Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізору́дна промисло́вість (англ. iron ore industry, нім. Eisenerzindustrie) — галузь гірничої промисловості, підприємства якої видобувають залізну руду і попередньо обробляють її — подрібненням, сортуванням, збагаченням, усередненням, грудкуванням концентрату і дрібної фракції руди шляхом аґломерації або грудкування.
| Залізорудна промисловість | |
| Продукція | залізна руда |
|---|---|
Продукція галузі
Продукція галузі — підготовлена залізорудна сировина для виплавки чавуну (сортова залізна руда, аґломерат, котуни ([окатиш]і)). Крім того, металургійним заводам постачається залізорудний концентрат та подрібнена руда для виробництва аґломерату, а також кускова залізна руда з високим вмістом металу (56—64 %) й незначною кількістю шкідливих домішок для використання в сталеплавильному виробництві.
Залізорудна промисловість в Україні
Історична довідка
Перші відомі розробки залізної руди на території України належать до VIII—VII ст. до н. е. (Північне Причорномор'я). Добування залізних болотних та озерних руд почалося за часів Київської України-Руси на Поліссі та в Зах. Україні. В широких масштабах промислове добування руди розпочалося з другої половини 19 століття.
Сучасний стан галузі
Сьогодні Україні основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Важливими гірничо-промисловими районами є Кременчуцький залізорудний район (Полтавська обл., Полтавський ГЗК), Білозерський залізорудний район (Запорізька обл., Запорізький ЗРК) та Керченський залізорудний басейн. Для добування залізистих кварцитів Горішньоплавнинського родовища створено Полтавський ГЗК. У Кривбасі діє бл. 20 шахт потужністю від 300 т до 3,5 млн т на рік.
У межах Кривбасу створені найбільші гірничо-збагачувальні комбінати в Україні — Новокриворізький, Центральний, Південний, Північний, Інгулецький. В басейні освоювалися в основному багаті руди. З введенням у дію в 1955 р. Південного ГЗК в Кривбасі розпочалося добування відкритим способом залізистих кварцитів з наступним їх збагаченням на концентрат з вмістом заліза 62-66 %. Видобуток товарної залізної руди становив, млн т: у 1990 р. — 104,5; 1991 — 85,2; 1992 — 75,6; 1993 — 65,3; 1994 — 51,1; 1995 — 50,4; 1996 — 47,5; 1997 — 53,4.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizoru dna promislo vist angl iron ore industry nim Eisenerzindustrie galuz girnichoyi promislovosti pidpriyemstva yakoyi vidobuvayut zaliznu rudu i poperedno obroblyayut yiyi podribnennyam sortuvannyam zbagachennyam userednennyam grudkuvannyam koncentratu i dribnoyi frakciyi rudi shlyahom aglomeraciyi abo grudkuvannya Zalizorudna promislovist Produkciyazalizna rudaProdukciya galuziProdukciya galuzi pidgotovlena zalizorudna sirovina dlya viplavki chavunu sortova zalizna ruda aglomerat kotuni okatish i Krim togo metalurgijnim zavodam postachayetsya zalizorudnij koncentrat ta podribnena ruda dlya virobnictva aglomeratu a takozh kuskova zalizna ruda z visokim vmistom metalu 56 64 j neznachnoyu kilkistyu shkidlivih domishok dlya vikoristannya v staleplavilnomu virobnictvi Zalizorudna promislovist v UkrayiniDokladnishe Zalizorudna promislovist Ukrayini Istorichna dovidka Pershi vidomi rozrobki zaliznoyi rudi na teritoriyi Ukrayini nalezhat do VIII VII st do n e Pivnichne Prichornomor ya Dobuvannya zaliznih bolotnih ta ozernih rud pochalosya za chasiv Kiyivskoyi Ukrayini Rusi na Polissi ta v Zah Ukrayini V shirokih masshtabah promislove dobuvannya rudi rozpochalosya z drugoyi polovini 19 stolittya Suchasnij stan galuzi Sogodni Ukrayini osnovnim rajonom zalizorudnoyi promislovosti ye Krivorizkij zalizorudnij basejn yakij daye ponad 90 vidobutku zaliznoyi rudi Vazhlivimi girnicho promislovimi rajonami ye Kremenchuckij zalizorudnij rajon Poltavska obl Poltavskij GZK Bilozerskij zalizorudnij rajon Zaporizka obl Zaporizkij ZRK ta Kerchenskij zalizorudnij basejn Dlya dobuvannya zalizistih kvarcitiv Gorishnoplavninskogo rodovisha stvoreno Poltavskij GZK U Krivbasi diye bl 20 shaht potuzhnistyu vid 300 t do 3 5 mln t na rik U mezhah Krivbasu stvoreni najbilshi girnicho zbagachuvalni kombinati v Ukrayini Novokrivorizkij Centralnij Pivdennij Pivnichnij Inguleckij V basejni osvoyuvalisya v osnovnomu bagati rudi Z vvedennyam u diyu v 1955 r Pivdennogo GZK v Krivbasi rozpochalosya dobuvannya vidkritim sposobom zalizistih kvarcitiv z nastupnim yih zbagachennyam na koncentrat z vmistom zaliza 62 66 Vidobutok tovarnoyi zaliznoyi rudi stanoviv mln t u 1990 r 104 5 1991 85 2 1992 75 6 1993 65 3 1994 51 1 1995 50 4 1996 47 5 1997 53 4 Div takozhGirnichorudna pidgaluz Ukrayini Pidpriyemstva zalizorudnoyi promislovostiPrimitkiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3