 1936 — 1 листопада 1941, 3 вересня 1943 — 12 червня 1944: Орджонікідзе, на честь радянського партійного діяча Григорія Орджонікідзе.
- З 12 червня 1944 — дотепер: знов Єнакієве.
Географія
Рельєф місцевості різно посічений балками та ярами з високими схилами. Клімат в районі міста помірно-континентальний, у літній період середня температура +21,5, у зимній — −7, з частими сильними вітрами, головним чином, східного напрямку. В західній частині міста протікає річка Садки, після злиття її з р. Булавин, остання впадає в р. Кринку — притоку р. Міус.
Основною корисною копалиною міста є кам'яне вугілля. На шахтах міста видобувається марки «Т», коксівне вугілля.
Єнакієве — екологічно небезпечне місто. Основними забруднювачами навколишнього середовища є металургійний, коксохімічний і цементний заводи.
Символіка
Єнакієве було одним із перших міст Донеччини, у якого з'явився власний герб. Його проект був розроблений в 1968 році. Авторська група, у складі якої А. І. Чутчев, Р. А. Андрієнко, А. К. Панасенко, А. Д. Уткин, зробила офіційний символ міста простим, лаконічним і в той же час дуже виразним, відобразивши в ньому історію Єнакієвого, народження якого передусім пов'язане з розвитком металургійної і вугільної промисловості.
Історія
Заснування
Датою заснування міста Єнакієвого вважається 1782 рік, коли на березі річки Булавин з'явилося село Федорівка (Гапурівка), про яке вперше згадується в «Списках населенных мест Российской империи». В той час з'явились села Раздольське (Раздолівка), Софіївка (Карло-Марксове), Афанасєвка (Оленівка), Вєровка, Катеринівка.
У 1858 році тут відкрита Софіївська кам'яновугільна копальня (у 1864 році тут здобуто 225 тис. пудів вугілля). В 1858 році на річці Садки, поблизу Софіївського кам'яновугільного рудника почали будувати казенний дослідний чавуноплавильний завод, названий Петровським на честь Петра I. В 1862 році на заводі вперше в Росії виплавили чавун на коксі. На честь заводу селище поблизу називається Старопетрівським.
Російська імперія
Через нестачу фінансування завод закрили. У 1895 році інженерами Федором Єнакієвим і Б. А. Яловецьким та кількома бельгійськими підприємцями засновано Російсько-бельгійське акціонерне товариство, і за проектом бельгійського інженера Альфреда Філіпара розпочало будівництво нового Петровського металургійного заводу поблизу селища Федорівка. Керував будівництвом заводу пітерський інженер-шляховик Ф. Є. Єнакієв.
У 1897 році завод розпочав свою роботу. Наприкінці XIX століття на ньому працювали 2665 осіб. Біля заводу відкрилися кам'яновугільні копальні. Навколо підприємств склалися селища, які в 1898 році об'єднані в одне, назване на ім'я засновника російсько-бельгійського товариства Єнакієвським. Письменник О. Купрін, що перебував в 1896 році на службі на заводі, відобразив життя робітників селища в повісті «Молох».
У 1898 році робітниче селище навколо заводу рішенням Бахмутського повітового і Катеринославського губернського дворянського зборів названо ім'ям інженера Федора Єгоровича Єнакієва. Поряд з заводом будувались вугільні копалини: Вєровська, Кар'єрівська, «Бунге».
У 1905 році місто зачепили події російської революції. У 1905 листопаді в Єнакієвому була створено незаконне збройне формування «Єнакієвська дружина», що займалося підготовкою до збройного повстання робітників. Дружина взяла участь у повстанні в Горлівці 17 грудня, де й була розбита. Командувач дружини А. П. Щербакова був заарештований 21 грудня, а 4 вересня 1909 року — повішений. 22 січня 1905 року страйкували робітники Петровському заводі, що висували економічні вимоги, свободи слова і зібрань.
До Першої світової війни в Єнакієвому побудований коксохімічний, цегляний, пивоварний заводи, маслоробня. Петровський завод став одним з найбільших металургійних заводів (3 місце) півдня Росії. У 1913 році він дав 349,2 тис. тонн чавуну, 316,4 тис. тонн сталі, 280,1 тис. тонн прокату. До того часу в селищі були 2 готелі, їдальня, 2 пекарні, 4 магазини, лікарня, комерційне училище, 5 шкіл, кінематограф, клуб службовців металургійного заводу, бібліотека.
Савелівка (Гофенталь/Hoffental), до 1917 року — євангелістське село області Війська Донського, Таганрозький округ; у радянські часи — Сталінська/Донецька область, Орджонікідзевський (Риковський/Єнакієвський) район. Засноване 1880 року. Засновники з бердянських колоній. Євангелічна громада Остгайм. Землі 2360 десятин. Мешканців: 250 (1918), 184/184 німці (1926).
Українська революція
Згідно з ІІІ Універсалом Української Центральної Ради Єнакієве стало частиною щойно проголошеної Української Народної Республіки. Під час Першої радянсько-української війни опиняється під контролем більшовиків, які додали місто до складу Донецько-Криворізької Радянської Республіки. 18 квітня 1918 року відбувся Бій під Єнакієвим. По завершенню українських визвольних змагань, у місті остаточно затвердилася радянська окупація.
Радянський період
Міжвоєнна доба
В результаті розрухи після кількох воєн Петровський завод був єдиним, який випускав сталь. У 1921 році утворений трест «Югосталь», що об'єднав металургійні заводи Юзівки, Петровки, Макіївки і Єнакієвого. У 1924 році перейменовані шахти Єнакієвого:
- Софіївська шахта — імені Карла Маркса
- Веровська копальня — шахта «Червоний Профінтерн»
- Нар'євська копальня — шахта «Червоний Жовтень»
- шахта «Бунге» — шахта «Юний Комунар».
У 1924 році всіма шахтами було здобуто 3,5 млн пудів вугілля. До 1925 року в Єнакієвому налічувалися 34 тис. жителів. У 1925 року Єнакієве отримало статус міста.
За роки перших п'ятирічок у 1930-ті роки бурхливо зростав промисловий потенціал міста. Побудовані коксохімічний і цементний заводи, завод металоконструкцій, аглофабрика, нові шахти, зокрема № 1-2 № 4 та інші. Великим подвигом єнакіївських металургів стало будівництво за 40 днів методом народного будівництва першої в СРСР розливної машини. У 1932 році від центру до селища металургів прокладена трамвайна лінія. З 1933 року по 1941 рік в місті діяв аероклуб, який підготував понад 400 льотчиків. Десять з них стали Героями Радянського Союзу, зокрема льотчик-космонавт Г. Береговий — двічі Героєм Радянського Союзу.
Друга світова війна
До 1939 року населення міста склало 88,2 тис. осіб. Місто обслуговували 11 лікарень, поліклініка, 71 школа, металургійний технікум, педучилище, фельдшерсько-акушерська школа, музична школа, понад 120 бібліотек, 2 Палацу культури, 10 клубів. Видавалося 11 багатотиражних газет. У 1934 році був відкритий російський драматичний театр. До межі міста ввійшли старі селища: «Червоний профінтерн» і «Червоний Жовтень», побудовані нові райони: імені Ватутіна, Північний, Залізничний та інші.
1 листопада 1941 року під натиском німців армії частини Червоної Армії залишили місто. За час окупації до Німеччини відправлено 10 тис. жителів; на руїни було перетворено металургійний завод, вивезено 60 тис. тонн металу і прокату, велику кількість обладнання і верстатів. Радянська армія зайняла місто 3 вересня 1943 року.
Єнакієвці брали участь у всіх вирішальних битвах Другої світової війни. 28 земляків удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 14 тис. нагороджено орденами та медалями.
Післявоєнна доба
До 1950 року вся промисловість міста була відновлена. У 1950-х роках введені в експлуатацію завод залізобетонних виробів, експериментальний завод будівельних матеріалів, завод великоблочного житлового будівництва, авторемонтний завод.
16 вересня 1979 року поблизу Єнакієво, на шахті «Юнокомунарівська» на глибині 903 м проведений ядерний вибух потужністю 200 т, з науково-дослідницькою метою. Зараз виникли проблеми з захороненням наслідків аварії у зв'язку з ліквідацією шахти.
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
У 1991 році Єнакієве стало частиною незалежної України.
У 1994—1998 роках до Єнакієвого надійшло 5 нових трамвайних вагонів ЛТ-10.
У 1995 році в місті активно проходить приватизація.
25 лютого 2010 року уродженець Єнакієвого Віктор Янукович став Президентом України.
2 березня 2013 року в Єнакієвому було повалено пам'ятник Леніну.
Російсько-українська війна
13 квітня 2014 року, на шостий день після проголошення так званої «Донецької народної республіки», місто опинилось під контролем терористів. Було захоплено приміщення міськради, прокуратури та міліції. 20 квітня терористи на деякий час покинули місто, проте повернулися 4 травня, влаштувавши безлад у міськраді та біля металургійного заводу. З часу захоплення міста, терористи неодноразово відзначалися грабунками. Зокрема повідомлялося про викрадення банківського автомобіля з грошима, пограбування магазинів. 7 серпня 2014 року в небі над Єнакієвим імовірно, з наданого російською стороною комплексу «Бук», терористи збили український МіГ-29; льотчик намагався відвести літак від житлових районів. 13 серпня було зупинено металургійний завод, згідно з повідомленням керівництва — «з метою запобігання техногенній катастрофі та збереження життя городян». В місті була повністю зупинена робота казначейства та банківської системи, призупинено діяльність ряду підприємств. Спостерігається дефіцит продуктів. 18 листопада в місті мав місце перший голодний виступ. 14 листопада Єнакієве було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада
До початку широкомасштабного вторгнення Росії Єнакієве підійшло в російській окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Горлівці та окупованій частині Донбасу загалом незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань.
Адміністративний поділ
Місто входить до Горлівсько-Єнакієвської агломерації. Підпорядковані міста Вуглегірськ і Бунге, 8 смт, 8 сіл і 11 селищ.
Населення
103 997 жителів (2001); з територіями, підлеглими міськраді, — 161 535 жителів.
За даними перепису 2001 року населення міста становило 104266 осіб, із них 9,78 % зазначили рідною мову українську, 89,44 % — російську, 0,19 % — вірменську, 0,08 % — білоруську, 0,03 % — циганську, 0,01 % — болгарську, румунську та грецьку, а також польську, гагаузьку, німецьку, угорську та єврейську мови.
Національний склад населення за переписом 2001 року:
Народ | Чисельність | Частка |
Росіяни | 83 726 | 51,4 |
Українці | 73 675 | 45,3 |
Білоруси | 1 777 | 1,1 |
Вірмени | 587 | 0,4 |
Азербайджанці | 366 | 0,2 |
Євреї | 291 | 0,2 |
Кількість населення на початок 2004 року — 98,8 тис. чоловік. За період з перепису 1989 року воно скоротилося на 14 %.
Народжуваність — 5,8 на 1000 чоловік, смертність — 20,6, природний спад — −14,8, сальдо міграції негативне (-9,9 на 1000 чоловік).
Економіка
- Видобуток кам'яного вугілля (ДП «Орджонікідзевугілля»):
- шахта «Червоний Жовтень»,
- шахта «Червоний Профінтерн»,
- збагачувальна фабрика;
- Металургійна промисловість:
- Машинобудування і металобробка:
- Єнакієвський котельно-механічний завод,
- «Донбассталькострукція»,
- ремонтно-механічний завод,
- авторемонтний завод,
- «Ременергомонтаж»;
- Виробництво будматеріалів:
- ТОВ «Цемент Донбасу» (цементний завод),
- завод залізобетонних напірних труб
- Харчова промисловість:
- Єнакієвський м'ясокомбінат,
- Комбінат харчових продуктів «Айсберг» (холодокомбінат),
- Єнакієвський молокозавод;
- Єнакієвський коровай,
- Легка промисловість:
- швейна фабрика та інші.
Близько 60 % зайнятих в народному господарстві трудяться в промисловості. Зараз багато підприємств працюють не на повну потужність. Закрита шахта «Червоний Жовтень». Передбачається закрити і шахту «Червоний Профінтерн».
Обсяг промислового виробництва — 3 224 млн гривень (на 1 жителя — 20 950 грн.). Індекс промислової продукції — 58,3 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 78,2 тис. тонн.
Транспорт
Освіта
Пам'ятки
У місті Єнакієве Донецької області на обліку перебуває 50 пам'яток історії. З них 5 — пам'ятники В. І. Леніну, 15 — братські могили радянських воїнів, 5 — могили воїнів-афганців.
Костел Марії Терези Калькуттської — збудований у 1900—1906 роках, єдиний у Донецькій області костел, будівля якого збереглась в роки радянської влади. Не перебуває на обліку як пам'ятка.
У місті розташований лісовий заказник місцевого значення Урочище Плоске та Урочище Розсохувате.
У 2008 році виникла ініціатива створити у місті Український техноленд.
Відомі люди
Народилися
- Акопян Олена Грачиківна — українська плавчиня, чемпіонка та багаторазова призерка Паралімпійських ігор.
- Береговий Георгій Тимофійович — фронтовий льотчик і космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Єнакієвого.
- Богатиков Юрій Йосипович — український і російський співак, баритон.
- Бурба Олександр Адольфович — учений-хімік, професор, організатор промисловості та освіти, директор Мідногорського мідно-сірчаного комбінату (1954—1971), перший ректор Оренбурзького політехнічного інституту (1971—1983).
- Валентин Васильович Біблик, Заслужений машинобудівник Української РСР, академік Академії інженерних наук України, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР.
- Гавриленко Леонтій Ілліч (1923—1957) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
- Гараган Лариса Миколаївна — українська поетеса.
- Гуреїв Юрій Іванович — — український хореограф, заслужений учитель України.
- Зоря Галина Денисівна — українська художниця.
- Компан Олена Станіславівна — український історик.
- — російський поет.
- Пляцковський Михайло Спартакович — російський радянський поет-пісенник та письменник.
- Романенко Геннадій Миколайович — майор збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Соболєв В'ячеслав Олександрович — український економіст, підприємець; директор дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України».
- Василь Усатюк — український художник, що народився у місті.
- Янукович Віктор Федорович — колишній Президент України (2010—2014), який самоусунувся від здійснення конституційних повноважень внаслідок подій Євромайдану.
- Бурда Микита Валерійович — український футболіст, захисник київського «Динамо».
- Зубцов Євген Микитович (1920—1986) — український композитор.
Померли
- Пузанов Лев Іларіонович — учасник радянсько-фінської та Другої світової воєн, Герой Радянського Союзу.
- Ревай Федір — політичний і освітній діяч Закарпаття, заступник Голови Сойму Карпатської України, лідер Українського Національного Об'єднання.
Див. також
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- О переименовании г. Енакиево (Донецкая область УССР) в г. Орджоникидзе [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — с.371
- . Архів оригіналу за 06-10-2014. Процитовано 06-01-2015.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 6 січня 2015.
- Терористи мародерствують у рідному місті Януковича[недоступне посилання з червня 2019]
- Ахметов зупинив Єнакієвський метзавод[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
Література
- Єнакієве — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Над Єнакієвим збили український винищувач [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Парад терористів 9 травня 2015 року |
- Єнакієве. Загальні відомості про місто [ 4 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Як подзвонити в Єнакієве [ 25 липня 2012 у Wayback Machine.] — як дзвонити в Єнакієве з різних країн. З мобільного і стаціонарного телефонів.
Горлівка | Горлівка | Бахмутський район |
Ясинуватський район | Шахтарський район | |
Макіївка | Шахтарський район | Шахтарський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yenakiyeve misto Doneckoyi oblasti Ukrayini centr Yenakiyivskoyi miskoyi gromadi Gorlivskogo rajonu U minuli roki Yenakiyeve bulo vazhlivim centrom vidobutku vugillya metalurgiyi ta himichnoyi promislovosti Na 2021 rik naselennya stanovit 77 tis osib Z 2014 roku okupovane rosijskimi vijskami YenakiyeveGerb Yenakiyevogo Prapor YenakiyevogoYenakiyevskij tramvajOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Gorlivskij rajonGromada Yenakiyevska miska gromadaZasnovane 1782Status mista z 1925 rokuNaselennya 76 673 01 01 2022 Aglomeraciya Gorlivsko Yenakiyevska aglomeraciyaPlosha 42 5 km Gustota naselennya 1813 osib km Poshtovi indeksi 86400 86470Telefonnij kod 380 6252Koordinati 48 13 52 pn sh 38 12 19 sh d 48 23111 pn sh 38 20528 sh d 48 23111 38 20528 Koordinati 48 13 52 pn sh 38 12 19 sh d 48 23111 pn sh 38 20528 sh d 48 23111 38 20528Visota nad rivnem morya 260 mVodojma r KrinkaNazva meshkanciv Yenakiyivcha nin yenakiyivcha nka yenakiyivcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya YenakiyeveDo obl resp centru fizichna 43 8 km zalizniceyu 50 km avtoshlyahami 52 kmDo Kiyeva fizichna 608 km zalizniceyu 739 km avtoshlyahami 730 kmMiska vladaAdresa 86400 Donecka obl m Yenakiyeve pl Lenina 7 2 21 03Vebstorinka Yenakiyevska miskrada 27 bereznya 2014 u Wayback Machine Yenakiyeve u Vikishovishi KartaYenakiyeveYenakiyeveGeografiyaMisto roztashovane v shidnij chastini Doneckoyi oblasti pri vpadinni richok Sadki Korsun i Bulavinki v richku Krinka basejn Miusa vidstan do Donecka 60 km Zaliznichna stanciya Yenakiyeve NazvaNazva Yenakiyevogo zminyuvalasya kilka raziv 1898 status mista z 1925 10 lipnya 1928 Yenakiyeve na chest ukrayinskogo promislovcya Fedora Yenakiyeva 10 lipnya 1928 27 travnya 1936 ta pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv Rikove na chest radyanskogo partijnogo diyacha Oleksiya Rikova 27 travnya 1936 1 listopada 1941 3 veresnya 1943 12 chervnya 1944 Ordzhonikidze na chest radyanskogo partijnogo diyacha Grigoriya Ordzhonikidze Z 12 chervnya 1944 doteper znov Yenakiyeve GeografiyaRelyef miscevosti rizno posichenij balkami ta yarami z visokimi shilami Klimat v rajoni mista pomirno kontinentalnij u litnij period serednya temperatura 21 5 u zimnij 7 z chastimi silnimi vitrami golovnim chinom shidnogo napryamku V zahidnij chastini mista protikaye richka Sadki pislya zlittya yiyi z r Bulavin ostannya vpadaye v r Krinku pritoku r Mius Osnovnoyu korisnoyu kopalinoyu mista ye kam yane vugillya Na shahtah mista vidobuvayetsya marki T koksivne vugillya Yenakiyeve ekologichno nebezpechne misto Osnovnimi zabrudnyuvachami navkolishnogo seredovisha ye metalurgijnij koksohimichnij i cementnij zavodi SimvolikaDokladnishe Gerb Yenakiyevogo ta Prapor Yenakiyevogo Yenakiyeve bulo odnim iz pershih mist Donechchini u yakogo z yavivsya vlasnij gerb Jogo proekt buv rozroblenij v 1968 roci Avtorska grupa u skladi yakoyi A I Chutchev R A Andriyenko A K Panasenko A D Utkin zrobila oficijnij simvol mista prostim lakonichnim i v toj zhe chas duzhe viraznim vidobrazivshi v nomu istoriyu Yenakiyevogo narodzhennya yakogo peredusim pov yazane z rozvitkom metalurgijnoyi i vugilnoyi promislovosti IstoriyaFedir Yegorovich Yenakiyev odin iz zasnovnikiv Yenakiyevskogo metalurgijnogo zavodu Zasnuvannya Datoyu zasnuvannya mista Yenakiyevogo vvazhayetsya 1782 rik koli na berezi richki Bulavin z yavilosya selo Fedorivka Gapurivka pro yake vpershe zgaduyetsya v Spiskah naselennyh mest Rossijskoj imperii V toj chas z yavilis sela Razdolske Razdolivka Sofiyivka Karlo Marksove Afanasyevka Olenivka Vyerovka Katerinivka Akciya rosijsko belgijskogo metalurgijnogo tovaristva U 1858 roci tut vidkrita Sofiyivska kam yanovugilna kopalnya u 1864 roci tut zdobuto 225 tis pudiv vugillya V 1858 roci na richci Sadki poblizu Sofiyivskogo kam yanovugilnogo rudnika pochali buduvati kazennij doslidnij chavunoplavilnij zavod nazvanij Petrovskim na chest Petra I V 1862 roci na zavodi vpershe v Rosiyi viplavili chavun na koksi Na chest zavodu selishe poblizu nazivayetsya Staropetrivskim Rosijska imperiya Cherez nestachu finansuvannya zavod zakrili U 1895 roci inzhenerami Fedorom Yenakiyevim i B A Yaloveckim ta kilkoma belgijskimi pidpriyemcyami zasnovano Rosijsko belgijske akcionerne tovaristvo i za proektom belgijskogo inzhenera Alfreda Filipara rozpochalo budivnictvo novogo Petrovskogo metalurgijnogo zavodu poblizu selisha Fedorivka Keruvav budivnictvom zavodu piterskij inzhener shlyahovik F Ye Yenakiyev U 1897 roci zavod rozpochav svoyu robotu Naprikinci XIX stolittya na nomu pracyuvali 2665 osib Bilya zavodu vidkrilisya kam yanovugilni kopalni Navkolo pidpriyemstv sklalisya selisha yaki v 1898 roci ob yednani v odne nazvane na im ya zasnovnika rosijsko belgijskogo tovaristva Yenakiyevskim Pismennik O Kuprin sho perebuvav v 1896 roci na sluzhbi na zavodi vidobraziv zhittya robitnikiv selisha v povisti Moloh U 1898 roci robitniche selishe navkolo zavodu rishennyam Bahmutskogo povitovogo i Katerinoslavskogo gubernskogo dvoryanskogo zboriv nazvano im yam inzhenera Fedora Yegorovicha Yenakiyeva Poryad z zavodom buduvalis vugilni kopalini Vyerovska Kar yerivska Bunge U 1905 roci misto zachepili podiyi rosijskoyi revolyuciyi U 1905 listopadi v Yenakiyevomu bula stvoreno nezakonne zbrojne formuvannya Yenakiyevska druzhina sho zajmalosya pidgotovkoyu do zbrojnogo povstannya robitnikiv Druzhina vzyala uchast u povstanni v Gorlivci 17 grudnya de j bula rozbita Komanduvach druzhini A P Sherbakova buv zaareshtovanij 21 grudnya a 4 veresnya 1909 roku povishenij 22 sichnya 1905 roku strajkuvali robitniki Petrovskomu zavodi sho visuvali ekonomichni vimogi svobodi slova i zibran Do Pershoyi svitovoyi vijni v Yenakiyevomu pobudovanij koksohimichnij ceglyanij pivovarnij zavodi maslorobnya Petrovskij zavod stav odnim z najbilshih metalurgijnih zavodiv 3 misce pivdnya Rosiyi U 1913 roci vin dav 349 2 tis tonn chavunu 316 4 tis tonn stali 280 1 tis tonn prokatu Do togo chasu v selishi buli 2 goteli yidalnya 2 pekarni 4 magazini likarnya komercijne uchilishe 5 shkil kinematograf klub sluzhbovciv metalurgijnogo zavodu biblioteka Savelivka Gofental Hoffental do 1917 roku yevangelistske selo oblasti Vijska Donskogo Taganrozkij okrug u radyanski chasi Stalinska Donecka oblast Ordzhonikidzevskij Rikovskij Yenakiyevskij rajon Zasnovane 1880 roku Zasnovniki z berdyanskih kolonij Yevangelichna gromada Ostgajm Zemli 2360 desyatin Meshkanciv 250 1918 184 184 nimci 1926 Ukrayinska revolyuciya Dokladnishe Bij pid Yenakiyevim Zgidno z III Universalom Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Yenakiyeve stalo chastinoyu shojno progoloshenoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pid chas Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni opinyayetsya pid kontrolem bilshovikiv yaki dodali misto do skladu Donecko Krivorizkoyi Radyanskoyi Respubliki 18 kvitnya 1918 roku vidbuvsya Bij pid Yenakiyevim Po zavershennyu ukrayinskih vizvolnih zmagan u misti ostatochno zatverdilasya radyanska okupaciya Radyanskij period Mizhvoyenna doba Div takozh Bij pid Yenakiyevim V rezultati rozruhi pislya kilkoh voyen Petrovskij zavod buv yedinim yakij vipuskav stal U 1921 roci utvorenij trest Yugostal sho ob yednav metalurgijni zavodi Yuzivki Petrovki Makiyivki i Yenakiyevogo U 1924 roci perejmenovani shahti Yenakiyevogo Sofiyivska shahta imeni Karla Marksa Verovska kopalnya shahta Chervonij Profintern Nar yevska kopalnya shahta Chervonij Zhovten shahta Bunge shahta Yunij Komunar Bilshovickij bronepotyag Grim Yenakiyeve 1919 r Rozbitij bilogvardijcyami pid Yasinuvatoyu U 1924 roci vsima shahtami bulo zdobuto 3 5 mln pudiv vugillya Do 1925 roku v Yenakiyevomu nalichuvalisya 34 tis zhiteliv U 1925 roku Yenakiyeve otrimalo status mista Dorevolyucijna listivka Yenakiyeve Za roki pershih p yatirichok u 1930 ti roki burhlivo zrostav promislovij potencial mista Pobudovani koksohimichnij i cementnij zavodi zavod metalokonstrukcij aglofabrika novi shahti zokrema 1 2 4 ta inshi Velikim podvigom yenakiyivskih metalurgiv stalo budivnictvo za 40 dniv metodom narodnogo budivnictva pershoyi v SRSR rozlivnoyi mashini U 1932 roci vid centru do selisha metalurgiv prokladena tramvajna liniya Z 1933 roku po 1941 rik v misti diyav aeroklub yakij pidgotuvav ponad 400 lotchikiv Desyat z nih stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu zokrema lotchik kosmonavt G Beregovij dvichi Geroyem Radyanskogo Soyuzu Druga svitova vijna Do 1939 roku naselennya mista sklalo 88 2 tis osib Misto obslugovuvali 11 likaren poliklinika 71 shkola metalurgijnij tehnikum peduchilishe feldshersko akusherska shkola muzichna shkola ponad 120 bibliotek 2 Palacu kulturi 10 klubiv Vidavalosya 11 bagatotirazhnih gazet U 1934 roci buv vidkritij rosijskij dramatichnij teatr Do mezhi mista vvijshli stari selisha Chervonij profintern i Chervonij Zhovten pobudovani novi rajoni imeni Vatutina Pivnichnij Zaliznichnij ta inshi 1 listopada 1941 roku pid natiskom nimciv armiyi chastini Chervonoyi Armiyi zalishili misto Za chas okupaciyi do Nimechchini vidpravleno 10 tis zhiteliv na ruyini bulo peretvoreno metalurgijnij zavod vivezeno 60 tis tonn metalu i prokatu veliku kilkist obladnannya i verstativ Radyanska armiya zajnyala misto 3 veresnya 1943 roku Yenakiyevci brali uchast u vsih virishalnih bitvah Drugoyi svitovoyi vijni 28 zemlyakiv udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 14 tis nagorodzheno ordenami ta medalyami Pislyavoyenna doba Do 1950 roku vsya promislovist mista bula vidnovlena U 1950 h rokah vvedeni v ekspluataciyu zavod zalizobetonnih virobiv eksperimentalnij zavod budivelnih materialiv zavod velikoblochnogo zhitlovogo budivnictva avtoremontnij zavod Pam yatnik Leninu pl Lenina 1 16 veresnya 1979 roku poblizu Yenakiyevo na shahti Yunokomunarivska na glibini 903 m provedenij yadernij vibuh potuzhnistyu 200 t z naukovo doslidnickoyu metoyu Zaraz vinikli problemi z zahoronennyam naslidkiv avariyi u zv yazku z likvidaciyeyu shahti Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya U 1991 roci Yenakiyeve stalo chastinoyu nezalezhnoyi Ukrayini U 1994 1998 rokah do Yenakiyevogo nadijshlo 5 novih tramvajnih vagoniv LT 10 U 1995 roci v misti aktivno prohodit privatizaciya 25 lyutogo 2010 roku urodzhenec Yenakiyevogo Viktor Yanukovich stav Prezidentom Ukrayini 2 bereznya 2013 roku v Yenakiyevomu bulo povaleno pam yatnik Leninu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini 13 kvitnya 2014 roku na shostij den pislya progoloshennya tak zvanoyi Doneckoyi narodnoyi respubliki misto opinilos pid kontrolem teroristiv Bulo zahopleno primishennya miskradi prokuraturi ta miliciyi 20 kvitnya teroristi na deyakij chas pokinuli misto prote povernulisya 4 travnya vlashtuvavshi bezlad u miskradi ta bilya metalurgijnogo zavodu Z chasu zahoplennya mista teroristi neodnorazovo vidznachalisya grabunkami Zokrema povidomlyalosya pro vikradennya bankivskogo avtomobilya z groshima pograbuvannya magaziniv 7 serpnya 2014 roku v nebi nad Yenakiyevim imovirno z nadanogo rosijskoyu storonoyu kompleksu Buk teroristi zbili ukrayinskij MiG 29 lotchik namagavsya vidvesti litak vid zhitlovih rajoniv 13 serpnya bulo zupineno metalurgijnij zavod zgidno z povidomlennyam kerivnictva z metoyu zapobigannya tehnogennij katastrofi ta zberezhennya zhittya gorodyan V misti bula povnistyu zupinena robota kaznachejstva ta bankivskoyi sistemi prizupineno diyalnist ryadu pidpriyemstv Sposterigayetsya deficit produktiv 18 listopada v misti mav misce pershij golodnij vistup 14 listopada Yenakiyeve bulo vneseno do pereliku naselenih punktiv na Shodi Ukrayini na yakih timchasovo ne diye ukrayinska vlada Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Do pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi Yenakiyeve pidijshlo v rosijskij okupaciyi Gotuyuchis do ponovlennya aktivnoyi fazi bojovih dij v seredini lyutogo rosijski vijska vlashtovuyut provokaciyi pid privodom yakih ogoloshuyut u Gorlivci ta okupovanij chastini Donbasu zagalom nezakonnu primusovu mobilizaciyu do lav diyuchih v regioni nezakonnih teroristichnih zbrojnih formuvan Administrativnij podilMisto vhodit do Gorlivsko Yenakiyevskoyi aglomeraciyi Pidporyadkovani mista Vuglegirsk i Bunge 8 smt 8 sil i 11 selish Naselennya103 997 zhiteliv 2001 z teritoriyami pidleglimi miskradi 161 535 zhiteliv Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 104266 osib iz nih 9 78 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 89 44 rosijsku 0 19 virmensku 0 08 bilorusku 0 03 cigansku 0 01 bolgarsku rumunsku ta grecku a takozh polsku gagauzku nimecku ugorsku ta yevrejsku movi Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku Narod Chiselnist ChastkaRosiyani 83 726 51 4Ukrayinci 73 675 45 3Bilorusi 1 777 1 1Virmeni 587 0 4Azerbajdzhanci 366 0 2Yevreyi 291 0 2 Kilkist naselennya na pochatok 2004 roku 98 8 tis cholovik Za period z perepisu 1989 roku vono skorotilosya na 14 Narodzhuvanist 5 8 na 1000 cholovik smertnist 20 6 prirodnij spad 14 8 saldo migraciyi negativne 9 9 na 1000 cholovik EkonomikaStadion Metalurg Vidobutok kam yanogo vugillya DP Ordzhonikidzevugillya shahta Chervonij Zhovten shahta Chervonij Profintern zbagachuvalna fabrika Metalurgijna promislovist Yenakiyevskij metalurgijnij zavod Yenakiyevskij koksohimichnij zavod Mashinobuduvannya i metalobrobka Yenakiyevskij kotelno mehanichnij zavod Donbasstalkostrukciya remontno mehanichnij zavod avtoremontnij zavod Remenergomontazh Virobnictvo budmaterialiv TOV Cement Donbasu cementnij zavod zavod zalizobetonnih napirnih trub Harchova promislovist Yenakiyevskij m yasokombinat Kombinat harchovih produktiv Ajsberg holodokombinat Yenakiyevskij molokozavod Yenakiyevskij korovaj Legka promislovist shvejna fabrika ta inshi Blizko 60 zajnyatih v narodnomu gospodarstvi trudyatsya v promislovosti Zaraz bagato pidpriyemstv pracyuyut ne na povnu potuzhnist Zakrita shahta Chervonij Zhovten Peredbachayetsya zakriti i shahtu Chervonij Profintern Obsyag promislovogo virobnictva 3 224 mln griven na 1 zhitelya 20 950 grn Indeks promislovoyi produkciyi 58 3 u 2003 roci do 1990 roku Vikidi shkidlivih rechovin v 2003 roci v atmosferne povitrya vid dzherel zabrudnennya mista 78 2 tis tonn TransportPivnichnoyu okoliceyu mista prohodit avtoshlyah E50M30 OsvitaYenakiyivske profesijno tehnichne metalurgijne uchilishePam yatkiDiv takozh Pam yatki Yenakiyevogo U misti Yenakiyeve Doneckoyi oblasti na obliku perebuvaye 50 pam yatok istoriyi Z nih 5 pam yatniki V I Leninu 15 bratski mogili radyanskih voyiniv 5 mogili voyiniv afganciv Kostel Mariyi Terezi Kalkuttskoyi zbudovanij u 1900 1906 rokah yedinij u Doneckij oblasti kostel budivlya yakogo zbereglas v roki radyanskoyi vladi Ne perebuvaye na obliku yak pam yatka U misti roztashovanij lisovij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Ploske ta Urochishe Rozsohuvate U 2008 roci vinikla iniciativa stvoriti u misti Ukrayinskij tehnolend Vidomi lyudiNarodilisya Akopyan Olena Grachikivna ukrayinska plavchinya chempionka ta bagatorazova prizerka Paralimpijskih igor Beregovij Georgij Timofijovich frontovij lotchik i kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu pochesnij gromadyanin Yenakiyevogo Bogatikov Yurij Josipovich ukrayinskij i rosijskij spivak bariton Burba Oleksandr Adolfovich uchenij himik profesor organizator promislovosti ta osviti direktor Midnogorskogo midno sirchanogo kombinatu 1954 1971 pershij rektor Orenburzkogo politehnichnogo institutu 1971 1983 Valentin Vasilovich Biblik Zasluzhenij mashinobudivnik Ukrayinskoyi RSR akademik Akademiyi inzhenernih nauk Ukrayini Geroj Socialistichnoyi Praci laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Gavrilenko Leontij Illich 1923 1957 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Garagan Larisa Mikolayivna ukrayinska poetesa Gureyiv Yurij Ivanovich ukrayinskij horeograf zasluzhenij uchitel Ukrayini Zorya Galina Denisivna ukrayinska hudozhnicya Kompan Olena Stanislavivna ukrayinskij istorik rosijskij poet Plyackovskij Mihajlo Spartakovich rosijskij radyanskij poet pisennik ta pismennik Romanenko Gennadij Mikolajovich major zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sobolyev V yacheslav Oleksandrovich ukrayinskij ekonomist pidpriyemec direktor dochirnogo pidpriyemstva Naftogazmerezhi NAK Naftogaz Ukrayini Vasil Usatyuk ukrayinskij hudozhnik sho narodivsya u misti Yanukovich Viktor Fedorovich kolishnij Prezident Ukrayini 2010 2014 yakij samousunuvsya vid zdijsnennya konstitucijnih povnovazhen vnaslidok podij Yevromajdanu Burda Mikita Valerijovich ukrayinskij futbolist zahisnik kiyivskogo Dinamo Zubcov Yevgen Mikitovich 1920 1986 ukrayinskij kompozitor Pomerli Puzanov Lev Ilarionovich uchasnik radyansko finskoyi ta Drugoyi svitovoyi voyen Geroj Radyanskogo Soyuzu Revaj Fedir politichnij i osvitnij diyach Zakarpattya zastupnik Golovi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini lider Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya Div takozhYenakiyevska sinagogaPrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl O pereimenovanii g Enakievo Doneckaya oblast USSR v g Ordzhonikidze 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 s 371 Arhiv originalu za 06 10 2014 Procitovano 06 01 2015 Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Arhiv originalu za 28 serpnya 2014 Procitovano 6 sichnya 2015 Teroristi maroderstvuyut u ridnomu misti Yanukovicha nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ahmetov zupiniv Yenakiyevskij metzavod nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Arhiv originalu za 7 sichnya 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 bereznya 2014 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s LiteraturaYenakiyeve Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Nad Yenakiyevim zbili ukrayinskij vinishuvach 10 serpnya 2014 u Wayback Machine Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c PosilannyaZovnishni videofajliParad teroristiv 9 travnya 2015 rokuYenakiyeve Zagalni vidomosti pro misto 4 sichnya 2006 u Wayback Machine Yak podzvoniti v Yenakiyeve 25 lipnya 2012 u Wayback Machine yak dzvoniti v Yenakiyeve z riznih krayin Z mobilnogo i stacionarnogo telefoniv Gorlivka Gorlivka Bahmutskij rajonYasinuvatskij rajon Shahtarskij rajonMakiyivka Shahtarskij rajon Shahtarskij rajon