Шлам (від нім. Schlamm — мул, твань, англ. slurry) — завис дрібних (до 10–40 мкм) частинок гірської породи (корисної копалини) у рідині (переважно у воді). Утворюється, зокрема, при бурінні гірських порід (з використанням води чи промивного розчину) або подрібненні корисних копалин у водному середовищі (перед збагачуванням їх, при підготовці сировини у цементному і керамічному виробництві). Крім того, шламом називають вугілля крупністю 0–0,5 мм, одержане в результаті мокрого збагачення. У парових котлах шлам — нерозчинні відкладення на стінках у вигляді мулу або твердого осаду.
Визначення
- . Подрібнена руда з цінними металами, що мають бути видобуті. Шлам відрізняється від решти корисних копалин високим ступенем розкриття і відкриття зростків та вкраплень, підвищеною питомою поверхнею, одночасно є більш трудомістким та енергоємним об'єктом для збагачення та зневоднення.
- Вугільний шлам. Вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5-1 мм.
- Шлам-осад. Малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин. Наприклад, малорозчинний осад густої консистенції, що утворюється дрібними твердими частинками, нафтою, водою і сполуками в процесі очищення нафти відстоюванням, фільтруванням і т. ін. Здебільшого осідає на дно резервуарів або очисних систем.
- . Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка містить домішки металів, зокрема, благородних, що їх потім вилучають.
- Буровий шлам. Уламки розбурюваних гірських порід, які виносяться з свердловини в процесі її буріння на поверхню висхідним потоком промивної рідини, які відбираються для визначення літології розрізів свердловин і їх кореляції.
- Відходи при шліфуванні на металообробних шліфувальних верстатах, що складаються з дрібної (до 1 мкм) , абразивного матеріалу шліфувального інструменту та емульсії, якщо така використовується як ЗОР (змащувально-охолоджувальна рідина). Зазвичай потрапляє в дренажну систему ЗОР верстата та потребує періодичного видалення.
- Відходи промислового процесу обробки бокситу називаються червоним шламом.
- Порошкоподібна субстанція, що зазвичай містить благородні метали, що випадають в осад при електролізі міді, цинку та інших металів.
- Нерозчинні відкладення в парових котлах у вигляді мулу і твердого осаду. Для видалення шламу опалювальний котел продувають або проводять термосифонне видалення шламу.
До вугільних шламів, як правило, зараховують вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5–1 мм. Розрізняють зернисті (> 50–60 мкм) та тонкі (< 50–60 мкм) шлами. За місцем утворення шлами поділяють на первинні (надходять на фабрику з рядовим вугіллям) та вторинні (утворюються в процесі збагачення). На вуглезбагачувальних фабриках шлам знаходиться в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, шламо-вих відсаджувальних машин, гвинтових сепараторів тощо), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів тощо).
Шламом також називають подріблену руду з цінними металами, що мають бути видобуті, та малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин.
Вугільні шлами мають різноманітний гранулометричний склад і різноманітні мінералогічні і петрографічні характеристики. На вуглезбагачувальних фабриках шлам може бути у вигляді суспензії (суспензії твердих часток у воді) пластичної і сипучої (твердої) маси.
Шлами різко змінюють властивості суспензії та утруднюють процеси збагачення, осадження, згущення, зневоднення. На вітчизняних вуглефабриках збагачення вугільного матеріалу шламової крупності найчастіше здійснюється флотацією. При цьому особливу трудність складає флотація вугільних зерен тонких фракцій (менше 70-50 мкм).
Класифікація
Суспензії поділяють на:
- нестійкі — коли тверда фаза розшаровується внаслідок осадження порівняно великих часток; нижня межа крупності нестійких суспензій 1 мкм;
- стійкі — коли тверда фаза підтримується в зваженому стані молекулярними силами взаємодії часток, що перевищують сили ваги; верхня межа крупності стійких суспензій 0,1 мкм.
Пластична маса складається з твердих часток і води в такому співвідношенні, при якому система вже не є суспензією твердого в рідкому, а є відносно однорідною масою, що містить понад 600 г/л твердого.
Сипуча (тверда) маса являє собою суміш твердого і незначної кількості рідкого, у результаті чого проміжки між частками заповнені повітрям.
За крупністю шлам поділяють на:
- зернистий — розміром більше 45 мкм, котрий відносно добре, вловлюється, збагачується гравітаційними методами й зневоднюється;
- тонкий — розміром менше 45 мкм який дуже важко обробляти. Він значно змінює властивості суспензії й утруднює ведення таких процесів, як відсадка, згущення, зневоднення і фільтрація.
На вуглезбагачувальних фабриках шлам буває в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів). Шлам умовно поділяють на первинний, що надходить на фабрику з рядовим вугіллям, і вторинний, що утворюється в процесі збагачення.
Джерела утворення
Джерела утворення шламу: пил крупністю 0–0,5 мм у рядовому вугіллі, подрібнення вугілля при транспортуванні внутрішнім фабричним транспортом; стирання вугілля в збагачувальних апаратах (на грохотах, дробарках, млинах, відсаджувальних машинах, сепараторах, центрифугах та ін.); розмокання глинистих частинок у воді.
Шламоутворення — спонтанне (супутнє) подрібнення вугілля, руди та розкисання породних домішок у процесі мокрого збагачення. Супроводжується збільшенням виходу частинок крупності менше 0,5 мм. Наприклад, при переділі вугілля в залежності від марки вугілля, літологічних особливостей порід та схеми збагачення коефіцієнт шламоутворення становить: для фабрик зі збагаченням усіх класів крупності (до глибини 0 мм) вугілля — 1,9–2,5; антрациту — 1,2–1,6. Шламоутворення залежить від фізичних властивостей вугілля і породи, застосовуваних схем збагачення і засобів обробки шламів.
Див. також
Примітки
- Шлам / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Сергєєв П. В., Білецький В. С. . — Донецьк: ДонДТУ, УКЦентр, Східний видавничий дім — 1999, 136 с.
- Нікітін І. М., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугільних шламів латексами. — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2001. — 152 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина І-ІІІ. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019.
Посилання
- Шлам // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 215. — .
- Шлам // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 191.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shlam vid nim Schlamm mul tvan angl slurry zavis dribnih do 10 40 mkm chastinok girskoyi porodi korisnoyi kopalini u ridini perevazhno u vodi Utvoryuyetsya zokrema pri burinni girskih porid z vikoristannyam vodi chi promivnogo rozchinu abo podribnenni korisnih kopalin u vodnomu seredovishi pered zbagachuvannyam yih pri pidgotovci sirovini u cementnomu i keramichnomu virobnictvi Krim togo shlamom nazivayut vugillya krupnistyu 0 0 5 mm oderzhane v rezultati mokrogo zbagachennya U parovih kotlah shlam nerozchinni vidkladennya na stinkah u viglyadi mulu abo tverdogo osadu Vidval vugilnogo shlamuViznachennya Podribnena ruda z cinnimi metalami sho mayut buti vidobuti Shlam vidriznyayetsya vid reshti korisnih kopalin visokim stupenem rozkrittya i vidkrittya zrostkiv ta vkraplen pidvishenoyu pitomoyu poverhneyu odnochasno ye bilsh trudomistkim ta energoyemnim ob yektom dlya zbagachennya ta znevodnennya Vugilnij shlam Vuglevmisni produkti krupnistyu menshe 0 5 1 mm Shlam osad Malorozchinni spoluki abo dribni tverdi chastinki sho vipadayut v osad pri ochishenni ridin Napriklad malorozchinnij osad gustoyi konsistenciyi sho utvoryuyetsya dribnimi tverdimi chastinkami naftoyu vodoyu i spolukami v procesi ochishennya nafti vidstoyuvannyam filtruvannyam i t in Zdebilshogo osidaye na dno rezervuariv abo ochisnih sistem Poroshkopodibna promizhna rechovina metalurgijnogo virobnictva yaka mistit domishki metaliv zokrema blagorodnih sho yih potim viluchayut Burovij shlam Ulamki rozburyuvanih girskih porid yaki vinosyatsya z sverdlovini v procesi yiyi burinnya na poverhnyu vishidnim potokom promivnoyi ridini yaki vidbirayutsya dlya viznachennya litologiyi rozriziv sverdlovin i yih korelyaciyi Vidhodi pri shlifuvanni na metaloobrobnih shlifuvalnih verstatah sho skladayutsya z dribnoyi do 1 mkm abrazivnogo materialu shlifuvalnogo instrumentu ta emulsiyi yaksho taka vikoristovuyetsya yak ZOR zmashuvalno oholodzhuvalna ridina Zazvichaj potraplyaye v drenazhnu sistemu ZOR verstata ta potrebuye periodichnogo vidalennya Vidhodi promislovogo procesu obrobki boksitu nazivayutsya chervonim shlamom Poroshkopodibna substanciya sho zazvichaj mistit blagorodni metali sho vipadayut v osad pri elektrolizi midi cinku ta inshih metaliv Nerozchinni vidkladennya v parovih kotlah u viglyadi mulu i tverdogo osadu Dlya vidalennya shlamu opalyuvalnij kotel produvayut abo provodyat termosifonne vidalennya shlamu Do vugilnih shlamiv yak pravilo zarahovuyut vuglevmisni produkti krupnistyu menshe 0 5 1 mm Rozriznyayut zernisti gt 50 60 mkm ta tonki lt 50 60 mkm shlami Za miscem utvorennya shlami podilyayut na pervinni nadhodyat na fabriku z ryadovim vugillyam ta vtorinni utvoryuyutsya v procesi zbagachennya Na vuglezbagachuvalnih fabrikah shlam znahoditsya v nezbagachenomu viglyadi ryadovij u zbagachenomu koncentrat flotaciyi gidrocikloniv koncentracijnih stoliv shlamo vih vidsadzhuvalnih mashin gvintovih separatoriv tosho u viglyadi vidhodiv flotaciyi gidrocikloniv koncentracijnih stoliv tosho Shlamom takozh nazivayut podriblenu rudu z cinnimi metalami sho mayut buti vidobuti ta malorozchinni spoluki abo dribni tverdi chastinki sho vipadayut v osad pri ochishenni ridin Vugilni shlami mayut riznomanitnij granulometrichnij sklad i riznomanitni mineralogichni i petrografichni harakteristiki Na vuglezbagachuvalnih fabrikah shlam mozhe buti u viglyadi suspenziyi suspenziyi tverdih chastok u vodi plastichnoyi i sipuchoyi tverdoyi masi Shlami rizko zminyuyut vlastivosti suspenziyi ta utrudnyuyut procesi zbagachennya osadzhennya zgushennya znevodnennya Na vitchiznyanih vuglefabrikah zbagachennya vugilnogo materialu shlamovoyi krupnosti najchastishe zdijsnyuyetsya flotaciyeyu Pri comu osoblivu trudnist skladaye flotaciya vugilnih zeren tonkih frakcij menshe 70 50 mkm KlasifikaciyaSuspenziyi podilyayut na nestijki koli tverda faza rozsharovuyetsya vnaslidok osadzhennya porivnyano velikih chastok nizhnya mezha krupnosti nestijkih suspenzij 1 mkm stijki koli tverda faza pidtrimuyetsya v zvazhenomu stani molekulyarnimi silami vzayemodiyi chastok sho perevishuyut sili vagi verhnya mezha krupnosti stijkih suspenzij 0 1 mkm Plastichna masa skladayetsya z tverdih chastok i vodi v takomu spivvidnoshenni pri yakomu sistema vzhe ne ye suspenziyeyu tverdogo v ridkomu a ye vidnosno odnoridnoyu masoyu sho mistit ponad 600 g l tverdogo Sipucha tverda masa yavlyaye soboyu sumish tverdogo i neznachnoyi kilkosti ridkogo u rezultati chogo promizhki mizh chastkami zapovneni povitryam Za krupnistyu shlam podilyayut na zernistij rozmirom bilshe 45 mkm kotrij vidnosno dobre vlovlyuyetsya zbagachuyetsya gravitacijnimi metodami j znevodnyuyetsya tonkij rozmirom menshe 45 mkm yakij duzhe vazhko obroblyati Vin znachno zminyuye vlastivosti suspenziyi j utrudnyuye vedennya takih procesiv yak vidsadka zgushennya znevodnennya i filtraciya Na vuglezbagachuvalnih fabrikah shlam buvaye v nezbagachenomu viglyadi ryadovij u zbagachenomu koncentrat flotaciyi gidrocikloniv u viglyadi vidhodiv flotaciyi gidrocikloniv Shlam umovno podilyayut na pervinnij sho nadhodit na fabriku z ryadovim vugillyam i vtorinnij sho utvoryuyetsya v procesi zbagachennya Dzherela utvorennyaDzherela utvorennya shlamu pil krupnistyu 0 0 5 mm u ryadovomu vugilli podribnennya vugillya pri transportuvanni vnutrishnim fabrichnim transportom stirannya vugillya v zbagachuvalnih aparatah na grohotah drobarkah mlinah vidsadzhuvalnih mashinah separatorah centrifugah ta in rozmokannya glinistih chastinok u vodi Shlamoutvorennya spontanne suputnye podribnennya vugillya rudi ta rozkisannya porodnih domishok u procesi mokrogo zbagachennya Suprovodzhuyetsya zbilshennyam vihodu chastinok krupnosti menshe 0 5 mm Napriklad pri peredili vugillya v zalezhnosti vid marki vugillya litologichnih osoblivostej porid ta shemi zbagachennya koeficiyent shlamoutvorennya stanovit dlya fabrik zi zbagachennyam usih klasiv krupnosti do glibini 0 mm vugillya 1 9 2 5 antracitu 1 2 1 6 Shlamoutvorennya zalezhit vid fizichnih vlastivostej vugillya i porodi zastosovuvanih shem zbagachennya i zasobiv obrobki shlamiv Div takozhVugilnij shlam Zerno mineralogiya Selektivna elektrolitna koagulyaciya vugilnih shlamiv Zbagachennya vugilnih shlamiv maslyanoyu agregaciyeyu Shlam burovijPrimitkiShlam Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaSergyeyev P V Bileckij V S Doneck DonDTU UKCentr Shidnij vidavnichij dim 1999 136 s Nikitin I M Sergyeyev P V Bileckij V S Selektivna flokulyaciya vugilnih shlamiv lateksami Doneck Shidnij vidavnichij dim 2001 152 s Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Tehnika ta tehnologiya zbagachennya korisnih kopalin Chastina I III Krivij Rig Krivorizkij nacionalnij universitet 2019 PosilannyaShlam Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 215 ISBN 978 966 7407 83 4 Shlam navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 191