История города Екатеринослава укр Історія міста Катеринослава видання українського історика Дмитра Яворницького що розпо

«История города Екатеринослава» (укр. Історія міста Катеринослава) — видання українського історика Дмитра Яворницького, що розповідає про заснування та історію Катеринослава (нині Дніпро), а також про відомих діячів Російської імперії, які сприяли заселенню і розвитку Півдня України.

«Історія міста Катеринослава»
Обкладинка І-го видання
Автор	Яворницький Дмитро Іванович
Назва мовою оригіналу	История города Екатеринослава
Ілюстрації	В. С. Мороз А. К. Фоменко
Дизайн обкладинки	В. І. Хворост
Мова	російська
Тема	Iсторiя Днiпра
Жанр	краєзнавство в Україні
Видано	1989
Сторінок	197
Наступний твір	1996

Це остання книга Яворницького на історичну тематику. Написана в останні роки його життя, коли він зазнавав гонінь. Тому він був змушений її написати російською мовою. Але, незважаючи на це, вона не була видана за його життя.

Вперше книга була надрукована у 1989 році у видавництві «Промінь» (Дніпро) (197 стор.). У 1996 році видавництво «Січ» з цього ж міста, випустило друге розширене видання (279 стор.).

Написана у 1937 році, про що свідчить дата на останньому листі рукопису. Вона була написана під час підготовки до 150-річчя заснування міста. Книга стала першим твором, у якому історія міста подана найбільш повно. Вона написана як нарис в есеїстичному стилі, характерному для подібних видань кінця XIX – початку XX ст.. Наукову цінність нарису складають документи, знайдені Яворницьким в архівах Катеринославської казенної палати та Катеринославської духовної консисторії.

Примітки

Яна Тимошенко (24 грудня 2018). . Історична правда. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
. Централізована система бібліотек для дітей м.Дніпро. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
Кавун М. Е. Невідома праця Д. І. Яворницького з історії Катеринослава (до питання про витоки авторської концепції урбогенезу) / ред. кол. : С. І. Світленко (відп. ред.) [та ін.]. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : [зб. наук. пр.]. — 2010. — Вип. 8. — С. 125-134. — ISSN 978-966-551-327-8. з джерела 12 липня 2019. Процитовано 26 липня 2020.
Лучка Л.М. Книжкова спадщина Д.І. Яворницького у фондах наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія.. — 2016. — Т. 24, № 1. — С. 108–112.

Джерела

Яворницкий Д. И. История города Екатеринослава [ 21 березня 2020 у Wayback Machine.]
Кавун М. Е. Невідома праця Д. І. Яворницького з історії Катеринослава (до питання про витоки авторської концепції урбогенезу) / ред. кол. : С. І. Світленко (відп. ред.) [та ін.]. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : [зб. наук. пр.]. — 2010. — Вип. 8. — С. 125-134. — ISSN 978-966-551-327-8. з джерела 12 липня 2019. Процитовано 26 липня 2020.
Д. І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] / М. М. Шубравська; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського. — Київ: Наук. думка, 1972. — С. 145—146

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Яна Тимошенко (24 грудня 2018). . Історична правда. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.

[2] . Централізована система бібліотек для дітей м.Дніпро. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.

[Кавун-3] Кавун М. Е. Невідома праця Д. І. Яворницького з історії Катеринослава (до питання про витоки авторської концепції урбогенезу) / ред. кол. : С. І. Світленко (відп. ред.) [та ін.]. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : [зб. наук. пр.]. — 2010. — Вип. 8. — С. 125-134. — ISSN 978-966-551-327-8. з джерела 12 липня 2019. Процитовано 26 липня 2020.

[4] Лучка Л.М. Книжкова спадщина Д.І. Яворницького у фондах наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія.. — 2016. — Т. 24, № 1. — С. 108–112.