Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2017) |
Спиртова промисловість (давніше — ґуральництво, винокуріння, винокурна промисловість) — галузь харчової промисловості, що виробляє етиловий (винний) спирт-сирець і спирт-ректифікат з харчової сировини (зерна, картоплі, меляси тощо). Спирт застосовують у лікерно-горілчаному виробництві, для зміцнення вин, у парфумерно-косметичній і кондитерській промисловості, для виготовлення оцту, а також у вітамінному виробництві, у медицині й техніці. На спиртових заводах одержують хлібопекарські й кормові дріжджі, рідку вуглекислоту, кормові вітаміни тощо.
Історія
Виробництво спиртних напоїв способом бродіння цукристих та крохмалевих речовин було відоме з давніх часів. В Європі вперше в Італії (11 в.).[] Винний спирт вживався на початку як лік («життєва вода»), з 14 ст. як п'янкий напій.
В Україні
До 1914
В Україні ґуральництво відоме з 15 ст., але більше розповсюдилося виробництво горілки лише в першій половині 16 ст.; горілка стала, воднораз з медом й пивом, головним алкогольним напоєм; сировиною для горілки було переважно жито. Ґуральні були в руках поміщиків, і майже кожний дідич мав ґуральню, яка продавала продукцію на місці в корчмах, що їх вони звичайно віддавали в оренду євреям (докладніше див. Пропінація). Прибуток з пропінації був одним з головних доходів дідича. Право пропінації (на Правобережжі й у Галичині існувало до 19 ст.) було основною причиною пияцтва сільського населення. У Козацькій і Козацько-гетьманській державі власниками ґуралень була козацька старшина, міщани, монастирі тощо. Ґуральні в 17 ст. були малими підприємствами на 4 — 6 казанів, на яких працювало звич. кілька місцевих селян і лише кілька місяців на рік. У другій пол. 18 ст. техніка ґуральні покращала (прості казани, що давали в сер. 1 відро горілки, почали заміняти удосконаленими англ. кубами з продуктивністю 4 — 25 відер на добу); виникали й більші ґуральні (наприклад, кн. Безбородька в Золотоноському пов. давала в кін. 18 ст. 900 гектол на рік), з'являлися перші спеціалізовані зав. За ревізією 1782 року на Лівобережжі на 2 863 зав., винниці становили 2 666 (93 % всіх). 1801 року їх мало бути на Наддніпрянщині 7 839 з річною продукцією 62 млн л горілки.
З 1820-х pp. з'явилися в Україні перші парові ґуральні; одночасно старі, т. зв. вогневі закривались або реконструювалися і виникало щораз більше модерних великих зав., тому ч. ґуралень зменшувалося, хоч продукція спирту (40 градусного) зростала:
| Рік | 1840 | 1860 | 1913 |
|---|---|---|---|
| к-сть заводів | 3 595 | 2 407 | 586 |
| продукція в млн гектол | 2,0 | - | 4,0 |
На зменшення ч. зав. вплинуло також скасування кріпацтва, а тим самим безкоштовного робітника. Проте власники ґуралень і далі мали ту вигоду, що, переробляючи на місці зерно або картоплю на спирт, не мали труднощів в їхньому збуті; і далі в Україні переважали невеликі ґуральні, що належали поміщикам. З розвитком техніки перегонки почалося поступове відокремлення С. п. від горілчаної і виділення її в самостійну галузь. Найбільше ґуралень було на Поліссі і Лівобережжі, де була сировина (картопля, жито і відходи цукроварства — меляса); найбільші зав. розміщувалися в Катеринославській, Київській і Харківській губ. Кількість постійних робітників в С. п. — 6 500 (1907), разом з сезоновими — значно більше. Продукція спирту в Україні становила 29 % всеімперської; бл. 90 % її ішло на виготовлення горілки.
В Україні, як і в усій Рос. Імперії (також на укр. землях в Австро-Угорщині), продаж горілки був держ. монополією . Її здійснювали до 1863 при допомозі системи викупів (оренди) продажу приватним покупцям за високу ціну, згодом регулярним акцизом; 1895 введено держ. монополію продажу горілки, яку однак далі виробляли приватники (1913 акциз становив 78 % ціни горілки). Прибуток з продажу горілки являв собою важливу позицію в бюджеті держави, тим більше, що споживання горілки було велике (в Україні 1913 — 6,5 л річно на особу).
На укр. землях в Австро-Угорщині С. п. була найрозвиненішою галуззю харч. промисловості. Це були невеликі зав. дідичів. На поч. 20 ст. було їх в Галичині бл. 400 з річною продукцією бл. 300 000 гектол (пересічно на один зав. — 750; на Центр. і Сх. Землях — 6 800).
1914 — 70 pp.
Під час першої світової і громадянської війни спиртові зав. на Центр. і Сх. Землях не працювали; 1921 — ледве 21, і вони дали 130 млн л продукції. Щойно за НЕП С. п. піднеслася; 1928 82 зав. виробили 6,7 млн декад спирту-сирцю, на них працювало 4 300 осіб. У сер. 1930-их pp. продукція спирту досягла довоєнного рівня; 1940 вона дала вже 26,5 декал спирту-сирцю. На розвиток С. п. вплинуло застосування етилового спирту для одержання синтетичного кавчуку.
На зах. укр. землях С. п. за міжвоєнний період значно знизилася: в Галичині працювало у 1926 287 ґуралень з річною продукцією 11 500 декал; ч. для півн.-зах. земель: 452 і 1 200. Це все були невеликі зав. Причиною спадку продукції (вона залишилася подібною до 1938) було зменшення споживання алкогольних напоїв і конкуренція високо поставленої С. п. в Зах. Польщі.
Після нового занепаду у 1941 — 45 С. п. досягла 1951 довоєнного рівня і відтоді постійно зростає. Разом з цим вона зазнає техн. модернізації і концентрації виробництва. Кількість зав. зменшилася до 348 у 1940 і до 95 у 1965; з того часу вона устабілізувалася (1970 — 96 зав.); зокрема на Західній Україні ліквідовано більшість малих зав. Розвиток продукції спирту-сирцю етилового в УРСР (у млн декал; в перерахунку на 100 %, і тому ч. на 1913 ін., ніж на попередній табл.) такий:
1913 | 16,0 | 1950 | 22,8
1928 | 6,7 | 1955 | 33,9
1932 | 10,7 | 1960 | 38,7
1937 | 20,9 | 1965 | 47,9
1940 | 26,5 | 1970 | 56,4
1945 | 6,6 | 1975 | 64,8
Продукція спирту-сирцю в УРСР становить 35 % всесоюзної і 9 % світової (третє місце у світі після США і РРФСР). 1963 в С. п. в УРСР працювало 10800 працівників. Не зважаючи на зростання С. п. в абсолютних числах, її участь в усій харч. промисловості зменшується і становить 2 — 3 %. Помітні зміни наступили в складі сировини, яку переробляють на спирт: 1913 з меляси було вироблено 6 % всього спирту, з зерно-картопланої сировини (жита, кукурудзи і гол. — бл. 75 % з картоплі) — 94 %; відсотки па 1940: 38 і 62, на 1958 — 23 і 77, на 1970 — 10 — 15 і 85 — 90 (для всього СРСР — 50 і 50). Частину С. п. вивозять з УРСР до ін. республік і за кордон.
Геогр. розміщення С. п. таке, як раніше: гол. у лісостеп., менше — у ліс. смузі. Найбільший зав. — Лохвицький спиртовий комбінат (з 1934; 1968 виробив 3,2 млн декал спирту-сирцю, 2 742 т вуглекислоти, 6 791 т хлібних дріжджів, 227 т гліцерину), Андрушівський спиртовий комбінат (Житомирська область), Барський і Калинівський (Вінницька область), Івашківський (Харківська область), Косарський (Черкаська область), Лужанський (Чернівецька область), Жовтневий (Полтавська область) спиртові зав. На підприємствах С. п. виготовляють у спеціальних цехах (понад 60) кормові і хлібопекарські дріжджі, рідку вуглекислоту, кормові вітаміни «В 12» й ін. Наук. питання С. п. в Україні розробляє Укр. Н.-Д. Інститут спиртової і лікеро-горілчаної промисловості у Києві.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Нестеренко О. Розвиток промисловості в Україні, ч. 1 — II. К. 1959, 1962; Гак Д. Харч. промисловість України. К. 1960; Рудницкий П. Экономика спиртового комбинированого производства. К. 1969; Голобуцький В. Економічна історія Укр. РСР. К. 1970.
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2017 Zapit Guralnya perenapravlyaye syudi div takozh Guralnya znachennya Zapit Vinokurnya perenapravlyaye syudi div takozh Vinokurnya znachennya Spirtova promislovist davnishe guralnictvo vinokurinnya vinokurna promislovist galuz harchovoyi promislovosti sho viroblyaye etilovij vinnij spirt sirec i spirt rektifikat z harchovoyi sirovini zerna kartopli melyasi tosho Spirt zastosovuyut u likerno gorilchanomu virobnictvi dlya zmicnennya vin u parfumerno kosmetichnij i konditerskij promislovosti dlya vigotovlennya octu a takozh u vitaminnomu virobnictvi u medicini j tehnici Na spirtovih zavodah oderzhuyut hlibopekarski j kormovi drizhdzhi ridku vuglekislotu kormovi vitamini tosho Karavanskij spirtovij zavodIstoriyaVirobnictvo spirtnih napoyiv sposobom brodinnya cukristih ta krohmalevih rechovin bulo vidome z davnih chasiv V Yevropi vpershe v Italiyi 11 v dzherelo Vinnij spirt vzhivavsya na pochatku yak lik zhittyeva voda z 14 st yak p yankij napij V Ukrayini Do 1914 V Ukrayini guralnictvo vidome z 15 st ale bilshe rozpovsyudilosya virobnictvo gorilki lishe v pershij polovini 16 st gorilka stala vodnoraz z medom j pivom golovnim alkogolnim napoyem sirovinoyu dlya gorilki bulo perevazhno zhito Guralni buli v rukah pomishikiv i majzhe kozhnij didich mav guralnyu yaka prodavala produkciyu na misci v korchmah sho yih voni zvichajno viddavali v orendu yevreyam dokladnishe div Propinaciya Pributok z propinaciyi buv odnim z golovnih dohodiv didicha Pravo propinaciyi na Pravoberezhzhi j u Galichini isnuvalo do 19 st bulo osnovnoyu prichinoyu piyactva silskogo naselennya U Kozackij i Kozacko getmanskij derzhavi vlasnikami guralen bula kozacka starshina mishani monastiri tosho Guralni v 17 st buli malimi pidpriyemstvami na 4 6 kazaniv na yakih pracyuvalo zvich kilka miscevih selyan i lishe kilka misyaciv na rik U drugij pol 18 st tehnika guralni pokrashala prosti kazani sho davali v ser 1 vidro gorilki pochali zaminyati udoskonalenimi angl kubami z produktivnistyu 4 25 vider na dobu vinikali j bilshi guralni napriklad kn Bezborodka v Zolotonoskomu pov davala v kin 18 st 900 gektol na rik z yavlyalisya pershi specializovani zav Za reviziyeyu 1782 roku na Livoberezhzhi na 2 863 zav vinnici stanovili 2 666 93 vsih 1801 roku yih malo buti na Naddnipryanshini 7 839 z richnoyu produkciyeyu 62 mln l gorilki Z 1820 h pp z yavilisya v Ukrayini pershi parovi guralni odnochasno stari t zv vognevi zakrivalis abo rekonstruyuvalisya i vinikalo shoraz bilshe modernih velikih zav tomu ch guralen zmenshuvalosya hoch produkciya spirtu 40 gradusnogo zrostala Rik 1840 1860 1913 k st zavodiv 3 595 2 407 586 produkciya v mln gektol 2 0 4 0 Na zmenshennya ch zav vplinulo takozh skasuvannya kripactva a tim samim bezkoshtovnogo robitnika Prote vlasniki guralen i dali mali tu vigodu sho pereroblyayuchi na misci zerno abo kartoplyu na spirt ne mali trudnoshiv v yihnomu zbuti i dali v Ukrayini perevazhali neveliki guralni sho nalezhali pomishikam Z rozvitkom tehniki peregonki pochalosya postupove vidokremlennya S p vid gorilchanoyi i vidilennya yiyi v samostijnu galuz Najbilshe guralen bulo na Polissi i Livoberezhzhi de bula sirovina kartoplya zhito i vidhodi cukrovarstva melyasa najbilshi zav rozmishuvalisya v Katerinoslavskij Kiyivskij i Harkivskij gub Kilkist postijnih robitnikiv v S p 6 500 1907 razom z sezonovimi znachno bilshe Produkciya spirtu v Ukrayini stanovila 29 vseimperskoyi bl 90 yiyi ishlo na vigotovlennya gorilki V Ukrayini yak i v usij Ros Imperiyi takozh na ukr zemlyah v Avstro Ugorshini prodazh gorilki buv derzh monopoliyeyu Yiyi zdijsnyuvali do 1863 pri dopomozi sistemi vikupiv orendi prodazhu privatnim pokupcyam za visoku cinu zgodom regulyarnim akcizom 1895 vvedeno derzh monopoliyu prodazhu gorilki yaku odnak dali viroblyali privatniki 1913 akciz stanoviv 78 cini gorilki Pributok z prodazhu gorilki yavlyav soboyu vazhlivu poziciyu v byudzheti derzhavi tim bilshe sho spozhivannya gorilki bulo velike v Ukrayini 1913 6 5 l richno na osobu Na ukr zemlyah v Avstro Ugorshini S p bula najrozvinenishoyu galuzzyu harch promislovosti Ce buli neveliki zav didichiv Na poch 20 st bulo yih v Galichini bl 400 z richnoyu produkciyeyu bl 300 000 gektol peresichno na odin zav 750 na Centr i Sh Zemlyah 6 800 1914 70 pp Pid chas pershoyi svitovoyi i gromadyanskoyi vijni spirtovi zav na Centr i Sh Zemlyah ne pracyuvali 1921 ledve 21 i voni dali 130 mln l produkciyi Shojno za NEP S p pidneslasya 1928 82 zav virobili 6 7 mln dekad spirtu sircyu na nih pracyuvalo 4 300 osib U ser 1930 ih pp produkciya spirtu dosyagla dovoyennogo rivnya 1940 vona dala vzhe 26 5 dekal spirtu sircyu Na rozvitok S p vplinulo zastosuvannya etilovogo spirtu dlya oderzhannya sintetichnogo kavchuku Na zah ukr zemlyah S p za mizhvoyennij period znachno znizilasya v Galichini pracyuvalo u 1926 287 guralen z richnoyu produkciyeyu 11 500 dekal ch dlya pivn zah zemel 452 i 1 200 Ce vse buli neveliki zav Prichinoyu spadku produkciyi vona zalishilasya podibnoyu do 1938 bulo zmenshennya spozhivannya alkogolnih napoyiv i konkurenciya visoko postavlenoyi S p v Zah Polshi Pislya novogo zanepadu u 1941 45 S p dosyagla 1951 dovoyennogo rivnya i vidtodi postijno zrostaye Razom z cim vona zaznaye tehn modernizaciyi i koncentraciyi virobnictva Kilkist zav zmenshilasya do 348 u 1940 i do 95 u 1965 z togo chasu vona ustabilizuvalasya 1970 96 zav zokrema na Zahidnij Ukrayini likvidovano bilshist malih zav Rozvitok produkciyi spirtu sircyu etilovogo v URSR u mln dekal v pererahunku na 100 i tomu ch na 1913 in nizh na poperednij tabl takij 1913 16 0 1950 22 8 1928 6 7 1955 33 9 1932 10 7 1960 38 7 1937 20 9 1965 47 9 1940 26 5 1970 56 4 1945 6 6 1975 64 8 Produkciya spirtu sircyu v URSR stanovit 35 vsesoyuznoyi i 9 svitovoyi tretye misce u sviti pislya SShA i RRFSR 1963 v S p v URSR pracyuvalo 10800 pracivnikiv Ne zvazhayuchi na zrostannya S p v absolyutnih chislah yiyi uchast v usij harch promislovosti zmenshuyetsya i stanovit 2 3 Pomitni zmini nastupili v skladi sirovini yaku pereroblyayut na spirt 1913 z melyasi bulo virobleno 6 vsogo spirtu z zerno kartoplanoyi sirovini zhita kukurudzi i gol bl 75 z kartopli 94 vidsotki pa 1940 38 i 62 na 1958 23 i 77 na 1970 10 15 i 85 90 dlya vsogo SRSR 50 i 50 Chastinu S p vivozyat z URSR do in respublik i za kordon Geogr rozmishennya S p take yak ranishe gol u lisostep menshe u lis smuzi Najbilshij zav Lohvickij spirtovij kombinat z 1934 1968 virobiv 3 2 mln dekal spirtu sircyu 2 742 t vuglekisloti 6 791 t hlibnih drizhdzhiv 227 t glicerinu Andrushivskij spirtovij kombinat Zhitomirska oblast Barskij i Kalinivskij Vinnicka oblast Ivashkivskij Harkivska oblast Kosarskij Cherkaska oblast Luzhanskij Chernivecka oblast Zhovtnevij Poltavska oblast spirtovi zav Na pidpriyemstvah S p vigotovlyayut u specialnih cehah ponad 60 kormovi i hlibopekarski drizhdzhi ridku vuglekislotu kormovi vitamini V 12 j in Nauk pitannya S p v Ukrayini rozroblyaye Ukr N D Institut spirtovoyi i likero gorilchanoyi promislovosti u Kiyevi LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nesterenko O Rozvitok promislovosti v Ukrayini ch 1 II K 1959 1962 Gak D Harch promislovist Ukrayini K 1960 Rudnickij P Ekonomika spirtovogo kombinirovanogo proizvodstva K 1969 Golobuckij V Ekonomichna istoriya Ukr RSR K 1970 Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi