Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілкул Олекса ндр Ю рійович Ві лкул 24 травня 1974 1974 05 24 Кривий Р

Вілкул Олександр Юрійович

Вілкул Олександр Юрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілкул.

Олекса́ндр Ю́рійович Ві́лкул (24 травня 1974(1974-05-24), Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український політик, керівник партії «Блок Вілкула». Керівник військової адміністрації Кривого Рогу з 26 лютого 2022 року[⇨]. Голова Ради оборони Кривого Рогу.

Олександр Юрійович Вілкул
image
Начальник військової адміністрації Кривого Рогу
Нині на посаді
На посаді з 26 лютого 2022
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації
18 березня 2010 — 24 грудня 2012
Попередник Віктор Бондар
Наступник Дмитро Колєсніков
Віце-прем'єр-міністр України
24 грудня 2012 — 27 лютого 2014
Президент Віктор Янукович
Прем'єр-міністр Микола Азаров
Наступник Олександр Сич
Народився 24 травня 1974(1974-05-24) (50 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Країна СРСР і Україна
Освіта Криворізький технічний університет (1996)
Alma mater Криворізький технічний університет (1996)
Політична партія
Опозиційний блок
Партія регіонів (2003-2014)
Батько Юрій Вілкул
У шлюбі з Олена Анатоліївна Вілкул
Діти Марія (2008)
Релігія православ'я
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» І ступеня
image
Заслужений працівник промисловості України
image
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
image
vilkul.ua
Олександр Юрійович Вілкул на сайті Верховної Ради
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі
image Народний депутат України
V скл.
Партія регіонів, № 59 у списку
фракція ПР 25.05.2006 — 23.11.2007
VI скл.
Партія регіонів, № 59 у списку
фракція ПР 23.11.2007 — 16.04.2010
VIII скл.
Опозиційний блок, № 2 у списку
фракція Опозиційний блок 27.11.2014 — 29.08.2019

Народний депутат України V та VI скликань від Партії регіонів, VIII скликання (Опозиційний блок). Голова Дніпропетровської ОДА (2010—2012), віцепрем'єр міністр України (2012—2014) в уряді Миколи Азарова. Кандидат в президенти на президентських виборах 2019. У минулому — член проросійських Партії регіонів та Опозиційного блоку.

Син Юрія Вілкула, в.о. мера Кривого Рогу та секретаря Криворізької міської ради.

Життєпис

Народився 24 травня 1974 року в Кривому Розі, Дніпропетровська область в родині Юрія Вілкула. Закінчив місцевий Центрально-міський ліцей і Криворізький технічний університет (1991—1996), здобув диплом гірничого інженера за фахом «Відкриті гірничі роботи». В цьому ж виші закінчив і аспірантуру.

Кар'єра

1991—1996 — як студент Криворізький технічний університет проходив виробничу практику помічником машиніста екскаватора ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

1997—1998 — начальник комерційно-фінансового управління, 1998—2001 — заступник генерального директора з комерційно-фінансових питань ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

2001—2002 — заступник президента з економіки та зовнішньоекономічних зв'язків ГО «Академія гірничих наук України».

2002—2003 — заступник голови правління з комерційних питань ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

З жовтня 2003 — в.о. голови правління, генеральний директор ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

2004—2006 — генеральний директор ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»; генеральний директор (за сумісництвом) ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (обидва входять до Метінвест Холдинг, контрольований компанією олігарха Ріната Ахметова СКМ).

З 2006 — почесний директор гірничорудного дивізіону ВАТ «Метінвест Холдинг».

Політика

З листопада 2005 — голова Криворізької міської організації Партії регіонів.

2006—2007 — Народний депутат України V скл. від Партії регіонів, № 59 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Заступник голови Комітету з питань промислової i регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).

2007—2010 — Народний депутат України VI скл. від Партії регіонів, № 76 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з грудня 2007). Склав депутатські повноваження 16 квітня 2010.

18 березня 2010 — 24 грудня 2012 — голова Дніпропетровської ОДА.

24 грудня 2012 — 28 січня 2014 — віце-прем'єр-міністр України.

З 28 січня 2014 — виконувач обов'язків віце-прем'єр-міністра України.

Нардепутат України VIII скл. з 27 листопада 2014 року від партії «Опозиційний блок» (№ 2). Член Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції. Як депутат, принципово відмовлявся виступати українською мовою, завжди спілкуючись виключно російською.

У вересні 2015 — висунутий від «Опозиційного блоку» кандидатом у мери Дніпра. У першому турі здобув 37,94 %, у другому — 44,92 % голосів, поступившись Борису Філатову.

Восени 2018 року ГПУ намагалася зняти з Вілкула депутатську недоторканість через звинувачення у махінаціях з землею.

2019 року планував брати брав участь у виборах президента. Проросійський політик Євген Мураєв зняв свою кандидатуру на користь Вілкула, також політики оголосили про об'єднання проросійських партій «Наші» з «Опозиційним блоком».

20 січня 2019 року Опозиційний блок висунула Вілкула кандидатом у Президенти України, де він здобув 4,15 % (764 274 голосів виборців), посівши 8-ме місце.

2020 року балотувався на посаду міського голови Дніпра від партії , у першому турі здобув 12,95 % голосів, зайняв третє місце.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

З 26 лютого 2022 є керівником військової адміністрації Кривого Рогу.

Громадськість міста порушила питання статусу військової адміністрації Кривого Рогу та Ради оборони міста, які очолює Вілкул; місцевий депутат звернувся до суду із оскарженням створення військової адміністрації та призначення її керівника.

Полеміка

Щонайменше до 2012 року підтримував дружні зв'язки з проросійським і пропутінським активістом Олександром Залдостановим («Хірург»), тодішнім керівником байк-клубу «Нічні вовки». Вілкул неодноразово запрошував байкерів до Дніпра.

Також мав тісні зв'язки з проросійським колаборантом Олегом Царьовим, так званим, «спікером парламенту» «Новоросії». З 2014 року, після початку російсько-української війни, Вілкул не згадує попередніх зв'язків із Царьовим.

Під час Євромайдану дніпропетровські бізнесмени Геннадій Корбан і Борис Філатов, яким належить торговий центр «Пасаж» у Дніпрі, змушені були виїхати з країни через тиск. Вони прямо звинуватили Вілкула у своєму переслідуванні.

image
У Верховній раді, 2015

Активісти Євромайдану звинувачували Вілкула в організації «тітушок» для боротьби з демонстрантами на підтримку Євромайдану в Дніпрі 26 січня 2014 року.

18 січня 2018 року був одним із 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над ОРДЛО.

У червні 2018 року детективи НАБУ відкрили справу проти Олександра Вілкула за підозрою в можливому декларуванні неперевіреної інформації. У вересні 2018 року генпрокурор Юрій Луценко вніс до ВРУ подання на нардепа Олександра Вілкула, втім Рада відмовилася знімати депутатську недоторканність. У жовтні 2018 Луценко заявляв, що Вілкул під час керівництва Дніпропетровською ОДА незаконно передав в оренду кілька земельних ділянок, чим завдав державі збитків на 5 млн грн..

5 вересня 2019 року прокуратура висунула Вілкулу підозру, разом із Дмитром Колєсніковим. Обох оголосили в розшук. 16 вересня, рішенням Жовтневого суду Дніпра, вимога прокуратури про взяття під варту була відхилена, звинувачених відпущено на поруки за заявою нардепа Дмитро Шпенов.

Нагороди

Родина

Примітки

  1. Народний депутат України V скликання Вілкул Олександр Юрійович. ВРУ. Процитовано 18.10.2014.[недоступне посилання]
  2. . ВРУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18.10.2014.
  3. . ВРУ. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 05.01.2016.
  4. . Интерфакс-Украина (рос.). 11 серпня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  5. У Кривому Розі відбулось засіданння ради оборони Дніпропетровської області, присвячене підготовці об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду під час воєнного стану. | Дніпропетровська обласна рада (ru-RU) . 11 листопада 2022. Процитовано 3 червня 2023.
  6. Чи існує Рада оборони Кривого Рогу – відповідь міськради.
  7. Постанова Верховної Ради України від 16 квітня 2010 року № 2148-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Вілкула О.Ю.»
  8. Указ Президента України від 18 березня 2010 року № 384/2010 «Про призначення О. Вілкула головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
  9. Указ Президента України від 24 грудня 2012 року № 724/2012 «Про звільнення О. Вілкула з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
  10. Указ Президента України від 24 грудня 2012 року № 729/2012 «Про призначення О. Вілкула Віце-прем'єр-міністром України»
  11. Про відставку Прем'єр-міністра України та Кабінету Міністрів України. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  12. Ще один агент Путіна в Україні: докази зв'язків скандального Вілкула з Московою. 24 Канал (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  13. Результати виборів мера Дніпропетровська 2015: підсумки голосування. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
  14. Комітет Ради визнав законним подання на зняття недоторканності з Вілкула. Слово і Діло (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  15. Верховна Рада не зняла недоторканність із Вілкула. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  16. Мураєв і Вілкул об'єднуються: про що домовилися і як це вплине на вибори. BBC News Україна (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  17. Кандидатом в президенты от «Оппозиционного блока» стал Александр Вилкул. www.unian.net (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
  18. . web.archive.org. 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 28 серпня 2022.
  19. . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 24 серпня 2022.
  20. Паскевич, Анна (16 жовтня 2020). Кандидати в мери Дніпра 2020: список, біографії та рейтинги. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
  21. Хто переміг на виборах мера Дніпра: результати голосування. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
  22. Олександр Вілкул призначений начальником військової адміністрації Кривого Рогу - розпорядження обласної військової адміністрації.
  23. Вілкул Олександр Юрійович. LB.ua. Процитовано 24 серпня 2022.
  24. Хто в Кривому Розі подав в суд на Олександра Вілкула і чому. Весь Кривий Ріг (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
  25. «Рівна схема від рівних людей»: як фейкова військова адміністрація Кривого Рогу ухвалює фейкові рішення — аналітика СВОЇХ. СВОЇ Кривий Ріг (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  26. 10 фактів з життя Олександра Вілкула. espreso.tv (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  27. Досьє кандидата: Олександр Вілкул з "проросійського крила" – Досьє. www.depo.ua (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  28. За трансляцію «5 каналу» бізнесменам довелося виїхати з України [ 17 травня 2022 у Wayback Machine.], Українська правда, перевірено 29 січня, 2014
  29. Утікач Корбан: «Я думаю, влада просто шукає цапів-відбувайлів» [ 17 травня 2022 у Wayback Machine.], Українська правда, перевірено 31 січня, 2014
  30. . Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  31. Вилкул и Удод отдали приказ милиции Днепропетровска разогнать Евромайдан. Десятки активистов ранены / Цензор.нет, 26.01.14 21:57
  32. . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  33. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  34. . РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  35. . РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  36. Вілкула і Дмитра Колєснікова відпустили на поруки. Лівий берег. Процитовано 21 червня 2022.
  37. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  38. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 2004 року № 877 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  39. Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  40. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  41. Вілкул Олександр Юрійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  42. "Кривий Ріг продемонстрував усьому світу, що спроможний чинити опір ворогу", - Резніков. РУДАНА (укр.). 17 травня 2023. Процитовано 29 травня 2023.

Посилання

  • Вилкул, Александр Юрьевич [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Генштабъ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilkul Oleksa ndr Yu rijovich Vi lkul 24 travnya 1974 1974 05 24 Krivij Rig Dnipropetrovska oblast ukrayinskij politik kerivnik partiyi Blok Vilkula Kerivnik vijskovoyi administraciyi Krivogo Rogu z 26 lyutogo 2022 roku Golova Radi oboroni Krivogo Rogu Oleksandr Yurijovich VilkulNachalnik vijskovoyi administraciyi Krivogo RoguNini na posadiNa posadi z 26 lyutogo 2022Golova Dnipropetrovskoyi oblderzhadministraciyi18 bereznya 2010 24 grudnya 2012Poperednik Viktor BondarNastupnik Dmitro KolyesnikovVice prem yer ministr Ukrayini24 grudnya 2012 27 lyutogo 2014Prezident Viktor YanukovichPrem yer ministr Mikola AzarovNastupnik Oleksandr SichNarodivsya 24 travnya 1974 1974 05 24 50 rokiv Krivij Rig Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRVidomij yak politikKrayina SRSR i UkrayinaOsvita Krivorizkij tehnichnij universitet 1996 Alma mater Krivorizkij tehnichnij universitet 1996 Politichna partiya Opozicijnij blok Partiya regioniv 2003 2014 Batko Yurij VilkulU shlyubi z Olena Anatoliyivna VilkulDiti Mariya 2008 Religiya pravoslav yaNagorodi Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Orden Za zaslugi I stupenya Zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayinivilkul uaOleksandr Yurijovich Vilkul na sajti Verhovnoyi Radi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini V skl Partiya regioniv 59 u spisku frakciya PR 25 05 2006 23 11 2007 VI skl Partiya regioniv 59 u spisku frakciya PR 23 11 2007 16 04 2010 VIII skl Opozicijnij blok 2 u spisku frakciya Opozicijnij blok 27 11 2014 29 08 2019 Narodnij deputat Ukrayini V ta VI sklikan vid Partiyi regioniv VIII sklikannya Opozicijnij blok Golova Dnipropetrovskoyi ODA 2010 2012 viceprem yer ministr Ukrayini 2012 2014 v uryadi Mikoli Azarova Kandidat v prezidenti na prezidentskih viborah 2019 U minulomu chlen prorosijskih Partiyi regioniv ta Opozicijnogo bloku Sin Yuriya Vilkula v o mera Krivogo Rogu ta sekretarya Krivorizkoyi miskoyi radi ZhittyepisNarodivsya 24 travnya 1974 roku v Krivomu Rozi Dnipropetrovska oblast v rodini Yuriya Vilkula Zakinchiv miscevij Centralno miskij licej i Krivorizkij tehnichnij universitet 1991 1996 zdobuv diplom girnichogo inzhenera za fahom Vidkriti girnichi roboti V comu zh vishi zakinchiv i aspiranturu Kar yera 1991 1996 yak student Krivorizkij tehnichnij universitet prohodiv virobnichu praktiku pomichnikom mashinista ekskavatora VAT Pivdennij girnicho zbagachuvalnij kombinat 1997 1998 nachalnik komercijno finansovogo upravlinnya 1998 2001 zastupnik generalnogo direktora z komercijno finansovih pitan VAT Pivdennij girnicho zbagachuvalnij kombinat 2001 2002 zastupnik prezidenta z ekonomiki ta zovnishnoekonomichnih zv yazkiv GO Akademiya girnichih nauk Ukrayini 2002 2003 zastupnik golovi pravlinnya z komercijnih pitan VAT Pivdennij girnicho zbagachuvalnij kombinat Z zhovtnya 2003 v o golovi pravlinnya generalnij direktor VAT Centralnij girnicho zbagachuvalnij kombinat 2004 2006 generalnij direktor VAT Pivnichnij girnicho zbagachuvalnij kombinat generalnij direktor za sumisnictvom VAT Centralnij girnicho zbagachuvalnij kombinat obidva vhodyat do Metinvest Holding kontrolovanij kompaniyeyu oligarha Rinata Ahmetova SKM Z 2006 pochesnij direktor girnichorudnogo divizionu VAT Metinvest Holding Politika Z listopada 2005 golova Krivorizkoyi miskoyi organizaciyi Partiyi regioniv 2006 2007 Narodnij deputat Ukrayini V skl vid Partiyi regioniv 59 v spisku Na chas viboriv generalnij direktor VAT Pivnichnij girnicho zbagachuvalnij kombinat chlen Partiyi regioniv Chlen frakciyi Partiyi regioniv z travnya 2006 Zastupnik golovi Komitetu z pitan promislovoyi i regulyatornoyi politiki ta pidpriyemnictva z lipnya 2006 2007 2010 Narodnij deputat Ukrayini VI skl vid Partiyi regioniv 76 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen Partiyi regioniv Chlen frakciyi Partiyi regioniv z listopada 2007 Zastupnik golovi Komitetu z pitan promislovoyi i regulyatornoyi politiki ta pidpriyemnictva z grudnya 2007 Sklav deputatski povnovazhennya 16 kvitnya 2010 18 bereznya 2010 24 grudnya 2012 golova Dnipropetrovskoyi ODA 24 grudnya 2012 28 sichnya 2014 vice prem yer ministr Ukrayini Z 28 sichnya 2014 vikonuvach obov yazkiv vice prem yer ministra Ukrayini Nardeputat Ukrayini VIII skl z 27 listopada 2014 roku vid partiyi Opozicijnij blok 2 Chlen Komitetu VRU z pitan yevropejskoyi integraciyi Yak deputat principovo vidmovlyavsya vistupati ukrayinskoyu movoyu zavzhdi spilkuyuchis viklyuchno rosijskoyu U veresni 2015 visunutij vid Opozicijnogo bloku kandidatom u meri Dnipra U pershomu turi zdobuv 37 94 u drugomu 44 92 golosiv postupivshis Borisu Filatovu Voseni 2018 roku GPU namagalasya znyati z Vilkula deputatsku nedotorkanist cherez zvinuvachennya u mahinaciyah z zemleyu 2019 roku planuvav brati brav uchast u viborah prezidenta Prorosijskij politik Yevgen Murayev znyav svoyu kandidaturu na korist Vilkula takozh politiki ogolosili pro ob yednannya prorosijskih partij Nashi z Opozicijnim blokom 20 sichnya 2019 roku Opozicijnij blok visunula Vilkula kandidatom u Prezidenti Ukrayini de vin zdobuv 4 15 764 274 golosiv viborciv posivshi 8 me misce 2020 roku balotuvavsya na posadu miskogo golovi Dnipra vid partiyi u pershomu turi zdobuv 12 95 golosiv zajnyav tretye misce Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Z 26 lyutogo 2022 ye kerivnikom vijskovoyi administraciyi Krivogo Rogu Gromadskist mista porushila pitannya statusu vijskovoyi administraciyi Krivogo Rogu ta Radi oboroni mista yaki ocholyuye Vilkul miscevij deputat zvernuvsya do sudu iz oskarzhennyam stvorennya vijskovoyi administraciyi ta priznachennya yiyi kerivnika PolemikaShonajmenshe do 2012 roku pidtrimuvav druzhni zv yazki z prorosijskim i proputinskim aktivistom Oleksandrom Zaldostanovim Hirurg todishnim kerivnikom bajk klubu Nichni vovki Vilkul neodnorazovo zaproshuvav bajkeriv do Dnipra Takozh mav tisni zv yazki z prorosijskim kolaborantom Olegom Carovim tak zvanim spikerom parlamentu Novorosiyi Z 2014 roku pislya pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni Vilkul ne zgaduye poperednih zv yazkiv iz Carovim Pid chas Yevromajdanu dnipropetrovski biznesmeni Gennadij Korban i Boris Filatov yakim nalezhit torgovij centr Pasazh u Dnipri zmusheni buli viyihati z krayini cherez tisk Voni pryamo zvinuvatili Vilkula u svoyemu peresliduvanni U Verhovnij radi 2015 Aktivisti Yevromajdanu zvinuvachuvali Vilkula v organizaciyi titushok dlya borotbi z demonstrantami na pidtrimku Yevromajdanu v Dnipri 26 sichnya 2014 roku 18 sichnya 2018 roku buv odnim iz 36 deputativ sho golosuvali proti Zakonu pro viznannya ukrayinskogo suverenitetu nad ORDLO U chervni 2018 roku detektivi NABU vidkrili spravu proti Oleksandra Vilkula za pidozroyu v mozhlivomu deklaruvanni neperevirenoyi informaciyi U veresni 2018 roku genprokuror Yurij Lucenko vnis do VRU podannya na nardepa Oleksandra Vilkula vtim Rada vidmovilasya znimati deputatsku nedotorkannist U zhovtni 2018 Lucenko zayavlyav sho Vilkul pid chas kerivnictva Dnipropetrovskoyu ODA nezakonno peredav v orendu kilka zemelnih dilyanok chim zavdav derzhavi zbitkiv na 5 mln grn 5 veresnya 2019 roku prokuratura visunula Vilkulu pidozru razom iz Dmitrom Kolyesnikovim Oboh ogolosili v rozshuk 16 veresnya rishennyam Zhovtnevogo sudu Dnipra vimoga prokuraturi pro vzyattya pid vartu bula vidhilena zvinuvachenih vidpusheno na poruki za zayavoyu nardepa Dmitro Shpenov NagorodiZasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini serpen 2005 Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 2004 Orden Za zaslugi III cherven 2008 II stupeniv serpen 2011 Pochesnij gromadyanin Dnipropetrovska 2013 Medal Zolotij trizub vidznaka Ministerstva oboroni Ukrayini 2023 RodinaDruzhina Olena Anatoliyivna 1978 domogospodarka Donka Mariya Batko Vilkul Yurij Grigorovich Mati domogospodarka urodzhenka Krasnodarskogo krayu RRFSR PrimitkiNarodnij deputat Ukrayini V sklikannya Vilkul Oleksandr Yurijovich VRU Procitovano 18 10 2014 nedostupne posilannya VRU Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 18 10 2014 VRU Arhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 05 01 2016 Interfaks Ukraina ros 11 serpnya 2020 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2022 Procitovano 27 kvitnya 2022 U Krivomu Rozi vidbulos zasidannnya radi oboroni Dnipropetrovskoyi oblasti prisvyachene pidgotovci ob yektiv zhitlovo komunalnogo gospodarstva ta palivno energetichnogo kompleksu do osinno zimovogo periodu pid chas voyennogo stanu Dnipropetrovska oblasna rada ru RU 11 listopada 2022 Procitovano 3 chervnya 2023 Chi isnuye Rada oboroni Krivogo Rogu vidpovid miskradi Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 16 kvitnya 2010 roku 2148 VI Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Vilkula O Yu Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 18 bereznya 2010 roku 384 2010 Pro priznachennya O Vilkula golovoyu Dnipropetrovskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 grudnya 2012 roku 724 2012 Pro zvilnennya O Vilkula z posadi golovi Dnipropetrovskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 grudnya 2012 roku 729 2012 Pro priznachennya O Vilkula Vice prem yer ministrom Ukrayini Pro vidstavku Prem yer ministra Ukrayini ta Kabinetu Ministriv Ukrayini Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 She odin agent Putina v Ukrayini dokazi zv yazkiv skandalnogo Vilkula z Moskovoyu 24 Kanal ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Rezultati viboriv mera Dnipropetrovska 2015 pidsumki golosuvannya RBK Ukraina ros Procitovano 24 serpnya 2022 Komitet Radi viznav zakonnim podannya na znyattya nedotorkannosti z Vilkula Slovo i Dilo ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Verhovna Rada ne znyala nedotorkannist iz Vilkula Radio Svoboda ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Murayev i Vilkul ob yednuyutsya pro sho domovilisya i yak ce vpline na vibori BBC News Ukrayina ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Kandidatom v prezidenty ot Oppozicionnogo bloka stal Aleksandr Vilkul www unian net ros Procitovano 24 serpnya 2022 web archive org 1 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2022 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 24 serpnya 2022 Paskevich Anna 16 zhovtnya 2020 Kandidati v meri Dnipra 2020 spisok biografiyi ta rejtingi OBOZREVATEL NEWS ukr Procitovano 24 serpnya 2022 Hto peremig na viborah mera Dnipra rezultati golosuvannya RBK Ukraina ros Procitovano 24 serpnya 2022 Oleksandr Vilkul priznachenij nachalnikom vijskovoyi administraciyi Krivogo Rogu rozporyadzhennya oblasnoyi vijskovoyi administraciyi Vilkul Oleksandr Yurijovich LB ua Procitovano 24 serpnya 2022 Hto v Krivomu Rozi podav v sud na Oleksandra Vilkula i chomu Ves Krivij Rig ukr 16 lyutogo 2023 Procitovano 21 lyutogo 2023 Rivna shema vid rivnih lyudej yak fejkova vijskova administraciya Krivogo Rogu uhvalyuye fejkovi rishennya analitika SVOYiH SVOYi Krivij Rig ukr 12 zhovtnya 2022 Procitovano 21 lyutogo 2023 10 faktiv z zhittya Oleksandra Vilkula espreso tv ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Dosye kandidata Oleksandr Vilkul z prorosijskogo krila Dosye www depo ua ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Za translyaciyu 5 kanalu biznesmenam dovelosya viyihati z Ukrayini 17 travnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska pravda perevireno 29 sichnya 2014 Utikach Korban Ya dumayu vlada prosto shukaye capiv vidbuvajliv 17 travnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska pravda perevireno 31 sichnya 2014 Arhiv originalu za 2 veresnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2014 Vilkul i Udod otdali prikaz milicii Dnepropetrovska razognat Evromajdan Desyatki aktivistov raneny Cenzor net 26 01 14 21 57 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2014 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 RBK Ukrayina ros Arhiv originalu za 2 bereznya 2019 Procitovano 1 bereznya 2019 RBK Ukrayina ros Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 17 veresnya 2019 Vilkula i Dmitra Kolyesnikova vidpustili na poruki Livij bereg Procitovano 21 chervnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2005 roku 1193 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 14 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 7 lipnya 2004 roku 877 Pro nagorodzhennya Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 26 chervnya 2008 roku 584 2008 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2011 roku 845 2011 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 20 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Vilkul Oleksandr Yurijovich Biografiya Balotuvannya Frakciyi Politichna Agitaciya PolitHab www chesno org ukr Procitovano 19 chervnya 2022 Krivij Rig prodemonstruvav usomu svitu sho spromozhnij chiniti opir vorogu Reznikov RUDANA ukr 17 travnya 2023 Procitovano 29 travnya 2023 PosilannyaVilkul Aleksandr Yurevich 11 travnya 2021 u Wayback Machine na sajti Genshtab

Дата публікації:
Топ