Залізорудна промисловість України — високорозвинена галузь економіки України.
Загальна характеристика
У країні наприкінці XX ст. добувалося 13,5 % від обсягу світового видобутку зал. руди. Усього наприкінці XX ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61 %), концентрат (Fe 63,8-66 %), залізорудні окатки (окатиші) і агломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997 р. 115 млн т, у 2000 р. – 55,9 млн т, у 2001 – 54,66 млн т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 становило 42,29 млн т, котунів (обкотишів) – 11,99 млн т і знижувалося. Виробництво аґломерату – 10,92 млн т і зростало.
Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначна частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75 % залізняку добувається відкритим способом і близько 25 % – підземним.
Україна займає 7-е місце у світі за виробництвом сталі – 33,1 млн т сталі в 2001 (+5,4 % до 2000). Сталева індустрія дуже залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28,7 млн т сталі (87 % видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47 % надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза становила 4 %. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.
Основні залізорудні басейни України
Основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок XXI ст. може добувати на рік понад 190 млн т сирих руд і отримувати з них близько 70 млн т товарної продукції. Розробляються як багаті залізні руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на шахті “Центральна" Інгулецького ГЗК і шахті “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глибині 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються — з обваленням руди і вмісних порід (близько 60 %), з відкритим очисним простором (близько 20 %) і з закладенням виробленого простору (близько 20 %). Всі основні процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання — бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інше.
Відкритий видобуток у кінці XX ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (максимум до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн м3. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну ВР нового покоління – .
Понад 80% руди, що добувається в Кривбасі підлягає збагаченню. Тонко подрібнені магнетитові кварцити переробляють мокрою магнітною сепарацією; на ряді комбінатів впроваджена суха магнітна сепарація дробленої руди перед подрібненням. Частка концентратів в товарній руді 72-74 %. Грудкування концентратів проводиться на фабриках Центрального, Північного і Полтавського ГЗК, випуск аґломерату на аґломераційних фабриках Південного, Новокриворізького ГЗК.
Планується переробка окиснених залізних руд на Криворізькому ГЗК окиснених руд (КГЗКОР) поблизу м. Долинська Кіровоградської області. Згідно з проектом продуктивність за рудою І черги повинна складати 26,4 млн т на рік (10,8 млн т концентрату, 9,9 млн т обкотишів з вмістом заліза 58,7 %). Будівництво розпочато у 1985 р. Введення в експлуатацію КГЗКОРу передбачено планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р. Комбінат є міжнародним промисловим об’єктом, у його проекті беруть участь крім України (56,4 %) Румунія (28 %) та Словаччина (15,6м %). Пуск комбінату дозволить вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітні окиснені руди, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що привело до втрати близько 500 млн т залізорудної окисненої сировини до 1980 р.). Розрахунковий прибуток від реалізації проекту комбінату становить 14,0 млн дол. США на рік, крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється близько 2700 нових робочих місць.
На початку XXI ст. найбільшим виробником концентрату був Інгулецький ГЗК – 10.4 млн т у 2001 (-9.6 % до 2000). Південний ГЗК виробляв 8,3 млн т (-0,6 % до 2000), Полтавський ГЗК – 5,19 млн т (-20,3 % до 2000) концентрату. Новокриворізький ГЗК підвищував виробництво концентрату – 6,59 млн т (+9,8 % до 2000), Північний – 6,57 млн т (+9,9 %) [Mining Annual Review 2002].
Як показала практика експлуатації Криворізьких залізорудних родовищ, всі вони є комплексними. У процесі попутного видобутку або переробки відходів збагачення залізняку можливе вилучення ґранату, мусковіту, тальку, скандію, ванадію, літію, берилію, золота— всього близько 50 видів металевих і неметалічних корисних копалин.
Екологічні проблеми
Експлуатація залізорудних родовищ призвела до стрімкого погіршення екологічного стану внаслідок:
•відторгнення родючих земель під гірничі відводи (копальні, кар’єри, шахти, відвали, шламосховища і т. д.);
•порушення природних гідрогеологічних режимів підземних і поверхневих водотоків, зневоднення великих територій, підтоплення великих площ, засолення ґрунтів, погіршення якості питних, ґрунтових і відкачуваних вод та ін.;
•запилення, загазованості повітряного басейну і потрапляння у сферу життя людини (у води, ґрунти, повітря) шкідливих хімічних сполук важких металів, сірки, азоту, вуглеводню, оксидів заліза, кремнію та ін.
Значні зміни навколишнього середовища відбулися у Криворізькому залізорудному басейні. Екстенсивна експлуатація родовищ залізних руд у басейні протягом довгого часу зумовила катастрофічне порушення еколого – геологічного стану. У м. Кривому Розі на вузькій смузі протяжністю більше 100 км відмічена рекордна концентрація гігантських гірничовидобувних і переробних підприємств, де проживає близько 1 млн. людей. На кожного з них припадає майже 2 тонни шкідливих промислових викидів, в результаті чого м. Кривий Ріг вийшов на одне з перших місць у країні з онкозахворювань. Місто виявилося перед перспективою екологічного колапсу.
Постійне нарощування потужностей гірничовидобувних підприємств, орієнтованих на видобування з надр лише одного заліза, призвело до того, що до кінця 1980-х р. р. з гірничої маси, що видобувається, яка складає близько 500 млн. т/ рік, на металургійний переділ спрямовується близько 100 млн. т. Решта частина є відходами виробництва і йшла у відвали і хвостосховища, які розміщуються на великих площах, раніше зайнятих родючими землями.
На початок ХХІ ст. у хвостосховищах знаходилося близько 2,5 млрд. т шламів, які займають площу 7,1 тис. га. Середній вміст заліза в них 15%. Кар’єри в басейні займають 3,9 тис. га. Площа під відвали розкритих порід і некондиційних руд до 1990 р. складала 6 тис. га. Висота відвалів в середньому складає 60 – 70 м, хоч деякі з них досягли вже стометрової відмітки. Довжина їх 3 – 4 км, ширина 1,5 – 2 км. Проектуються відвали висотою 120 м. Для наочності відвали Криворізького басейну можна уявити у вигляді зрізаної піраміди зі стороною основи 7,75 км і висотою 70 м. Загальна площа відчужених земель до 1990 р. досягла 69,8 тис. га, тоді як площа рекультивованих земель не перевищувала 700 га, тобто близько 1%.
Це свідчить про те, що можливості екстенсивного розширення відтворення у ХХ ст. в цьому регіоні вичерпані. Продовження даної технічної політики експлуатації залізорудних родовищ призведе до кризового становища, яке буде виражене у різкому зменшенні обсягів видобутку, не дивлячись на великі запаси залізних руд у басейні.
Підприємства залізорудної промисловості України
- Шахта «Гігант-Глибока»
- Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат
- Комиш-Бурунський залізорудний комбінат
- Кривбасруда
- Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд
- Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат
- Південний гірничо-збагачувальний комбінат
- Північний гірничо-збагачувальний комбінат
- Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат
- Центральний гірничо-збагачувальний комбінат
- Балаклавське рудоуправління
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizorudna promislovist Ukrayini visokorozvinena galuz ekonomiki Ukrayini Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Osnovni zalizorudni basejni Ukrayini 3 Ekologichni problemi 4 Pidpriyemstva zalizorudnoyi promislovosti Ukrayini 5 Div takozh 6 DzherelaZagalna harakteristikared U krayini naprikinci XX st dobuvalosya 13 5 vid obsyagu svitovogo vidobutku zal rudi Usogo naprikinci XX st 1997 98 rr pracyuvalo 18 shaht i 11 kar yeriv Osnovna produkciya girnichodobuvnih pidpriyemstv bagati rudi Fe 54 61 koncentrat Fe 63 8 66 zalizorudni okatki okatishi i aglomerat Richnij vidobutok rudi v Ukrayini syagav u 1997 r 115 mln t u 2000 r 55 9 mln t u 2001 54 66 mln t Virobnictvo Fe koncentratu v 2001 stanovilo 42 29 mln t kotuniv obkotishiv 11 99 mln t i znizhuvalosya Virobnictvo aglomeratu 10 92 mln t i zrostalo Rozroblyayutsya rodovisha v Poltavskij Dnipropetrovskij i Zaporizkij oblastyah Osnovnim promislovim tipom ye bagati martitovi rudi v zalizistih kvarcitah a takozh gematitovi rudi i buri zaliznyaki Yak pravilo v metalurgijne virobnictvo voni postupayut bez zbagachennya neznachna chastinu piddayut magnitnij separaciyi Priblizno 75 zaliznyaku dobuvayetsya vidkritim sposobom i blizko 25 pidzemnim Ukrayina zajmaye 7 e misce u sviti za virobnictvom stali 33 1 mln t stali v 2001 5 4 do 2000 Staleva industriya duzhe zalezhit vid eksportu U 2001 r eksport stanoviv 28 7 mln t stali 87 vidobutku rudi Eksport metalu zabezpechuye 47 nadhodzhen inozemnoyi valyuti dlya krayini Stanom na 2000 r chastka Ukrayini u svitovomu virobnictvi zaliza stanovila 4 Zapasiv zaliznih rud v krayini vistachaye na sotni rokiv vidobutku i pererobki Osnovni zalizorudni basejni Ukrayinired Osnovnim rajonom zalizorudnoyi promislovosti ye Krivorizkij zalizorudnij basejn yakij daye ponad 90 vidobutku zaliznoyi rudi Promislovij kompleks Krivorizhzhya stanom na pochatok XXI st mozhe dobuvati na rik ponad 190 mln t sirih rud i otrimuvati z nih blizko 70 mln t tovarnoyi produkciyi Rozroblyayutsya yak bagati zalizni rudi tak i bidni magnetitovi kvarciti buri oolitovi zaliznyaki Vidobutok vedetsya pidzemnim i vidkritim sposobami Bagati rudi dobuvayut na 16 shahtah VO Krivbasruda na shahti Centralna Inguleckogo GZK i shahti Ekspluatacijna Zaporizkogo zalizorudnogo kombinatu Roboti vedutsya na glibini 1000 1300 m vidpracovuyutsya majzhe 190 rudnih til potuzhnistyu vid 2 do 180 m Sistemi rozrobki sho zastosovuyutsya z obvalennyam rudi i vmisnih porid blizko 60 z vidkritim ochisnim prostorom blizko 20 i z zakladennyam viroblenogo prostoru blizko 20 Vsi osnovni procesi vidobutku rudi mehanizovani Girnichotransportne obladnannya burovi karetki navantazhuvalno transportni mashini prohidnicki kombajni vibrotehnika i inshe Vidkritij vidobutok u kinci XX st provodivsya na kar yerah Pivdennogo GZK Novokrivorizkogo GZK Centralnogo GZK Pivnichnogo GZK Inguleckogo GZK Poltavskogo GZK i Kamish Burunskogo zalizorudnogo kombinatu Glibina kar yeriv ponad 200 m maksimum do 320 350 m Obsyagi rozkrivnih robit 180 mln m3 Vikoristovuyetsya ciklichno potokova tehnologiya Zastosovuyutsya buro pidrivni roboti a takozh krokuyuchi ekskavatori U 2002 2003 r dlya pidrivnih robit pochali zastosovuvati ekologichno i fiziologichno bezpechnu VR novogo pokolinnya ukranit Ponad 80 rudi sho dobuvayetsya v Krivbasi pidlyagaye zbagachennyu Tonko podribneni magnetitovi kvarciti pereroblyayut mokroyu magnitnoyu separaciyeyu na ryadi kombinativ vprovadzhena suha magnitna separaciya droblenoyi rudi pered podribnennyam Chastka koncentrativ v tovarnij rudi 72 74 Grudkuvannya koncentrativ provoditsya na fabrikah Centralnogo Pivnichnogo i Poltavskogo GZK vipusk aglomeratu na aglomeracijnih fabrikah Pivdennogo Novokrivorizkogo GZK Planuyetsya pererobka okisnenih zaliznih rud na Krivorizkomu GZK okisnenih rud KGZKOR poblizu m Dolinska Kirovogradskoyi oblasti Zgidno z proektom produktivnist za rudoyu I chergi povinna skladati 26 4 mln t na rik 10 8 mln t koncentratu 9 9 mln t obkotishiv z vmistom zaliza 58 7 Budivnictvo rozpochato u 1985 r Vvedennya v ekspluataciyu KGZKORu peredbacheno planami rozvitku girnicho metalurgijnogo kompleksu Ukrayini do 2010 r Kombinat ye mizhnarodnim promislovim ob yektom u jogo proekti berut uchast krim Ukrayini 56 4 Rumuniya 28 ta Slovachchina 15 6m Pusk kombinatu dozvolit virishiti aktualnu problemu zaluchennya do promislovoyi pererobki slabkomagnitni okisneni rudi yaki ye vidhodami diyuchih girnicho zbagachuvalnih kombinativ ranishe skladuvalisya u vidvali razom z inshimi pustimi porodami sho privelo do vtrati blizko 500 mln t zalizorudnoyi okisnenoyi sirovini do 1980 r Rozrahunkovij pributok vid realizaciyi proektu kombinatu stanovit 14 0 mln dol SShA na rik krim togo ochikuyetsya suttyeve pokrashennya ekologichnoyi situaciyi v regioni Krivbasu Stvoryuyetsya blizko 2700 novih robochih misc Na pochatku XXI st najbilshim virobnikom koncentratu buv Inguleckij GZK 10 4 mln t u 2001 9 6 do 2000 Pivdennij GZK viroblyav 8 3 mln t 0 6 do 2000 Poltavskij GZK 5 19 mln t 20 3 do 2000 koncentratu Novokrivorizkij GZK pidvishuvav virobnictvo koncentratu 6 59 mln t 9 8 do 2000 Pivnichnij 6 57 mln t 9 9 Mining Annual Review 2002 Yak pokazala praktika ekspluataciyi Krivorizkih zalizorudnih rodovish vsi voni ye kompleksnimi U procesi poputnogo vidobutku abo pererobki vidhodiv zbagachennya zaliznyaku mozhlive viluchennya granatu muskovitu talku skandiyu vanadiyu litiyu beriliyu zolota vsogo blizko 50 vidiv metalevih i nemetalichnih korisnih kopalin Ekologichni problemired Ekspluataciya zalizorudnih rodovish prizvela do strimkogo pogirshennya ekologichnogo stanu vnaslidok vidtorgnennya rodyuchih zemel pid girnichi vidvodi kopalni kar yeri shahti vidvali shlamoshovisha i t d porushennya prirodnih gidrogeologichnih rezhimiv pidzemnih i poverhnevih vodotokiv znevodnennya velikih teritorij pidtoplennya velikih plosh zasolennya gruntiv pogirshennya yakosti pitnih gruntovih i vidkachuvanih vod ta in zapilennya zagazovanosti povitryanogo basejnu i potraplyannya u sferu zhittya lyudini u vodi grunti povitrya shkidlivih himichnih spoluk vazhkih metaliv sirki azotu vuglevodnyu oksidiv zaliza kremniyu ta in Znachni zmini navkolishnogo seredovisha vidbulisya u Krivorizkomu zalizorudnomu basejni Ekstensivna ekspluataciya rodovish zaliznih rud u basejni protyagom dovgogo chasu zumovila katastrofichne porushennya ekologo geologichnogo stanu U m Krivomu Rozi na vuzkij smuzi protyazhnistyu bilshe 100 km vidmichena rekordna koncentraciya gigantskih girnichovidobuvnih i pererobnih pidpriyemstv de prozhivaye blizko 1 mln lyudej Na kozhnogo z nih pripadaye majzhe 2 tonni shkidlivih promislovih vikidiv v rezultati chogo m Krivij Rig vijshov na odne z pershih misc u krayini z onkozahvoryuvan Misto viyavilosya pered perspektivoyu ekologichnogo kolapsu Postijne naroshuvannya potuzhnostej girnichovidobuvnih pidpriyemstv oriyentovanih na vidobuvannya z nadr lishe odnogo zaliza prizvelo do togo sho do kincya 1980 h r r z girnichoyi masi sho vidobuvayetsya yaka skladaye blizko 500 mln t rik na metalurgijnij peredil spryamovuyetsya blizko 100 mln t Reshta chastina ye vidhodami virobnictva i jshla u vidvali i hvostoshovisha yaki rozmishuyutsya na velikih ploshah ranishe zajnyatih rodyuchimi zemlyami Na pochatok HHI st u hvostoshovishah znahodilosya blizko 2 5 mlrd t shlamiv yaki zajmayut ploshu 7 1 tis ga Serednij vmist zaliza v nih 15 Kar yeri v basejni zajmayut 3 9 tis ga Plosha pid vidvali rozkritih porid i nekondicijnih rud do 1990 r skladala 6 tis ga Visota vidvaliv v serednomu skladaye 60 70 m hoch deyaki z nih dosyagli vzhe stometrovoyi vidmitki Dovzhina yih 3 4 km shirina 1 5 2 km Proektuyutsya vidvali visotoyu 120 m Dlya naochnosti vidvali Krivorizkogo basejnu mozhna uyaviti u viglyadi zrizanoyi piramidi zi storonoyu osnovi 7 75 km i visotoyu 70 m Zagalna plosha vidchuzhenih zemel do 1990 r dosyagla 69 8 tis ga todi yak plosha rekultivovanih zemel ne perevishuvala 700 ga tobto blizko 1 Ce svidchit pro te sho mozhlivosti ekstensivnogo rozshirennya vidtvorennya u HH st v comu regioni vicherpani Prodovzhennya danoyi tehnichnoyi politiki ekspluataciyi zalizorudnih rodovish prizvede do krizovogo stanovisha yake bude virazhene u rizkomu zmenshenni obsyagiv vidobutku ne divlyachis na veliki zapasi zaliznih rud u basejni Pidpriyemstva zalizorudnoyi promislovosti Ukrayinired Shahta Gigant Gliboka Inguleckij girnicho zbagachuvalnij kombinat Komish Burunskij zalizorudnij kombinat Krivbasruda Krivorizkij girnicho zbagachuvalnij kombinat okisnenih rud Novokrivorizkij girnicho zbagachuvalnij kombinat Pivdennij girnicho zbagachuvalnij kombinat Pivnichnij girnicho zbagachuvalnij kombinat Poltavskij girnicho zbagachuvalnij kombinat Centralnij girnicho zbagachuvalnij kombinat Balaklavske rudoupravlinnyaDiv takozhred Bilozerskij zalizorudnij rajon Krivorizkij zalizorudnij basejn Kerchenskij zalizorudnij basejn Kremenchucka magnitna anomaliyaDzherelared Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X nbsp Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zalizorudna promislovist Ukrayini amp oldid 40953865 Pidpriyemstva zalizorudnoyi promislovosti Ukrayini