Російський імперіалі́зм — державницька ідея, згідно якої Росія може існувати тільки у формі імперії, а також державна політика Росії в різних історичних фазах її існування (Великого князівства Московського, Московського царства, Російської імперії, СРСР, Російської Федерації), спрямована на підкорення завойованих народів та завоювання нових територій, встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами.
Російський імперіалізм, як державна політика, базується на ідеологічних кліше, створених для обґрунтування «права зверхності», «обраності», «святості Русі», «захисту православ'я», «старшості», «залучення до цивілізації», «захисту миру та знедолених», «вищості , протистояння «ворожому оточенню». Історично, російський імперіалізм є спадкоємцем культури влади Золотої Орди: концентрація влади в одних руках, відкидання договорів, насильство. Сучасна імперіалістична політика Росії спирається, перше за все, на нехтування цивілізаційних цінностей, а в окремих випадках — також на військову або економічну перевагу над сусідніми державами або народами.
Основними шляхами закріплення Московії/Росії на захоплених територіях є військова присутність, силовий (поліцейський) тиск, створення розбрату на окупованих територіях, ідеологічне обґрунтування (пропаганда), знищення національних культур, політика русифікації і штучної зміни демографічного складу.
Російський імперіалізм за часів Московського князівства і Московського царства
1277 року московський князь Данило Олександрович отримав ханський ярлик на удільне князівство в складі Великого князівства Владимирського. Москва на ті часи ще невелике, нічим непримітне містечко. Але князі московські — «сміливі хижаки» як про них пише російський історик В. О. Ключевський — «пильно спостерігають за тим, що відбувається навколо, уважно виглядають, що погано лежить і прибирають це до рук». Перший московський князь Данило, за розповіддю літописця, зненацька напав на свого рязанського сусіда князя Костянтина, переміг його «якоюсь хитрістю», тобто обманом, узяв його в полон і забрав у нього Коломну. Син цього Данила Юрій в 1303 р, напавши на іншого сусіда, князя Можайського, також взяв його в полон і захопив Можайський уділ, потім убив батькового бранця Костянтина і утримав за собою Коломну. Так збільшувалась міць, значення, а головне територія Великого князівства Московського. Серед способів розширення найчастіше зустрічаємо пряме військове захоплення. Багато землі Москва придбала при допомозі Орди. В Карамзіна знаходимо, що «Москва зобов'язана своєю величчю ханам». Московські князі по відношенню до татар, вважали вигіднішим діяти «смиренною мудрістю», тобто підлабузництвом і грошима, а не збройно. Ніхто з князів частіше московських не їздив на поклон до хана-царя. Завдяки своєму таланту «умздити» московський князь Калита, по генеалогії молодший серед своєї братії, добився старшого великокняжого столу. Застосовуючи наговори, московські князі не раз накликали на інші князівства каральні загони татар, а після цього розорені землі скупляли за безцінок.
Таким чином більшу частину своїх земель московські князі придбали силою та хитрістю, а не по стародавньому звичаю та праву. Перебуваючи фактично в складі Золотої Орди Велике князівство Московське захопило більшість північно-східних князівств колишньої Київської Русі.
Територія | Рік захоплення | Розташування | Спосіб та етапи захоплення, статус до захоплення або кому належала |
---|---|---|---|
Москва | 1277 | місто в Московській області, столиця РФ | Син Олександра Невського Данило Олександрович отримав ханський ярлик на удільне князівство в складі Великого князівства Владимирського |
Коломна | 1301 | Коломенський район Московської області, РФ | Військове захоплення від Рязанського князівства |
Переславль-Залєський | 1302 | Переславльський район Ярославської області, РФ | Заповіт і захоплення, від Володимирського князівства |
Можайськ | 1303 | Можайський район Московської області, РФ | Військове захоплення від Смоленського князівства |
Углич | 1328 | Углицький район Ярославської області, РФ | Купівля прав на Углицьке удільне князівство |
Ростов (Сретенська половина) | 1332 | Ростовський район Ярославської області, РФ | Військове захоплення, ханський ярлик. Юрій Московський разом з татарськими загонами Кавгадия та Астробила спалили Ростов і вигнали місцевого князя. Частина Ростова попадає в повну залежність від Москви. |
Юр'єв-Польський | 1340-1341 | Серпуховський район Московської області, РФ | Купівля, удільне князівство |
Дмитров | 1364 | Дмитровський район Московської області, РФ | Заповіт і купівля, удільне князівство |
Владимир (Владимирське князівство) | 1362-1364 | Владимирська область, РФ | Ханський ярлик, велике князівство |
Галич-Мерський | 1363-1364 | Галичський район Костромської області, РФ | Купівля, військове захоплення, удільне князівство |
Стародуб-на-Клязьмі | кінець 1370-х | Ковровський район Владимирської області, РФ | Військове захоплення, удільне князівство. |
Калуга, Малоярославець | 1382-1389 | Калузька область, РФ | Військове захоплення від Великого князівства Литовського, остаточно до 1485 року |
Білоозеро, Устюжна | 1389 | Білоозерський і Устюженський райони Вологодської області, РФ | Силове приєднання, удільне князівство |
Нижній Новгород, Юр'євець, Городець | 1392-1393 | Нижньогородська область, РФ | Періодичні військові захоплення з 1311 року, остаточно в 1425 році, велике князівство |
Муром | 1392-1393 | Муромський район Владимирської області, РФ | Силове приєднання, князівство |
Мещерська земля | 1389-1393 | північні райони Рязанської області, південні райони Владимирської області, РФ | Силове приєднання, колонізація, землі проживання племені мещера. В результаті русифікації мещера практично зникла. |
Вологда, Устюг | 1397-1398 | центральні райони Вологодської області, РФ | Військове захоплення від Новгорода |
Таруса | 1392 | Таруський район Калузької області, РФ | Силове приєднання, князівство |
Ржев | 1389-1405 | Ржевський район Тверської області, РФ | Військове захоплення від Тверського князівства, князівство |
Суздаль (Суздальське князівство) | 1392-1446 | Суздальський район Владимирської області, РФ | Військове захоплення, князівство |
Ростов (Ростовське князівство) | 1447 | Ростовський район Ярославської області, РФ | Купівля, силове приєднання, князівство |
Ярославль | 1463 | центральні райони Ярославської область, РФ | Купівля, князівство |
1462-1471 | південні райони Архангельської області, РФ | Військове захоплення від Новгорода | |
Пермська земля (Велике князівство Пермське) | 1472 | південна частина Пермського краю, РФ | Військове захоплення, велике князівство Пермське, остаточно ліквідоване 1505 року |
Торжок, Бежецьк | 1389-1478 | Торжокський і Бежецький райони Тверської області, РФ | Військове захоплення від Новгорода |
Великий Новгород (Новгородська республіка) | 1478 | Новгородська область, РФ | Періодичні військові захоплення, остаточна ліквідація Новгородської республіки в 1478 році. Визначні боярські сім'ї були вирізані або вислані з міста. В 1569—1570 роках московське військо очолюване особисто Іваном Грозним повторно вчинило погром і різанину в Новгороді. По різним оцінкам число вбитих становило 25-200 тис. |
Клин | 1482 | Клинський район Московської області, РФ | Військове захоплення від Тверського князівства |
Кашира | 1483 | Каширський район Московської області, РФ | По договору від Рязанського князівства |
Твер (Велике князівство Тверське) | 1485 | Тверська область, РФ | Військове захоплення, велике князівство |
Вятська земля | 1489 | Кіровська область, РФ | Військове захоплення |
Вязьма | 1493-1494 | Вяземський район Смоленської області, РФ | Військове захоплення від Великого князівства Литовського |
Тула | 1462-1503 | Тульська область, РФ | Силове захоплення |
Брянськ | 1503 | Брянська область, РФ | Збройне захоплення від Великого князівства Литовського |
Мценськ | 1505 | Мценський район Орловської області, РФ | Збройне захоплення від Великого князівства Литовського |
Курськ | 1508 | Курська область, РФ | Збройне захоплення від Великого князівства Литовського |
Псков (Псковська вічова республіка) | 1461-1510 | Псковська область, РФ | Силове захоплення, з 1461 року залежність від Москви, повна ліквідація Псковської республіки в 1510 році |
Рязань (Велике князівство Рязанське) | 1521 | Рязанська область, РФ | Силове захоплення, спадщина, велике князівство |
Після розпаду Золотої Орди Московія, як її колишній улус, поставила собі за мету захопити решту улусів. Першим на черзі було Казанське ханство. У 1547—1548 та 1549—1550 роках Іван IV Грозний здійснив два невдалі походи на Казань. 1552 року відбувся третій похід на Казань, яка, незважаючи на відчайдушній опір, була взята. Місто було розграбоване і спалене, його мешканці вбиті або забрані в полон. Війна закінчилася анексією Казанського ханства і всіх підконтрольних йому територій. Московія приєднала все Середнє Поволжя. Іван IV Грозний прийняв титул «царя казанського» і став правителем чувашів, башкир, удмуртів, мордви, марійців. Після знищення Казанського ханства почалася колонізація нових земель та русифікація народів Надволжя, що призвело до зміни етнічної карти регіону. Проти московського панування народи Надволжя неодноразово піднімали повстання, які жорстоко придушувалися. Інші колишні улуси Золотої Орди (Астраханське ханство, Сибірське ханство, Велика Ногайська Орда) також були завойовані й приєднані Московією.
Територія | Рік захоплення | Розташування | Спосіб та етапи захоплення, статус до захоплення або кому належала | Рік та етапи визволення |
---|---|---|---|---|
Чувашія | 1551-1557 | Республіка Чувашія, РФ | Силове приєднання. 1551 року чуваші звернулися до московського князя про допомогу. Московити ввели війська, збудували фортецю Свіяжськ і захопили Чувашію. Остаточно в 1557 році після придушення антимосковських повстань. В Російській імперії чуваші зазнали насильницької християнізації та русифікації. | - |
Казанське ханство | 1552 | Республіка Татарстан, РФ | Військове захоплення. Похід 150-тисячного московського війська очолював Іван IV Грозний. Казань, яку захищав 40-тисячний гарнізон, була взята після 6-тижневої облоги. Все чоловіче населення міста було знищено, жінок і дітей забрали в полон, місто віддане на розграбування війську. Подібно столиці була сплюндрована і розграбована вся країна. | - |
Мордовія | 1552 | Республіка Мордовія, РФ | Колонізація. | - |
Удмуртія | 1552-1556 | Республіка Удмуртія, РФ | Силове приєднання, колонізація. Під час захоплення Казанського ханства в 1552 році, а також внаслідок придушення повстань 1553—1554 та 1556 років, край був майже повністю спустошений. Вцілілі удмурти змушені були тікати на північ та в Башкортостан. | - |
Марій Ел | 1552-1584 | Республіка Марій Ел, РФ | Силове приєднання, колонізація. Під час захоплення Казанського ханства марійці вчинили спротив московським військам. Період національно-визвольних війн з 1552 по 1584 роки зветься в історії «череміські війни», під час яких було знищено близько половини марійського населення. | - |
Башкортостан | 1554-1557 | Республіка Башкортостан, РФ | Колонізація. Після завоювання Казанського ханства частина башкирських племен прийняла московське підданство на умовах збереження прав на землю, релігії та звичаїв, самоуправління. Москва порушила всі умови приєднання, що привело до численних визвольних повстань башкир. На чолі з Салаватом Юлаєвим брали участь у повстанні Пугачова. | - |
Астраханське ханство | 1554-1556 | Астраханська, південна частина Волгоградської та західна Ростовської області, Республіка Калмикія, РФ | Військове захоплення. В результаті першого військового походу на Астрахань в 1554 році потрапило у васальну залежність від Москви. Після другого походу 1556 року Астраханське ханство було повністю ліквідоване. | - |
Велика Ногайська Орда | 1557-1606 | Оренбурзька, Челябінська області, РФ. | В 1557 році ногайський князь Ісмаїл визнав свою васальну залежність від Москви. В 1606 році ногайська державність була повністю ліквідована. | 1991 року частина території після розпаду СРСР увійшла до складу Казахстану |
Сибірське ханство | 1582-1598 | Тюменська, Омська, Новосибірська області, частина Ханти-Мансійського автономного округу, РФ | Військове захоплення. 1582 року військовий загін Єрмака взяв столицю ханства Іскер (Сибір). 1585 року татари відбили Іскер, після чого Москва послала на завоювання нові військові сили. Хан Кучум продовжував чинити завойовникам до 1598 року, коли був остаточно розбитий. | - |
Кодське князівство | 1583-1643 | Октябрський район Ханти-Мансійського автономного округу, РФ | Силове приєднання. В 1499 році московське військо тимчасово встановило протекторат. 1583 року Кодське князівство включене до складу Московської держави зі збереженням певної автономії. Войовничих кодських остяків Москва активно залучала у військові походи для захоплення нових земель. Коли ж їх «послуги» стали непотрібними, в 1643 році князівство остаточно ліквідували. | - |
, , Білогорське князівства | 1586 | Ханти-Мансійський автономний округ, РФ | Військове захоплення. Завойовані військовими загонами Єрмака | - |
1586-1593 | Березовський район Ханти-Мансійського автономного округу, РФ | Силове приєднання. 1586 року князь Лугуй під загрозою військового захоплення визнав владу Москви, з умовою збереження автономії. Після завершення зведення на землі князівства острога Березов у 1593 році князівство було ліквідоване, але місцеві мансі ще не раз піднімали антимосковські повстання. | - | |
Обдорське князівство | 1586-1593 | Шуришкарський і Приуральський райони Ямало-Ненецького автономного округу, РФ | Військове захоплення. Остаточно ліквідоване 1593 року. Антимосковські повстання продовжувалися до 20-х років 17 століття. | - |
Пелим (союз Кондиського і Вогульського князівств) | 1594 | північні райони Свердловської області, Кондінський район Ханти-Мансійського автономного округу, РФ | Військове захоплення. Остаточно ліквідоване 1594 року. В 1609—1612 роках були спроби відновити незалежність, але Москва жорстоко подавила повстання. | - |
«Ряба» орда (рос. Пегая орда) | 1596-1610 | Томська область, РФ | Військове захоплення. Поступове захоплення території, будівництво опорних фортець-острогів. Остаточно завойована в 1610 році | - |
Російські козаки і служилі люди поступово просувалися на схід переважно водними шляхами аж до Тихого океану. Підкорення Сибіру або «мирна» колонізація відбувалася наступним чином. Озброєний загін козаків «землепроходців», вступивши в чергову місцевість, населену туземцями, пропонував їм підкоритися Білому царю і платити ясак. Як правило це викликало обурення і тоді справа вирішувалася зброєю. Росіяни були озброєні вогнепальною зброєю, яка місцевим народам наразі була невідома. Для закріплення на нових землях будували остроги з постійною збройною залогою. Все доросле населення чоловічої статі записувалося в так звані ясачні списки, по яким збирали ясак — натуральний податок, як правило пушниною. Слідом за військом йшли адміністратори, купці, поселенці й духовенство. Як свідчать дослідження Ядрінцева Н. М., російська експансія в Сибір обернулася для корінних народів Сибіру зубожінням, поширенням пияцтва, занепадом культури та національних традицій, поширенням епідемій раніше невідомих хвороб, загальним зменшенням чисельності; деякі народи (мотори, камасинці та інші) вимерли.
Територія | Рік захоплення | Розташування | Спосіб та етапи захоплення, статус до захоплення або кому належала | Рік та етапи визволення |
---|---|---|---|---|
Долина Єнісея | 1601-1628 | Красноярський край, РФ | Силове приєднання. В погоні за соболиним хутром росіяни дійшли до Єнісею, звели остроги Мангазею (1601), Туруханськ (1607), (1618), (1619), Красноярськ (1628), які стали опорними пунктами для підкорення і «обясачення» місцевого населення. Ненці, селькупи, тунгуси (евенки), татари та інші корінні народи чинили активний опір завойовникам, в тому числі збройний, відмовлялися платити ясак, тікали у важкодоступні місця, але не могли ефективно протидіяти вогнепальній зброї і були підкорені. | - |
Саха (Якутія) | 1632-1638 | Республіка Саха (Якутія), РФ | Силове приєднання. 1632 року російські козаки поставили перший на землях якутів Лєнський острог (Якутськ). В 1634 році загін до 1000 якутів оточив у ньому 200 козаків озброєних вогнепальною зброєю. Атаки були відбиті, повстання придушене, яле якути ще довго продовжували спротив. У 1938 році було утворено Якутське воєводство. | - |
Прибайкалля | 1631-1645 | Іркутська область, РФ | Силове приєднання. Для підкорення бурятів росіяни звели в Прибайкаллі остроги Кіренський, Братський, Верхоленський, Яндашський (Іркутськ). Буряти чинили запеклий опір. Так 1635 року був знищений козацький гарнізон Братського острога, 1645 року буряти взяли в облогу Верхоленський острог. На допопогу обложеним прийшов великий загін козаків, які не лише зняли облогу, але й здійснили проти бурятів каральний похід в Ангарський степ. Після цього сили бурятів були підірвані, багато з них втекли за Байкал. | - |
В 1654 році між московським царським урядом і українською козацькою старшиною було укладено угоду відому під назвою Березневі статті або Переяславський договір. Згідно з цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом, власні збройні сили (60-тисячні козацькі війська), місцеве право, невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину. Серед істориків є певна дискусія чим були Березневі статті — військовим союзом між двома державами Україною та Московією чи договором, який регламентував широку автономію Гетьманщини у складі Московської Держави. Проте, серед 11 пунктів Березневих статей нема жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Московії чи їх возз'єднання. Незважаючи на це, саме з цього договору почалося захоплення Москвою українських земель. 1667 року Московське царство за спиною України підписало з Річчю Посполитою Андрусівське перемир'я. Цей договір закріпив насильницький поділ української етнічної території на дві частини — Правобережну і Лівобережну Україну. Підписання Андрусівського перемир'я порушувало умови Переяславської ради та інших договорів з українськими гетьманами і фактично скасовувало Березневі статті 1654 року.
Територія | Рік захоплення | Розташування | Спосіб та етапи захоплення, статус до захоплення або кому належала | Рік та етапи визволення |
---|---|---|---|---|
Лівобережна Україна | 1667-1686 | Чернігівська, Полтавська, Сумська, Черкаська, лівобережна частина Київської області, Україна | Силове приєднання. По Андрусівському сепаратному договору між Московським царством і Річчю Посполитою. Остаточно по так званому Вічному миру 1686 року. Українські землі до 1764 року в складі Московії (пізніше Російської імперії) мали автономію у формі Гетьманщини. | 1991 року після розпаду СРСР увійшла до складу України |
Російський імперіалізм за часів Російської імперії
1721 року московський цар Петро I прийняв титул Імператора Всеросійського, а Московське царство було перейменовано на Російську імперію. Російська експансія продовжувалася.
Територія | Рік захоплення | Розташування | Спосіб та етапи захоплення, статус до захоплення або кому належала | Рік та етапи визволення |
---|---|---|---|---|
Бурятія | 1689-1703 | Республіка Бурятія, Забайкальський край, РФ | Силове приєднання. Буряти Забайкалля чинили запеклий опір завойовнкам, який полягав у збройній боротьбі з козачими загонами «землепроходців», а пізніше в численних повстаннях, нападах на російські остроги, і, накінець, прийняв форму масових відкочовок в Монголію. | - |
Камчатський край | 1697-1708 | Камчатський край, РФ | Військове захоплення. Першу спробу завоювання в 1697 році здійснив Володимир Атласов. Загін козаків пройшов весь Камчатський півострів, збудував кілька зимівників та острогів. Коряки та ітельмени відмовлялися платити ясак, чинили збройний опір завойовникам. Підкорення росіянами погано озброєних корінних народів супроводжувалося пограбуваннями, насильством і вбивствами. Чисельність ітельменів у 1697 році оцінювалася в 12680 чоловік, а згідно перепису 2002 року — залишилося лише 3180. | - |
Іжорія (Інгенмарландія), Естляндія, Лівонія | 1700-1721 | Ленінградська область, РФ Естонія, Латвія | Військове захоплення. Від Швеції за результатами Північної війни. Закріплено Ніштадським договором. | В 1918 році Естонія і Латвія здобули незалежність |
Молодший жуз Казахського ханства | 1731 | Атирауська, Мангистауська, Актюбінська області Казахстану | Добровільне входження. 1731 року хан Молодшого жуза під загрозою джунгарського завоювання прийняв російський протекторат на умовах збереження автономії. З часом Росія почала обмежувати повноваження казахських ханів і нав'язувати російську адміністративну систему. Казахи неодноразово піднімали . 1822 року казахська автономія була ліквідована. | 1991 року увійшли до складу Казахстану |
Алтай | 1756 | Алтайський край, РФ | Силове приєднання. Алтай був центром Джунгарського ханства. Після падіння Джунгарської держави в 1756 році Алтай був анексований Російською імперією. | - |
Хакасія | 1727-1758 | Республіка Хакасія, РФ | Силове приєднання. Боротьба хакасів проти російської агресії тривала 100 років. Датою офіційного закріплення Хакасії за Російською імперією вважається 1727 рік, коли між Росією та Китаєм було укладено прикордонний трактат. Фактично це відбулося пізніше, коли в 1758 році тут були розміщені козачі гарнізони. | - |
Східна Білорусь | 1772 | Вітебська, Могильовська, Гомельська області, Білорусь | Силове приєднання. За результатами першого поділу Речі Посполитої. | В 1991 році увійшла до складу Білорусі |
Запорозька Січ | 1775 | Південні області України | Силове приєднання. 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а 1775 року — Запорозьку Січ. Таким чином було покладено край українській автономії в складі Російської імперії. | В 1991 році увійшла до складу України |
Чукотка | 1652-1778 | Чукотський автономний округ, РФ | Військове захоплення. 1652 року на річці Анадир був зведений острог, але чукчі платити ясак відмовилися. В 1730-1750-х роках проти них здійснено серію каральних походів. Росіяни поводились жорстоко, палили юрти, грабували та вбивали тубільців. Чукчі чинили відчайдушний опір завойовникам. 1730 року вони розбили загін козаків у битві на річці Єгач, а 1747 року на річці Орловій розгромили загін майора Павлуцького. 1765 року росіяни були змушені евакуювати війська з Анадиря, а 1771 — зруйнувати фортечні укріплення. Російсько-чукотські війни тривали 150 років. Остаточне завоювання Чукотки завершилося лише в 20 столітті. | - |
Алеутські острови | 1745-1791 | Алеутські острови, США | Силове приєднання. Вперше на Алеутських островах росіяни висадилися в 1745 році в бухті острова Атту. При цьому вони розграбували і знищили два алеутські поселення, залишивши в живих лише молодих жінок «для послуг». В 1763—1765 роках алеути підняли повстання. В результаті карального рейду росіяни вбили від 3 до 5 тисяч алеутів, в тому числі дітей та жінок. | В 1867 році продано Сполученим Штатам Америки |
Аляска | 1784-1791 | Аляска, США | Силове приєднання. Перше російське поселення на Алясці з'явилося 1784 року. Росіяни нещадно експлуатували привезених алеутів, примушували працювати туземців (ескімосів, індіанців-тлінкітів), вели з ними нееквівалентну торгівлю, захоплювали кращі місця промислу. У відповідь туземці чинили опір російським колоністам. 1802 року тлінкіти захопили і спалили російську Михайлівську фортецю (Сітка). | В 1867 році продано Сполученим Штатам Америки |
Кримське ханство | 1783-1791 | Кубань, Крим, Південь України | Військове захоплення. В 1736 році російська армія під командуванням Мініха увірвалася на Кримський півострів. Повністю знищені були Козлов і Бахчисарай, міста були спалені, жителі перебиті. 1737 року армія Лассі спалила Карасубазар, жителі також перебиті. Під час Російсько-Турецької війни 1768—1774 років російські війська знову пройшли Кримом, спалюючи та вбиваючи. Накінець в 1783 році Кримське ханство було повністю ліквідоване. | В 1991 році Крим і Таврія увійшли до складу України |
Мінська область Білорусі, Київщина, Поділля, східна Волинь | 1793 | Київська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька області України, Мінська область Білорусі | Силове приєднання. За результатами другого поділу Речі Посполитої. Відповіддю на анексію стало визвольне повстання очолене Костюшко. Повстання придушили російська та пруська армії. Особливою жорстокістю відзначилися війська Суворова, які вирізали більшість жителів Праги — передмістя Варшави. | В 1991 році увійшла до складу України та Білорусі |
Литва, Курляндія, Західна Білорусь, Західна Волинь | 1795 | Литва, Латвія, Гродненська, Берестейська області Білорусі, Волинська, Рівненська області України | Силове приєднання. За результатами третього поділу Речі Посполитої. | В 1991 році увійшла до складу Литви, Латвії, Білорусі, України |
Картлі-Кахетинське царство (Грузія) | 1801 | Грузія | Силове приєднання. 1783 року грузинський цар Іраклій ІІ звернувся до Російської імперії по військовий захист від Персії. Був підписаний Георгієвський трактат, за яким Іраклій ІІ зберігав престол, але передавав Грузію під протекторат Росії. В свою чергу Росія обіцяла зберігати цілісність і автономію Грузинського царства. 1800 року після смерті царя Георгія ХІІ росіяни заарештували царевича Давида з родиною, а 1802 року Картлі-Кахетинського царства було ліквідоване. | В 1991 році Грузія здобула незалежність |
Азербайджанські ханства | 1804-1828 | Азербайджан, Вірменія | Військове захоплення. За результатами російсько-перських війн (1804—1813 і 1826—1828), Ґюлістанського (1813) і Туркманчайського (1828) мирних договорів північно-азербайджанські держави (Шурагельський султанат, Карабаське, Шекінське, , Бакинське, Кубинське, , , ханства) були завойовані Російською імперією. | В 1991 році Азербайджан і Вірменія здобули незалежність |
Фінляндія | 1808-1809 | Фінляндія | Військове захоплення. Територія Фінляндії була окупована російськими військами в ході російсько-шведської війни 1808—1809 років. 1809 року було утворено Велике князівство Фінляндське в складі Російської імперії. | В 1917 році Фінляндія проголосила незалежність |
Бессарабія | 1812 | Молдова | Військове захоплення. Окупована російськими військами в ході російсько-турецької війни 1806—1812 років. | В 1918 році увійшла до складу Румунії |
Варшавське герцогство | 1813-1815 | Польща | Силове приєднання. 1813 року Варшавське герцогство було окуповане російськими і прусськими військами. За результатами Віденського конгресу 1815 року більша частина території увійшла до складу Російської імперії як Царство Польське. Росія постійно урізала польську автономію, що викликало повстання 1830–1831 і 1863 років. | В 1918 році увійшло до складу Польської Республіки |
Черкесія, Дагестан, Чечня | 1817-1859 | Краснодарський край, Карачаєво-Черкеська Республіка, Кабардино-Балкарська Республіка, Республіка Дагестан, Чеченська Республіка, РФ | Військове захоплення. Північний Кавказ був завойований в ході Великої Кавказької війни 1817—1859 років. Російським завойовникам протистояли держава адигів та Північно-Кавказький імамат (Імамат Шаміля). Завоювання вирізнялося особливою жорстокістю, супроводжувалося винищенням і депортаціями горців. Внаслідок геноциду населення Кабарди скоротилося вдесятеро (з 300 тисяч в 1763 році до 30 тисяч після 1822 року). Масових депортацій зазнали також чеченці. | - |
Середній і Старший жуз Казахського ханства | 1822-1847 | Казахстан | Частково добровільне входження, частково силове приєднання. Процес входження Середнього та Старшого жуза в Російську імперію почався 1732 року і розтягнувся майже на сто років. Частина казахських родів прийняли російське підданство добровільно на умовах автономії, інші були приєднані силою. 1822 року російська адміністрація скасувала казахську автономію. Казахи висловили невдоволення, які переросли в національно-визвольну війну. 1841 року одного з ватажків повстанців Кенесари Касимова обирають ханом відновленої Казахської держави. Остаточно подавити повстання російським військам вдалося лише в 1847 році. | В 1991 році Казахстан здобув незалежність |
Приамур'я, Примор'я | 1856-1860 | Амурська область, південна частина Хабаровського краю, Приморський край, РФ | Військове захоплення. В 1648 році спробу завоювання Приамур'я зробив Хабаров. Жорстокість росіян змусила місцеве населення звернутися по захист до маньчжурів. Російсько-маньчжурські війни 1649—1689 років завершилися підписанням Нерчинського договору, за яким землі по Амуру відійшли до маньчжурської династії Цін. Через півтора століття були укладені нові договори — Айгунський 1856 року та Пекінський 1860 року, за якими Російська імперія отримала Приамур'я і Примор'я. | - |
Кокандське ханство | 1864-1876 | Області Узбекистану, Таджикистану, Казахстану та Киргизстан | Військове захоплення. 1864 року Російська імперія почали війну з Кокандським ханством. Російські війська взяли штурмом міста Туркестан, Ташкент, Худжанд. 1868 року Худояр-хан був змушений підписати договір, за яким Кокандське ханство фактично стало залежним від Росії. 1876 року ханство було ліквідоване остаточно. | В 1991 році Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан здобули незалежність |
Бухарський емірат | 1868-1920 | Області Узбекистану та Таджикистану | Військове захоплення. 1868 року російське військо розбило військо бухарського еміра і зайняло Самарканд. Емір змушений був визнати протекторат Російської імперії. Остаточно Бухарський емірат ліквідований 1920 року в результаті захоплення Червоною Армією. | В 1991 році Узбекистан і Таджикистан здобули незалежність |
Хівинське ханство | 1873-1920 | Області Узбекистану та Туркменістану | Військове захоплення. 1873 року російське військо почало наступ на Хіву. Хівінське ханство капітулювало і стало протекторатом Російської імперії. Остаточно ліквідоване 1920 року в результаті захоплення Червоною Армією. | В 1991 році Узбекистан і Туркменістан здобули незалежність |
Російський імперіалізм за часів СРСР
Радянська політологія розглядала поняття «Російський імперіалізм» виключно в контексті марксистського вчення про імперіалізм — як вищу форму капіталізму. Тим не менше, політика Російської РФСР щодо народів СРСР та політика СРСР щодо сусідніх держав була направлена на утримання та поширення панування Росії, її діячі відкрито проголошували курс на роздмухування "світової пролетарської революції" Радянська ідеологія продовжувала месіанство панславізму, який виділяв Росію як особливу націю.
Після перемоги у Громадянській війні більшовики, з метою привернення на свій бік національних еліт, взагалі широких мас національних регіонів, деякий час (приблизно 1923 - 1932 рр.) проводили політику "коренізації" (залучення до керівництва радянськими партійними та господарськими структурами національних кадрів, показова підтримка місцевих мов, культур), на місці Російської імперії було навіть створено "союз" формально самостійних і автономних республік, але реальне керівництво завжди здійснювалось з московського Кремля, а на зміну "коренізації" незабаром прийшла русифікація. Радянський Союз проводив внутрішній колоніалізм у Центральній Азії.
Після певного укріплення СРСР, подолання кризових явищ, наслідків Громадянської війни, московське керівництво на чолі з ВКП(б) та Йосипом Сталіним суттєво наростило військову міць і продовжило політику захоплення сусідніх країн.
23.08.1939 між СРСР та Німеччиною був укладений пакт, відомий нині як "Пакт Молотова — Ріббентропа". Таємним протоколом до Пакту визначались радянські та німецькі «сфери впливу» в Північній та Східній Європі.
У Другу світову війну СРСР вступив на боці гітлерівської Німеччини, напавши зі сходу на Польщу через 17 діб після нападу не неї Німеччини. В результаті у вересні Польщу було розділено, і в СРСР оголосили про "приєднання Західної України і Західної Білорусі". На наступному етапі СРСР вимусив країни Балтії в жовтні 1939 року дати згоду на розміщення радянських військових баз. Фінляндія відмовилась від вимог СРСР (у т.ч. і територіальних), через що СРСР розв'язав проти неї неоголошену війну (1939 - 1940 р.), внаслідок якої захопив друге місто Фінляндії - Виборг і прилеглі території. Вже влітку 1940 року СРСР повністю окупував і анексував Латвію, Литву та Естонію, оформивши захоплення як "добровільний вступ до СРСР". Також влітку 1940 року СРСР окупував північну Буковину і Бессарабію, вимусивши Румунію визнати цей факт. Таким чином СРСР заволодів більшістю територій, втрачених Російською імперією під час Першої світової і Громадянської війн.
За результатами Другої світової війни СРСР остаточно закріпив за собою території, захоплені у 1939-1940 роках, а також опанував частину німецької Східної Прусії з Кенігсбергом і Закарпаття (до 1938 належало Чехословаччині, у 1938 - 1945 - було відторгнуто Угорщиною), японські Південний Сахалін і Курильські острови. Також під час Другої світової війни, 11.10.1944 до СРСР було приєднано союзницьку Тувинську Народну Республіку в центрі Азії, на яку також претендував Китай.
Одночасно СРСР отримав можливість розмістити свої війська у деяких країнах Східної Європи (НДР - ГРВН; ПНР - ПнГВ, ЧССР - ЦГВ, УНР - ПдГВ), встановити і підтримувати підконтрольні режими. Будь-які спроби позбутися радянської "опіки" жорстоко придушувались за допомогою армії. В наступному СРСР активно підтримував різноманітні прокомуністичні рухи у багатьох країнах світу, що призвело до встановлення в деяких країнах дружніх соціалістичних режимів (Куба, В'єтнам, тощо), тривалих громадянських війн (Ангола, Мозамбік, Нікарагуа), численних людських втрат. Підтримка виражалась у фінансуванні, наданні сумнівних кредитів, поставках озброєнь, надсиланні військових "спеціалістів", "радників", укладанні економічних угод, далеко не завжди вигідних для СРСР, дипломатичній підтримці у світі. У 1979 р. СРСР на підтримку "дружнього" режиму прямо ввів війська в іншу країну - Афганістан. Окупація країни і боротьба з місцевим населенням викликала різкий осуд міжнародної спільноти, певні санкції і в підсумку стала одним із факторів, які призвели до краху Радянського Союзу.
Сучасний російський імперіалізм та демократія
Російський письменник Андрій Бітов відзначає, що одразу після розпаду СРСР, ще тоді, коли Росія тягнулася до Європи, «ностальгія по ворогу була проявлена відразу, в тому числі ліберальним, інтелектуальним нібито середовищем».
Білорус Зенон Позняк визначає російський імперіалізм як такий, що будь-який політичний діяч Росії є імперіалістом:
Жодної принципової різниці між паном Жириновським і панами , Гайдаром, Черномирдіним, , Собчаком, Явлінським і іншими в політичному сенсі, я вважаю, немає. Є різниця тільки в темпераменті, рівні культури й у поведінці. Жириновський в юродивій формі говорить те ж саме, що говорять і роблять його номенклатурно-демократичні опоненти. |
Яскравим підтвердженням визначення російського імперіалізму від Зенона Позняка та ілюстрацією його ординської суті — неповаги до договорів у сучасній російській державі — є заява «російського демократа» Гаврила Попова, яку він зробив влітку 2015 року, під час російської агресії в Україні стосовно порушення Росією норм міжнародного права:
Кореспондент: Ельцинская (Россия) подписала Большой договор с Украиной, а Россия Путина постоянно подтверждала эти решения, говорила, что они в силе, подписывала новые договоры. У нас международное право должно нарушаться всегда? Гавриил Попов: Я это международное право правом считать не хочу.. |
Можновладці Російської Федерації пропагують окупацію всіх суверенних держав колишнього СРСР.
Для проведення своєї політики на територіях СНГ Росія створювала на чолі з собою різноманітні "союзи", зокрема, ОДКБ, Митний союз.
Під різними приводами Росія розпалила збройні конфлікти у різних точках колишнього СРСР і фактично окупувала деякі регіони:
- Придністров'я (ПМР, Молдова), 1992 р.
- Абхазія (Грузія), 1992 - 2008 р.
- Південна Осетія (Грузія), 1992 - 2008 р.
На початку 2014 року Росія, скориставшись розвалом української армії, захопила Крим (лютий-березень 2014 р.) і офіційно анексувала його (18.03.2014), а незабаром (з березня-квітня 2014 р.) почала розігрувати подібний сценарій і на сході України. В результаті навколо Донецька і Луганська утворені т.зв. "ДНР" та "ЛНР", які існують тільки завдяки військовій, політичній і фінансовій підтримці Росії.
У відповідь на дії Росії провідні країни Заходу підтримали Україну і ввели проти Росії секторальні санкції.
Після 2014 р. експерти зазначали небезпеку поширення "руського миру" на регіони північного Казахстану.
Після фактичної делегитимізації Президента Білорусі О.Лукашенка внаслідок сумнівної перемоги на виборах у 2020 р. посилились процеси, спрямовані на поглинання Росією Білорусі під ширмою створення "Союзної держави".
Вторгнення Росії в Україну є проявом сучасного російського імперіалізму.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Російський імперіалізм |
- Список держав, знищених внаслідок московської (російської) експансії
- Російський націоналізм
- Загальноросійська ідея
- Рускій мір
- Теорія офіційної народності
- Третій Рим
- Чорна сотня
- Русифікація
- Русифікація України
- (Інтернаціоналізм чи русифікація?)
- Репресії в Україні 1972
- Рашизм
- Путінізм
- Імперіалізм
- Американський імперіалізм
- Британський імперіалізм
Примітки
- Николай Бердяев. СУДЬБА РОССИИ [ 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 23 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2007. Процитовано 21 травня 2015.
- Herpen, Marcel H. Van (1 липня 2015). Putin's Wars: The Rise of Russia's New Imperialism (англ.) (вид. Kindle). Rowman & Littlefield. с. 10. ISBN .
- Loring, Benjamin (2014). "Colonizers with Party Cards": Soviet Internal Colonialism in Central Asia, 1917–39. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History. 15 (1): 77—102. doi:10.1353/kri.2014.0012. ISSN 1538-5000. S2CID 159664992.
- Андрей Битов — об аппетитах империи Путина [ 22 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Зенон Позняк. О русском империализме и его опасности [ 21 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гавриил Попов: "Запад виноват" [ 31 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Депутат Госдумы: Наша цель — захват всех республик бывшего СССР». "Minval.az". 27.11.2015. оригіналу за 23.06.2016. Процитовано 23 червня 2016. (рос.)
Джерела та література
- Ключевский В. О. Курс русской истории. Санкт-Петербург. 1904. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Карамзин Н. М. История государства Российского: в 12 томах. Санкт-Петербург. 1816—1829. [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Миллер Г. Ф. История Сибири. Москва, Ленинград, 1937. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Ядринцев Н. М. Сочинения. Т. 1. Сибирь как колония: Современное положение Сибири, её нужды и потребности. Её прошлое и будущее. Тюмень, 2000. 480 с. [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— 206 с. (Видання Українського католицького університету Св. Климента Папи. Том XVII.— Рим, 1989)
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 453—458. — ..
- В. Станкевичъ. Судьбы народовъ Россіи. Бѣлоруссія. Украина. Литва. Латвия. Эстонія. Арменія. Грузія. Азербейджанъ. Финляндія. Польша.— Берлинъ: Издательство И. П. Ладыжникова, 1921.— 374 с.
Посилання
- "Ставлення Москви до поневолених народів — геноцид, який ніколи не згасав". Інтерв'ю зі старійшиною народу ерзя
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijskij imperiali zm derzhavnicka ideya zgidno yakoyi Rosiya mozhe isnuvati tilki u formi imperiyi a takozh derzhavna politika Rosiyi v riznih istorichnih fazah yiyi isnuvannya Velikogo knyazivstva Moskovskogo Moskovskogo carstva Rosijskoyi imperiyi SRSR Rosijskoyi Federaciyi spryamovana na pidkorennya zavojovanih narodiv ta zavoyuvannya novih teritorij vstanovlennya politichnogo j ekonomichnogo kontrolyu nad inshimi derzhavami Rosijska imperiya za chasiv svogo najbilshogo rozmahu 1790 1860 Ekspansiya Rosiyi z 14 st do 1918 Rosijskij imperializm yak derzhavna politika bazuyetsya na ideologichnih klishe stvorenih dlya obgruntuvannya prava zverhnosti obranosti svyatosti Rusi zahistu pravoslav ya starshosti zaluchennya do civilizaciyi zahistu miru ta znedolenih vishosti protistoyannya vorozhomu otochennyu Istorichno rosijskij imperializm ye spadkoyemcem kulturi vladi Zolotoyi Ordi koncentraciya vladi v odnih rukah vidkidannya dogovoriv nasilstvo Suchasna imperialistichna politika Rosiyi spirayetsya pershe za vse na nehtuvannya civilizacijnih cinnostej a v okremih vipadkah takozh na vijskovu abo ekonomichnu perevagu nad susidnimi derzhavami abo narodami Osnovnimi shlyahami zakriplennya Moskoviyi Rosiyi na zahoplenih teritoriyah ye vijskova prisutnist silovij policejskij tisk stvorennya rozbratu na okupovanih teritoriyah ideologichne obgruntuvannya propaganda znishennya nacionalnih kultur politika rusifikaciyi i shtuchnoyi zmini demografichnogo skladu Rosijskij imperializm za chasiv Moskovskogo knyazivstva i Moskovskogo carstva1277 roku moskovskij knyaz Danilo Oleksandrovich otrimav hanskij yarlik na udilne knyazivstvo v skladi Velikogo knyazivstva Vladimirskogo Moskva na ti chasi she nevelike nichim neprimitne mistechko Ale knyazi moskovski smilivi hizhaki yak pro nih pishe rosijskij istorik V O Klyuchevskij pilno sposterigayut za tim sho vidbuvayetsya navkolo uvazhno viglyadayut sho pogano lezhit i pribirayut ce do ruk Pershij moskovskij knyaz Danilo za rozpoviddyu litopiscya znenacka napav na svogo ryazanskogo susida knyazya Kostyantina peremig jogo yakoyus hitristyu tobto obmanom uzyav jogo v polon i zabrav u nogo Kolomnu Sin cogo Danila Yurij v 1303 r napavshi na inshogo susida knyazya Mozhajskogo takozh vzyav jogo v polon i zahopiv Mozhajskij udil potim ubiv batkovogo brancya Kostyantina i utrimav za soboyu Kolomnu Tak zbilshuvalas mic znachennya a golovne teritoriya Velikogo knyazivstva Moskovskogo Sered sposobiv rozshirennya najchastishe zustrichayemo pryame vijskove zahoplennya Bagato zemli Moskva pridbala pri dopomozi Ordi V Karamzina znahodimo sho Moskva zobov yazana svoyeyu velichchyu hanam Moskovski knyazi po vidnoshennyu do tatar vvazhali vigidnishim diyati smirennoyu mudristyu tobto pidlabuznictvom i groshima a ne zbrojno Nihto z knyaziv chastishe moskovskih ne yizdiv na poklon do hana carya Zavdyaki svoyemu talantu umzditi moskovskij knyaz Kalita po genealogiyi molodshij sered svoyeyi bratiyi dobivsya starshogo velikoknyazhogo stolu Zastosovuyuchi nagovori moskovski knyazi ne raz naklikali na inshi knyazivstva karalni zagoni tatar a pislya cogo rozoreni zemli skuplyali za bezcinok Takim chinom bilshu chastinu svoyih zemel moskovski knyazi pridbali siloyu ta hitristyu a ne po starodavnomu zvichayu ta pravu Perebuvayuchi faktichno v skladi Zolotoyi Ordi Velike knyazivstvo Moskovske zahopilo bilshist pivnichno shidnih knyazivstv kolishnoyi Kiyivskoyi Rusi Teritoriya Rik zahoplennya Roztashuvannya Sposib ta etapi zahoplennya status do zahoplennya abo komu nalezhala Moskva 1277 misto v Moskovskij oblasti stolicya RF Sin Oleksandra Nevskogo Danilo Oleksandrovich otrimav hanskij yarlik na udilne knyazivstvo v skladi Velikogo knyazivstva Vladimirskogo Kolomna 1301 Kolomenskij rajon Moskovskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Ryazanskogo knyazivstva Pereslavl Zalyeskij 1302 Pereslavlskij rajon Yaroslavskoyi oblasti RF Zapovit i zahoplennya vid Volodimirskogo knyazivstva Mozhajsk 1303 Mozhajskij rajon Moskovskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Smolenskogo knyazivstva Uglich 1328 Uglickij rajon Yaroslavskoyi oblasti RF Kupivlya prav na Uglicke udilne knyazivstvo Rostov Sretenska polovina 1332 Rostovskij rajon Yaroslavskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya hanskij yarlik Yurij Moskovskij razom z tatarskimi zagonami Kavgadiya ta Astrobila spalili Rostov i vignali miscevogo knyazya Chastina Rostova popadaye v povnu zalezhnist vid Moskvi Yur yev Polskij 1340 1341 Serpuhovskij rajon Moskovskoyi oblasti RF Kupivlya udilne knyazivstvo Dmitrov 1364 Dmitrovskij rajon Moskovskoyi oblasti RF Zapovit i kupivlya udilne knyazivstvo Vladimir Vladimirske knyazivstvo 1362 1364 Vladimirska oblast RF Hanskij yarlik velike knyazivstvo Galich Merskij 1363 1364 Galichskij rajon Kostromskoyi oblasti RF Kupivlya vijskove zahoplennya udilne knyazivstvo Starodub na Klyazmi kinec 1370 h Kovrovskij rajon Vladimirskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya udilne knyazivstvo Kaluga Maloyaroslavec 1382 1389 Kaluzka oblast RF Vijskove zahoplennya vid Velikogo knyazivstva Litovskogo ostatochno do 1485 roku Biloozero Ustyuzhna 1389 Biloozerskij i Ustyuzhenskij rajoni Vologodskoyi oblasti RF Silove priyednannya udilne knyazivstvo Nizhnij Novgorod Yur yevec Gorodec 1392 1393 Nizhnogorodska oblast RF Periodichni vijskovi zahoplennya z 1311 roku ostatochno v 1425 roci velike knyazivstvo Murom 1392 1393 Muromskij rajon Vladimirskoyi oblasti RF Silove priyednannya knyazivstvo Mesherska zemlya 1389 1393 pivnichni rajoni Ryazanskoyi oblasti pivdenni rajoni Vladimirskoyi oblasti RF Silove priyednannya kolonizaciya zemli prozhivannya plemeni meshera V rezultati rusifikaciyi meshera praktichno znikla Vologda Ustyug 1397 1398 centralni rajoni Vologodskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Novgoroda Tarusa 1392 Taruskij rajon Kaluzkoyi oblasti RF Silove priyednannya knyazivstvo Rzhev 1389 1405 Rzhevskij rajon Tverskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Tverskogo knyazivstva knyazivstvo Suzdal Suzdalske knyazivstvo 1392 1446 Suzdalskij rajon Vladimirskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya knyazivstvo Rostov Rostovske knyazivstvo 1447 Rostovskij rajon Yaroslavskoyi oblasti RF Kupivlya silove priyednannya knyazivstvo Yaroslavl 1463 centralni rajoni Yaroslavskoyi oblast RF Kupivlya knyazivstvo 1462 1471 pivdenni rajoni Arhangelskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Novgoroda Permska zemlya Velike knyazivstvo Permske 1472 pivdenna chastina Permskogo krayu RF Vijskove zahoplennya velike knyazivstvo Permske ostatochno likvidovane 1505 roku Torzhok Bezheck 1389 1478 Torzhokskij i Bezheckij rajoni Tverskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Novgoroda Velikij Novgorod Novgorodska respublika 1478 Novgorodska oblast RF Periodichni vijskovi zahoplennya ostatochna likvidaciya Novgorodskoyi respubliki v 1478 roci Viznachni boyarski sim yi buli virizani abo vislani z mista V 1569 1570 rokah moskovske vijsko ocholyuvane osobisto Ivanom Groznim povtorno vchinilo pogrom i rizaninu v Novgorodi Po riznim ocinkam chislo vbitih stanovilo 25 200 tis Klin 1482 Klinskij rajon Moskovskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Tverskogo knyazivstva Kashira 1483 Kashirskij rajon Moskovskoyi oblasti RF Po dogovoru vid Ryazanskogo knyazivstva Tver Velike knyazivstvo Tverske 1485 Tverska oblast RF Vijskove zahoplennya velike knyazivstvo Vyatska zemlya 1489 Kirovska oblast RF Vijskove zahoplennya Vyazma 1493 1494 Vyazemskij rajon Smolenskoyi oblasti RF Vijskove zahoplennya vid Velikogo knyazivstva Litovskogo Tula 1462 1503 Tulska oblast RF Silove zahoplennya Bryansk 1503 Bryanska oblast RF Zbrojne zahoplennya vid Velikogo knyazivstva Litovskogo Mcensk 1505 Mcenskij rajon Orlovskoyi oblasti RF Zbrojne zahoplennya vid Velikogo knyazivstva Litovskogo Kursk 1508 Kurska oblast RF Zbrojne zahoplennya vid Velikogo knyazivstva Litovskogo Pskov Pskovska vichova respublika 1461 1510 Pskovska oblast RF Silove zahoplennya z 1461 roku zalezhnist vid Moskvi povna likvidaciya Pskovskoyi respubliki v 1510 roci Ryazan Velike knyazivstvo Ryazanske 1521 Ryazanska oblast RF Silove zahoplennya spadshina velike knyazivstvo Pislya rozpadu Zolotoyi Ordi Moskoviya yak yiyi kolishnij ulus postavila sobi za metu zahopiti reshtu ulusiv Pershim na cherzi bulo Kazanske hanstvo U 1547 1548 ta 1549 1550 rokah Ivan IV Groznij zdijsniv dva nevdali pohodi na Kazan 1552 roku vidbuvsya tretij pohid na Kazan yaka nezvazhayuchi na vidchajdushnij opir bula vzyata Misto bulo rozgrabovane i spalene jogo meshkanci vbiti abo zabrani v polon Vijna zakinchilasya aneksiyeyu Kazanskogo hanstva i vsih pidkontrolnih jomu teritorij Moskoviya priyednala vse Serednye Povolzhya Ivan IV Groznij prijnyav titul carya kazanskogo i stav pravitelem chuvashiv bashkir udmurtiv mordvi marijciv Pislya znishennya Kazanskogo hanstva pochalasya kolonizaciya novih zemel ta rusifikaciya narodiv Nadvolzhya sho prizvelo do zmini etnichnoyi karti regionu Proti moskovskogo panuvannya narodi Nadvolzhya neodnorazovo pidnimali povstannya yaki zhorstoko pridushuvalisya Inshi kolishni ulusi Zolotoyi Ordi Astrahanske hanstvo Sibirske hanstvo Velika Nogajska Orda takozh buli zavojovani j priyednani Moskoviyeyu Teritoriya Rik zahoplennya Roztashuvannya Sposib ta etapi zahoplennya status do zahoplennya abo komu nalezhala Rik ta etapi vizvolennya Chuvashiya 1551 1557 Respublika Chuvashiya RF Silove priyednannya 1551 roku chuvashi zvernulisya do moskovskogo knyazya pro dopomogu Moskoviti vveli vijska zbuduvali fortecyu Sviyazhsk i zahopili Chuvashiyu Ostatochno v 1557 roci pislya pridushennya antimoskovskih povstan V Rosijskij imperiyi chuvashi zaznali nasilnickoyi hristiyanizaciyi ta rusifikaciyi Kazanske hanstvo 1552 Respublika Tatarstan RF Vijskove zahoplennya Pohid 150 tisyachnogo moskovskogo vijska ocholyuvav Ivan IV Groznij Kazan yaku zahishav 40 tisyachnij garnizon bula vzyata pislya 6 tizhnevoyi oblogi Vse choloviche naselennya mista bulo znisheno zhinok i ditej zabrali v polon misto viddane na rozgrabuvannya vijsku Podibno stolici bula splyundrovana i rozgrabovana vsya krayina Mordoviya 1552 Respublika Mordoviya RF Kolonizaciya Udmurtiya 1552 1556 Respublika Udmurtiya RF Silove priyednannya kolonizaciya Pid chas zahoplennya Kazanskogo hanstva v 1552 roci a takozh vnaslidok pridushennya povstan 1553 1554 ta 1556 rokiv kraj buv majzhe povnistyu spustoshenij Vcilili udmurti zmusheni buli tikati na pivnich ta v Bashkortostan Marij El 1552 1584 Respublika Marij El RF Silove priyednannya kolonizaciya Pid chas zahoplennya Kazanskogo hanstva marijci vchinili sprotiv moskovskim vijskam Period nacionalno vizvolnih vijn z 1552 po 1584 roki zvetsya v istoriyi cheremiski vijni pid chas yakih bulo znisheno blizko polovini marijskogo naselennya Bashkortostan 1554 1557 Respublika Bashkortostan RF Kolonizaciya Pislya zavoyuvannya Kazanskogo hanstva chastina bashkirskih plemen prijnyala moskovske piddanstvo na umovah zberezhennya prav na zemlyu religiyi ta zvichayiv samoupravlinnya Moskva porushila vsi umovi priyednannya sho privelo do chislennih vizvolnih povstan bashkir Na choli z Salavatom Yulayevim brali uchast u povstanni Pugachova Astrahanske hanstvo 1554 1556 Astrahanska pivdenna chastina Volgogradskoyi ta zahidna Rostovskoyi oblasti Respublika Kalmikiya RF Vijskove zahoplennya V rezultati pershogo vijskovogo pohodu na Astrahan v 1554 roci potrapilo u vasalnu zalezhnist vid Moskvi Pislya drugogo pohodu 1556 roku Astrahanske hanstvo bulo povnistyu likvidovane Velika Nogajska Orda 1557 1606 Orenburzka Chelyabinska oblasti RF Zahidnokazahstanska oblast Kazahstanu V 1557 roci nogajskij knyaz Ismayil viznav svoyu vasalnu zalezhnist vid Moskvi V 1606 roci nogajska derzhavnist bula povnistyu likvidovana 1991 roku chastina teritoriyi pislya rozpadu SRSR uvijshla do skladu Kazahstanu Sibirske hanstvo 1582 1598 Tyumenska Omska Novosibirska oblasti chastina Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu RF Vijskove zahoplennya 1582 roku vijskovij zagin Yermaka vzyav stolicyu hanstva Isker Sibir 1585 roku tatari vidbili Isker pislya chogo Moskva poslala na zavoyuvannya novi vijskovi sili Han Kuchum prodovzhuvav chiniti zavojovnikam do 1598 roku koli buv ostatochno rozbitij Kodske knyazivstvo 1583 1643 Oktyabrskij rajon Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu RF Silove priyednannya V 1499 roci moskovske vijsko timchasovo vstanovilo protektorat 1583 roku Kodske knyazivstvo vklyuchene do skladu Moskovskoyi derzhavi zi zberezhennyam pevnoyi avtonomiyi Vojovnichih kodskih ostyakiv Moskva aktivno zaluchala u vijskovi pohodi dlya zahoplennya novih zemel Koli zh yih poslugi stali nepotribnimi v 1643 roci knyazivstvo ostatochno likviduvali Bilogorske knyazivstva 1586 Hanti Mansijskij avtonomnij okrug RF Vijskove zahoplennya Zavojovani vijskovimi zagonami Yermaka 1586 1593 Berezovskij rajon Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu RF Silove priyednannya 1586 roku knyaz Luguj pid zagrozoyu vijskovogo zahoplennya viznav vladu Moskvi z umovoyu zberezhennya avtonomiyi Pislya zavershennya zvedennya na zemli knyazivstva ostroga Berezov u 1593 roci knyazivstvo bulo likvidovane ale miscevi mansi she ne raz pidnimali antimoskovski povstannya Obdorske knyazivstvo 1586 1593 Shurishkarskij i Priuralskij rajoni Yamalo Neneckogo avtonomnogo okrugu RF Vijskove zahoplennya Ostatochno likvidovane 1593 roku Antimoskovski povstannya prodovzhuvalisya do 20 h rokiv 17 stolittya Pelim soyuz Kondiskogo i Vogulskogo knyazivstv 1594 pivnichni rajoni Sverdlovskoyi oblasti Kondinskij rajon Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu RF Vijskove zahoplennya Ostatochno likvidovane 1594 roku V 1609 1612 rokah buli sprobi vidnoviti nezalezhnist ale Moskva zhorstoko podavila povstannya Ryaba orda ros Pegaya orda 1596 1610 Tomska oblast RF Vijskove zahoplennya Postupove zahoplennya teritoriyi budivnictvo opornih fortec ostrogiv Ostatochno zavojovana v 1610 roci Rosijski kozaki i sluzhili lyudi postupovo prosuvalisya na shid perevazhno vodnimi shlyahami azh do Tihogo okeanu Pidkorennya Sibiru abo mirna kolonizaciya vidbuvalasya nastupnim chinom Ozbroyenij zagin kozakiv zemleprohodciv vstupivshi v chergovu miscevist naselenu tuzemcyami proponuvav yim pidkoritisya Bilomu caryu i platiti yasak Yak pravilo ce viklikalo oburennya i todi sprava virishuvalasya zbroyeyu Rosiyani buli ozbroyeni vognepalnoyu zbroyeyu yaka miscevim narodam narazi bula nevidoma Dlya zakriplennya na novih zemlyah buduvali ostrogi z postijnoyu zbrojnoyu zalogoyu Vse dorosle naselennya cholovichoyi stati zapisuvalosya v tak zvani yasachni spiski po yakim zbirali yasak naturalnij podatok yak pravilo pushninoyu Slidom za vijskom jshli administratori kupci poselenci j duhovenstvo Yak svidchat doslidzhennya Yadrinceva N M rosijska ekspansiya v Sibir obernulasya dlya korinnih narodiv Sibiru zubozhinnyam poshirennyam piyactva zanepadom kulturi ta nacionalnih tradicij poshirennyam epidemij ranishe nevidomih hvorob zagalnim zmenshennyam chiselnosti deyaki narodi motori kamasinci ta inshi vimerli Teritoriya Rik zahoplennya Roztashuvannya Sposib ta etapi zahoplennya status do zahoplennya abo komu nalezhala Rik ta etapi vizvolennya Dolina Yeniseya 1601 1628 Krasnoyarskij kraj RF Silove priyednannya V pogoni za sobolinim hutrom rosiyani dijshli do Yeniseyu zveli ostrogi Mangazeyu 1601 Turuhansk 1607 1618 1619 Krasnoyarsk 1628 yaki stali opornimi punktami dlya pidkorennya i obyasachennya miscevogo naselennya Nenci selkupi tungusi evenki tatari ta inshi korinni narodi chinili aktivnij opir zavojovnikam v tomu chisli zbrojnij vidmovlyalisya platiti yasak tikali u vazhkodostupni miscya ale ne mogli efektivno protidiyati vognepalnij zbroyi i buli pidkoreni Saha Yakutiya 1632 1638 Respublika Saha Yakutiya RF Silove priyednannya 1632 roku rosijski kozaki postavili pershij na zemlyah yakutiv Lyenskij ostrog Yakutsk V 1634 roci zagin do 1000 yakutiv otochiv u nomu 200 kozakiv ozbroyenih vognepalnoyu zbroyeyu Ataki buli vidbiti povstannya pridushene yale yakuti she dovgo prodovzhuvali sprotiv U 1938 roci bulo utvoreno Yakutske voyevodstvo Pribajkallya 1631 1645 Irkutska oblast RF Silove priyednannya Dlya pidkorennya buryativ rosiyani zveli v Pribajkalli ostrogi Kirenskij Bratskij Verholenskij Yandashskij Irkutsk Buryati chinili zapeklij opir Tak 1635 roku buv znishenij kozackij garnizon Bratskogo ostroga 1645 roku buryati vzyali v oblogu Verholenskij ostrog Na dopopogu oblozhenim prijshov velikij zagin kozakiv yaki ne lishe znyali oblogu ale j zdijsnili proti buryativ karalnij pohid v Angarskij step Pislya cogo sili buryativ buli pidirvani bagato z nih vtekli za Bajkal V 1654 roci mizh moskovskim carskim uryadom i ukrayinskoyu kozackoyu starshinoyu bulo ukladeno ugodu vidomu pid nazvoyu Bereznevi statti abo Pereyaslavskij dogovir Zgidno z cimi stattyami Ukrayina zberigala svoyi vijskovo administrativni organi upravlinnya na choli z vibornim getmanom vlasni zbrojni sili 60 tisyachni kozacki vijska misceve pravo nevtruchannya carskih voyevod ta inshih uryadovciv u vnutrishni spravi Ukrayini Vsi podatki i dohodi zbiralis ukrayinskimi finansovimi organami Predstavniki Moskvi lishe mali prijmati vid nih nalezhnu yij daninu Sered istorikiv ye pevna diskusiya chim buli Bereznevi statti vijskovim soyuzom mizh dvoma derzhavami Ukrayinoyu ta Moskoviyeyu chi dogovorom yakij reglamentuvav shiroku avtonomiyu Getmanshini u skladi Moskovskoyi Derzhavi Prote sered 11 punktiv Bereznevih statej nema zhodnogo v yakomu bi jshlosya pro priyednannya Ukrayini do Moskoviyi chi yih vozz yednannya Nezvazhayuchi na ce same z cogo dogovoru pochalosya zahoplennya Moskvoyu ukrayinskih zemel 1667 roku Moskovske carstvo za spinoyu Ukrayini pidpisalo z Richchyu Pospolitoyu Andrusivske peremir ya Cej dogovir zakripiv nasilnickij podil ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi na dvi chastini Pravoberezhnu i Livoberezhnu Ukrayinu Pidpisannya Andrusivskogo peremir ya porushuvalo umovi Pereyaslavskoyi radi ta inshih dogovoriv z ukrayinskimi getmanami i faktichno skasovuvalo Bereznevi statti 1654 roku Teritoriya Rik zahoplennya Roztashuvannya Sposib ta etapi zahoplennya status do zahoplennya abo komu nalezhala Rik ta etapi vizvolennya Livoberezhna Ukrayina 1667 1686 Chernigivska Poltavska Sumska Cherkaska livoberezhna chastina Kiyivskoyi oblasti Ukrayina Silove priyednannya Po Andrusivskomu separatnomu dogovoru mizh Moskovskim carstvom i Richchyu Pospolitoyu Ostatochno po tak zvanomu Vichnomu miru 1686 roku Ukrayinski zemli do 1764 roku v skladi Moskoviyi piznishe Rosijskoyi imperiyi mali avtonomiyu u formi Getmanshini 1991 roku pislya rozpadu SRSR uvijshla do skladu UkrayiniRosijskij imperializm za chasiv Rosijskoyi imperiyi1721 roku moskovskij car Petro I prijnyav titul Imperatora Vserosijskogo a Moskovske carstvo bulo perejmenovano na Rosijsku imperiyu Rosijska ekspansiya prodovzhuvalasya Teritoriya Rik zahoplennya Roztashuvannya Sposib ta etapi zahoplennya status do zahoplennya abo komu nalezhala Rik ta etapi vizvolennya Buryatiya 1689 1703 Respublika Buryatiya Zabajkalskij kraj RF Silove priyednannya Buryati Zabajkallya chinili zapeklij opir zavojovnkam yakij polyagav u zbrojnij borotbi z kozachimi zagonami zemleprohodciv a piznishe v chislennih povstannyah napadah na rosijski ostrogi i nakinec prijnyav formu masovih vidkochovok v Mongoliyu Kamchatskij kraj 1697 1708 Kamchatskij kraj RF Vijskove zahoplennya Pershu sprobu zavoyuvannya v 1697 roci zdijsniv Volodimir Atlasov Zagin kozakiv projshov ves Kamchatskij pivostriv zbuduvav kilka zimivnikiv ta ostrogiv Koryaki ta itelmeni vidmovlyalisya platiti yasak chinili zbrojnij opir zavojovnikam Pidkorennya rosiyanami pogano ozbroyenih korinnih narodiv suprovodzhuvalosya pograbuvannyami nasilstvom i vbivstvami Chiselnist itelmeniv u 1697 roci ocinyuvalasya v 12680 cholovik a zgidno perepisu 2002 roku zalishilosya lishe 3180 Izhoriya Ingenmarlandiya Estlyandiya Livoniya 1700 1721 Leningradska oblast RF Estoniya Latviya Vijskove zahoplennya Vid Shveciyi za rezultatami Pivnichnoyi vijni Zakripleno Nishtadskim dogovorom V 1918 roci Estoniya i Latviya zdobuli nezalezhnist Molodshij zhuz Kazahskogo hanstva 1731 Atirauska Mangistauska Aktyubinska oblasti Kazahstanu Dobrovilne vhodzhennya 1731 roku han Molodshogo zhuza pid zagrozoyu dzhungarskogo zavoyuvannya prijnyav rosijskij protektorat na umovah zberezhennya avtonomiyi Z chasom Rosiya pochala obmezhuvati povnovazhennya kazahskih haniv i nav yazuvati rosijsku administrativnu sistemu Kazahi neodnorazovo pidnimali 1822 roku kazahska avtonomiya bula likvidovana 1991 roku uvijshli do skladu Kazahstanu Altaj 1756 Altajskij kraj RF Silove priyednannya Altaj buv centrom Dzhungarskogo hanstva Pislya padinnya Dzhungarskoyi derzhavi v 1756 roci Altaj buv aneksovanij Rosijskoyu imperiyeyu Hakasiya 1727 1758 Respublika Hakasiya RF Silove priyednannya Borotba hakasiv proti rosijskoyi agresiyi trivala 100 rokiv Datoyu oficijnogo zakriplennya Hakasiyi za Rosijskoyu imperiyeyu vvazhayetsya 1727 rik koli mizh Rosiyeyu ta Kitayem bulo ukladeno prikordonnij traktat Faktichno ce vidbulosya piznishe koli v 1758 roci tut buli rozmisheni kozachi garnizoni Shidna Bilorus 1772 Vitebska Mogilovska Gomelska oblasti Bilorus Silove priyednannya Za rezultatami pershogo podilu Rechi Pospolitoyi V 1991 roci uvijshla do skladu Bilorusi Zaporozka Sich 1775 Pivdenni oblasti Ukrayini Silove priyednannya 1764 roku bulo likvidovano Getmanshinu a 1775 roku Zaporozku Sich Takim chinom bulo pokladeno kraj ukrayinskij avtonomiyi v skladi Rosijskoyi imperiyi V 1991 roci uvijshla do skladu Ukrayini Chukotka 1652 1778 Chukotskij avtonomnij okrug RF Vijskove zahoplennya 1652 roku na richci Anadir buv zvedenij ostrog ale chukchi platiti yasak vidmovilisya V 1730 1750 h rokah proti nih zdijsneno seriyu karalnih pohodiv Rosiyani povodilis zhorstoko palili yurti grabuvali ta vbivali tubilciv Chukchi chinili vidchajdushnij opir zavojovnikam 1730 roku voni rozbili zagin kozakiv u bitvi na richci Yegach a 1747 roku na richci Orlovij rozgromili zagin majora Pavluckogo 1765 roku rosiyani buli zmusheni evakuyuvati vijska z Anadirya a 1771 zrujnuvati fortechni ukriplennya Rosijsko chukotski vijni trivali 150 rokiv Ostatochne zavoyuvannya Chukotki zavershilosya lishe v 20 stolitti Aleutski ostrovi 1745 1791 Aleutski ostrovi SShA Silove priyednannya Vpershe na Aleutskih ostrovah rosiyani visadilisya v 1745 roci v buhti ostrova Attu Pri comu voni rozgrabuvali i znishili dva aleutski poselennya zalishivshi v zhivih lishe molodih zhinok dlya poslug V 1763 1765 rokah aleuti pidnyali povstannya V rezultati karalnogo rejdu rosiyani vbili vid 3 do 5 tisyach aleutiv v tomu chisli ditej ta zhinok V 1867 roci prodano Spoluchenim Shtatam Ameriki Alyaska 1784 1791 Alyaska SShA Silove priyednannya Pershe rosijske poselennya na Alyasci z yavilosya 1784 roku Rosiyani neshadno ekspluatuvali privezenih aleutiv primushuvali pracyuvati tuzemciv eskimosiv indianciv tlinkitiv veli z nimi neekvivalentnu torgivlyu zahoplyuvali krashi miscya promislu U vidpovid tuzemci chinili opir rosijskim kolonistam 1802 roku tlinkiti zahopili i spalili rosijsku Mihajlivsku fortecyu Sitka V 1867 roci prodano Spoluchenim Shtatam Ameriki Krimske hanstvo 1783 1791 Kuban Krim Pivden Ukrayini Vijskove zahoplennya V 1736 roci rosijska armiya pid komanduvannyam Miniha uvirvalasya na Krimskij pivostriv Povnistyu znisheni buli Kozlov i Bahchisaraj mista buli spaleni zhiteli perebiti 1737 roku armiya Lassi spalila Karasubazar zhiteli takozh perebiti Pid chas Rosijsko Tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv rosijski vijska znovu projshli Krimom spalyuyuchi ta vbivayuchi Nakinec v 1783 roci Krimske hanstvo bulo povnistyu likvidovane V 1991 roci Krim i Tavriya uvijshli do skladu Ukrayini Minska oblast Bilorusi Kiyivshina Podillya shidna Volin 1793 Kiyivska Zhitomirska Vinnicka Hmelnicka oblasti Ukrayini Minska oblast Bilorusi Silove priyednannya Za rezultatami drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Vidpoviddyu na aneksiyu stalo vizvolne povstannya ocholene Kostyushko Povstannya pridushili rosijska ta pruska armiyi Osoblivoyu zhorstokistyu vidznachilisya vijska Suvorova yaki virizali bilshist zhiteliv Pragi peredmistya Varshavi V 1991 roci uvijshla do skladu Ukrayini ta Bilorusi Litva Kurlyandiya Zahidna Bilorus Zahidna Volin 1795 Litva Latviya Grodnenska Berestejska oblasti Bilorusi Volinska Rivnenska oblasti Ukrayini Silove priyednannya Za rezultatami tretogo podilu Rechi Pospolitoyi V 1991 roci uvijshla do skladu Litvi Latviyi Bilorusi Ukrayini Kartli Kahetinske carstvo Gruziya 1801 Gruziya Silove priyednannya 1783 roku gruzinskij car Iraklij II zvernuvsya do Rosijskoyi imperiyi po vijskovij zahist vid Persiyi Buv pidpisanij Georgiyevskij traktat za yakim Iraklij II zberigav prestol ale peredavav Gruziyu pid protektorat Rosiyi V svoyu chergu Rosiya obicyala zberigati cilisnist i avtonomiyu Gruzinskogo carstva 1800 roku pislya smerti carya Georgiya HII rosiyani zaareshtuvali carevicha Davida z rodinoyu a 1802 roku Kartli Kahetinskogo carstva bulo likvidovane V 1991 roci Gruziya zdobula nezalezhnist Azerbajdzhanski hanstva 1804 1828 Azerbajdzhan Virmeniya Vijskove zahoplennya Za rezultatami rosijsko perskih vijn 1804 1813 i 1826 1828 Gyulistanskogo 1813 i Turkmanchajskogo 1828 mirnih dogovoriv pivnichno azerbajdzhanski derzhavi Shuragelskij sultanat Karabaske Shekinske Bakinske Kubinske hanstva buli zavojovani Rosijskoyu imperiyeyu V 1991 roci Azerbajdzhan i Virmeniya zdobuli nezalezhnist Finlyandiya 1808 1809 Finlyandiya Vijskove zahoplennya Teritoriya Finlyandiyi bula okupovana rosijskimi vijskami v hodi rosijsko shvedskoyi vijni 1808 1809 rokiv 1809 roku bulo utvoreno Velike knyazivstvo Finlyandske v skladi Rosijskoyi imperiyi V 1917 roci Finlyandiya progolosila nezalezhnist Bessarabiya 1812 Moldova Vijskove zahoplennya Okupovana rosijskimi vijskami v hodi rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv V 1918 roci uvijshla do skladu Rumuniyi Varshavske gercogstvo 1813 1815 Polsha Silove priyednannya 1813 roku Varshavske gercogstvo bulo okupovane rosijskimi i prusskimi vijskami Za rezultatami Videnskogo kongresu 1815 roku bilsha chastina teritoriyi uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi yak Carstvo Polske Rosiya postijno urizala polsku avtonomiyu sho viklikalo povstannya 1830 1831 i 1863 rokiv V 1918 roci uvijshlo do skladu Polskoyi Respubliki Cherkesiya Dagestan Chechnya 1817 1859 Krasnodarskij kraj Karachayevo Cherkeska Respublika Kabardino Balkarska Respublika Respublika Dagestan Chechenska Respublika RF Vijskove zahoplennya Pivnichnij Kavkaz buv zavojovanij v hodi Velikoyi Kavkazkoyi vijni 1817 1859 rokiv Rosijskim zavojovnikam protistoyali derzhava adigiv ta Pivnichno Kavkazkij imamat Imamat Shamilya Zavoyuvannya viriznyalosya osoblivoyu zhorstokistyu suprovodzhuvalosya vinishennyam i deportaciyami gorciv Vnaslidok genocidu naselennya Kabardi skorotilosya vdesyatero z 300 tisyach v 1763 roci do 30 tisyach pislya 1822 roku Masovih deportacij zaznali takozh chechenci Serednij i Starshij zhuz Kazahskogo hanstva 1822 1847 Kazahstan Chastkovo dobrovilne vhodzhennya chastkovo silove priyednannya Proces vhodzhennya Serednogo ta Starshogo zhuza v Rosijsku imperiyu pochavsya 1732 roku i roztyagnuvsya majzhe na sto rokiv Chastina kazahskih rodiv prijnyali rosijske piddanstvo dobrovilno na umovah avtonomiyi inshi buli priyednani siloyu 1822 roku rosijska administraciya skasuvala kazahsku avtonomiyu Kazahi vislovili nevdovolennya yaki pererosli v nacionalno vizvolnu vijnu 1841 roku odnogo z vatazhkiv povstanciv Kenesari Kasimova obirayut hanom vidnovlenoyi Kazahskoyi derzhavi Ostatochno podaviti povstannya rosijskim vijskam vdalosya lishe v 1847 roci V 1991 roci Kazahstan zdobuv nezalezhnist Priamur ya Primor ya 1856 1860 Amurska oblast pivdenna chastina Habarovskogo krayu Primorskij kraj RF Vijskove zahoplennya V 1648 roci sprobu zavoyuvannya Priamur ya zrobiv Habarov Zhorstokist rosiyan zmusila misceve naselennya zvernutisya po zahist do manchzhuriv Rosijsko manchzhurski vijni 1649 1689 rokiv zavershilisya pidpisannyam Nerchinskogo dogovoru za yakim zemli po Amuru vidijshli do manchzhurskoyi dinastiyi Cin Cherez pivtora stolittya buli ukladeni novi dogovori Ajgunskij 1856 roku ta Pekinskij 1860 roku za yakimi Rosijska imperiya otrimala Priamur ya i Primor ya Kokandske hanstvo 1864 1876 Oblasti Uzbekistanu Tadzhikistanu Kazahstanu ta Kirgizstan Vijskove zahoplennya 1864 roku Rosijska imperiya pochali vijnu z Kokandskim hanstvom Rosijski vijska vzyali shturmom mista Turkestan Tashkent Hudzhand 1868 roku Hudoyar han buv zmushenij pidpisati dogovir za yakim Kokandske hanstvo faktichno stalo zalezhnim vid Rosiyi 1876 roku hanstvo bulo likvidovane ostatochno V 1991 roci Uzbekistan Tadzhikistan Kazahstan Kirgizstan zdobuli nezalezhnist Buharskij emirat 1868 1920 Oblasti Uzbekistanu ta Tadzhikistanu Vijskove zahoplennya 1868 roku rosijske vijsko rozbilo vijsko buharskogo emira i zajnyalo Samarkand Emir zmushenij buv viznati protektorat Rosijskoyi imperiyi Ostatochno Buharskij emirat likvidovanij 1920 roku v rezultati zahoplennya Chervonoyu Armiyeyu V 1991 roci Uzbekistan i Tadzhikistan zdobuli nezalezhnist Hivinske hanstvo 1873 1920 Oblasti Uzbekistanu ta Turkmenistanu Vijskove zahoplennya 1873 roku rosijske vijsko pochalo nastup na Hivu Hivinske hanstvo kapitulyuvalo i stalo protektoratom Rosijskoyi imperiyi Ostatochno likvidovane 1920 roku v rezultati zahoplennya Chervonoyu Armiyeyu V 1991 roci Uzbekistan i Turkmenistan zdobuli nezalezhnistRosijskij imperializm za chasiv SRSRDokladnishe Radyanska imperiya Radyanska politologiya rozglyadala ponyattya Rosijskij imperializm viklyuchno v konteksti marksistskogo vchennya pro imperializm yak vishu formu kapitalizmu Tim ne menshe politika Rosijskoyi RFSR shodo narodiv SRSR ta politika SRSR shodo susidnih derzhav bula napravlena na utrimannya ta poshirennya panuvannya Rosiyi yiyi diyachi vidkrito progoloshuvali kurs na rozdmuhuvannya svitovoyi proletarskoyi revolyuciyi Radyanska ideologiya prodovzhuvala mesianstvo panslavizmu yakij vidilyav Rosiyu yak osoblivu naciyu Pislya peremogi u Gromadyanskij vijni bilshoviki z metoyu privernennya na svij bik nacionalnih elit vzagali shirokih mas nacionalnih regioniv deyakij chas priblizno 1923 1932 rr provodili politiku korenizaciyi zaluchennya do kerivnictva radyanskimi partijnimi ta gospodarskimi strukturami nacionalnih kadriv pokazova pidtrimka miscevih mov kultur na misci Rosijskoyi imperiyi bulo navit stvoreno soyuz formalno samostijnih i avtonomnih respublik ale realne kerivnictvo zavzhdi zdijsnyuvalos z moskovskogo Kremlya a na zminu korenizaciyi nezabarom prijshla rusifikaciya Radyanskij Soyuz provodiv vnutrishnij kolonializm u Centralnij Aziyi Pislya pevnogo ukriplennya SRSR podolannya krizovih yavish naslidkiv Gromadyanskoyi vijni moskovske kerivnictvo na choli z VKP b ta Josipom Stalinim suttyevo narostilo vijskovu mic i prodovzhilo politiku zahoplennya susidnih krayin 23 08 1939 mizh SRSR ta Nimechchinoyu buv ukladenij pakt vidomij nini yak Pakt Molotova Ribbentropa Tayemnim protokolom do Paktu viznachalis radyanski ta nimecki sferi vplivu v Pivnichnij ta Shidnij Yevropi U Drugu svitovu vijnu SRSR vstupiv na boci gitlerivskoyi Nimechchini napavshi zi shodu na Polshu cherez 17 dib pislya napadu ne neyi Nimechchini V rezultati u veresni Polshu bulo rozdileno i v SRSR ogolosili pro priyednannya Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusi Na nastupnomu etapi SRSR vimusiv krayini Baltiyi v zhovtni 1939 roku dati zgodu na rozmishennya radyanskih vijskovih baz Finlyandiya vidmovilas vid vimog SRSR u t ch i teritorialnih cherez sho SRSR rozv yazav proti neyi neogoloshenu vijnu 1939 1940 r vnaslidok yakoyi zahopiv druge misto Finlyandiyi Viborg i prilegli teritoriyi Vzhe vlitku 1940 roku SRSR povnistyu okupuvav i aneksuvav Latviyu Litvu ta Estoniyu oformivshi zahoplennya yak dobrovilnij vstup do SRSR Takozh vlitku 1940 roku SRSR okupuvav pivnichnu Bukovinu i Bessarabiyu vimusivshi Rumuniyu viznati cej fakt Takim chinom SRSR zavolodiv bilshistyu teritorij vtrachenih Rosijskoyu imperiyeyu pid chas Pershoyi svitovoyi i Gromadyanskoyi vijn Za rezultatami Drugoyi svitovoyi vijni SRSR ostatochno zakripiv za soboyu teritoriyi zahopleni u 1939 1940 rokah a takozh opanuvav chastinu nimeckoyi Shidnoyi Prusiyi z Kenigsbergom i Zakarpattya do 1938 nalezhalo Chehoslovachchini u 1938 1945 bulo vidtorgnuto Ugorshinoyu yaponski Pivdennij Sahalin i Kurilski ostrovi Takozh pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 11 10 1944 do SRSR bulo priyednano soyuznicku Tuvinsku Narodnu Respubliku v centri Aziyi na yaku takozh pretenduvav Kitaj Odnochasno SRSR otrimav mozhlivist rozmistiti svoyi vijska u deyakih krayinah Shidnoyi Yevropi NDR GRVN PNR PnGV ChSSR CGV UNR PdGV vstanoviti i pidtrimuvati pidkontrolni rezhimi Bud yaki sprobi pozbutisya radyanskoyi opiki zhorstoko pridushuvalis za dopomogoyu armiyi V nastupnomu SRSR aktivno pidtrimuvav riznomanitni prokomunistichni ruhi u bagatoh krayinah svitu sho prizvelo do vstanovlennya v deyakih krayinah druzhnih socialistichnih rezhimiv Kuba V yetnam tosho trivalih gromadyanskih vijn Angola Mozambik Nikaragua chislennih lyudskih vtrat Pidtrimka virazhalas u finansuvanni nadanni sumnivnih kreditiv postavkah ozbroyen nadsilanni vijskovih specialistiv radnikiv ukladanni ekonomichnih ugod daleko ne zavzhdi vigidnih dlya SRSR diplomatichnij pidtrimci u sviti U 1979 r SRSR na pidtrimku druzhnogo rezhimu pryamo vviv vijska v inshu krayinu Afganistan Okupaciya krayini i borotba z miscevim naselennyam viklikala rizkij osud mizhnarodnoyi spilnoti pevni sankciyi i v pidsumku stala odnim iz faktoriv yaki prizveli do krahu Radyanskogo Soyuzu Suchasnij rosijskij imperializm ta demokratiyaRosijskij pismennik Andrij Bitov vidznachaye sho odrazu pislya rozpadu SRSR she todi koli Rosiya tyagnulasya do Yevropi nostalgiya po vorogu bula proyavlena vidrazu v tomu chisli liberalnim intelektualnim nibito seredovishem Bilorus Zenon Poznyak viznachaye rosijskij imperializm yak takij sho bud yakij politichnij diyach Rosiyi ye imperialistom Zhodnoyi principovoyi riznici mizh panom Zhirinovskim i panami Gajdarom Chernomirdinim Sobchakom Yavlinskim i inshimi v politichnomu sensi ya vvazhayu nemaye Ye riznicya tilki v temperamenti rivni kulturi j u povedinci Zhirinovskij v yurodivij formi govorit te zh same sho govoryat i roblyat jogo nomenklaturno demokratichni oponenti Yaskravim pidtverdzhennyam viznachennya rosijskogo imperializmu vid Zenona Poznyaka ta ilyustraciyeyu jogo ordinskoyi suti nepovagi do dogovoriv u suchasnij rosijskij derzhavi ye zayava rosijskogo demokrata Gavrila Popova yaku vin zrobiv vlitku 2015 roku pid chas rosijskoyi agresiyi v Ukrayini stosovno porushennya Rosiyeyu norm mizhnarodnogo prava Korespondent Elcinskaya Rossiya podpisala Bolshoj dogovor s Ukrainoj a Rossiya Putina postoyanno podtverzhdala eti resheniya govorila chto oni v sile podpisyvala novye dogovory U nas mezhdunarodnoe pravo dolzhno narushatsya vsegda Gavriil Popov Ya eto mezhdunarodnoe pravo pravom schitat ne hochu Mozhnovladci Rosijskoyi Federaciyi propaguyut okupaciyu vsih suverennih derzhav kolishnogo SRSR Dlya provedennya svoyeyi politiki na teritoriyah SNG Rosiya stvoryuvala na choli z soboyu riznomanitni soyuzi zokrema ODKB Mitnij soyuz Pid riznimi privodami Rosiya rozpalila zbrojni konflikti u riznih tochkah kolishnogo SRSR i faktichno okupuvala deyaki regioni Pridnistrov ya PMR Moldova 1992 r Abhaziya Gruziya 1992 2008 r Pivdenna Osetiya Gruziya 1992 2008 r Na pochatku 2014 roku Rosiya skoristavshis rozvalom ukrayinskoyi armiyi zahopila Krim lyutij berezen 2014 r i oficijno aneksuvala jogo 18 03 2014 a nezabarom z bereznya kvitnya 2014 r pochala rozigruvati podibnij scenarij i na shodi Ukrayini V rezultati navkolo Donecka i Luganska utvoreni t zv DNR ta LNR yaki isnuyut tilki zavdyaki vijskovij politichnij i finansovij pidtrimci Rosiyi U vidpovid na diyi Rosiyi providni krayini Zahodu pidtrimali Ukrayinu i vveli proti Rosiyi sektoralni sankciyi Pislya 2014 r eksperti zaznachali nebezpeku poshirennya ruskogo miru na regioni pivnichnogo Kazahstanu Pislya faktichnoyi delegitimizaciyi Prezidenta Bilorusi O Lukashenka vnaslidok sumnivnoyi peremogi na viborah u 2020 r posililis procesi spryamovani na poglinannya Rosiyeyu Bilorusi pid shirmoyu stvorennya Soyuznoyi derzhavi Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu ye proyavom suchasnogo rosijskogo imperializmu Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Rosijskij imperializm Spisok derzhav znishenih vnaslidok moskovskoyi rosijskoyi ekspansiyi Rosijskij nacionalizm Zagalnorosijska ideya Ruskij mir Teoriya oficijnoyi narodnosti Tretij Rim Chorna sotnya Rusifikaciya Rusifikaciya Ukrayini Internacionalizm chi rusifikaciya Represiyi v Ukrayini 1972 Rashizm Putinizm Imperializm Amerikanskij imperializm Britanskij imperializmPrimitkiNikolaj Berdyaev SUDBA ROSSII 19 veresnya 2019 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 23 serpnya 2015 Arhiv originalu za 13 sichnya 2007 Procitovano 21 travnya 2015 Herpen Marcel H Van 1 lipnya 2015 Putin s Wars The Rise of Russia s New Imperialism angl vid Kindle Rowman amp Littlefield s 10 ISBN 978 1 4422 5359 9 Loring Benjamin 2014 Colonizers with Party Cards Soviet Internal Colonialism in Central Asia 1917 39 Kritika Explorations in Russian and Eurasian History 15 1 77 102 doi 10 1353 kri 2014 0012 ISSN 1538 5000 S2CID 159664992 Andrej Bitov ob appetitah imperii Putina 22 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Zenon Poznyak O russkom imperializme i ego opasnosti 21 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Gavriil Popov Zapad vinovat 31 serpnya 2015 u Wayback Machine ros Deputat Gosdumy Nasha cel zahvat vseh respublik byvshego SSSR Minval az 27 11 2015 originalu za 23 06 2016 Procitovano 23 chervnya 2016 ros Dzherela ta literaturaKlyuchevskij V O Kurs russkoj istorii Sankt Peterburg 1904 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Karamzin N M Istoriya gosudarstva Rossijskogo v 12 tomah Sankt Peterburg 1816 1829 Arhivovano 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Miller G F Istoriya Sibiri Moskva Leningrad 1937 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Yadrincev N M Sochineniya T 1 Sibir kak koloniya Sovremennoe polozhenie Sibiri eyo nuzhdy i potrebnosti Eyo proshloe i budushee Tyumen 2000 480 s 5 travnya 2015 u Wayback Machine Demkovich Dobryanskij Mihajlo Ukrayina i Rosiya Istorichni narisi na temi rosijskogo imperializmu Naukove vidannya Lviv Krakiv Parizh Vidavnicha spilka Prosvita 1993 206 s Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu Sv Klimenta Papi Tom XVII Rim 1989 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 453 458 ISBN 966 00 0610 1 V Stankevich Sudby narodov Rossii Bѣlorussiya Ukraina Litva Latviya Estoniya Armeniya Gruziya Azerbejdzhan Finlyandiya Polsha Berlin Izdatelstvo I P Ladyzhnikova 1921 374 s Posilannya Stavlennya Moskvi do ponevolenih narodiv genocid yakij nikoli ne zgasav Interv yu zi starijshinoyu narodu erzya