Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грудкування (рос. окускование, англ. aggregation, agglomeration, нім. Sintern n, Stückigmachen n, Stückigmachung f, Aggregatbildung f) — процес переробки дрібних класів корисних копалин у грудки (ґранули, брикети).
| Грудкування | |
 | |
 Грудкування у Вікісховищі |
Загальна характеристика
Грудкують матеріали крупністю часток менше 10 мм. Застосовують три способи грудкування: аґломерацію, брикетування, обкочування. У результаті грудкування часток одержують: при аґломерації — агломерат крупністю 5-60 мм, при обкатуванні — котуни (обкотиші) в осн. крупністю 9-16 мм, при брикетуванні — брикети різної геометричної форми та необхідних габаритів і маси. Із загального виробництва грудкованої сировини аґломерат займає близько 70 %, окатиші 28 % і брикети 2 %. Грудкування широко застосовується при аґломерації залізорудних концентратів та брикетуванні вугілля. У зв'язку з безперервним зниженням крупності металургійної і вугільної сировини після подрібнення перед збагаченням, актуальність грудкування зростає.
Дослідження процесу грудкування рудних матеріалів
Руди і концентрати, отримані в результаті видобутку та збагачення, у більшості випадків непридатні для безпосередньої виплавки металів з різних причин: низької газопроникності, великого вмісту летких речовин і сірки, видалення яких вимагає великих витрат тепла. Тому руди і концентрати, що плануються до використання, спершу досліджують на здатність грудкуватися двома найбільш поширеними у промисловості способами — агломерацією і обкотуванням. Якщо ці матеріали мають мінімальну кількість шкідливих домішок (сірка, арсен, фосфор та ін.) та достатній вміст основного компоненту, то їх досліджують на грудкування брикетуванням або металізацією.
Крупність руди або концентрату — перша властивість, від якої залежить вибір способу грудкування. На агломерацію направляють матеріали крупністю до 6 — 8 мм, на обкатування — крупністю менше 1 мм. Для брикетування може бути використана шихта, яка задовольняє вимогам як агломерації, так і обкатування. Металізовані продукти одержують шляхом відновлення з матеріалів після грудкування. На вибір способу грудкування також впливають відстань між постачальником та споживачем грудкованого продукту, вид палива і склад шихти.
Виробництво агломерату звичайно розташовують поблизу металургійних заводів, а виробництво обкотишів (котунів) — біля збагачувальних фабрик. Розташування виробництва обкотишів біля збагачувальних фабрик дозволяє усунути також труднощі, пов'язані з перевезенням вологих тонкоподрібнених концентратів у зимовий період.
В порівнянні з виробництвом обкотишів виробництво агломерату обумовлює більшу запиленість робочих приміщень і навколишнього середовища (у атмосферу викидається 30 — 40 кг оксиду вуглецю на тонну готового агломерату). Тому при отриманні проби руди або концентрату приступають до проведення досліджень по грудкуванню з метою визначення основних технологічних параметрів та металургійних властивостей готового продукту.
Дослідження процесу агломерації
Агломерація рудної сировини полягає у тому, що через шар шихти, який складається з рудної частини, ретуру (дрібного некондиційного агломерату), флюсу (вапняку, доломіту), різних добавок (окалини, шламів та ін.) і твердого палива, попередньо запаленого, просмоктується повітря. Агломерація застосовується для грудкування залізорудного матеріалу крупністю менше 6 — 8 мм, максимальний розмір твердого палива і флюсу — 3 мм.
Дослідження по агломерації проводять для визначення оптимальних параметрів шихти (лужність, вміст палива і вологи), процесу спікання (висота шару, питома продуктивність) і металургійних властивостей готового продукту (міцність, відновність та ін.). Агломерація тонкоподрібнених концентратів та рудного дріб'язку у вигляді наважок досліджуваної шихти (10 — 70 кг) здійснюється в агломераційних чашах періодичної дії (рис. 1).
Для попереднього розрахунку складу шихти необхідно визначити її хімічний склад:
- у залізорудній частині — залізо, закис заліза, кремнезем, глинозем, оксиди кальцію, магнію, сірки, фосфору, манґану, титану, калію і натрію, втрати при прожарюванні, що представлені леткими речовинами СО2, Н2О;
- у паливі — леткі речовини, вуглець, сірка, зола;
- у золі палива — ті ж самі речовини, що й у залізорудній частині;
- у флюсах — кремнезем, глинозем, оксиди кальцію і магнію, втрати при прожарюванні.
Потреби у матеріалах, флюсах та паливі планують на основі розрахунку необхідного числа дослідів і витрати шихти на один дослід. Підготовка компонентів шихти та її приготування полягають у дробленні у валковій дробарці (для запобігання переподрібнення), змішуванні, зволоженні тонкорозпиленою водою і грудкуванні протягом 5 — 6 хв. у лабораторному барабанному грануляторі (обкотувачі). Від приготованої шихти методом скорочення відбирають пробу масою 3 — 4 кг для визначення вологості, хімічного та ґранулометричного складу.
Спікання змішаної та грудкованої шихти здійснюється на спеціальній установці (рис. 1), що включає агломераційну чашу діаметром 450—500 мм. Діаметр чаші у верхньому перерізі на 15 — 25 мм більше, ніж у нижньому, що знижує пристінний ефект на спікання та полегшує розвантаження готового агломерату. Колосникова решітка агломераційної чаші повинна мати отвори або щілини розміром не більше 5 — 6 мм і живий переріз 6 — 8 %. На колосникову решітку укладається шар постелі — готовий агломерат крупністю 10 — 20 мм і товщиною 25 — 30 мм. На шар постелі засипають шихту і протягом 0,7 — 1 хв. запалюють за допомогою пересувного горна. Температура запалювання складає 1150—1250 °С. Після запалювання процес спікання забезпечується просмоктуванням горнових газів через шар шихти при постійному розрідженні 8 — 12 кПа. Через кожну хвилину під колосниковою решіткою вимірюють розрідження і температуру відхідних газів. Температуру горнових газів і шихти по висоті шару фіксують контрольно-вимірювальними приладами.
Після закінчення досліду агломераційну чашу перекидають та вивантажують пиріг агломерату на лист, де він охолоджується до кімнатної температури. З охолодженого агломерату відбирають крупні шматки (+10 мм) і скидають з висоти 2 м на металічну плиту три рази, після чого виконують розсів. Придатним вважають агломерат крупністю +8 мм, поверненням (ретуром) — крупністю –8 мм. Для оцінки правильності вибору витрат палива, режиму спікання і обробки одержаного продукту вихід придатного агломерату зіставляють з розрахунковим балансовим виходом. Для найбільш характерних дослідів визначають хімічний склад агломерату.
Результати дослідів спікання оцінюють величиною питомої продуктивності установки по агломерату та якістю агломерату.
Оптимальним вважають дослід, в якому отримані найбільш високі технологічні показники та найкраща якість агломерату.
Дослідження процесу обкочування
Обкочування — процес грудкування зволожених тонкоподрібнених матеріалів, оснований на їх здатності при перекочуванні утворювати гранули сферичної форми (обкотиші або котуни, окатиші) без застосування безпосереднього тиску. Для зміцнення зволожені окатиші піддають сушінню, випаленню та іншим видам обробки.
Процес одержання випалених обкотишів складається з трьох основних стадій: підготовки компонентів шихти до обкатування, одержання вологих обкотишів і їх зміцнюючого випалення. Вихідними матеріалами, що надходять для обкатування, можуть бути концентрат, дрібна руда, вапняк, зв'язуючі домішки, вода, тверде, рідке і газоподібне паливо.
Крупність шихти вирішальним чином впливає на властивості обкотишів. Звичайно для грудкування використовують концентрати, що містять 85 –95 % класу — 0,05 мм і добавки — бентоніт та вапняк, що висушені та подрібнені до 90 % класу — 0,05 мм.
Сировину досліджують з метою визначення оптимальних показників шихти (лужність, вміст зміцнюючої добавки, вологість), параметрів процесів грудкування та випалення (температура у зонах, питома продуктивність, витрати палива), а також металургійних властивостей готового продукту. Потребу у матеріалах і розрахунок шихти у дослідженнях по грудкуванню виконують аналогічно дослідженням по агломерації. Для розрахунку та складання шихти у вихідних матеріалах хімічним аналізом визначають ті ж речовини, що й при дослідженнях по агломерації — масову частину відновних та кислих оксидів, шкідливих домішок і летких речовин.
Висушені тонкоподрібнені добавки з'єднують із залізорудним концентратом у природному стані (повітряносухим або зневодненим до сипкого стану) та старанно перемішують. Наважку масою 3 кг завантажують у барабанний обкотувач. Для отримання однорідних котунів застосовують метод змінного зволоження та накатування. Вологу, при якій одержують найміцніші котуни, приймають оптимальною. Сирі обкотиші піддають таким випробовуванням:
– визначення виходу обкотишів діаметром 8 — 16 мм, для чого виконують їх розсів;
– визначення міцності на удар (пластичність), для чого 10 обкотишів скидають по одному на ґумову стрічку з висоти 500 мм;
– визначення міцності на роздавлювання, для чого 10 обкотишів по одному руйнують стиском до появи тріщин;
– визначення пористості, для чого 5 обкотишів висушують та за різницею маси до і після сушки оцінюють величину пористості.
За виходом придатних обкотишів (8 — 16 мм) і терміном грудкування визначають питому продуктивність (q) і здатність шихти до грудкування (G).
Для шихти G = 0,25 — 0,30 т/(год•м) бажано застосування барабанних обкотувачів, а з G > 0,35 т/(год•м) — чашевих.
Дослідження на термозміцнення сирих обкотишів виконують у два етапи. Спочатку визначають температуру розтріскування окремих сирих обкотишів та температуру випалення, що забезпечує їхню максимальну міцність на стиск. Для цього в електропіч з вертикальним робочим простором, що забезпечує температуру до 1350оС, у дротовій корзинці опускають навіску обкотишів масою 60 –70 г. Максимальна температура, при якій хоча б один обкотиш руйнується вибухоподібно, називають «температурою шоку». За її значенням судять про вплив зміцнюючих добавок і термостійкість обкотишів. Оптимальну температуру випалення та припустимі її коливання визначають за залежністю міцності на стиск від температури випалення в окисній атмосфері протягом 10 хв. Остаточні дослідження по термозміцненню обкотишів виконують у чаші для випалювання, що аналогічна агломераційній (рис. 1). Випалені обкотиші випробовують для визначення межі міцності при стиску (за допомогою преса), а також хімічним аналізом визначають вміст загального заліза і закису заліза (у випадку одержання окисних залізорудних обкотишів), після чого розраховують ступінь окиснення магнетитового концентрату.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2009. Процитовано 6 вересня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Теоретические основы окомкования углей и углесодержащих материалов / А. Т. Елишевич, Ю. Л. Папушин, А. И. Самойлов, В. С. Белецкий, П. В. Сергеев, О. Е. Григорюк, Г. Н. Залевская // Геологія і геохімія горючих копалин. — Львів, 1994. — № 1/2(86/87). — С.107–114.
- Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. — 344 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grudkuvannya ros okuskovanie angl aggregation agglomeration nim Sintern n Stuckigmachen n Stuckigmachung f Aggregatbildung f proces pererobki dribnih klasiv korisnih kopalin u grudki granuli briketi Grudkuvannya Grudkuvannya u VikishovishiTakonitovi kotuni yaki vikoristovuyutsya v metalurgiyi Poryad rozmisheno monetu u 25 amerikanskih centiv diametr yakoyi 24 26 mm Zagalna harakteristikaGrudkuyut materiali krupnistyu chastok menshe 10 mm Zastosovuyut tri sposobi grudkuvannya aglomeraciyu briketuvannya obkochuvannya U rezultati grudkuvannya chastok oderzhuyut pri aglomeraciyi aglomerat krupnistyu 5 60 mm pri obkatuvanni kotuni obkotishi v osn krupnistyu 9 16 mm pri briketuvanni briketi riznoyi geometrichnoyi formi ta neobhidnih gabaritiv i masi Iz zagalnogo virobnictva grudkovanoyi sirovini aglomerat zajmaye blizko 70 okatishi 28 i briketi 2 Grudkuvannya shiroko zastosovuyetsya pri aglomeraciyi zalizorudnih koncentrativ ta briketuvanni vugillya U zv yazku z bezperervnim znizhennyam krupnosti metalurgijnoyi i vugilnoyi sirovini pislya podribnennya pered zbagachennyam aktualnist grudkuvannya zrostaye Doslidzhennya procesu grudkuvannya rudnih materialivRudi i koncentrati otrimani v rezultati vidobutku ta zbagachennya u bilshosti vipadkiv nepridatni dlya bezposerednoyi viplavki metaliv z riznih prichin nizkoyi gazoproniknosti velikogo vmistu letkih rechovin i sirki vidalennya yakih vimagaye velikih vitrat tepla Tomurudi i koncentrati sho planuyutsya do vikoristannya spershu doslidzhuyut na zdatnist grudkuvatisya dvoma najbilsh poshirenimi u promislovosti sposobami aglomeraciyeyu i obkotuvannyam Yaksho ci materiali mayut minimalnu kilkist shkidlivih domishok sirka arsen fosfor ta in ta dostatnij vmist osnovnogo komponentu to yih doslidzhuyut na grudkuvannya briketuvannyam abo metalizaciyeyu Krupnist rudi abo koncentratu persha vlastivist vid yakoyi zalezhit vibir sposobu grudkuvannya Na aglomeraciyu napravlyayut materiali krupnistyu do 6 8 mm na obkatuvannya krupnistyu menshe 1 mm Dlya briketuvannya mozhe buti vikoristana shihta yaka zadovolnyaye vimogam yak aglomeraciyi tak i obkatuvannya Metalizovani produkti oderzhuyut shlyahom vidnovlennya z materialiv pislya grudkuvannya Na vibir sposobu grudkuvannya takozh vplivayut vidstan mizh postachalnikom ta spozhivachem grudkovanogo produktu vid paliva i sklad shihti Virobnictvo aglomeratu zvichajno roztashovuyut poblizu metalurgijnih zavodiv a virobnictvo obkotishiv kotuniv bilya zbagachuvalnih fabrik Roztashuvannya virobnictva obkotishiv bilya zbagachuvalnih fabrik dozvolyaye usunuti takozh trudnoshi pov yazani z perevezennyam vologih tonkopodribnenih koncentrativ u zimovij period V porivnyanni z virobnictvom obkotishiv virobnictvo aglomeratu obumovlyuye bilshu zapilenist robochih primishen i navkolishnogo seredovisha u atmosferu vikidayetsya 30 40 kg oksidu vuglecyu na tonnu gotovogo aglomeratu Tomu pri otrimanni probi rudi abo koncentratu pristupayut do provedennya doslidzhen po grudkuvannyu z metoyu viznachennya osnovnih tehnologichnih parametriv ta metalurgijnih vlastivostej gotovogo produktu Doslidzhennya procesu aglomeraciyi Aglomeraciya rudnoyi sirovini polyagaye u tomu sho cherez shar shihti yakij skladayetsya z rudnoyi chastini returu dribnogo nekondicijnogo aglomeratu flyusu vapnyaku dolomitu riznih dobavok okalini shlamiv ta in i tverdogo paliva poperedno zapalenogo prosmoktuyetsya povitrya Aglomeraciya zastosovuyetsya dlya grudkuvannya zalizorudnogo materialu krupnistyu menshe 6 8 mm maksimalnij rozmir tverdogo paliva i flyusu 3 mm Doslidzhennya po aglomeraciyi provodyat dlya viznachennya optimalnih parametriv shihti luzhnist vmist paliva i vologi procesu spikannya visota sharu pitoma produktivnist i metalurgijnih vlastivostej gotovogo produktu micnist vidnovnist ta in Aglomeraciya tonkopodribnenih koncentrativ ta rudnogo drib yazku u viglyadi navazhok doslidzhuvanoyi shihti 10 70 kg zdijsnyuyetsya v aglomeracijnih chashah periodichnoyi diyi ris 1 Dlya poperednogo rozrahunku skladu shihti neobhidno viznachiti yiyi himichnij sklad u zalizorudnij chastini zalizo zakis zaliza kremnezem glinozem oksidi kalciyu magniyu sirki fosforu manganu titanu kaliyu i natriyu vtrati pri prozharyuvanni sho predstavleni letkimi rechovinami SO2 N2O u palivi letki rechovini vuglec sirka zola u zoli paliva ti zh sami rechovini sho j u zalizorudnij chastini u flyusah kremnezem glinozem oksidi kalciyu i magniyu vtrati pri prozharyuvanni Potrebi u materialah flyusah ta palivi planuyut na osnovi rozrahunku neobhidnogo chisla doslidiv i vitrati shihti na odin doslid Pidgotovka komponentiv shihti ta yiyi prigotuvannya polyagayut u droblenni u valkovij drobarci dlya zapobigannya perepodribnennya zmishuvanni zvolozhenni tonkorozpilenoyu vodoyu i grudkuvanni protyagom 5 6 hv u laboratornomu barabannomu granulyatori obkotuvachi Vid prigotovanoyi shihti metodom skorochennya vidbirayut probu masoyu 3 4 kg dlya viznachennya vologosti himichnogo ta granulometrichnogo skladu Spikannya zmishanoyi ta grudkovanoyi shihti zdijsnyuyetsya na specialnij ustanovci ris 1 sho vklyuchaye aglomeracijnu chashu diametrom 450 500 mm Diametr chashi u verhnomu pererizi na 15 25 mm bilshe nizh u nizhnomu sho znizhuye pristinnij efekt na spikannya ta polegshuye rozvantazhennya gotovogo aglomeratu Kolosnikova reshitka aglomeracijnoyi chashi povinna mati otvori abo shilini rozmirom ne bilshe 5 6 mm i zhivij pereriz 6 8 Na kolosnikovu reshitku ukladayetsya shar posteli gotovij aglomerat krupnistyu 10 20 mm i tovshinoyu 25 30 mm Na shar posteli zasipayut shihtu i protyagom 0 7 1 hv zapalyuyut za dopomogoyu peresuvnogo gorna Temperatura zapalyuvannya skladaye 1150 1250 S Pislya zapalyuvannya proces spikannya zabezpechuyetsya prosmoktuvannyam gornovih gaziv cherez shar shihti pri postijnomu rozridzhenni 8 12 kPa Cherez kozhnu hvilinu pid kolosnikovoyu reshitkoyu vimiryuyut rozridzhennya i temperaturu vidhidnih gaziv Temperaturu gornovih gaziv i shihti po visoti sharu fiksuyut kontrolno vimiryuvalnimi priladami Pislya zakinchennya doslidu aglomeracijnu chashu perekidayut ta vivantazhuyut pirig aglomeratu na list de vin oholodzhuyetsya do kimnatnoyi temperaturi Z oholodzhenogo aglomeratu vidbirayut krupni shmatki 10 mm i skidayut z visoti 2 m na metalichnu plitu tri razi pislya chogo vikonuyut rozsiv Pridatnim vvazhayut aglomerat krupnistyu 8 mm povernennyam returom krupnistyu 8 mm Dlya ocinki pravilnosti viboru vitrat paliva rezhimu spikannya i obrobki oderzhanogo produktu vihid pridatnogo aglomeratu zistavlyayut z rozrahunkovim balansovim vihodom Dlya najbilsh harakternih doslidiv viznachayut himichnij sklad aglomeratu Rezultati doslidiv spikannya ocinyuyut velichinoyu pitomoyi produktivnosti ustanovki po aglomeratu ta yakistyu aglomeratu Optimalnim vvazhayut doslid v yakomu otrimani najbilsh visoki tehnologichni pokazniki ta najkrasha yakist aglomeratu Doslidzhennya procesu obkochuvannya Obkochuvannya proces grudkuvannya zvolozhenih tonkopodribnenih materialiv osnovanij na yih zdatnosti pri perekochuvanni utvoryuvati granuli sferichnoyi formi obkotishi abo kotuni okatishi bez zastosuvannya bezposerednogo tisku Dlya zmicnennya zvolozheni okatishi piddayut sushinnyu vipalennyu ta inshim vidam obrobki Proces oderzhannya vipalenih obkotishiv skladayetsya z troh osnovnih stadij pidgotovki komponentiv shihti do obkatuvannya oderzhannya vologih obkotishiv i yih zmicnyuyuchogo vipalennya Vihidnimi materialami sho nadhodyat dlya obkatuvannya mozhut buti koncentrat dribna ruda vapnyak zv yazuyuchi domishki voda tverde ridke i gazopodibne palivo Krupnist shihti virishalnim chinom vplivaye na vlastivosti obkotishiv Zvichajno dlya grudkuvannya vikoristovuyut koncentrati sho mistyat 85 95 klasu 0 05 mm i dobavki bentonit ta vapnyak sho visusheni ta podribneni do 90 klasu 0 05 mm Sirovinu doslidzhuyut z metoyu viznachennya optimalnih pokaznikiv shihti luzhnist vmist zmicnyuyuchoyi dobavki vologist parametriv procesiv grudkuvannya ta vipalennya temperatura u zonah pitoma produktivnist vitrati paliva a takozh metalurgijnih vlastivostej gotovogo produktu Potrebu u materialah i rozrahunok shihti u doslidzhennyah po grudkuvannyu vikonuyut analogichno doslidzhennyam po aglomeraciyi Dlya rozrahunku ta skladannya shihti u vihidnih materialah himichnim analizom viznachayut ti zh rechovini sho j pri doslidzhennyah po aglomeraciyi masovu chastinu vidnovnih ta kislih oksidiv shkidlivih domishok i letkih rechovin Visusheni tonkopodribneni dobavki z yednuyut iz zalizorudnim koncentratom u prirodnomu stani povitryanosuhim abo znevodnenim do sipkogo stanu ta staranno peremishuyut Navazhku masoyu 3 kg zavantazhuyut u barabannij obkotuvach Dlya otrimannya odnoridnih kotuniv zastosovuyut metod zminnogo zvolozhennya ta nakatuvannya Vologu pri yakij oderzhuyut najmicnishi kotuni prijmayut optimalnoyu Siri obkotishi piddayut takim viprobovuvannyam viznachennya vihodu obkotishiv diametrom 8 16 mm dlya chogo vikonuyut yih rozsiv viznachennya micnosti na udar plastichnist dlya chogo 10 obkotishiv skidayut po odnomu na gumovu strichku z visoti 500 mm viznachennya micnosti na rozdavlyuvannya dlya chogo 10 obkotishiv po odnomu rujnuyut stiskom do poyavi trishin viznachennya poristosti dlya chogo 5 obkotishiv visushuyut ta za rizniceyu masi do i pislya sushki ocinyuyut velichinu poristosti Za vihodom pridatnih obkotishiv 8 16 mm i terminom grudkuvannya viznachayut pitomu produktivnist q i zdatnist shihti do grudkuvannya G Dlya shihti G 0 25 0 30 t god m bazhano zastosuvannya barabannih obkotuvachiv a z G gt 0 35 t god m chashevih Doslidzhennya na termozmicnennya sirih obkotishiv vikonuyut u dva etapi Spochatku viznachayut temperaturu roztriskuvannya okremih sirih obkotishiv ta temperaturu vipalennya sho zabezpechuye yihnyu maksimalnu micnist na stisk Dlya cogo v elektropich z vertikalnim robochim prostorom sho zabezpechuye temperaturu do 1350oS u drotovij korzinci opuskayut navisku obkotishiv masoyu 60 70 g Maksimalna temperatura pri yakij hocha b odin obkotish rujnuyetsya vibuhopodibno nazivayut temperaturoyu shoku Za yiyi znachennyam sudyat pro vpliv zmicnyuyuchih dobavok i termostijkist obkotishiv Optimalnu temperaturu vipalennya ta pripustimi yiyi kolivannya viznachayut za zalezhnistyu micnosti na stisk vid temperaturi vipalennya v okisnij atmosferi protyagom 10 hv Ostatochni doslidzhennya po termozmicnennyu obkotishiv vikonuyut u chashi dlya vipalyuvannya sho analogichna aglomeracijnij ris 1 Vipaleni obkotishi viprobovuyut dlya viznachennya mezhi micnosti pri stisku za dopomogoyu presa a takozh himichnim analizom viznachayut vmist zagalnogo zaliza i zakisu zaliza u vipadku oderzhannya okisnih zalizorudnih obkotishiv pislya chogo rozrahovuyut stupin okisnennya magnetitovogo koncentratu Div takozhAglomeraciya korisnih kopalinPrimitki Arhiv originalu za 11 listopada 2009 Procitovano 6 veresnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Teoreticheskie osnovy okomkovaniya uglej i uglesoderzhashih materialov A T Elishevich Yu L Papushin A I Samojlov V S Beleckij P V Sergeev O E Grigoryuk G N Zalevskaya Geologiya i geohimiya goryuchih kopalin Lviv 1994 1 2 86 87 S 107 114 Papushin Yu L Smirnov V O Bileckij V S Doslidzhennya korisnih kopalin na zbagachuvanist Doneck Shidnij vidavnichij dim 2006 344 s