Новий Кодак, Нові Кодаки, Нові Кайдаки — історична місцевість Дніпра, колишнє місто, центр Кодацької паланки Запорозької Січі.
Нові Кодаки Дніпро | ||||
Свято-Миколаївський храм | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Координати: 48°29′22″ пн. ш. 34°57′12″ сх. д. / 48.489556° пн. ш. 34.9533361° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Новокодацький район | |||
Адмінодиниця | Новокодацький район | |||
Телефонний код | 562 | |||
Головні вулиці | Проспект Свободи | |||
Підприємства | Дніпропетровський металургійний завод, Дніпропетровський трубний завод, Дніпропетровський електровозобудівний завод | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Проспект Свободи», «Заводська» | |||
Карта | ||||
Розташована на правому березі Дніпра у прирічковій долині на 10 км вище по Дніпру за центр міста Дніпра, у західній частині міста, на півночі Новокодацького адміністративного району міста.
Історично був важливим місцем перетину Дніпра торговим шляхом з Полтавщини на Січ перед Дніпровськими порогами.
Історія
Козацька доба
Уже наприкінці XVI — на початку XVII століття поблизу Нового Кодака концентруються запорізькі козаки з родинами, так звані «гниздюки», які займалися конярством, скотарством і хліборобством. Новий Кодак, можливо був заснований переселенцями з Кодака. Та скоріш за все село вже існувало і згодом на родючих землях Нового Кодаку мешкали будівничі польської фортеці Кодак, а згодом тут були сховища, резерви і городи міста Кодак. Рік заснування містечка можна назвати приблизно 1600–1635 роки. Історик Катеринославської єпархії єпископ Феодосій (Макаревський) уважав, що Новий Кодак з парафіяльною церквою існував уже в 1650 р.
- 1656 року у листі Богдана Хмельницького Новий Кодак згадується як центр, звідки посилали універсали. Відомий історик Аполлон Скальковський стверджував у середині XIX сторіччя, що до 1656 року Запорожжя вже ділилося на 5 паланок, серед яких була й Кодацька, але точної дати появи укріпленого міста Нового Кодака він не називає.
Значення Нового Кодака, як міста перевозу через Дніпро — останнього перед Дніпровими порогами було надзвичайне велике. Майже всі торговці солі, що йшли з Січі, Прогной і Криму до Руського князівства (Гетьманщина) і Московщину. а також подорожні до Дону йшли через Кам'янський перевіз. З іншого берегу містечка було козацьке селище Кам'янка.
З 1734 року, після остаточного переходу запорожців під російський протекторат, значення Нового Кодака в кордонах Запорізьких вільностей поступово збільшується. По відомостях, знов-таки Феодосія (Макаревського), близько 1750 року Новий Кодак іменувався «містом паланочним», тут перебували паланочний полковник, осавул і військова канцелярія Кодацької паланки, соборна церква святителя Миколи із двома священиками. Значення Нового Кодака як центра паланки визначалося його зручним місцем розташування на «битому козацькому шляху», що, природно, залучало промисловців і торговців. Після зруйнування Кодацької фортеці значення Старого Кодаку занепало. Містом Кодак називалися Нові Кодаки, який був центром Кодацької паланки.
Російська доба (1775-1917 роки)
З початком будівництва Першого Катеринослава на річці Кільчень 1777 року у Новий Кодак переводиться Слов'янське духовне правління (Слов'янськом називали місто Нікополь у яке було перенесено центр зі зруйнованої столиці — Нової Січі).
- У 1776–1783 роках у місті Кодак були повітові установи Саксаганського повіту, що обіймай північну частину Кодацької паланки. У 1783 році Новий Кодак став центром Новокодацького повіту.
- На 1779 рік Новий Кайдак мав велику фортецю з трьома дерев'яними вежами, валами, обгородженими плетеними турами, , пороховий льох та інші військові споруди, дві церкви, православне та єврейське кладовища (отже й синагогу), , церковне правління, школу, шпиталь. У ньому проводилися три ярмарки на рік, тобто були: ярмарковий майдан, крамниці, шинки, заїжджі двори, різні майстерні, потрібні для обслуговування ярмарку. Звичайно, були майстерні, які працювали і на ринок. Так, за спогадами Микити Коржа, Лазар Глоба мав у Кодаці майстерню, у якій працювало п'ятнадцять кравців. Були млини, винокурні й інші виробництва із переробки сільськогосподарської продукції. Була значна переправа через Дніпро, себто існували пристані, місця для зберігання суден взимку та інше.
Населення на 1779 рік становило десь до 4 тисяч осіб. У то же час у Половиці мешкало десь понад 1,5 тис. осіб. У Лоцкам'янці — близько 500 осіб; а в Старих Кайдаках — десь 1200 осіб.
- 7 і 8 травня 1787 року в місті ще знайшли де розмістити великий почет Катерини II, а будинок священика Кіндрата виявився придатним, навіть, для розташування австрійського імператора Йосипа II. Щодо церковного будівництва, то згідно з наявними свідченнями, усі церкви були дерев'яні. Переважно вони були трикамерні, одно- або триверхі. Є свідчення про добудову церкви Святого Миколая у Новому Кодаці з новим боковим вівтарем.
На 1859 рік Нові Кодаки були державним селом. Тут було 226 подвір'їв, 1 православна церква й мешкало 1724 особи.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1800 осіб, налічувалось 251 дворове господарство, існували православна церква й 2 лавки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2140 осіб (1061 чоловічої статі та 1079 — жіночої), з яких всі — православної віри.
Радянська доба
До німецько-радянської війни на заході Кодак було зведено ДЕВЗ (засновано 1934 року), продовжилася забудова приватними хатами; на підприємствах на сході й півдні Кодак (металургійний завод Петровського трубопрокатний завод Леніна, коксохімічний завод Калініна та інших) тривала індустралізація з розширенням виробництвах на найпотужньому обладнанню.
У 1923 - 1926 році село Нові Кодаки входило до складу Діївського району, з 1926 року - до Дніпропетровського. У 1927 році проведено трамвайну лінію з маршрутом №3 проспектом Свободи, що ходив через заводи, площу Островського (сучасна Старомостова площа), проспект Карла Маркса (сучасний проспект Яворницького), вулицю Ширшова (сучасна вулиця Липинського) до Успенського собору. У 1938 році Нові Кодаки приєднано до Дніпропетровська.
Німецько-радянська війна
У роки німецько-радянської війни у Нових Кодаках діяло радянське комуністичне підпілля. Так у західній частині Нових Кодак на вулиці Успенських Братів, 8 мешкали підпільники Йосип Христофорович та Анна Терентіївна Успенські (розстріляні у 1943 році), діяла явочна квартира підпільного Дніпропетровського обкому КП(б)У й мешкав командир партизанського загону Новомосковського району С.Д. Масалигін (1909-1963) (1940-1942 роки, 1940-1963 роки). На будинку присутня меморіальна дошка.
Українська незалежна доба (з 1991 року)
У 1995 введена у дію станція метро "Проспект Свободи" у західній частині Нових Кодак.
У 1996 році знесено понад 100 хат для будівництва — частини міського обвідного кільця. Того ж року сюди Кодацьким шляхом проведено трамвайну колії з лівої сторони міста на проспект Свободи.
У 1999 році в будівлю середньої школи на , 57 було переведено Новокодацький (тоді Ленінський) Районний Відділ Дніпропетровського обласного Управління Внутрішніх Справ.
Сучасність
Сучасне населення — десь до 15 тисяч осіб. Головна вулиця житлового масиву — проспект Свободи, є частиною стародавнього шляху з Києва на острів Хортицю. Він проходив через придніпровську частину Таромського, далі йшов по сучасній Доблесній вулиці й Сухачівці, по сучасній Великій Діївській вулиці у Діївці.
Промисловість
На околиці Нових Кодак розташовані Дніпровський металургійний завод, Дніпровський трубний завод, Дніпровський електровозобудівний завод, , .
Транспорт
В житловому масиві дві станції метро: Проспект Свободи і Заводська. Чотири маршрути трамвая — 5, 14, 18, 19 єднають Нові Кодаки зі Старомостовою площею (до введення в експлуатацію метрополітену існував трамвай третього маршруту, який колись ходив до Дитячого Світу), районом заводів, залізничним вокзалом, автовокзалом, лівим берегом та Нагірним районом міста. Поблизу Нових Кодаків розташовані вантажна залізнична станція Кайдацька та платформа 184 кілометр, де зупиняються приміські поїзди.
Освітні заклади
шкільні заклади:
- Вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа № 11 — проспект Свободи, 147
- Навчально-виховний комплекс № 72 «школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» — , 42-а
- Середня загальноосвітня школа № 88 — проспект Свободи, 218
дошкільні заклади:
- Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 6 «Славний» — вулиця проспект Свободи 82-а
- Дошкільний навчальний заклад (ясла — садок) № 240 комбінованого типу — проспект Свободи 218
- дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) НВК № 72 — Фортечна вулиця, 42-а
Архітектура
Старовинна біля Дніпра. Будинок культури заводу Петровського, Семінарський храм святих Петра і Павла Православної церкви України (раніше — Кафедральний собор Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського патріархату) на проспекті Свободи і Кайдацький міст. Станція метро «Проспект Свободи».
Відомі особи
- Лазар Глоба
- Микита Корж — народився у місті, козацький оповідач
- Халін Володимир Олександрович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Штогаренко Андрій Якович (1902—1992) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч.
Світлини
- Пам'ятний знак
- Свято-Миколаївський храм (1810)
- Будинок комуністичних підпільників часів німецько-радянської війни - вулиця Успенських, 8
Посилання
- Декілька фотографій
- Містечко Новий Кайдак[недоступне посилання з вересня 2019]
- Олег Репан. «Місто-привид» // Український тиждень, 22.10.2010
Примітки
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нові Кодаки |
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novij Kodak Novi Kodaki Novi Kajdaki istorichna miscevist Dnipra kolishnye misto centr Kodackoyi palanki Zaporozkoyi Sichi Novi Kodaki DniproNovi Kodaki Svyato Mikolayivskij hramZagalna informaciyaKoordinati 48 29 22 pn sh 34 57 12 sh d 48 489556 pn sh 34 9533361 sh d 48 489556 34 9533361Krayina UkrayinaRajon Novokodackij rajonAdminodinicya Novokodackij rajonTelefonnij kod 562Golovni vulici Prospekt SvobodiPidpriyemstva Dnipropetrovskij metalurgijnij zavod Dnipropetrovskij trubnij zavod Dnipropetrovskij elektrovozobudivnij zavodTransportMetropoliten Prospekt Svobodi Zavodska Karta Roztashovana na pravomu berezi Dnipra u pririchkovij dolini na 10 km vishe po Dnipru za centr mista Dnipra u zahidnij chastini mista na pivnochi Novokodackogo administrativnogo rajonu mista Istorichno buv vazhlivim miscem peretinu Dnipra torgovim shlyahom z Poltavshini na Sich pered Dniprovskimi porogami IstoriyaKozacka doba Uzhe naprikinci XVI na pochatku XVII stolittya poblizu Novogo Kodaka koncentruyutsya zaporizki kozaki z rodinami tak zvani gnizdyuki yaki zajmalisya konyarstvom skotarstvom i hliborobstvom Novij Kodak mozhlivo buv zasnovanij pereselencyami z Kodaka Ta skorish za vse selo vzhe isnuvalo i zgodom na rodyuchih zemlyah Novogo Kodaku meshkali budivnichi polskoyi forteci Kodak a zgodom tut buli shovisha rezervi i gorodi mista Kodak Rik zasnuvannya mistechka mozhna nazvati priblizno 1600 1635 roki Istorik Katerinoslavskoyi yeparhiyi yepiskop Feodosij Makarevskij uvazhav sho Novij Kodak z parafiyalnoyu cerkvoyu isnuvav uzhe v 1650 r 1656 roku u listi Bogdana Hmelnickogo Novij Kodak zgaduyetsya yak centr zvidki posilali universali Vidomij istorik Apollon Skalkovskij stverdzhuvav u seredini XIX storichchya sho do 1656 roku Zaporozhzhya vzhe dililosya na 5 palanok sered yakih bula j Kodacka ale tochnoyi dati poyavi ukriplenogo mista Novogo Kodaka vin ne nazivaye Znachennya Novogo Kodaka yak mista perevozu cherez Dnipro ostannogo pered Dniprovimi porogami bulo nadzvichajne velike Majzhe vsi torgovci soli sho jshli z Sichi Prognoj i Krimu do Ruskogo knyazivstva Getmanshina i Moskovshinu a takozh podorozhni do Donu jshli cherez Kam yanskij pereviz Z inshogo beregu mistechka bulo kozacke selishe Kam yanka Z 1734 roku pislya ostatochnogo perehodu zaporozhciv pid rosijskij protektorat znachennya Novogo Kodaka v kordonah Zaporizkih vilnostej postupovo zbilshuyetsya Po vidomostyah znov taki Feodosiya Makarevskogo blizko 1750 roku Novij Kodak imenuvavsya mistom palanochnim tut perebuvali palanochnij polkovnik osavul i vijskova kancelyariya Kodackoyi palanki soborna cerkva svyatitelya Mikoli iz dvoma svyashenikami Znachennya Novogo Kodaka yak centra palanki viznachalosya jogo zruchnim miscem roztashuvannya na bitomu kozackomu shlyahu sho prirodno zaluchalo promislovciv i torgovciv Pislya zrujnuvannya Kodackoyi forteci znachennya Starogo Kodaku zanepalo Mistom Kodak nazivalisya Novi Kodaki yakij buv centrom Kodackoyi palanki Rosijska doba 1775 1917 roki Z pochatkom budivnictva Pershogo Katerinoslava na richci Kilchen 1777 roku u Novij Kodak perevoditsya Slov yanske duhovne pravlinnya Slov yanskom nazivali misto Nikopol u yake bulo pereneseno centr zi zrujnovanoyi stolici Novoyi Sichi U 1776 1783 rokah u misti Kodak buli povitovi ustanovi Saksaganskogo povitu sho obijmaj pivnichnu chastinu Kodackoyi palanki U 1783 roci Novij Kodak stav centrom Novokodackogo povitu Na 1779 rik Novij Kajdak mav veliku fortecyu z troma derev yanimi vezhami valami obgorodzhenimi pletenimi turami porohovij loh ta inshi vijskovi sporudi dvi cerkvi pravoslavne ta yevrejske kladovisha otzhe j sinagogu cerkovne pravlinnya shkolu shpital U nomu provodilisya tri yarmarki na rik tobto buli yarmarkovij majdan kramnici shinki zayizhdzhi dvori rizni majsterni potribni dlya obslugovuvannya yarmarku Zvichajno buli majsterni yaki pracyuvali i na rinok Tak za spogadami Mikiti Korzha Lazar Globa mav u Kodaci majsternyu u yakij pracyuvalo p yatnadcyat kravciv Buli mlini vinokurni j inshi virobnictva iz pererobki silskogospodarskoyi produkciyi Bula znachna pereprava cherez Dnipro sebto isnuvali pristani miscya dlya zberigannya suden vzimku ta inshe Naselennya na 1779 rik stanovilo des do 4 tisyach osib U to zhe chas u Polovici meshkalo des ponad 1 5 tis osib U Lockam yanci blizko 500 osib a v Starih Kajdakah des 1200 osib 7 i 8 travnya 1787 roku v misti she znajshli de rozmistiti velikij pochet Katerini II a budinok svyashenika Kindrata viyavivsya pridatnim navit dlya roztashuvannya avstrijskogo imperatora Josipa II Shodo cerkovnogo budivnictva to zgidno z nayavnimi svidchennyami usi cerkvi buli derev yani Perevazhno voni buli trikamerni odno abo triverhi Ye svidchennya pro dobudovu cerkvi Svyatogo Mikolaya u Novomu Kodaci z novim bokovim vivtarem Na 1859 rik Novi Kodaki buli derzhavnim selom Tut bulo 226 podvir yiv 1 pravoslavna cerkva j meshkalo 1724 osobi Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Diyivskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 1800 osib nalichuvalos 251 dvorove gospodarstvo isnuvali pravoslavna cerkva j 2 lavki Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2140 osib 1061 cholovichoyi stati ta 1079 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri Radyanska doba Do nimecko radyanskoyi vijni na zahodi Kodak bulo zvedeno DEVZ zasnovano 1934 roku prodovzhilasya zabudova privatnimi hatami na pidpriyemstvah na shodi j pivdni Kodak metalurgijnij zavod Petrovskogo truboprokatnij zavod Lenina koksohimichnij zavod Kalinina ta inshih trivala industralizaciya z rozshirennyam virobnictvah na najpotuzhnomu obladnannyu U 1923 1926 roci selo Novi Kodaki vhodilo do skladu Diyivskogo rajonu z 1926 roku do Dnipropetrovskogo U 1927 roci provedeno tramvajnu liniyu z marshrutom 3 prospektom Svobodi sho hodiv cherez zavodi ploshu Ostrovskogo suchasna Staromostova plosha prospekt Karla Marksa suchasnij prospekt Yavornickogo vulicyu Shirshova suchasna vulicya Lipinskogo do Uspenskogo soboru U 1938 roci Novi Kodaki priyednano do Dnipropetrovska Nimecko radyanska vijna U roki nimecko radyanskoyi vijni u Novih Kodakah diyalo radyanske komunistichne pidpillya Tak u zahidnij chastini Novih Kodak na vulici Uspenskih Brativ 8 meshkali pidpilniki Josip Hristoforovich ta Anna Terentiyivna Uspenski rozstrilyani u 1943 roci diyala yavochna kvartira pidpilnogo Dnipropetrovskogo obkomu KP b U j meshkav komandir partizanskogo zagonu Novomoskovskogo rajonu S D Masaligin 1909 1963 1940 1942 roki 1940 1963 roki Na budinku prisutnya memorialna doshka Ukrayinska nezalezhna doba z 1991 roku U 1995 vvedena u diyu stanciya metro Prospekt Svobodi u zahidnij chastini Novih Kodak U 1996 roci zneseno ponad 100 hat dlya budivnictva chastini miskogo obvidnogo kilcya Togo zh roku syudi Kodackim shlyahom provedeno tramvajnu koliyi z livoyi storoni mista na prospekt Svobodi U 1999 roci v budivlyu serednoyi shkoli na 57 bulo perevedeno Novokodackij todi Leninskij Rajonnij Viddil Dnipropetrovskogo oblasnogo Upravlinnya Vnutrishnih Sprav SuchasnistSuchasne naselennya des do 15 tisyach osib Golovna vulicya zhitlovogo masivu prospekt Svobodi ye chastinoyu starodavnogo shlyahu z Kiyeva na ostriv Horticyu Vin prohodiv cherez pridniprovsku chastinu Taromskogo dali jshov po suchasnij Doblesnij vulici j Suhachivci po suchasnij Velikij Diyivskij vulici u Diyivci Promislovist Na okolici Novih Kodak roztashovani Dniprovskij metalurgijnij zavod Dniprovskij trubnij zavod Dniprovskij elektrovozobudivnij zavod Transport V zhitlovomu masivi dvi stanciyi metro Prospekt Svobodi i Zavodska Chotiri marshruti tramvaya 5 14 18 19 yednayut Novi Kodaki zi Staromostovoyu plosheyu do vvedennya v ekspluataciyu metropolitenu isnuvav tramvaj tretogo marshrutu yakij kolis hodiv do Dityachogo Svitu rajonom zavodiv zaliznichnim vokzalom avtovokzalom livim beregom ta Nagirnim rajonom mista Poblizu Novih Kodakiv roztashovani vantazhna zaliznichna stanciya Kajdacka ta platforma 184 kilometr de zupinyayutsya primiski poyizdi Osvitni zakladi shkilni zakladi Vechirnya zminna serednya zagalnoosvitnya shkola 11 prospekt Svobodi 147 Navchalno vihovnij kompleks 72 shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad dityachij sadok 42 a Serednya zagalnoosvitnya shkola 88 prospekt Svobodi 218 doshkilni zakladi Doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 6 Slavnij vulicya prospekt Svobodi 82 a Doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 240 kombinovanogo tipu prospekt Svobodi 218 doshkilnij navchalnij zaklad dityachij sadok NVK 72 Fortechna vulicya 42 aArhitekturaStarovinna bilya Dnipra Budinok kulturi zavodu Petrovskogo Seminarskij hram svyatih Petra i Pavla Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini ranishe Kafedralnij sobor Dnipropetrovskoyi yeparhiyi UPC Kiyivskogo patriarhatu na prospekti Svobodi i Kajdackij mist Stanciya metro Prospekt Svobodi Vidomi osobiLazar Globa Mikita Korzh narodivsya u misti kozackij opovidach Halin Volodimir Oleksandrovich starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shtogarenko Andrij Yakovich 1902 1992 ukrayinskij kompozitor pedagog muzichno gromadskij diyach SvitliniPam yatnij znak Svyato Mikolayivskij hram 1810 Budinok komunistichnih pidpilnikiv chasiv nimecko radyanskoyi vijni vulicya Uspenskih 8PosilannyaDekilka fotografij Mistechko Novij Kajdak nedostupne posilannya z veresnya 2019 Oleg Repan Misto privid Ukrayinskij tizhden 22 10 2010PrimitkiSpiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl Po svѣdѣniyam 1859 goda Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta T VIII Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom SanktPeterburg 1863 V 152 s 1863 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 20 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 63 X 270 120 s ros doref Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novi Kodaki Ce nezavershena stattya pro Dnipro Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi