Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пінчук Ві ктор Миха йлович Пінчу к 14 грудня 1960 1960 12 14 Київ СРСР

Віктор Пінчук

Віктор Пінчук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пінчук.

Ві́ктор Миха́йлович Пінчу́к (14 грудня 1960(1960-12-14), Київ, СРСР) — український підприємець, політик, мільярдер та олігарх, зять другого президента України Леоніда Кучми. Засновник компанії EastOne та Фонду Пінчука. Власник медіагрупи StarLightMedia. Один із найбагатших українців.

Пінчук Віктор Михайлович
image
Народився14 грудня 1960(1960-12-14)[1] (63 роки)
Київ, СРСР
Країнаimage СРСР
image Україна
Національністьєвреї
Діяльністьполітик, підприємець, меценат, промисловець, бізнес-олігарх, інженер, металург
Alma materНаціональна металургійна академія України
Науковий ступінькандидат технічних наук
ЧленствоВерховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[2] і народний депутат України[3]
ПартіяТрудова Україна
РодичіКучма Леонід Данилович
У шлюбі зПінчук Олена Леонідівна
Нагороди
image
image image
Сайтpinchukfund.org

Життєпис

Народився 14 грудня 1960 року в Києві, походить з відомого єврейського роду, що належить до гілки ашкеназі.

Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1983), за фахом — інженер-металург, «Обробка металів тиском».

1981–1983 — лаборант Дніпропетровського металургійного інституту.

1982 — різальник холодних труб, Нижньодніпровський трубопрокатний завод.

1983–1997 — стажист-дослідник, інженер, старший інженер, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Державного науково-дослідного проектного інституту трубної промисловості, Дніпро.

З 1997 — президент інвестиційної групи «Інтерпайп», Дніпро.

До січня 2000 — радник Президента України, до лютого 2000 — член Ради підприємців при КМ України.

Ініціатор програми «Інвестиції в культуру» (з 1992). Ініціатор створення Членської благодійної організації «Фонд соціального порятунку» (Дніпро, 1998). Член політвиконкому партії «Трудова Україна» (травень 2000 — квітень 2004).

З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Відзнаки

Знання мов

Володіє українською, російською, англійською мовами.

Родина

З 1998 року перебував у фактичному шлюбі, а у 2002 році офіційно одружився з Оленою Франчук, дочкою експрезидента України Леоніда Кучми.

Діти: дочки Марія, Катерина, Вероніка та син Роман.

Статки

У рейтингу найзаможніших українців за версією українського журналу Forbes, у травні 2021 року посів друге місце (поступившись лише Рінату Ахметову); за даними видання, має статки у 2,5 млрд доларів, у 2020 році його статки оцінювали у 1,4 млрд доларів.

У рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців», опублікованому у жовтні 2019 року, статки Віктора Пінчука оцінено у $2,310 млрд (зменшення на 14 % із 2018 року). А вже у 2021 році багатство Пінчука авторитетне видання оцінило у $2,6 млрд (зростання на 8 % у порівнянні із 2020 роком).

У березні 2012 року — 255 місце з $4,2 млрд. 2013 року — 353 місце зі статком $3,8 млрд.

У рейтингу мільярдерів журналу «Форбс» у березні 2008 року (Список мільярдерів, 2008) Пінчук фігурував під номером 203 (його статок оцінювався в $5 млрд), а в рейтингу 2009 року як власник статків у $2,6 млрд зайняв 246-е місце. До березня 2011 року Пінчук займав у рейтингу Forbes 336-те місце (№ 2 в Україні, після Ріната Ахметова), зі статками $3,3 млрд.

Політична діяльність

Народний депутат

Нардеп України 3-го скликання з березня 1998 року, виборчий округ № 26, Дніпропетровської області. З'явилося 59,8 %, за 25,8 %, 17 суперників. На час виборів: президент Науково-виробничої інвестиційної групи «Інтерпайп» (Дніпропетровськ). Також у березні 1998 — кандидат в народні депутати України від блоку «Трудова Україна», № 8 в списку. Член фракції НДП (травень 1998 — квітень 1999), член групи «Трудова Україна» (з квітня 1999); голова підкомітету з питань підприємництва, інвестиційної політики та антимонопольного законодавства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з липня 1998).

Нардеп України 4-го скликання квітень 2002 — квітень 2006, виборчий округ № 26 Дніпропетровської області, самовисування. За 38,25 %, 9 суперників. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції «Трудова Україна» (4 грудня 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи «Демократична Україна» (січень — вересень 2005), член фракції «Вперед, Україно!» (вересень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2005). Член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002).

Євромайдан

Пінчук сказав про Євромайдан наступне:

Вільні громадяни виробили свою думку і говорять про це. Ніщо не може бути сильніше. Це дає мені величезний оптимізм щодо майбутнього нашої країни.

Війна Росії проти України (з 2014-го)

Наприкінці грудня 2016 р. в американській газеті «Wall Street Journal» опубліковано статтю Пінчука «Україна має піти на болючі компроміси для миру з Росією» (англ. Ukraine Must Make Painful Compromises for Peace With Russia), яка викликала скандальну реакцію в суспільно-політичних колах: серед іншого, він запропонував відокремити питання Криму від війни на сході України, провести там місцеві вибори і відмовитися від перспективи вступу до ЄС і НАТО.

Згодом Пінчук опублікував нову статтю, в якій спробував пояснити свою позицію: згідно них американське видання скоротило оригінал, що могло змінити його сенс.

В оригіналі (за словами автора) говориться наступне:

  • Україна має бути членом ЄС,
  • Санкції проти РФ мають бути продовжені,
  • Жодних компромісів з РФ у України бути не може (хоча це напряму суперечить надрукованій статті),
  • Крим є частиною України і РФ повинна його повернути.

Діяльність

1999 року Пінчук був у центрі скандалу «з ознаками розкрадання державного майна, ухилення від сплати податків і укривання валютних коштів за межами України»

Політична кар'єра Пінчука представлена депутатськими мандатами в парламентах третього і четвертого скликання, роботою на посаді радника Президента, а також у Раді підприємців у Кабінеті Міністрів. У виборах до ВРК 2006 року Пінчук участі не брав, зробивши остаточний вибір на користь бізнесу та благодійності.

image
На відкритті меморіального центру Бабин Яр (2016)

Згодом відійшов від владних структур, займається підприємницькою діяльністю, бере участь в громадському житті України. Як меценат Пінчук фінансує мистецькі проєкти, колекціонує дорогий живопис. Так, один з найдорожчих митців світу початку 2000-х — Демієн Герст — назвав Віктора Пінчука «найбільшим з трьох колекціонерів, з якими він працює».

У лютому 2024 року Пінчук вийшов зі списку енефіціарних власників компанії Tavt Media, власника радіостанцій «Хіт FM», Kiss FM, «Наше Радіо», «Радіо Байрактар», єдиним її власником став Микола Баграєв.

Криворіжсталь

У той час коли Президентом України був Леонід Кучма, його зять Віктор Пінчук набув великих активів. 14 червня 2004 р. консорціум «Інвестиційно-металургійний союз», співзасновником якого були Віктор Пінчук і Рінат Ахмєтов, отримав у власність 93,02%-ний пакет акцій заводу «Криворіжсталь», експертна оцінка якого становила 3-5  млрд доларів США, сплативши 4 млрд. 260 млн грн. 22 квітня 2005 р.

Господарський суд Києва визнав незаконним продаж 93,02%-ного пакету акцій «Криворіжсталі» і постановив повернути їх Фонду держмайна. Проте 24 жовтня 2005 року компанія Mittal Steel Germany GmbH придбала 93%-й пакет акцій «Криворіжсталі» за 24 млрд. 200 млн грн. (4,8 млрд доларів США), що в 5,7 раза перевищує суму, отриману за підприємство у 2004 році.

Втративши комбінат «Криворіжсталь», Пінчук залишається власником великих активів. До складу інвестиційно-консалтингової групи EastOne, створеною Пінчуком у 2007 році у результаті реструктуризації ФПГ «Інтерпайп», входять великі підприємства, сфера діяльності яких охоплює трубну промисловість, банківські послуги, засоби масової інформації, страхову галузь та інше. За версією журналу Forbes, його актив оцінюється у 1,2 мільярди доларів США (станом на жовтень 2006). У його власності також знаходяться 4 телеканали (ICTV, Новий, СТБ, М1), газета «Факты и комментарии», видавництво «Економіка», яке видає газету Дело, журнал «ІнвестГазету», а також центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre у Києві.

Меценатство

За його сприяння давався найбільший приватний обід на Давоському форумі 2006-го року у підтримку України та фінансувалася українська експозиція на 52-му Венеціанському бієнале. 2008 року компанією, що управляє бізнесом Пінчука EastOne, було придбано 71 % акцій видавництва «Економіка» (видає газету «Дело» та журнал «ІнвестГазета»).

Благодійною діяльністю Віктор Пінчук займається з 1992 року. Наразі Фонд Пінчука реалізує ряд благодійних проєктів, серед яких програма з відкриття Центрів допомоги новонародженим , Центр Сучасного мистецтва PinchukArtCentre, Київська школа економіки (KSE) Підтримка місцевих єврейських громад в Україні та інші.

Інвестує у творчість кінорежисера Стівена Спілберґа. За сприяння Віктора Пінчука та Стівена Спілберґа було знято документальний фільм «Назви своє ім'я» про Голокост.

Діяльність PinchukArtCentre та поширюване центром «сучасне мистецтво» викликає неодностайні оцінки в Україні..

Пінчук ініціював проєкт «Ялтинської європейської стратегії» (YES), намагаючись залучити до його участі відомих світових політиків — президентів, прем'єрів, депутатів Європарламенту, а також впливових лідерів громадської думки.

У лютому 2013 року Віктор Пінчук, приєднавшись до філантропічної ініціативи Гейтса і Баффета «Клятва дарування», став першим українцем, який вирішив віддати не менше половини свого статку на благодійність..

Суперечка за Нікопольський феросплавний

Влітку 2005 року суд ухвалив рішення про незаконну приватизацію Пінчуком Нікопольського феросплавного заводу і відтак повернення контрольного пакету в державну власність. Довкола прав власності на завод розгорнулася війна, яка супроводжувалася взаємно виключними постановами судів, альтернативними зібраннями акціонерів, і спробами силового захоплення заводу. Прагнення уряду Юлії Тимошенко підтримала група «Приват» Коломойського, якій вже належала решта українського виробництва феросплавів.

У серпні 2005 року три загальноукраїнських телеканали Пінчука (ICTV, Новий і СТБ) перервали передачі і кілька днів транслювали мітинг, як ці канали твердили, «захисників заводу» наживо, назвавши це «Новим Майданом». Серед спікерів були Юрій Кармазін і Інна Богословська. Менше ніж за місяць по тому Президент Ющенко відправив перший уряд Юлії Тимошенко у відставку.

«Позиційні бої» за Нікопольський феросплавний завод тривали ще два роки і завершилися угодою між групами Пінчука і Коломойського щодо поділу власності над підприємством. Держава залишилася поза рамками угоди і не повернула нічого.

Див. також

Виноски

  1. Davos 2014 Participant List
    d:Track:Q114752493
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. . Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
  5. In Ukraine, a Jewish Oligarch Is a Bridge to the West. Tablet Magazine. 13 грудня 2013. Процитовано 15 грудня 2022.
  6. . Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 28 жовтня 2007.
  8. http://nvua.net/ukraine/nomeru-chetvertomu-v-spiske-bogateyshih-ukraincev-vruchili-medal-mitropolita-andreya-sheptickogo-21272.html
  9. . forbes.ua (укр.). 6 травня 2021. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  10. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  11. . nv.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
  12. . lvivski.info (укр.). 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  13. Профіль Віктора Пінчука на сайті Форбс 2013 [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  14. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 травня 2014.
  15. . Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 3 травня 2014.
  16. Миллиардер Виктор Пинчук поддержал Евромайдан [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] 12.12.2013 (рос.)
  17. Єлісєєв, Костянтин (5 січня 2017). . Європейська правда. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  18. Pinchuk, Victor (29 грудня 2016). . WSJ (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  19. . Українська правда. 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  20. Рощенко, Олена (31 грудня 2016). . Українська правда. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  21. . Українська правда. 5 січня 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  22. . WSJ (англ.). 4 січня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  23. Муждабаєв, Айдер (1 січня 2017). . Українська правда - Блоги (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  24. Блайх, Яков Дов (30 січня 2017). . Українська правда (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  25. . Європейська правда. 7 січня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  26. Снігир, Олена (5 січня 2017). . Європейська правда. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  27. . Українська правда. 24 січня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  28. . Українська правда. 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  29. Яхно, Олеся (13 січня 2017). . Українська правда - Блоги (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  30. Пінчук, Віктор (13 січня 2017). . Українська правда (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  31. . Українська правда (рос.). 13 січня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  32. . Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 29 червня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  33. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 червня 2012.
  34. Колесникова І. Гаманець для Президента?: «Таємний зять» Кучми підозрюється парламентарями у приховуванні десятків мільйонів доларів на закорд. рахунках: [Депут. запит нар. деп. України О. Жира та А. Єрмака до Генпрокуратури про перевірку інформації щодо відкриття рахунків за кордоном і приховування на них валют. виручки нар. депутатом, радником Президента України В. Пінчуком] // Укр. слово. — 1999. — 23 верес. — С. 1, 4.
  35. Коробова Т. Чи стане Віктор Пінчук новим Павлом Лазаренком?: [Депут. запит О. Жира та А. Єрмака про необхідність перевірки інформації "про відкриття рахунків за кордоном і приховування на них валют. виручки нар. деп. В. М. Пінчуком] // День. — 1999. — 18 верес. — С. 1, 4.
  36. ArtSlant — Hirst says Art Prices may still fall, 24.04.2009 [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  37. У девʼяти національних радіостанцій групи Tavr Media тепер один власник. Віктор Пінчук вийшов із компанії — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 5 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
  38. . www.eastonegroup.com. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 25 березня 2017.
  39. . Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 18 червня 2007.
  40. . Архів оригіналу за 20 березня 2008. Процитовано 13 березня 2008.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  41. . Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 9 вересня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  42. . Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 9 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  43. . Архів оригіналу за 30 липня 2010. Процитовано 16 липня 2010.
  44. . Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 29 квітня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Віктор Пінчук
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Генеалогія на Родоводі?
image Віктор Пінчук у Вікісховищі?
  • (рос.)
  • Український олігархат. 11 липня, 2011 ▪ Тиждень [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Пінчук запрошує Україну до капітуляції [ 31 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pinchuk Vi ktor Miha jlovich Pinchu k 14 grudnya 1960 1960 12 14 Kiyiv SRSR ukrayinskij pidpriyemec politik milyarder ta oligarh zyat drugogo prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Zasnovnik kompaniyi EastOne ta Fondu Pinchuka Vlasnik mediagrupi StarLightMedia Odin iz najbagatshih ukrayinciv Pinchuk Viktor MihajlovichNarodivsya14 grudnya 1960 1960 12 14 1 63 roki Kiyiv SRSRKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistyevreyiDiyalnistpolitik pidpriyemec mecenat promislovec biznes oligarh inzhener metalurgAlma materNacionalna metalurgijna akademiya UkrayiniNaukovij stupinkandidat tehnichnih naukChlenstvoVerhovna Rada Ukrayini IV sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini III sklikannyaPosadanarodnij deputat Ukrayini 2 i narodnij deputat Ukrayini 3 PartiyaTrudova UkrayinaRodichiKuchma Leonid DanilovichU shlyubi zPinchuk Olena LeonidivnaNagorodiSajtpinchukfund orgVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 14 grudnya 1960 roku v Kiyevi pohodit z vidomogo yevrejskogo rodu sho nalezhit do gilki ashkenazi Zakinchiv Dnipropetrovskij metalurgijnij institut 1983 za fahom inzhener metalurg Obrobka metaliv tiskom 1981 1983 laborant Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu 1982 rizalnik holodnih trub Nizhnodniprovskij truboprokatnij zavod 1983 1997 stazhist doslidnik inzhener starshij inzhener molodshij naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik Derzhavnogo naukovo doslidnogo proektnogo institutu trubnoyi promislovosti Dnipro Z 1997 prezident investicijnoyi grupi Interpajp Dnipro Do sichnya 2000 radnik Prezidenta Ukrayini do lyutogo 2000 chlen Radi pidpriyemciv pri KM Ukrayini Iniciator programi Investiciyi v kulturu z 1992 Iniciator stvorennya Chlenskoyi blagodijnoyi organizaciyi Fond socialnogo poryatunku Dnipro 1998 Chlen politvikonkomu partiyi Trudova Ukrayina traven 2000 kviten 2004 Z 2017 roku chlen Naglyadovoyi radi Memorialnogo centru Golokostu Babin Yar VidznakiLaureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2004 Kandidat tehnichnih nauk 1987 problemi rozrobki novih tehnologichnih shem virobnictva trubnoyi produkciyi Avtor spivavtor ponad 100 naukovih prac Pretendent na vhodzhennya do rejtingu 100 najvplivovishih osobistostej u sviti suchasnogo mistectva za 2008 rik 18 listopada 2014 roku udostoyenij medali mitropolita Andreya Sheptickogo za svij vnesok u zmicnennya ukrayinsko yevrejskih vidnosin i pidtrimku proyevropejskih pragnen Ukrayini Znannya movVolodiye ukrayinskoyu rosijskoyu anglijskoyu movami RodinaZ 1998 roku perebuvav u faktichnomu shlyubi a u 2002 roci oficijno odruzhivsya z Olenoyu Franchuk dochkoyu eksprezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Diti dochki Mariya Katerina Veronika ta sin Roman StatkiU rejtingu najzamozhnishih ukrayinciv za versiyeyu ukrayinskogo zhurnalu Forbes u travni 2021 roku posiv druge misce postupivshis lishe Rinatu Ahmetovu za danimi vidannya maye statki u 2 5 mlrd dolariv u 2020 roci jogo statki ocinyuvali u 1 4 mlrd dolariv U rejtingu zhurnalu NV top 100 najbagatshih ukrayinciv opublikovanomu u zhovtni 2019 roku statki Viktora Pinchuka ocineno u 2 310 mlrd zmenshennya na 14 iz 2018 roku A vzhe u 2021 roci bagatstvo Pinchuka avtoritetne vidannya ocinilo u 2 6 mlrd zrostannya na 8 u porivnyanni iz 2020 rokom U berezni 2012 roku 255 misce z 4 2 mlrd 2013 roku 353 misce zi statkom 3 8 mlrd U rejtingu milyarderiv zhurnalu Forbs u berezni 2008 roku Spisok milyarderiv 2008 Pinchuk figuruvav pid nomerom 203 jogo statok ocinyuvavsya v 5 mlrd a v rejtingu 2009 roku yak vlasnik statkiv u 2 6 mlrd zajnyav 246 e misce Do bereznya 2011 roku Pinchuk zajmav u rejtingu Forbes 336 te misce 2 v Ukrayini pislya Rinata Ahmetova zi statkami 3 3 mlrd Politichna diyalnistNarodnij deputat Nardep Ukrayini 3 go sklikannya z bereznya 1998 roku viborchij okrug 26 Dnipropetrovskoyi oblasti Z yavilosya 59 8 za 25 8 17 supernikiv Na chas viboriv prezident Naukovo virobnichoyi investicijnoyi grupi Interpajp Dnipropetrovsk Takozh u berezni 1998 kandidat v narodni deputati Ukrayini vid bloku Trudova Ukrayina 8 v spisku Chlen frakciyi NDP traven 1998 kviten 1999 chlen grupi Trudova Ukrayina z kvitnya 1999 golova pidkomitetu z pitan pidpriyemnictva investicijnoyi politiki ta antimonopolnogo zakonodavstva Komitetu z pitan ekonomichnoyi politiki upravlinnya narodnim gospodarstvom vlasnosti ta investicij z lipnya 1998 Nardep Ukrayini 4 go sklikannya kviten 2002 kviten 2006 viborchij okrug 26 Dnipropetrovskoyi oblasti samovisuvannya Za 38 25 9 supernikiv Chlen frakciyi Yedina Ukrayina traven cherven 2002 chlen frakciyi partij PPU ta Trudova Ukrayina cherven 2002 kviten 2004 chlen frakciyi Trudova Ukrayina 4 grudnya 2004 pozafrakcijnij gruden 2004 sichen 2005 chlen grupi Demokratichna Ukrayina sichen veresen 2005 chlen frakciyi Vpered Ukrayino veresen listopad 2005 chlen grupi Narodnogo bloku Litvina z listopada 2005 Chlen Komitetu z pitan ekonomichnoyi politiki upravlinnya narodnim gospodarstvom vlasnosti ta investicij z chervnya 2002 Yevromajdan Pinchuk skazav pro Yevromajdan nastupne Vilni gromadyani virobili svoyu dumku i govoryat pro ce Nisho ne mozhe buti silnishe Ce daye meni velicheznij optimizm shodo majbutnogo nashoyi krayini Vijna Rosiyi proti Ukrayini z 2014 go Naprikinci grudnya 2016 r v amerikanskij gazeti Wall Street Journal opublikovano stattyu Pinchuka Ukrayina maye piti na bolyuchi kompromisi dlya miru z Rosiyeyu angl Ukraine Must Make Painful Compromises for Peace With Russia yaka viklikala skandalnu reakciyu v suspilno politichnih kolah sered inshogo vin zaproponuvav vidokremiti pitannya Krimu vid vijni na shodi Ukrayini provesti tam miscevi vibori i vidmovitisya vid perspektivi vstupu do YeS i NATO Zgodom Pinchuk opublikuvav novu stattyu v yakij sprobuvav poyasniti svoyu poziciyu zgidno nih amerikanske vidannya skorotilo original sho moglo zminiti jogo sens V originali za slovami avtora govoritsya nastupne Ukrayina maye buti chlenom YeS Sankciyi proti RF mayut buti prodovzheni Zhodnih kompromisiv z RF u Ukrayini buti ne mozhe hocha ce napryamu superechit nadrukovanij statti Krim ye chastinoyu Ukrayini i RF povinna jogo povernuti Diyalnist1999 roku Pinchuk buv u centri skandalu z oznakami rozkradannya derzhavnogo majna uhilennya vid splati podatkiv i ukrivannya valyutnih koshtiv za mezhami Ukrayini Politichna kar yera Pinchuka predstavlena deputatskimi mandatami v parlamentah tretogo i chetvertogo sklikannya robotoyu na posadi radnika Prezidenta a takozh u Radi pidpriyemciv u Kabineti Ministriv U viborah do VRK 2006 roku Pinchuk uchasti ne brav zrobivshi ostatochnij vibir na korist biznesu ta blagodijnosti Na vidkritti memorialnogo centru Babin Yar 2016 Zgodom vidijshov vid vladnih struktur zajmayetsya pidpriyemnickoyu diyalnistyu bere uchast v gromadskomu zhitti Ukrayini Yak mecenat Pinchuk finansuye mistecki proyekti kolekcionuye dorogij zhivopis Tak odin z najdorozhchih mitciv svitu pochatku 2000 h Demiyen Gerst nazvav Viktora Pinchuka najbilshim z troh kolekcioneriv z yakimi vin pracyuye U lyutomu 2024 roku Pinchuk vijshov zi spisku eneficiarnih vlasnikiv kompaniyi Tavt Media vlasnika radiostancij Hit FM Kiss FM Nashe Radio Radio Bajraktar yedinim yiyi vlasnikom stav Mikola Bagrayev Krivorizhstal U toj chas koli Prezidentom Ukrayini buv Leonid Kuchma jogo zyat Viktor Pinchuk nabuv velikih aktiviv 14 chervnya 2004 r konsorcium Investicijno metalurgijnij soyuz spivzasnovnikom yakogo buli Viktor Pinchuk i Rinat Ahmyetov otrimav u vlasnist 93 02 nij paket akcij zavodu Krivorizhstal ekspertna ocinka yakogo stanovila 3 5 mlrd dolariv SShA splativshi 4 mlrd 260 mln grn 22 kvitnya 2005 r Gospodarskij sud Kiyeva viznav nezakonnim prodazh 93 02 nogo paketu akcij Krivorizhstali i postanoviv povernuti yih Fondu derzhmajna Prote 24 zhovtnya 2005 roku kompaniya Mittal Steel Germany GmbH pridbala 93 j paket akcij Krivorizhstali za 24 mlrd 200 mln grn 4 8 mlrd dolariv SShA sho v 5 7 raza perevishuye sumu otrimanu za pidpriyemstvo u 2004 roci Vtrativshi kombinat Krivorizhstal Pinchuk zalishayetsya vlasnikom velikih aktiviv Do skladu investicijno konsaltingovoyi grupi EastOne stvorenoyu Pinchukom u 2007 roci u rezultati restrukturizaciyi FPG Interpajp vhodyat veliki pidpriyemstva sfera diyalnosti yakih ohoplyuye trubnu promislovist bankivski poslugi zasobi masovoyi informaciyi strahovu galuz ta inshe Za versiyeyu zhurnalu Forbes jogo aktiv ocinyuyetsya u 1 2 milyardi dolariv SShA stanom na zhovten 2006 U jogo vlasnosti takozh znahodyatsya 4 telekanali ICTV Novij STB M1 gazeta Fakty i kommentarii vidavnictvo Ekonomika yake vidaye gazetu Delo zhurnal InvestGazetu a takozh centr suchasnogo mistectva PinchukArtCentre u Kiyevi Mecenatstvo Za jogo spriyannya davavsya najbilshij privatnij obid na Davoskomu forumi 2006 go roku u pidtrimku Ukrayini ta finansuvalasya ukrayinska ekspoziciya na 52 mu Venecianskomu biyenale 2008 roku kompaniyeyu sho upravlyaye biznesom Pinchuka EastOne bulo pridbano 71 akcij vidavnictva Ekonomika vidaye gazetu Delo ta zhurnal InvestGazeta Blagodijnoyu diyalnistyu Viktor Pinchuk zajmayetsya z 1992 roku Narazi Fond Pinchuka realizuye ryad blagodijnih proyektiv sered yakih programa z vidkrittya Centriv dopomogi novonarodzhenim Centr Suchasnogo mistectva PinchukArtCentre Kiyivska shkola ekonomiki KSE Pidtrimka miscevih yevrejskih gromad v Ukrayini ta inshi Investuye u tvorchist kinorezhisera Stivena Spilberga Za spriyannya Viktora Pinchuka ta Stivena Spilberga bulo znyato dokumentalnij film Nazvi svoye im ya pro Golokost Diyalnist PinchukArtCentre ta poshiryuvane centrom suchasne mistectvo viklikaye neodnostajni ocinki v Ukrayini Pinchuk iniciyuvav proyekt Yaltinskoyi yevropejskoyi strategiyi YES namagayuchis zaluchiti do jogo uchasti vidomih svitovih politikiv prezidentiv prem yeriv deputativ Yevroparlamentu a takozh vplivovih lideriv gromadskoyi dumki U lyutomu 2013 roku Viktor Pinchuk priyednavshis do filantropichnoyi iniciativi Gejtsa i Baffeta Klyatva daruvannya stav pershim ukrayincem yakij virishiv viddati ne menshe polovini svogo statku na blagodijnist Superechka za Nikopolskij ferosplavnij Vlitku 2005 roku sud uhvaliv rishennya pro nezakonnu privatizaciyu Pinchukom Nikopolskogo ferosplavnogo zavodu i vidtak povernennya kontrolnogo paketu v derzhavnu vlasnist Dovkola prav vlasnosti na zavod rozgornulasya vijna yaka suprovodzhuvalasya vzayemno viklyuchnimi postanovami sudiv alternativnimi zibrannyami akcioneriv i sprobami silovogo zahoplennya zavodu Pragnennya uryadu Yuliyi Timoshenko pidtrimala grupa Privat Kolomojskogo yakij vzhe nalezhala reshta ukrayinskogo virobnictva ferosplaviv U serpni 2005 roku tri zagalnoukrayinskih telekanali Pinchuka ICTV Novij i STB perervali peredachi i kilka dniv translyuvali miting yak ci kanali tverdili zahisnikiv zavodu nazhivo nazvavshi ce Novim Majdanom Sered spikeriv buli Yurij Karmazin i Inna Bogoslovska Menshe nizh za misyac po tomu Prezident Yushenko vidpraviv pershij uryad Yuliyi Timoshenko u vidstavku Pozicijni boyi za Nikopolskij ferosplavnij zavod trivali she dva roki i zavershilisya ugodoyu mizh grupami Pinchuka i Kolomojskogo shodo podilu vlasnosti nad pidpriyemstvom Derzhava zalishilasya poza ramkami ugodi i ne povernula nichogo Div takozhDnipropetrovskij klan Ukrayinski oligarhi PinchukArtCentre Interpajp Ukrsocbank Krivorizhstal Kiyivska shkola ekonomikiVinoskiDavos 2014 Participant List d Track Q114752493 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 3 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 4 Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 In Ukraine a Jewish Oligarch Is a Bridge to the West Tablet Magazine 13 grudnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2022 Livij bereg 19 bereznya 2017 Arhiv originalu za 4 sichnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2020 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2007 Procitovano 28 zhovtnya 2007 http nvua net ukraine nomeru chetvertomu v spiske bogateyshih ukraincev vruchili medal mitropolita andreya sheptickogo 21272 html forbes ua ukr 6 travnya 2021 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 7 travnya 2021 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 7 travnya 2021 nv ua Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 30 listopada 2019 lvivski info ukr 5 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Profil Viktora Pinchuka na sajti Forbs 2013 21 travnya 2014 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 3 travnya 2014 Arhiv originalu za 3 travnya 2014 Procitovano 3 travnya 2014 Milliarder Viktor Pinchuk podderzhal Evromajdan 15 grudnya 2013 u Wayback Machine 12 12 2013 ros Yelisyeyev Kostyantin 5 sichnya 2017 Yevropejska pravda Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Pinchuk Victor 29 grudnya 2016 WSJ angl Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 Ukrayinska pravda 30 grudnya 2016 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 Roshenko Olena 31 grudnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 Ukrayinska pravda 5 sichnya 2017 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 WSJ angl 4 sichnya 2017 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Muzhdabayev Ajder 1 sichnya 2017 Ukrayinska pravda Blogi ros Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Blajh Yakov Dov 30 sichnya 2017 Ukrayinska pravda ros Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Yevropejska pravda 7 sichnya 2017 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Snigir Olena 5 sichnya 2017 Yevropejska pravda Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Ukrayinska pravda 24 sichnya 2017 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Ukrayinska pravda 30 grudnya 2016 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 Yahno Olesya 13 sichnya 2017 Ukrayinska pravda Blogi ros Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Pinchuk Viktor 13 sichnya 2017 Ukrayinska pravda ros Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Ukrayinska pravda ros 13 sichnya 2017 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 25 bereznya 2017 Arhiv originalu za 30 chervnya 2007 Procitovano 29 chervnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 19 chervnya 2012 Kolesnikova I Gamanec dlya Prezidenta Tayemnij zyat Kuchmi pidozryuyetsya parlamentaryami u prihovuvanni desyatkiv miljoniv dolariv na zakord rahunkah Deput zapit nar dep Ukrayini O Zhira ta A Yermaka do Genprokuraturi pro perevirku informaciyi shodo vidkrittya rahunkiv za kordonom i prihovuvannya na nih valyut viruchki nar deputatom radnikom Prezidenta Ukrayini V Pinchukom Ukr slovo 1999 23 veres S 1 4 Korobova T Chi stane Viktor Pinchuk novim Pavlom Lazarenkom Deput zapit O Zhira ta A Yermaka pro neobhidnist perevirki informaciyi pro vidkrittya rahunkiv za kordonom i prihovuvannya na nih valyut viruchki nar dep V M Pinchukom Den 1999 18 veres S 1 4 ArtSlant Hirst says Art Prices may still fall 24 04 2009 23 veresnya 2015 u Wayback Machine angl U devʼyati nacionalnih radiostancij grupi Tavr Media teper odin vlasnik Viktor Pinchuk vijshov iz kompaniyi Forbes ua forbes ua ukr 5 lyutogo 2024 Procitovano 8 lyutogo 2024 www eastonegroup com Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2017 Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 18 chervnya 2007 Arhiv originalu za 20 bereznya 2008 Procitovano 13 bereznya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 chervnya 2009 Procitovano 9 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 16 travnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 lipnya 2010 Procitovano 16 lipnya 2010 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaViktor Pinchuk u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Viktor Pinchuk u Vikishovishi ros Ukrayinskij oligarhat 11 lipnya 2011 Tizhden 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Pinchuk zaproshuye Ukrayinu do kapitulyaciyi 31 grudnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ