Олександр Адольфович Бурба рос. Александр Адольфович Бурба | |
---|---|
Народився | 6 серпня 1918 Єнакієве, Катеринославська губернія, Українська держава |
Помер | 5 жовтня 1984 (66 років) Оренбург, РРФСР, СРСР |
Поховання | Мєдногорськ |
Країна | Гетьманат (1918) → УРСР (1919—1922) → СРСР |
Діяльність | винахідник, металург, хімік, інженер |
Alma mater | d (1941) |
Галузь | хімія і металургія |
Заклад | Гідрохімічний інститут АН СРСР, Мідногорський мідно-сірчаний комбінат, Оренбурзький політехнічний інститут |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Науковий керівник | чл.-кор. АН СРСР Д. М. Чижиков |
Відомі учні | д-р техн. наук, професор, Заслужений винахідник Російської Федерації В. П. Малкін |
Партія | КПРС |
Відомий завдяки: | організатор промисловості та освіти, творець металургії германію в Росії |
Нагороди | |
Автограф | |
Бурба Олександр Адольфович у Вікісховищі |
Олекса́ндр Адо́льфович Бу́рба (нар. 6 серпня 1918, Єнакієве, Катеринославська губернія, Українська держава — пом. 5 жовтня 1984, Оренбург, РРФСР, СРСР) — організатор промисловості та освіти, вчений у галузі хімічної і металургійної технологій, кандидат технічних наук (1968), професор (1980), директор Мідногорського мідно-сірчаного комбінату (1954—1971), перший ректор Оренбурзького політехнічного інституту (1971—1983). Почесний громадянин міста Мідногорська Оренбурзької області (1979).
Біографія
Донбас
Народився в родині вихідця з Литви Адольфа Боніфаціевіча Бурба, вагаря залізничної станції Єнакієве, нагородженого від імені царя срібним годинником «Найкращому вагарю Росії». Працював викладачем креслення в середній школі міста Єнакієве (в 1928—1935 рр. — Риково) одночасно з навчанням в старших класах тієї ж школи (1934—1936).
Дон
У 1936 р. вступив в на хімічний факультет, який закінчив у 1941 р. Будучи студентом, працював у 1937—1939 рр. викладачем хімії на курсах майстрів соціалістичної праці в Ростові-на-Дону, а з 1940 р. — молодшим науковим співробітником Гідрохімічного інституту АН СРСР в Новочеркаську Ростовської області.
Оренбуржжя
У зв'язку з початком Німецько-радянської війни був направлений на підприємство оборонного значення в місто Мідногорськ Чкаловскої (нині Оренбурзької) області. У 1941—1971 рр. — на Мідногорському мідно-сірчаному комбінаті (ММСК): старший інженер дослідного відділу, начальник хімічного цеху, начальник виробничо-технічного відділу. Одночасно, у 1942—1945 рр. викладав в ремісничому училищі і був керівником виробничої практики студентів Уральського політехнічного інституту. У 1954—1971 рр. — директор ММСК.
У 1968 р. отримав науковий ступінь кандидата технічних наук після захисту в Інституті металургії ім. О. О. Байкова АН СРСР дисертації з закритою тематикою (промислова технологія отримання германію). У той час виробництво германію було засекречено. Тому робота О. А. Бурба ніколи не була опублікована в повному вигляді. Науковий консультант дисертації — член-кореспондент АН СРСР Д. М. Чижиков.
У 1971 р. призначений ректором новоствореного Оренбурзького політехнічного інституту. Був головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Оренбурзької області. У 1980 р. Вища атестаційна комісія надала йому вчене звання професора по кафедрі хімії. З жовтня 1983 р., після досягнення граничного для керівника організації віку (65 років), працював завідувачем кафедрою хімії Оренбурзького політехнічного інституту.
Похований у місті Мідногорськ Оренбурзької області на кладовищі у гори Маяк.
Технологічні розробки
О. А. Бурба отримав 29 авторських свідоцтва на винаходи в галузі промислових технологій. Його науково-технічні дослідження та промислові впровадження були про технології очищення сірки від домішок, виробництва сірчаної кислоти, металургії кольорових, в тому числі і рідкісних, металів (міді, германію, свинцю, селену та ін.), порошкової металургії, очищення та утилізації відходів хімічних комбінатів, охороні навколишнього середовища.
Розділова плавка
У 1941—1942 рр. він був одним з провідних розробників технології розділової плавки, що дозволила одночасно виплавляти і мідь, і нікель у ватержакетних печах на Мідногорському мідно-сірчаному комбінаті (ММСК) замість виплавки тільки міді, що було революційним кроком у вітчизняній металургії кольорових металів.
Виробництво германію
У 1956—1960 рр. на ММСК під керівництвом О. А. Бурба і при його визначальній ролі була розроблена і впроваджена у виробництво хіміко-металургійна технологія комплексної переробки пилу мідеплавильного виробництва і зол від спалювання енергетичного вугілля з витяганням германію та інших рідкісних металів. Пуск промислового цеху переробки пилу на ММСК відносять до найбільших впровадженням у кольоровій металургії XX століття. Цей цех давав щорічно більше мільйона рублів прибутку. Вперше в СРСР був налагоджений в промисловому масштабі випуск концентрату германію з металургійних пилу і зол вугілля, що дозволило повністю відмовитися від імпорту цього напівпровідникового металу, який потрібний для електронної промисловості.
У 1962 р. з ініціативи та за участю О. А. Бурба аналогічне виробництво було створено на Ангренському хіміко-металургійному заводі (АХМЗ) в місті Ангрен в Узбекистані (нині підприємство «Ангрененергоцветмет»). Після цього СРСР утримував світове лідерство з виробництва германію, збільшивши випуск металу настільки, що до 40 % виробництва йшло на експорт. Після розпаду СРСР, аж до початку 2010-х рр. ММСК залишався єдиним виробником германієвого концентрату в Росії.
Нагороди
- Два ордени Леніна (1961, 1966)
- Орден Жовтневої Революції (1971)
- Два ордена «Знак Пошани» (1957, 1981)
- Медаль «За трудову відзнаку» (1954)
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
- Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1975)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
- Медаль «Ветеран праці» (1984)
- Медаль «За освоєння цілинних земель» (1957)
Медалі Всесоюзної сільськогосподарської виставки — ВСХВ та Виставки досягнень народного господарства СРСР — ВДНХ. Почесна грамота Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва (1978). Подячна грамота Всесоюзного товариства «Знання» (1978). Почесний знак Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту — ДОСААФ.
Занесений в «Книгу Пошани» Оренбурзького державного університету (25 січня 1996).
Примітки
- Указ Президента РФ от 04.03.1992 N 247[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 30 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 25 червня 2012.
- Запарий В. В. Инновационные процессы в металлургии Урала в военные годы (1941—1945) [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.] / В. В. Запарий // Известия Уральского государственного университета. Сер. 1, Проблемы образования, науки и культуры. — 2011. — № 1 (86). — С. 46-53.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2012.
Література
- Ю. Ф. Верещагин. Александр Адольфович Бурба, ректор Оренбургского политехнического института в 1971—1983 гг. [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Газета «Оренбургский университет», № 21(882), 23.05.2007.
- Здесь птицы не поют… [недоступне посилання з лютого 2019] — Газета «Новый путь» (Кувандык), 15.12.2010.
- Оренбургская биографическая энциклопедия /Авт. проекта и ред.-сост. Л. Н. Большаков. Оренбург: Кн. изд-во; М.: Рус. кн., 2000. 335 с. .
- В. Г. Альтов. Медногорск. — Челябинск: Юж.-Урал. кн. изд-во, 1989. 224 с., 4 л. ил. [ 2 липня 2013 у Wayback Machine.] .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
zobrazhennya Oleksandr Adolfovich Burba ros Aleksandr Adolfovich BurbaNarodivsya6 serpnya 1918 1918 08 06 Yenakiyeve Katerinoslavska guberniya Ukrayinska derzhavaPomer5 zhovtnya 1984 1984 10 05 66 rokiv Orenburg RRFSR SRSRPohovannyaMyednogorskKrayina Getmanat 1918 URSR 1919 1922 SRSRDiyalnistvinahidnik metalurg himik inzhenerAlma materd 1941 Galuzhimiya i metalurgiyaZakladGidrohimichnij institut AN SRSR Midnogorskij midno sirchanij kombinat Orenburzkij politehnichnij institutVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat tehnichnih naukNaukovij kerivnikchl kor AN SRSR D M ChizhikovVidomi uchnid r tehn nauk profesor Zasluzhenij vinahidnik Rosijskoyi Federaciyi V P MalkinPartiyaKPRSVidomij zavdyaki organizator promislovosti ta osviti tvorec metalurgiyi germaniyu v RosiyiNagorodiMedal Za trudovu vidznaku Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Veteran praci Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Avtograf Burba Oleksandr Adolfovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Burba Oleksa ndr Ado lfovich Bu rba nar 6 serpnya 1918 19180806 Yenakiyeve Katerinoslavska guberniya Ukrayinska derzhava pom 5 zhovtnya 1984 Orenburg RRFSR SRSR organizator promislovosti ta osviti vchenij u galuzi himichnoyi i metalurgijnoyi tehnologij kandidat tehnichnih nauk 1968 profesor 1980 direktor Midnogorskogo midno sirchanogo kombinatu 1954 1971 pershij rektor Orenburzkogo politehnichnogo institutu 1971 1983 Pochesnij gromadyanin mista Midnogorska Orenburzkoyi oblasti 1979 BiografiyaDonbas Narodivsya v rodini vihidcya z Litvi Adolfa Bonifacievicha Burba vagarya zaliznichnoyi stanciyi Yenakiyeve nagorodzhenogo vid imeni carya sribnim godinnikom Najkrashomu vagaryu Rosiyi Pracyuvav vikladachem kreslennya v serednij shkoli mista Yenakiyeve v 1928 1935 rr Rikovo odnochasno z navchannyam v starshih klasah tiyeyi zh shkoli 1934 1936 Don U 1936 r vstupiv v na himichnij fakultet yakij zakinchiv u 1941 r Buduchi studentom pracyuvav u 1937 1939 rr vikladachem himiyi na kursah majstriv socialistichnoyi praci v Rostovi na Donu a z 1940 r molodshim naukovim spivrobitnikom Gidrohimichnogo institutu AN SRSR v Novocherkasku Rostovskoyi oblasti Orenburzhzhya U zv yazku z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni buv napravlenij na pidpriyemstvo oboronnogo znachennya v misto Midnogorsk Chkalovskoyi nini Orenburzkoyi oblasti U 1941 1971 rr na Midnogorskomu midno sirchanomu kombinati MMSK starshij inzhener doslidnogo viddilu nachalnik himichnogo cehu nachalnik virobnicho tehnichnogo viddilu Odnochasno u 1942 1945 rr vikladav v remisnichomu uchilishi i buv kerivnikom virobnichoyi praktiki studentiv Uralskogo politehnichnogo institutu U 1954 1971 rr direktor MMSK U 1968 r otrimav naukovij stupin kandidata tehnichnih nauk pislya zahistu v Instituti metalurgiyi im O O Bajkova AN SRSR disertaciyi z zakritoyu tematikoyu promislova tehnologiya otrimannya germaniyu U toj chas virobnictvo germaniyu bulo zasekrecheno Tomu robota O A Burba nikoli ne bula opublikovana v povnomu viglyadi Naukovij konsultant disertaciyi chlen korespondent AN SRSR D M Chizhikov Posvyata v studenti na golovnij ploshi Orenburga pochatok 1970 h U 1971 r priznachenij rektorom novostvorenogo Orenburzkogo politehnichnogo institutu Buv golovoyu Radi rektoriv vishih navchalnih zakladiv Orenburzkoyi oblasti U 1980 r Visha atestacijna komisiya nadala jomu vchene zvannya profesora po kafedri himiyi Z zhovtnya 1983 r pislya dosyagnennya granichnogo dlya kerivnika organizaciyi viku 65 rokiv pracyuvav zaviduvachem kafedroyu himiyi Orenburzkogo politehnichnogo institutu Pohovanij u misti Midnogorsk Orenburzkoyi oblasti na kladovishi u gori Mayak Tehnologichni rozrobkiSklad sirki v himichnogo cehu MMSK 1960 i rr U kabineti direktora MMSK 1970 O A Burba otrimav 29 avtorskih svidoctva na vinahodi v galuzi promislovih tehnologij Jogo naukovo tehnichni doslidzhennya ta promislovi vprovadzhennya buli pro tehnologiyi ochishennya sirki vid domishok virobnictva sirchanoyi kisloti metalurgiyi kolorovih v tomu chisli i ridkisnih metaliv midi germaniyu svincyu selenu ta in poroshkovoyi metalurgiyi ochishennya ta utilizaciyi vidhodiv himichnih kombinativ ohoroni navkolishnogo seredovisha Rozdilova plavka U 1941 1942 rr vin buv odnim z providnih rozrobnikiv tehnologiyi rozdilovoyi plavki sho dozvolila odnochasno viplavlyati i mid i nikel u vaterzhaketnih pechah na Midnogorskomu midno sirchanomu kombinati MMSK zamist viplavki tilki midi sho bulo revolyucijnim krokom u vitchiznyanij metalurgiyi kolorovih metaliv Virobnictvo germaniyu U 1956 1960 rr na MMSK pid kerivnictvom O A Burba i pri jogo viznachalnij roli bula rozroblena i vprovadzhena u virobnictvo himiko metalurgijna tehnologiya kompleksnoyi pererobki pilu mideplavilnogo virobnictva i zol vid spalyuvannya energetichnogo vugillya z vityagannyam germaniyu ta inshih ridkisnih metaliv Pusk promislovogo cehu pererobki pilu na MMSK vidnosyat do najbilshih vprovadzhennyam u kolorovij metalurgiyi XX stolittya Cej ceh davav shorichno bilshe miljona rubliv pributku Vpershe v SRSR buv nalagodzhenij v promislovomu masshtabi vipusk koncentratu germaniyu z metalurgijnih pilu i zol vugillya sho dozvolilo povnistyu vidmovitisya vid importu cogo napivprovidnikovogo metalu yakij potribnij dlya elektronnoyi promislovosti U 1962 r z iniciativi ta za uchastyu O A Burba analogichne virobnictvo bulo stvoreno na Angrenskomu himiko metalurgijnomu zavodi AHMZ v misti Angren v Uzbekistani nini pidpriyemstvo Angrenenergocvetmet Pislya cogo SRSR utrimuvav svitove liderstvo z virobnictva germaniyu zbilshivshi vipusk metalu nastilki sho do 40 virobnictva jshlo na eksport Pislya rozpadu SRSR azh do pochatku 2010 h rr MMSK zalishavsya yedinim virobnikom germaniyevogo koncentratu v Rosiyi NagorodiDva ordeni Lenina 1961 1966 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 Dva ordena Znak Poshani 1957 1981 Medal Za trudovu vidznaku 1954 Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1975 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1946 Medal Veteran praci 1984 Medal Za osvoyennya cilinnih zemel 1957 Medali Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki VSHV ta Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR VDNH Pochesna gramota Vsesoyuznogo himichnogo tovaristva im D I Mendelyeyeva 1978 Podyachna gramota Vsesoyuznogo tovaristva Znannya 1978 Pochesnij znak Vsesoyuznogo dobrovilnogo tovaristva spriyannya armiyi aviaciyi i flotu DOSAAF Zanesenij v Knigu Poshani Orenburzkogo derzhavnogo universitetu 25 sichnya 1996 PrimitkiUkaz Prezidenta RF ot 04 03 1992 N 247 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 30 travnya 2022 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 25 chervnya 2012 Zaparij V V Innovacionnye processy v metallurgii Urala v voennye gody 1941 1945 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine V V Zaparij Izvestiya Uralskogo gosudarstvennogo universiteta Ser 1 Problemy obrazovaniya nauki i kultury 2011 1 86 S 46 53 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 25 lipnya 2014 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 chervnya 2012 LiteraturaYu F Vereshagin Aleksandr Adolfovich Burba rektor Orenburgskogo politehnicheskogo instituta v 1971 1983 gg 22 veresnya 2013 u Wayback Machine Gazeta Orenburgskij universitet 21 882 23 05 2007 Zdes pticy ne poyut nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Gazeta Novyj put Kuvandyk 15 12 2010 Orenburgskaya biograficheskaya enciklopediya Avt proekta i red sost L N Bolshakov Orenburg Kn izd vo M Rus kn 2000 335 s ISBN 5 88788 064 3 V G Altov Mednogorsk Chelyabinsk Yuzh Ural kn izd vo 1989 224 s 4 l il 2 lipnya 2013 u Wayback Machine ISBN 5 7688 0246 0